КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СТВОРЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ___________________________________________________________4

Розділ І. Загальні засади кримінальної відповідальності за створення злочинної організації ____________________________________________13

Аналіз законодавства окремих країн дальнього та ближнього зарубіжжя, де передбачена відповідальність за створення злочинної організації _______________________________________________________13
Соціальні передумови введення в кримінальне законодавство України поняття «злочинна організація» як найбільш небезпечна форма співучасті та встановлення відповідальності за її створення _________________________33
Поняття «злочинна організація» за законодавством України ________43
Висновки до першого розділу_______________________________________71

Розділ ІІ. Об’єктивні ознаки складу злочину _______________________76

2.1. Об’єкт злочину______________________________________________76
2.2. Об’єктивна сторона злочину___________________________________88
Висновки до другого розділу______________________________________101

Розділ ІІІ. Суб’єктивні ознаки складу злочину _____________________104

3.1. Суб’єкт злочину____________________________________________104
3.2. Суб’єктивна сторона злочину ________________________________116
Висновки до третього розділу______________________________________130

Розділ ІV. Відмежування складу злочину « створення злочинної організації» від суміжних складів злочинів та кваліфікація за сукупністю, загальна характеристика мір покарання _______________________________________________________________135

4.1. Відмежування складу злочину «кримінальна відповідальність за створення злочинної організації» від суміжних складів злочинів________135
4.2. Кваліфікація за сукупністю злочинів___________________________145
4.3. Аналіз мір покарання, які застосовуються судами за злочини, передбачені ст. 255 Кримінального кодексу України___________________160
Висновки до четвертого розділу____________________________________174

Висновки______________________________________________________181
Список використаних джерел____________________________________186

Додатки _______________________________________________________214

В С Т У П

Актуальність теми. Важливість теоретичного дослідження проблем кримінальної відповідальності за створення злочинної організації зумовлена потребами практики застосування новел КК України щодо вчинення злочину злочинною організацією і завданням розвитку кримінального законодавства, а саме: усуненням суперечливості норм Загальної і Особливої частин КК України, виконання зобов’язань України за міжнародними договорами щодо умов криміналізації участі в організованій злочинній групі та інших форм злочинної діяльності, розробки сучасної кримінально-правової політики держави в сфері боротьби з організованою злочинністю.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Незважаючи на наведені в Конституції важливі й зрозумілі гарантії забезпечення державою правового порядку і безпеки в Україні, як умови реалізації суб’єктивних прав її свобод громадян, питання протидії організованій злочинності залишається одним з найгостріших питань не лише судово-правової реформи в Україні, але й проблемою подальшого демократичного розвитку всього суспільства. Адже з часу прийняття в 1996 р Конституції України задекларована в ній концепція про безпеку людини в Україні та всі складові такої безпеки не лише не знайшла реалізації в нормах бюджетного, кримінально-процесуального та іншого законодавства, й залишається одним із дискусійних стратегічних питань про правове оформлення політики держави в сфері боротьби з організованою злочинністю. Зокрема, Верховна Рада України після прийняття 18 листопада 1997 р. Постанови «Про стан боротьби зі злочинністю та забезпеченням законності в державі» до питань протидії організованої злочинності чи здійснення системного парламентського контролю не поверталася. Термін дії Комплексної програми боротьби зі злочинністю на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України 25 грудня 2000 р. закінчився без публічного обговорення і визначення нових завдань. Лише в 2002 р. Уряд України здійснів проміжні підсумки виконання цієї Комплексної програми. Не випадково в умовах відсутності послідовної державної політики в цій сфері, неузгодженості концептуальних, засадничих питань боротьби з організованною злочинністю, в т.ч. з корупцією, відмиванням грошових коштів тощо наведені конституційні положення непослідовно втілені у Кримінальному кодексі України, а оцінка стану справ та завдання протидії злочинним організаціям, викладені в актах Парламенту, Президента, Уряду України, залишаються актуальними і потребують осмислення, опрацювання та вироблення пропозицій з метою вдосконалення окремих інститутів і норм діючого КК України.
Незважаючи на те, що ця проблема була предметом дослідження у дисертації Л.М.Демидової (2003 р.), низка питань залишаютья дискусійними. У 2004 році захищена дисертація Лизогуб Б.Г., але вона здебільшого кримінологічного характеру.
Окремі положення, що враховані в дослідженні, розглядалися вітчизняними вченими, такими як П.П.Андрушко, М.І.Бажанов, Бурчак Ф.Г., Р.В.Вереша, В.К.Грищук, Н.О. Гуторова, Т.А. Денисова, С.О.Єфремов, Г.П. Жаровська, А.П.Закалюк, Н.С.Карпов, О.О.Кваша, М.Й.Коржанський, В.А. Ліпкан, В.Т.Маляренко, П.С.Матишевський, М.І.Мельник, В.О.Навроцький, Г.В. Новицький, В.І. Осадчий, М.І.Панов, В.В.Сташис, В.Я.Тацій, С.А.Тарарухін, В.П.Тихий, І.К.Туркевич, М.І.Хавронюк, Є.В.Фесенко, П.Л.Фріс, С.Д.Шапченко та ін.
Серед зарубіжних науковців, що присвятили свої праці проблемам кримінальної відповідальності в сфері боротьби з організованою злочинністю, слід назвати таких як Р.Р.Галіакбаров, Л.Д.Гаухман, А.І.Гуров, О.Д.Жук, А.П.Козлов, В.С.Комісаров, В.М.Кудрявцев, Б.А.Куринов, А.І.Лукашова, Є.О.Мохов, Г.П.Новоселов, В.Павилоніс, А.Л.Репецька, С.В.Розенко, М.С., Тельнов П.Ф. та ін.
Наявні напрацювання не знімають актуальності проблеми, яку здобувач окреслив та досліджує, оскільки стан здійснення заходів кримінально-правового характеру щодо протидії створення та існування злочинних організацій в Україні та стан судово-правової реформи в цілому свідчить про відсутність вагомих позитивних досягнень в цій сфері.
Певні складнощі зумовлює наявна в деяких дослідженнях термінологічна і змістовна невизначеність, різні підходи щодо складової безпосереднього суб’єкта злочину, а також визначення понять «злочинна організація», «організована злочинність», «множиннність злочинів», розмежування суміжних складів злочинів та кваліфікація за сукупністю злочинів тощо.
Аналіз стану наукової розробки теми показує, що низка питань теоретичного і практичного характеру недостатньо досліджені у вітчизняній науці. Зокрема, в юридичній літературі не визначено системне та комплексне поняття «злочинна організація», недостатньо виявлені особливості розмежування суміжних складів злочинів зі злочином, передбаченим ч. 1 ст. 255 КК України, їх кваліфікація, в т.ч. за сукупністю. Це зумовлює необхідність поглибленого дослідження цих питань. а також свідчить про їх актуальність.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертації є з’ясування на основі аналізу кримінального законодавства України, інших країни, міжнародних договорів у сфері боротьби з організованою злочинністю найбільш актуальних і найважливіших проблем нормативного визначення ознак вчинення злочину злочинною організацією як особливої форми співучасті та як складу злочину, спроба їх вирішення і одержання об’єктивних даних, необхідних для удосконалення інституту співучасті у злочині, підстав звільнення від кримінальної відповідальності за розглядуваний злочин, удосконалення нормативного регулювання мір покарання.
З огляду на поставлену мету визначено такі дослідницькі завдання:
- виявлення та обґрунтування єдності та розбіжності об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину «створення злочинної організації» на прикладі законодавства окремих країн дальнього та ближнього зарубіжжя;
- визначення об’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, а саме специфіки об’єкта злочину та інших характеристик його зовнішнього прояву;
- визначення суб’єктивних ознак складу злочину «створення злочинної організації», їх особливості у різних формах цього злочину;
- аналіз стану призначення мір покарання за вчинення злочину «створення злочинної організації» та визначення перспектив розвитку і вдосконалення інституту звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, визначених в ч. 2 ст. 255 КК України;
- визначення критеріїв розмежування складу злочину «створення злочинної організації» та підстав кваліфікацї діяння за сукупністю злочинів;
- визначення особливостей суб’єкта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Об’єктом дослідження є відносини, пов’язані зі встановленням в Україні нових кримінально-правових засобів боротьби з організованою злочинністю.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за створення злочинної організації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання правових явищ. Досліджуючи теоретичні напрацювання науковців, широко використовувались формально-логічний метод щодо обгрунтування співвідношення повторності та сукупності злочинів; системно-структурний, порівняльно-правовий та історичний методи дослідження з метою висвітлення проблем імплементації у національне законодавство умов криміналізації злочинної діяльності, визначених в міжнародних договорах, соціальних передумов введення поняття «злочинна організація», обгрунтування підстав відмежування розглядуваного складу злочину від суміжних та кваліфікація за сукупністю. Логічно-філологічний аналіз правових категорій як метод наукового пізнання застосовано у дослідженні категорій «злочинна організація», «відмежування складу злочину», «злочинна діяльність, організована злочинність», а також у дослідженні диспозицій низки статей КК України тощо. Зроблені в дисертації висновки і пропозиції ґрунтуються на вимогах формальної логіки відносно визначеності, несуперечності, послідовності і обґрунтованості суджень і здійснюються в рамках загальнотеоретичних і спеціальних конструкцій науки кримінального, конституційного права та з використанням понятійного апарату цих наук.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота за характером та змістом розглянутих питань однією з перших в Україні спроб дослідити на монографічному рівні проблему відповідальності за створення злочинної організації в кримінально-правовому аспекті.
У результаті проведеного дослідження автором по-новому моделюється поняття «злочинна організація», яке включає часові, асоціативні, структурні та функціональні характеристики. З урахуванням такого підходу пропонується закріпити такий комплекс ознак і законодавчо, зокрема викласти ч. 4 ст. 28 КК Україна в наступній редакції:
«Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким згуртованим ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп».
Оскільки організованій групі такий комплекс ознак не властивий, підтримуючі раніше висловлені в теорії кримінального права пропозиції, визнається доцільним ознаку стійкості, вказану в ч. 3 ст. 28 КК України виключити.
У зв’язку з наявністю неприпустимої суперечливості положень ч. 4 ст. 28 та ч. 1 ст. 255 КК автором пропонується зазначене у цій статті словосполучення «…з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину…» замінити словосполученням «…з метою вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів…».
Зважаючи на доцільність посилення мотивації особи до сприяння ефективному розкриттю діяльності злочинної організації, пропонується ч. 2 ст. 255 КК України після слів «...та активно сприяла її розкриттю» доповнити словосполученням: «(передача правоохоронним органам інформації про учасників злочинних організацій, груп, злочинних сходок, їх планів та вчинених злочинах та інших відомостей, що можуть допомогти в припиненні організованої злочинної діяльності та покарання винних осіб)».
Для усунення прогалини у законодавстві, через що в деяких випадках не можна розцінювати вчинення злочину в складі злочинної організації як обставину, що обтяжує покарання, пропонуються також відповідні зміни до ст. 67 КК.
Елементи новизни полягають і у поглибленій та всебічній кримінально-правовій характеристиці складу злочину, передбаченого ст. 255, на рівні доктринального тлумачення.
Зокрема, подальшого розвитку набуло теоретичне обгрунтування підпорядкованості категорій Загальної частини КК «злочинна організація», «кримінальна відповідальність організаторів та учасників злочинної організації» та ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
По новому досліджено структуру безпосереднього об’єкту злочину, що розглядається. Акцентується увага на характері суб’єктивних ознак складу злочину, що виникають внаслідок закріпленого в КК України поняття вини та його видів; обгрунтовується на підставі відповідного масиву судової статистики невідповідність нижньої межі санкції статті можливим формам вчинюваного злочину та їх суттєво різним характером і наслідками.
Вперше обгрунтовано висновок, що діяння у вигляді створення особою-організатором злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у подальшому керівництво такою організацією необхідно визнати продовжуваним злочином, оскільки ці діяння об’єднанні єдиним наміром – метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а тому ці альтернативні форми даного злочину мають розглядатися через призму одного й того ж суб’єкта організатора злочинної діяльності як одиничний продовжуваний злочин.
Дістало подальший розвиток теоретичне обгрунтування положення, що нормативне визначення поняття «злочинна організація» є загальною підставою відповідальності лише у контексті діянь, визначених в ч. 1 ст. 255 КК України. В цьому випадку мову потрібно вести про бланкетну диспозицію, а в цілому про змішаний вид диспозицій, незважаючи на відсутність прямого посилання на ч. 4 ст. 28 КК України. Видається, що в ч. 1 ст. 255 КК України необхідно передбачити пряме посилання на норму кримінального закону, що містить визначення поняття «злочинна організація».
Обгрунтовується висновок, що з усіх альтернативних форм злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України нормативно визначена мета є обов’язковим компонентом суб’єктивної сторони лише для перших двох форм злочину, що розглядається. Обов’язковість нормативної мети для першої форми злочину беззаперечна, оскільки про це йдеться в тексті вказаної статті. Друга, третя та четверта форми злочину передбачають, що організація вже функціонує. Проте лише стосовно керівництва злочинною організацією, що передбачає певну управлінську діяльність, мета, завдання є центральним місцем, оскільки в іншому випадку вказана діяльність (без мети) не може бути визнана керівництвом.
Дістало подальший розвиток теоретичне обгрунтування положення, що вступ особи до організованої злочинної організації визначає її злочинний стан безперервно, тобто це одна з альтернативних форм злочину, передбачена ч. 1 ст. 255 КК України яку необхідно визначати як триваючий злочин. Єдиним критерієм, що визначає припинення злочину у формі членства у злочинній організації є ліквідація вказаної організації (об’єктивні обставини) або вихід з організації за власної волі особи (суб’єктивні обставини).
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у законопроектній роботі, оскільки матеріали дисертації певною мірою базуються на аналізі теорії і практики застосування законодавства, яке визначає кримінально-правові засоби боротьби з організованою злочинністю, а також у науковій роботі, в навчальному процесі, при розробці відповідних програм боротьби з корупцією, відмиванням грошових коштів, реалізацією заходів проти транснаціональної організованої злочинності. Ступінь готовності до використання пропозицій здобувача у законопроектній роботі характеризується текстами проектів змін і доповнень до чинного КК України.
Особистий внесок здобувача. У процесі роботи над дисертацією автором досліджувалися й аналізувалися нормативні акти, наукова література з питань теорії права, кримінального права, кримінології, соціології, правові позиції Конституційного Суду України в окремих справах. Результатів, одержаних у співавторстві, дисертація не містить.
Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації були апробовані у виступах на 3-х науково-практичних конференціях: Всеукраїнських науково-практичних конференціях, які відбулися в Чернігівському державному інституті права, соціальних технологій та праці на тему «Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки» 19 травня 2005 р.(м. Чернігів) та «Актуальні проблеми держави та права» 18 травня 2006 р. (м. Чернигів) і Всеукраїнській науковій конференції на тему «Склад злочину: проблемні питання», яка відбулася 21 березня 2008 р. в Академії адвокатури України (м. Київ).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у п’яти наукових статтях у виданнях, що визнані ВАК України фаховими та в одній публікації тез виступу на науковій конференції.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження за темою «Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації» у контексті практики застосування Кримінального кодексу України при досудовому розслідуванні і розгляді в судах справ про злочини, вчинені злочинними організаціями та роз’яснень Верховного Суду України щодо однакового і правильного застосування судами законодавства, окремих рішень Конституційного Суду України та аналізу нормативних актів Парламенту, Уряду, Президента України щодо здійснення комплексних заходів у сфері боротьби з організованою злочинністю, міжнародних зобов’язань України в сфері боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, на підставі аналізу судової статистики в цій категорії справ дають змогу зробити такі основні теоретичні висновки і рекомендації стосовно вдосконалення правового регулювання відносин у сфері забезпечення державою ефективних кримінально-правових засобів боротьби зі злочинними організаціями та вчиненими ними злочинами.
Теоретичні висновки:
1. Злочинна організація – це не лише історично обумовлена, а тому відносно стабільна форма злочинної діяльності, що характеризує стан організованої злочинності та форму співучасті у злочині, але й спосіб вчинення злочину, що обумовлює варіабельність її структури, відсутність в усіх випадках жорсткої формалізованості структури.
2. Закріплені в ч. 4 ст. 28 КК ознаки злочинної організації по суті є ознаками злочинної діяльності (процесу), а не форми організації. Форма організації не може містити суб’єктивні ознаки, оскільки це притаманно лише цілеспрямованій діяльності певної групи соціуму. Лише через позначення функцій, мети, мотиву, кількісного складу організованої групи людей можна отримати відповідь про рівень її організованості (організована злочинна група або злочинна організація).
3. Створення злочинної організації як самостійний склад злочину, включений у розділ ІХ Особливої частини КК України «Злочини проти громадської безпеки», що дозволяє зробити висновок про його родовий об’єкт – громадська безпека як система соціальних цінностей, на які посягає певна група злочинів.
4. До елементів цінностей та немайнових благ людини як об’єкта злочину, встановленому ч. 1 ст. 255 КК України слід відносити чотири класи компонентів:
1) потерпілих (завжди невизначене коло потерпілих, що не виключає наявність конкретних потерпілих);
2) їхні інтереси та права;
3) соціальні зв’язки;
4) нематеріалізовані блага, які належать потерпілим.
5. При вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України страджає позитивний соціальний зв’язок, який обумовлює усі аспекти впорядкування соціального життя. Шкода завдається шляхом дії, що руйнує цей зв’язок. Видається, що механізм злочинного посягання на позитивні соціальні зв’язки в контексті розглянутого злочину відбувається певною мірою шляхом заміщення позитивиних соціальних зв’язків на негативні. Характерним елементом цінностей як об’єкта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, є нематеріалізовані блага, які належать потерпілим, в т.ч. особисті немайнові права фізичної особи. Потерпілими за вказаним злочином поряд з конкретною особою, є невизначене коло осіб, що утворюють суспільство України, держава, її органи тощо. Для вказаних суб’єктів невід’ємною умовою їх цивілізованого існування і розвитку є таке соціально-політичне, правове явище як громадська безпека, що є результатом діяльності державних і недержавних структур і яку можа уявити як стан захищенності суспільства, з приводу встановлення і підтримки громадського порядку і спокою, недоторканності особи і власності, нормальної роботи юридичних осіб публічного і приватного права.
6. Для об’єктивної сторони складу злочину, що аналізується, характерною є активна фізична поведінка, за винятком діяння, визначеного як «участь у злочинній організації». Під «участю» розуміється акт волевиявлення особи щодо свого членства в організації, в т.ч. і у випадках, коли таке діяння не виражено у формі активної злочинної поведінки.
7. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України необхідно відносити до одиничних складних злочинів. Вчинення особою одиничних злочинів, визначених альтернативними формами у ч. 1 ст.255 КК, повторно утворюює реальну сукупність злочинів.
8. Діяння у вигляді створення особою-організатором злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у подальшому керівництво такою організацією є продовжуваним злочином..
9. Вступ особи до організованої злочинної організації визначає її злочинний стан безперервно. Це одна з альтернативних форм злочину, характерна для тривалого злочину.
10. Мета злочину є обов’язковою лише для окремих форм вказаного злочину. Нормативно визначена мета є обов’язковим компонентом суб’єктивної сторони лише для таких форм злочину, як створення злочинної організації, а також керівництво такою організацією.
11. Визначена у п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставина, що пом’якшує покарання, а саме: з’явлення з зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, не може бути застосована в усіх випадках при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки наявність такої обставини призводить до звільнення осіб, визначених у ч. 2 ст.255 КК України, від кримінальної відповідальності. Лише на організатора, керівника злочинної організації розповсюджуються умови, викладені у п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щодо обставини, що пом’якшує покарання. Добровільна заява особи про створення злочинної організації або участь у ній не звільняє особу від покарання за інші злочини, проте має розглядатись як пом’якшуюча обставина відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
З метою удосконалення правового регулювання кримінальної відповідальності за створення злочинної організації, дисертант вносить такі пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного КК України:
1. Викласти ч. 4 ст. 28 КК Україна в такій редакції:
«Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким згуртованим ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп».
2. Оскільки організованій групі такий комплекс ознак не властивий, підтримуючи раніше висловлені в теорії кримінального права пропозиції, визнається доцільним ознаку стійкості, вказану в ч. 3 ст. 28 КК України виключити.
3. Привести диспозицію ст. 255 у відповідність до тексту ч. 4 ст. 28 КК.
4. У зв’язку з наявністю неприпустимої суперечливості положень ч. 4 ст. 28 та ч. 1 ст. 255 КК зазначене у цій статті словосполучення «…з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину…» замінити словосполученням «…з метою вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів…».
5. Зважаючи на доцільність посилення мотивації особи до сприяння ефективного розкриття діяльності злочинної організації, пропонується ч. 2 ст. 255 КК України після слів « ...та активно сприяла її розкриттю» доповнити словосполученням: «(передача правоохоронним органам інформації про учасників злочинних організацій, груп, злочинних сходок, їх планів, вчинених злочинах та інших відомостей, що можуть допомогти в припиненні організованої злочинної діяльності та покаранні винних осіб)».
6. Для усунення прогалини у законодавстві, через що в деяких випадках не можна розцінювати вчинення злочину в складі злочинної організації як обставину, що обтяжує покарання, пропонуються також відповідні зміни до ст. 67 КК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. — М. : Статут, 1999. — 712 с.
2. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2004 р. (за даними судової статистики управління узагальнення судової практики Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 5. — С. 23—34.
3. Андрусів Г. В., Бантишев О. Ф. Відповідальність за злочини проти держави : навчальний посібник для студентів юридичного факультету / Г. В. Андрусів, О. Ф. Бантишев. — К. : РВЦ «Київський ун-т», 1997. — С. 102.
4. Андрушко П. П., Стрижевська А. А. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика : навчальний посібник / П. П. Андрушко, Стрижевська. — К. : Юрисконсульт, 2006. — 342 с.
5. Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М. И. Бажанов. — Харьков, 2000. — 189 с.
6. Берзін П. С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. Наук : 12.00.08 / П. С. Берзін. — Київ, 2004. — С. 9.
7. Бражник Ф., Толкаченко А. Бандитизм и его отграничение от смежных составов / Ф. Бражник, А. Толкаченко // Уголовное право. — 2000. — № 2. — С. 18.
8. Бойцов Л. Н., Гонтарь И. Я. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: иллюзии, реальность и возможная альтернатива / Л. Н. Бойцов, И. Я. Гонтарь // Государство и право. — 2000. — № 11. — С. 39—43.
9. Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. — К. : Вища школа, 1986. — 208 с.
10. Вереша Р. В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності : підручник / Р. В. Вереша. — К. : Атіка, 2006. — 740 с.
11. Вереша Р. В. Вина у кримінальному праві: навчально-методичний вимір : навчальний посібник / Р. В. Вереша. — К. : Атіка, 2006. — 408 с.
12. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С. Б. Гавриш. — К. : Інститут законодавства Верховної ради України, 2002. — 208 с.
13. Гамарник О. В. Історично-правові аспекти боротьби з організованою злочинністю / О. В. Гамарник // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали науково-практичної конференції. — С. 109—113.
14. Гаухман Л. Д., Максимов С. В. Уголовная ответственность за организацию преступного сообщества / Л. Д. Гаухман, С. В. Максимов. — М. : ЮрИнфоР, 1997. — 120 с.
15. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон теория, практика / Л. Д. Гаухман. — 2-е изд., перераб. и дополн. — М. : Центр ЮРИнфоР, 2003. — 448 с.
16. Герцензон А. А., Меньшагин В. Д., Ошерович А. Л., Пионтковский А. А. Государственные преступления / А. А. Герцензон, В. Д. Меньшагин, А. Л. Ошерович, А. А. Пионтковский. — М., 1938. — С. 128
17. Гилинский Я. И. Функциональная теория организации и организованная преступность [Электронный ресурс] / Я. И. Гилинский. — Режим доступа : http://www.navcom.ru/law/1.html
18. Гошовська О. О. Злочинна організація як форма співучасті / О. О. Гошовська // Правова держава / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — 1988. — Вип. 9. — С. 387—391
19. Гошовська Т. В., Туркевич І. К. Проблеми застосування Кримінального кодексу України в протидії організованій злочинності (за матеріалами узагальнення практики діяльності судів м. Києва по кваліфікації злочинів, вчинених організованими групами) / Т. В. Гошовська, І. К. Туркевич // Адвокат. — 2004. — № 2. — С. 14—17.
20. Гришко Е. Понятие преступного сообщества (преступной организации) и его место в институте соучастия / Е. Гришко // Уголовное право. — 2000. — № 2. — С. 18
21. Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В. К. Грищук. — К. : Видавничий дім „Ін Юре”, 2006. — 567 с.
22. Грищук В. К. Питання кримінальної відповідальності юридичних осіб в Англії, США, Франції та Республіці Польща / В. К. Грищук // Вісник Академії адвокатури України. — К. : Видавничий центр Академії адвокатури України, 2007. — Вип. 10. — С. 79—87
23. Гуров А. И. Профессиональная преступность: прошлое и современность / А. И. Гуров. — М. : Знание, 1990. — 86 с.
24. Гуторова Н. А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины : учеб. пособие / Н. А. Гуторова. — Х. : ООО «Рубикон П», 1997. — 101 с.
25. Гуторова Н. О. Вчинення злочину групою осіб (кримінально-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / Н. О. Гуторова ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 1996. — 23 с.
26. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис) / І. М. Даньшин. —Х. : Акта, 2002. — 156 с.
27. Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / Л. М. Демидова ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. — Х., 2003. — 198 с.
28. Дикселиус М., Константинов А. Преступный мир России / М. Дикселиус, А. Константинов. — СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 1995. — 256 с.
29. Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / за ред. О. Л. Жуковської. — К. : ЗАТ «Віпол», 2004. — 960 с.
30. Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права / С. Єфремов // Вісник прокуратури. — 2002. — № 5. — С. 37—42.
31. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України / С. Єфремов // Право України. — 2003. — № 7. — С. 95—99.
32. Єфремов С. Організованість у злочинності та рівні організованої злочинності / С. Єфремов // Право України. — 2003. — № 1. — С. 58—62.
33. Єфремов С. Функціональне розмежування як специфічна властивість організованої злочинної діяльності / С. Єфремов // Прокуратура Людина Держава. — 2005. — № 6. — С. 36—42.
34. Жаровська Г. П. Злочинна діяльність: сутність та ознаки / Г. П. Жаровська // Науковий вісник Чернівецького університету. — 2004. — Вип. 227. — Правознавство. — С. 110—114.
35. Жеребкин В. Е. Логический анализ понятий права / В. Е. Жеребкин. — К. : Вища школа, 1976. — 152 с.
36. Жоль К. К. Философия и социология права : учеб. пособие / К. К. Жоль. — К. : Юринком Интер, 2000. — 480 с.
37. Жук О. Д. Борьба с организованной преступностью в Российской Федерации (по материалам оперативно-розыскной и уголовно-процессуальной деятельности в Западно-Сибирском и других регионах России.) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О. Д. Жук. — М., 1998. — 208 с.
38. Жук О. Д. Уголовное преследование по уголовным делам об организации преступных сообществ (преступных организаций) / О. Д. Жук. — М. : ИНФРА-М, 2004. — 272 с.
39. Жук В. Г., Кузнецов В. В., Смаглюк О. В. Щодо кваліфікації діяльності злочинних об’єднань / В. Г. Жук, В. В. Кузнецов, О. В. Смаглюк // Адвокат. — 2005. — № 4. — С. 3—5.
40. Закалюк А. П. Організована злочинна діяльність: сутність та потреби нормального визначення / А. П. Закалюк // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення. — К.-Х. : Юрінком Інтер, 2002. — С. 61—64.
41. Закалюк А. П. Поняття злочинності: предметна сутність / А. П. Закалюк // Юридична Україна. — 2004. — № 4. — С. 43—49.
42. Закалюк А. П. Потреба законодавчого визначення поняття організованої злочинної діяльності / А. П. Закалюк // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали науково-практичної конференції. — С. 32—34.
43. Звечаровский И. Новый УК: проблемы применения / И. Звечаровский // Законность. — 1999. — № 1. — С. 3—5.
44. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений / А. Ф. Зелинский. — Волгоград, 1976. — 211 с.
45. Зелинский А. Ф. Кримінологія / А. Ф. Зелинский. — Харьков, 2000. — 345 с.
46. Злобин Г. А. Основания и принципы уголовно-правового запрета / Г. А. Злобин // Советское государство и право. — 1980. — № 1. — С. 70—77.
47. Игнатов А. Н., Красиков Ю. А. Курс российского уголовного права : в 2 т. / А. Н. Игнатов, Ю. А. Красиков. — М. : НОРМА, 2001. — Т. 1 : Общая часть. — 560 с.
48. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О. С. Иоффе. — М. : Статут, 2000. — 777 с.
49. Караев Т. Э. Повторность преступлений / Т. Э. Караев. — М. : Юрид. лит., 1983. — 178 с.
50. Карпов Н. С. Криминалистическое изучение преступной деятельности, средств и методов борьбы с ней (данные эмпирических исследований) / Н. С. Карпов. — К. : Национальная академия внутренних дел Украины, 2004. — 218 с.
51. Карпов Н. С. Злочинна діяльність : монографія / Н. С. Карпов. — К. : вид-во Семенко Сергія, 2004. —310 с.
52. Карпушин М. П., Курляндский В. И. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпушин, В. И. Курляндський. — М. : Юрид. лит., 1974. — 264 с.
53. Кваша О. О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження / О. О. Кваша. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. — 145 с.
54. Козаченко И. Я. Функциональная обусловленность видового многообразия структуры организованных преступных образований / И. Я. Козаченко // Междунар. cотрудничество в сфере борьбы с транснациональной преступностью и коррупцией : материалы научно-практической конф. — Екатеринбург, 2000. — С. 76—80.
55. Козлов А. П. Соучастие: традиции и реальность / А. П. Козлов. — СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. — 362 с.
56. Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 6. — 176 с.
57. Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995—1997) / відповідальний ред. В. Т. Маляренко. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 288 с.
58. Комментарий к Уголовному кодексу Республики Казахстан : в 2 кн.— Алмати : Норма-К, 2003. — Кн. 1 (статьи 1—174). — 448 с.
59. Конвенция ООН о противодействии транснациональной организованной преступности (принята резолюцией 55/25 Генеральной Ассамблеи ООН от 15 ноября 2000 г. // Документы Организации Объединенных Наций. — М. : Московский независимый институт международного права, 2001. — 384 с.
60. Конвенція про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряних суден // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
61. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
62. Конвенція про боротьбу з незаконним актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
63. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1973 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
64 Конвенція про боротьбу із захопленням заручників, прийнята генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 1979 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
65. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
66. Конвенция ООН о борьбе с финансированием терроризма (принята Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1999 г. // Документы Организации Объединенных Наций. — М. : Московский независимый институт международного права, 2001. — 384 с.
67. Корж В. П. Криміналістична характеристика організованих злочинних утворень у сфері економіки / В. П. Корж // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 4. — С. 44—47.
68. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський. — К. : Атіка, 2001. — 656 с.
69. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини : монографія / М. Й. Коржанський. —К. : Атіка, 2004. — 216 с.
70. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів / М. Й. Коржанський. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 238 с.
71. Коробеев А. И. Советская уголовная политика / А. И. Коробеев. — Владивосток : Издательство ДВГУ, 1987. — 267 с.
72. Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій : навч. посібник для юрид. фак. вузів / В. О. Котюк. — К. : Вентурі, 1996. — 208 с.
73. Краткий словарь по философии / под общ. ред. И. В. Блауберга, И. К. Пантина. — 4-е изд. — М. : Политиздат, 1982. — 431 с.
74. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько [та ін.] ; за редакцією М. І. Мельника, В. А. Климента. — Видання 3-тє, перероблене та доповнене. —К. : Юридична думка, 2004. — 876 с.
75. Кримінально право України. Загальна частина / Андрусів Г.В., Андрушко П.П., Беньківський В.О. [та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 512 с.
76. Кримінально право України. Загальна частина : підручник / відп. ред. Я. Ю. Кондратьев. — К. : Правові джерела, 2002. — 432 с.
77. Кримінально право України. Загальна частина : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов [та ін.] — 2-е вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
78. Кримінально право України. Особлива частина : підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 3-е вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер; Х. : Право, 2007. — 624 с.
79. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива : курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. — К. : Атіка, 2001. — 412 с.
80. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. I. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Вид. третє, переробл. та доповн. — X. : ТОВ «Одиссей», 2006. — 1184 с.
81. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. — М., 1997. — 764 с.
82. Криминология : учебник для вузов / под общ. ред. А. И. Долговой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Норма, 2005. — 912 с.
83. Кубрак С. М. Актуальні проблеми боротьби з організованою злочинністю та корупцією в Україні на сучасному етапі / С. М. Кубрак // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали науково-практичної конференції. — С. 49—53.
84. Кудрявцев В. Н. Теоретические основы квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. — М. : Госюриздат, 1963. — 324 с.
85. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. — М. : Юридическая литература, 1972. — 352 с.
86. Кудрявцев В. Н. Избранные труды по социальным наукам : в 3 т. / В. Н. Кудрявцев. — Т. 1 : Общая теория права. Уголовное право. — М. : Наука, 2002. — 567 с.
87. Кудрявцев В. Н. Способ соверешения преступления и его уголовно-правовое значение / В. Н. Кудрявцев // Советское государство и право. — 1957. — № 8. — С. 63—69.
88. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. — М. : Гос. Изд-во юридической литературы, 1960. — 242 с.
89. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений / Б. А. Куринов. — М. : Изд-во МГУ, 1984. — 180 с.
90. Курс советского уголовного права. Общая часть / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. — Том 1. — 646 с.
91. Курс советского уголовного права. Общая часть : учебник для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой — М. : Зерцало-М, 2002. — Том 1 ; Учение о преступлении.— 624 с.
92. Курс советского уголовного права : в 6 т. / ред. кол. А. А. Пионтковский [и др.]. — М. : Наука, 1970. — Т. 2 : Преступление. — 516 с.
93. Курс уголовного права : в 5 т. / под ред. Г. Н. Борзенкова и В. С. Комиссарова. — М. : Зерцало-М, 2002. — Т. 3 : Особенная часть. — 465с.
94. Курс уголовного права : в 5 т. / под ред. Г. Н. Борзенкова и В. С. Комиссарова. — М. : Зерцало-М, 2002. — Т. 1 : Особенная часть — 465 с.
95. Лесниевски-Костарева И. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / И. А. Лесниевски-Костарева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : НОРМА, 2000. — 408 с.
96. Лизогуб Б. Г. Організовані злочинні угруповання: класифікація та заходи протидії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Б. Г. Лизогуб ; Національний університет внутрішніх справ. — Х., 2004. — 18 с.
97. Ліпкан В. А., Діордіца І. В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона : навчальний посібник / В. А. Ліпкан, І. В. Діордіца. — К. : КНТ, 2007. — 292 с. — (Серія: Національна і міжнародна безпека).
98. Лихова С. Я. Наступність кримінального законодавства України та особливості механізму кримінально-правового регулювання на сучасному етапі / С. Я. Лихова / Наукові Записки. Т. 20 : Юридичні науки. — К. : Видавничій дім «КМ Академія», 2002. — С. 12—18.
99. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадських політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : монографія / С. Я. Лихова. — К. : Київський університет, 2006. — 573 с.
100. Лихолоб В. Г., Филонов В. П., Коваленко О. И., Михайлов А. Е. Криминология : учебник [для учебных заведений МВД Украины] / В. Г. Лихолоб, В. П. Филонов, О. И. Коваленко, А. Е. Михайлов ; под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. — К.-Донецк, 1997. — 436 с.
101. Макарь И. Соучастие в преступлении (понятие, виды и формы соучастия) / И. Макарь // Закон и жизнь. — 2006. — № 6. — С. 12—17.
102. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления : монография / С. И. Максимов. — Харьков : Право, 2002. — 328 с.
103. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. — М. : Юр. лит. 1985. — 191 с.
104. Малиновский А. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / А. А. Малиновский. — М. : Международные отношения, 2002. — 376 с.
105. Малков В. П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву / В. П. Малков. — Казань : Издательство Казанского университета. — 1982. — 240 с.
106. Мантуляк Ю. В. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю. В. Мантуляк ; Академія адвокатури України. — К., 2006. — 17 с.
107. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів / Т. М. Марітчак. — К. : Атіка, 2004. — 187 с.
108. Марчук Є. К. Поняття злочинної організації за кримінальним правом України / Є. К. Марчук // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — Х., 1997. — Вип. 2. — С. 134—141.
109. Матвійчук В. Новітній підхід до визначення родового об’єкта й системи злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища / В. Матвійчук // Юридична Україна. — 2006. — № 7. — С. 87—89.
110. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студ. юрид. вузів і фак. / П. С. Матишевський. — К. : А.С.К., 2001. — 352 с.
111. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевський. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 272 с.
112. Межгосударственная програма борьбы с организованной преступностью и иными видами опасных преступлений на территории государств-участников СНГ на период до 2000 г. Утверждена советом глав государств СНГ 17 мая 1996 г. [Электронный ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступа : http://gska2.rada.gov.ua
113. Мельник М. І., Хавронюк М. І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-праовий аспект) / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк // Право України. — 2000. — С. 59—64.
114. Меньшагин В. Д., Куринов Б. А. Научно-практический комментарий к закону об уголовной ответственности за государственные преступления / В. Д. Меньшагин, Б. А. Куринов. — М., 1961. — С. 67.
115. Михайленко П. П. Уголовное право Украины: Общая часть / П. П. Михайленко. — К. : Ред.-изд. Отдел МВД Украины, 1995. — 249 с.
116. Мойсик В. Р. Про об’єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами / В. Р. Мойсик // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 1. — С. 34—41.
117. Мохов Е. А. ФСБ: борьба с организованной преступностью / Е. А. Мохов. — М. : Вузовская книга, 2006. — 316 с.
118. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В. О. Навроцький. — К. : Атіка, 1999. — 648 с.
119. Навроцький В. О. Суперечності чинного кримінального законодавства та їх використання в адвокатській діяльності / В. О. Навроцький // Адвокат. — 2003. — № 3. — С. 3—7.
120. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / В. О. Навроцький. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 704 с.
121. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р. / за ред. В. Ф. Бойка., Я. Ю. Кондратьєва, С. С. Яценка. — К. : Юрінком, 1997. — 960 с.
122. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Загальна частина : у 2-х ч. / під загальною ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2001. — 386 с.
123. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у трьох книгах / за заг. ред. В. Г. Гончаренка та П. П. Андрушка. — К.: Форум, 2005. — Кн. 1. — 432 с.
124. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, П. П. Андрушка. — (Серія «Українські комп’ютерні правові системи» ; випуск 2 від 1 березня 2005 р.).
125. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. — 4-те видання, перероблене та доповнене — К. : А.С.К., 2005. — 848 с.
126. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / за редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К. : МП «Каннон», 2001. — 1102 с.
127. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — 3-тє видання, перероблене та доповнене. — К. : Атіка, 2003. — 1056 с.
128. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — 4-те видання, перероблене та доповнене. — К. : Юридична думка, 2007. — 1184 с.
129. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за редакцією П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. — 2-те видання, перероблене та доповнене. — К. : Дакор, 2008. — 1428 с.
130. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / авт. М. М. Михеєнко, В. П. Шибіко, А. Я. Дубинський ; відповід. ред. В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко. — К.: Юрінком Інтер, 1997. — 624 с.
131. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : курс лекций / А. В. Наумов. — М. : БЭК, 1997. — 482 с.
132. Новий кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення : матеріали міжнародної наук.-практ. конф. (Харків 25-26 жовтня 2001 р.) / редкол. : Сташис В. В. (голов. ред.) [та ін.]. — К.—Х. : Юрінком Інтер, 2002. — 272 с.
133. Новий тлумачний словник української мови : у чотирьох томах / укладачі : В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. — К. : Аконіт, 1999. — Т. 1. — 926 с.
134. Новий тлумачний словник української мови : у чотирьох томах / укладачі : В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. — К. : Аконіт, 1999. — Т. 3. — 927 с.
135. Новий тлумачний словник української мови / укладачі : В. Яременко, О. Сліпушко. — К. : Аконіт, 1999. — Т. 4. — 667 с.
136. Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті ц злочині за кримінальним правом України / Г. В. Новицький. — К. : Вища школа, 2001. — 95 с.
137. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. — М. : НОРМА, 2001. — 148 с.
138. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3-х томах / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М. : ИКД «Зерцало-М», 2002. — Том 2. — 528 с.
139. Организованная преступность. Законодательные, уголовно-процессуальные, криминалистические аспекты : курс лекций — СПб. : Питер, 2002. — 368 с.
140. Орел К. І. Мовна норма — невід’ємний атрибут мови законодавства / К. І. Орел // Вісник Академії адвокатури України. — 2005. — № 2. — С. 103—109.
141. Осадчий В. І., Кісілюк Е. М. Проблеми встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб / Осадчий, Е. М. Кісілюк // Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 8-9 квітня 2005 р. : частина 1. — Львів, 2005. — С. 78—85.
142. Панько К. А. Вопросы общей теории рецидива в советском уголовном праве / К. А. Панько. — Воронеж : Изд. Воронежского ун-та, 1988. — 87 с.
143. Пасенюк О. М. Деякі проблемні питання нового Кримінального кодексу України / О. М. Пасенюк // Новий Кримінальний кодекс України : матер. конф. (Харків 25-26 жовтня 2001 р.) / редкол. : Сташис В. В. (голов. ред.) [та ін.]. — К.—Х. : Юрінком Інтер, 2002. — 272 с.
144. Петелин Б. Я. Спор о вине и теория допроса обвиняемого / Б. Я. Петелин // Правоведение. — 1992. — № 5. — С. 105—111.
145. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву/ А. А. Пионтковский. — М. : Юридическая литература, 1961. — 256 с.
146. Пономаренко Ю. А. Юридична особа як суб’єкт кримінальної відповідальності / Ю. А. Пономаренко // Актуальні проблеми правознавства України : тези доповідей і наукових повідомлень студ. наук. конф. / за заг. ред. М. І. Панова. — Х. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 1996. — С. 57—58.
147. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2004. — № 12. — 360 с.
148. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка // Верховний Суд України. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 368 с.
149. Правові проблеми боротьби зі злочинністю : збірник праць дослідників Проекту «А» науково-дослідницької програми АпрН України та НІЮ США. Книга 1. — Харків : НУЦІО «КримАрт», 2002. — 220 с.
150. Правові проблеми боротьби зі злочинністю. Книга 2. — Харків : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. — 600 с.
151. Практика судів України у кримінальних справах 1993-1995 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 3. — 330 с.
152. Практика судів України у кримінальних справах (2001—2005) / укладачі : В. В. Сташис, В. І. Тютюгін ; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 464 с.
153. Проблемы общей теории права и государства : учебник для вузов / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. — М. : НОРМА (Издательская группа НОРМА — ИНФРА М), 2002. — 832 с.
154. Протокол про бортьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша) : збірник документів (українською і російською мовами). — К. : Юрінком, 1996. — 1184 с.
155. Рарог А. И. Общая теория вины в уголовном праве / А. И. Рарог. — М.: ВЮЗИ, 1980. — с.
156. Репецкая А. Л. Организованная преступность в сфере экономики и финансов и проблемы борьбы с ней / А. Л. Репецкая. — Иркутск, 2000. — 124 с.
157. Розенко С. В. Форми и виды организованной деятельности : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / С. В. Розенко. —. Екатеренбург, 2001. — 18 с.
158. Российская организованная преступность // Проект борьбы с международной организованной преступностью. — Вашингтон: Центр по стратегическим и международным исследованиям (OCSIS), 1997. — 47 с.
159. Российское уголовное право. Общая часть : учебник. — М. : Спарк, 1997. — 4542 с
160. Сабитов Р. А. Посткриминальное поведение / Р. А. Сабитов. — Томск : Изд-во Томского университета, 1985. — 192 с.
161. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину / А. В. Савченко. — К. : Атіка, 2002. — 144 с.
162. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : монографія / В. М. Селіванов. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 724 с.
163. Семернева Н. К., Новоселов Г. П., Николаева З. А. Множественность преступлений: квалификация и назначение наказания : учебное пособие / Н. К. Семернева, Г. П. Новоселов, З. А. Николаева. — Свердловск, 1990. — 213 с.
164. Словник синонімів української мови : в 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук [та ін.]. — К., 1999—2000. — Т. 1. — 1074 с.
165. Словник синонімів української мови : в 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук [та ін.]. —К., Наукова Думка, 1999—2000. — Т. 2. — 960 с.
166. Смітієнко В., Агафонов Г. Відповідальність юридичних осіб — нагальна потреба кримінально-правового регулювання / В. Смітієнко, Г. Агафонов // Голос України. — 1996. — 5 березня (№43). — С. 9.
167. Соловйова В. М. Кримінально-правова характеристика примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 335 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / В. М. Соловйова. — Київ, 2005. — С. 7.
168. Соціологія : підручник / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова [та ін.] ; за ред. Н. П. Осипової. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 336 с.
169. Соціологія права : навч. посіб. / О. М. Джужа, І. К. Кириченко, В. С. Ковальський, С. М. Корецький [та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 288 с.
170. Стадник С. В. Проблеми визначення поняття злочинної організації / С. В. Стадник // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2002. — Вип. 2. — С. 194—2