Хроленко Марина Володимирівна. Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів початкових класів

Краткое описание

Хроленко Марина Володимирівна. Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів початкових класів : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 234арк. — Бібліогр.: арк. 184-204

Хроленко Марина. Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів початкових класів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, 2007.
Дисертація присвячена проблемі формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів як системи в процесі їх професійної підготовки. Розроблено та в педагогічному експерименті перевірено модель процесу формування екологічної свідомості студентів, яка реалізується за таких умов: впровадження міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань, використання системи навчально-екологічних задач і завдань, застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ, уведення в освітній процес вищої школи спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”.
У дисертації обґрунтовано психолого-педагогічні критерії та відповідні їм показники сформованості екологічної свідомості студентів: сприйняття та ставлення до навколишнього природного середовища; сформованість екологічних знань та уявлень; мотивація екологічної діяльності; характер діяльності у природному довкіллі. На підставі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні сформованості досліджуваної якості особистості: високий, середній і низький.
В роботі з’ясовано місце і роль екологічної свідомості як особистісно-професійної якості вчителя початкової школи.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних умов формування досліджуваної якості особистості системи навчально-екологічних задач та завдань, партисипативних методів здійснення екологічної освіти, міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань.
Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати науково-дослідної роботи дають змогу зробити такі висновки:
1. Вивчення сучасного стану професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів, аналіз психолого-педагогічної літератури, досвід роботи у вищій школі засвідчили необхідність цілеспрямованого формування у майбутніх спеціалістів екологічної свідомості. Важливість формування цієї професійно значущої якості студентів зумовлена зростаючими вимогами суспільства України до особистості та діяльності майбутнього спеціаліста, суспільною потребою у масовій екологічній діяльності, специфікою професійної діяльності та закономірностями процесу професійного становлення творчої особистості педагога.
2. У контексті завдань системи вищої педагогічної освіти екологічну свідомість доцільно розглядати з точки зору екоцентричної екологічної свідомості, яка ґрунтується на положеннях: найвищою цінністю є гармонійний розвиток людини і природи; вплив на природу замінюється взаємодією з нею; діяльність по охороні природи продиктована необхідністю зберегти природу заради неї самої. Виходячи з цього, екологічна свідомість майбутнього вчителя це складна, інтегративна, особистісно-професійна якість, яка являє собою сукупність екологічних уявлень, знань, поглядів, переконань, емоцій, що відображають екологічні умови життя, відносини між людьми та природою в процесі регулювання системи „суспільство природа”, ставлення до природи, а також діяльність людини у навколишньому природному середовищі.
3. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної сутності екосвідомості як особистісно-професійної якості майбутнього вчителя початкових класів дозволив визначити структурно-функціональну характеристику цього феномену. Її компонентами визначено: пізнавально-емоційний, інтелектуальний, компонент спрямованості та діяльнісно-поведінковий. Впливаючи саме на ці компоненти екологічної свідомості підвищується рівень її сформованості у студентів факультету підготовки вчителів початкових класів.
4. У ході констатувального експерименту було встановлено домінування низького та середнього рівнів сформованості екологічної свідомості студентів як контрольних, так і експериментальних груп (89,2 % і 90,7 % відповідно). Тому з метою підвищення рівня екосвідомості була розроблена дослідно-експериментальна педагогічна технологія формування екологічної свідомості майбутніх учителів.
5. Спираючись на доробок науковців щодо вивчення теоретико-методологічних аспектів системного підходу, було розроблено модель процесу формування екосвідомості в умовах вищого навчального закладу. Її компонентами визначено: загальнонауковий, змістовно-інформаційний і діяльнісно-поведінковий.
6. Ефективність реалізації моделі процесу формування екологічної свідомості студентів забезпечується комплексом спеціально створених педагогічних умов: реалізація міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань дисциплін загальнонаукового, гуманітарного, природничого та професійного циклів; використання системи навчально-екологічних задач і завдань; застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ; уведення в навчальний процес вищої школи спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”.
7. Доведено ефективність поетапного формування екологічної свідомості студентів. У формувальному експерименті на першому етапі пізнавальному (перші роки навчання у ВНЗ) - закладалися початкові елементи екологічної освіти студентів. Використовуючи як горизонтальні, так і вертикальні міждисциплінарні зв’язки, були забезпечені передумови для інтеграції екологічних знань, закладених у дисциплінах, що вивчаються студентами старших курсів. На другому етапі (3 4 курси) продовжувалося формування екологічного світогляду, розвиток екологічного мислення. На цьому етапі формування екологічної свідомості відбувалося з дотриманням таких умов: міждисциплінарності, використання системи навчально-екологічних задач і завдань, застосування партисипативних методів навчання. Метою третього етапу (останні курси навчання) було забезпечення соціально-рольового включення майбутнього спеціаліста у професійну діяльність у контексті наявних екологічних проблем. У цей період важливе значення мало впровадження в освітній процес спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”.
8. У результаті проведеного формувального етапу експерименту встановлено, що реалізація розробленої моделі з дотриманням виявлених умов формування екологічної свідомості студентів сприяє підвищенню рівня сформованості досліджуваної якості особистості.
Перспективи подальшого дослідження означеної проблеми пов’язуємо з вивченням інтенсивності розвитку екологічної свідомості студентів ВНЗ; розробкою системних діагностик розвитку досліджуваного феномена; подальшим вивченням умов ефективного формування екосвідомості студентів.