МОДИФІКОВАНІ ПСЕВДОВИПАДКОВІ ПОСЛІДОВНОСТІ ГОЛДА В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ІЗ КОДОВИМ РОЗПОДІЛОМ КАНАЛІВ : МОДИФИЦИРОВАННЫЕ ПСЕВДОСЛУЧАЙНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ГОЛДА В ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ СИСТЕМАХ С КОДОВЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Название:
  • МОДИФІКОВАНІ ПСЕВДОВИПАДКОВІ ПОСЛІДОВНОСТІ ГОЛДА В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ІЗ КОДОВИМ РОЗПОДІЛОМ КАНАЛІВ
  • Альтернативное название:
  • МОДИФИЦИРОВАННЫЕ ПСЕВДОСЛУЧАЙНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ГОЛДА В ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ СИСТЕМАХ С КОДОВЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ
  • Кол-во страниц:
  • 144
  • ВУЗ:
  • Державний університет телекомунікацій
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Державний університет телекомунікацій


    На правах рукопису

    БОКЛА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
    УДК 621.396.

    МОДИФІКОВАНІ ПСЕВДОВИПАДКОВІ ПОСЛІДОВНОСТІ ГОЛДА В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ІЗ КОДОВИМ РОЗПОДІЛОМ КАНАЛІВ

    05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук


    Науковий керівник ¬–
    доктор технічних наук,
    професор Семенко А.І.



    Київ - 2013








    ЗМІСТ
    стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………….…………………... 5
    ВСТУП………………………………………………………………………… 7
    Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШИРОКОСМУГОВИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ З КОДОВИМ РОЗПОДІЛОМ КАНАЛІВ……………………………………………………………………

    17
    1.1 Особливості широкосмугових телекомунікаційних систем з кодовим розподілом каналів…………………………………………………. 17
    1.2 Методи формування сигналів з розширеним спектром……….. 20
    1.3 Види псевдовипадкових послідовностей, що використовуються в телекомунікаційних системах з кодовим розподілом каналів………….. 25
    1.3.1. m-послідовності………………………………………………… 28
    1.3.2. Коди Уолша……………………………………………………... 33
    1.3.3. Послідовності Касамі……………………………………………. 34
    1.3.4. Послідовності Голда…………………………………………… 35
    1.4 Висновки до розділу 1………………………………………….......... 39
    Розділ 2 КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ………………………………………………………… 41
    2.1 Методика здійснення кореляційного аналізу з використанням системи MATLAB……………………………………………………………. 41
    2.1.1. Автокореляційна функція……………………………………….. 43
    2.1.2. Взаємокореляційна функція…………………………………… 47
    2.2 Розробка графічного інтерфейсу користувача в системі MATLAB для автоматизації дослідження кореляційних характеристик ПВП….............................................……………………………………………

    51
    2.3 Кореляційні характеристики ПВП Голда…………………………. 54
    2.3.1. Аперіодична та періодична АКФ………………………………. 54
    2.3.2. Аперіодична та періодична ВКФ…………………………… 57
    2.4 Висновки до розділу 2……………………………………………….. 64
    Розділ 3 РОЗРОБКА МОДИФІКОВАНИХ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ ГОЛДА……………………………………………….. 66
    3.1 Методика формування модифікованих ПВП Голда………………... 66
    3.2 Дослідження кореляційних характеристик модифікованих ПВП Голда для створення чотирипозиційного ФМ-сигналу…………………….. 68
    3.2.1. Аналіз АКФ модифікованих ПВП Голда………………………. 71
    3.2.2. Аналіз ВКФ модифікованих ПВП Голда……………………….. 76
    3.3 Метод автоматичного відбору послідовностей ПВП за встановленим рівнем максимальної бокової пелюстки…………………… 81
    3.4 Висновки до розділу 3………………………………………………... 84
    Розділ 4 ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ З ФМ-4 ПРИ ВИКОРИСТАННІ МОДИФІКОВАНИХ ПВП ГОЛДА……………………………………….… 86
    4.1 Принцип створення ТКС з використанням модифікованих ПВП Голда…………………………………………………………………………...
    86
    4.2 Дослідження ефективності ТКС ……………………………………. 101
    4.3 Розробка рекомендацій щодо проектування телекомунікаційних систем з використанням модифікованих ПВП Голда……………………..
    112
    4.4 Розробка телекомунікаційних систем з ФМ-4 при використанні модифікованих ПВП Голда…………………………………………………...
    115
    4.5 Висновки до розділу 4……….………………………………………... 119
    ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ………………………………... 121
    Додаток 1 Опис розроблених графічних інтерфейсів користувача в системі MATLAB для автоматизованого розрахунку кореляційних характеристик ПВП…………………………………………………………... 123
    Додаток 2 Акти впровадження результатів дисертації:
    Акт впровадження результатів дисертації в навчальному процесі Державного університету телекомунікацій………………………………….


    128
    Акт про використання результатів дисертації в розробках НДР ТОВ «ВІРКОМ»……………………………………………………………………..
    Акт про впровадження результатів дисертації в дослідницьких та прикладних проектах ПАТ «АЛЬТРОН»…………………………………...

    129


    130
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 131





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    АБГШ – адитивний білий гаусівський шум
    АКФ – автокореляційна функція
    ВСШ – відношення сигнал/шум
    ВКФ – взаємо –кореляційна функція
    ГІК – графічний інтерфейс користувача
    ДСТУ – державний стандарт України
    ІК – інформаційний кодер
    СРС – системи з розширеним спектром
    МСІ – міжсимвольна інтерференція
    ПВП – псевдовипадкові послідовності
    ТКС – телекомунікаційні системи
    КРК – кодовий розподіл каналів
    ЦОС – цифрова обробка сигналів
    ФМ – фазова маніпуляція
    CF – correlation function
    3G (3-rd Generation) – третє покоління систем мобільного зв’язку
    3GPP(3 Generation Partnership Project) – об’єднання для розробки стандартів мобільного зв’язку третього покоління
    4G (4-th Generation) – четверте покоління систем мобільного зв’язку
    ВЕR (Bit Error Rate) – ймовірність появи бітових помилок
    CDMA (Code Division Multiple Access) – множинний доступ із кодовим розділенням каналів
    DSSS (Direct Sequence Spread Spectrum) – широкосмугова модуляція с прямим розширенням спектра
    FHSS (Frequency Hopping Spread Spectrum ) – технологія передачі сигналу зі швидкою псевдовипадковою зміною робочої частоти
    IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) – Інститут Інженерів з Електроніки та Електротехніки
    ITU-T (International Telecommunication Union) – Міжнародний теле-комунікаційний союз
    ISI ( Intersymbol Interference ) – міжсимвольна інтерференція
    LFSR (Linear Feedbacn Shift Register) – регістр зсуву зі зворотнім зв’язком
    4 PSK (phase-shift keying) – чотирипозиційна фазова маніпуляція







    ВСТУП

    В теорії безпроводового зв’язку виникає нове поняття – мобільний зв’язок. Сьогодні користувачі за допомогою високотехнологічних електронних пристроїв можуть вільно спілкуватися між собою знаходячись на великих відстанях, обмінюватися повідомленнями, зображеннями тощо.
    Поступовий розвиток систем мобільного зв’язку прийнято представляти поколіннями. Цифрові систем мобільного зв’язку прийшли на заміну аналоговим (перше покоління). В липні 1991 року було здійснено перший дзвінок в системі GSM (друге покоління). Успіх її розробки був настільки значним, що в процесі подальшого розвитку систем мобільного зв’язку використовувалися ідеї закладені в основі її функціонування.
    Для передавання інформації на ділянці між користувачем та базовою станцією системи мобільного зв’язку використовується радіоканал. В перших системах мобільного зв’язку організація каналів здійснювалася з використанням частотного (FDMA) та часового розділення (TDMA). Для передавання радіосигналів згідно схеми частотного розділення здійснюється формування окремих частотних інтервалів (фізичні канали) із захисними смугами. Далі, згідно розділення TDMA, в межах фізичного каналу передавання інформації відбувається у строго фіксовані проміжки часу, формуючи логічні канали. Такий спосіб організації каналів передавання інформації є характерним для системи мобільного зв’язку GSM-900, GSM-1800 [44]. Поділ наявної смуги частот на окремі інтервали, як це передбачається згідно схеми FDMA, крім переваг має і недоліки до яких слід віднести складність реалізації обладнання приймача та передавача, низьку завадозахищеність системи.
    Досягнення в розробці GSM, розвиток ринку послуг сприяли появі систем мобільного зв’язку наступного покоління, за якими закріпилися назви 3G, UMTS. Термін UMTS вживається для позначення єдиного підходу в побудові мереж мобільного зв’язку третього покоління, охоплюючи вже запроваджені комерційні мережі. В системах типу UMTS запропоновано використовувати нову технологію радіодоступу – CDMA. Її використання дозволило забезпечити більшу завадостійкість, безпеку зв’язку та більші швидкості передавання інформації порівняно із GSM. Крім модернізації мережі радіодоступу, структура основної мережі UMTS залишається подібною до GSM, а для кращої інтеграції з глобальною мережею Інтернет та надання нових послуг планується перехід до комутації пакетів на основі протоколу IP стеку TCP/IP. Система UMTS повинна стати глобальною платформою для надання мобільних послуг з пакетною комутацією.
    На розвиток систем мобільного зв’язку значний вплив мають вимоги користувачів [1, 4]. На основі проведеного аналізу ринку послуг, які в даний час надаються в мобільному зв'язку та заплановані на майбутньому, організаціями ITU, UMTS Forum та Japanese Telecommunication Council очікується суттєве зростання частки послуг передавання цифрових даних. Наслідком такого перерозподілу типів послуг є необхідність адаптації системи до нових вимог з метою врахування потреб користувачів. Очікується, що надання послуг передавання цифрових даних призведе до зростання асиметричності трафіку та необхідності збільшення швидкостей передавання інформації. Інший аспект стосується способу проходження інформації мережею. Передавання голосової інформації в основному здійснюється з використанням комутації каналів. В процесі доставки пакетів мережею, внаслідок необхідності здійснення їхньої маршрутизації на мережевому рівні та виконання інших процедур, виникає часова затримка передавання інформації. У випадку передавання цифрових даних, наявність часової затримки не складає особливої проблеми, оскільки такий тип інформації не є чутливим до її появи. Проте, за необхідності передавання інформації в реальному масштабі часу (голос, відео) протоколом IP слід приймати до уваги наявність затримки та її джитеру.
    Внаслідок бажання розвивати галузь мобільного зв’язку держави світу запроваджують власні технології. З’явилися різні терміни для позначення системи мобільного зв’язку третього покоління. Наприклад, в Європі використовується термін UMTS запропонований ETSI, Америка та Японія системи 3G позначаються терміном IMT-2000 міжнародного союзу електрозв’язку. В рамках концепції 3G в Америці запроваджено систему мобільного зв’язку cdma2000, що базується на сім’ї стандартів
    IS-95. Після узгодження планів щодо стандартизації системи UMTS була створена організація 3GPP. Її призначення полягає у забезпеченні гармонійного розвитку та стандартизації систем 3G за підтримки різних країн світу.
    З 2005 р. організацією 3GPP розпочато роботу над створенням двох нових типів радіоінтерфейсів в межах концепцій LTE та HSPA [4, 12]. Вони представляють собою подальший розвиток мережі радіодоступу систем мобільного зв’язку для задоволення потреб сьогодення. Концепція LTE передбачає створення високошвидкісного радіоінтерфейсу (100 Мбіт/с. - канал вниз, 50 Мбіт/с. - канал вверх) з малими затримками передавання інформації (площина контролю 100 мс., площини користувача 5 мс.) та використанням ортогонального частотного мультиплексування. Завдяки поділу одного високошвидкісного потоку інформації на потоки меншої швидкості, які передаються вузькосмуговими каналами, використання технології OFDM дозволяє ефективно боротися з явищем багатопроменевого поширення сигналів, котре є суттєвою перешкодою для передавання інформації на високих швидкостях. Метою розробки радіоінтерфейсів HSPA є поступове запровадження нових розробок для систем мобільного зв’язку з метою досягнення рівня продуктивності LTE та одночасного забезпечення сумісності з системами WCDMA.
    Завдяки швидкому розвитку цифрової техніки та появі потужних мікропроцесорів для здійснення цифрової обробки сигналів на початку
    90-х років 20 століття у розробників з’явилася можливість застосування кодового розділення каналів та ортогонального частотного мультиплексування.
    Кодове розділення каналів є тісно пов’язаним з процесом розширення спектру сигналів, який в свою чергу здійснюється з використанням складних сигналів – спеціальних двійкових послідовностей. Ідеї щодо застосування сигналів з розширеним спектром для передавання інформації в радіозв’язку пропонувалися ще з 40-х років ХХ століття [17, 101]. Володіючи низьким рівнем спектральної густини потужності, такі сигнали достатньо складно виявити та правильно детектувати, що підвищує безпеку зв’язку. Крім цього, частотні спектри сигналів можуть займати спільну смугу, підвищуючи спектральну ефективність системи порівняно із використання вузькосмугових сигналів. Розширення спектру сигналу в процесі прийому гарантує виграш обробки такого сигналу, який дозволяє підвищити стійкість системи зв’язку до дії завад. Проте, внаслідок недостатнього рівня розвитку технічних засобів для здійснення складної обробки сигналів, їхнє використання розпочалося дещо пізніше.
    Перші ідеї щодо передавання інформації за допомогою технології ортогонального частотного мультиплексування були реалізовані у радіомодемах в кінці 60-х років 20 століття, а активний розвиток цієї технології розпочався з 90-х років після пропозицій використання операцій перетворення Фур’є для обробки сигналів [33].
    Значний вклад в розвиток теорії інформації та її передавання зробили наступні вчені: Шеннон К.Е., Найквіст Г., Котельников В.А.
    Актуальність теми. Особливе місце в телекомунікаціях займають системи з кодовим розподілом каналів (КРК), які відрізняються високою конфіденційністю інформації, підвищеною завадостійкістю та покращеною енергетикою. При створенні систем здебільшого використовується фазоманіпульований (ФМ) сигнал за законом псевдовипадкової послідовності (ПВП), що забезпечує розширення спектру сигналу. Ідеї щодо застосування сигналів з розширеним спектром для передавання інформації були запропоновані ще у 40-х роках XX століття у роботах, присвячених теорії лінійної селекції сигналів. В зв’язку з низьким рівнем спектральної густини потужності, такі сигнали достатньо складно виявити та правильно інтерпретувати, що підвищує інформаційну безпеку зв’язку. Крім цього спектри сигналів можуть займати спільну смугу, підвищуючи спектральну ефективність системи порівняно із використанням вузькосмугових сигналів. Розширення спектру сигналу в процесі прийому дозволяє підвищити стійкість системи зв’язку до дії завад.
    Для маніпуляції сигналу можуть бути використані різні ПВП: Голда, Касамі m-послідовності, коди Уолша та ін. Головна вимога при виборі виду маніпулюючої послідовності – отримання ансамблю кодованих сигналів, які мають взаємокореляційні функції (ВКФ) попарних сигналів з мінімальними боковими пелюстками, тобто створені сигнали повинні бути взаємоортогональні або квазіортогональні, що принципово необхідно для забезпечення процесу синхронізації системи при входженні її в синхронізм. При цьому також важливо отримати максимальну кількість кодованих каналів при даній тривалості маніпулюючого коду.
    Питанням створення широкосмугових сигналів з КРК присвячена значна кількість публікацій, серед яких особливе місце займають роботи Б. Голда, Л.Е. Варакіна, М.І. Смірнова, В.Б. Пестрякова, Р.К. Діксона, Ю.С. Лєзіна,
    В.Ю. Бабкова, В.І. Іпатова та інших. При цьому, в роботах значна увага приділяється використанню ортогональних та квазіортогональних сигналів, які забезпечують найкращу кореляційну обробку сигналу за наявності зовнішніх та інтерференційних завад від сусідніх каналів. Разом з тим, при створенні систем зв’язку виникає питання досягнення максимального співвідношення кількості кодованих каналів та смуги пропускання каналу зв’язку. Тому, дисертаційна робота, присвячена створенню спеціальних сигнально-кодових конструкцій на основі ПВП Голда для підвищення ефективності широкосмугових систем з КРК є актуальною.
    Зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі узагальнені і систематизовані результати досліджень, проведених автором під час роботи на кафедрі телекомунікаційних систем Державного університету телекомунікацій (правонаступник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій) Міністерства освіти і науки України, її структурних підрозділах та лабораторіях у період з 2010 по 2013 роки.
    Дисертаційна робота виконувалася у відповідності з державними програмами розвитку та інформатизації Кабінету Міністрів України, координаційних планів науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України: «Перспективні інформаційні технології, прилади комплексної автоматизації систем зв’язку» та «Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук».
    Результати роботи знайшли практичне використання в навчальному процесі Державного університету телекомунікацій, зокрема в лекційних курсах дисциплін: перспективні досягнення теорій телекомунікацій; мультисервісні мережі; теорія передавання інформації; дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж, крім того результати роботи використанні в науково-дослідній роботі на тему: “Методи оптимального управління різнорідними телекомунікаційними мережами” (номер державної реєстрації №017U011932).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення нових сигнально-кодових конструкцій ПВП для розробки високоефективних широкосмугових телекомунікаційних систем (ТКС) з КРК. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні наукові задачі:
    1. Здійснення аналітичного огляду різних видів псевдовипадкових послідовностей та прийняття рішення щодо доцільності використання послідовностей Голда в телекомунікаційних системах.
    2. Розробка спеціальної сигнально-кодової конструкції на основі псевдовипадкової послідовності Голда, яка дозволяє підвищити ефективність систем з кодовим розподілом каналів (без розгляду сигнально-кодових конструкцій, призначених для виявлення та виправлення помилок).
    3. Дослідження автокореляційних та взаємокореляційних функцій створених нових псевдовипадкових послідовностей Голда та розробка методу відбору реалізацій за визначеними величинами бокових пелюсток.
    4. Розробка методу створення широкосмугових систем з кодовим розподілом каналів з використанням запропонованих сигнально-кодових конструкцій.
    5. Розробка схеми ефективної сенсорної системи екологічного моніторингу навколишнього середовища з використанням чотирипозиційного ФМ-сигналу на основі запропонованої у роботі псевдовипадкової послідовності Голда.
    Об’єкт дослідження – синтез сигнально-кодових конструкцій псевдовипадкових послідовностей, які забезпечують підвищену ефективність широкосмугових систем з кодовим розподілом каналів.
    Предмет дослідження – широкосмугові системи з кодовим розподілом каналів на основі використання розроблених псевдовипадкових послідовностей Голда.
    Методи дослідження. В дисертаційній роботі виконано дослідження на основі використання методів і основних положень теорії електрозв’язку, теорії випадкових процесів, статистичного аналізу, математичного та комп’ютерного імітаційного моделювання.
    Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі одержані наступні наукові результати:
    1. Вперше запропоновано модифіковані ПВП Голда, які дозволяють створювати широкосмугові ТКС з використанням багатопозиційних сигналів для підвищення ефективності систем, що неможливо зробити при використанні класичних ПВП Голда.
    2. Розроблені в системі MATLAB графічні інтерфейси користувача для дослідження АКФ та ВКФ ПВП, а також здійснення порівняльного аналізу їх характеристик.
    3. Вперше запропонований метод автоматизованого відбору реалізацій ПВП за встановленим рівнем максимальної бокової пелюстки на основі використання графічного інтерфейсу користувача. Розроблені рекомендації для використання модифікованих ПВП Голда при побудові практичних багатоканальних систем.
    4. Вперше одержані аналітичні залежності кількості кодованих каналів та необхідної смуги пропускання радіоканалу від кількості позицій сигналу для телекомунікаційної системи з кодовим розподілом каналів при використанні модифікованих псевдовипадкових послідовностей Голда.
    5. Запропонована схема побудови системи моніторингу екологічних параметрів навколишнього середовища з чотирипозиційним ФМ-сигналом при використанні модифікованої ПВП Голда, яка дозволяє збільшити приблизно в 2 рази кількість кодованих каналів при даній ширині смуги пропускання радіоканалу.
    Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані у роботі модифіковані ПВП Голда дозволяють створювати ТКС з КРК із збільшеною кількістю абонентів при даній смузі пропускання радіоканалу, або зменшити необхідну смугу пропускання радіоканалу для даної кількості абонентів.
    Розроблений метод автоматизованого відбору ПВП за заданим рівнем бокових пелюсток, який забезпечує синтез ефективних ТКС, готових до практичного використання.
    Створена практична система екологічного моніторингу параметрів навколишнього середовища, яку доцільно використати з метою підвищення безпечної експлуатації АЕС.
    Одержані в дисертації результати знайшли використання в навчальному процесі та наукових роботах Державного університету телекомунікацій, а також в реальних проектах підприємств ТОВ «ВІРКОМ» та ПАТ «Альтрон», що підтверджено наданими актами впровадження.
    Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дисертаційної роботи одержані автором самостійно. В працях, опублікованих у співавторстві, автору дисертації належать наступні результати: [1] – дослідження кореляційних властивостей ПВП за кодом Голда в системі MATLAB; [2] – створення модифікованих ПВП Голда в ТКС з КРК; [4] – розробка функціональної схеми системи з чотирипозиційною ФМ на основі модифікованих ПВП Голда; [5] – математичні розрахунки та представлення результатів.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-технічних і науково-практичних конференціях, семінарах та симпозіумах: VIІІ, Х Міжнародній науково-технічній конференції студентства та молоді «Світ інформації та телекомунікацій» (м. Київ, 2011, 2013р.); V, VІ, VІІ, VІІІ Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології СОМІNFO’» (м. Ялта - Лівадія, АР Крим, 2009, 2010, 2011, 2012р.); III, IV, V, VІ Міжнародному науково-технічному симпозіумі «Нові технології в телекомунікаціях» (Вишків, Карпати, 2010, 2011, 2012, 2013р.); Міжнародній науково-технічній конференції присвяченій 45-річчю МРТІ (м. Мінськ, 2009р.); Міжнародному науково-технічному семінарі «Системы синхронизации, формирования и обработки сигналов в инфокоммуникациях» (м.Одеса, 2011р.); науково-методичній конференції «Сучасні проблеми телекомунікацій і підготовка фахівців в галузі телекомунікацій» (м. Львів, 2011р.).
    Дисертаційна робота у повному обсязі обговорена на науковому семінарі кафедри телекомунікаційних систем Державного університету телекомунікацій, а також на семінарі кафедри телекомунікацій НУ «Львівська політехніка».
    Публікації. Всі наукові положення і висновки дисертаційної роботи опубліковано повністю у 20 наукових працях, серед них – 5 статей у наукових фахових виданнях України, 1 патент України, 14 публікацій у збірниках праць міжнародних конференцій та симпозіумів.
    Структура і об’єм дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та одного додатку. Загальний обсяг роботи складає 141 сторінки друкованого тексту, у тому числі містить 64 рисунків, 29 таблиць. Список використаних джерел містить 104 найменування, 1 додаток.
  • Список литературы:
  • ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу, що полягає у створенні спеціальної сигнально-кодової конструкції на основі ПВП Голда для підвищення ефективності систем з кодовим розподілом каналів.
    Під час розв’язання поставлених задач одержані наступні науково-технічні та практичні результати:
    1. Проведена порівняльна характеристика різних видів ПВП враховуючи: закон формування, значення рівня бокових пелюсток кореляційних функцій, кількість реалізацій або об’єм ансамблю послідовностей. Прийнято рішення щодо доцільності використання послідовностей Голда, що дозволяє отримати максимальну кількість "несхожих" послідовностей.
    2. Вперше запропоновані модифіковані ПВП Голда, створені шляхом додавання або віднімання необхідної кількості імпульсів до класичної ПВП Голда, які дозволяють створювати широкосмугові ТКС з використанням багатопозиційних ФМ-сигналів.
    3. З метою автоматизації дослідження ПВП в системі MATLAB розроблені графічні інтерфейси користувача, які дозволяють розраховувати статистичні характеристики АКФ та ВКФ: рівень максимальної бокової пелюстки |Rbmax|, величину математичного очікування (середнє значення) m(|Rb|), середньоквадратичне відхилення модуля викидів D1/2|(Rb)|, середню потужність бокових пелюсток Pcp відповідних кореляційних функцій, а також будувати їх кореляційні характеристики для різних типів ПВП.
    4. З використанням ГІК здійснено дослідження характеристик АКФ та ВКФ класичних та модифікованих ПВП Голда, розроблені рекомендації щодо їх практичного використання.
    5. Вперше запропоновано метод автоматизованого відбору реалізацій ПВП за встановленим рівнем максимальної бокової пелюстки на основі використання розробленого в системі MATLAB ГІК.
    6. Вперше одержані аналітичні залежності кількості кодованих каналів та необхідної смуги пропускання радіоканалу від кількості позицій сигналу для телекомунікаційної системи з кодовим розподілом каналів при використанні модифікованих псевдовипадкових послідовностей Голда.
    7. Розроблена схема побудови системи моніторингу екологічних параметрів навколишнього середовища з використанням модифікованих ПВП Голда, яка дозволяє збільшити в 2 рази кількість кодованих каналів при даній ширині смуги пропускання радіоканалу.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Семенко А.І. Створення телекомунікаційних систем з кодовим розподілом каналів на основі мережі електроживлення / А.І. Семенко, Н.І. Бокла, А.О. Макаренко, А.А. Шокотько // Науково-виробничий збірник «Наукові записки УНДІЗ».-Київ.-2010.- №4(16).- С.89-92.
    2. Семенко А.І. Метод двократного зменшення необхідної смуги пропускання каналу зв’язку в телекомунікаційній системі з кодовим розподілом каналів / А.І. Семенко, Н.І. Бокла // Загальногалузевий науково-виробничий журнал «Зв’язок».-Київ.- 2011.- №4(96).- С.23-25.
    3. Бокла Н.І. Дослідження кореляційних властивостей ПВП за кодом Голда з використанням системи MATLAB / Н.І. Бокла // Науково-технічний журнал «Вісник ДУІКТ».-Київ.-2011.-Том.9.- №4.-С.386-391.
    4. Погребеник В.Д. Застосування ущільнення інформації в технології CDMA при екологічному оперативному моніторингу водного середовища / В.Д. Погребеник, А.В. Романюк, Н.І. Бокла // Сборник научных трудов «Системы контроля окружающей среды».- Севастополь.- 2012.- №18.- С.64-67.
    5. Дидковский Р.М. Моделирование системы связи с расширением спектра последовательностью Баркера / Р.М. Дидковский, Н.И. Бокла // Науково-виробничий збірник «Наукові записки УНДІЗ».-Київ.-2013.- №1(25).-С.49-57.
    6. Семенко А.И. Применение быстрого преобразования Фурье для определения корреляционных свойств дискретных сигналов / А.И.Семенко,
    А.А. Шокотько, Н.И. Бокла / Збірник тез V Міжнародної науково-технічної конференції «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології СОМІNFO’2009-Livadia». АР Крим, Ялта-Лівадія.-2009.-5-9жовтня.- С.86-88.
    7. Семенко А.И. Определение абонентской емкости телекоммуникационных систем с кодовым разделением каналов на основе сети электропитания /
    А.И. Семенко, Н.И. Бокла, А.А. Шокотько / Сборник тезисов Международной научно-технической конференции, посвященной 45-летию МРТИ-БГУИР.- Минск. -2009.- 19 марта.- С.13-14.
    8. Бокла Н.І. Порівняльна характеристика кореляційних функцій сигналів, маніпульованих за кодом Голда / Н.І. Бокла / Збірник тез III Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ –КАРПАТИ’2010. - 2-5 лютого.- Карпати, Вишків, 2010.-С.70-71.
    9. Семенко А.І. Використання сигналів Голда в телекомунікаційних системах з кодовим розподілом каналів / А.І. Семенко, Н.І. Бокла / Збірник тез VI Міжнародної науково-технічної конференції «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології СОМІNFO’2010-Livadia». АР Крим, Ялта-Лівадія.-2010.-4-8 жовтня.- С.93.
    10. Семенко А.І. Використання 4-х позиційного псевдовипадкового сигналу в телекомунікаційній радіосистемі з кодовим розподілом каналів / А.І. Семенко, Н.І. Бокла / Збірник тез IV Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ – КАРПАТИ’2011.- 18-21 січня.- Карпати, Вишків, 2011. – С.41-43.
    11. Бокла Н.І. Порівняльна характеристика кореляційних функцій
    m-послідовностей та кодів Голда / Н.І. Бокла / Матеріали науково-методичної конференції «Сучасні проблеми телекомунікацій і підготовка фахівців в галузі телекомунікацій-2011».- Львів.- 27-30 жовтня.- НУ «Львівська політехніка», 2011.-С.90-91.
    12. Бокла Н.І. Використання системи MATLAB при дослідженні кореляційних характеристик сигналів / Бокла Н.І. / Матеріали VІІ Міжнародної науково-технічної конференції студентства та молоді «Світ інформації та телекомунікацій-2011»,- Київ. - 27-28квітня. -С.42-43.
    13. Семенко А.И. Использование 8-ми позиционного фазоманипулиро-ванного сигнала для создания телекоммуникационной системы с кодом Голда / А.И.Семенко, Н.И. Бокла / Сборник докладов международного научно-технического семинара «Системы синхронизации, формирования и обработки сигналов в инфокоммуникациях Синхроинфо 2011». - Одесса.- 27-30 июня.- С.114-116.
    14. Бокла Н.І. Метод двукратного уменьшения необходимой полосы пропускания канала связи в телекоммуникационной системе с кодовым распределением каналов / Н.І. Бокла / Збірник тез VIІ Міжнародної науково-технічної конференції «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології СОМІNFO’2011-Livadia». АР Крим, Ялта-Лівадія.-2011.-10-14 жовтня. - С.58-59.
    15. Бокла Н.І. Кореляційний аналіз модифікованого коду Голда для створення чотирипозиційного та восьмипозиційного ФМ-сигналу / Н.І. Бокла / Збірник тез V Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ – КАРПАТИ’2012.- 17-21 січня.- Карпати, Вишків, 2012. – С.106-108.
    16. Бокла Н.І. Взаємокореляційні характеристики модифікованих кодів Голда для створення чотирипозиційного ФМ-сигналу / Н.І. Бокла / Збірник тез VIІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології СОМІNFO’2012-Livadia». АР Крим, Ялта-Лівадія.-2011.-1-5 жовтня. - С.82-83.
    17. Бокла Н.І. Використання модифікованих ПВП Голда в телекомуні-каційних системах з кодовим розподілом каналів / Н.І. Бокла / Збірник тез VІ Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ – КАРПАТИ’2013.- 21-25січня. - Карпати, Вишків, 2013. – С.136-138.
    18. Дідковський Р.М. Використання послідовностей Баркера для синхронізації систем зв’язку з шумовими сигналами / Р.М. Дідковський,
    О.В Вовченко, Н.І. Бокла / Збірник тез VI Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ – КАРПАТИ’2013.- 21-25 січня. - Карпати, Вишків, 2013. – С.58-60.
    19. Семенко А.І. Моделювання широкосмугової системи зв’язку із фазоманіпульованими шумоподібними сигналами / А.І. Семенко, Н.І. Бокла / Збірник тез VІ Міжнародного науково-технічного симпозіуму «Нові технології в телекомунікаціях». ДУІКТ – КАРПАТИ’2013.- 21-25 січня. - Карпати, Вишків, 2013. – С.55-57.
    20. Семенко А.І. Телекомунікаційна широкосмугова радіосистема з кодовим розподілом каналів / А.І. Семенко, Н.І. Бокла // Патент України на корисну модель.- Київ.- №64776.- опубл. 25.11.2011.- бюл. № 22.
    21. Агеев Д. В. Основы теории линейной селекции. — Научно-технический сборник ЛЭИС, 1936, № 10.
    22. Архипкин В.Я. Оптимизация стационарных ортогональных CDMA систем с прямым расширением спектра в условиях многолучевого распространения / В.Я. Архипкин, П.В. Иванов, В.М. Смольянинов, С. Лунцзе // Институт радиотехники и электроники им. В.А. Котельникова РАН Журнал радиоэлектроники. – 2002. - № 6. – C. 1-14.
    23. Аршинов М.Н. Коды и математика / М.Н. Аршинов, Л.Е. Садовский. - М. : Наука, 1983. - 144 с.
    24. Бабак В.П., Білецький А.Я. Детерміновані сигнали і спектри: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Пер. з рос. – К. : Техніка, 2003. – 455 с.
    25. Бабков В.Ю., Вознюк М.А., Никитин А.Н., Сиверс М.А. Системы связи с кодовим разделением каналов/СПбГУТ. СПб,1999.-120с.
    26. Банкет В.Л. Композитные коды Баркера / В.Л. Банкет, М.С. Токарь // Збірник наукових праць “Цифрові технології”. – 2007. - № 2. – C. 8-18.
    27. Берлин А.Н. Цифровые сотовые системы связи / Берлин А.Н. - М. : Эко-Трендз, 2007. - 296 с.
    28. Беркман Л.Н., Щербина І. С., Чумак О.І., Рудик Л.В. Багатоканальні модеми. – К.: Зв'язок, 2006. – 151 с.
    29. Быстров Н.Е. Минимизация потерь на приоритетную обработку амплитудно-фазоманипулированных сигналов / Н.Е. Быстров, И.Н. Жукова // Вестник Новгородского государственного университета. – 2004. - № 26. – C. 68-73.
    30. Борисов В.И., Зинчук В.М., Лимарев А.Е. Помехозащищенность систем радиосвязи с расширением спектра сигналов методом псевдослучайной перестройки рабочей частоти./ Под. ред. В.И.Борисова. Изд.2-е, перераб. и доп.-М.:РадиоСофт, 2008.-512с.
    31. Борисов В.И. Помехозащищенность систем радиосвязи с расширением спектра сигналов методом псевдослучайной перестройки рабочей частоты.-М.:Радио и связь, 2000.-384с.
    32. Васильев К.К. Теория электрической связи: учебное пособие / К. К. Васильев, В. А. Глушков, А. В. Дормидонтов, А. Г. Нестеренко; под общ. ред. К. К. Васильева. – Ульяновск : УлГТУ, 2008. – 452 с.
    33. Варакин Л.Е. Терия сложних сигналов. – М.: Сов радио, 1970. - 376с.
    34. Варакин Л.Е. Терия систем сигналов. – М.: Сов радио, 1978.- 304с.
    35. Варакин Л.Е. Системы связи с шумоподобными сигналами. – М.: Радио и связь, 1985. − 384 с.
    36. Вильям Столлингс Беспроводные линии связи и сети.- Вильямс, 2003.- 640с.
    37. Витерби А.Д., Омура Д.К. Принципы цифровой связи и кодирования. М.: Радио и связь, 1982.
    38. В.М. Вишневский, А.И. Ляхов, С.Л. Портной, И.В. Шахнович. Широкополосные беспроводные сети передачи информации. М.:Техносфера, 2005. – 592 с.
    39. Волков Л.Н., Немировский М.С., Шинаков Ю.С. Системы цифровой радиосвязи: базовые методы и характеристики: Учеб. Пособие. – М.: Эко -Трендз, 2005.– 392 с.
    40. Волков С.Л. Синтез та аналіз сигнатур сигналів для радіосистем з кодовим розділенням каналів: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.12.13/ Державне підприємство "Український НДІ зв'язку". — К., 2009. 20c.
    41. Галкин В.А., Цифровая мобильная радиосвязь. Учебное пособие для вузов. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007. – 432 с.
    42. Гантмахер В.Е. Шумоподобные сигналы. Анализ. Синтез. Обработка / Гантмахер В.Е., Быстров Н.Е., Чеботарев Д.В. – Санкт-Петербург : Наука и Техника, 2005. – 400 c.
    43. Гаранин М.В., Журавлев В.И., Кунегин С.В.Системы и сети передачи информации. Учебное пособие для вузов. Радио и связь, 2001.- 336c.
    44. Ганеев Р.М. Математические модели в задачах обработки сигналов. Справочное пособие/ Р.М. Ганеев.- М.: Горячая линия-Телеком, 2004.-360с.:ил.
    45. Гепко И.А., Олейник В.Ф., Чайка Ю.Д., Бондаренко А.В. Современные беспроводные сети. Состояние и перспективы развития.- ЕКМО, 2009.- 672 с.
    46. Гордиенко В. Н. Многоканальные телекоммуникационные системы.- М.: Горячая Линия - Телеком, 2005.- 416с.
    47. Голд Б. Цифровая обработка сигналов / Б. Голд, Ч. Рэйдер; [под. ред. А.М. Трахтамана; пер. с англ.].-М.: Сов.Радио, 1973.-368с.
    48. Голяницкий И.А. Математические модели и методы в радиосвязи / Под ред. Ю.А. Громакова. – М.: Эко-трендз, 2005. – 440 с.
    49. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы: [учеб. для студ. высш.уч. завед.]/ И.С. Гоноровский .- [4-е изд., перераб. И доп.].- М.:Радио и связь, 1986.-512с.
    50. Дащенко А.Ф. Matlab в инженерных и научных расчетах / Дащенко А.Ф. – Одесса : “Астропринт”, 2003. – 212 с.
    51. Диксон Р.К. Широкополосные системы: Пер. с англ./ под ред. В.И. Журавлева. – М.: Связь, 1979. – 304с., ил.
    52. Дьяконов В. П. Matlab 6.5 SP1/7.0 + Simulinn 5/6. В математике и моделировании . Солон-Пресс 2005.– 576 с.
    53. Ипатов В. Широкополосные системы и кодовое разделение сигналов. Принципы и приложения Мир связи, Техносфера, 2007. - 488с.
    54. Ипатов В.П. Периодические дискретные сигналы с оптимальными корреляционными свойствами. – М.: Радио и связь, 1992. – 152 с.
    55. И. Шахнович Современные технологии беспроводной связи, 2006.- 287с.
    56. Касами Т., Токура Н., Ивадари Е., Инагави Я. Теория кодирования: Пер. с япон./Под ред. Б. С. Цыбакова, С. И. Гельфанда. - М.: Мир, 1978. - 576 с.
    57. Климаш М.М. Проектування ефективних систем безпровідного зв’язку. /Климаш М.М., Пелішок В.О.// НУ "Львів. політехніка". – Л., 2010. –232 с.
    58. Климаш М.М. Технології мереж мобільного зв'язку/ Климаш М.М., Пелішок В.О., Михайленич П.М. //Технології мереж мобільного зв'язку.- К.: «Освіта України», 2010. - 624 с.
    59. Климаш М.М. Радіомережі коміркового зв’язку стандартів CDMA/ М.М. Климаш, В.О. Пелішок, П.М. Михайленич, О.В. Щур. – Л., 2007. – 238 с. – Бібліогр.: С. 232–235 (55 назв).
    60. Коверзнев Е.А. Моделирование канала передачи данных при использовании сигналов с расширенным спектром / Е.А. Коверзнев // Научный вестник МГТУ ГА Радиофизика и радиотехника. - 2005. - № 87(5). – С. 37-42.
    61. Кренгель Е.И. Исследование и разработка новых классов псевдослучайных последовательностей и устройств их генерации для систем с кодовым разделением каналов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.12.13 “Системы, сети и устройства телекоммуникаций” / Кренгель Е.И. - М., 2002. - 20 с.
    62. Кузнецов А.А. Формирование псевдослучайных последовательностей на основе методов алгебраического кодирования / А.А. Кузнецов, А.М. Носик, А.Н. Коваленко // Вісник СумДУ. Технічні Науки. – 2007. - № 1. – С. 129-142.
    63. Лисечко В.П. Кореляційні та енергетичні властивості ансамблів складних сигналів / В.П. Лисечко, К.А. Трубчанінова, Ю.Г. Степаненко // Системи управління, навігації та зв'язку. – 2009. - № 2(10). – С. 166-168.
    64. Литюк В.И. Введение в основы теории математического синтеза ансамблей сложных сигналов / В.И. Литюк, Л.В. Литюк. – Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2006. – 80 с.
    65. Математичні основи теорії телекомунікаційних систем / За загал. ред. В.В. Поповського. – Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2006. - 564с.
    66. Михайленич П.М. Методика вибору псевдовипадкових послідовностей в межах ансамблю з використанням середнього інтерференційного параметра / П.М. Михайленич // Загальногалузевий науково-виробничий журнал Зв’язок. – К., 2011. – Вип. 96(4).
    67. Михайленич П.М. Підвищення завадостійкості каналів радіозв’язку з ортогональним частотним мультиплексуванням: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.12.13 - радіотехнічні пристрої та засоби телекомунікацій.– Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2012. – 20с.
    68. Пелішок В.О. Методи та засоби підвищення ефективності безпровідних систем та мереж з нестаціонарним каналом зв’язку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора технічних наук: спец. 05.12.02 “ Телекомунікаційні системи та мережі ”.– Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2011. – 40с.
    69. Поляков П. Ф. Широкополосные аналоговые системы связи со сложными сигналами. - М.: Радио и связь, 1981. - 152 с.
    70. Прокис Джон Цифровая связь. Пер. с англ./Под ред. Д.Д. Кловского.-М.: Радио и связь. 2000.-800с.:ил.
    71. Сергиенко А.Б. Цифровая обработка сигналов: Учебник для вузов. 2-е изд. СПб.: Питер, 2007. 751 с.
    72. Семенов А. М., Сикарев А. А. Широкополосная радиосвязь. - М.: Воениздат, 1970. -278 с.
    73. Cеменко А.І., Маціяка Н.В. Особливості проектування телекомунікаційних систем з широкосмуговим шумоподібним сигналом // Вісник ДУІКТ. Спеціальний випуск. – 2007. – С.108–113.
    74. Сирота А.А. Компьютерное моделирование и оценка эффективности сложных систем / Сирота А.А. - М. : Техносфера, 2006. - 280 с.
    75. Скляр, Бернард. Цифровая связь. Теоретические основы и практическое применение. Изд.2-е, испр.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс» , 2004. – 1104 с.
    76. Солонина А.И., Арбузов С.М. Цифровая обработка сигналов. Моделирование в MATLAB.- БХВ-Петербург, 2008.- 816 с.
    77. Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Костик Б.С. Сучасні системи управління в телекомунікаціях. Підручник. - К.: «Техніка», 2006 - 400 с.
    78. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Н Нові інформаційні технології: Транспортні мережі телекомунікацій. – К.: Техніка, 2004. – 488с.
    79. Теория и применение псевдослучайных сигналов/А. И. Алексеев и др. - М.: Наука, 1969. - 368 с.
    80. Томашевский В.М. Моделювання систем / Томашевский В.М. - К.: Видавнича група BHV, 2005. - 352 с.
    81. Урядников Ю.Ф. Сверхширокополосная связь. Теория и применение / Ю.Ф. Урядников, С.С. Аджемов. - М. : СОЛОН-Пресс, 2005. - 368 с.
    82. Филиппенко И.В. Анализ кодовых последовательностей для построения асинхронных систем передачи данных / И.В. Филиппенко // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2009. - №6/3 (42). – С. 38-41.
    83. Чен К. Matlab в математических исследованиях / Чен К., Джиблинг П., Ирвинг А. – М. : “Мир”, 2001. – 346 с.
    84. Шумоподобные сигналы в системах передачи информации. Под ред. Проф. В.Б.Пестрякова. М.: «Сов.радио», 1973г.- 424с.
    85. Яремко О.М. Дослідження сигналів радіомовлення, телебачення та радіозв’язку за допомогою системи MATLAB / Яремко О.М., Пелішок В.О. // Моделювання та інформаційні технології. Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – К., 2006. – Вип.35. – С. 121–125.
    86. Borwein P. Binary sequences with merit factor greater than 6.34 / P. Borwein, N.S. Choi, J. Jedwab // IEEE Transactions on information theory. – 2004. - № 50. – P. 3234–3249.
    87. Boztas S. 4-phase sequences with near-optimum correlation properties / S. Boztas, R. Hammons, P.V. Numar // IEEE Transactions on information theory. – 1992. – № 38(3). – P. 1101-1113.
    88. Chawla N. N. Acquisition of PN sequences in chip synchronous DS/SS systems using a random sequence model and the SPRT / N.N. Chawla, D.V. Sarwate // IEEE Transactions on communications. – 1994. - № 42(6). – P. 2325-2334.
    89. Cohn, M. and Lempel, A. On Fast M-Sequence Transforms, IEEE Trans. Information Theory, vol. IT-23, pp. 135-137, January, 1977
    90. Dinan E.H. Spreading codes for direct sequence CDMA and wideband CDMA cellular networns / E.H. Dinan, B. Jabbary // IEEE Communication magazine. – 1998. – № 36. – P. 48-54.
    91. Fiedler F. How do more Golay sequences arise? / F. Fiedler, J. Jedwab // IEEE Transactions on information theory. – 2006. - № 52. P. 4261–4266.
    92. Gold, R., "Maximal Recursive Sequences with 3-valued Recursive Cross-Correlation Functions," IEEE Trans. Infor. Theory, Jan., 1968, pp. 154-156.
    93. Gold, R., "Optimal Binary Sequences for Spread Spectrum Multiplexing, IEEE Trans. Infor. Theory, Oct., 1967, pp. 619-621.
    94. Pursley M.B. Evaluation of correlation parameters for periodic sequences / M.B. Pursley, D.V. Sarwate // IEEE Transactions on information theory. – 1977. - № 23(4). – P. 508-513.
    95. Sarwate D.V. An upper bound on the aperiodic autocorrelation function for a maximal-length sequence / D.V. Sarwate // IEEE Transactions on information theory. – 1984. - № 30(4). – P. 685-687.
    96. Sarwate D.V. Bounds on crosscorrelation and autocorrelation of sequences / D.V. Sarwate // IEEE Transactions on information theory. – 1979. - № 25(6). – P. 720-724.
    97. Sarwate D.V. Comments on ‘A class of balanced binary sequences with optimal autocorrelation properties’ / D.V. Sarwate // IEEE Transactions on information theory. – 1978. - № 24(1). - P. 128-129.
    98. Sarwate D.V. Optimum PN sequences for CDMA systems / D.V. Sarwate // IEEE Third International Symposium on Spread Spectrum Techniques and Applications. – 1994. - № 1. – P. 27-35.
    99. Sarwate D.V. Partial correlation effects in direct-sequence spread-spectrum multiple-access communication systems / D.V. Sarwate, M.B. Pursley, T.U. Basar // IEEE Transactions on communications. – 1984. - № 32(5). - P. 567-573.
    100. Shedd D. Construction of sequences with good correlation properties /D. Shedd, D.V. Sarwate// IEEE Transactions on information theory. – 1979. № 25(1).– P.94-97.
    101. Simon M. Spread spectrum communications handboon / Simon M., Omura J., Scholtz R. - Chicago : McGraw-Hill Professional, 2004. - 1214 p.
    102. Ulunus S. User Capacity of Asynchronous CDMA Systems With Matched Filter Receivers and Optimum Signature Sequences / S. Ulunus, R.D. Yates // IEEE Transactions on information theory. – 2004. – № 50(5). – P. 903-909.
    103. Viterby A.J. CDMA: principals of spread spectrum communication / Viterby A.J. - Reading : Addison-Wesley, 1995. - 245 p.
    104. Yang S.C. CDMA RF system engineering / Yang S.C. - Norwood : Artech House, 1998. - 280 p.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины