ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА ІНІЦІАТИВА: СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ, ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМАТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (1989 – 2011 рр.)




  • скачать файл:
  • Название:
  • ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА ІНІЦІАТИВА: СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ, ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМАТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (1989 – 2011 рр.)
  • Альтернативное название:
  • Центрально-европейская инициатива: СТРУКТУРА, ФУНКЦИИ, ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В ФОРМАТЕ РЕГИОНАЛЬНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА (1989 - 2011 рр.)
  • Кол-во страниц:
  • 222
  • ВУЗ:
  • ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
    ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ


    На правах рукопису


    ДУКМАС Олена Леонідівна

    УДК 477”1989/2011”

    ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА ІНІЦІАТИВА:
    СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ, ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМАТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (1989 – 2011 рр.)


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.02 – всесвітня історія




    Науковий керівник:
    доктор історичних наук, професор,
    професор кафедри міжнародних відносин
    Київського славістичного університету
    Киридон Алла Миколаївна



    Київ – 2012





    ЗМІСТ

    УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ…………………………………………………. 3
    ВСТУП………………………………………………………………………... 4
    РОЗДІЛ І.
    СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ
    ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………
    10
    1.1. Історіографія проблеми…………………………………………………. 10
    1.2. Аналіз джерел……………………………………………………………. 31
    РОЗДІЛ ІІ.
    ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЙ
    «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА» ТА «РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ»………………... 38
    2.1. Регіоналізація Європи: історико-теоретичний аналіз проблеми……... 38
    2.2. Критерії регіоналізації Центральної Європи………………………….. 46
    РОЗДІЛ ІІІ.
    СТАНОВЛЕННЯ ТА ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
    ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ
    ІНІЦІАТИВИ………………………………………………………………… 87
    3.1. Становлення ЦЄІ в історичній ретроспективі…………………………. 87
    3.2. Інституційне забезпечення діяльності ЦЄІ…………………………….. 100
    3.3. Проблеми і процес вступу України до ЦЄІ……………………………. 110
    РОЗДІЛ ІV.
    ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
    ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНІЦІАТИВИ………………………. 123
    4.1. Політична складова співробітництва в рамках ЦЄІ…………………... 123
    4.2. Розвиток партнерства держав ЦЄІ в економічній сфері……………… 134
    4.3. Україна і ЦЄІ: конструювання регіональної співпраці……………….. 146
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 161
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ …………… 167
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 216





    УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

    ВД Варшавський Договір
    ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку
    ЄС Європейський Союз
    НАТО Організація Північноатлантичного договору
    ОБСЄ Організація з безпеки та співробітництва в Європі
    ОЕСР Організацією економічного співробітництва та розвитку
    ООН Організація Об'єднаних Націй
    ОЧЕС Організація Чорноморського економічного співробітництва
    ПСЄ Південно-Східна Європа
    ПСІЄС Південно-Східна Ініціатива Європейського співробітництва
    РДБМ Рада держав Балтійського моря
    РЕВ Рада Економічної Взаємодопомоги
    СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
    СФРЮ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
    США Сполучені Штати Америки
    ЦЄ Центральна Європа
    ЦЄІ Центральноєвропейська ініціатива
    ЦСЄ Центрально-Східна Європа






    ВСТУП

    Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин регіональне співробітництво розглядається національними державами як важливий інструмент забезпечення власних інтересів з огляду на здобуття необхідної підтримки, безпеки в міждержавних стосунках, обов’язковості дотримання міжнародного права, а відповідно й дотримання рівноправного співіснування держав. Регіональна співпраця також є важливим важелем забезпечення прав людини та економічного зростання. Різноманітність форм міждержавної взаємодії на європейському континенті, в яких бере участь Україна, засвідчує актуальність потреби їх детального дослідження.
    У цьому контексті особливе місце займає Центральноєвропейська ініціатива як важливий інструмент регіонального співробітництва. ЦЄІ виникла як міжнародний субрегіональний політико-економічний форум із співпраці та розвитку в 1989 р., об’єднує 18 країн і є важливим інструментом регіонального співробітництва. Геополітичний простір, на який поширюється її діяльність, завжди перебував у зоні пильної уваги суб’єктів міжнародних відносин, які розташовувалися у ньому, ставав предметом силового протистояння сторін, що прагнули впливати на нього. Після розпаду СРСР зростає практичний і науковий інтерес до регіону нових незалежних держав, зокрема й України. Такий інтерес підсилюється сукупністю геополітичних переваг, раніше закладених у цей регіон історичною долею, які і сьогодні з новою силою активно реалізуються як у регіональних політичних, так і глобальних економічних проектах. Динаміка взаємодії по вісі Схід-Захід, глобальні резонансні явища, світові війни тощо, фокусуючись в межах цього регіону, увиразнювали характерні риси та визначали перспективні тенденції міжнародних відносин на етапах формування та подальшої еволюції.
    Вищезазначене актуалізує дослідження ґенези, особливостей та перспектив організаційної та функціональної складової ЦЄІ, вимірів регіональної ідентичності (насамперед, йдеться про соціально-економічні особливості, політичну складову та культурно-ментальний рівень централь-ноєвропейської ідентичності). У цьому контексті, за твердженням Національ-ного координатора співробітництва з ЦЄІ, Посла з особливих доручень МЗС України А. Веселовського, по-перше, інструментарій Ініціативи спрямований на передачу технологій європейської інтеграції від країн-членів ЄС до країн-аспірантів; по-друге, співробітництво з ЦЄІ має на меті підтримку просування країн у напрямі євроінтеграції, зокрема шляхом участі у відповідних програмах Євросоюзу й розвитку громадянського суспільства.
    Таким чином, з теоретичної точки зору – актуальність теми дисертаційної роботи обумовлена необхідністю дослідження форм регіонального співробітництва в одному з таких його оригінальних проявів як ЦЄІ в контексті її структурно-функціонального виміру. З емпіричної – важливість теми обґрунтовується специфікою ідентифікаційних процесів у регіоні Центральної Європи, де впродовж віків взаємодіяли різні культури, етноси, народи, держави та блоки держав. З прикладної точки зору необхідність дослідження процесу співробітництва в регіоні тісно пов’язана з потребою вироблення чіткої концепції входження України до європейської спільноти та пошуку власної ідентичності в загальноєвропейському просторі.
    Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження відображає один із напрямків роботи кафедри історії Київського славістичного університету у рамках науково-дослідної теми «Державотворчі процеси у сучасному світі».
    Мета дослідження полягає в комплексному аналізі ґенези, етапів еволюції й тенденцій розвитку Центральноєвропейської ініціативи як форми регіонального співробітництва.
    Реалізація сформульованої мети передбачає вирішення низки завдань дослідження, відображених у логіці його структури:
    – вивчити стан наукової розробки теми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
    – розглянути та узагальнити існуючі теоретичні підходи щодо концептів «Центральна Європа» (Mitteleuropa) і «регіональна ідентичність»;
    – з’ясувати характер та виявити особливості становлення Центральноєвропейської ініціативи як інституціоналізованої форми регіонального співробітництва;
    – дослідити макро- і мікрорівні конструювання різних форм співробітництва у межах Центральноєвропейської ініціативи, насамперед, політичного та економічного як базових;
    – визначити різні групи країн – членів ЦЄІ з точки зору рівнів їхньої регіональної співпраці;
    – проаналізувати зміст і характер позиції України в ЦЄІ та визначити їх значимість з точки зору особливостей розвитку регіонального співробітництва та перспектив інтеграції нашої держави в європейську спільноту.
    Об’єктом дослідження виступає організація Центральноєвропейська ініціатива в межах процесу розвитку регіональної системи співробітництва у Центральній Європі.
    Предмет дослідження – розвиток регіонального співробітництва, тенденції й закономірності його функціонування в межах Центрально-європейської ініціативи та участь в цих процесах України.
    Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи іс-торизму, об’єктивності, системності, багатофакторності. Застосовано методи: порівняльно-історичний, періодизації (діахронний), проблемно-хронологіч-ний, системний, класифікації. Порівняльно-історичний метод дозволив вивчити причини виникнення й особливості діяльності ЦЄІ як своєрідного регіонального форуму, який справляє визначальний вплив на формування нової регіональної ідентичності. Діахронний метод спрямував на дослідження ґенези й етапів еволюції ЦЄІ. Проблемно-хронологічний метод увиразнив аналіз основних аспектів діяльності ЦЄІ в їх поступальному історичному розвитку. Плідним для комплексного бачення системи й структури регіонального співробітництва як сукупності макро- і мікроструктурних елементів, їх взаємозв’язків, загальних принципів організації й особливостей функціонування виявився системний метод. Метод класифікації дав можливість виокремити й схарактеризувати різні групи країн ЦЄІ з точки зору базових ідентифікаційних характеристик.
    Методи та принципи наукового пошуку визначаються також сутністю базового міждисциплінарного підходу, який знайшов своє відображення у понятійному апараті дисертаційної праці та її змістовній спрямованості. Він характеризується використанням термінів і категорій, з одного боку, тради-ційно історичних, а, з другого, притаманних історії міжнародних відносин.
    Територіальні межі дослідження включають територію 18 держав – членів Центральноєвропейської ініціативи.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють понад два десятиліття – 1989–2011 рр. – тобто весь період діяльності Центральноєвропейської іні-ціативи. Нижня хронологічна межа дисертації визначена листопадом 1989 р., коли Австрія, Італія, Угорщина та Югославія підписали в Будапешті договір під назвою «Ініціатива 4-х», або the Quadrangolare («Чотирьохгранник»). Верхня хронологічна межа – початок листопада 2011 р. – час проведення са-міту Центральноєвропейської ініціативи у Белграді (Сербія), який підсумував діяльність організації й визначив нові перспективи розвитку. З метою ретрос-пективного огляду розвитку регіону та аналізу процесів в окремих фрагментах дослідження хронологічні рамки було розширено.
    Стан наукової розробки проблеми. Необхідно констатувати, що через низку суб’єктивних й об’єктивних причин проблематика діяльності Центральноєвропейської ініціативи не знайшла достатнього висвітлення у сучасній історичній думці. Відсутнє системне дослідження становлення, еволюції та діяльності організації. Насамперед такий стан речей обумовлений відносно нетривалим часом її існуванням та регіональним характером. Перші українські наукові дослідження ґенези і діяльності ЦЄІ припадають на 1995 р. (О. Карбачинський, І. Левяш), коли постало питання практичної підготовки України до вступу в ЦЄІ. Окремі аспекти функціонування Ініціативи знайшли відображення в монографічних дослідженнях і наукових статтях В. Білана, О. Брусиловської, С. Віднянського, В. Гарагонича, Т. Герасимчук, Л. Зашкільняка, О. Івченка, Є. Кіш, М. Кріля, І. Левіна, М. Русецької, П. Султанського, В. Ярового. Тому природно, що існує потреба у системному дослідженні місця та ролі ЦЄІ в регіональних інтеграційних процесах і її значення в формуванні різних вимірів європейської ідентичності.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається такими аспектами розробки проблеми:
    здійснено спробу комплексного дослідження важливої наукової проблеми, актуальність якої посилюється участю України як повноправного члена Центральноєвропейської ініціативи у різноманітних програмах ЦЄІ;
    створено українську наукову історичну візію ЦЄІ у ландшафті європейського регіонального співробітництва;
    на значному конкретно-історичному матеріалі досліджено й проаналізовано процес ґенези, структуру, функції та основні напрямки діяльності Центральноєвропейської ініціативи, насамперед, політичної та економічної, спрямованої на залучення держав-членів ЦЄІ до загальноєвропейських інтеграційних структур;
    визначено й обґрунтовано критерії регіональної типологізації Центральної Європи крізь призму історичної, політичної, геополітичної, економічної і культурної ідентичності;
    вивчено особливості конструювання регіональної співпраці на сучасному етапі історичного розвитку Європи на прикладі дворівневого співробітництва – між Україною та ЦЄІ (до червня 1996 р.) і України в рамках ЦЄІ (з червня 1996 р. до сьогоднішнього дня).
    Практичне значення дисертаційного дослідження. Наукове дослідження виступає теоретичним фундаментом для підготовки відповідних навчальних спецкурсів, курсів лекцій, написання розділів узагальнюючих праць і монографій. Результати і висновки роботи можуть бути використані при написанні підручників і навчальних посібників із всесвітньої історії, історії Європи та історії міжнародних відносин; при підготовці наукових досліджень інтеграційних процесів у Європі.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації були апробовані на наукових конференціях і семінарах: Концептуальні засади сучасної міжнародної політики: «константи» і «змінні»: Українсько-польський науковий семінар (Рівне, 29–30 жовтня 2007 р.); Шоста Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 20–21 березня 2008 р.), щорічні звітні науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів Київського міжнародного університету (Київ, 2008 і 2009 рр.), Луганського національного університету імені Т.Г. Шевченка (Луганськ, 2009 р.), Київського славістичного університету (Київ, 2010 р., 2011 р.). Висновки та результати дослідження оприлюднено здобувачкою й схвалено на засіданні кафедри історії Київського славістичного університету.
    Публікації. Результати дослідження знайшли відображення в 7 наукових працях: 5 статей у наукових фахових виданнях, наукова стаття у зарубіжній збірці та тези виступу на науковій конференції.
    Структура дисертації. Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та визначеними завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки, в тому числі основний текст – 166 сторінок, список використаних джерел (461 найменування українською, російською, англійською, німецькою, польською мовами) – 49 сторінок, а також 7 додатків – 7 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В результаті проведеного дослідження у відповідності до сформульованої мети та визначених завдань зроблені такі концептуальні висновки.
    1.У дисертаційній праці на основі аналізу значного масиву джерел і літератури систематизовано та комплексно проаналізовано основні аспекти становлення, еволюції та діяльності ЦЄІ впродовж 1989 – 2011 рр. Встановлено, що порушена проблематика всебічного комплексного аналізу ґенези, етапів еволюції, функцій і тенденцій розвитку регіонального співробітництва в рамках Ініціативи ще не досліджувалася науковцями. Можна говорити тільки про розробку окремих її аспектів. Тому в науковому плані актуальним залишається завдання всебічного історичного аналізу процесу ґенези ЦЄІ, її місця та ролі в розвитку регіонального співробітництва, а також значення для поступового входження України до загальноєвропейської інтеграційної системи. Обґрунтовано, що джерельна база дає можливість підтвердження положень і висновків дисертаційного дослідження.
    2. Доведено, що формування ідеї Центральної Європи як окремої геополітичної реальності було зумовлено історичними особливостями цього регіону, зокрема тривалим бездержавним статусом більшості народів та відповідно прагненням здобути незалежність і звільнитись від надмірного впливу сусідів зі Сходу та Заходу. Відзначено факт розвитку в другій половині ХХ ст. ідеї Центральної Європи, насамперед, як противаги несправедливому та неприродному поділу континенту на два антагоністичні блоки. Ця ідея в постбіполярному світі була передусім активно використана як орієнтир для налагодження й розбудови регіонального співробітництва та його часткової інституціоналізації у форматі ЦЄІ. Поглиблено розуміння того, що подальший розвиток Ініціативи є надзвичайно важливим для конструювання європейської ідентичності. У рамках розвитку загальноєвропейського процесу ЦЄІ створює можливості для відкритого спілкування, вона спроможна зіграти суттєву роль в утвердженні гомогенності, солідарності та когерентності між державами-членами.
    3. Наголошено на тому, що ЦЄІ з 1989 р. пройшла складний історичний шлях становлення і розвитку. Проаналізовано організаційну структуру Ініціативи та встановлено, що вона побудована за звичною схемою розподілу повноважень у багатосторонньому співробітництві. Вищим органом ЦЄІ є щорічний саміт. Проглядається чітка ієрархія, особливо помітна при прийнятті рішень та організації роботи, а також у поділі внутрішніх структурних органів на вищі, виконавчі та адміністративні. Доведено, що ефективність співробітництва між державами-членами ЦЄІ зростає за рахунок багаторівневого паралельного обговорення актуальних питань: від урядових консультацій до круглих столів спеціалістів, інтелектуалів, науковців, що дає можливість приймати адекватні, зважені рішення з урахуванням різних точок зору. Розпочата у 1990-х рр. робота з розбудови інституційного каркасу ЦЄІ втілилася через двадцять років у розгалужену та доволі впорядковану з погляду функціональної логіки структуру, яка загалом адекватно забезпечує діяльність цієї організації як інструменту регіонального співробітництва.
    Всебічно обґрунтовано, що ЦЄІ функціонує і здійснює діяльність на підставі «Керівних принципами діяльності та правил процедури ЦЄІ» («The Guidelines for Activities and Rules of Procedureof the Central European Initiative»). Документ, прийнятий під час Варшавського саміту (1995 р.), став статутом організації. Демократичні положення документу визначають, по-перше, принцип пріоритету національних інтересів кожної країни-члена в галузі політичного, соціального та економічного розвитку; по-друге, дотримання основоположних міжнародних принципів, закріплених у статуті ООН, Заключному акті НБСЄ тощо. Відповідно до правил, ротація головування відбувається щорічно, за алфавітним порядком, який зі вступом нових країн зазнає коригування. Діяльність ініціативи скеровується щорічними засіданнями глав урядів (саміт) і міністрів закордонних справ країн-членів. Важливу роль відіграють також засідання національних координаторів. Вони відбуваються кілька разів на рік з метою затвердження фінансування проектів, узгодження тактичних і стратегічних питань. Факт відсутності у Правилах положення про статус спостерігача може свідчити про прагнення убезпечитися від втручання впливових гравців у регіональний процес співробітництва.
    4. Встановлено, що діяльність держав-членів ЦЄІ ґрунтується на поєднанні різних форм співробітництва на макрорівні (загальноорганізаційний) і мікрорівнях (окремі держави). Прикладом цього є, зокрема, загальний План діяльності ЦЄІ, який складається за принципом трирічних циклів. Останній План дій на 2010–2012 рр. був затверджений на саміті глав урядів у Бухаресті (листопад 2009 р.). Він передбачає подальше поглиблення співпраці, зокрема політичної, економічної, науково-технічної, енергетичної, транспортної, безпекової тощо у рамках Ініціативи, з одного боку, а також між окремими державами-членами, з іншого. Наголошено на важливому значенні того факту, що численні проекти ЦЄІ є додатковим, оперативним елементом стратегічних програм окремих країн. Цілком демократична процедура подачі проектних заявок і нескладна система виділення ресурсів зробили проекти Ініціативи доступними у реалізації планів урядових та неурядових національних суб’єктів євроінтеграційної діяльності у різних сферах, зокрема: клімат та довкілля, стала енергетика, розвиток підприємництва, туризму, людських ресурсів, інформаційного суспільства, ЗМІ, комбінованого транспорту, науки, сільського господарства, галузевого транскордонного співробітництва, співпраці в галузі культури та національних меншин.
    5. Підкреслено, що властивою, примітною рисою ЦЄІ є її членська строкатість, яка дещо розмиває цілісне сприйняття організації в географічному та історичному сенсі. Ініціатива є комплексною, негомогенною структурою із 18 країн-членів й охоплює територію в 2,4 млн. км², на якій проживає 250 млн. чоловік. У складі ЦЄІ дві високорозвинені країни – Австрія та Італія – є «старими» членами Євросоюзу, сім країн відносно недавно вступили до ЄС (Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Румунія та Болгарія), а ще шість охоплені процесом Стабілізації та асоціації для Балкан (Албанія, Боснія-Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Хорватія). До складу Ініціативи входять три країни зі складу СНД – Білорусь, Молдова, Україна, які належать до категорії держав-партнерів ЄС в рамках програми «Східного партнерства». Ці країни відмінні за рівнем економічного, технологічного, гуманітарного розвитку, належністю до політико-економічних і, навіть, геополітичних формувань.
    З огляду на це відзначено, що перспективи розвитку ЦЄІ тісно пов’язані із вдалим віднаходженням своєї ролі передусім у системі європейських інституцій. Ініціатива також відіграє важливу роль своєрідної школи з підготовки членства в ЄС та НАТО. Цю функцію вона виконує від початку свого заснування. Прогнозовано, що з огляду на нові реалії в межах ЦЄІ слід розгорнути діяльність, спрямовану, принаймні, на: по-перше, політичне сприяння утвердженню законодавчої бази ЄС, розширення міжпарламентських зв’язків; по-друге, гармонійне поєднання власної політики розвитку з політикою ЄС; по-третє, співробітництво з ЄС через підписання спеціальних угод; по-четверте, сприяння залученню країн Ініціативи до участі в проектах ЄС із питань регіонального й транскордонного співробітництва; по-п’яте, підтримці високого рівня внутрішнього політичного діалогу й забезпечення відкритого діалогу з Європейською Комісією.
    6. На основі джерел доведено вагомість і значимість ЦЄІ для України, яка в сучасних реаліях внутрішньополітичного розвитку держави та її інтеграційних очікувань полягає в потенційній спроможності стати форумом опрацювання політичних рішень, що мають застосовуватися по обидва боки нового кордону ЄС. ЦЄІ виконує рольову функцію «підготовчих курсів» для набуття повноправного членства в ЄС. Відтак організація є своєрідним механізмом для отримання практичного досвіду реалізації європейського вектора в геостратегії української держави. До найголовніших питань взаємодії належать: політика лібералізації торгівлі та візового режиму, прикордонна співпраця, нові інвестиційні можливості, транспорт, протидія міжнародній злочинності та нелегальній міграції. Активна участь України в ЦЄІ засвідчує також зрілість української дипломатії щодо вирішення важливих проблем шляхом міжнародного співробітництва.
    Таким чином, участь України в ЦЄІ як субрегіональній організації підтверджує її належність до європейського цивілізаційного простору, уможливлює налагодження тіснішого співробітництва з державами регіону, слугує важливим інструментом для практичної реалізації євроінтеграційного курсу держави.
    З урахуванням вивченої проблеми, в роботі викладені власні пропозиції щодо підготовки зовнішньополітичної стратегії та реалізації зовнішньополітичного курсу України.
    1. Віднаходження формули прагматичного зовнішньополітичного курсу держави.
    Оскільки 2012 року Україна головуватиме в Ініціативі, було б доцільно зосередитися на поглибленні співробітництва між структурами країн-учасниць ЦЄІ й структурами ЄС, а також вивчити досвід країн-членів ЦЄІ, які стали членами ЄС. Активізація діяльності України в рамках Центральноєвропейської ініціативи – в інтересах нашої держави. ЦЄІ є одним із механізмів участі країни в регіональних багатосторонніх проектах.
    2. Реформування державного управління.
    Головними недоліками державного управління є відсутність ефективної координації та механізмів участі державних органів у реалізації проектів європейської інтеграції та регіонального співробітництва, недостатнє врахування кон’юнктури ринків і реальних можливостей із забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств на європейському напрямі. Центральні органи виконавчої влади та влада в регіонах мають переглянути свої завдання, дотичні до європейської інтеграції, й використати потенціал ЦЄІ для їх виконання. Необхідно визначити єдиний орган з координації політики європейської інтеграції, тісно співпрацювати на профільному рівні.
    3. Державний протекціонізм та інформаційна підтримка.
    Надзвичайно важливо дипломатично підтримувати інтереси українських експортерів, формувати нові підходи до іміджевих стратегій наших виробників; дипломатам протидіяти намаганням окремих представників іноземних держав заангажовано використовувати Україну, ефективно й оперативно протидіяти інформаційним операціям проти України, в тому числі й шляхом формування позитивного іміджу держави на прикладах успішної реалізації різних форм регіонального співробітництва. В контексті головування України в ЦЄІ необхідно використати можливості для підвищення її політичного і економічного авторитету в Європі та, відповідно, розширення можливостей з точки зору реалізації національних інтересів України в регіоні ЦСЄ.
    4. Кадрове забезпечення.
    Окрім відсутності традицій правонаступництва у виборі зовнішньополітичного курсу країни, існує дефіцит якісних кадрів для активізації міждержавних зв’язків, проведення переговорів на відомчому та регіональному рівнях. Необхідно формування достатніх умов для проведення науково-концептуальних розробок щодо визначення, обґрунтування та реалізації зовнішньополітичного курсу держави. Доцільне підвищення кваліфікації кадрів, що є відповідальними за міжнародне співробітництво, у тому числі й на регіональному рівні.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

    ДЖЕРЕЛА

    1. Офіційні документи

    Архівні матеріали


    Галузевий державний архів Міністерства закордонних справ України (ГДА МЗС України)

    Фонд № 1.
    Опис № 4.
    1. Спр. 8198а. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), 11 жовтня 1995 р., на 7 арк.
    2. Спр. 8591. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), том 1, 29 січня 1996 р. – 25 грудня 1996 р., на 147 арк.
    3. Спр. 8592. Програми, проекти вступу України до Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), том 2, 22 лютого 1996 р. – 24 травня 1996 р., на 67 арк.
    4. Спр. 9410. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), том 1, 3 лютого 1998 р. – 22 серпня 1998 р., на 142 арк.
    5. Спр. 9411. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), том 2, 7 вересня 1998 р. – 18 грудня 1998 р., на 145 арк.

    Опис № 5.
    6. Спр. 9944. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), 22 листопада 1999 р. – 07 грудня 1996 р., на 14 арк.
    7. Спр. 12082. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), 15 січня 2002 р. – 22 серпня 2002 р., на 34 арк.
    8. Спр. 13040. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), том 1, 10 січня 2003 р. – 01 жовтня 2003 р., на 215 арк.
    9. Спр. 13041. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), том 2, 06 жовтня 2003 р. – 20 грудня 2003 р., на 183 арк.


    Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України)
    Фонд – 5233 Адміністрація Президента України.
    Опис – 1.
    10. Спр. 11. Документи про відносини України з міжнародними організаціями, що не входять до системи ООН, 17 лютого 1992 р. – 18 грудня 1992 р., 192 арк.

    Опис – 2.
    11. Спр. 104. Листування з МЗС України, 29 липня 1994 р. – 26 грудня 1994 р., на 213 арк.
    12. Спр. 105. Документи про відносини України з міжнародними організаціями, що не входять до системи ООН. Документи щодо політичних та військово-політичних аспектів зовнішніх зносин України. Документи щодо регіональних конфліктів. Листування з міністерствами, комітетами, відомствами, установами, громадськими та політичними організаціями і рухами, 06 серпня 1994 р. – 27 грудня 1994 р., на 113 арк.
    13. Спр. 106. Листування з міністерствами, комітетами, відомствами, установами, громадськими та політичними організаціями і рухами. Листування з окремими зарубіжними організаціями та громадянами, 25 липня 1994 р. – 27 грудня 1994 р., на 182 арк.
    14. Спр. 426. Листування з Міністерством закордонних справ України, том І, 26 грудня 1994 р. – 30 січня 1995 р., на 234 арк.
    15. Спр. 427. Листування з Міністерством закордонних справ України, том 2, 31 січня 1995 р. – 31 березня 1995 р., на 238 арк.
    16. Спр. 428. Листування з Міністерством закордонних справ України, том 3, 3 квітня 1995 р. – 26 травня 1995 р., на 230 арк.
    17. Спр. 429. Листування з Міністерством закордонних справ України, том 4, 26 травня 1995 р. – 19 липня 1995 р., на 163 арк.
    18. Спр. 430. Листування з Міністерством закордонних справ України, том 5, 31 липня 1995 р. – 5 грудня 1995 р., на 125 арк.
    19. Спр. 433. Документи про відносини України з міжнародними організаціями та органами, що не входять до системи ООН, 10 січня 1995 р. – 26 грудня 1995 р., на 242 арк.
    20. Спр. 989. Листування з МЗС України, т. 5, 21 травня 1996 р. – 05 червня 1996 р., на 242 арк.
    21. Спр. 990. Листування з МЗС України, т. 6, 06 червня 1996 р. – 21 червня 1996 р., на 239 арк.
    22. Спр. 991. Листування з МЗС України, т. 7. 25 червня 1996 р. – 06 вересня 1996 р. на 246 арк.
    23. Спр. 992. Листування з МЗС України, т. 8, 23 вересня 1996 р. – 23 грудня 1996 р., на 193 арк.
    24. Спр. 998. Документи про відносини України з міжнародними організаціями та органами, що не входять до системи ООН, 04 грудня 1995 р. – 17 грудня 1996 р., на 230 арк.
    25. Спр. 1626. Документи про засідання Міжвідомчої комісії з питань співробітництва України в рамках ЦЄІ, про надання СФОР в Боснії і Герцеговині додаткових повноважень та ін. (доручення, нагородний лист, звіт, інформації, довідки, записи бесід, тези до бесід, листування), 22 січня 1997 р. – 26 вересня 1997 р., на 224 арк.

    Фонд Р-2 Рада Міністрів Української РСР.
    Опис – 15.
    26. Спр. 3853. Листування з міністерствами і відомствами із загальних питань участі України у міжнародних організаціях, 31 грудня 1993 р. – 20 лютого 1995 р., на 183 арк.
    27. Спр. 3885. Листування з міністерствами і відомствами з питань співробітництва з міжнародними організаціями, 03 лютого 1994 – 27 грудня 1994, на 221 арк.
    28. Спр. 4890. Листування з міністерствами і відомствами з питань участі України у міжнародних організаціях, 16 січня 1995 р. – 20 грудня 1995 р., на 254 арк.
    29. Спр. 4891. Листування з МЗС України з різних питань цього міністерства, 04 січня 1995 р. – 19 вересня 1995 р., на 70 арк.
    30. Спр. 5539. Листування з Адміністрацією Президента, міністерствами й відомствами про виконання указів, розпоряджень та доручень Президента України, том 2, 22 серпня 1996 р. – 30 січня 1997 р., на 91 арк.
    31. Спр. 5540. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 1, 25 грудня 1995 р. – 5 лютого 1996 р., на 244 арк.
    32. Спр. 5541. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 2, 09 лютого 1996 р. – 28 березня 1996 р., на 275 арк.
    33. Спр. 5542. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 3, 29 березня 1996 р. – 16 травня 1996 р., на 273 арк.
    34. Спр. 5543. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 4, 15 травня 1996 р. – 01 серпня 1996 р, на 278 арк.
    35. Спр. – 5544. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 5, 01 серпня 1996 р. – 15 жовтня 1996 р., на 255 арк.
    36. Спр. 5545. Листування з міністерствами і відомствами з питань підготовки міжнародних договорів, том 6, 16 жовтня 1996 р. – 31 грудня 1996 р., на 258 арк.
    37. Спр. 5546. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 1, 03 січня 1996 р. – 9 жовтня 1996 р., на 274 арк.
    38. Спр. 5547. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 2, 15 квітня 1996 р. – 14 червня 1996 р, на 248 арк.
    39. Спр. 5548. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 3, 10 червня 1996 р. – 13 липня 1996 р., на 261 арк.
    40. Спр. 5549. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 4, 15 липня 1996 р. – 2 грудня 1996 р., на 252 арк.
    41. Спр. 5550. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 5, 03 грудня 1996 р. – 09 грудня 1996 р., на 240 арк.
    42. Спр. 5551. Листування з міністерствами і відомствами з питань створення двосторонніх міжурядових комісій та загальних питань їх діяльності, том 6, 18 грудня 1996 р. – 27 грудня 1996 р., на 70 арк.
    43. Спр. 5552. Листування з міністерствами і відомствами із загальних питань участі України у міжнародних організаціях, 22 жовтня 1996 р. – 12 грудня 1996 р., на 82 арк.
    44. Спр. 5553. Листування з МЗС України з різних питань діяльності цього Міністерства, том 1, 26 грудня 1995 р. – 18 грудня 1996 р., на 58 арк.

    Законодавчі акти, документальні збірники, статистичні довідники
    45. Додатковий протокол до угоди між державами-учасницями Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил від 19 червня 1995 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс, 1999. – С.12.
    46. Закон України „Про транскордонне співробітництво”, 24 червня 2004 року. № 1861-ІV.
    47. Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання / За заг. ред. А. М. Зленка. – Т. 1 – 5. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001 – 2004.
    48. Макогон Ю. В. Интеграция Украины в международные политические, экономические и финансовые организации: Сб. материалов и документов / Ю.В.Макогон. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 340 с.
    49. Національна стратегія європейської інтеграції. – К., 2005. – 113 с.
    50. Партнерство заради миру: рамковий документ від 10 січня 1994 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс,1999. – С. 8 – 9.
    51. Північно-Атлантичний договір. Вашингтон, округ Колумбія, 4 квітня 1949 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс,1999. – С. 3 – 7.
    52. План дій Україна – Європейський Союз. Європейська політика сусідства. 2004. – 243 с.
    53. План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) (запроваджено 24 квітня 1999 року на саміті НАТО у Вашингтоні (США) // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс, 1999. – С. 32 – 38.
    54. Подальший додатковий протокол до угоди між державами-учасницями Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил від 19 грудня 1997 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс, 1999. – С. 13 – 15.
    55. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. Інститут регіональних та євроінтеграційних досліджень „ЄвроРегіо Україна”. – К: „К.І.С.”, 2004. – 360 с.
    56. Стратегічна концепція Альянсу від 24 квітня 1999 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс, 1999. – С. 16 – 31.
    57. Стратегічне партнерство України з іншими державами: підходи та оцінки // Національна безпека та оборона. – 2000. – № 12. – С. 20 – 33.
    58. Угода між державами-членами Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнертсво заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил від 19 червня 1995 року // Вибрані основоположні документи НАТО та УКРАЇНА-НАТО. – К.Інсайт-Плюс, 1999. – С. 10 - 11.
    59. Україна і Європа 1990 – 2000. Частина 1. Україна в міжнародних відносинах з країнами Центральної та Південно-Східної Європи. Анотована історична хроніка. – Київ, 2001. – 314 с.
    60. Україна на міжнародній арені: Зб. Документів і матеріалів (1991 – 1995 рр.). У 2-х книгах / Упоряд. В. В. Будяков та ін; МЗС Укр. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
    61. Central and Eastern Europe. Homeric Tours Inc. – New Jersey: International Travel Communications, Warren, 2008. – 60 p.

    2. Виступи, доповіді, заяви, інтерв’ю офіційних осіб, спогади
    62. Бландіньєр Ж.-П. У Європу – через «вишкіл» регіонального співробітництва / Жан-Поль Бландіньєр // День. – 2000. – 26 квітня.
    63. Горбачев М.С. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития / С предисл. и послесл. М.С. Горбачева; Отв. ред. А.Б. Вебер./ М.С.Горбачев, В.Б.Кувалдин, А.С.Арбатов, О.Т.Богомолов. – М.: Альпина Паблишер, 2007. – 592 с.
    64. Єжи Ґедройць та українська еміграція. Листування 1950 – 1982 років / Упор., перед. слово і ком. Б.Бердиховської; пер. з пол. і англ. – К.: Критика, 2008. – 752 с.
    65. Зленко А.М. Зовнішня політика України: Від романтизму до прагматизму (виступи, промови, інтерв’ю та статті міністра закордонних справ України А.М. Зленка) / А.М.Зленко. – К.: Преса України, 2001. – 370 с.
    66. Зленко А.М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін / А.М.Зленко. – Харків: Фоліо, 2003. – 559 с.
    67. Іванова Ю. Центральноєвропейська ініціатива. Інтерв’ю з Національним координатором співробітництва з ЦЄІ, Послом з особливих доручень МЗС України Андрієм Веселовським / Юлія Іванова // Зовнішні справи. – 2011. – № 9. – С. 5 – 9.
    68. Квасневский А. Место Польши в новой Европе: Выступление президента РП на международной конференции во Французском институте международных отношений (IFRI) в Париже / А.Квасневский // Новая Польша. – Варшава, 2000. – № 1. – С. 6 – 11.
    69. Кравчук Л.М. Маємо те, що маємо: Спогади і роздуми / Л.М.Кравчук. – К.: Століття, 2002. – 392 с.
    70. Кучма Л. Демократична Україна в сучасному європейському контексті Леонід Данилович Кучма // Політика і час. – 1996. – №4. – С.3 – 7.
    71. Кучма Л.Д. Україна – не Росія / Л.Д.Кучма. – М.: Время, 2004. – 557 с.
    72. Кучма Л.Д. После майдана: Записки президента. 2005 – 2006 / Л.Д.Кучма. – К.: Довира; М.: Время, 2007. – 688 с.
    73. Литвин В.М. Економічні аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення та Європи майбутнього / Володимир Михайлович Литвин // Стратегічна панорама. – 2001. – № 1 – 2.
    74. Осадчук Б. Україна, Польща, світ: Вибрані репортажі та статті / Б.Осадчук / [Пер. В. Гриник-Сутанівської]. – К.: Смолоскип, 2001. – 353 с.
    75. Сорока М. Позиція і аргументи: [Президент України Л. Кучма повернувся з Польщі, де він брав участь у зустрічі керівників держав широковідомої на політ. сцені організації – Центральноєвропейська Ініціатива] / М.Сорока // Урядовий кур‘єр. – 1996. – 8 червня. – С. 3.
    76. Тарасюк Б. Україна врегулювала свої відносини з усіма сусідами / Борис Тарасюк // Урядовий кур’єр. – 1998. – 18 квітня.


    3. Інтернет-джерела

    77. Доручення Президента України «Щодо належної підготовки до головування України у Центральноєвропейській ініціативі у 2012 році» (26 серпня 2011 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.president.gov.ua/documents/13924.html
    78. Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (ETS No106) – Мадрид, 21 травня 1980 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу European Outline Convention on trans-frontier co-operation between territorial communities or authorities from Madrid, 21.05.1980.
    79. Київ прийматиме засідання Ради міністрів оборони країн Південно-східної Європи // Хрещатик. – 14 вересня 2007. – №151 (3141) [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3141/news/1192711717.html
    80. Командир багатонаціональної бригади країн Південно-Східної Європи "Seebrig" подякував Міністру оборони України // Урядовий портал [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=49168070
    81. Офіційний сайт ЦЄІ [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.ceinet.org
    82. Практичний посібник до Пакту Стабільності для Південно-східної Європи (Усе, що ви завжди хотіли знати, але боялися спитати) / Пакт Стабільності для Південно-східної Європи. Європейський Союз / Переклад з англ.: Центр систем правової інформації Національного Університету "Києво-Могилянська Академія [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/law/packt.html
    83. Рада міністрів оборони країн Південно-Східної Європи відбувається щороку у четвертому кварталі // Офіційний вебпоратл київської міської влади [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=75535
    84. Решая задачи военной реформы [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.nato.int/docu/nato_trans10.html
    85. Розширена Європа – Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті: http://www.delukr.cec.eu.int/ua/eu_and_country/bilateral_relations.htm
    86. Сикорский Р. Протянуть руку Восточной Европе / Радослав Сикорский [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://inosmi.ru/world/20090618/249930.html
    87. Стратегія національної безпеки країн ЦСЄ [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.niss.gov.ua/analit/Seminar/05.htm
    88. Тарасюк выступает за создание европейского демократического пространства [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.obozrevatel.com/news/2005/12/4/67426.htm
    89. Тарасюк назвал главные задачи Центрально-Восточной Европы // Подробности [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.podrobnosti.ua/power/intpol/2005/12/04/267488.html
    90. У Києві відбудеться засідання міністрів оборони країн Південно-Східної Європи [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.4post.com.ua/politics/35184.html
    91. У Києві зустрінуться міністри оборони країн Південно-Східної Європи [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://razumkov.org.ua/expert.php?news_id=247
    92. У Тарасюка есть мечта. Продвижение демократии на Балканах и в Беларуси [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://provokator.com.ua/n/2005/12/05/081936.html
    93. Указ Президента України № 575/2007 Про забезпечення підготовки та проведення засідання Ради міністрів оборони країн Південно-Східної Європи [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.president.gov.ua/documents/6383.html
    94. Украина присоединилась к Юго-Восточной Европе [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.obozrevatel.com/news/2007/10/22/196999.htm
    95. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2938.htm.
    96. Ющенко виступив перед міністрами оборони країн Південно-Східної Європи [Електронний ресурс] /Режим доступу до статті http://www.newsru.ua/ukraine/22oct2007/neraspr.html
    97. Янукович зовет восточноевропейских президентов в Трускавец [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://ura-inform.com/ru/politics/2010/08/19/truskavets
    98. 10th Summit Economic Forum: Mobilising Resources for a Common Future [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.ceinet.org/download/53web.pdf.
    99. About the Central European Initiative (CEI) [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.oecd.org/document/8/0,3343,en_2649_34417_32341832_1_1_1_1,00.html
    100. CEI Dubrovnik Diplomatic Forum [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo15October2003.pdf.
    101. CEI Dubrovnik Diplomatic Forum [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/52_web.pdf.
    102. CEI Human Resource Development Forum «Education and Training of Adults in Regions» [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/Newsletter_57_web.pdf.
    103. CEI in Geneva: How to Assist Small Enterprises [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo21April2004.pdf.
    104. CEI in OSCE Alliance [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo24July2004.pdf.
    105. CEI Neighbours Increase Mutual Trade [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo5November2002.pdf.
    106. CEI-TER Task Force: How to Improve Border Procedures [Електронний ресурс]. / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo21April2004.pdf.
    107. Central and Eastern Europe // Department of foreign affairs The republic of Southern Africa [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.dfa.gov.za/foreign/Multilateral/profiles/eurce.htm
    108. Central and Eastern Europe // International NGO ADFUSA [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.adfusa.org/section/countries/central_and_eastern_europe
    109. Central and Eastern Europe. Homeric Tours Inc. – New Jersey: International Travel Communications, Warren, 2008. – 60 p.
    110. Central und Eastern Europe // Allianz Group worldwide [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.allianz.com/en/regions_countries/central_und_eastern_europe/index.html
    111. Eastern and Central Europe and FSU // University of Texas at Austin [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://reenic.utexas.edu/general.html
    112. Economic Forum Promotes Business Partnerships [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo16November2003.pdf.
    113. Ethnic Minorities Receive Growing Attention in the CEI [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo4October%202002.pdf.
    114. LEED Secretariat for the CEI Network [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/NewsletterNo12June2003.pdf. – 18.10.08.
    115. Lisbon Startegy Challenges WG on Human Development [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/Newsletter33May05.pdf.
    116. Official Documents CEI. Meeting of the Ministers of Foreign Affairs of the Member States of the Central European Initiative. Budva, 15 June 2010. Budva Recommendations on the Strengthening of the CEI [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/content/official-documents?tab=0
    117. Official Documents CEI. Executive Secretariat. Terms of Reference on the Role and Tasks of the Focal Points [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/content/official-documents?tab=0
    118. Official Documents CEI. CEI Science and Technology Network [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/content/official-documents?tab=0
    119. The CEI Plan of Action 2007-2009 [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті http://www.ceinet.org/download/CEIPoA2007-2009_Revised.pdf.
    120. The following countries are considered part of Central and Eastern Europe // Open Society institute and Soros Foundation Network [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті: http://www.soros.org/initiatives/regions/central-eastern_europe

    ЛІТЕРАТУРА

    4. Монографії, наукові статті, публіцистичні праці,
    навчальні посібники, довідники
    121. Андрущенко (Гринько) С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі / С.В.Андрущенко (Гринько). – К., 2005. – 288 с.
    122. Багрова І.В. Міжнародна економічна діяльність України: Навч.посібник для студентів вищих навч. закладів [За ред. І.В. Багрової] / І.В.Багрова, О.О.Гетьман, В.Є.Власюк. – К.: ЦУЛ, 2007. – 382 с.
    123. Балканские страны и международные организации: Модели отношений на примере Болгарии, Румынии и Югославии: Проблемно-тематический сборник / Ю.И. Игрицкий (отв.ред.). – М., 2000. – 150 с.
    124. Балканы:между прошлым и будущим. / РАН, Институт международных экономических и политических исследований; ред. А. А. Язькова [и др.]. – М., 1995. – 340 с.
    125. Барановский В.Г. Европа: формирование новой международной политической системы / В.Г.Барановский // Мировая экономика и международные отношения. – 1990. – №9. – С. 8–18.
    126. Барановский В.Г. Политическая интеграция в Западной Европе: Некоторые вопросы теории и практики / В.Г.Барановский. – М.: Наука, 1983 – 264 с.
    127. Бевзюк Є.В. Проблема слов’янської єдності в контексті єврпопейської політики / Євген Володимирович Бевзюк // Геополітика україни: історія і сучасність: Зб.наук.пр. – Ужгород: Зак ДУ, 2010. – Вип.2. – С. 38–53.
    128. Белорус О.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития / О.Г.Белорус, Д.Г.Лукьяненко и др.. – К.: ИМЭМО НАНУ, 2000. – 422 с.
    129. Бжежецький А. Nowa Europa Wschodnia / Анджей Бжежецький // Україна модерна. Марксизм на сході Европи. Число 3 (14). – К.: Критика. 2009. – С. 163–165.
    130. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / Збигнев Бжезинский / Пер. с англ. О.Ю.Уральской. – М.: Международные отношения, 1999. – 256 с.
    131. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті / Збігнєв Бжезинський / Пер. з англ.А.Іщенка. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2006. – 102 с. – (Актуал. світ. дискусії).
    132. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство / Збіґнєв Бжезінський / Пер. з англ. Андрія Іщенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 204 с. – (Актуал. світ. дискусії).
    133. Бжезінський З. Україна і Польща в контексті європейської інтеграції / Збіґнєв Бжезінський // Стратегічна панорама. – 1998. – № 4. – С. 29–39.
    134. Білан В. М. Центральноєвропейська ініціатива у зовнішній політиці України, Угорщини та інших країн регіону 1989-1999 рр. / В.М.Білан // Наукові записки. Національний університет "Києво-Могилянська академія". – 2001. – №18. – С. 129–133.
    135. Блеса П. Европа «единая и свободная»: внешняя политика, оборона и безопасность в обновленном Европейском союзе / Пабло Блеса // Неприкосновенный запас. Дебаты о политике и культуре. – 2007. – № 6 (056). – С. 192–203.
    136. Богиева Н.А. Восточноевропейские исследования на Западе в оценке их авторов и организаторов / Н.А.Богиева, В.А.Дьяков // Славяноведение и балканистика в странах зарубежной Европы и США. / Богиева Н.А., Дьяков В.А. – М.: Наука, 1989. – С.56–67.
    137. Бойченко О.М. Позиції Центральноєвропейських країн до формування безпекової та оборонної політики ЄС (на ґрунті Польщі, Словаччини та Чехії) / О.М.Бойченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць: У 2-х част. – К.: Київський націон. ун-т імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2009. – Вип.84. – С. 95–98.
    138. Бриггс Э. История Европы: В 3-х книгах. Кн. 3. История нового и новейшего времени. С 1789 года и до наших дней / Эйза Бриггс, Патриция Клэвин / Пер. с англ. – М.: Изд-во «Весь Мир», 2008. – 192 с.
    139. Брусиловська О. І. У пошуках місця під сонцем. Відносини України з країнами Східної та Центральної Європи: крізь призму наукових досліджень та реальної політики / О.І.Брусиловська // Політика і час. – 2005 – №8. – С. 64–72.
    140. Брусиловська О.І. Посткомуністична Східна Європа: зовнішні впливи, внутрішні зміни: Монографія / О.І. Брусиловська. – Одеса: Астропринт, 2007. – 352 с.
    141. Брусиловська О.І. Становлення ліберальної демократії в міжнародній регіональній системі Східної Європи / О.І. Брусиловська // Дослідження світової політики: Зб.наук.пр./ Відп. ред. Є.А. Макаренко. – К.: Ін-т світ.економіки і міжнар.відносин НАН України, 2009. – Вип.47. – С.3–24.
    142. Будкин В.С. Пролемы развития приграничных экономических отношений СССР с европейскими странами-членами СЭВ. Научный доклад / В.С. Будкин. – АН УССР; Институт социальной и экономической проблематики зарубежных стран. – К.: Наукова думка, 1988. – 51 с.
    143. Бухарин Н.И. Демократическое правовое государство и гражданское общество в странах Центрально-Восточной Европы / Н.И.Бухарин. – М.: Наука, 2005. – 182 с.
    144. Валлерстайн И. После либерализма / Иммануэль Валлерстайн / Пер. с англ. / Под ред. Б.Ю.Кагарлицкого. – М.: Эдиториал УРСС, 2003. – 256 с.
    145. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від середньовіччя до сьогодення / П.Вандич. – К.: Критика, 2004. – 464 с.
    146. Василенко С.Д. Європейський вибір України / С.Д.Василенко. – Одеса: „ВидавІнформ” ОНМА, 2003. – 212 с.
    147. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944 – 1996 рр.) / Л.Д.Васильєва-Чекаленко. – К.: Освіта, 1998 - 176 с.
    148. Вахудова М.А. Нерозділена Європа. Демократія, важелі впливу та інтеграція після комунізму / Анна Мілада Вахудова / Пер. з англ. Тараса Цимбала. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 380 с.
    149. Віднянський С.В. Україна і Центрально-Східна Європа у ХХ столітті: уроки минулого і сучасність / С. Віднянський, І. Вовканич // Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи : доп. та повідомл. наук. конф., присвяч. 70-річчю д-ра іст. наук, проф., засл. працівника освіти України Гранчака І. М., 7 жовт. 1997 р. / Упр. освіти Закарпат. ОДА, Ужгород. держ. ун-т, Ужгород. держ. ін-т інф-ки, економіки і права, Закарпат. регіон. центр соціально-екон. і гуманіт. дослідж. НАН України. – Ужгород : Патент, 1998. – С. 66–72.
    150. Віднянський С.В. Україна в Європі у минулому столітті: від об’єкта до суб’єкта міжнародних відносин / С.В. Віднянський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки : міжвід. зб. наук. праць / НАН України, Ін-т історії України. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2001. – Вип. 10. – С. 9–21.
    151. Віднянський С.В. Центрально-Східна Європа у ХХ ст. як особливий регіон: основні напрями та проблеми вивчення / С.В. Віднянський // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Історія. – Вип. 12. – Ужгород, 2005. – С. 13–18.
    152. Віднянський С.В. Україна в європейському геополітичному п
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА