Годлевський Максим Сергійович Силові і несилові засоби в зовнішній політиці ад­міністрацій Барака Обами

Краткое описание

Годлевський Максим Сергійович, тимчасово не пра­цює: «Силові і несилові засоби в зовнішній політиці ад­міністрацій Барака Обами» (07.00.02 - всесвітня історія). Спецрада Д 26.001.01 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГОДЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 94(73) : 327 Б. Обама
ДИСЕРТАЦІЯ
СИЛОВІ І НЕСИЛОВІ ЗАСОБИ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ
АДМІНІСТРАЦІЙ БАРАКА ОБАМИ
Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія
03 – Гуманітарні науки (032 Історія)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Годлевський М.С.

Науковий керівник:
Грищенко Тарас Арнольдович,
кандидат історичних наук, доцент
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...14
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ ТА
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………….19
1.1.Стан наукової розробки проблеми………………………………………….19
1.2.Джерельна база дослідження……………………………………………..…40
РОЗДІЛ 2. ТРАДИЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ В ЗОВНІШНІЙ
ПОЛІТИЦІ США ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ…………………..58
2.1. Силові і несилові засоби в зовнішній політиці США в роки «холодної
війни»……………………………………………………………………………..58
2.2. «Жорстка» і «м’яка» сила в політиці США на міжнародній арені в
останній третині ХХ ст. – на початку ХХІ століття…………………………...73
РОЗДІЛ 3. ПОШУКИ ВАШИНГТОНОМ НОВОГО ПІДХОДУ ДО
ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ…………102
3.1. Американські концепції співвідношення силових і несилових
інструментів в зовнішній політиці США …………………………………….102
3.2. Концептуальні підходи адміністрацій Б. Обами до співвідношення
силових і несилових засобів…………………………………………………...118
РОЗДІЛ 4. СИЛОВІ І НЕСИЛОВІ ЗАСОБИ В
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ ВАШИНГТОНА ЗА
ПРЕЗИДЕНСТВА Б. ОБАМИ……………………………………………….136
4.1. Досвід варіативного застосування силових і несилових засобів у боротьбі
з міжнародним тероризмом……………………………………………………136
4.2. Близькосхідні безпекові загрози і комбінування силових та несилових
засобів Вашингтоном…………………………………………………………..151
4.3. Російський експансіонізм і підходи Вашингтона до його
стримування…………………………………………………………………….165
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………186
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...221
14
ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлюється насамперед тим, що в
період президенства Б. Обами Білим домом було обрано підхід до
використання і корелювання силових та несилових засобів на міжнародній
арені, котрий виходив з наміру реалізувати нову концепцію використання
сили в зовнішній політиці.
Зовнішньополітична стратегія республіканської адміністрації
Дж. В.Буша передбачала пріоритет використання «жорстких» превентивних
інструментів над несиловими важелями впливу для ефективної боротьби з
міжнародним тероризмом та розповсюдженням ядерної зброї. Спадщина
Дж. В. Буша не була прийнята адміністрацією Б. Обами, яка стала на шлях
суттєвого перегляду підходів до застосування силових і несилових засобів в
міжнародній політиці та розуміння ролі США в світі, що швидко змінювався.
Прихід до влади після президентських виборів 2016 р. адміністрації
Д. Трампа актуалізував проблему кореляції силових і несилових засобів в
зовнішінй політиці США новітнього часу. Хоча особливості політичного
стилю недостатньою мірою дозволяють типологізувати його ставлення до
силових і несилових інструментів на міжнародній арені, очевидним є те, що
спадщина Б. Обами неодмінно буде слугувати важливою відправною точкою
для визначення підходів його республіканського наступника. Зважаючи на
вищеозначене, темі нашого дисертаційного дослідження притаманна не лише
наукова але і суспільно-політична актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної теми
“Українська нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність”
(державний реєстраційний номер 11БФ046-01), включеної до тематичного
плану історичного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.
15
Мета дослідження полягає у комплексному дослідженні
концептуальних засад використання силових і несилових засобів в зовнішній
політиці Б. Обами на основі аналізу джерельної бази та з врахуванням
доробку дослідницької спільноти.
Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання
дослідження :
 проаналізувати стан наукової розробки проблем дослідження та
його джерельну базу;
 дослідити традиції застосування сили в зовнішній політиці США після
Другої світової війни з огляду на її значущість для формування підходів
адміністрацій Б. Обами;
 розглянути концептуальні підходи адміністрацій Б. Обами до
співвідношення силових і несилових методів;
 висвітлити американські концепції співвідношення силових і
несилових інструментів в зовнішній політиці США;
 охарактеризувати досвід варіативного застосування Б. Обамою
силових і несилових засобів у боротьбі з міжнародним тероризмом;
 з’ясувати комбінування силових та несилових засобів Вашингтоном у
справі подолання близькосхідних безпекових загроз;
 дослідити підходи Вашингтона до стримування російського
експансіонізму з огляду на співвідношення у його настановах силових і
несилових засобів.
Об’єктом дослідження є насамперед зовнішня політика США за
адміністрацій Б. Обами.
Предметом дослідження є методи та форми застосування силових і
несилових засобів в зовнішній політиці США за президенства Б. Обами.
Хронологічні межі роботи визначаються роками зовнішньополітичної
діяльності адміністрацій Б. Обами (2009-2017 рр.). З метою осягнення
історичного підґрунтя та державних традицій, на які так чи інакше спиралась
діяльність адміністрацій Б. Обами, дослідження містить ретроспективний
16
погляд на проблему використання силових і несилових засобів Вашингтоном
у повоєнний період.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є принцип
історизму та наукової неупередженості. Принцип історизму вимагає від
дослідника врахування історичного контексту та виявлення зв’язку
сьогодення з минулим і його впливу на майбутні світові процеси.
Використання принципу неупередженості вимагає самостйної оцінки
конкретних історичних фактів та подій, з використанням наявної джерельної
бази дослідження та аналізу експертної думки.
Під час здійснення дослідження були використані загальнонаукові
методи аналізу і синтезу. Було також застосовано такі спеціальні історичні
методи як проблемно-хронологічний, історико-системний, історикопорівняльний та критики джерел. Поєднання цих методів дало змогу
досягнути поставленої мети та вирішити науково-дослідницькі завдання.
Методи аналізу та синтезу застосовувались під час всього періоду
здійснення наукового дослідження. Їх застосування було особливо
ефективним для опрацювання нормативно-правових документів, аналітичних
матеріалів, промов та інтерв'ю представників виконавчої влади США другої
половини ХХ - початку ХХІ ст.
Проблемно-хронологічний метод застосовнаий для викладу матеріалу
дослідження в послідовному порядку. Історико-системний підхід в цьому
дослідженні має на меті аналіз традиції використання силових і несилових
засобів зовнішньополітичного впливу виконавчою владою США в другій
половині ХХ - початку ХХІ ст. Історико-порівняльний метод допоміг
з’ясувати спільні та відмінні підходи президентів США в контексті
застосування силових і несилових інструментів в зовнішній політиці.
Критичний аналіз джерел дав можливість ретельно підходити до
встановлення достовірності історичних джерел та забезпечив критичне
ставлення до джерельних ресурсів, створених безпосередніми учасниками
конкретних подій, що досліджуються в науковій роботі.
17
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у розробці теми, яка
не була предметом спеціального наукового дослідження. Результати,
одержані в результаті дослідження зумовлюють його новизну та визначається
наведеними нижче положеннями:
Вперше:
 досліджено і залучено до наукового обігу комплекс промов, інтерв'ю та
статей Б. Обами часів його президенства які найповніше відображають
використання силових і несилових засобів його адміністраціями;
 висвітлені американські концепції співвідношення силових і несилових
інструментів в контексті зовнішньополітичної стратегії адміністрацій
Б. Обами та простежено їх практичне застосування.
Удосконалено:
 аналіз нормативно-правових документів виконавчої влади США
періоду адміністрацій Б. Обами;
 знання про публічне представлення, змістові особливості та авторство
концепції «розумної сили» адміністрацій Б. Обами.
Отримало подальший розвиток:
 систематизація та аналіз наукової літератури та історичних джерел з
даної проблематики;
 дослідження традицій використання сили в зовнішній політиці США
після Другої світової війни.
Практичне значення одержаних результатів сприяє глибшому
розумінню використання силових і несилових засобів в зовнішній політиці
адміністрацій Б. Обами та його попередників, формуванню знань, щодо
особливостей застосування зовнішньополітичних стратегій США на
практиці, а також має допомагати ґрунтовнішому компаративному аналізу
поглядів і практичних кроків наступників Б. Обами, зокрема Д. Трампа,
стосовно кореляції силових і несилових засобів у зовнішній політиці
Вашингтона. Результати дисертаційного дослідження можуть бути
використані у процесі підготовки посібників з історії зовнішньої політики
18
США, міжнародних відносин, спецкурсів для студентів вишів, а також у
аналітичній та експертній діяльності в сфері міжнародної політики.
Апробація дослідження. Основні положення та матеріали дисертації
представлені у доповідях і тезах доповідей на наукових конференціях:
VII Міжнародна наукова конференція «Дні науки історичного факультету
– 2014» (Київ, 2014); XIII Міжнародна наукова конференція студентів,
аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2015: Історія» (Київ,
2015); IX Міжнародна наукова конференція «Дні науки історичного
факультету – 2016» (Київ, 2016).
Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження
викладено в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Додатково результати дослідження відображені у тезах, опублікованих в
матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та поставленими
завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених
на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та
літератури та додатків

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження наукової розробки проблематики дисертації показує
наявність різних за оцінками та трактуванням наукових праць вітчизняних і
зарубіжних вчених. Враховуючи той факт, що адміністрація Б. Обами була
діючою до січня 2017 р., реальністю є відсутність достатньої кількості
поглиблених досліджень її зовнішньої політики. Наукові розвідки,
опубліковані в періодичних, академічних і аналітичних виданнях,
безпосередньо висвітлюють зовнішньополітичну діяльність адміністрацій
Б. Обами та присвячені дослідженню окремих аспектів зовнішньої політики
США попередніх адміністрацій. Історіографічний аналіз дозволяє говорити
про існування різних оцінок серез представників експертних спільнот щодо
комплексного застосування силових і несилових інструментів в
зовнішньополітичній стратегії США адміністраціями Б. Обами. Водночас
очевидною є відсутність ґрунтовних праць присвячених різнобічному,
базованому на значну джерельну базу, аналізу кореляції силових і несилових
засобів у зовнішній політиці Б. Обами.
Проаналізовна джерельна база, яка відображає проблематику
використання силових і несилових засобів в зовнішній політиці США за
адміністрацій Б. Обами, є достатньо інформативною і змістовною для
проведення ґрунтовного дослідження. Джерельна база дослідження може
бути поділена на шість груп: 1) нормативно-правовові акти та документи
виконавчої влади США; 2) аналітичні матеріали виконавчої влади США та
провідних дослідницьких центрів; 3) промови, інтерв'ю і статті Б. Обами та
представників його адміністрацій; 4) мемуари вищого керівництва США; 5)
академічні та періодичні видання і повідомлення засобів масової інформації.
Досліджені групи джерел, представлені державними і приватними
електронними архівами, допомагають в процесі створення цілісного бачення
методів і підходів до застосування силових і несилових засобів в
181
зовнішньополітичній практиці США та дозволяють повною мірою
реалізувати завдання дисертаційного дослідження.
Відмова США від політики ізоляціонізму після закінчення Другої
світової війни поставила перед американською дипломатією завдання
розробки нових зовнішньополітичних стратегій та доктрин. Аналіз традиції
застосування сили в зовнішній політиці США у другій половині ХХ ст.
дозволяє наголосити, що починаючи з адміністрації Г. Трумена, Вашингтон
перейшов до комплексного застосування силових і несилових засобів в
боротьбі з комуністичним впливом Радянського Союзу та з метою
поширення ліберально-демократичних ідей в світі. Інструментами
вищезазначеної політики стала гонка озброєнь зі створенням великої
кількості засобів масового знищення та використання дипломатії,
пропаганди, економічної допомоги як несилових важелів впливу. Карибська
криза та війна у В'єтнамі призвели до особливо істотного перегляду
зовнішньополітичних методів і програм американською владою.
В 1970-х рр. – на початку 1980-х рр. Вашингтон залишив актуальними
військові та економічні засоби впливу в протистоянні комунстичній агресії,
роблячи, при цьому, більший акцент на використанні таких несилових
компонентів як дипломатія і конструктивний діалог з питань обмеження
стратегічних озброєнь та систем протиракетної оборони. Крах біполярної
системи на початку 1990-х рр. змусив Білий дім вносити суттєві зміни у
стратегію США та засоби ії реалізації. США зробили ставку на застосуванні
несилових інструментів впливу, залишаючи можливість використання
військової сили як відповідь на появу нових регіональних та глобальних
загроз. Проте, терористичні акти 11 вересня 2001 р. змінили
зовнішньополітичні підходи Вашингтону, ввівши в практику використання
превентивних військових дій для боротьби з міжнародним тероризмом і
розповсюдженням ядерної зброї та надання, тим самим, переваги силовим
елементам над несиловими важелями впливу.
182
Дослідження американських концепцій співвідношення силових і
несилових інструментів в зовнішній політиці, дозволяє робити висновок про
існування різних поглядів серед представників експертної спільноти в
контексті цієї проблематики. Одна група представників американської
зовнішньополітичної думки виступає за політику комбінування силових і
несилових засобів на основі концепції «розумної сили», що була взята на
озброєння адміністрацією Б. Обами. Поряд з активним застосуванням
несилових засобів, дослідники вважають доцільним збереження ефективних,
мобільних військових сил як необхідного компоненту зовнішньополітичної
стратегії США. Вони підкреслюють можливість застосування силових
засобів в крайніх випадках, які становлять безпосередню небезпеку США та
їх союзникам. Інші дослідники вважали доцільним адміністраціям Б. Обами
проводити «м’яку» політику, що полягає в використанні дипломатії, різних
форм допомоги, розвитку культурно-освітніх програм для поширення і
популяризації ліберально-демократичних цінностей. Вони також роблять
наголос на важливості міжнародних організацій та установ, які сприятимуть
якісному вирішенню регіональних і глобальних питань. Нарешті,
прихильники «жорсткої сили» акцентують увагу на силовому інструменті як
одному з основних важелів впливу США на міжнародній арені. Ця група
дослідників вважає військову силу важливим засобом зовнішньополітичного
впливу та ефективною відповіддю на зростаючу кількість міжнародних
загроз.
Аналіз концептуальних підходів адміністрації Б. Обами до
співвідношення силових і несилових засобів дозволяє зробити висновок, що
глава Білого дому разом зі своєю командою внесли істотні зміни у
зовнішньополітичний курс країни. Адміністрація президента взяла на
озброєння концепцію «розумної сили» Дж. Ная і Р. Армітажа та активно
використовувала її для вирішення міжнародних завдань. Підходи,
запропоновані та втілені в зовнішній політиці США, передбачали
застосування дипломатії, культурних програм, економічної допомоги для
183
збереження американського глобального лідерства та поліпшення іміджу
країни після наслідків зовнішньополітичних кроків попередньої адміністрації
Дж. В. Буша. Дотримуючись єдиної лінії у зовнішній політиці, Б. Обама
підкреслював важливість посилення співпраці США з міжнародними
демократичними інститутами і робив наголос на необхідності розширення
багатосторонніх відносин з міжнародними партнерами для вирішення
світових проблем та відповіді на міжнародні виклики. Враховуючи досвід
попередньої адміністрації, Б. Обама відмовився від стратегії превентивних
військових дій і наголошував на необхідності постійної комплексної
допомоги тим країнам, які її потребують та стоять за свободу й рівність. В
той же час, президент Б. Обама залишав місце для можливого використання
силових інструментів впливу в разі його виправданості безпосередньою
загрозою безпеці США, їх союзників чи гуманітарними міркуваннями.
Бачення зовнішньої політики командою Б. Обами, було чітко відображено в
стратегічних державних документах, програмах, виступах членів
адміністрації президента. Таким чином, реагуючи на труднощі зовнішньої
політики США періоду попереднього президенства, Вашингтон досить
послідовно впроваджував свою нову комплексну політику, пристосовуючи її
до швидких змін в світі.
Одним з основних напрямків зовнішньої політики президента Б. Обами
була боротьба з міжнародним тероризмом. Вашингтон наголошував на своїй
послідовності в політиці комплексної боротьби з тероризмом. Протягом двох
адміністрацій Б. Обама досяг значних успіхів в цій царині, зокрема, був
ліквідований У. бін Ладен та деякі інші представники керівної верхівки
«Аль-Каїди». Адміністрації Б. Обами робили акцент на використанні
військами і розвідувальними службами США новітніх технологій в
Афганістані, зокрема безпілотників. Вашингтон розвивав
інтенсивнеелектронне спостереження та віддавав перевагу точковим
авіаударам міжнародної коаліції в контексті протистояння ІДІЛ, виключаючи
при цьому можливість використання великого сухопутного контингенту.
184
Особливий акцент Б. Обама робив на необхідності міжнародної кооперації
для боротьби з поширенням тероризму та запобіганні потрапляння ядерної
зброї в руки екстремістів. Білий дім також надавав комплексну підтримку
владі Іраку та Афганістану у вигляді фінансової, технологічної допомоги,
тренування місцевих сил для протистояння терористам.
Близькосхідний регіон на продовження багатолітньої традиції був одним
з пріоритетів зовнішньої політики США за адміністрацій Б. Обами.
Президент реалізував передвиборчу обіцянку щодо виведення
американського військового контингенту з Іраку та почав втілювати у життя
проект матеріально-технічної допомоги місцевому уряду для відновлення
країни і побудови демократичного суспільства. Білий дім продовжив
дотримуватись жорсткої позиції стосовно Ірану, застосувавши економічні
санкції з метою домогтися від влади цієї країни змінити її погляд на власну
ядерну програму. При цьому, Б. Обама наполягав на важливості
дипломатичного вирішенні іранської ядерної проблеми. Низка політичних
переворотів на Близькому Сході не змінила позицію Б. Обами в контексті
комплексної допомоги країнам цього регіону. Події «Арабської весни»
показали прихильність адміністрацій Б. Обами позиції мирного діалогу і
міжнародного співробітництва для вирішення регіональних криз, зі
збереженням, при цьому, права на застосування військової сили в разі
потенційної загрози американській безпеці чи для запобігання порушення
прав людини і для захисту мирного населення, як це й сталося після кривавих
подій в Лівії в 2011 р.
Одним з пріоритетних зовнішньополітичних питань для адміністрації
Б. Обами були відносини з Росією. В період першої адміністрації Вашингтон
зробив ставку на американсько-російське зближення, з чітким акцентом на
поглиблення діалогу та співпраці з російською владою в контексті
стратегічних безпекових питань. Проте, період «перезавантаження» досить
швидко перейшов у фазу значного загострення двосторонніх відносин.
Російська окупація Криму і військова агресія на Сході України призвели до
185
суттєвого переосмислення американсько-російських відносин Білим домом
та застосування комплексу силових й несилових інструментів впливу.
Залишаючи можливість діалогу з конкретних міжнародних питань,
адміністрація Б. Обами ввела санкції щодо російського фінансового сектору,
промисловості, паливно - енергетичного комплексу та оборонної сфери як
відповідь на агресію Російської Федерації. Крім того, адміністрація Б. Обами
розпочала фінансову допомогу, постачання нелетального військовотехнічного обладнання Україні, інтенсифікувала переміщення військ в
Чорноморському і Балтійському регіонах, провівши серію
великомасштабних навчань та заявила про намір повернути свої війська в
Європу для стримування Росії.
Таким чином, є підстави вважати, що адміністрації Б. Обами достатньо
переконливо поєднували силові і несилові засоби у своїй зовнішній
політиці, а раціональність й прагматизм їх комбінування дозволяє
застосовувати для позначення цього підходу поняття «розумна сила».
Натомість, як виглядає, залишається дискусійним питання про те чи такий
доктринальний підхід забезпечив максимальну результативність зовнішньої
політики Вашингтона і мав позитивні наслідки для світової політики,
зокрема для стримування російського неоімперського авантюризму.