ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ЗА РИМСЬКИМ ПРИВАТНИМ ПРАВОМ ТА ЙОГО РЕЦЕПЦІЯ У СУЧАСНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ. ВИБІР
МЕТОДОЛОГІЇ ТА НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 11
1.1. Огляд літератури за темою дисертації 11
1.2. Вибір методології та напрямків дослідження 26
Висновки до розділу 1 35
РОЗДІЛ 2
ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ЗА РИМСЬКИМ ПРИВАТНИМ ПРАВОМ 36
2.1. Загальна характеристика системи договорів римського приватного
права 36
2.2. Формування договору позички (commodatum),
його поняття та характерні риси за римським приватним правом 49
2.3. Рецепція римського договору позички
у законодавстві західноєвропейських країн 71
Висновки до розділу 2 86
РОЗДІЛ 3
ДОГОВІР ПОЗИЧКИ У СУЧАСНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 88
3.1. Поняття та ознаки договору позички 88
3.2. Предмет та сторони договору позички 123
3.3. Порядок укладання та зміст договору позички 142
3.4. Зміна та припинення договору позички 162
Висновки до розділу 3 173
ВИСНОВКИ 176
Додаток А 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183

ВСТУП

Актуальність теми. Зміни соціального, політичного та економічного характеру, що відбуваються зараз на Україні, зумовили істотне піднесення ролі цивільно-правового договору як одного з найефективніших правових засобів опосередкування майнових відносин. В процесі сучасної кодифікації цивільного законодавства України використовувалися не лише досягнення вітчизняної цивілістики, але і здобутки римського приватного права. Більшість сучасних договорів, закріплених у Цивільному кодексі України [191] (далі – ЦК України), сформувалися та широко використовувалися ще у римському приватному праві. Тому, дослідження окремих видів договорів доцільно здійснювати у порівнянні з відповідними договірними конструкціями римського приватного права.
Внаслідок реформування системи зобов’язального права України з’явилися нові види договорів (консигнація, факторинг, франчайзинг тощо) та відбулося переосмислення змісту давно відомих цивільному праву договірних конструкцій. Останнім часом проблемні питання договорів аналізувалися у численних монографічних працях, підручниках, посібниках, на рівні дисертаційних досліджень, присвячених окремим видам договірних зобов’язань. Однак, особливості регулювання договору позички за цивільним законодавством України залишилися поза увагою дослідників.
Договір позички (commodatum) сформувався за доби класичного римського приватного права. Проте в цивілістичній літературі аналізові характерних рис договору позички та визначенню характеру рецепції положень римського приватного права щодо цього договору більш пізніми системами законодавства, зокрема цивільним законодавством України, спеціальної уваги не приділяється.
Позичка набула значного поширення у побутових відносинах. Договори позички укладаються як щодо незначних за вартістю предметів, так і щодо таких об’єктів цивільних прав, як земельні ділянки, житлові приміщення, автомобілі та ін. Крім того, позичка набуває все більше значення у відносинах у галузі культури та, навіть, підприємницької діяльності (користування книгами з фондів бібліотек, передача речей для експонування на виставках, у музеях тощо, передача товарів у безоплатне користування з метою реклами).
Відсутність у цивілістичній науці спеціальних досліджень договору позички та практична значимість його у повсякденних відносинах у суспільстві зумовлюють теоретичну та практичну важливість аналізу правового регулювання договору позички за римським приватним правом з метою встановлення характеру рецепції положень про цей договір сучасним цивільним законодавством України та внесення пропозицій щодо вдосконалення норм глави 60 ЦК України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах науково-дослідної програми кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки "Традиція приватного права в Україні", яка є складовою комплексної цільової програми науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії "Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави" на 2001 – 2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування поняття, змісту і характерних ознак договору позички (commodatum) за римським приватним правом та цивільним законодавством України, визначення характеру та ступеню рецепції римсько-правових ідей, підходів та рішень щодо цього договору у цивільному законодавстві України, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення правового регулювання договору позички за чинним ЦК України.
Для досягнення зазначеної мети в дисертації ставляться та вирішуються такі основні задачі:
– дослідити становлення та особливості системи договорів за римським приватним правом;
– проаналізувати формування, зміст та характерні риси договору позички (commodatum) за римським приватним правом;
– визначити особливості рецепції положень римського приватного права щодо договору позички західноєвропейськими системами приватного права;
– охарактеризувати регулювання відносин з безоплатної передачі речей у користування за договором позички у сучасному цивільному законодавстві України та визначити характер (тип, вид, форму) рецепції у ньому положень римського приватного права щодо договору позички;
– здійснити відмежування договору позички та суміжних із ним договорів, які регулюються ЦК України;
– розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання договору позички за ЦК України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при укладанні та виконанні договору позички за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правового регулювання договору позички за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження договору позички за римським приватним правом та впливу відповідних римсько-правових рішень на регулювання цього договору в сучасному цивільному законодавстві України було обрано загальнонауковий діалектичний метод вивчення правових явищ у сукупності з окремими науковими методами історико-правового, догматичного, системно-структурного та порівняльно-правового аналізу. Зокрема, використання діалектичного методу дозволило на підставі виокремлення загального та особливого, розкриття єдності та суперечливості процесу розвитку права скласти цілісну систему уявлень про явище рецепції римсько-правового договору позички сучасним цивільним законодавством України. Історичний метод було використано для з’ясування умов формування договору позички у загальному контексті розвитку римського приватного права та українського цивільного права. За допомогою догматичного методу досліджувалися правові норми, які регулюють договір позички за римським приватним правом, законодавствами західноєвропейських країн та цивільним законодавством України. Системно-структурний метод використовувався для з’ясування змісту договору позички та його місця в системі договорів цивільного законодавства України. Порівняльний метод дозволив співставити правові норми про договір позички за українським цивільним законодавством на різних етапах його розвитку з відповідними нормами римського приватного права.
Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі римського приватного права, цивільного права, загальної теорії права тощо. Серед них, передусім, треба назвати праці правознавців України та Росії: Д.І. Азаревича, С.С. Алексєєва, М.Й. Бару, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Д.В. Дождєва, Г.Ф. Дормидонтова, О.С. Йоффе, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Д.І. Мейєра, І.Б. Новицького, О.А. Підопригори, І.О. Покровського, Ю.В. Романця, В.О. Рясенцева, Н.О. Саніахметової, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Я.М. Шевченко та ін., а також зарубіжних романістів: Ю. Барона, Б. Віндшейда, Д. Грімма, Г. Дернбурга, М. Поленак-Акимовської, І. Пухан, Дж. Франчозі, Ч. Санфіліппо та ін.
Емпіричним підґрунтям дослідження є першоджерела римського приватного права, сучасне цивільне законодавство та судова практика України з питань, що досліджуються.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в науці цивільного права України здійснено комплексне дослідження проблем рецепції договору позички за римським приватним правом у сучасному цивільному законодавстві України.
У дисертації сформульовано такі науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації, що мають наукову новизну:
1. Вперше зроблено висновок про те, що відносини з безоплатного тимчасового користування чужою річчю у римському приватному праві опосередковувалися двома видами договорів: спочатку виник прекарій (precarium), який наприкінці республіканського періоду (приблизно I ст. до н.е.) майже повністю втратив своє значення у зв’язку з появою реального контракту позички (commodatum).
2. Вперше визначено, що римське приватне право істотно вплинуло на правове регулювання договору позички у законодавствах західноєвропейських країн. Пряма рецепція положень римського приватного права щодо договору позички (commodatum) мала місце у кодифікаціях цивільного права таких країн, як Франція, Німеччина, з привнесенням нових характерних рис цього договору, обумовлених особливостями романської та германської родин права. У праві Англії були сприйняті лише концепція та деякі характерні риси договору позички (commodatum) за римським правом: ознака безоплатності позички, правила про розподіл витрат на утримання речі між позичкоотримувачем та позичкодавцем, підстави розірвання цього договору.
3. Вперше обґрунтовано висновок про те, що у сучасному цивільному законодавстві України рецепція римсько-правових рішень щодо договору позички (commodatum) відбувалася як безпосередньо, так і опосередковано – через законодавства таких західноєвропейських країн, як Франція та Німеччина.
4. Вперше сформульовано тезу про необхідність удосконалення термінології, яка стосується договору позички за цивільним законодавством України. Так, пропонується застосовувати на позначення сторін договору позички такі їх назви, як "позичкодавець" (особа, яка передає чи зобов’язується передати річ) та "позичкоотримувач" (особа, яка отримує річ у користування). Вноситься також пропозиція замість терміна "відплатний", який використовується у ч. 5 ст. 626 ЦК України та в деяких інших нормах ЦК України, застосовувати термін "оплатний".
5. Вперше обґрунтовано, що відсутність у ЦК України визначень понять "оплатний договір" та "безоплатний договір" не дозволяє правильно кваліфікувати договірні відносини як оплатні чи безоплатні, та запропоновані їхні визначення.
6. Вперше пропонується удосконалене визначення договору позички: "За договором позички одна сторона (позичкодавець) передає іншій стороні (позичкоотримувачеві) річ у безоплатне тимчасове користування, а остання зобов’язується повернути ту ж саму річ у стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зношення чи у стані, указаному в договорі". Наведене визначення договору позички передбачає, що цей договір є реальним, його сторонами є позичкодавець та позичкоотримувач, а також містить вказівку на стан речі, в якому вона підлягає поверненню позичкодавцеві.
7. Вперше визначено, що консенсуальний договір позички має вважатися укладеним з моменту погодження сторонами істотної умови про предмет цього договору.
8. Вперше внесено пропозицію щодо необхідності встановлення заборони притримання речі, переданої у позичку, оскільки використання примусових засобів забезпечення виконання зобов’язань до відносин між сторонами цього договору суперечить його безоплатному та фідуціарному (довірчому) характерові. 9. Вперше обґрунтовано висновок про те, що обов’язкову письмову форму договору позички доцільно використовувати лише у разі передачі у безоплатне користування нерухомих речей, а також транспортних засобів (за умови, що хоча б однією стороною договору є фізична особа).
10. Вперше запропоновано покладати ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі на позичкоотримувача не лише у разі затримання ним повернення речі позичкодавцеві, але і коли він використовує її не відповідно до умов договору чи призначення, без дозволу позичкодавця передає у користування іншій особі, а також, якщо він при загальній небезпеці для речі, отриманої у позичку, та для власної речі, врятував свою річ, а отриману у позичку річ було знищено чи пошкоджено.
11. Додаткового обґрунтування дістала теза про те, що консенсуальна конструкція договору позички є можливою у теоретичному відношенні, однак у практичному – її використання не є доцільним. Це дало підставу внести пропозицію щодо закріплення договору позички в ЦК України виключно як реального договору.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані: у сфері законотворчості – при вдосконаленні положень актів цивільного законодавства України щодо договору позички та низки положень договірного права; у науково-дослідницькій сфері – для подальших наукових розвідок у галузі римського приватного права та договірного права України; у навчально-методичній роботі – при підготовці навчальних підручників та посібників з цивільного права України та римського приватного права.
Результати дисертаційного дослідження впроваджувалися у навчальний процес при проведенні практичних та семінарських занять в Одеській національній юридичній академії з курсів "Основи римського права", "Цивільне право України", "Порівняльне цивільне право".
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі цивільного права Одеської національної юридичної академії, доповідалися на наукових конференціях: на І Міжнародній науково-методичній конференції "Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу" (3 – 4 грудня 2004 р., м. Хмельницький); на Міжнародній науковій конференції в рамках II читань пам’яті В.М. Корецького "Формування правової системи в Україні на сучасному етапі" (21 – 22 квітня 2005 р., м. Дніпропетровськ); на 8-й Звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (22 – 23 квітня 2005 р., м. Одеса); на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини" (28 – 29 квітня 2005 р., м. Острог); на Всеукраїнській науковій конференції "Другі юридичні читання" (18 травня 2005 р., м. Київ); на Науково-практичній конференції "Проблеми правового та методичного забезпечення діяльності "юридичних клінік" України" (3 червня 2005 р., м. Дніпропетровськ).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження відображені у 4 статтях, опублікованих у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, у 3 тезах виступів на наукових конференціях, а також використані при підготовці навчального посібника "Цивільне право України (у питаннях та відповідях)".
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які містять 9 підрозділів, висновків, додатку та списку використаних джерел (210 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, із них основного тексту – 179 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження договору позички за римським правом та його рецепції сучасним цивільним законодавством України, можна зробити наступні висновки.
Договір позички (commodatum) у римському приватному праві виник у часи пізньої Республіки (наприкінці I ст. до н.е.) з метою оформлення відносин безоплатної передачі рухомих та нерухомих речей у користування. Реальність та безоплатність були характерними ознаками договору позички за римським приватним правом.
Договір позички у цивільному законодавстві України є самостійною договірною конструкцією. За договором позички одна сторона (позичкодавець) передає іншій стороні (позичкоотримувачеві) річ у безоплатне тимчасове користування, а остання зобов’язується повернути ту ж саму річ у стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зношення чи у стані, указаному в договорі.
Цей договір має спільну ознаку з договорами найму (оренди), найму (оренди) житла та комерційної концесії, котра полягає у спрямованості цих договорів на передачу у тимчасове користування об’єктів цивільних прав, а також специфічні ознаки – безоплатності та передачі лише речей у користування за цим договором.
Проведене дослідження характерних ознак договору позички за цивільним законодавством України дозволяє зробити висновок про значний вплив положень римського приватного права, як на формування концепції цього договору за цивільним законодавством Російської імперії та УРСР, так і на правове регулювання договору позички за сучасним цивільним законодавством України.
У цивільному праві України рецепція римсько-правових рішень щодо договору позички відбувалася як безпосередньо, так і опосередковано – через законодавство західноєвропейських країн. Більшість римсько-правових рішень щодо договору позички сприймалися українським цивільним законодавством через Французький та Німецький цивільні кодекси.
Зокрема, як і у римському приватному праві, у ЦК України договір позички визнається самостійним видом договору, а не підвидом договору позики чи найму (оренди). За договором позички не відбувається переходу права власності на річ до позичкоотримувача. Предметом цього договору може бути лише індивідуально-визначена річ. Договір позички є безоплатним. Крім того, як і у римському приватному праві, ризик випадкового пошкодження чи загибелі речі покладається на позичкодавця. Звичайні витрати на утримання речі, переданої у позичку, несе позичкоотримувач, а надзвичайні – позичкодавець. Безпосередньо з римського приватного права в ЦК України також було сприйнято положення про відповідальність позичкоотримувача за шкоду, що завдана позичкодавцеві внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору позички, незалежно від форми його вини (умислу чи необережності).
Перехід ризику знищення або випадкового пошкодження речі на позичкоотримувача, який затримав повернення речі позичкодавцеві, свідчить про сприйняття у цивільному законодавстві України концепції римської юриспруденції з цього питання через французьке законодавство (ст. 1881 Французького цивільного кодексу).
Водночас, слід зазначити, що у ЦК України без належної уваги залишилося положення римського права, відповідно до якого на позичкоотримувача покладався ризик випадкового знищення чи пошкодження речі, якщо він при загальній небезпеці для речі, отриманої у позичку, та для власної речі, врятував свою річ, а отриману у позичку річ було знищено чи пошкоджено. Тому, пропонується закріпити зазначене положення у вітчизняному цивільному законодавстві, що сприятиме захистові інтересів позичкодавця, який є слабкою стороною у договорі позички. Крім того, на позичкоотримувача має покладатися ризик знищення або випадкового пошкодження речі у разі самочинної її передачі у користування іншій особі.
Крім того, у ЦК України через французьке цивільне законодавство було рециповане положення римського приватного права про обов’язок позичкодавця відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з користуванням річчю, якщо це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких позичкоотримувач не був попереджений позичкодавцем і про які він не знав і не міг знати ( ст. 1891 ФЦК, ч. 2 ст. 780 ЦК України).
Положення римського приватного права, що визначають статус позичкоотримувача, були сприйняті цивільним правом України у німецькій інтерпретації, оскільки відповідно до ч. 1 параграфу 868 НЦК та ч. 1 ст. 397 ЦК України позичкоотримувач визнається титульним володільцем речі, переданої у позичку.
Аналіз норм ЦК України, які визначають підстави дострокового розірвання договору позички, з точки зору рецепції римського приватного права, свідчить про вплив на них відповідних норм Німецького цивільного кодексу (параграф 605 НЦК), в якому схожим чином формулюються випадки розірвання договору позички (параграф 605 НЦК та ст. 834 ЦК України).
За німецьким та українським цивільним законодавством строк користування річчю визначається у самому договорі або обумовлюється метою використання річчю (п. 1 параграфу 604 НЦК та ст. 831 ЦК України).
Передбачений ч. 1 ст. 832 ЦК України перехід прав та обов’язків у разі відчуження позичкодавцем предмету договору позички до його набувача не був характерним для римського приватного права, тому слід вважати, що дане положення було безпосередньо рециповане з німецького законодавства.
Зазначаючи про вплив римсько-правових ідей та рішень на модель досліджуваного договору за цивільним законодавством України, необхідно вказати також і на відмінності у підходах до правового регулювання договору позички за римським та сучасним українським правом. Так, за римським приватним правом договір позички укладався за реальною моделлю, тоді, як за цивільним законодавством України цей договір може вважатися укладеним з моменту передачі речі чи досягнення сторонами домовленості про його предмет. Римським приватним правом встановлювалося, що право власності на плоди та прибутки від використання речі за договором позички належать комоданту, однак відповідно до ст. 775 ЦК України, право на зазначені об’єкти належить позичкоотримувачеві. На відміну від римського приватного права, яке передбачало недійсність договору позички, укладеного за участю неповнолітнього, за цивільним правом України позичкоотримувачами за договором про користування книгами з фондів бібліотек можуть бути не лише повнолітні особи, але й неповнолітні та малолітні особи.
Аналіз характерних ознак договору позички засвідчив, що обрана конструкція цього договору у ЦК України не є досконалою. Ефективне правове регулювання відносин з безоплатної передачі речей у користування за договором позички вимагає вдосконалення низки норм глави 60 ЦК України. З огляду на відсутність у вітчизняному цивільному законодавстві єдиної концепції договору позички та з метою пошуку ідеальних моделей правового регулювання цього договору були використані здобутки римського приватного права, яке, як засвідчив проведений аналіз першоджерел римського приватного права, виявилося більш досконалим у регламентуванні договору позички (commodatum), ніж західноєвропейські кодифікації приватного права та сучасне цивільне законодавство України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаревич Д. Из лекций по римскому праву. – Вып.1. – Одесса, 1888.
2. Азаревич Д.И. Прекарий по римскому праву. – Ярославль, 1877. – 242 с.
3. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
4. Андреев С.Е., Сивачев И.А., Федотов А.И. Договор: заключение, изменение, расторжение: Учебно-практическое пособие. – М., 1998. – 376 с.
5. Анненков К.Н. Система русского гражданского права. Т. IV.: Отдельные обязательства – СПб., 1904.
6. Барон Ю. Система римского гражданского права. Вып. 1. Кн. I: Общая часть / Ю. Барон; Пер. с нем. Л. Петражицкого. – 2-е изд., испр. – С.-Петербург: Издание московского юридического магазина А.Ф. Скорова, 1898. – 244 с.
7. Барон Ю. Система римского гражданского права. Вып. 3. Кн. IV: Обязательственное право. – СПб., 1909.
8. Бартошек М. Римское право: понятие, термины, определение. – М.: Юрид. лит., 1998. – 448 с.
9. Бару М.И. Возмездность и безвозмездность в советском гражданском праве: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03. – М., 1957. – 31 с.
10. Бек В.А. Рецепция римского права в Западной Европе. Автореф. дис…канд. юрид. наук. – Львов, 1950. – 16 с.
11. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
12. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. – М.: Статут, 2000. – 800 с.
14. Васильченко В. В. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1997. – 26 с.
15. Васильченко В.В. До питання про можливість рецепції стародавнього римського порядку спадкування за законом у сучасному спадковому праві України // Право України. – 1997. – № 5.
16. Васильченко В.В. Римське спадкове право і сучасність // Юридичний вісник. – 1996. – № 3. – С. 85 – 87.
17. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. – М., 1948.
18. Виндшейд Б. Об обязательствах по римскому праву / Пер. с нем. под ред. А.Б. Думашевского. – СПб.: Тип. А. Думашевского, 1875. – 603 с.
19. Виноградов П.Г. Римское право в средневековой Европе. – М., 1919.
20. Витрянский В.В. Существенные условия договора в отечественной цивилистике и правоприменительной практике // Вестник ВАС РФ. – 2002. – № 5 – 7.
21. Витрянский В.В. Договор займа: общие положения и отдельные виды договора. – М.: Статут, 2004. – 333 с.
22. Гавзе Ф.И. Обязательственное право. Общие положения. – Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1969. – 128 с.
23. Гай. Институции // Перевод с лат. Ф. Дадынского / Под ред. В.А. Савельева, Л.Л. Кофанова. – М.: Юристъ, 1997. – 368с.
24. Германское право. Ч. 1. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.
25. Гонгало Р.Ф. Суперфіцій у римському праві та його рецепція у сучасному цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – 18 с.
26. Гончаренко В.О. Система договорів римського права та деякі питання її рецепції в сучасному цивільному законодавстві України // Університетські наукові записки. Науковий часопис Хмельницького університету управління та права. – № 3 (15) – 2005 р. – С. 121 – 125.
27. Гончаренко В.О. Рецепція римського приватного права як основа розвитку сучасного цивільного законодавства України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. Т. 1. – Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – 590 с. – С. 351 – 356.
28. Гончаренко В.О. Вплив безоплатності на побудову договірних конструкцій (на прикладі договору позички) // Митна справа. – 2005. – № 6. – С. 71 – 75.
29. Гончаренко В.О. До питання розмежування договорів найму (оренди) та позички за Цивільним кодексом України. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 3. – С. 38 – 40.
30. Гончаренко В.О. Договір позички житла // Другі юридичні читання: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 712 с. – С. 323 – 325.
31. Гончаренко В.О. Правове, фінансове та матеріальне забезпечення діяльності "юридичних клінік" України // Проблеми правового та методичного забезпечення діяльності "юридичних клінік" України: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2005 – 65 с. – С. 20 – 25.
32. Гончаренко В.О. До питання визначення предмета договору позички // Суспільство. Держава. Право. Цивільне право. – 2005 – № 5. – С. 39 – 42.
33. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник./ Отв. ред. Е.А. Васильев. – М.: Международные отношения, 1993. – 560 с.
34. Гражданское уложение Германии. Перевод с нем.; Научные редакторы – А.Л. Маковский и др. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 816 с.
35. Гражданское право: учеб.: в 3 т. Том 1. – 6-е изд., перераб. и доп. / Н.Д. Егоров, И.В. Елисеев [и др.]; отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. – М.: Проспект, 2005. – 776 с.
36. Гражданское право: учеб.: в 3 т. Том 2. – 4-е изд., перераб. и доп. / Е.Ю. Валявина, И.В. Елисеев [и др.]; отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. – М.: Проспект, 2005. – 848 с.
37. Гражданское право: В 2 т. Том II, полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство "БЕК", 2002. – 704 с.
38. Гражданское право. Часть вторая: Учебник / Под общей ред. доктора юр.наук, проф. А.Г. Калпина. – М.: Юристъ, 2000. – 542 с.
39. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Юристъ, 2004. – 845 с.
40. Гражданское право. Учебник. Ч. 2. Обязательственное право / Под ред. В.В. Залесского. – М., 1998.
41. Гражданское Уложение: Проект Высочайше учрежденной Редакционной Коммисии по составлению Гражданского Уложения. Книга пятая: Обязательства. Том второй. С объяснениями. Ст. 277 – 504. – СПб., 1899. – 696 с.
42. Грось А. Расторжение договора: основания и последствия // Зборник радова Правног факултета у Новом Саду. – 1, том I. – 2004. – С. 149 – 158.
43. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Под редакцией и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Издательство "Зерцало", 2003. – 496 с.
44. Гуляев А.В. Современные задачи преподавания римского права // Журнал Министерства юстиции. – 1909. – № 2. – С. 127 – 128.
45. Гуляк Я.В. Договір найму (оренди) житла за цивільним законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2005. – 24 с.
46. Гусаков А. Деликты и договоры как источники обязательств в системе цивильного права Древнего Рима. Историко-юридическое исследование. – М.: Университетская типография, 1896.
47. Гутьєва В.В. Емфітевзис у римському праві та його рецепція у праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2003. – 19 с.
48. Дернбург Г. Пандекты. Том 1: Общая часть / Под ред. П. Соколовского; Пер. Г. фон Рехенберг. – М.: Унив. тип., 1906. – 481 с.
49. Дернбург Г. Пандекты. Том 2. Вып. 3: Обязательственное право. / Пер. под ред. П. Соколовского – М.: Унив. тип., 1900. – 490 с.
50. Дигесты Юстиниана / Перевод с латинского; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. Т.III. – М.: Статут, 2003. – 780 с.
51. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов // Под общей ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа "ИНФРА М-НОРМА", 1996. – 704 с.
52. Дозорцев В.А. [Вступительная статья к учебнику] // Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (исключительные права). – М., 2000.
53. Дормидонтов Г.Ф. Система римского права. ІІ изд. Обязательственное право. – Казань, 1912. – 184 с.
54. Достдар Р.М. Рецепція принципів Візантійської Еклоги сучасним сімейним та спадковим законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – О., 2005. – 20 с.
55. Дювернуа Н. Значение римского права для русских юристов. – Ярославль, 1872.
56. Ж. де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции. / Пер. с фр. Е.А. Флейшиц. Т.3. – М.: Издательство иностранной литературы, 1965.
57. Житловий кодекс УРСР: Закон УРСР від 30.06.1983 № 5464-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – Ст. 573.
58. Жук В. Договор безвозмездного пользования: корда применять и как заключать // Все о бухгалтерском учете. – 2003. – № 22. – С. 41– 42.
59. Замятина К.Г. Договоры долгосрочной банковской ссуды по советскому гражданскому праву (некоторые виды): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ленинградский государственный университет имени А.А. Жданова. – Л., 1961. – 18 с.
60. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. –№ 3-4. – Ст. 27.
61. Зинчук Э.А. Договоры имущественного найма и безвозмездного пользования имуществом. Аренда нежилых помещений в торговле и общественном питании. Учебное пособие для студентов IV курса. – М., 1969. – 56 с.
62. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші / За ред. О.В. Дзери. – К., Юрінком Інтер, 1998. – 910 с.
63. Зом Р. Институции. История и система римского гражданского права. (Ч. 2. Система). Выпуск I. Общая часть и вещное право: Пер. с 14-го изд. под ред. приват-доцента А.Н. Баликова. – Сергиев Посад, 1916. – 534 с.
64. Зубар В. М. Зобов’язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – О., 2001. – 178 с.
65. Иеринг Рудольф. Дух Римского права на различных ступенях его развития. – Ч.І / Пер. с нем. – СПб.: Типография В. Безобразова и комп., 1875.
66. Иеринг Р. Об основаниях защиты владения. Пересмотр учения о владении: Пер. с нем. второго испр. и доп. изд. – М.: Типография Мамонтова,1883. – 179 с.
67. Ивакин А.А. Диалектическая философия. Монография. – Одесса: Юрид. літ., 2003.
68. Институции Юстиниана. Перевод с латинского Д. Расснера. / Под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова (Серия "Памятники римского права") – М: Зерцало, 1998. – 400 с.
69. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского частного права. – Л.: ЛГУ, 1974.
70. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
71. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Мінюста України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639. – С. 315.
72. Кабалкин А.Ю. Договор безвозмездного пользования // Российская юстиция. – 1997. – № 10. – С. 18 – 20.
73. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовые договоры в России. Общие положения: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 2002. – 224 с.
74. Кавелин К.Д. Взгляд на историческое развитие порядка законного наследования и сравнение теперешнего русского законодательства об этом предмете с римским, французским, прусским. Кн.2. – СПб., 1880.
75. Калітенко О. М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ МВС України. – Х., 2001. – 20 с.
76. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта+, 2000. – 560 с.
77. Кизлова Е.С. Эволюция института залога в контексте государствообразования в Украине (историко-правовые аспекты): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одесская гос. юридическая академия. – О., 1998. – 201с.
78. Кодекс Феодосия о колонах. Книги 1 – 16. // Древнее право. – 1996. – № 1.
79. Кокоева Л.Т. О предмете договора аренды // Философия права. – 2003. – № 2. – С. 83 – 88.
80. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР / Под ред. С.Н. Братуся, О.Н. Садикова. – М., 1982.
81. Конституція України: Закон Верховної Ради України від 28.06.96 р. № 254к/96 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
82. Коркунов Н.М. Теория государства и права. Лекции по общей теории права. Книга 1. Понятие права. По изданию 1914 года. // www.allpravo.ru – 2003.
83. Косарев А.И. Римское частное право: Учебник для вузов. – М.: Закон и право, 1998. – 254 с.
84. Косарев А.И. Римское право. – М.: Юрид.лит., 1986. – 160 с.
85. Косарев А.И. Этапы рецепции римского права // Сов. гос. и право. – 1983. – № 7. – С. 123 – 128.
86. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение / Пер. с нем. д-ра юрид. наук Ю.М. Юмашева. – М.: Международные отношения, 2001. – 480 с.
87. Кофанов Л.Л. Первая международная конференция "Римское право и его рецепция" (Москва, 28 – 30 октября 1997 г.) // Вестник древней истории. –1998. – № 4.
88. Кофанов Л.Л. Влияние римского права на новый Гражданский Кодекс Российской федерации // Древнее право. М.: Спарк – 1999. – № 1(4). – С. 8 – 9.
89. Крашенинников П.В. Российское жилищное законодательство. – М.: Юрид. лит., 1996. – 312 с.
90. Крашенинникова Н.А. Цивилизационные подходы к изучению истории государства и права // Методологические проблемы правоведения / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 176 с. – С. 5 – 19.
91. Кривенда О. Деякі аспекти поняття і правової природи позикових відносин / Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – С. 49 –51.
92. Кривенда О. Еволюція позики: досвід права Стародавнього Риму / Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 53 – 55.
93. Кривенда О.В. Цивільно-правове регулювання позикових відносин в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 233 с.
94. Кривцов А.С. Абстрактные и материальные обязательства в римском и в современном гражданском праве. – М.: Статут, 2003. – 314 с.
95. Лаасик Э. Я. Советское гражданское право. Часть особенная. – Таллинн: Валгус, 1980. – 572 с.
96. Лепех С. Поняття договорів позики, кредиту та позички за законодавством України // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 13. – Одеса: Юридична література, 2002. – 224 с.
97. Летяев В.А. Рецепция римского права в России XIX – начала XX В. (историко-правовой аспект): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Волжский гуманитарный институт Волгоградского государственного университета. – Саратов, 2001.
98. Лист Державної податкової адміністрації України від 15.05.2002 р. № 3020/6/17 – 0516 // Бізнес – Бухгалтерія – Право. Податки. Консультації. – 2002. – № 34 / Законодавство. Версія 2.6.3
99. Луць В.В. Договірне право в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку // Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції "Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини". – Острог, 2005. – 436 с.
100. Магазинер Я. М. Ответственность государственного учреждения за вред, причиненный его должностными лицами // Ученные записки Свердловского юридического института. Т. 1. – Свердловск, 1945.
101. Маркс К. Капитал / Пер. с нем. И.И. Степанова-Скворцова. Т. 1. – Ленинград: Госполитиздат, 1951.
102. Мейер Д.И. Русское гражданское право. По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 2-е, испр. (в 2-х частях. Часть 2). – М.: Cтатут, 1997. – 290 с.
103. Мережко А.А. Договор в частном праве. – К., 2003. – 176 с.
104. Міхно О. Припинення та розірвання цивільно-правового договору // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 9. – С. 22 – 23.
105. Моддерман В. Рецепция римского права / Перевод с нем. – СПб., 1888.
106. Муромцев С.А. Избранные труды по римскому и гражданскому праву. – М.: Центр ЮрИнформ, 2004. – 768 с.
107. Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: Статут, 2003. – 685 с.
108. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. Ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. II. – 1008 с.
109. Новицкая Т.Е. К вопросу о так называемой рецепции римского права в России // Вестник Моск. ун-та. Серия 11. Право. – 2000. – № 3. – С. 121 – 134.
110. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Гос. издательство юридической литературы, 1950. – 416 с.
111. Новицкий И.Б. Римское право / МГУ им. Ломоносова; Отв ред. Е.А. Суханов. – М.: Ассоциация "Гуманитарное издание" "ТЕИС", 1997. – 245 с.
112. Оборотов Ю.М. Традиції та новації у правовому розвитку. – Одеса: Юридична література, 2001. – 160 с.
113. Олійник І.С., Ганич Д.І. Російсько-український словник. – К.: А.С.К., 1997. – 760 с.
114. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
115. Онофрейчук В.Д. Прекарій у римському праві: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 146 с.
116. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. Руководитель авторского коллектива – В.В.Залесский. – М.: Издательство "НОРМА", 1999. – 648 с.
117. Отдельные виды обязательств. – М.: Юрид. лит., 1954. – 236 с.
118. Перетерский И.С. Сделки, договоры. Научный комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР, вып. V. – М.: Юриздат, 1929.
119. Петровская О.В. Вина должников в римском праве и ее интерпретация в законодательстве Российской Империи второй половины XIX - начала XX века. // Зборник радова Правног факултета у Новом Саду. – 1, том I. – 2004. – С. 107 – 119.
120. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. – 440 с.
121. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
122. Победоносцев К. П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под редакцией В.А. Томсинова. – М.: Изд-во "Зерцало", 2003. – 608 с.
123. Погрібний С.О. Порівняльно-правовий аналіз інституту володіння у континентальній, англосаксонській та східноєвропейській системах права: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2001. – 20 с.
124. Погрібний С.О. Володіння у цивільному праві: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002. – 280 с.
125. Покровский И.А. История римского права. – СПб.: Летний Сад, 1998. – 560 с.
126. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут, 1998. – 353 с.
127. Порядок надання та погашення безвідсоткових середньострокових позичок місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування: постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2005 р. № 104 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Том 1. – Ст. 739. – С. 125.
128. Посполітак В. Договір позички в Цивільному кодексі УРСР та Цивільному кодексі України: порівняльний аспект // Українське право. – 2003. – Число 1. – С. 164 – 170.
129. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 27.01.1995 р. № 32/95 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – С. 45.
130. Про відповідальність за схоронність бібліотечного фонду: Постанова РНК РРСФР від 14 вересня 1934 р. // СУ РСФСР. – 1934 г. – № 34. – С. 208.
131. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: Конвенція ООН від 11 квітня 1980 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – С. 116.
132. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161–XIV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1998. – № 46 – 47. – С. 280.
133. Про підвищення матеріальної відповідальності читачів, які користуються фондами бібліотек: Указ Президії ВРУРСР від 13.02.1973 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1973. – № 9. – Ст. 68.
134. Про плату за землю: Закон України від 03.07.1992 р. № 2535 – XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. –№ 38. – С. 560.
135. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991р. № 987 – XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25. – С. 283.
136. Пухан И., Поленак-Акимовская М. Римское право / Пер. с македон. В.А. Томсинова, Ю.В. Филиппова / Под ред. В.А. Томсинова – М.: Зерцало, 1999. – 411 с.
137. Пфаф В. О формальных договорах древнего римского права. – Одесса: Типография П. Францова, 1866. – 78 с.
138. Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 2001. – 544 с.
139. Романец Ю. Безвозмездные договоры в Гражданском кодексе Российской Федерации // Право и экономика. – 1998. – № 11 (129). – С. 13 – 17.
140. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юрист, 2001. – 496 с.
141. Российское законодательство Х – ХХ веков. В девяти томах. Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М.: Юрид. лит., 1984.
142. Рябко Л. О разграничении понятий "ссуда" и "кредит" // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 11. – С. 43 – 46.
143. Рясенцев В.А. Договор безвозмездного пользования // Советская юстиция. – 1938. – № 19.
144. Савиньи Ф.К. Обязательственное право. Перевод с нем. В. Фукс и Н. Мандро. – М.: Типография А.В. Кудрявцевой, 1896.
145. Садиков О.Н. Унификация как средство совершенствования гражданского законодательства // Известия вузов. – 1972. – № 6.
146. Садиков О.Н. Дифференциация и унификация гражданского законодательства // Советское государство и право. – 1969. – № 12.
147. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М.: Юрист, 1993. – 448 с.
148. Салогубова Е.В. Элементы римского права в российском судопроизводстве Х – ХVII вв. // Древнее право. – 1999. – № 1(4). – С. 173 – 179.
149. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева. – М.: Издательство "БЕК", 2000. – 400 с.
150. Сєвєрова Є.С. Представництво за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2004. – 19 с.
151. Сібільов М. Основні новели проекту Нового Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997. – Число 3. – С. 37 – 38.
152. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2002. – 635 с.
153. Советское гражданское право / Учебник под ред. И.Б. Новицкого. – М., 1959.
154. Советское гражданское право: Учебник: В 2-х т. Т.ІІ / Отв. ред. В.А. Рясенцев. 3-е изд., перераб. и дополн. – М.: Юридическая литература, 1976.
155. Советское гражданское право. Учебник. В 2-х томах. Т.2. / Под ред. О.А. Красавчикова. 3-е изд. – М.: Высшая школа, 1985. – 544 с.
156. Суханов Е.А., Кофанов Л.Л. Влияние римского права на новый Гражданский Кодекс Российской федерации // Древнее право. – М., Спарк, 1999. – № 1(4). – С. 8 – 9.
157. Теория государства и права / Под ред. проф. М.Н. Марченко. – М., 1987.
158. Тилле А.А., Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических исследованиях. – М.: Высш. школа, 1978. – 199 с.
159. Типові правила користування бібліотеками в Україні: Наказ Мінкультури України від 05.05.1999 р. № 275 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 28. – С. 243.
160. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 22 с.
161. Томсинов В.А. О сущности явления, называемого рецепцией римского права: Доклад, сделанный на Ломоносовских чтениях 23.04.1998 г. // Вестник Московского университета. Серия 11, Право. – 1998. – № 4. – С. 3 – 17.
162. Украинско-русский и русско-украинский словарь. – Харьков.: Изд-во "Единорог", 2000. – 576 с.
163. Ухвала Верховного Суду України від 26.05.99 р. // Законодавство. Версія 2.6.3.
164. Ухвала Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 07.12.1994 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995 р. – № 2.
165. Учебник гражданского права. Т. 1. – М.: Юрид. лит., 1950.
166. Федосєєв П.М. Інститут поруки за римським правом та його рецепція у цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2003. – 19 с.
167. Федущак-Паславська А. До питання про рецепцію римського права в Україні // Вісник Львівського університету. – 2002. – № 37. – С. 149 –155.
168. Французский гражданский кодекс / Науч. редактирование и предисловие канд. юрид. наук Д.Г. Лаврова, перевод с французского А.А. Жуковой, Г.А. Пашковской. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2004. – 1101 с.
169. Франчози Дж. Институционный курс римского права / Перевод с итал.; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2004. – 428 с.
170. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – Одеса: Юридична література, 2000. – 260 с.
171. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. – Одеса: Бахва. – Юридична література, 2001. – 328 с.
172. Харитонов Є.О. Приватне право у Стародавньому Римі. – Одеса: Бахва, 1996. – 174 с.
173. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права як підґрунтя сучасної цивілістики / Вісник Академії правових наук. – 1998. – № 2. – С. 104 – 111.
174. Харитонов Е.О. Основы римского частного права. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 416 с.
175. Харитонов Є.О. Концепція циклічного розвитку цивілізацій як методологічна основа рецепції римського приватного права // Актуальні проблеми держави і права. – 1998. – Випуск 4. – С. 48 – 54.
176. Харитонов Є.О. Питання рецепції римського права у працях романістів Новоросійського університету // Збірник наукових праць: Юридична освіта і правова держава. – Одеса, 1997. – С. 18 – 23.
177. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти). – Одеса: Бахва, 1997. – 286 с.
178. Харитонов Є. О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти). Дис... д-ра .юрид. наук. – Одеса, 1997. – 473 с.
179. Харитонов Є. О. Рецепція римського приватного права як підгрунтя сучасної цивілістики // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С. 104 – 111.
180. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – Харків: Одіссей, 2002. – 592 с.
181. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: Одиссей, 2004. – 960 с.
182. Хаусманингер Г. Книги казусов по римскому вещному и договорному праву. – Вена, 1978. – 256 с.
183. Хаскельберг Б.Л., Ровный В.В. Консенсуальные и реальные договоры в гражданском праве. Изд. 2-е, испр. – М.: Статут, 2004. – 124 с.
184. Хаскельберг Б.Л., Ровный В.В. Индивидуальное и родовое в гражданском праве. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2004. – 236 с.
185. Хашматула Бехруз. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. – Одесса: Юрид. литература, 2002. – 328 с.
186. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 224 с.
187. Цивільне право України. У двох книгах. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
188. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): Навчальний посібник. Видання третє, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка, О.М. Калітенко. – Х.: ТОВ "Одіссей", 2005. – 576 с.
189. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах. / За загальною ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. – 408 с.
190. Цивільний кодекс Української РСР: Закон Української РСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1966. – № 46.
191. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461. – С. 7.
192. Шевченко О.М. Історичний метод пізнання права (до методології пізнання) // Методологія приватного права (за матеріалами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003р.) / Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
193. Шевцов С.Г. Передача имущества: проблемы теории и практики // Юридический мир. – 2003. – № 10. – С. 64 – 71.
194. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / Вступительная статья Е.А. Суханов. – М.: СПАРК, 1995. – 556 с.
195. Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн: Навч. посіб. (Курс лекцій). – К.: КНЕУ, 2004. – 220 с.
196. Biscardi A. Diritto greco antico. – Milan, 1982.
197. Bulling. Das Precarium. – 1846.
198. Costa. Il diritto privato romano nelle comedie di Plauto. – 1880.
199. Diosdi G. Contract in Roman Law: From the Twelve Tables to the Glossators. – Budapest, 1981. – 230 p.
200. Gordley J. Good Faith in Contract Law in the Medieval Jus Commune // Good Faith in European Contract Law (edited by Whittaker S., Zimmermann R.). – Cambridge University Press, 2000.
201. Kruger. Geschihte der Capitis deminutio. I. – 1887.
202. Kuntze. Die obligationen im romischen und heutigen Recht. – 1886.
203. Jolowicz H.F. and Nicholas B. Historical Introduction to the Study of Roman Law, 3 ed. – Camb., 1972.
204. Lipsius J.H. Das attische Recht. – 1905.
205. Maine H.S. Ancient Law, new ed. – London, 1930.
206. Schmidt G.E. Das Commodatum und Precarium. – 1841.
207. Schermaier M. Bona fides in Roman Contract Law // Good Faith in European Contract Law (edited by Whittaker S., Zimmermann R.). – Cambridge University Press, 2000.
208. Theodosiani libri XVI cum constitutionibus Sirmondianis // Ed. Krueger P., Mommsen Th. – Berolini, 1905.
209. Tondo S. "Pignus" e "precarium". – Labeo, 1959.
210. Ubbelohde A. Zur Geschichte der benannten Realcontracte. – 1870.