Бех Максим Іванович. Формування образу Я-майбутній професіонал у старшокласників у процесі професійної орієнтації : Бех Максим Иванович. Формирование образа Я-будущий профессионал у старшеклассников в процессе профессиональной ориентации Bekh Maksim Ivanovich. Formirovaniye obraza YA-budushchiy professional u starsheklassnikov v protsesse professional'noy oriyentatsii



  • Название:
  • Бех Максим Іванович. Формування образу Я-майбутній професіонал у старшокласників у процесі професійної орієнтації
  • Альтернативное название:
  • Бех Максим Иванович. Формирование образа Я-будущий профессионал у старшеклассников в процессе профессиональной ориентации Bekh Maksim Ivanovich. Formirovaniye obraza YA-budushchiy professional u starsheklassnikov v protsesse professional'noy oriyentatsii
  • Кол-во страниц:
  • 229
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
    НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

    На правах рукопису


    БЕХ МАКСИМ ІВАНОВИЧ

    УДК: 373.6 (0.43.3)

    ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ Я-МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІОНАЛ” У СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ”


    Спеціальність 13.00.07 теорія і методика виховання

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    педагогічних наук


    Науковий керівник: Мельник О.В.,
    кандидат педагогічних наук, старший
    науковий співробітник




    Київ 2010
    ЗМІСТ
    ВСТУП......... 5
    РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ОБРАЗУ Я-МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІОНАЛ” ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА ................. 13
    1.1. Теоретичні засади дослідження проблеми образу Я-майбутній професіонал” ... 13
    1.2. Аналіз досліджень формування і розвитку в особистості образу Я-майбутній професіонал” ................. 24
    1.3. Образ Я” та формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” як мета професійної орієнтації........................................................ 41
    Висновки до першого розділу .......................57
    РОЗДІЛ 2. ЕМПІРІЧНЕ ВИЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ОБРАЗУ Я-МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІОНАЛ” .... 60
    2.1. Структура, показники та критерії сформованості у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” ....................................................... 60
    2.2. Методи дослідження сформованості в учнів старшої школи образу Я-майбутній професіонал” .................................................................................... 72
    2.3. Аналіз результатів констатувального експерименту .. 77
    Висновки до другого розділу ....................................................................... 98
    РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ОБРАЗУ Я- МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІОНАЛ” У ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ .................................. 101
    3.1. Обґрунтування змісту та педагогічних засобів формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі профільної професійної орієнтації ............................................................................... 101
    3.2. Мета, завдання та методика дослідно-експериментальної роботи.................................................................................................. 118
    3.3. Аналіз результатів формувального етапу дослідно-експериментальної роботи...................................................................................................................... 136
    Висновки до третього розділу..................................................................... 158
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................. 161
    ДОДАТКИ............. 169
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................... 205

























    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ОЯМП - образ Я-майбутній професіонал”
    ОЯМПС - образ Я-майбутній професіонал” старшокласника
    СОЯМПС - сформованість образу Я-майбутній професіонал” старшокласника
    П-р компонент ОЯМПС - пізнавально-рефлексивний компонент структури образу Я-майбутній професіонал” старшокласника
    Е-с компонент ОЯМПС - емоційно-ціннісний компонент структури образу Я-майбутній професіонал” старшокласника
    П-д компонент ОЯМПС - практично-дієвий компонент структури образу Я-майбутній професіонал” старшокласника
    ЗНЗ загальноосвітній навчальний заклад
    ВНЗ вищий навчальний заклад
    ЕГ - експериментальна група
    КГ - контрольна група













    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Інтеграція України в світовий економічний простір, якому властиві стрімке ускладнення техніки та технологій, наукомісткість виробництва товарів і послуг, зростання професійної конкуренції, істотно впливає на процеси, що відбуваються в системі професійної орієнтації учнівської молоді. Сучасний ринок праці гостро відчуває потребу в активній та відповідальній особистості, яка діє оптимально доцільно. Це ж передбачає її ґрунтовну науково-технічну підготовленість і фахову компетентність. Якраз у такі умови перегляду традиційного уявлення про цінність професії для людини та суспільства з одночасним ускладнення її змісту й операційно-технічних засобів потрапляє сучасна молодь, яка прагне здобути надійну професію, мріє про вагомі професійні досягнення й соціальний престиж. Тому проблема формування у старшокласників образу майбутньої професії та себе як майбутнього професіонала набула в останні роки особливої соціальної й індивідуально-суб’єктивної значущості.
    Актуальність цієї проблеми визначається ще й професійною спрямованістю профільного навчання в сучасній старшій школі. Адже в процесі оволодіння змістом обраного навчального профілю, який тісно переплітається з відповідною сферою професійної діяльності людини, розгортається становлення в кожного учня уявлення про себе як майбутнього професіонала. Такі уявлення концентруються в понятті образ Я-майбутній професіонал”, зміст якого розкриває внутрішні детермінанти професійного самовизначення особистості і завдяки якому вона перетворюється в суб’єкта профорієнтаційної діяльності.
    Наголосимо, що теоретико-методологічне обґрунтування змісту поняття образ Я” здійснено К.Абульхановою-Славською, Л.Анциферовою, Б.Ананьєвим, І.Бехом, Л.Божович, Л.Виготським, Є.Климовим, Г.Костюком, О.Леонтьєвим, В.М’ясищевим, С.Рубінштейном, К.Платоновим та ін., які розглядають його як продукт одночасної роботи свідомості та самосвідомості особистості, що забезпечує їй відображення самої себе, ставлення до себе і розуміння себе як суб’єкта діяльності і спілкування. Таке самоосягнення, на їхню думку, є тими внутрішніми умовами індивідуального розвитку суб’єкта, через які переломлюються всі зовнішні впливи на нього.
    Загальні проблеми професіоналізму людини в різних сферах її трудової діяльності розкриті в працях О.Бодальова, В.Будакова, А.Деркача, В.Зазикіної, В.Зінченка, Є.Климова, А.Маркової, Л.Митіної, К.Платонова, Г.Пустовіта, В.Рибалки, А.Ситченка, С.Смирнова, Б.Теплова, Б.Федоришина та ін., які пов’язують його формування з репрезентацією в самосвідомості суб’єкта картини бажаного професійного майбутнього, змістовним феноменом якої є образ Я-професіонал”.
    Окремі аспекти проблеми формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі професійній орієнтації висвітлені Є.Климовим, В.Маркіною, В.Мачуським, О.Мельником, Є.Павлютенковим, М.Піддячим, М.Пряжніковим, В.Сидоренком, В.Синявським, М.Тименком, Б.Федоришиним, С.Чистяковою та ін. В експериментальних дослідженнях цих вчених переконливо доведено положення про необхідність розвитку в учнів здатності до самопізнання та пізнання особливостей ринкового професійного середовища, адекватної самооцінки та оцінки сучасних вимог професій, узгодження власних потреб з вимогами обраної професії. Ці дослідницькі напрями окреслюють ті аспекти цієї проблеми, що перебувають у межах теорії і методики виховання, оскільки в них наголошується не лише на усвідомленому професійному самовизначенні юнаків і дівчат, а й на вихованні в них базових професійних цінностей, самостійності, відповідальності та творчості.
    Науковим здобутком є також дисертаційні дослідження (В.Байметов, А.Бобровская, С.Богомаз, Н.Валітов, Н.Гейжан, М.Заруба, С.Кібакин, Е.Кострюкова, Н.Кузнецова, Д.Лебедєв, Й.Михайлов, В.Сметаняк та ін.), предметом яких виступали професійна орієнтація особистості, її інтереси, мотиви, наміри тощо. Вони спрямовувалися на виявлення й удосконалення середовища професійного самовизначення учнів через включення їх у різноманітні види пізнавально-перетворювальної діяльності, що, зрештою, й мало забезпечити відповідне ставлення дитини до свого професійного майбутнього.
    Отже, дослідження проблеми формування образу Я-майбутній професіонал” старшокласника займає чільне місце в сучасній теорії та методиці профорієнтаційної роботи. Однак доводиться констатувати про ряд суперечностей, вирішення яких зумовлене:
    формуванням на ринку праці попиту на професіоналів та неадекватним уявленням молоді про сучасні вимоги професій;
    запровадженням профільного навчання в старшій ланці загальноосвітньої школі та неповною мірою розкритими профорієнтаційними можливостями навчальних предметів варіативної складової й курсів за вибором;
    необхідністю модернізації традиційного змісту професійної орієнтації у випускному класі загальноосвітньої школи та відсутністю дієвих програм формування у старшокласників образу власного професійного майбутнього.
    Відтак, актуальність цієї проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального і прикладного аспектів у межах теорії і методики виховання зумовили вибір теми дослідження Формування образу Я-майбутній професіонал” у старшокласників у процесі професійної орієнтації”.
    Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в умовах профільного навчання”, державний реєстраційний № 0198U008167. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол №8 від 4 жовтня 2004 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол №10 від 21 грудня 2004 року).
    Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити зміст та педагогічні засоби формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.
    Гіпотеза дослідження:
    домінантним конструктом професійного майбутнього старшокласника є сформований у нього образ Я-майбутній професіонал”, який гармонізує його суб’єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання;
    ефективність формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” підвищиться за умови спрямування змісту та педагогічних засобів професійної орієнтації в сучасній профільній школі на конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього.
    Завдання дослідження:
    1. Проаналізувати стан проблеми формування у старшокласників образу Я майбутній професіонал” у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці.
    2. Уточнити зміст поняття образ Я-майбутній професіонал старшокласника”, визначити його структуру, критерії, показники та експериментально виявити рівні їх сформованості в учнів старшого шкільного віку.
    3. Обґрунтувати зміст і сукупність педагогічних засобів формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.
    4. Здійснити експериментальну перевірку розробленого змісту та методики формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал”.
    Об’єкт дослідження: процес формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал”.
    Предмет дослідження: зміст та педагогічні засоби формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.
    Для розв’язання поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження:
    теоретичні: аналіз, синтез, порівняння й узагальнення для уточнення теоретичних засад проблеми формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал”;
    діагностичні: анкетування, бесіда, спостереження, вивчення результатів діяльності старшокласників з метою визначення у них рівня сформованості образу Я-майбутній професіонал” та перевірки ефективності обґрунтованого змісту та педагогічних засобів;
    праксиметричні: аналіз результатів експерименту, методи математичної статистики для порівняння результатів констатувального та формувального етапів дослідження.
    Теоретична основа дослідження. Ключові положення наукової теорії пізнання про єдність діяльності, свідомості й особистості, діалектичний взаємозв’язок її свідомості, самосвідомості та саморозвитку (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, В.М’ясищев, С.Рубінштейн, К.Платонов); положення особистісно орієнтованого виховання дитини (І.Бех, І.Зязюн, В.Кремень, О.Сухомлинська, Г.Пустовіт та ін.); наукові праці з проблем професіоналізації (О.Бодальов, В.Будаков, А.Деркач, В.Зазикіна, В.Зінченко, А.Маркова, Л.Митіна, К.Платонов, Г.Пустовіт, В.Рибалка, С.Смирнов, П.Пидкасистий, Б.Теплов та ін.) та професійного самовизначення особистості (В.Васильєв, О.Голомшток, Л.Йовайша, Є.Климов, В.Мачуський, О.Мельник, Є.Павлютенков, М.Піддячий, М.Пряжніков, В.Синявський, М.Тименко, Б.Федоришин, С.Чистякова та ін.).
    Для уточнення вихідних позицій дисертаційної роботи використовувалися положення Законів України Про освіту”, Про загальну середню освіту”, Концепції національного виховання, Концепції профільного навчання, Концепції професійної орієнтації населення.
    Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено та обґрунтовано зміст і педагогічні засоби (впровадження курсу профорієнтаційного спрямування Я-майбутній професіонал”, організація професіографічних досліджень, індивідуальної та групової профконсультації), які забезпечують активне конструювання старшокласниками варіантів власного професійного майбутнього; уточнено зміст поняття образ Я-майбутній професіонал старшокласника” (особистісне новоутворення, яке гармонізує його суб’єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання), визначено його структуру, критерії, показники та експериментально виявлено рівні їх сформованості в учнів старшого шкільного віку; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи професійної орієнтації учнів старших класів у процесі профільного навчання.
    Практичне значення дослідження визначається тим, що: розроблено методику формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” й запроваджено її у виховну практику ряду загальноосвітніх середніх шкіл; систематизовано методики педагогічного діагностування, які дозволяють визначати рівень сформованості такого новоутворення особистості в ранній юності; розроблено програму курсу профорієнтаційного спрямування Я-майбутній професіонал”, словник-довідник з професійної орієнтації та методичні рекомендації які можуть бути використані у процесі професійної орієнтації учнів на етапі їх профільного навчання.
    Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховному процесі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 м.Броварів Київської області (довідка №34від22.02.2010 р.); спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №17 з поглибленим вивченням математики м.Києва (довідка № 40 від 29.03.2010 р.); Скандинавської гімназії м.Києва (довідка № 07 від 19.01.2010); СЗШ №24 м.Рівного (довідка №01-12/125-1 від 17.02.2010 р.)
    Особистий внесок автора. В опублікованих методичних рекомендаціях Зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками” (Б.Федоришин, Д.Закатнов, О.Мельник, М.Бех) обґрунтовано зміст поняття образ Я-майбутній професіонал старшокласника”, розкрито його структуру, критерії, показники та методики педагогічного діагностування рівнів їх сформованості в дітей старшого шкільного віку; у методичному посібнику Орієнтація старшокласників на педагогічні професії” (Д.Закатнов, О.Мельник, М.Бех) висвітлено специфіку використання ігрових профорієнтаційних методів у профконсультаційній роботі зі старшокласниками; у словнику-довіднику з професійної орієнтації учнів (В.Синявський, О.Мельник, М.Бех) підібрано й уточнено сутність понять, пов’язаних з професіоналізмом особистості.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (м.Київ, 2005р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях Нові напрямки творчого розвитку особистості школяра” (м. Київ, 2004 р.), Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м.Київ, 2005р.), Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (м.Київ, 2006р.), Особистість 21 століття: проблеми виховання та шляхи вирішення” (м.Київ, 2007р.), Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (м.Київ, 2008р.), Цінності особистості у контексті викликів сучаності” (м.Київ, 2009р.); звітних науково-практичних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (20062009 рр.); засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України (20062009 рр.).
    Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені в 13 публікаціях, серед яких 10 одноосібних, 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у матеріалах конференцій, 2 методичні посібники, 1 словник.
    Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (257 джерело) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з яких 168 сторінок основного тексту. Робота містить 22 таблиці та 9 рисунків на 12 сторінках, 2 додатки на 36 сторінках.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.
    1. Проведений теоретичний аналіз дав підґрунтя для висновку про те, що образ Я-майбутній професіонал” є необхідною складовою системи образів Я” особистості. Визначено, що ОЯМПС є особистісним утворенням, яке гармонізує його суб’єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання. Сформований ОЯМПС, як домінантний конструкт професійного майбутнього особистості, перетворює учня в суб’єкта професійного самовизначення з розвиненими вольовими якостями, здатністю приймати рішення і здійснювати моральні вчинки з орієнтацією на досягнення професіоналізму. Таке новоутворення в структурі особистості старшокласника характеризує певну цілісність його професійного самовизначення, єдність внутрішньої й зовнішньої активності через яку він сприймає й оцінює себе як майбутнього професіонала, своє ставлення до себе та свого місця в середовищі майбутньої професійної діяльності. Процесуально це досягається за допомогою реструктуризації образу Я-майбутній професіонал” у напрямі адекватного відображення специфіки професії (Я” і професія) та сформованого ставлення до себе як суб’єкта майбутньої професійної праці (Я” у професії).
    2. У структурі ОЯМПС виділено пізнавально-рефлексивний, емоційно-ціннісний і практично-дієвий компоненти. Критеріями сформованості пізнавально-рефлексивного компоненту визначені домагання у майбутній професії, рівень яких характеризує когнітивну складність образу Я-майбутній професіонал”. Показниками цього критерію, які утворюють первинний образ людини-професіонала, обрано систему знань старшокласника про майбутню професію та способи професійних дій у ній. Емоційно-ціннісний компонент представлений показниками інтересу до майбутньої професії, який свідчить про те що учень обрав майбутню професію й бажає оволодіти нею. Таке ставлення до проблеми професійного самовизначення й викликає в юнаків і дівчат первинне позитивне переживання образу Я-майбутній професіонал”, тому критеріями сформованості в учнів старшої школи цього компонента нами обрано професійну самооцінку (у контексті обраної професії). Критеріями практично-дієвого компоненту визначено сформованість початкових професійних умінь старшокласника, а його показниками первинне включення учнів в майбутню професійну діяльність, в якій розпочинається процес оволодіння ними системою способів професійних дій.
    3. Згідно з розробленою структурою ОЯМПС, визначеними критеріями та показниками їхнього прояву підбирався комплекс діагностичних методик для експериментального вивчення рівнів її сформованості в сучасних учнів старшої школи. Результати проведеного на базі загальноосвітніх навчальних закладів констатувального експерименту дали підстави охарактеризувати рівні сформованості ОЯМПС, а всіх учасників розподілити на групи з високим, середнім та низьким рівнем його сформованості.
    Високий рівень. До групи старшокласників з високим рівнем сформованості ОЯМП віднесено 9,89% осіб від загальної кількості учасників констатувального експерименту. Для таких учнів характерним є те, що вони глибоко диференціюють своє ставлення до різноманітних професій не лише на основі сформованої системи знань про неї та способів дій у ній, а й на сформованому через самоповагу самоставленні до себе як майбутнього професіонала. Така система знань й складає сутність первинного образу людини-професіонала, когнітивна складність якого емоційно та змістовно стимулює вибіркову активність старшокласника в обраній ним професії. Підсилюється активність учнів цієї групи сформованими в них професійними інтересами, тому вони відвідують пов’язані з обраною професією гуртки, секції, факультативи, займаються дрібним заробітком, вивчають фахову літературу тощо. При цьому вони глибоко усвідомлюють й адекватно оцінюють власні фізичні сили, розумові здібності, мотиви та мету своєї поведінки, своє ставлення до оточуючих, до інших людей та самого себе, що проявляється в наполегливості та цілеспрямованості під час подолання перешкод у досягненні близької мети та віддалених цілей. Через це вони не лише беруть активну участь у різних видах діяльності, пов’язаних з майбутньою професією, а й активно оволодівають способами професійних дій, які забезпечують їх віру у власні сили, здібності, самостійність, здатність до самоконтролю і послідовності в розумінні самого себе як майбутнього професіонала і середовища, в якому він досягне професійної майстерності.
    Середній рівень. До групи старшокласників з середнім рівнем сформованості ОЯМП було віднесено 31,9% досліджуваних від загальної кількості учасників констатувального експерименту. Учні цієї групи достатньо активні, наполегливі та цілеспрямовані лише в межах продовження освіти у вищому навчальному закладі. Когнітивна складність системи знань старшокласника про професію та себе як майбутнього професіонала дозволяє їм диференційовано ставитися лише до різноманітних сфер професійної діяльності людини. Цього ж виявляється недостатньо для усвідомлення й адекватної оцінки власних фізичних сил, розумових здібностей, мотивів і мети своєї поведінки, що не дозволяє їм обрати майбутню професію та активно включитися в оволодіння первинними способами професійних дій. Індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища майбутнього особистісного становлення і професійного зростання та суб’єктивно-оцінні ставлення до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі активізують участь досліджуваних цієї групи лише в наявних видах пізнавально-перетворювальної діяльності.
    Низький рівень. Групу старшокласників з низьким рівнем сформованості ОЯМП склали 58,31% осіб від загальної кількості учасників констатувального експерименту. В учнів цієї групи, зазвичай, не сформовані професійні інтереси, неадекватна самооцінка, низька активність і не обрана майбутня професія. Тому систему знань старшокласника про майбутню професію та способи дій у ній складають автономні відомості про різні аспекти професійної діяльності людини, отримані з близького оточення, засобів масової інформації та мережі Інтернет. Такі неглибокі, нестійкі та швидкозмінні професіографічні відомості й неадекватна самооцінка перешкоджають учням обрати майбутню професію й активно включитися в оволодіння первинними способами професійних дій у ній. В них не диференційовані інтереси до професій, вони не ставлять досяжних цілей й не намагаються бути наполегливими в досягненні мети. На час закінчення загальноосвітньої школи в досліджуваних цієї групи несформовані індивідуально-вибіркове ставлення до професій і суб’єктивно-оцінні ставлення до самого себе як майбутнього професіонала. Через це вони вступають у доросле життя не визначившись у професії та з не сформованою системою знань про світ професійної праці й своє місце в ньому.
    Результати теоретичного аналізу та експериментально визначені рівні сформованості ОЯМПС в сучасних учнів старшої профільної школи підтвердили необхідність удосконалення змісту та педагогічних засобів формування в них суб’єктивно-оцінних та індивідуально-вибіркових ставлень до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі. При цьому доведено, що такий зміст і педагогічні засоби професійної орієнтації старшокласників в умовах профільного навчання мають спрямовуватися на конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього, які згармонізують їх ставлення до себе як майбутнього професіонала та до професії, як середовища особистісного становлення і професійного зростання.
    4. Формування ОЯМП старшокласника є процесом утворення в системі його образів специфічного образу Я-майбутній професіонал”, який забезпечує адекватне відображення ним професійного середовища й самого себе в ньому, ставлення до себе як до суб’єкта майбутньої професійної діяльності з певною системою цінностей і смислів своєї активності. В основі такого формування лежить процес спільної діяльності і взаємодії, в якому розгортається під керівництвом педагога самостійне конструювання старшокласником власного професійного майбутнього у формі образу Я-майбутній професіонал”. Таке внутрішньо особистісне утворення особистості раннього юнацького віку формується під впливом цілеспрямованої й керованої професійної орієнтації, складові якої (цілеспрямована підготовка з основ досягнення в майбутньому професіоналізму, професійна інформація, професійна консультація, професійна адаптація) через рефлексивні механізми свідомості й самосвідомості особистості забезпечують набуття ними суб’єктивного смислу вибору майбутньої професії та цінностей соціально-професійної групи професіоналів.
    Означені вище теоретичні положення й були покладені в основу розробленої динамічно-функціональної моделі формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” як системи суб’єктивно-оцінних та індивідуально-вибіркових ставлень учнів до самих себе як майбутніх професіоналів і свого місця в майбутньому професійному середовищі, в якому вони досягнуть професійного зростання. В процесі формування ОЯМПС, згідно розробленої моделі, завдяки цілеспрямовано підібраному змісту та відповідних психолого-педагогічних засобів професійної орієнтації учнів сучасної старшої школи, структура та зміст виділених складових такого внутрішнього утворення особистості набуває заданої нами форми на горизонтальному та вертикальному рівнях.
    На рівні вертикального розподілу такими складовими структури ОЯМП старшокласника є образ Я-минуле”, Я-реальне” (теперішнє) і Я-ідеальне” (майбутнє). Зрівноваження й узгодження протиріччя між сформованими у нього окремими просторово-часовими образами репрезентують те що дитина досягнула та як оцінює й ставиться до цього (може”), до чого вона прагне (хоче”), чи потрібно це їй та на якому рівні (потрібно”).
    На горизонтальному рівні виділені нами складові характеризують розвивальний рух старшокласника: від уявлення до усвідомлення себе як майбутнього професіонала (самопізнання); від позитивного ставлення до майбутньої професії до емоційно-ціннісного ставлення до себе як суб’єкта професійної діяльності (самоставлення), у якій він досягне професіоналізму; від активності учня в оволодінні способами діяльності до внутрішньої роботи над собою, які спонукають його до формулювання нових професійних цілей і домагань (саморегуляція).
    5. Головна мета формувального етапу дослідно-експериментальної роботи полягала в перевірці достовірності висунутої гіпотези щодо можливості підвищення ефективності професійного самовизначення особистості у навчально-виховному процесі школи шляхом запровадження методики формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал”. Обґрунтований зміст формування у старшокласників ОЯМП, дозволив уточнити педагогічні засоби професійної орієнтації учнів сучасної старшої школи, а саме: курс профорієнтаційного спрямування Я-майбутній професіонал”, Щоденник вибору майбутньої професії”, професіографічна дослідницька діяльність, індивідуальна та групова профконсультація у формі ділових і професійно-імітаційних ігор. Передбачалося, що реалізація визначеного змісту та педагогічних засобів професійної орієнтації учнів сучасної старшої школи, які спрямовувалися на конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього, підвищить ефективність формування в них образу Я-майбутній професіонал”. Перелічені вище аспекти стали предметом формувального експерименту, який було організовано й проведено на базі загальноосвітніх середніх шкіл.
    6. Результати формувального етапу дослідно-експериментальної роботи дозволили констатувати, що розроблена методика формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал” активізує самостійне конструювання ними власного професійного майбутнього, яке через рефлексивні механізми свідомості й самосвідомості особистості забезпечує набуття ними суб’єктивного смислу вибору майбутньої професії та цінностей соціально-професійної групи професіоналів. Її ефективність зростає за умови запровадження у навчально-виховний процес розробленої методики, яка передбачала:
    вивчення старшокласниками змісту навчальної програми профорієнтаційного спрямування Я-майбутній професіонал” та виконання практичних завдань у Щоденнику вибору майбутньої професії”, які дають змогу оволодіти ним технологією вибору майбутньої професії й досягнення професіоналізму в ній;
    здійснення учнями старших класів професіографічних дослідницьких завдань, які емоційно й інформаційно збагачують сформований у них образ Світ професій”, який представляє систему їх знань про майбутню професію і способи дій у ній;
    активізація профорієнтаційної діяльності юнаків і дівчат у процесі групової профконсультації у формі ділових і професійно-імітаційних ігор на початковому етапі оволодіння ними системою способів професійних дій, яка спонукає їх до вироблення адекватної професійної самооцінки й реалістичних професійних домагань (у контексті майбутньої професії);
    педагогічна підтримка в процесі індивідуальної профконсультації первинного включення учнів у майбутню професійну діяльність, яка забезпечує становлення у них образу Я у світі професій”.
    В цілому аналіз формувальних результатів засвідчив, що на етапі закінчення загальноосвітньої школи в експериментальній групі значна частина старшокласників (24,30% з високим і 49,53% з середнім рівнем сформованості ОЯМПС) вступає в самостійне життя зі сформованим ставленням до різноманітних професій не лише на цілісній системі знань про неї та способів дій у ній, а й на вихованому через самоповагу самоставленні до себе як майбутнього професіонала. Приріст кількості таких старшокласників за час формувального експерименту склав 30,84% осіб (+15,89 з високим і +14,95 середнім рівнем), що на +23,82% учнів (+2,63 з високим і +4,39 середнім рівнем) перевищив такий же приріст в контрольній групі. Ці результати засвідчили також ефективність цілеспрямованої організації в сучасній старшій школі професійної орієнтації учнів, зміст та педагогічні засоби спрямовані на самостійне конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього.
    Проведене теоретико-експериментальне дослідження не втрішує всіх проблем формування у старшокласників образу Я-майбутній професіонал”. Важливими залишаються проблеми діагностики особистісного рівня розвитку старшокласника та застосування нових інформаційних технологій у профорієнтаційній роботі.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины