Бондаренко Юлія Григорівна Механізм державного управ­ління інвестуванням в рекреаційній сфері : Бондаренко Юлия Григорьевна Механизм государственного управления инвестированием в рекреационной сфере

Краткое описание

Бондаренко Юлія Григорівна, асистент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка»: «Механізм державного управ­ління інвестуванням в рекреаційній сфері» (08.00.03 - економіка та управління національним господарством). Спецрада Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка»

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

БОНДАРЕНКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА

УДК 330.322.4:338.24:338.48-53

ДИСЕРТАЦІЯ

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТУВАННЯМ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ СФЕРІ

08.00.03 – Економіка та управління національним господарством
08 – Економічні науки

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Ю. Г. Бондаренко
Науковий керівник - Петрович Йосиф Михайлович, доктор економічних наук, професор

Львів – 2019

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 17
Вступ 18
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження механізму державного управління
інвестуванням в рекреаційній сфері
27
1.1. Особливості механізму державного управління інвестуванням в
рекреаційній сфері
27
1.2. Рекреаційна сфера та засади інвестиційного забезпечення її розвитку 41
1.3. Інституційні умови формування механізму державного управління
інвестуванням в рекреаційній сфері
58
Висновки до розділу 1 80
Розділ 2. Аналізування сучасного стану державного управління
інвестуванням в рекреаційній сфері
83
2.1. Аналізування передумов та тенденцій розвитку економічної діяльності у
рекреаційній сфері
83
2.2. Аналізування інвестиційного забезпечення розвитку рекреаційної сфери 107
2.3. Застосування кластерного аналізу для дослідження дієвості механізму
державного управління в рекреаційній сфері
126
Висновки до розділу 2 149
Розділ 3. Розвиток механізму державного управління інвестуванням в
рекреаційній сфері
153
3.1. Формування інституційних умов підвищення ефективності механізму
державного управління інвестуванням в рекреаційній сфері
153
3.2. Стратегія активізування державного управління інвестуванням в
рекреаційній сфері
181
3.3. Побудова механізму державного управління інвестуванням рекреаційної
сфери на засадах кластеру і рекреаційного простору
206
Висновки до розділу 3 220
Висновки 223
Список використаних джерел 226
Додатки 247

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

РС рекреаційна сфера
ПЗФ природно-заповідного фонду
КВЕД класифікація видів економічної діяльності
ОРС організації рекреаційної сфери
КЗР колективні засоби розміщування
ВТО всесвітньої туристської організації
ЗР засоби розміщування
СЗР спеціалізовані засоби розміщування
РТПП рекреаційно-туристичний продукт-послуга
«R» група в КВЕД «Мистецтво, спорт, розваги і відпочинок»
«І» група в КВЕД «Тимчасове розміщування і організація
харчування»
ВВП валовий внутрішній продукт
ВНП валовий національний продукт
ДГ домогосподарства
РП рекреаційний простір
РК рекреаційний кластер
МВРП мікро-вузол рекреаційного простору

Вступ
Актуальність теми. Політичні та економічні обставини, які склалися сьогодні в Україні, мають визначальний вплив на всі сфери життя населення і призвели до зниження темпів розвитку провідних галузей, різкого спаду темпів економічного розвитку. З іншого боку, це дозволило виявити недосконалість інституційного середовища (професійного рівня органів державного управління, комунікацій, темпів реформування економіки тощо), що спричинило зниження темпів надходження інвестиційних ресурсів в економіку в умовах невизначеності та потенційної загрози військового втручання вглиб країни з боку Російської Федерації. У результаті відбулися значні структурні зміни в обсягах капітальних інвестицій, зокрема суттєво зменшилася їх частка у рекреаційну сферу. Однак, саме розвиток рекреації як багатогранного явища суспільного життя населення сприяє підвищенню рівня ВВП держав через відтворення людського капіталу та підвищення його продуктивності. Україна, завдяки її вигідному географічному розташуванню та унікальним природним рекреаційним ресурсам, може стати осередком відновлення фізичних сил та психоемоційного стану людини, які при теперішньому прискореному науково-технічному прогресі є важливим чинником підвищення продуктивності праці та розвитку здорової нації. Рекреація на сьогодні стає одним з основних напрямків формування нового погляду на задоволення потреб людини у відпочинку, оздоровленні, лікуванні та організації вільного часу. У сучасних умовах в Україні офіційно не визначено місце рекреації та рекреаційної сфери, а також її не закріплено у законодавчо-нормативних актах як вид економічної діяльності. Власне це є однією з основних причин, що гальмують її розвиток, не дозволяють ідентифікувати і визначити рекреацію як стратегічний пріоритет розвитку регіонів України в процесі розробки регіональних та державних програм галузевої підтримки, стратегій розвитку регіонів.
Різні аспекти розвитку і становлення рекреаційної сфери (РС), загалом, та її структурних складових, зокрема, висвітлені у роботах Л. Гринів, О. Гулич, В. Кифяка, В. Кравціва, П. Масляка, Н. Мироненка, М. Одрехівського, І. Смаля, Н. Фоменка. Також достатня кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних

дослідників присвячена проблематиці державного управління інвестуванням в економіці. Зокрема, вагомий внесок у розвиток наукових підходів до визначення складної економічної категорії «механізм» та «інвестиційний механізм», дослідження механізмів державного управління зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, а саме: Г. Астапова, М. Долішній, О. Ковалюк, М. Крупка, А. Кульман, В. Микитенко, І. Михасюк, Н. Нижник, С. Реверчук, У. Садова, Л. Салимов, Д. Стеченко, В. Тертичка, А. Шахно. Теоретико-методологічну основу досліджень щодо економічних категорій «інвестиції» та «інвестування» склали наукові здобутки вчених: В. Гриньової, В. Козика, В. Коюди, Дж. Кейнса, А. Пересади, Й. Петровича, О. Пирог, О. Свінцова, І. Скворцова, І. Туган-Барановського. Дані дослідження присвячені аналізуванню інвестицій у відпочинок та рекреацію, і тому можуть бути покладені в основу подальшої розробки ефективного механізму державного управління інвестуванням у сфері рекреації в Україні.
Водночас важливим науковим підґрунтям у виконанні даної дисертаційної роботи стали наукові праці М. Бублик, М. Войнаренка, Г. Захарчин, І. Карого, О. Кузьміна, Ж. Поплавської, Н. Чухрай, Н. Шпака з інших важливих сфер економічних досліджень, зокрема кластерної організаційної форми об`єднання підприємств, впливу стратегії на державне, місцеве управління та менеджмент організацій.
Загалом, попри чималі напрацювання, недостатньо дослідженими є питання удосконалення механізму державного управління інвестуванням в РС і формування інституційних умов його активізування та підвищення ефективності як однієї з важливих стратегічних складових успішного функціонування економіки, що обумовило вибір і актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка» «Організаційно-методичне забезпечення формування кластерної моделі розвитку регіонального туризму» (номер державної реєстрації 0113U005299), де автором проведено аналіз функціонування туристичних кластерів, зокрема досліджено зарубіжний досвід.

Обґрунтовано доцільність кластерної моделі розвитку туризму на Львівщині, запропоновано концептуальні підходи підвищення інвестиційної привабливості туристичної галузі у регіонах України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та розроблення науково-методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на ефективний розвиток РС на засадах формування і удосконалення механізму державного управління інвестуванням. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- розвинути змістове наповнення понять «інвестиції», «механізм державного управління інвестуванням», «рекреація», «рекреаційно-туристичний продукт- послуга, «організації рекреаційної сфери» (ОРС);
- обґрунтувати науковий підхід до розуміння структури РС шляхом ідентифікації організацій, які безпосередньо та опосередковано пов’язані з РС та формують її організаційно-структурну складову;
- розвинути положення інституціональної теорії щодо визначення (інституційних) факторів впливу на формування механізму державного управління інвестуванням та взаємозалежність і взаємодоповнюваність учасників інвестиційного процесу в РС;
- удосконалити механізм державного управління інвестуванням в РС і формування рекреаційно-туристичного продукту-послуги з урахуванням наявного рекреаційного потенціалу території та особливостей споживчої поведінки населення залежно від рівня доходу сім’ї;
- розробити матрицю стратегічного управління інвестуванням в РС для створення привабливих інвестиційних умов її розвитку;
- обґрунтувати організаційно-економічні підходи до формування стратегічних напрямів розвитку РС у системі державного управління, які передбачають зростання інвестування в сферу рекреації.
Об’єктом дослідження є процеси державного управління інвестуванням в рекреаційній сфері.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти формування та удосконалення механізму державного управління інвестуванням в рекреаційній сфері України в умовах нестабільності ринкового середовища.
Методи дослідження. Теоретико-методичну основу склали фундаментальні положення загальної економічної теорії, ринкової економіки – для уточнення сутності і змісту понять «інвестиції», «механізм державного управління інвестуванням»,
«рекреація» (підр. 1.1, підр. 1.2), а також під час узагальнення та систематизування понять «ОРС» (підр. 1.3) і «рекреаційно-туристичний продукт-послуга» (підр. 3.1); теорія суспільного виробництва – при розроблені моделі формування рекреаційно- туристичного продукту-послуги (підр. 3.2), дослідження формування купівельної спроможності споживачів рекреаційно-туристичного продукту-послуги з врахуванням рівня сукупного доходу сім’ї (підр. 3.1). Для вирішення поставлених задач у роботі використовувалися також такі спеціальні методи наукових досліджень, як: абстрактно-логічний і системно-структурний – під час розроблення структурної схеми інтеграції управління РС у процесах стратегічного планування розвитку областей (підр. 3.1), моделі формування рекреаційно-туристичного продукту-послуги (підр. 3.1), моделі взаємозалежності і взаємодоповнюваності учасників інвестиційного процесу (підр. 3.2), формування кластеру і рекреаційного простору як ефективного механізму управління ОРС, вибору показників для проведення кластерного аналізу областей України (підр. 2.3); методи статистичного та порівняльного аналізу, що дали змогу об’єктивно оцінити рівень і динаміку інвестиційних процесів у РС в різних областях України (розділ 2), дослідити напрями інвестиційної діяльності та структуру капітальних вкладень ОРС (підр. 2.2); графічний метод – для унаочнення результатів емпіричних досліджень з метою вивчення основних тенденцій розвитку ОРС (підр. 2.3), для відображення результатів кластерного аналізу (підр. 2.3); єдності аналізу та синтезу – під час проведення порівняльного аналізу сучасного стану та особливостей інвестиційних процесів у РС в різних областях України (розд. 2, розд. 3); за допомогою фундаментальних постулатів теорії інституціоналізму визначено основні інститути, які мають визначальний вплив на підвищення інвестиційної привабливості економіки РС (підр.1.3, підр. 3.1, підр. 3.2) та

формування механізму управління інвестиційними процесами в ОРС (підр. 3.1). Порівняльні методи дослідження застосовано також при вивченні світового досвіду здійснення рекреаційної діяльності (підр. 2.1), проведення кластерного аналізу як одного із видів систематизації, що виконує аналіз статистичних даних через об’єднання однорідних об’єктів дослідження з використанням програмного пакету
«Statistica 10.0» для виявлення закономірностей формування рекреаційного потенціалу та інвестиційної привабливості РС у розрізі областей України (підр. 2.3).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, що регламентують діяльність та розвиток рекреаційно-туристичної сфери України, нормативно-правові документи розвинених країн у сфері рекреації, Класифікатор видів економічної діяльності, наукові праці за проблематикою дослідження провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів, статистичні та аналітичні матеріали Державної служби статистики України та статистичні дані Польщі, Інтернет- ресурси, результати власних досліджень, спостережень.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає у вирішенні наукового завдання щодо удосконалення теоретико-методичних засад, обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування ефективного механізму державного управління, спрямованого на активізацію інвестування в РС, а саме:
вперше розроблено:
- матрицю стратегічного управління РС України у розрізі її областей з урахуванням їх рекреаційного потенціалу та інвестиційного забезпечення, що дало змогу обґрунтувати вибір розвитку цієї сфери, як одного зі стратегічних пріоритетів обласного розвитку в системі національного господарства;
удосконалено:
- комплексну модель активізації інвестиційних процесів у формуванні рекреаційно-туристичного продукту-послуги з урахуванням наявного рекреаційного потенціалу території та особливостей споживчої поведінки населення, для характеристики якої було використано концептуальне рівняння Дж. Кейнса, що дало змогу враховувати рівень пріоритетності та життєвої необхідності витрат на

формування платоспроможного попиту на рекреаційно-туристичний продукт- послугу;
- механізм державного управління інвестуванням в РС при формуванні, якого, на відміну від існуючих механізмів, зроблено головний акцент на створенні сприятливого інституційного середовища шляхом взаємодії основних учасників інвестиційного процесу (владних структур; бізнесу, зокрема ОРС; населення; громадських організацій), результатом співпраці яких в процесі реалізації їхніх базових потреб, функцій та завдань буде підвищення інвестиційної привабливості РС;
- організаційно-економічні підходи до формування стратегічних напрямів розвитку ОРС, які на відміну від інших, передбачають утворення рекреаційного простору на облаштованих територіях в усіх областях України, допомагають формуванню рекреаційних кластерів за умови визначення РС одним із пріоритетів стратегічного розвитку економіки області у системі державного управління;
одержали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат за темою дослідження шляхом поглиблення наукового тлумачення сутності та економічного змісту таких понять як:
«інвестиції», яке, на відміну від існуючих визначень, наголошує на важливій ролі аксіологічних чинників формування довіри до економічної системи держави, включаючи усі її інституції, довготривалому періоді;
«механізм державного управління інвестуванням», який розглядається як система елементів, які взаємодіють між собою за певним алгоритмом під дією невидимих мотиваційних чинників та рівня фаховості кадрів з державного управління і мають на меті активізацію інвестиційних процесів в державі;
«рекреація», яку запропоновано розглядати з двох позицій: як послугу для населення, через процес створення комплексного рекреаційно-туристичного продукту-послуги організаціями рекреаційної сфери та галузь економіки держави як високо рентабельної сфери послуг;
«рекреаційно-туристичний продукт-послуга», який запропоновано розглядати як поєднання результату та/або процесу праці, який виражений у матеріальному,

інтелектуальному та очікуваному ефекті (наданні послуги) у рекреаційно- туристичній сфері;
- узагальнено та систематизовано науково-теоретичні підходи до визначення поняття «ОРС», яке, на відміну від інших, визначає їх, як сукупність юридичних осіб, що в процесі своєї діяльності використовують рекреаційні, туристичні ресурси та займаються діяльністю, безпосередньо, пов’язаною і/або дотичною до формування рекреаційно-туристичного продукту-послуги.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці науково обґрунтованих теоретичних та методичних рекомендацій, які можуть бути використані у діяльності державних інституцій, зокрема органах державної, місцевої влади та органах місцевого самоврядування у процесі становлення і управління РС, зокрема: механізм державного управління інвестуванням в ОРС; методи, що дають змогу визначити залежність споживчої поведінки населення та формування платоспроможного попиту на рекреаційно-туристичний продукт-послугу від рівня доходу сім’ї, що безпосередньо впливає на відновлення психоемоційного та фізичного стану працездатного населення, від якого залежить зростання продуктивності праці; обґрунтовано створення рекреаційного простору на території всіх областей України; запропоновано створення рекреаційних кластерів в областях, де попередньо було визначено РС як одну з пріоритетних напрямків розвитку. Основні положення і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Львівської обласної державної адміністрації (акт впровадження від 25.03.2019 р.), Давидівської об’єднаної територіальної громади (довідка № 790 від 26.03.2019 р.), Бібрської об’єднаної територіальної громади (довідка № 513 від 08.04.2019 р.), Громадської організації
«Центр муніципального і регіонального розвитку» (акт використання від 18.03.2019 р.).
Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес Національного університету «Львівська політехніка» та використовуються під час викладання дисциплін «Проектний менеджмент» і «Статистика» для студентів,

відповідно, другого (магістерського) та першого (бакалаврського) рівнів вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» (довідка № 67-01-650 від 28.03.2019 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації розглянуто та схвалено на таких міжнародних і всеукраїнських науково- практичних конференціях: «Фінансування, інвестування та кредитування в Україні: проблеми та перспективи розвитку в кризовій економіці» (м. Дніпро, 20 травня 2018 р.), «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (м. Харків, 18 травня 2018 р.),
«Управління економічними процесами на макро- і мікрорівні: проблеми та перспективи вирішення» (м. Львів, 24 – 25 квітня 2018 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах трансформаційної економіки» (м. Дніпро, 13 – 14 квітня 2017 р.), «Проблеми формування та реалізації конкурентної політики» (м. Львів, 24-25 вересня 2015 р.), «Zbior raportow naukowych «Wspolczesna nauka. Nowy wyglad» (Wаrszawa, 30.01.2015 -31.01.2015 roku), «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку: регіональні особливості та світові тенденції» (м. Івано-Франківськ, 10 квітня 2014 р.), «Управління персоналом у системі менеджменту організацій: тенденції та перспективи розвитку» (м. Львів – смт. Славське, 10-12 жовтня 2013 р.), «Розвиток наукових досліджень 2012» (м. Полтава, 19-21 листопада 2012 р.), «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 22-23 травня 2008 р.), Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 24-25 травня 2008 р.), «Наука и технологии: Шаг в будущее - 2006» (г. Белгород, 20-31 марта, 2006 г.), «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, 18-19 травня 2006 р.), «Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур в сучасних умовах» (м. Донецьк, 20-21 травня 2004 р.), «Управление развитием социально- экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост» (м. Донецьк, 25 травня 2003 р.), а також на наукових семінарах кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».

Публікації. За темою дисертації опубліковано 33 наукові праці, серед яких: 17 статей у наукових фахових виданнях України (1 з них у виданні, яке включене до міжнародних наукометричних баз даних), 1 стаття – у періодичному виданні іншої держави, 15 тез доповідей на конференціях. Загальний обсяг опублікованих праць – 10,2 друк. арк., з них особисто автору належить 6,5 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 290 сторінок, у тому числі основний зміст роботи викладено на 208 сторінках. Робота містить 11 таблиць, 30 рисунків, 14 додатків, список використаних джерел із 198 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Основними результатами дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення методологічних засад вирішення науково-практичного завдання щодо вдосконалення механізму державного управління інвестуванням в РС з метою активізації її розвитку в довготерміновій перспективі, що дало змогу сформулювати низку наукових висновків теоретичного та практичного спрямування, серед яких основними є такі:
1. Розвинуто змістове наповнення низки економічних понять, що дало змогу розкрити суть досліджуваної автором проблеми. Зокрема, у роботі розглядилися поняття «інвестиції», уточнено змістове наповнення поняття
«механізм» з точки зору різних наук та напрямів наукових досліджень, що дозволило розкрити зміст поняття «механізм державного управління інвестуванням». Узагальнено та систематизовано науково-теоретичні підходи до визначення понять: «рекреація», «рекреаційно-туристичний продукт- послуга». На основі використання наукових методів аналізу, синтезу та

теоретичного узагальнення науково-теоретичних підходів обґрунтовано, які організації можна віднести до тих, які працюють у РС.
2. Удосконалено класифікацію організацій шляхом визначення тих Секцій КВЕД, які безпосередньо та опосередковано пов’язані з РС, та які дали змогу проаналізувати інвестиційні процеси в них. До ОРС автор відніс Секції «І» –
«Тимчасове розміщування і організація харчування» та «R» – «Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок»), а також ті, участь яких у формуванні рекреаційно-туристичного продукту-послуги продукту є опосередкованою (Секція «N» - «Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» і Секція «Q», яка представляє організації охорони здоров'я та надання соціальної допомоги). На основі аналізування останніх років кількість колективних засобів розміщування дещо зменшилася при відносно незмінному показникові середньої місткості та поступовому зростанню коефіцієнта використання місткості. Це вказує на поступове підвищення показника ефективності використання номерного фонду колективних засобів розміщування в Україні. Аналіз інвестиційної активності ОРС за регіонами, динаміки їхніх доходів та наявності структурних підрозділів сфери сервісу дозволив зробити висновок про те, що в сучасних умовах колективні засоби розміщування найбільше інвестують у покращення якості свого номерного фонду, розширення спектру та покращення якості супутніх послуг, що в кінцевому результаті сприяє суттєвому зростанню їхніх доходів. Проведено кластерний аналіз, який шляхом дослідження багатовимірного масиву даних дозволив систематизувати низку статистичних показників у розрізі областей України шляхом об’єднання їх в однорідні групи. Це дало змогу виявити закономірності формування рекреаційного потенціалу та інвестиційної привабливості РС України.
3. Розвинуто положення інституційної теорії щодо визначення факторів впливу на РС. Обґрунтовано її роль і місце в економічній системі держави шляхом законодавчого регламентування діяльності ОРС. Доведено важливість взаємодії основних учасників інвестиційного процесу (владних структур, бізнесу, зокрема ОРС, населення, громадських організацій), результатом співпраці яких в процесі реалізації їхніх базових потреб, функцій та завдань буде підвищення інвестиційної привабливості РС та визначення стратегічних

пріоритетів розвитку РС, зокрема у державних та регіональних програмах соціально-економічного розвитку.
5. Розроблено модель процесу формування рекреаційно-туристичного продукту-послуги, де особливу увагу приділено ролі населення, яке через функцію споживання виступає вагомим джерелом доходу для ОРС, а отже формує основу їх власних інвестиційних ресурсів. Удосконалено комплексну модель активізації інвестиційних процесів у формуванні рекреаційно- туристичного продукту-послуги з урахуванням наявного рекреаційного потенціалу території та особливостей споживчої поведінки населення залежно від рівня доходу сім’ї. Даною моделлю може скористатися будь-яка особа (сім’я), яка має бажання оцінити структуру своїх видатків і визначити, яку частину доходу можна виділити на рекреацію.
6. Розроблено напрямки стратегічного управління інвестуванням в РС на рівні державних та місцевих органів влади на основі авторської їх класифікації на шість груп в межах двовимірної матриці за рекреаційним потенціалом та рівнем капітальних інвестицій в РС. Зокрема, у відповідності до цього, визначено характеристики рекреаційного середовища, які здатні забезпечити комфортні умови для відпочинку, оздоровлення, відновлення психоемоційних і фізичних сил населення, а також ідентифіковано привабливі умови для ОРС, які би цей відпочинок створили. Обґрунтовано створення рекреаційних просторів на території всіх областей України та запропоновано створення рекреаційного кластера в областях, де попередньо було визначено розвиток РС як один з пріоритетних напрямків розвитку території. Це сприятиме формуванню дієвого механізму державного управління розвитком РС як одного зі стратегічних напрямків розвитку національної економіки, що дозволить активізувати інвестиційні процеси в країні через діяльність ОРС. Даний механізм став основою для розробки системоутворюючого механізму державного управління інвестуванням в рекреаційній сфері, який включає три механізми, а, саме: механізм управління інвестиційними процесами в ОРС; механізм регулювання в системі управління інвестиційними процесами; механізм формування кластеру і рекреаційного простору держави.