РЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ У ПОЛЬЩІ XVI – СЕРЕДИНИ XVII СТ. ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ




  • скачать файл:
  • Название:
  • РЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ У ПОЛЬЩІ XVI – СЕРЕДИНИ XVII СТ. ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
  • Альтернативное название:
  • РЕФОРМАЦІЙНІЙ РУХ У ПОЛЬЩІ XVI - середини XVII СТ. ЯК Чинник РОЗВИТКУ Польської ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТІЧНОСТІ
  • Кол-во страниц:
  • 386
  • ВУЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

    ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису



    ЧЕРКАСОВ Станіслав Сергійович



    УДК: 94(438)«15/16»:284.001.361



    РЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ У ПОЛЬЩІ XVI – СЕРЕДИНИ XVII СТ. ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ


    Спеціальність 07.00.02. – Всесвітня історія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук





    Науковий керівник:
    Нестеренко Людмила Олексіївна,
    кандидат історичних наук, доцент





    Запоріжжя – 2011









    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 9
    1.1. Стан наукової розробки проблеми 9
    1.2. Джерельна база 31
    1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження 45
    РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗИС РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ В ПОЛЬЩІ 56
    2.1. Передумови польської Реформації 56
    2.2. Соціальний склад польського реформаційного руху 67
    РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ В ПОЛЬЩІ ТА ВПЛИВ РЕФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛЬСЬКОГО ЕТНОПОЛІТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 84
    3.1. Еволюція реформаційного руху в Польщі у 1518-1550 рр. 84
    3.2. Політична боротьба протестантської шляхти у 1550-1573 рр. 97
    3.3. Польський реформаційний рух в умовах розгортання контрреформаційного наступу 1574-1658 рр. 118
    РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ РЕФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛЬСЬКОГО ЕТНОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА 141
    4.1. Внесок діячів польського реформаційного руху в розвиток польської літературної мови і книгодрукування 141
    4.2. Протестантська освіта в Польщі доби Реформації 163
    ВИСНОВКИ 178
    ПРИМІТКИ 186
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 254
    ДОДАТКИ 357









    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ПАН – Польська академія наук
    AGAD – Головний архів давніх актів
    BCz. – Бібліотека Чарторийських у Кракові
    BJag. – Бібліотека Ягеллонського університету
    BKórn. – Бібліотека Польської академії наук у Курніку
    BN – Національна бібліотека Республіки Польща
    BPAN Kr. – Бібліотека Польської академії наук у Кракові
    BRacz. – Бібліотека Рачинських у Познані
    BUW – Бібліотека Варшавського університету








    ВСТУП

    Актуальність теми. В умовах сучасної глобалізації, що супроводжується уніфікацією етнокультурного середовища, дедалі більшої ваги набувають проблеми етнічного характеру, без урахування яких неможлива побудова демократичного громадянського суспільства, розв’язання значної частини існуючих міждержавних конфліктів. Важливість етнічних питань у сучасних суспільно-політичних процесах зумовлює гостру потребу у проведенні не тільки теоретичних, але і конкретно-історичних досліджень обставин розвитку та механізмів формування феномену етнічної ідентичності, виявлення його функціональної специфіки.
    Першочергове місце серед трансформаційних чинників, що вплинули на розвиток етнічної ідентичності європейських народів періоду раннього нового часу, належить протестантській Реформації, яка здійснила знаковий внесок у формування сучасних рис європейської цивілізації. Піднесення Реформацією етнічних цінностей відбувалось у тісному взаємозв’язку із активними суспільними перетвореннями, які сприяли запровадженню принципів раціоналізму, плюралізму і толерантності у політичному житті, що і на сучасному етапі всесвітньої історії знаходять вираження у становленні демократичних республіканських форм влади. Дослідження Реформації дозволяє простежити основні прояви та наслідки впливу релігійного руху на розвиток етнічної спільноти.
    Незважаючи на загальноєвропейський масштаб історичного явища, Реформація сформувала в кожній із охоплених нею країн локальну модель свого розгортання, відмінну від інших зразків. Невід’ємним складником історичного розвитку Східної Європи XVI-XVII ст. став польський реформаційний рух, який за характером свого впливу вийшов далеко за межі безпосередньо польської території. Зокрема, враховуючи перебування під владою Польщі українських земель, поглиблене вивчення перебігу польської Реформації становить винятковий інтерес не тільки для зарубіжної, але і вітчизняної історії.
    У науково-практичному вимірі актуальність роботи посилюється відсутністю в українській історіографії спеціальних праць, присвячених вивченню польського реформаційного руху, що вимагає створення комплексних досліджень, які б уможливили складання повної картини явища у вітчизняній історичній науці.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення обраної проблематики здійснювалось у рамках комплексної теми «Трансформація політичних систем країн Східної Європи в XVI-XX ст.», що виконується на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету.
    Об’єктом дослідження виступають суспільні трансформації в Польській державі XVI – середини XVII ст.
    Предметом дослідження є реформаційний рух в Польщі XVI – середини XVII ст. як чинник розвитку польської етнічної ідентичності.
    Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу масиву джерел та наукової літератури дослідити перебіг реформаційного руху в Польщі XVI – середини XVII ст. та проаналізувати механізми впливу Реформації на розвиток польської етнічної ідентичності.
    Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі були визначені такі дослідницькі завдання:
    – охарактеризувати стан наукової розробки проблеми та її джерельну базу;
    – виявити історичні передумови генезису реформаційного руху в Польщі XVI – середини XVII ст.;
    – розглянути соціальний склад польського реформаційного руху;
    – простежити перебіг реформаційного руху в Польщі та визначити основні етапи його розвитку;
    – висвітлити роль Реформації у формуванні польського етнополітичного середовища;
    – проаналізувати характер та механізми впливу Реформації на формування польського етнокультурного середовища.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють період XVI – середини XVII ст. Нижня межа – XVI ст., де за основну точку відліку взятий 1518 р., зумовлена першою письмовою згадкою про початок проникнення протестантизму на польські землі. Верхня межа, позначена серединою XVII ст., пов’язана з сеймовою постановою 1658 року про вигнання аріан з Польщі, яка призвела до втрати протестантами впливового представництва у сеймі і фактично знаменувала собою остаточну перемогу контрреформаційного табору та згортання польського реформаційного руху.
    Водночас необхідно зазначити, що дослідження деяких із аспектів обраної проблеми вимагає виходу за визначені хронологічні межі, що пояснюється необхідністю розкриття історичних передумов становлення польського реформаційного руху, без урахування яких стає неможливим науковий аналіз явища.
    Територіальні межі дослідження складають насамперед землі польської Корони в кордонах XVI – середини XVII ст. із урахуванням усіх відповідних територіальних змін. Разом з тим, дослідження охоплює важливі центри польського реформаційного руху, розташовані на території Великого князівства Литовського та литовських землях Речі Посполитої, що мали безпосередній вплив на розвиток Реформації в Польщі. Розгляд польського реформаційного руху у європейському контексті передбачав також звернення до подій, що відбувались на території Західної та Центрально-Східної Європи.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є першою спробою комплексного дослідження польського реформаційного руху в українській історіографії. Проведений аналіз корпусу історичних джерел та наукових праць дозволив автору здійснити особистий внесок у розробку історії польської Реформації, який може бути конкретизований у низці положень.
    Досліджено генезис Реформації в Польщі, розкрито історичні передумови її розгортання, встановлено основні шляхи експансії реформаційних ідей на польську територію.
    Удосконалено реконструкцію перебігу польського реформаційного руху, розроблено характеристику його соціального складу, запропоновано періодизацію етапів його розгортання, введено до наукового обігу інформацію з неопублікованих джерел.
    Вперше проведено спеціальне дослідження ролі Реформації у формуванні польської етнічної ідентичності, визначено механізми, умови й ступінь впливу реформаційного руху на розвиток польського етнокультурного та етнополітичного середовища у їх взаємозв’язку і взаємозалежності.
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані внаслідок його проведення результати, теоретичні висновки та фактичний матеріал можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії Польщі, підготовці монографічних робіт, присвячених проблемам етнодержавознавства, історії Східної Європи періоду раннього нового часу, укладанні навчальних і методичних посібників, розробці лекційних курсів на базі історичних факультетів університетів. Окремі положення дисертації можуть бути корисними для дослідження впливу польської Реформації на розвиток низки явищ духовного життя в межах вітчизняної історії.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були використані у доповідях на всеукраїнських та міжнародних конференціях: науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих учених (м. Запоріжжя, 29 травня 2007 р.; 1 червня 2009 р.); IV всеукраїнській науковій конференції «Гуманістичні цінності світових цивілізацій і проблеми сучасного світу» (м. Кривий Ріг, 10-11 квітня 2008р.); I та ІІ міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології» (м. Одеса, 6-7 лютого 2009 р.; 28-29 січня 2010 р.); XIX та XX міжнародній науковій конференції «Історія релігій в Україні» (м. Львів, 12-15 травня 2009 р.; 12-15 травня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми культурної ідентичності: локальний та глобальний контексти» (м. Острог, 22-23 квітня 2010 р.); I всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених «Історія світової цивілізації від давнини до сучасності» (м. Дніпропетровськ, 29-30 квітня 2010 р.); III міжнародній науковій конференції молодих учених «Дні науки історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка» (м. Київ, 22-23 квітня 2010 р.); II всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Світовий культурно-мовленнєвий та політичний простір: погляд через століття» (м. Москва, 1 червня 2010 р.); міжнародній конференції Інституту історії Ягеллонського університету «Описуючи Центрально-Східну Європу» (м. Краків, 11-12 червня 2010 р.); науковій конференції стипендіатів Міжнародної школи гуманітарних наук Східної Європи (м. Варшава, 24-25 червня 2010 р.); науковій конференції «Реформація між Сходом та Заходом» (м. Варшава, 22-28 жовтня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Луганськ, 7-8 квітня 2010 р.; 12-13 квітня 2011 р.).
    Апробація основних висновків дослідження здійснювалась під час проходження наукового стажування при Інституті інтердисциплінарних досліджень Варшавського університету «Artes Liberales» (м. Варшава, вересень-жовтень 2009 р.; червень 2010 р.). Результати дослідження відображено у 18 публікаціях автора, з яких 7 – у фахових виданнях.
    Структура дисертації зумовлена предметом, об’єктом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків, приміток, списку джерел та літератури (920 позицій) та 13 додатків. Загальний обсяг дослідження складає 386 сторінок, з них основну частину дисертації становлять 185 сторінок машинописного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено комплексне дослідження перебігу польського реформаційного руху XVI – другої половини XVII ст. та визначено основні механізми і характер його впливу на формування польської етнічної ідентичності.
    Проведений аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив стабільний інтерес багатьох поколінь дослідників до вивчення польської Реформації, що розпочалось ще у XVII ст. і, разом з тим, наявність цілої низки проблем, що потребують подальшого розв’язання. Необхідно відзначити, що спеціальних досліджень, присвячених польському реформаційному руху, в українській історіографії не існує. Більшість останніх узагальнюючих робіт зарубіжних істориків датується другою половиною XIX – початком XX ст. і з цієї причини не враховує напрацьованого подальшими дослідженнями великого масиву джерельного матеріалу. Залишаються також малорозробленими основні якісні параметри розвитку польської Реформації, недостатньо з’ясованими виступають такі її аспекти, як передумови виникнення, шляхи експансії, еволюція соціального складу, що в більшості праць згадуються побіжно, або отримують традиційно поверхове висвітлення. Поза увагою більшості істориків залишилась проблема впливу Реформації на формування польської етнічної ідентичності, що зумовлює потребу її окремого розгляду.
    З метою реалізації поставлених дослідницьких завдань автором було використано широкий комплекс історичних джерел, на яких базується дисертаційне дослідження, що складається з масиву опублікованих та неопублікованих документів, які включають в себе джерела як актового, так і наративного характеру, рукописні зібрання фондів архівних і бібліотечних установ Республіки Польща. Загалом спектр залучених джерел дозволяє виконати окреслені дослідницькі завдання за допомогою застосування комплексу загальнонаукових та загальноісторичних методів, які ґрунтуються на базових принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності та всебічності наукового пізнання. Застосовані у дисертаційному дослідженні положення концепції групових ідентичностей відображені у теоретичному розподілі етноідентифікаційного середовища на етнокультурний та етнополітичний складники, твердженні про трансформаційний характер етноідентифікаційного середовища та його здатності до постійного розвитку, що дало можливість виявити механізми впливу Реформації на формування польської етнічної ідентичності.
    У процесі висвітлення поставленої мети автор прийшов до низки висновків та узагальнень. Важливе місце серед явищ польської історії періоду раннього нового часу належить феномену протестантської Реформації, розвиток якої в Польщі відбувався синхронно з аналогічними процесами у Західній Європі XVI-XVII ст. Ґенеза та характер польського реформаційного руху мали глибокі соціокультурні корені. Їх визначили соціально-економічні, політичні та ідейно-культурні чинники. До соціально-економічних чинників належить стрімкий розвиток міст, поширення фільваркової системи господарювання, збільшення матеріальних статків шляхти, що заклали підвалини конфлікту її економічних інтересів з інтересами католицької церкви, забезпечили матеріальні ресурси для розгортання реформаційної боротьби. Політичні передумови представлені внутрішніми та зовнішніми чинниками. Внутрішні передумови відображає зародження екзекуціоністського руху за утвердження домінування шляхти у політичному житті, зовнішні – остаточна перемога Польщі у боротьбі з Тевтонським орденом та його секуляризація із подальшим перетворенням в осередок поширення лютеранства у регіоні. Ідейно-культурні передумови знайшли свій прояв у кризі польської католицької церкви, поширенні гусизму, проникненні антиклерикальних гуманістичних ідей, розвитку освіти і книгодрукування.
    Проаналізувавши соціальний склад польського реформаційного руху, ми дійшли висновку, що на різних етапах його розвитку до нього входили представники шляхти, магнатерії, міщан, селян та католицького духовенства, які мали власну мотивацію щодо підтримки реформаційних перетворень. Водночас, досягши свого максимуму на початковому етапі, участь міщан та селян була в подальшому обмежена цілою низкою політичних, соціально-економічних та ідеологічних чинників, які призвели до переходу реформаційної ініціативи до представників шляхетського стану і визначили переважно шляхетський характер польської Реформації.
    Підтримка реформаційного руху відповідала становим інтересам польської шляхти, яка була зацікавлена у використанні реформаційних гасел у політичній боротьбі з церковними та світськими магнатами, секуляризації церковних земель, звільненні з-під церковної юрисдикції. Критична налаштованість представників шляхетського стану щодо польської католицької церкви ґрунтувалась, у тому числі, і на несприйнятті конкретних проявів зловживання її привілейованим становищем. З усіх конфесійних течій протестантської Реформації поставленим шляхтою суспільно-політичним цілям найбільше відповідав кальвінізм з його республіканськими організаційними принципами, демократизацією церковного устрою та підпорядкованістю світському елементу.
    Окрім представників шляхетського стану, починаючи з другої половини XVI ст., підтримку реформаційному руху в Польщі надавали окремі польські та литовські магнати. Підтримка Реформації виступала для них зручним засобом посилення власних політичних позицій шляхом згуртування навколо себе досить численних груп протестантської шляхти, що давало можливість її очолити. Така тактика політичної боротьби використовувалась передусім як інструмент послаблення магнатами політичних позицій польського короля та церкви в умовах протистояння державної та приватної влади, що знайшло своє вираження в подіях Сандомирського рокошу 1606-1609 рр.
    Позиція міщан у релігійному конфлікті була значною мірою визначена юридичним статусом міста, до якого вони належали, та характером взаємовідносин із католицьким духовенством. Глибинність внутрішніх соціально-економічних протиріч заважала досягненню міщанами такого рівня станової консолідації, який би був співвимірним із шляхетським. Віросповідання мешканців приватних міст часто залежало від позиції їхнього власника. Простежено, що, починаючи з середини XVI ст., участь міщан у реформаційному русі була поставлена під організаційний контроль протестантської шляхти.
    Зафіксовані випадки участі селян у польському реформаційному русі набували форм соціального протесту. Найбільш масштабною стала підтримка селянами Гданського бунту 1525 р. У подальшому локальні виступи селян під реформаційними гаслами стали поодиноким і малочисленним явищем. До чинників, які перешкодили більш активній участі селян у реформаційних перетвореннях, слід віднести високий ступінь особистої залежності, шляхетський характер польської Реформації і непопулярність радикальних суспільно-політичних реформ серед переважної більшості представників протестантської шляхти, поверховість селянської християнізації і відсутність одностайності у ставленні до селянського питання серед протестантських конфесій. Секуляризація шляхтою церковних земель жодним чином не позначалась на становищі селян, оскільки між селянами не було розподілено земельних площ, відібраних у церкви.
    Підтримка реформаційних ідей окремими представниками католицького духовенства була спричинена, насамперед, протестом проти обов’язковості принципу целібату та сплати римській курії аннат, що не завжди набував форми відкритого розриву з католицизмом. Частина вищого польського кліру середини XVI ст., очолювана архієпископом Я. Уханським, підтримала плани протестантської шляхти із створення польської національної церкви, які пов’язувала із католицькою основою майбутньої церковної організації та здобуттям автономного статусу польської церкви від папської курії.
    Узагальнюючи розгляд перебігу польського реформаційного руху, доцільно виокремити три основні етапи його розгортання, що відображають головні якісні зміни у розвитку історичного явища.
    Перший – етап становлення польського реформаційного руху, який тривав від початку експансії протестантизму на польські землі у 1518 р. до оформлення організаційної структури протестантських громад та проведення першого протестантського синоду у 1550 р., і характеризується інтенсивним поширенням реформаційних ідей, що здобувають найбільшу підтримку у шляхетському середовищі. Використовуваний частиною польських істориків стосовно особливостей розвитку Реформації в Польщі першої половини XVI ст. термін «криптореформація» є, на нашу думку, досить умовною дефініцією, яка не може слугувати вичерпною характеристикою реформаційного руху в Польщі зазначеного періоду. Документально зафіксованою є наявність значної кількості прикладів відкритого сповідування протестантизму, початок формування протестантських громад. Особливо яскравим проявом реформаційних настроїв став Гданський бунт 1525 р., інтенсивне поширення кальвінізму серед шляхти у 1540-х рр. З іншого боку, запроваджені правові заборони на поширення Реформації не дозволяли їй досягти свого повного розквіту, утримували більшість її прихильників від відкритого розриву з католицизмом.
    Другий етап охоплює період реформаційної боротьби протестантської шляхти 1550-1573 рр., головним здобутком якої стало прийняття акту Варшавської конфедерації 1573 р., активне використання шляхтою протестантських гасел у політичній боротьбі, сполучення вимог екзекуціоністського та реформаційного рухів. Суттєвим досягненням польської Реформації цього періоду став вихід на рівень політичної боротьби і перетворення останньої в одну із основних сфер свого розгортання. Використовуючи реформаційні гасла у своїй політичній програмі, шляхта відстоювала передусім власні станові інтереси, які були ототожнені нею з пріоритетом загальнодержавних та польських етнічних цінностей.
    Одночасно, саме в цей період остаточно визначились основні конфесійні напрямки польського реформаційного руху, якими стали кальвінізм, лютеранство, чеськобратська церква та відокремлені від кальвіністів у 1565 р. аріанські громади польських братів. Досягнення спільної домовленості між представниками тринітарних конфесій (кальвіністами, лютеранами та чеськими братами) унаслідок укладення Сандомирської унії 1570 р. офіційно закріпило розкол протестантського табору за принципом тринітарії – антитринітарії, що так і не отримав перспективи свого подолання в процесі подальшого розвитку польської Реформації.
    Третій етап позначений процесом згортання польського реформаційного руху в умовах контрреформаційного наступу, який продовжувався до запровадження сеймом смертної кари для аріан у 1658 р. і пов’язаний передусім із боротьбою протестантів за збереження раніше здобутих Реформацією перемог, уособленням яких залишався акт Варшавської конфедерації. Загальною домінантою окресленого періоду став розвиток польської Реформації в умовах значної активізації контрреформаційного наступу католицької церкви, вплив якої в політичному житті держави неухильно зростав. Водночас, суттєву загрозу для реформаційного руху становив масовий перехід протестантської шляхти до католицизму та міжконфесійне протистояння у протестантському таборі.
    Спробою застосування радикальних методів впливу на королівську владу стала участь частини протестантів у Сандомирському рокоші 1606-1609 рр., поразка якого повернула польський реформаційний рух до мирної форми організації реформаційної боротьби у вигляді сеймової політичної діяльності. Напротивагу більш численним прибічникам католицизму, протестантська шляхта виступала в сеймі як значно менша консолідована група. Як наслідок, більшість висунутих протестантами вимог залишалась проігнорованою, або відкладалась на невизначену перспективу. Каталізатором остаточного згортання польського реформаційного руху стала підтримка частиною протестантів шведського короля під час польсько-шведського конфлікту 1656-1660 рр., що була в подальшому використана сеймом як привід для запровадження суворих санкцій стосовно осіб аріанського віросповідання. Варто констатувати, що до ключових причин згортання польської Реформації належить як успіх безпосередньо самого контрреформаційного наступу, так і процеси, що відбувались усередині реформаційного руху – загострення міжконфесійного протистояння та вузька соціальна база польської Реформації, що складалась переважно з представників шляхетського стану і не здобула більш широкої підтримки серед інших верств населення.
    Оцінюючи вплив Реформації на формування польської етнічної ідентичності, необхідно відзначити вагомий внесок реформаційного руху до розвитку польського етнополітичного та етнокультурного середовища.
    Визначальним механізмом впливу Реформації на формування польського етнополітичного середовища стала політична боротьба протестантської шляхти, що набула найбільшої активності протягом 1550-1573 рр. Спрямована проти католицької церкви, політична діяльність протестантів відіграла виняткову роль у поширенні польських етнічних цінностей на сферу організаціїї державної влади та сприяла набуттю ними нормативного закріплення. На практиці цей вплив було реалізовано в обґрунтуванні протестантами власних політичних вимог інтересами польського народу та держави, боротьбі за створення польської національної церкви, утвердженні пріоритету польського права та законів над розпорядженнями римської курії. Важливе значення мала висунута протестантською шляхтою вимога проведення сеймових засідань польською, а не латинською мовою, запровадження протестантами традиції польськомовного видання сеймових конституцій. Активно використовуючи реформаційні гасла у політичній боротьбі, протестантська шляхта сприяла укріпленню основних засад шляхетської демократії, основ польського парламентаризму та польської етнополітичної культури в цілому. Таким чином, польський реформаційний рух виступив потужним чинником етнізації сфери відносин влади і державного управління, суспільно-політичної інтеріоризації польських етнічних норм і цінностей, що формували базові уявлення про приналежність до польської етнічної спільноти та здійснили відчутний вплив на розвиток польської етнічної ідентичності.
    Основними чинниками впливу Реформації на формування польського етнокультурного середовища стали протестантська освіта та книгодрукування. Суттєвим здобутком Реформації став розвиток польськомовності книгодрукування, який відповідав намаганню протестантів охопити виданою літературою якомога ширшу, у тому числі й не знайому з латиною читацьку аудиторію. Уваги заслуговує жанрове розмаїття надрукованих протестантами праць, виконання польськомовних перекладів Біблії, створення перших граматик та словників з польської мови. Заснування мережі протестантських друкарень уперше зруйнувало краківську монополію на видання книжкової продукції, поширивши друкарську технологію на територію всієї монархії. Роль іншого дієвого інструменту реформаційного впливу на польське етнокультурне середовище належить протестантській освіті. Запровадження в протестантських школах вивчення польської мови, історії та права забезпечувало потреби протестантських конфесій у поширенні реформаційних ідей народною мовою. Долаючи догматичну замкнутість та латинізацію середньовічної освітньої традиції, протестантські школи функціонували не як вузько богословські заклади, а як освітні центри, що адаптували найкращі зразки західноєвропейської культури XVI-XVIІ ст. до польських етнокультурних реалій. Протест польських реформаторів проти запровадженої католицькою церквою тотальної латинізації польської культури виник на основі поєднання основних догматичних засад протестантизму із патріотичними ідеями польської шляхти. Створені діячами польського реформаційного руху граматики і словники з польської мови, а також публіцистичні трактати на її захист, відображають визнання протестантськими авторами високого авторитету польських етнічних цінностей, прагнення до підвищення їхнього суспільного статусу. Польськомовність протестантської освіти і книгодрукування, внесок протестантів у становлення польської літературної мови здійснили визначальний вплив на розвиток польського етнокультурного середовища як об’єктивізованого комунікативного простору, що формується у процесі етнічної ідентифікації.










    ПРИМІТКИ

    ДО РОЗДІЛУ 1

    1. Wengerscii A. Libri quattor Slavoniae Reformatae / Andreae Wengerscius ; praef. Ianussius Tazbir ; [indicem nominum compilavit Wenceslaus Urban ; praefationem in linguam Latinam vertit Miecislaus Brożek ; voluminis edendi tutelam gessit Lechus Szczucki]. – Varsoviae : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1973. – 633 s. – (Biblioteka Pisarzy Reformacyjnych ; nr. 11).
    2. Lubieniecki S. Historia Reformacji Polskiej : w której przedstawia się początki oraz rozwój zarówno zreformowanych, jako też antytrynitarzy w Polsce oraz w ziemiach sąsiednich : w 2 ks. / Stanisław Lubieniecki ; tłumaczył na język polski oraz wstępem i uwagami zaopatrzył Edmund Bursche. – Warszawa : [Uniwersytet Warszawski], 1938. – Ks. 1. – 1938. – 190 s.; Lubieniecki S. Historia Reformacji Polskiej : w której przedstawia się początki oraz rozwój zarówno zreformowanych, jako też antytrynitarzy w Polsce oraz w ziemiach sąsiednich : w 2 ks. / Stanisław Lubieniecki ; tłumaczył na język polski oraz wstępem i uwagami zaopatrzył Edmund Bursche. – Warszawa : [Uniwersytet Warszawski], 1938. – Ks. 2. – 1939. – 190 s.
    3. Węgierski W. Kronika zboru ewangelickiego krakowskiego / Wojciech Węgierski ; [oprac. naukowe i wstęp Mariusz Pawelec]. – Kraków : Parafia Kościoła Ewangelicko–Augsburskiego, 2007. – 211 s.
    4. Sandii C. Bibliotheca antitrinitariorum / Christophori Sandii ; praefatione et indice nominum instruxit Lech Szczucki ; [Instytut Filozofii i Socjologii PAN]. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. – 317 s. – (Biblioteka Pisarzy Reformacyjnych ; nr. 6).
    5. Lauterbach S. Ariano-socinismus olim in Polonia. Der ehemalige Polnische Arianische Socinismus, wie er sich in diesen Landen eingeschlichen und ausgebreitet, welche ihre vornehmsten und bekandesten Lehrer gewesen, deren 50 an der Zahl nach ihrem Leben und ausgegangenen Schrifften beschrieben werden und wie er endlich völig daraus vertilget worden in einer historischen Erzehlung gezeugt / Samuel Friedrich Lauterbach. – Franckfurt ; Leipzig : George Marcus Knochen, 1725. – 480 s.
    6. Bock F. S. Historia Antitrinitariorum, maxime Socinianismi et Socinianorum quorem auctores, promotores, coetus templa ministri, scholae praeceptores, officinae typographicae, bibliothecae, colloquia, synodi, sectae, pacificationes, studia irenica, indoles, disputationes, fata prospera et adversa scripta typis expressa pariter atque inedita, nec non opera illis opposita ex fontibus magnamque partem monumentis et documentis recensentur / Friderici Samuelis Bock. – Regiomonti ; Lipsiae : G. L. Hartungius, 1779. – 556 p.
    7. Jablonski D. Historia consensus Sendomiriensis inter Evangelicos Regni Poloniae et M. D. Lithuaniae in Synodo Generali Evangelicorum utriusque partis Sendomiriae an. 1570 die 14 aprilis initi continua serie, quae Synodum Sendomiriensem anbegressa quae in ipsa Synodo acta quaeque eam consecuta sunt / Danielis Ernesti Jablonski. – Berolini : Ambrosium Haude, 1731. – 263 p.
    8. Friese Ch. G. Kirchengeschichte des Königreichs Polen vom Ursprunge der christlischen Religion in diesem Reiche und der Entstehung der Bischöfthümer, Posen, Gnesen, Krakau, Breslau, Lebus, wie auch der verschiedenen Religions Streitigkeiten dieses Landes bis auf jetzige Zeit [in 2 th.] / Christian Gottlieb Friese. – Wrocław : Wilhelm Gottlieb Korn, 1786. – Th. 2 : Beyträge zu der Reformationgeschichte in Polen und Litthauen besonders. – 542 s.
    9. Łukaszewicz J. Dzieje kościolów wyznania helweckiego w Litwie / Jozef Łukaszewicz. – Poznań : Drukarnia Orędownika na Garbarach, 1842. – 292 s.
    10. Łukaszewicz J. O kościołach braci czeskich w dawnej Wielkiejpolsce / Jozef Łukaszewicz. – Poznań : Drukarnia Karola Pompejusza, 1835. – 423 s.
    11. Łukaszewicz J. Dzieje kościolów wyznania helweckiego w dawnej Małej Polsce / Jozef Łukaszewicz. – Poznań : Księgarnia Jana Konstantego Źupańskiego, 1853. – 435 s.
    12. Krasiński W. Zarys dziejów powstania i upadku reformacji w Polsce : [w 2 t.] / Waleryan Krasiński. – Warzsawa : Nakładem Zwiastuna Ewangelicznego, 1903. – T. 1. – 1903. – 254 s.; Krasiński W. Zarys dziejów powstania i upadku reformacji w Polsce : [w 2 t.] / Waleryan Krasiński. – Warzsawa : Nakładem Zwiastuna Ewangelicznego, 1903. – T. 2, cz. 1 – 1904. – 252 s.; Krasiński W. Zarys dziejów powstania i upadku reformacji w Polsce : [w 2 t.] / Waleryan Krasiński. – Warzsawa : Nakładem Zwiastuna Ewangelicznego, 1905. – T. 2, cz. 2 – 1905. – 123 s. : mapy.
    13. Fischer G. Versuch einer Geschichte der Reformation in Polen : [in 2 t.] / Georg Wilhelm Theodor Fischer. – Grätz : A. Scmädicke, 1855. – T. 1. – 1855. – 316 s.; Fischer G. Versuch einer Geschichte der Reformation in Polen [in 2 t.] / Georg Wilhelm Theodor Fischer. – Grätz : A. Scmädicke, 1855. – T. 2. – 1855. – 417 s.
    14. Dzieje Reformacyi w Polsce : od wejścia jej do Polski aż do jej upadku : wedlug najnowszych żródel : [w 2 t.] / zebral i oprac. Lulian Bukowski. – Kraków : Drukarnia Wł. L. Anczyca i Spółki, 1883. – T. 1 : Początki i terytoryalne rozprzestrzenienie się Reformacyi. – 1883. – 712 s.; Dzieje Reformacyi w Polsce : od wejścia jej do Polski aż do jej upadku : wedlug najnowszych żródel : [w 2 t.] / zebral i oprac. Lulian Bukowski. – Kraków : Drukarnia Wł. L. Anczyca i Spółki, 1883. – T. 2 : Polityczny wzrost i wzmaganie się Reformacyi aż do sejmu w r. 1558/9. – 1886. – 600 s.
    15. Zakrzewski W. Powstanie i wzrost Reformacji w Polsce : 1520–1572 / Winsenty Zakrzewski. – Lipsk : Fr. Wagner, 1870. – 285 s.
    16. Szujski J. Dzieje Polski podług ostatnich badań : [w 4 t.] / Józef Szujski. – Lwów : Karol Wild, 1862. – T. 2 : Jagiellonowie. – 1862. – 340 s.; Szujski J. Historyi polskiej treściwie opowiedzianej ksiąg dwanaście / Józef Szujski ; posł. opatrzył Przemysław Matusik. – Poznań : Wydawnictwo Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk, 2005. – 496 s. – (Wznowienia – Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk ; t. 26). – Bibliogr. : s. 395–438.
    17. Bobrzyński M. Dzieje Polski w zarysie / Michał Bobrzyński ; oprac. i wstępem poprzedzili Marian H. Serejski i Andrzej F. Grabski. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1987. – 560 s. : tabl.
    18. Szujski J. Odrodzenie i Reformacja w Polsce : pięć odczytów publicznych Józefa Szujskiego w ziemie 1880 r. / Józef Szujski. – Warszawa : Drukarnia Wieku, 1880. – 103 s.
    19. Koniecki O. Geschichte der Reformation in Polen / Otto Koniecki. – Breslau : C. Dülfer, 1872. – 165 s.
    20. Dalton H. Lasciana nebst den ältesten evangelischen Synodalprotokollen Polens 1556-1561 / Hermann Dalton. – Berlin : Reuter und Reichard, 1898. – 575 s. – (Beträge zur Geschichte der evangelischen Kirche in Russland ; t. 3).
    21. Жукович П. Кардинал Гозий и польская церковь его времени / П. Жукович. – Спб. : О. Елонский, 1882. – 542 с.
    22. Левицкий О. Социнианство в Польше и Юго-Западной Руси / О. Левицкий // Киевская старина. – 1882. – № 4. – С. 25–27 ; № 5. – С. 193–224 ; № 6. – С. 401–432.
    23. Любович Н. История Реформации в Польше : кальвинисты и антитринитарии : (по неизданным источникам) / Николай Любович. – Варшава : В типографии Земкеевича и Ноаковского, 1883. – 376 с.
    24. Кареев Н. Очерк истории реформационного движения и католической реакции в Польше / Н. Кареев. – М. : Типография А. И. Мамонтова и К, 1886. – 192 с. – (Очерки из истории европейских народов ; т. 2).
    25. Grabowski T. Z dziejów literatury kalwińskiej w Polsce : (1550–1650) / Tadeusz Grabowski ; Polska Akademia Umiejętności. – Kraków : Akademia Umiejętności, 1906 – 239 s.
    26. Grabowski T. Literatura aryańska w Polsce : 1560–1660 / Tadeusz Grabowski. – Kraków : Akademia Umiejętności, 1908. – 498 s.
    27. Grabowski T. Literatura luterska w Polsce wieku XVI : 1530–1630 / Tadeusz Grabowski ; Towarzystwo Przyjaciół Nauk – Poznań : Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 1920. – 222 s.
    28. Brückner A. Różnowiercy polscy : szkice obyczajowe i literackie / Aleksander Brückner. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1962. – 220 s.
    29. Merczyng H. Zbory i senatorowie protestancy w dawnej Rzeczypospolitej / Henryk Merczyng. – Warszawa : [s. n.], 1904. – 139 s.
    30. Sobieski W. Nienawiść wyznaniowa tłumów za rządów Zygmunta III / Wacław Sobieski. – Warszawa : S. Demby, 1902. – 199 s.
    31. Kubala L. Stanisław Orzechowski i wpływ jego na rozwój i upadek Reformacyi w Polsce / Ludwik Kubala. – Lwów : H. Altenberg ; Warszawa : E. Wende i Sp., 1906. – 103 s. – (Wydawnictwo Towarzystwa Nauczycieli Szkól Wyższych we Lwowie ; t. 1).
    32. Halecki O. Zgoda sandomierska 1570 r. : jej geneza i znaczenie w dziejach reformacyi polskiej za Zygmunta Augusta / Oskar Halecki. – Warszawa : Gebethner i Wolff, 1915. – 422 s.
    33. Chodynicki K. Reformacja w Polsce / Kazimierz Chodynicki. – Warszawa : Polska Składnica Pomocy Szkolnych, 1921. – 101 s. – (Biblioteka Składnicy ; nr. 7).
    34. Krause G. Die Reformation und Gegenreformation im ehemaligen Königreiche Polen, besonders in den jetzt preussischen Prowinzen Posen und Westpreussen / G. Krause. – Posen : Merzbach Buchdruck. – 1901. – 121 s.
    35. Wotschke T. Geschichte der Reformation in Polen / Theodor Wotschke. – Leipzig : R. Haupt, 1911. – 316 s.
    36. Wotschke T. Die Reformation im Lande Posen / Theodor Wotschke. – Lissa : O. Eulitz, 1913. – 112 s.
    37. Fox P. Reformation in Poland : Some Social and Economic Aspects / P. Fox. – Baltimore : The Johns Hopkins Press, 1924. – 153 p. – (Jons Hopkins University Studies in Historical and Political Science ; no. 4). – Bibliogr.: p. 149–150.
    38. Bartel O. Grzegorz Paweł z Brzezin : studium z czasów reformacji w Polsce / Oskar Bartel. – Kraków : [s. n.], 1927. – 22 s.
    39. Górski K. Grzegorz Paweł z Brzezin : monografia z dziejów polskiej literatury ariańskiej XVI wieku / Konrad Górski ; Polska Akademia Umiejętności. – Kraków : PAU, 1929. – 296 s.
    40. Merczyng H. Szymon Budny jako krytyk tekstów biblijnych / Henryk Merczyng ; Polska Akademia Umiejętności. – Kraków : W. Spasowicz, 1913. – 178 s.; Merczyng H. Rejowe z Nagłowic jako członkowie polskiego kościoła ewangelickiego / Henryk Merczyng ; posłowiem opatrzył Rafał Leszczyński. – Warszawa : Semper. – 2005. – 39 s.
    41. Chmaj L. Andrzej Wiszowaty jako działacz i myśliciel religijny / Ludwik Chmaj. – Kraków : Krakowska Spółka Wydawnicza, 1922. – 46 s.; Chmaj L. Marcin Ruar : studium z dziejów racjonalizmu religijnego w Polsce / Ludwik Chmaj ; Polska Akademia Umiejętności. – Kraków : PAU, 1921. – 154 s.; Chmaj L. Samuel Przypkowski na tle prądów religijnych XVII wieku / Ludwik Chmaj ; Polska Akademia Umiejętności. – Kraków : PAU. – 1927. – 240 s.
    42. Kormanowa Ź. Bracia polscy : 1560–1570 / Źanna Kormanowa. – Warszawa : Towarzystwo Naukowe Warszawskie, 1929. – 110 s. – (Rozprawy historyczne Towarzystwa Naukowego Warszawskiego ; t. 7, z. 3).
    43. Kot S. Ideologja polityczna i społeczna braci polskich zwanych arjanami / Stanisław Kot. – Warszawa : Wydawnictwo Instytutu Popierania Nauki, 1932. – 160 s.
    44. Wajsblum M. Ex regestro arianismi : szkice z dziejów upadku protestantyzmu w Małopolsce / Marek Wajsblum. – Kraków : Towarzystwo Badań Dziejów Reformacji w Polsce, 1937. – 384 s.
    45. Ogonowski Z. Arianie Polscy / Zbigniew Ogonowski. – Warszawa : Wiedza Powszechna, 1952. – 155 s.
    46. Tazbir J. Reformacja a problem chlopski w Polsce XVI wieku : oddziaływannie walki klasowej na wsi polskiej na ksztattowonie się ideologii religijnej szlachty w okresie Reformacji / Janusz Tazbir. – Wrocław : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1953. – 143 s. – (Studia Staropolskie ; t. 2). – Bibliogr.: s. 129–137.
    47. Tazbir J. Świt i zmierzch polskiej Reformacji / Janusz Tazbir. – Warszawa : Wiedza Powszechna, 1956. – 207 s.
    48. Chmaj L. Bracia Polscy : ludzie, idee, wpływy / Ludwik Chmaj. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1957. – 506 s. – Bibliogr.: s. 487–492.
    49. Studia nad arianizmem / pod red. Ludwika Chmaja ; Polska Akademia Nauk, Instytut Filozofii i Socjologii. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959. – 563 s.
    50. Chmaj L. Faust Socyn : (1539–1604) / Ludwik Chmaj. – Warszawa : Książka i Wiedza, 1963. – 516 s.
    51. Szczucki L. Marcin Czechowic : (1532–1613) : studium z dzijów antytrynitaryzmu polskiego XVI wieku / Lech Szczucki. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1964. – 322 s.
    52. Kurdybacha Ł. Z dziejów pedagogiki ariańskiej / Łukasz Kurdybacha. – Warszawa : Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych, 1958. – 212 s.
    53. Urban W. Chłopi wobec Reformacji w Malopolsce w drugiej połowie XVI w. / Wacław Urban ; Polska Akademia Nauk, Oddzial w Krakowie, Komisja Nauk Historycznych. – Kraków : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959. – 320 s. – Bibliogr.: s. 270–286. – (Prace monograficzne ; t. 3).
    54. Ogonowski Z. Z zagadnień tolerancji w Polsce XVII wieku / Zbigniew Ogonowski. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1958. – 352 s. – Bibliogr.: s. 337–348.
    55. Śliziński J. Z działalności literackiej braci czeskich w Polsce XVI–XVII w. / Jerzy Śliziński ; Polska Akademia Nauk, Komitet Słowianoznawstwa. – Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich : Wydawnictwo PAN, 1959. – 187 s. : il.
    56. Elton G. R. Reformation Europe : 1517–1559 / G. R. Elton. – London [etc.] : Collins, 1963. – 349 p. : maps. – (The Fontana History of Europe).
    57. Dickens A. G. Reformation and Society in Sxteenth-Century Europe / A. G. Dickens. – London : Thames and Hudson, 1966. – 216 p. : il.
    58. Rhode A. Geschichte der evangelischen Kirche im Posener Lande / Arthur Rhode. – Würzburg : Holzner Verlag, 1956. – 263 s.
    59. Schramm G. Der polnische Adel und die Reformation 1548–1607 / Gottfried Schramm. – Wiesbaden : F. Steiner, 1965. – 380 s.
    60. Tazbir J. Państwo bez stosów : szkice z dziejów tolerancji w Polsce XVI i XVII w. / Janusz Tazbir. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1967. – 299 s.
    61. Tazbir J. Dzieje polskiej tolerancji / Janusz Tazbir. – Warszawa : Interpress, 1973. – 170 s.
    62. Korolko M. Klejnot swobodnego sumienia : polemika wokól konfederacji warszawskiej w latach 1573–1658 / Mirosław Korolko. – Warszawa : Instytut Wydawniczy PAX, 1974. – 427 s. – Bibliogr.: s. 161–165.
    63. Kosman M. Protestanci i kontrreformacja : z dziejów tolerancji w Rzeczypospolitej XVI–XVIII wieku / Marceli Kosman ; Polska Akademia Nauk, Biblioteka Kórnicka. – Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1978. – 173 s.
    64. Kościelny R. Problem tolerancyjności kontrreformatorów w Rzeczypospolitej na przełomie XVI i XVII wieku / Robert Kościelny ; Uniwersytet Szczeciński. – Szczecin : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 1997. – 130 s. – (Rozprawy i studia ; t. 245). – Bibliogr.: s. 116–128.
    65. Wkład protestantyzmu do kultury polskiej : z zagadnień protestantyzmu w Polsce / [red. Tadeusz Wojak]. – Warszawa : Zwiastun, 1970. – 200 s.
    66. Lewanski R. C. The Role of the Reformation in the Development of Polish Culture / Richard Casimir Lewanski ; Association of Polish Protestants in Great Britain. – London : Association of Polish Protestants in Great Britain, 1990. – 38 p. – Bibliogr.: p. 33–38.
    67. Pawlak M. Dzieje Gimnazjum Elbląskiego w latach 1535–1772 / Marian Pawlak ; Ośrodek Badań Naukowych im. Wojciecha Kętrzyńskiego w Olsztynie. – Olsztyn : Pojezierze, 1972. – 225 s. : il.
    68. Tworek S. Działalność oświatowo kulturalna kalwinizmu małopolskiego : (połowa XVI–połowa XVIII w.) / Stanisław Tworek. – Lublin : Wydawnictwo Lubelskie, 1970. – 396 s. – Bibliogr.: s. 381–395.
    69. Barycz H. Z epoki renesansu, reformacji i baroku : prądy – idee – ludzie – książki / Henryk Barycz. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1871. – 795 s.; Barycz H. Jan Łasicki : studium z dzielów polskiej kultury naukowej XVI wieku / Henryk Barycz ; [Polska Akademia Nauk, Zaklad Historii Nauki i Techniki]. – Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich; Warszawa : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. – 181 s. – (Monografie z dziejów nauki i techniki ; t. 90).
    70. Bartel O. Jan Łaski / Oskar Bartel ; oprac. Janusz Maciuszko, Konsystorz Kościoła Ewangelicko-Reformowanego w RP. – Warszawa : Neriton, 1999. – Część 1 : 1499–1556. – 1999. – 252 s.
    71. Kamieniecki J. Szymon Budny – zapomniana postać polskiej Reformacji / Jan Kamieniecki. – Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2002. – 192 s. – (Acta Universitatis Wratislaviensis ; nr. 2373). – Bibliogr.: s. 171–184.
    72. Kowalska H. Działalność reformatorska Jana Łaskiego w Posce 1556–1560 / Halina Kowalska ; Konsystorz Kościoła Ewangelicko–Reformowanego w RP. – Warszawa : Neriton, 1999. – 185 s. – Bibliogr.: s. 166–174.
    73. Maciuszko J. Mikołaj Rej : zapomniany teolog ewangelicki z XVI w. / Janusz Maciuszko. – Warszawa : Chrześcijańska Akademia Teologiczna, 2002.
    74. Tazbir J. Stando lubentius moriar : biografia Stanisława Lubienieckiego / Janusz Tazbir. – Warszawa : Iskry, 2003. – 280 s. : tabl. złoż.
    75. Tafiłowski P. Jan Łaski : (1456–1531) kanclerz koronny i prymas Polski / Piotr Tofiłowski. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2007. – 475 s.
    76. Helsztyński S. Reformator Sarmacji : opowieść Cypriana Bazylika o Janie Łaskim 1592 / Stanisław Helsztyński. – Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1981. – 288 s. : il. – Bibliogr.: s. 281–282.
    77. Dzięgielewski J. O tolerancję dla zdominowanych : polityka wyznaniowa Rzeczypospolitej w latach panowania Władysława IV / Jan Dzięgielewski. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1986. – 229 s. : il. – Bibliogr.: s. 214–219.
    78. Jarmiński L. Bez użycia siły : działalność polityczna protestantów w Rzeczypospolitej u schyłku XVI wieku / Leszek Jarmiński. – Warszawa : Semper, 1992. – 270 s. – Bibliogr.: s. 251–262.
    79. Wołoszyn J. W. Problematyka wyznaniowa w praktyce parlamentarnej Rzeczypospolitej w latach 1648–1696 / Jacek Witold Wołoszyn. – Warszawa : Semper, 2003. – 329 s. – Bibliogr.: s. 321–323.
    80. Kempa T. Wobec kontrreformacji : protestanci i prawosławni w obronie swobód wyznaniowych w Rzeczypospolitej w końcu XVI i w pierwszej połowie XVII wieku / Tomasz Kempa. – Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. – 624 s. – Bibliogr.: s. 565–596.
    81. Gołaszewski Z. Bracia polscy / Zenon Gołaszewski. – Toruń : Duct, 2005. – 357 s. – Bibliogr.: s. 328–337.
    82. Ogonowski Z. Sozynianizm a oświecenie : studia nad myślą filizoficzno–religijną arian w Polsce XVII wieku / Zbigniew Ogonowski. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. – 573 s.
    83. Radoń S. Z dziejów polemiki antyariańskiej w Polsce XVI–XVII wieku / Sławomir Radoń. – Kraków : Uniwersitas, 1993. – 171 s. – (Select).
    84. Tazbir J. Arianie i katolicy / Janusz Tazbir. – Warszawa : Książka i Wiedza, 1971. – 295 s.; Tazbir J. Bracia polscy na wygnaniu : studia z dziejów emigracji ariańskiej / Janusz Tazbir. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977. – 282 s.
    85. Raków – ognisko arianizmu / pod red. Stanisława Cynarskiego ; Kieleckie Towarzystwo Naukowe. – Kraków : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. – 231 s. : il.; Socinianism and its Role in the Culture of the Culture of XVI-th to XVIII-th Centuries / edited by L. Szczucki in cooperation with Z. Ogonowski, J. Tazbir ; Polish Academy of Sciences, Instytute of Philosophy and Sociology. – Warsaw ; Lodz : PWN : Polish Scientific Publisher, 1983. – 239 p.; Wokół dziejów i tradycji arianizmu : zbiór studiów / pod red. Lecha Szczuckiego ; Instytut Filozofii i Socjologii Polskiej Akademii Nauk, Zespół Historii Polskiej Filizofii Nowożytnej. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1971. – 180 s.; Faustus Socinus and His Heritage / L. Szczucki ; Polich Academy of Arts and Sciences. – Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 2005. – 545 p.
    86. Gmiterek H. Bracia czescy a kalwini w Rzeczypospolitej : połowa XVI – połowa XVII wieku : studium porównawcze / Henryk Gmiterek ; Uniwersytet Marii Curie – Skłodowskiej, Wydział Humanistyczny. – Lublin : UMCS, 1987. – 224 s. – Bibliogr.: s. 214–224.
    87. Rott D. Bracia czescy w dawnej Polsce : działalność literacka, teksty, recepcja / Dariusz Rott. – Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002. – 211 s. : il., tabl. – (Prace Naukowe Uniwersytetu Śląskiego w Katowicach ; nr. 2035).
    88. Dworzaczkowa J. Bracia czescy w Wielkopolsce w XVI i XVII wieku / Jolanta Dworzaczkowa ; red. W. Kriegseisen. – Warszawa : Semper, 1997. – 216 s. : mapy. – Bibliogr.: s. 192–195.; Dworzaczkowa J. Z dzieów braci czeskich w Polsce / Jolanta Dworzaczkowa. – Poznań : Instytut Historii UAM, 2003. – 127 s. – (Publikacje Instytutu Historii UAM ; nr. 57).
    89. Klemp A. Protestanci w dobrach prywatnych w Prusach Królewskich od drugiej połowy XVII do drugiej połowy XVIII wieku / Aleksander Klemp ; Gdańskie Towarzystwo Naukowe, Wydział i Nauk Społecznych i Humanistycznych. – Gdańsk : Zakład Narodowy im. Ossołińskich, 1994. – 254 s. : il., tabl., mapy zł. – (Seria monografii ; nr. 98).
    90. Wojak T. Szkice z dziejów reformacji w Polsce XVI i XVII w. / Tadeusz Wojak. – Warszawa : Zwiastun, 1977. – 180 s.
    91. Kosman M. Protestanci w Polsce : (do połowy XX wieku) / Marceli Kosman ; Polska Akademia Nauk, Oddział w Krakowie. – Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1980. – 60 s. – (Nauka dla wszystkich ; nr. 330).
    92. Tazbir J. Reformacja, kontrreformacja, tolerancja / Janusz Tazbir. – Wrocław : Wydawnictwo Dolnośląskie, 1996. – 205 s.
    93. Urban W. Epizod reformacyjny / Wacław Urban. – Kraków : Krajowa Agencja Wydawnicza, 1988. – 80 s. : il. – (Dzieje Narodu i Państwa Polskiego ; nr. 2–30); Urban W. Dwa szkice z dziejów Reformacji / Wacław Urban. – Kielci : Wyższa Szkoła Pedagogiczna, 1991. – 151 s.
    94. Tazbir J. Szlachta i teologowie : studia z dziejów polskiej kontrreformacji / Janusz Tazbir ; red. J. Strączek. – Warszawa : Wiedza Powszechna, 1987. – 319 s. – Bibliogr.: s. 309–310.
    95. Tazbir J. Reformacja w Polsce : szkice o ludziach i doktrynie / Janusz Tazbir. – Warszawa : Książka i Wiedza, 1993. – 243 s.
    96. Skwarczyński P. Szkice z dziejów reformacji w Europie środkowo-wschodniej / Paweł Skwarczyński. – Londyn : Odnowa, 1967. – 173 s.
    97. Schmidt C. Auf Felsen gesät : die Reformation in Polen und Livland / Christoph Schmidt. – Göttingen : Vanden hoeck und Ruprecht, 2000. – 336 s. : il., mapy. – Bibliogr.: s. 306–335.
    98. Frick D. A. Polish Sacred Philology in the Reformation and the Counter – Reformation : chapters in the History of the Controversies (1551–1632) / D. A. Frick. – Berkeley ; Los Angeles ; London : University of California Press, 1989. – 288 p. – (University of California Publicationsin. Modern philology ; vol. 123).
    99. Teter M. Jews and Hereties in Catholic Poland : a Beleaguered Church in the Post–Reformation Era / Magda Teter. – Cambridge : Cambridge University Press, 2006. – 272 p. – Bibliogr.: p. 225–251.
    100. Kosman M. Reformacja i kontrreformacja w Wielkim Księstwie Litewskim w świetle propagandy wyznaniowej / Marceli Kosman ; Polska Akademia Nauk, Instytut Historii. – Wrocław [etc.] : Zakład Narodowy im. Ossolińskich : Wydawnictwo PAN, 1973. – 274 s.; Kosman M. Litewska jednota ewangelicko–reformowana od połowy XVII w. do 1939 r. / Marceli Kosman ; Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. Powstańców Śląskich w Opolu. – Opole : Wyższa Szkoła Pedagogiczna, 1986. – 147 s. – (Studia i monografie ; nr. 121).
    101. Анушкин А. Во славном месте Виленском: очерки из истории книгопечатания / Александр Иванович Анушкин. – М. : Искусство, 1962. – 172 с. : ил. – Библиогр.: с. 169–171.; Анушкин А. На заре книгопечатания в Литве / Александр Анушкин. – Вильнюс : Минтис, 1970. – 196 с.
    102. Подокшин С. А. Реформация и общественная мысль Белоруссии и Литвы : (вторая половина XVI – начало XVII в.) / С. А. Подокшин ; АНБССР, Ин-т философии и права. – Мн. : Наука и техника, 1970. – 224 с.; Подокшин С. А. Скорина и Будный : очерк философских взглядов / С. А. Подокшин ; науч. ред. А. С. Майхрович ; АН Белорусской ССР, Ин-т философии и права. – Мн. : Наука и техника, 1974. – 176 с.; Подокшин С. А. Франциск Скорина / С. А. Подокшин. – М. : Мысль, 1981. – 215 с. – (Мыслители прошлого). – Библиогр.: с. 203–214.
    103. Degiel R. Protestanci i prawosławni : patronat wyznaniowy Radziwiłłów birzańskich nad Cerkwią prawosławną w księstwie słuckim w XVII w. / Rafal Degiel. – Warszawa : Neriton, 2000. – 153 s. – Bibliogr.: s. 143–149.
    104. Liedke M. Od prawosławia do katolicyzmu : ruscy możni i szlachta Wielkiego Księstwa Litewskiego wobec wyznań reformacyjnych / Marzena Liedke. – Białystok : Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2004. – 314 s. : mapy zloż.
    105. Дмитриев М. В. Православие и Реформация : реформационные движения в восточнославянских землях Речи Посполитой во второй половине XVI в. / М. В. Дмитриев. – М. : Изд – во МГУ, 1990. – 135 с.
    106. Флоря Б. Н. Реформация и контрреформация в странах Центральной Европы (XVI – середина XVII в.) / Б. Н. Флоря // История Европы с древнейших времен до наших дней: в 8. т. / редкол.: А. О. Чубарьян (глав. ред.) и др. ; РАН; Институт всеобщей истории. – М. : Наука, 1988. – Т. 3 : От средневековья к новому времени (конец XV – первая половина XVII в.). – 1993 – С. 299–306.
    107. Williams G. H. Protestants in the ukrainian lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth / George Hunston Williams – Cambridge : Harvard university, 1988. – 957 p. – (The Millennium series).
    108. Musteikis A. The Reformation in Lithuania : religious fluctuations in the sixteenth century / Antanas Musteikis. – New York : Columbia University Press, 1988. – 125 p. – (East European Monographs ; nr. 246). – Bibliogr. : p. 99–107.
    109. Teter M. Jews and Hereties in Catholic Poland : a Beleaguered Church in the Post–Reformation Era / Magda Teter. – Cambridge : Cambridge University Press, 2006. – 272 p. – Bibliogr.: p. 225–251.
    110. Frick D. A. Polish Sacred Philology in the Reformation and the Counter – Reformation : chapters in the History of the Controversies (1551–1632) / D. A. Frick. – Berkeley ; Los Angeles ; London : University of California Press, 1989. – 288 p. – (University of California Publicationsin. Modern philology ; vol. 123).
    111. Зашкільняк Л. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т історичних досліджень, Центр історичної полоністики. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2002. – 752 с. : мапи. – Бібліогр.: с. 701–726.
    112. Історія релігії в Україні : в 10 т. / НАН України; Інститут філософії ім. Г. Сковороди / редкол. А. Колодний (голов. ред.) та ін. – К. : Український Центр духовної культури, 1996. – Т. 5 : Протестантизм в Україні. Ранній протестантизм. Пізній протестантизм. Баптизм. – 2002. – 277 с. : іл.
    113. Любащенко В. І. Історія протестантизму в Україні : Курс лекцій / Вікторія Іванівна Любащенко ; Міжнародний фонд «Відродження». – Львів : Просвіта, 1995. – 350 с. – (Програма «Трансформація гуманітарної освіти в Україні»).
    114. Ульяновський В. І. Історія церкви та релігійної думки в Україні : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів : у 3 кн. / В. І. Ульяновський. – К. : Либідь, 1994. – Кн. 2 : Середина XV – кінець XVI століття. – 1994. – 254 с.
    115. Черенков М. М. Європейська реформація та український євангельський протестантизм: генетико-типологічна спорідненість і національно-ідентифікаційні виміри сучасності:[монографія] / Михайло Миколайович Черенков ; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К. : Асоціація "Духовне відродження", 2008. – 566 с. – (Серія "Національні євангельські автори"). – Бібліогр. : с. 517–565.
    116. Volumina Constitutionum : [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. – T. 1, vol. 1 : 1493–1526. – 1996. – S. 37.
    117. Volumina legum : prawa, Konstytucye y przywileie Królestwa Polskiego, Wielkiego Xięstwa Litewskiego y wszystkich prowincyi należących na walnych seymiech koronnych od Seymu Wiślickiego roku pańskiego 1347 aż do ostatniego Seymu uchwalone : [w 9 t.] / przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. – Petersburg : Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859. – T. 1 : Ab anno 1347 ad annum 1547 acta Republicae continens. – 1859. – 301 s.
    118. Volumina legum : prawa, Konstytucye y przywileie Królestwa Polskiego, Wielkiego Xięstwa Litewskiego y wszystkich prowincyi należących na walnych seymiech koronnych od Seymu Wiślickiego roku pańskiego 1347 aż do ostatniego Seymu uchwalone : [w 9 t.] / przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. – Petersburg : Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859. – T. 2 : Ab anno 1550 ad annum 1609 acta Reipublicae continens. – 1859. – 495 s.
    119. Volumina legum : prawa, Konstytucye y przywileie Królestwa Polskiego, Wielkiego Xięstwa Litewskiego y wszystkich prowincyi należących na walnych seymiech koronnych od Seymu Wiślickiego roku pańskiego 1347 aż do ostatniego Seymu uchwalone : [w 9 t.] / przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. – Petersburg : Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859. – T. 3 : Ab anno 1609 ad annum 1640 acta Republicae continnens. – 1859. – 487 s.
    120. Volumina legum : prawa, Konstytucye y przywileie Królestwa Polskiego, Wielkiego Xięstwa Litewskiego y wszystkich prowincyi należących na walnych seymiech koronnych od Seymu Wiślickiego roku pańskiego 1347 aż do ostatniego Seymu uchwalone : [w 9 t.] / przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. – Petersburg : Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859. – T. 4 : Ab anno 1641 ad annum 1668 acta Republicae continens. – 1859. – 518 s.
    121. Volumina Constitutionum : [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. – T. 1, vol. 1 : 1493–1526. – 1996. – 498 s.
    122. Volumina Constitutionum : [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. – T. 1, vol. 2 : 1527–1549. – 2000. – 370 s.
    123. Volumina Constitutionum : [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. – T. 2, vol. 1 : 1550–1585. – 2005. – 516 s.
    124. Volumina Constitutionum : [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. – Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. – T. 2, vol. 2 : 1587–1609. – 2008. – 449 s.
    125. Corpus Iuris Polonici = Księgi Prawa Polskiego : v 4 vol. / typis mandavit adnotationibus instruxit Osvaldus Balzer. – Cracoviae : Sumptibus Academiae Litterarum, 1906. – Sectionis 1 : Privilegia statuta constitutiones edicta decreta mandata Regnum Poloniae spectantia comprehendentis ; vol. 3 : Annos 1506–1522 continens. – 1906. – 796 s.; Corpus Iuris Polonici : v 4 vol. / typis mandavit adnotationibus instruxit Osvaldus Balzer. – Cracoviae : Sumptibus Academiae Litterarum, 1906. – Sectionis 1 : Privilegia statuta constitutiones edicta decreta mandata Regnum Poloniae spectantia comprehendentis ; vol. 4 : Annos 1523–1534 continentis. – 1910. – 272 s.
    126. Akta synodów róźnowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiarum Poloniae Reformatarum : [w 4 t.] / oprac. Maria Sipayłło ; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. – Warszawa : Wydawnictwa uniwersytetu Warszawskiego, 1966. – T. 1 : (1550–1559). – 1966. – S. 7.
    127. Черкасов С. C. Протоколи протестантських синодів як джерело до вивчення історії Реформації в Польщі XVI–XVII ст. / С. C. Черкасов // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету / [під ред. Ф. Г. Турченко] ; Запорізький нац. ун-т. – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – Вип. 29. – С. 266.
    128. Akta synodów róźnowierczych w Polsce
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)