ОТТО ФОН БІСМАРК І КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА НІМЕЧЧИНИ, 1871–1890 РР.

Краткое описание

ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

На правах рукопису

ГОНЧАРЕНКО ЛЕСЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 929 Бісмарк: 94 (430) «1871/1890» (043.3)

ОТТО ФОН БІСМАРК І КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА НІМЕЧЧИНИ, 1871–1890 РР.

07.00.02 – Всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
доктор історичних наук, професор Бур’ян Михайло Степанович

Луганськ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………….………...………………..3-6

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ………………....7-22

РОЗДІЛ 2. ЗАРОДЖЕННЯ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
НІМЕЧЧИНИ………………………………………………………………..……23-39

РОЗДІЛ 3. ОТТО ФОН БІСМАРК І КОЛОНІАЛЬНИЙ РУХ
У НІМЕЧЧИНІ В 1871–1884 РР…………………...…………......................…40-107

РОЗДІЛ 4. КОЛОНІАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ОТТО ФОН
БІСМАРКА І ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В 1884–1890 РР…………………...………..108-182

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………183-186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………...…...187-212

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Історія колоніалізму належить до числа найбільш актуальних тем, що розробляються у вітчизняній і світовій історіографії. Незважаючи на те, що з розпадом колоніальної системи це питання, здавалося б, було позбавлено «практичного» значення, в дійсності інтерес до нього не згасає.
Сучасний світ значною мірою відчуває негативні наслідки неврегульованості проблем, що виникли в період розквіту трансконтинентальних імперій і були потім успадковані епохою неоколоніалізму. Все це відбивається на поточному стані міжнародних відносин, а отже – потребує наукового осмислення.
Одним із аспектів, що заслуговують на особливу увагу вчених, є роль видатних особистостей у розбудові світової колоніальної системи. Серед таких доречно згадати й Отто фон Бісмарка.
Історичний шлях, який Німеччина пройшла під його керівництвом, може слугувати взірцем для будь-якої держави світу. Адже нація, котра в той час майже опинилася на «узбіччі історії», протягом декількох десятиріч з’явилася в числі лідерів, викликаючи своїми успіхами відверте занепокоєння найпотужніших держав світу. Безумовно, цей досвід корисний і для України.
Таким чином, тема, обрана для дослідження, є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми Науково-дослідного центру імені В.М. Бейліса «Схід–Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємостосунків» (№0103U003602). Робота також відображає головний напрямок діяльності кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин і відповідає одному з пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
Об’єктом дослідження є колоніальна політика Німеччини в другій половині XIX століття.
Предмет дослідження – роль рейхсканцлера Отто фон Бісмарка у формуванні й здійсненні колоніальної політики Німеччини в 1871–1890 роках.
Хронологічні межі роботи визначаються 1871–1890 роками. Проголошення Німецької імперії (Другого Рейху) 18 січня 1871 року стало важливою політичною передумовою швидкого економічного розвитку, а також колоніальної експансії країни. Тому ця подія цілком обґрунтовано може виступати нижньою хронологічною межею дослідження.
Верхня хронологічна межа позначена відставкою Отто фон Бісмарка з посади рейхсканцлера (20 березня 1890 р.).
Мета дослідження – на основі широкої джерельної бази, враховуючи результати вивчення проблеми вітчизняними та зарубіжними істориками, дослідити роль Отто фон Бісмарка в процесі формування та здійснення колоніальної політики Німеччини у 1871–1890 роках.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
– проаналізувати передумови виникнення колоніального руху й відповідного напряму політичної думки в Німеччині;
– виявити фактори, які впливали на зміни в урядовій політиці щодо колоніальних проблем в період, обраний для дослідження;
– дослідити еволюцію відповідних поглядів Отто фон Бісмарка;
– охарактеризувати боротьбу всередині німецьких правлячих кіл навколо колоніального питання;
– визначити місце колоніальної політики в загальній зовнішньополітичній стратегії Отто фон Бісмарка.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії проведене комплексне дослідження, присвячене Отто фон Бісмарку, яке дозволило:
– запропонувати авторське бачення ролі рейхсканцлера у формуванні та здійсненні колоніальної політики Німеччини в 1871–1890 рр.;
– визначити місце колоніальної політики в загальній зовнішньополітичній стратегії Отто фон Бісмарка;
– приділити особливу увагу процесу колонізації Східної Африки;
– уточнити місце кризи німецької колоніальної політики наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. серед причин, що впливали на співвідношення сил різних угруповань німецького істеблішменту і призвели до відставки рейхсканцлера;
– дослідити дипломатичний аспект боротьби О. Бісмарка за створення колоніальної імперії;
– обґрунтувати періодизацію колоніальної політики Німеччини за часів рейхсканцлера О. Бісмарка.
Методологія дослідження. Дисертація побудована на основі біографічного методу, застосованого з урахуванням принципів об’єктивності, багатофакторності, історизму, конкретності, єдності історичного й логічного тощо.
Події, що висвітлюються в дослідженні, розглядаються в їх системній цілісності, яка формується сукупністю виявлених взаємопов’язаних історичних фактів. Композиція роботи збудована переважно шляхом послідовно-хронологічного викладу матеріалу. Внутрішня періодизація обґрунтована за допомогою порівняльного методу.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її положення, фактичний матеріал та висновки можуть бути використані дослідниками історії дипломатії, міжнародних відносин, колоніалізму та зовнішньої політики Німеччини, а також при підготовці навчальних курсів і спецкурсів з даної проблематики.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЛНУ імені Тараса Шевченка, а також: на Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень 2008» (Полтава, 24-26 листопада 2008 р.); 62-й Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Каразінські читання» (Харків, 24 квітня 2009 р.); П’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент 2009» (Полтава, 18-20 травня 2009 р.); П’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень 2009» (Полтава, 23-25 листопада 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Г.Л. Бондаревського «Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин» (Луганськ, 7-8 квітня 2010 р.); 64-й Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання» (Харків, 22 квітня 2011 р.).
Особистий внесок. Усі результати дослідження є наслідком самостійної роботи дисертантки.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження отримали відображення у 5 наукових статтях, розміщених у фахових виданнях, а також додатково представлені в 6 тезах доповідей, опублікованих за підсумками роботи конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 212 сторінок (186 сторінок – основний текст, список використаних джерел та літератури налічує 335 позицій і складає 26 сторінок).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Історія створення колоніальних імперій свідчить про те, що успішні європейські держави, підкоряючись закономірностям, пануючим у царині, перш за все, економічного розвитку, були вимушені ставати одна за одною на шлях конкурентної боротьби за нові території.
Не будучи виключенням, і Німеччина, яка, після підготовчого етапу, і, особливо, після утворення в 1871 році Другого Рейху, стала втілювати власний імперський проект, закріплюючі за собою виключні економічні, а згодом і політичні права у різних куточках світу. Неабияке значення для успішного ходу цього процесу мало й те, що визначальний вплив на прийняття головних рішень у Німеччині в той час справляв Отто фон Бісмарк.
Доступний комплекс документальних матеріалів, яким би широким він не був, зрозуміло, не дозволяє остаточно визначити дійсні уявлення рейхсканцлера з питань колоніальної експансії. Він був видатним дипломатом і, якщо прийняти за аксіому, що мистецтво дипломатії полягає в умінні приховувати власні думки, слід з великою обережністю ставитися до джерел, в яких навіть за життя Отто фон Бісмарка висвітлювалася його позиція з різних питань. Вони свідчать лише про «зовнішній бік» його задумів, складаються з висловлювань, безпосередньо або опосередковано адресованих конкретним політичним групам, ураховують їх очікування і співвідносяться з міркуваннями, відомими лише рейхсканцлеру. Таким чином, вони складають документальні основи для реконструкції, переважно, офіційного боку політики канцлера. І з цим треба змиритися.
Серед груп, які визначали цільову аудиторію дипломатії О. Бісмарка, слід назвати правлячі кола зарубіжних країн, а також політичні й комерційні кола як всередині держави, так і за її межами. Усі вони у тій чи іншій мірі були поєднані династичними, ідеологічними та фінансовими узами та пов’язували з діяльністю рейхсканцлера успіхи та можливі невдачі в реалізації особистих планів, які часто суперечили одне одному і не завжди відповідали об’єктивним інтересам Другого Рейху.
Треба було враховувати і громадську думку, яка за допомогою преси віддзеркалювала настрої німецького суспільства.
Аналіз документальних матеріалів, досліджень, присвячених окресленій проблематиці, а також оцінка об’єктивної міжнародної ситуації, специфіку якої визначало «запізнення» Німеччини до розподілу «колоніального пирога», дозволяють зробити вихідне припущення. Рейхсканцлер обрав стратегію, яка, за суттю, нагадує політику США другої половини XIX – першої половини XX століття: під гаслом неприйняття колоніалізму проводити активну експансію, спираючись на постійно зростаючу економічну міць. Тобто, офіційно задекларований політичний курс мав приховати дійсні плани О. Бісмарка. Тільки під тиском об’єктивних обставин він був вимушений поетапно «дрейфувати» в бік публічного визнання необхідності державної колоніальної політики.
На першому етапі (1871–1879 рр.), незважаючи на зростання в суспільстві популярності ідеї експансіонізму, рейхсканцлер займав позицію, згідно з якою колоніальні питання мали стосуватися лише німецьких комерсантів і не мати державно-політичного виміру. Натякаючи на складне міжнародно-політичне становище Німеччини та внутрішні проблеми, Отто фон Бісмарк оголошував участь держави в колоніальній боротьбі несвоєчасною. Численні висловлювання в такому дусі, на нашу думку, були зроблені, передусім, в рамках політики заспокоєння європейських партнерів. Це не завадило рейхсканцлеру в середині 70-х років XIX століття схвалити підготовку до здійснення анексій в Африці і в басейні Тихого океану. Свідченням цього стала підтримка рейхсканцлером, наприклад, Самоанського проекту на зламі 1879–1880 років.
На другому етапі (1880–1884 рр.) комерційна експансія, яка призвела частково до злиття німецького капіталу з капіталом Великих держав і, головним чином, до посилення міжнародної конкуренції, стала міцним важелем, який О. Бісмарк використав для здійснення своїх задумів. Шляхом укладання «дружніх договорів» комерсанти формували економічну систему майбутньої колоніальної імперії.
Офіційно проголошуючи про своє неприйняття ідеї державної підтримки колоніалізму, Отто фон Бісмарк водночас давав розуміти, що відмова від настільки радикальної позиції – це лише справа часу. Можливо, рейхсканцлер і в подальшому міг би відкладати цей крок, розглядаючи його наразі як зайвий та чреватий значними дипломатичними і військовими ускладненнями. Але актуальна соціально-політична ситуація в країні, а також не дуже вдала внутрішня політика, вели до падіння популярності діючого кабінету. У той же час колоніальна проблематика в німецькому суспільстві стала надзвичайно популярною. З розширенням заморських володінь пов’язувалися надії на подальше покращення господарської ситуації, а отже – і соціально-політичного клімату.
Численні документи свідчать про те, що ця обставина сприяла змінам, які намітилися в офіційній позиції О. Бісмарка на початку третього етапу (1884–1890 рр.) його діяльності.
23 червня 1884 р. в своєму виступі в рейхстазі він, нарешті, поставив націю перед фактом започаткування політичної підтримки територій, засвоєних комерсантами.
Детально продуманий план виходу на державний рівень у колоніальному питанні отримав свою реалізацію напередодні міжнародної конференції по Єгипту (28 червня 1884 року). Використовуючи чергове загострення протиріч між Англією, Францією, Росією та іншими Великими державами, О. Бісмарк здійснив своєрідний «бліцкриг» в колоніальних змаганнях. За неповні два роки він сформував імперію, яка на той час посіла третє місце за обсягом заморських володінь, що викликало бурхливе схвалення в німецькому суспільстві.
Рейхсканцлер також, орієнтуючись на європейських суперників, виклав принципи своєї колоніальної програми, яка зводилася до гасла: «прапор іде за торгівлею». Ті ж адресати мали почути й виправдання за «зсув парадигми». Вони були представлені як відповідь на критику з боку опонентів всередині держави, яким Бісмарк нагадував, що колонізацію здійснив німецький народ, і її противники, відповідно, діють в інтересах Англії й Франції.
Оголошені принципи, яких, до речі, майже ніколи не дотримувалися, мали якомога довше заспокоювати конкурентів. Найбільш виразним свідченням цього стала історія боротьби за протекторат над Східною Африкою, коли «прапор», по суті, «випередив торгівлю».
Криза колоніальної політики Німеччини наприкінці 80-х років XIX століття остаточно довела, що саме держава невідворотно повинна була взяти на себе головний тягар у розбудові імперії. Як це вже неодноразово траплялося в світовій історії, приватний капітал утратив функції основного двигуна експансії.
Визнавав це, зважаючи на реальний стан справ, і рейхсканцлер. Але його епоха в історії Німеччини вже фактично завершилася.
Відставка О. Бісмарка в березні 1890 р. та призначення на його місце Л. Каприві позначили собою початок нового етапу в історії зовнішньої та колоніальної політики Німеччини, яка зробила ще один крок на шляху, що привів її до поразки в Першій світовій війні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Архівні матеріали
Архив внешней политики Российской империи (АВПРИ) Историко-документального департамента МИД Российской Федерации
Ф. 133. Канцелярия МИД. 1789–1917.
оп. 470.
1. Д. 17. Международная Берлинская конференция по Конго, 1884–1885., 36 л.
2. Д. 23. Инструкция МИД П.А. Капнисту, 1884 г., 14 л.
3. Д. 24. П. Капнист. Сообщение с Берлинской конференции, 1884., 230 л.
4. Д. 61. Политическая ситуация в Германии, 1884., 204 л.
Ф. 137. Отчеты МИД.
оп. 475.
5. Д. 98. Отчет министерства иностранных дел за 1884 г., 37 л.
Ф. 139. 2-я газетная экспедиция. 1789–1917.
оп. 476.
6. Д. 270. Проект создания «Великой Германии», прибл. 1875–1880 гг., 23 л.
Ф. 167. Посольство в Берлине. 1789–1917.
оп. 509/1.
7. Д. 3663. 1884–1885., 14 л.

2. Опубліковані джерела
8. Министерство иностранных дел. Сборник консульских донесений. – [2-е изд.]. – СПб. : Скоропечатня «Надежда», 1898. – Вып. 1–6. – 529 c.
9. Bericht über die Verhandlungen des Еrsten Congresses für Handelsgeographie und Forderung deutscher Interessen im Auslande, 26-28. 10. 1880 in Berlin. – B., 1880.
10. Die Große Politik der europäischen Kabinette 1871–1914. Sammlung der diplomatischen Akten des Auswärtigen Amts ; [Hrst. von Lepsius, A. Mendelssohn-Bartholdy, F. Thieme]. – B. : Dt. Verl.-Gesellschaft für Politik und Geschichte. – Bd. 2. Der Berliner Kongreß und seine Vorgeschichte. – 1922. – 344 s.
11. Die Große Politik der europäischen Kabinette 1871–1914. Sammlung der diplomatischen Akten des Auswärtigen Amts ; [Hrst. von Lepsius, A. Mendelssohn-Bartholdy, F. Thieme]. – B. : Dt. Verl.-Gesellschaft für Politik und Geschichte. – Bd. 3. Das Bismarck'sche Bündnissystem. – 1922. – 454 s.
12. Die Große Politik der Europäischen Kabinette 1871–1914. Sammlung der diplomatischen Akten des Auswärtigen Amtes ; [Hrst. von Lepsius, A. Mendelssohn-Bartholdy, F. Thieme]. – B. : Dt. Verl.-Gesellschaft für Politik und Geschichte. – Bd. 4. Die Dreibundmächte und England. – 1922. – 419 s.
13. Die Große Politik der europäischen Kabinette 1871–1914. Sammlung der diplomatischen Akten des Auswärtigen Amts ; [Hrst. von Lepsius, A. Mendelssohn-Bartholdy, F. Thieme]: – B. : Dt. Verl.-Gesellschaft für Politik und Geschichte. – Bd. 6. Kriegsgefahr in Ost und West, Ausklang der Bismarckzeit. – 1922. – 416 s.
14. Further correspondence. – L. : Harrison and Sons, 1887. – 97 p.
15. Jacob G.E. Deutsche Kolonialpolitik in Dokumenten / Jacob G.E. – Leipzg : Dieterich, 1938. – 608 s.
16. Müller F.F. Kolonien unter der Peitsche. Eine Dokumentation / Müller F.F. – B. : Rutter & Loening, 1962. – 173 s.
17. Poschinger H. Aus den Denkwürdigkeiten H. von Kusserows / Poschinger H. // Deutsche Revue. –1908. – Februar. – 63 Jg. – S. 63-72, 187-197, 267-274.
18. Poschinger H. Fürst Bismarck als Volkswirt / Poschinger H. – B. : Verlag von Hennig u. Eigendorf, 1889. – Bd. 1. – 288 s.
19. Poschinger H. Fürst Bismarck und die Diplomaten, 1852–1890 / Poschinger H. – Hamburg, 1900. – 460 s.
20. Poschinger H. Fürst Bismarck und Parlamentarier / Poschinger H.– Breslau : Verlagsbuchhandlung, 1894. – 3 Bd. – 332 s.
21. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 1. Legislaturperiode. –– 1870. – ІІ Session. – В., 1870
22. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 4. Legislaturperiode. – 1877. – І Session. – В., 1877. – Bd. 1.
23. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 4. Legislaturperiode. – 1879. – ІІ Session. – В., 1879. – Bd. 2.
24. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 4. Legislaturperiode. – 1880. – ІІІ Session. – В., 1880. – Bd. 2.
25. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 5. Legislaturperiode. – 1881. – І Session. – В., 1881. – Bd. 5.
26. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 4. Legislaturperiode. – 1881. – ІV Session. – В., 1881. – Bd. 5.
27. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. Legislaturperiode. – 1882. – II Session. – В., 1882. – Bd. 2.
28. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 2. Legislaturperiode. – 1884. – IV Session. – В., 1884. – Bd. 2.
29. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 5. Legislaturperiode. – 1884. – IV Session. – В., 1884. – Bd. 2.
30. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 6. Legislaturperiode. – 1884/85. – І Session. – В., 1884. – Bd. 1.
31. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 6. Legislaturperiode. – 1884/85. – І Session. – В., 1885. – Bd. 3.
32. Stenographische Berichte über die Verhandlungen des Deutschen Reichstages. 7. Legislaturperiode. – 1889. – ІV Session. – В.,1889.
33. Verhandlungen des Deutschen Kolonialkongresses 1902 zu Berlin am 10 und 11 Oktober 1902. – B. : D. Reimer,1903. – 856 s.

3. Спогади, щоденники, листування
34. Бисмарк О. Мысли и воспоминания : в 3 т. / Бисмарк О. ; [пер. с нем.]. – М. : ОГИЗ-Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – 336 с.
35. Бисмарк О. Мысли и воспоминания : в 3 т. / Бисмарк О. ; [пер. с нем.]. – М. : ОГИЗ-Соцэкгиз, 1940. – Т. 2. – 251 с.
36. Бисмарк О. Мысли и воспоминания : в 3 т. / Бисмарк О. ; [пер. с нем.]. – М. : ОГИЗ-Соцэкгиз, 1941. – Т. 3. – 212 с.
37. Бюлов Б. Воспоминания / Бюлов Б. ; [пер. с нем.]. – М.-Л. : Соцэкгиз, 1935. – 562 с.
38. Ламздорф В.П. Дневник. 1886–1890. / Ламздорф В.П. – М.-Л. : Гос. изд., 1926. – 396 с.
39. Тирпиц А. Воспоминания / Тирпиц А. ; [перевод с немецкого и комментарии В.Я. Голанта]. – М. : Воениздат, 1957. – 655 с.
40. Ballhausen L. Bismarck-Erinnerungen des Staatsministers L.v.Ballhausem / Ballhausen L. – [3. Aufl.]. – Stuttgart : J.G. Gotta, 1920. –622 s.
41. Bismarck H. Aus seiner politischen Privatkorrespondenz / Bismarck H. – Göttingen : Vandenboeck und Ruprecht, 1964. – 598 s.
42. Bismarck O. Die gesammelten Werke : іn 15 Bde. / Bismarck O. – [2. Aufl.]. – B. : O. Stollberg & Co. – Bd. 9. Gespräche. –– 1924 s.
43. Bismarck O. Die politischen Reden des Fürsten Bismarck. Historisch-kritische Gesamtausgabe : 14 Bd. / Bismarck O. ; [Hrsg. von H.Kohl]. – Stuttgart, 1892. – Bd. II.
44. Busch M. Tagebuchblätter : 3 Bd. / Busch M.– Leipzig : F.W. Grunow, 1899. – Bd.1. – 580 s.
45. Busch M. Tagebuchblätter : 3 Bd. / Busch M. – Leipzig : F.W. Grunow, 1899. –Bd. 2. – 595 s.
46. Busch M. Tagebuchblätter : 3 Bd. / Busch M. – Leipzig : F.W. Grunow, 1899. –Bd. 3. – 605 s.
47. Hohenlohe-Schillingsfürst Ch. Denkwürdigkeiten der Reichskanslerzeit. / Hohenlohe-Schillingsfürst Ch. – Stuttgart : Verl.-Anstalt, 1931. – 637 s.
48. Knaplund P. Letters from the Berlin embassy 1871–1884, 1880–1885 / Knaplund P. – Washington : U.S. G.P.O., 1944. – 428 p.
49. Peters K. Die deutsche Emin-Pascha Expedition / Peters K. – München-Leipzig : Oldenburg, 1891. – 560 s.
50. Peters K. Die Gründung von Deutsch-Ostafrika. Kolonialpolitische erinnerungen und betrachtungen / Peters K.– B. : C.A. Schwetschke und sohn, 1906. – 346 s.
51. Peters K. Gesammelte Schriften / Peters К. – München : Beck, 1941. – Bd. 1.
52. Peters K. Lebenserinnerungen / Peters К. – Hamburg : Rusch, 1918. – 147 s.
53. Peters K. Wie Deutsch-Ostafrika entstand / Peters К. – Leipzig : o.V., 1912. – 107 s.
54. Raschdau L. Unter Bismarck und Caprivi. Erinnerungen eines deutschen Diplomaten aus den Jahren 1885–1894 / Raschdau L. – B. : E.S. Mittler & Sohn, 1939. – 381 s.
55. Reute E. Memoiren einer arabischen Prinzessin / Reute E. – Leipzig : Verlag Brockhaus, 1886. – 137 s.
56. Richthofen F. Tagebücher aus China / Richthofen F. – B. : Reimer, 1907. – Bd.1. – 588 s.
57. Unger A. Unterredungen mit Bismarck / Unger A. – B. : Eckstein, 1889. – Bd. 1. – 228 s.
58. Finsch O. Samoafahrten : Reisen in Kaiser Wilhelms-Land und Englisch-Neu-Guinea in den Jahren 1884 u. 1885 an Bord des deutschen Dampfers «Samoa» / Finsch O. – Leipzig : Ferdinand Hirt & Sohn, 1888. – 390 s.
59. Weber E. Vier Jahre in Afrika 1871–1875 / Weber E. – Leipzig : Brockhaus, 1878. – Bd. II. – 580 s.

4. Праці сучасників подій
60. Липранди И.П. О природных границах и стремлении немцев на Восток / Липранди И.П. // Чтения в Общ. Ист. и Др. Рос. – 1870. – № 1. – C. 197-234.
61. Нахтигаль Г. Судан и Сахара: результаты шестилетнего путешествия в Африке / Нахтигаль Г. ; [пер. с нем.]. – М. : Наука, 1987. – 302 с.
62. Полонский Л. История Бисмарка в связи с историей его страны / Полонский Л. // Вестник Европы. – 1872. – № 6. – С. 558-583.
63. Энгельс Ф. Социализм г-на Бисмарка / К. Маркс, Ф. Энгельс // Сочинения : в 50 т. – М. : Госполитиздат, 1961. – Т. 19. – 434 с.
64. Bastian A. Europäische Kolonien in Afrika und Deutschlands Interessen sonst und jetzt / Bastian A. – B., 1884. – 61 s.
65. Fabri F. Bedarf Deutschland der Kolonien? / Fabri F. – Gotha : Perthes, 1879. – 108 s.
66. Fabri F. Deutsche Ostafrika / Fabri F. – Köln, 1886.
67. Fabri F. Fünf Jahre deutscher Kolonialpolitik / Fabri F. – Gotha : Perthes, 1889. – 153 s.
68. Hübbe-Schieiden W. Überseeische Politik. Eine culturwissenschaftliche Studie mit Zahlenbildern : іn 2 Bde. / Hübbe-Schleiden W. – Hamburg : Verl. L.Fredrichsen, 1881. – Bd. 1.
69. Hübbe-Schieiden W. Überseeische Politik. Eine culturwissenschaftliche Studie mit Zahlenbildern : іn 2 Bde. / Hübbe-Schleiden W. – Hamburg : Verl. L.Fredrichsen, 1881. – Bd. 2.
70. Hübbe-Schleiden W. Motiven zu einer überseeischen Politik Deutschlands / Hübbe-Schleiden W. // Export. –1881. – Nr. 3. – S. 47.
71. Hübbe-Schleiden W. Weltwirtschaft und die sie treibende Kraft. Vortrag gehalten in der General-Versammlung des «Testdeutschen Verein für Colonisation und Export» zu Köln, am 4 März 1882 / Hübbe-Schleiden W. – Hamburg, 1882.
72. Koschitzky M. Deutsche Kolonialgeschichte. Mit in den Text gedruckten Karten : іn 2 Bde. / Koschitzky M. – Leipzig : Verlag von P. Frohberg, 1887. – Bd. I. – 301 s.
73. Koschitzky M. Deutsche Kolonialgeschichte. Mit in den Text gedruckten Karten : іn 2 Bde. / Koschitzky M. – Leipzig : Verlag von P. Frohberg, 1888. – Bd. II. – 532 s.
74. List F. Gesammelte Werke / List F. – B. : Nobbing, 1930. – Bd. VI. Das national System der politischen Ökonomie. – 664 s.
75. Ratzel F. Wider die Reichsnörgle. Ein Wort zur Kolonialfrage aus Wahlerkreisen / Ratzel F. – München, 1884.
76. Rohlfs G. Angra Pequena – die erste deutsche Kolonie in Afrika / Rohlfs G. – Leipzig, 1884. – 16 s.
77. Roscher W. Kolonien, Kolonialpolitik und Auswanderung. / Roscher W. – Leipzig-Heidelberg : Winter, 1856. – 455 s.
78. Sturz I.I. Der wiedergewonnene Weltteil – ein neues gemeinsames Indian / Sturz I.I. – B. : Simion, 1876. – 171 s.
79. Weber E. Die Erweiterung des deutschen Wirtschaftsgebiets / Weber E. – Leipzig : Twietmeyer, 1879. – 80 s.

5. Періодичні видання
80. Вестник Европы. – 1884. – Кн. 1.
81. Вестник Европы. – 1884. – Кн. 9.
82. Московские ведомости. – 1882. – 1 августа.
83. Московские ведомости. – 1882. – 18 августа.
84. Московские ведомости. – 1884. – 14 июля.
85. Московские ведомости. – 1884. – 1 августа.
86. Московские ведомости. – 1884. – 18 августа.
87. Московские ведомости. – 1884. – 24 августа.
88. Московские ведомости. – 1884. – 23 сентября.
89. Русские ведомости. – 1871. – 20 января.
90. Русские ведомости. – 1884. – 4 сентября.
91. Санкт-Петербургские ведомости. – 1884. – 14 августа.
92. Allgemeine Zeitung. – 1879. – 24 April.
93. Allgemeine Zeitung. – 1879. – 29 April.
94. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 18 Januar.
95. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 29 März.
96. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 31 Juli.
97. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 2 August.
98. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 18 September .
99. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 21 November.
100. Allgemeine Zeitung. – 1882. – 27 November.
101. Allgemeine Zeitung. – 1883. – 5 Juli.
102. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 25 Juni.
103. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 29 Juni.
104. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 23 Juli.
105. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 8 November.
106. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 20 Dezember.
107. Allgemeine Zeitung. – 1884. – 30 Dezember.
108. Allgemeine Zeitung. – 1885. – 16 August.
109. Allgemeine Zeitung. – 1885. – 5 Dezember.
110. Allgemeine Zeitung. – 1886. – 2 Mai.
111. Allgemeine Zeitung. – 1889. – 12 September.
112. Der Sozialdemokrat. – 1884. – 19 Juni.
113. Deutsches Kolonialblatt. – 1890. – Nr. 9.
114. Deutsche Kolonialzeitung. – 1984. – Bd. 1.
115. Deutsche Rundschau. – 1879. – Bd. 19.
116. Deutsche Rundschau. – 1882. – Bd. 31.
117. Die Neue Zeit. Wochenschrift der Deutschen Sozialdemokratie. – 1883. – 1 Jg.
118. Export. – 1879. – Nr. 1.
119. Export. – 1879. – Nr. 4.
120. Export. – 1880. – Nr. 1.
121. Export. – 1880. – Nr. 8.
122. Export. –1880. – Nr. 9.
123. Export. – 1880. – Nr. 15.
124. Export. – 1880. – Nr. 17.
125. Export. – 1880. – Nr. 27.
126. Export. – 1881. – Nr. 5.
127. Export. – 1891. – Nr. 50.
128. Export. – 1891. – Nr. 51.
129. Germania. – 1884. – 19 Juni.
130. Germania. – 1884. – 26 Juni.
131. Germania. – 1884. – 28 Juni.
132. Grenzboten. – 1879. – № 39.
133. Grenzboten. – 1884. – № 43.
134. Grenzboten. – 1913. – № 72.
135. Kölnische Zeitung. – 1882. – 20 Oktober.
136. Kölnische Zeitung. – 1884. – 24 Juni.
137. Kölnische Zeitung. – 1884. – 28 Juni.
138. Kölnische Zeitung. – 1888. – 30 September.
139. Kölnische Zeitung. – 1889. – 23 August.
140. National-Zeitung. – 1879. – 28 März.
141. National-Zeitung. – 1885. – 27 April.
142. National-Zeitung. – 1887. – 3 Juli.
143. National-Zeitung. – 1888. – 23 August.
144. National-Zeitung. – 1888. – 26 Oktober.
145. National-Zeitung. – 1889. – 14 August.
146. National-Zeitung. – 1889. – 29 August.
147. Norddeutsche Allgemeine Zeitung. – 1880. – 2 Januar.
148. Norddeutsche Allgemeine Zeitung. – 1880. – 17 April.
149. Norddeutsche Allgemeine Zeitung. – 1884. – 27 Mai.
150. Schlesische Zeitung. – 1884. – 24 Mai.
151. Schlesische Zeitung. – 1884. – 29 Juni.
152. Schlesische Zeitung. – 1884. – 8 Juli.
153. Schlesische Zeitung. – 1884. – 30 Juli.

Література
154. Балакин В.Д. Фридрих Барбаросса / Балкин В.Д. – М. : Мол. гвардия, 2001. – 272 с.
155. Бисмарк в своих и чужих воспоминаниях // Исторический вестник. – 1899. – № 3. – С. 985.
156. Бобылева С.И. Милитаризм в Германии и антимилитаристская пропаганда левых социал-демократов накануне Первой мировой войны / Бобылева С.И. // Вопросы германской истории: межвуз. сб. науч. тр. ; [редкол.: А.С. Завьялов (отв. pед.) и др.]. – Днепропетровск : ДГУ, 1988. – С. 97-104.
157. Бобилєва С.Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року / Бобилєва С.Й. – Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. – 528 с.
158. Бондаревский Г.Л. Английская политика и международные отношения в бассейне Персидского залива (конец XIX – начало XX вв.) / Бондаревский Г.Л. – М. : Наука, 1968. – 542 с
159. Борецкий-Бергфельд Н. Колониальная история западно-европейских континентальних стран / Борецкий-Бергфельд Н. – Пг. : Брокгауз-Ефронь, 1914. – 232 с.
160. Буталий С.В. Германия и Юго-Западная Африка: межцивилизационный контакт и его результаты: 1870-е гг. – 1915 г. : автореф. дисс. на соискание научн. степ. канд. историч. наук. : спец. 07.00.03 «Всеобщая история» / С.В. Буталий. – Краснодар, 2010. – 26 с.
161. Бурьян М.С. Египет во внешней и колониальной политике Великобритании в 20-е гг. ХХ века / Бурьян М.С. – Луганск : БОЯН Ри МП, 1994. – 168 с.
162. Бюттнер Т. История Африки с древнейших времен / Бюттнер Т. ; [пер. с нем.]. – М. : Наука, 1981. – 253 с.
163. Виноградов К.Б. Мировая политика 60–80-х годов XIX в.: события и люди / Виноградов К.Б. – Л. : ЛГУ, 1991. – 166 с.
164. Виноградов К.Б. На службе британского колониализма (Страницы политической биографии лорда Солсбери) / К.Б. Виноградов, О.А. Науменко // Новая и новейшая история. – 1981. – № 2. – С.114-131.
165. Возняк В.Г. У истоков колониальной политики Германии (1871–1882) / Возняк В.Г. // Ежегодник германской истории. – 1987. – М. : Наука, 1988. – С. 65-82.
166. Возняк В.Г. Развитие колониального движения в Германии в 1871–1887 гг.: дисс. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.03 «Всеобщая история» / В.Г. Возняк. – М., 1989. – 253 с.
167. Всемирная история : в 10 т. [ред. А. Белявский, Л. Лазаревич, А. Монгайт]. – М. : Государственное издательство политической литературы, 1957. – Т. 3. – 896 с.
168. Всеобщая история дипломатии [под ред. Н. Дубенюк]. – М. : ЭКСМО, 2009. – 672 с.
169. Галкин А.А. Метаморфозы немецкой национальной идеи / Галкин А.А. // Национальная идея: страны, народы, социумы ; [oтв. ред. О.Ю. Оганисьян]. – М. : Наука, 2007. – С. 76-94.
170. Галкина О.И. Газета «Таймс» о германской колониальной политике в Юго-Западной Африке / Галкина О.И. // Научные труды Московского педагогического государственного университета. Серия: Социально-исторические науки. – М. : Прометей, 1998. – С.176-180.
171. Галкина О.И. Позиция правительства и общественности Великобритании в отношении колониальной политики Германии в Африке (1884–1890 гг.) : автореф. дисс. на соискание научн. степ. канд. историч. наук. : спец. 07.00.03 «Всеобщая история» / О.И. Галкина. – М., 2000. – 16 с.
172. Гончаренко Л.Л. О. Бісмарк та експансійна політика німецьких колонізаторів у Східній Африці в 1885–1886 рр. / Гончаренко Л.Л. // Сумська старовина. – Суми: СумДУ. – 2009. – № ХХVІІІ–ХХІХ. – С. 106-113.
173. Гончаренко Л.Л. О. Бісмарк та колоніальний рух в Німеччині в 1873– 1888 рр. / Гончаренко Л.Л. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010 . – № 19. – С. 26-38.
174. Губер А. Германский империализм на Дальнем Востоке / Губер А. – М. : Госполитиздат, 1942. – 20 с.
175. Дармштеттер П. История раздела Африки (1870–1919 гг.) / Дармштеттер П. ; [пер. с нем.]. – М.-Л. : Госиздат, 1925. – 179 с.
176. Дебидур, А. Дипломатическая история Европы. От Венского до Берлинского конгресса (1814–1878) : в 2 т. / Дебидур А. ; [пер. с франц.]. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1947. – Т. 2. – 544 с.
177. Дегоев В. Уроки Бисмарка / Дегоев В. – Свободная мысль – ХХI. – 2002. – № 10. – С. 6-11.
178. Дьомін О.Б. Біля витоків англійського атлантизму. Зовнішня політика Англії кінця 50 – кінця 80 рр. ХVІ ст. / Дьомін О.Б. – Одеса : Астропринт, 2001. – 360 с.
179. Дрекслер Х. Юго-Западная Африка под германским колониальным господством, 1884–1915 / Дрекслер Х. ; [пер. с нем.]. – М. : Наука, 1987. – 292 с.
180. Ерусалимский A.C. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм / Ерусалимский А.С. – М. : Наука, 1968. – 284 с.
181. Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия Германского империализма в конце XIX века / Ерусалимский А.С. – М. : Академия Наук СССР, 1948. – 433 с.
182. Ерусалимский А. С. Германский империализм: история и современность/ Ерусалимский А.С. – М. : Наука, 1964. – 664 с.
183. Заболотна Л.Л. Витоки німецького колоніалізму, 70-і – перша половина 80-х рр. ХІХ ст. / Заболотна Л.Л. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2008. – № 15. – С. 59-65.
184. Заболотна Л.Л. Внесок німецької наукової думки 40–80 рр. ХІХ ст. у формування колоніальної політики Німеччини / Заболотна Л.Л. // Сумська старовина. – Суми: СумДУ. – 2009. – № ХХVІ–ХХVІІ. – С. 84-91.
185. Заболотна Л.Л. Місце колоніальної політики Німеччини в зовнішньополітичних планах О. Бісмарка в 1880–1884 рр. / Заболотна Л.Л. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2009. – Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 20. – С. 44-52.
186. Задворна О. Англо-німецьке колоніальне протистояння в Африці (1890–1896 рр.) / Задворна О. // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. Серія «Історичні та політичні науки». – Рівне : РІС КСУ, 2009. – Вип. 8. – С. 65-70.
187. Защук И. Германские колонии: Значение их в экономическом, политическом и военном отношениях / Защук И. – СПб. : Тип. гр. Скачкова, 1908. – 43 с.
188. История германского колониализма в Африке ; [пер. с нем. З.А. Миркиной ; отв. ред. А.Б. Давидсон]. – М. : Наука, 1983. – 412 с.
189. История дипломатии : в 6 т. [под ред.: В.А. Зорина, В.С. Семенова, С.Д. Сказкина, В.М. Хвостова]. – М. : Госполитиздат, 1959. – Т. І. – 896 c.
190. История дипломатии : в 6 т. [под ред.: В.А. Зорина, В.С. Семенова, С.Д. Сказкина, В.М. Хвостова]. – М. : Госполитиздат, 1963. – Т. ІІ. – 820 c.
191. Кареев Н. История Западной Европы в новое время : в 7 т. / Кареев Н. –– СПб. : Тип. М.М. Стасюлевич, 1908. – Т. 6. – Ч. 2. – 646 с.
192. Кольцов Д. Вопросы колониальной политики в Германии / Кольцов Д. // Современный мир, 1970. – №11. – С. 70-77.
193. Косяк С.М. Німецький колоніально-товариський рух 70-х – початку 80-х років ХІХ ст. / Косяк С.М. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. – Рівне : РДГУ, 2006. – Вип.12. – С. 141-144.
194. Косяк С.М. Німецький колоніально-товариський рух у 1842–1882 рр. / Косяк С.М. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. – Рівне : РДГУ, 2010. – Вип. 18. – С. 101-104.
195. Косяк С.М. Німецькі колоніальні товариства (друга половина ХІХ століття) / С.М. Косяк, С.С. Троян. – Рівне : РІС КСУ, 2008. – 60 с.
196. Косяк С.М. Німецькі колоніальні товариства і союзи: утворення, склад і діяльність (друга половина ХІХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук. : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / С.М. Косяк. – Чернігів, 2011. – 20 с.
197. Косяк С.М. Пангерманський союз і колоніальне питання (1891–1900 рр.) / Косяк С.М. // Питання німецької історії: Зб. наук. пр. – Днівпропетровськ : РВВ ДНУ, 2007. – С. 359-370.
198. Левентон В. Культурные дикари и дикие «культуртрегеры» / Левентон В.// Русская мысль. – 1907. – № 7. – С. 46-52.
199. Лемонон Э. Англия и Германия / Лемонон Э. ; [пер. с франц. А.М. Сухотина.]. – М.-Л. : Госиздат, 1925. – 123 с.
200. Матвеева А.Г. Германская империя 1871–1914 / Матвеева А.Г. – М. : Ин-т всеобщ. ист. РАН, 2002. – 162 с.
201. Машевський О.П. Міжнародні союзи в зовнішній політиці Німеччини в кінці 1880-х рр. / Машевський О.П. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 11. – Ч. 1. – С.20-30
202. Мировые экономические кризисы. 1848 –1935. Сравнительные материалы по истории кризисов в важнейших капиталистических странах : в 2 т. / [под общ. ред. Е. Варга]. – М. : Огиз, 1937. – T. 1. – 808 с.
203. Модестов В.И. О Германии. Наука, школа, парламент, люди, стремления / Модестов В.И. – СПб. : Типография В.С. Балашева, 1888. – 276 с
204. Мун П. Империализм и мировая политика / Мун П. ; [пер. с англ.]. – М.-Л. : Госиздат, 1928. – 430 с.
205. Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических держав на дальнем Востоке. 1860–1895 / Нарочницкий А.Л. – М. : Изд-во АН СССР, 1956. – 822 с.
206. Ницше Ф. Сочинения : в 2 т. / Ницше Ф. т; [перевод Н. Полилова]. – M. : Мысль, 1990. – Т. 2. Сумерки идолов, или как философствуют молотом. – 829 c.
207. Павленко Г.В. Бисмарк, Германская империя и уроки истории (Обзор западногерманской реакционной историографии) / Павленко Г.В. // Новая и новейшая история. – 1971. – № 5. – С. 153-162.
208. Патрушев А.И. Германские канцлеры от Бисмарка до Меркель / Патрушев А.И. – М.: МГУ, 2009. – 432 с.
209. Патрушева М.О. «Изобретенная традиция»: основные направления формирования колониального мировоззрения в последней трети ХIХ – начале ХХ в. в Германии / Патрушева М.О. // Международные отношения в университете ХХI века. – Иркутск, 2001. – С. 41-53.
210. Патрушева М.О. Пангерманизм и колониальная стратегия Германии в конце ХIХ – начале ХХ вв. / Патрушева М.О. // Россия и Восток: взгляд из Сибири в конце столетия: материалы и тез. докл. к междунар. науч.-практ. конф. (24-27 мая 2000 г., Иркутстк) : в 2 т. – Иркутск, 2000. – Т. 1. – С. 22-25.
211. Питльована Л.Ю. Англо-німецькі відносини на рубежі ХІХ–ХХ ст.: проблеми колоніального поділу Африки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Л.Ю. Питльована. – Львів, 2003. – 23 с.
212. Плюта Н.В. Політична боротьба у Франції з питань колоніальної політики в Африці (70–90-і рр. ХІХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Н.В. Плюта. – Чернігів, 2011. – 20 с.
213. Плюта Н.В. Франція і колоніальна політика Німеччини 80 – 90-х років ХІХ століття / Плюта Н.В. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. – Рівне: РДГУ, 2010. – Вип.19. – С. 198-204.
214. Политикус. Беглый очерк колониальной политики Германии / Политикус // Русская мысль. – 1907. – № 7. – С. 71-84.
215. Пуховская Е.Ю. Колониальная идея в кайзеровской Германии: замыслы и воплощение : дисс. ... доктора ист. наук : 07.00.03 / Е.Ю. Пуховская. – Иркутск, 2001. – 833 с.
216. Пуховская Е.Ю. Колониальная политика Германии в Намибии (Юго-Западной Африке) в 1884–1915 гг. : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. ист. наук : 07.00.03 «Всеобщая история» / Е.Ю. Пуховская. – Томск: Томский государственный университет им. В.В. Куйбышева, 1989. – 17 с.
217. Рейх Э. Современная Германия / Рейх Э. ; [пер. с англ. А. Вандама]. – СПб. : Типография товарищества А. С. Суворина, 1908. – 122 с.
218. Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце ХІХ в. / Ротштейн Ф.А. – М.-Л.: АН СССР, 1960. – 705 с.
219. Скальковский К. Внешняя политика России и политика иностранных держав / Скальковский К. – СПб. : Тип. А.С. Суворина, 1901. – 682 с.
220. Соколов Б. Германская империя от Бисмарка до Гитлера / Соколов Б. – М. : Эксмо; Алгоритм, 2003. – 477 с.
221. Тарле Е.В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств (конец ХV – начало ХIХ вв.) / Тарле Е.В. – М.-Л. : Наука, 1965. – 427 с.
222. Троян П.С. Колоніальне питання в Німеччині в середині та другій половині ХІХ ст.: постановка проблеми та концептуальні висновки / Троян П.С. // Вісник Київського міжнародного університету (Серія: «Міжнародні відносини»). – К. : КиМУ, 2009. – Вип. 8. – С. 203-216.
223. Троян П.С. Колоніальне питання в Німеччині в умовах активізації пропаганди заокеанської експансії (1871 1884 рр.) / Троян П.С. // Вісник Київського міжнародного університету (Серія: «Міжнародні відносини»). – К. : КиМУ, 2008. – Вип. 7. – С. 19-209.
224. Троян П.С. Німецька владна еліта 70-80-х рр. ХІХ ст.: детермінація впливу на імперську політику / Троян П.С. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. –Рівне : РДГУ, 2006. – Вип. 8. – С. 119-123.
225. Троян П.С. Обґрунтування колоніального питання німецькими науковцями (1841–1870 рр.) / Троян П.С. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. – Рівне : РДГУ, 2008. – Вип. 14. – С. 192-204.
226. Троян П.С. Формування політики німецького колоніалізму (1841–1884) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / П.С. Троян. – К., 2010. – 20 с.
227. Троян П.С. «Чи потрібні Німеччині колонії?»: постановка та еволюція колоніального питання в Німеччині (40-і – перша половина 80-х років ХІХ ст.). Монографія / П.С. Троян, С.С. Троян. – Рівне : РДГУ, 2008. – 112 с.
228. Троян С.С. Витоки німецького колоніалізму: колоніальні плани та заокеанська діяльність німецтва у ХVІ-ХVІІІ ст. / Троян С.С. // Україна-Європа-Світ. – Вип. 4: Міжнародний зб.наук. праць (Сер.: Історія, міжнародні відносини). – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. – С. 135-145.
229. Троян С.С. Ідеологія та практика німецького колоніалізму в ХVI–ХІХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора істор. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / П.С. Троян. – Чернівці, 1995. – 40 с.
230. Троян С.С. Из истории формирования колониальной идеологии в Германии (1871–1884 гг.) / Троян С.С. // Вопросы новой и новейшей истории стран Европы и Северной Америки. – К., 1992. – С. 22 – 38.
231. Троян С.С. Отто фон Бісмарк і Росія: дипломатичні «міжсвіти» рейхсканцлера / Троян С.С. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Серія: Історичні науки. – Чернігів, 2008. – Вип. 52. – С.130-136.
232. Троян С.С. Отто фон Бісмарк: соціально-психологічний портрет на фоні німецької історії ХІХ століття / С.С. Троян, Т.В. Горечан. – Чернівці, 1994. – 48 с.
233. Троян С.С. Политическая борьба в Германии по вопросам колониальной политики Германии в Африке в 1871–1890 гг. : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.03 «Всеобщая история» / С.С. Троян. – Ужгород, 1990. – 17 с.
234. Троян С.С. Политическая борьба в Германии по вопросам колониальной политики (сер. 80-х – нач. 90-х годов XIX в.) / Троян С.С. – Черновцы, 1993. – 81 с.
235. Троян С.С. Становление и развитие идей немецкого колониализма в 40-х – середине 80-х годов XIX в. / Троян С.С. – Черновцы, 1993. – 83 с.
236. Троян С.С., Троян П.С. Отто фон Бісмарк і колоніальне питання в Німеччині (1840–1890 рр.) / С.С. Троян, П.С. Троян. – Рівне : РІС КСУ, 2011. – 224 с.
237. Туполев Б.М. Германская империя в борьбе за «место под солнцем» / Туполев Б.М. – М. : Наука, 1992. – 294 с.
238. Туполев Б.М. Западногерманская историография колониальной политики Германии в конце ХІХ – начале ХХ в. / Туполев Б.М. // Ежегодник германской истории. 1974. – М. : Наука, 1975. – С. 296-315.
239. Туполев Б.М. Экспансия германского империализма в Юго-Восточной Европе в конце ХІХ – начале ХХ в. / Туполев Б.М. – М. : Наука, 1970. – 334 с.
240. Улановская И.А. Борьба за Восточную Африку и пресса (1884–1890) / Улановская И.А. – М. : Наука, 1969. – 214 с.
241. Фокин С.В. Геополитическое измерение колониальной политики Германии / Фокин С.В. – М. : РАГС, 2005. – 218 с.
242. Фокин С.В. «Дранг нах Африка»: колониальная политика Германии (конец XIX – 30-е годы XX века) / Фокин С.В. – М. : Граница, 2003. – 167 с.
243. Фокин С.В. Колониальная политика Германии в 1871–1941 гг. : дисс. ... доктора ист. наук : 07.00.15 / С.В. Фокин. – Москва, 2004. – 424 c.
244. Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. Социологическое исследование германской внешней политики до первой мировой войны / Хальгартен Г. ; [пер. с нем. под ред. и со вст. статьей А.С. Ерусалимского]. – М. : Иностранная литература, 1961. – 621 с.
245. Чарньй И.С. Начало колониальной экспансии Германии в Африке, 1879–1885: дисс. ... канд. ист. наук : 07.00. 03 / И.С. Чарный. – М., 1963. – 414 с.
246. Чубинский В.В. Бисмарк: Политическая биография / Чубинский В.В. – М. : Мысль, 1988. – 416 с.
247. Чубинский-Надеждин В.В. Бисмарк: биография / Чубинский-Надеждин В.В. – СПб. : Образование-культура, 1997. – 527 с.
248. Чуров А.В. Германский колониализм в восточной Африке, 1884–1890 гг. : дисс. ... канд. ист. наук : 07.00. 03 / А.В.Чуров. – М., 1988. – 271 с.
249. Шеметова Т.А. Внутриполитическая борьба в Германии по проблемам ее
колониальной политики в 1871–1885 гг. : дисс. ... канд. ист. наук : 07.00. 03 / Т.А. Шеметова. – СПб., 1994. – 195 с.
250. Эйсымонт В. С. Борьба вокруг колониального вопроса и рост шовинизма в Германии накануне ее первых колониальных захватов / Эйсымонт В.С. –Ученые записки Омского Государственного Педагогического Института имени А.М. Горького. – Вып. 8 (Историко-филологическая серия). – С. 103-173.
251. Энгельгардт В. Германские колонии и чем грозит Германии их утрата / В. Энгельгардт. – Ярославль : Тип. К.Ф. Некрасова, 1914. – 32 с.
252. Эшер Р. Пангерманизм / Эшер Р. ; [сокр. пер. В.Я. Фан дер-Флита]. – Пг. : Огни, 1916. – 115 с.
253. Юртаев С.А. Внешняя политика О. фон Бисмарка в 1871–1890 гг. в отражении общественного мнения России : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. ист. наук : 07.00.02 «Отечественная история» / С.А. Юртаев. – М., 2009. – 21 с.
254. Appel H. Die ersten deutschen Kolonialerwerbungen im Lichte der englischen Presse / Appel H. – Hamburg : Hans Christians, 1934. – 111 s.
255. Aydelotte W. Bismarck and British coloniapolicy. The problem of South West Afrika 1883–1885 / Aydellote W. – N.-Y. : Russell & Russell, 1970. – 207 p.
256. Bade K.J. Fabri und der Imperialismus in der Bismarck-zeit: Revolution, Dopression, Expansion / Bade K.J. – Freiburg : Atlantio, 1975. – 579 s.
257. Bade K.J. Fabri und der Imperialismus in der Bismarck-zeit: Revolution, Dopression, Expansion [Електронний ресурс] / Bade K.J. – Freiburg : Atlantio, 2005. – 670 s. – Режим доступу : http://www.imis.uni-osnabrueck.de/BadeFabri.pdf
258. Bade K.J. Imperialismus und Kolonialmission: kaiserliches Deutschland und koloniales Imperium / Bade K.J. – Wiesbaden : Steiner, 1982. – 333 s.
259. Ballhaus J. Wesen und Charakter der kolonialen Landgesellschaften. Ende des 19 Jahrhunderts / Ballhaus J. // Jahrbuch für Wirtschaftsgeschichte. – B., 1972. – Teil 1. – S. 93-115.
260. Böhme H. Deutschlands Weg zur Großmacht. Studien zum Verhältnis von Wirtschaft und Staat während der Reichsgründungszeit 1848–1881 / Böhme H. – Köln-Berlin, 1966. – 354 s.
261. Canstatt О. Fürst Bismarcks kolonialpolitische Initiative / Canstatt O. – B., 1908. – 438 s.
262. Coppius A. Hamburgs Bedeutung auf dem Gebiete der deutschen Kolonialpolitik / Coppius A. – Berlin, 1905. – 78 s.
263. Deutschland als Kolonialmacht. Dreißig Jahre deutsche Kolonialgeschichte ; [Hrsg. v. K.W. Dank]. – B., 1914. – 398 s.
264. Dilke Ch. Problems of Greater Britan / Dilke Ch. – L. : Macmillan, 1890. – 596 p.
265. Drang nach Afrika. Die koloniale Expansionspolitik und Herrschaft des deutschen Imperialismus in Afrika von den Anfangen bis zum Ende des zweiten Weltkrieges ; [Herausgegeben H. Stoecker]. – B. : Akademie-Verlag, 1977. – 370 s.
266. Eckardstein H. Lebenserinnerugen und politische Denkwürdigkeiten: In 2 Bde. / Eckardstein H. – Leipzig : List, 1920. – 764 s.
267. Egelhaaf G. Geschichte der neusten Zeit vom Frankfurter Frieden bis Gegenwart / Egelhaaf G. – Stuttgart, 1908. – 244 s.
268. Engelsing R. Zur Sozialgeschichte deutscher Mittel- und Unterschichten. (Kritische Studien zur Geschichtswissenschaft) / Engelsing R. – Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 1978. – Bd. 4. – 341 s.
269. Fischer F. Griff nach der Weltmacht Die Kriegszielpolitik des kaiserlichen Deutschland / Fischer F. – Düsseldorf : Droste, 1967. – 557 s.
270. Fitsmaurice E. The life of Granville George 1815–1891 : іn 2 Vol. / Fitsmaurice E. – L. : Longmans, 1905. – 374 s.
271. Francois K. Deutsch-Südwest-Afrika: Geschichte der Kolonisation bis zum Ausbruch des Krieges mit Witbooi, April 1893 / Francois K. – B. : D. Reimer, 1899. – 223 s.
272. Gall L. Bismarck: Der Weiβe Revolutionär / Gall L. – F.M. : Prepyläen, 1980. – 812 s.
273. Gemkow G. Dokumente des Kampfes des deutschen Sozialdemokratie gegen Bismarckskolonialpolitik und gegen den Rechtsopportunismus in den Jahren 1884/85 / Gemkow G. // Beiträge zur Geschichte der Arbeiterbewegung. – 1959. – № 2. – S. 350-368.
274. Göhring M. Bismarcks Erben 1890–1945. Deutschlands Weg von Wilhelm II bis Adolf Hitler / Göhring M. – Wiesbaden ; F. Steiner, 1959. – 386 p.
275. Gründer H. Christliche Missionen und deutscher Imperialismus: eine politische Geschichte ihrer Beziehungen wahrend der deutschen Kolonialzeit (1884–1914) unter besonderer Berucksichtigung Afrikas und Chinas / Gründer H. – Paderborn : Schoeningh, 1982. – 444 s.
276. Gründer H. Eine Geschichte der europäischen Expansion. Von Entdeckern und Eroberern zum Kolonialismus / Gründer H. – Stuttgart : Theiss 2003. – 192 s.
277. Gründer H. Geschichte der deutschen Kolonien / Gründer H. – [5. verb. u. erg. Aufl.]. – Paderborn- München-Wien-Zürich : Ferdinand Schöningh, 2004. –– 336 s.
278. Hagen M. Bismarck und England / Hagen M. – Stuttgart : Dt. Verl.-Anst., 1943. – 163 s.
279. Hagen M. Bismarcks Kolonialpolitik / Hagen M. – Stuttgart : Dt. Verl.-Anst., 1923. – 593 s.
280. Heeren A. Ideen über die Politik, der Verkehr und den Handel der vornehmsten Volker der alten Welt / Heeren A. – Göttingen, 1815. – 721 s.
281. Herrfurt K. Fürst Bismarck und die Kolonialpolitik / Herrfurt K. – B. : Trewendt, 1909. – 437 s.
282. Hintrager O. Südwestafrika in der deutschen Zeit / Hintrager O. – München, 1955. – 261 s.
283. Holborn H. Aufzeichnungen und Erinnerungen aus dem Leben des Botschafters Joseph Maria von Radowitz / Holborn H. – Stuttgart : Deutsche Verlags-Anstalt,1925. – Bd. 1. – 372 s.
284. Holborn H. Aufzeichnungen und Erinnerungen aus dem Leben des Botschafters Joseph Maria von Radowitz / Holborn H. – Stuttgart : Deutsche Verlags-Anstalt,1925. – Bd. 2. – 339 s.
285. Ibbeken R. Das aussenpolitische Problem Staat und Wirtschaft in der deutschen Reichspolitik 1880–1914: Untersuchungen über Kolonialpolitik, internationale Finanspolitik, Handelsverträge und die Bagdadbahn / Ibbeken R. – Schleswig : o.V., 1928. – 286 s.
286. Jantzen G. Ostafrika in der deutschen-englischen Politik. 1884–1890 / Jantzen G. – Hamburg : Hans Christians Druckerei u. Verl., 1934. – 103 s.
287. Kinsky C. Vade mecum für diplomatische Arbeit auf dem afrikanischen Continent / Kinsky C. – Leipzg : Veit u. Co., 1900. – 133 s.
288. Klaus K. Die deutsche Kolonialgesellschaft und die deutsche Kolonialpolitik – von den Anfängen bis 1895: Inaug. – diss. / Klaus K. – B., 1966. – 292 s.
289. Kober H. Studien zur Rechtsanschauung Bismarck / Kober H. – Tübingen : Mohr, 1961. – 305 s.
290. Köbner O. Einführung in die Kolonialpolitik / Köbner O. – Jena : Gustav Fischer, 1908. – 227 s.
291. Konrad C. Bismarcks Außenpolitik 1870–1890: Aufstieg und Gefährdung / Konrad C. – Paderborn : Ferdinand Schöningh Verlag, 2003. – 400 s.
292. Krieger U. Hugo Zöller. Ein deutscher Journalist als Kolonialpionier / Krieger U.