Матеріали повітових судів Лівобережної України як історичне джерело (кінець ХVІІІ – 60-ті рр. ХІХ ст.) : Материалы уездных судов Левобережной Украины как исторический источник (конец XVIII - 60-е гг. XIX в.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Матеріали повітових судів Лівобережної України як історичне джерело (кінець ХVІІІ – 60-ті рр. ХІХ ст.)
  • Альтернативное название:
  • Материалы уездных судов Левобережной Украины как исторический источник (конец XVIII - 60-е гг. XIX в.)
  • Кол-во страниц:
  • 210
  • ВУЗ:
  • Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України  
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України



    На правах рукопису


    Дегтярьов Сергій Іванович


    УДК 930.2:94(477.5)(043.5)



    Матеріали повітових судів Лівобережної України як історичне джерело
    (кінець ХVІІІ 60-ті рр. ХІХ ст.)


    07.00.06 історіографія, джерелознавство
    та спеціальні історичні дисципліни



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук






    Науковий керівник
    Щербак Микола Григорович
    доктор історичних наук, професор









    Київ - 2008










    Зміст

    Перелік умовних скорочень 3
    Вступ 4
    Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження 11
    1.1. Історіографія проблеми 11
    1.2. Джерельна база дослідження 28
    Розділ 2. Судова система Російської імперії кінця
    ХVІІІ 60-х рр. ХІХ ст. 38
    2.1. Становище судівництва на українських землях
    до останньої чверті ХVІІІ ст. 38
    2.2. Судові органи Російської імперії та їх поширення
    на українські землі у кінці ХVІІІ ст. 49
    2.3. Повітові суди: структура, склад, умови служби,
    компетенція та діловодство 73
    Розділ 3. Джерелознавчий аналіз матеріалів повітових судів
    Лівобережної України 104
    3.1. Інформативні можливості матеріалів повітових судів 104
    3.2. Матеріали повітових судів як джерело до вивчення
    господарських відносин 122
    3.3. Біографічні та генеалогічні відомості в матеріалах
    повітових судів 148
    Висновки 167
    Список використаних джерел 171







    Перелік умовних скорочень
    ДАБО Державний архів Брянської області
    ДАПО Державний архів Полтавської області
    ДАХО Державний архів Харківської області
    ДАЧО Державний архів Чернігівської області
    НБУВ Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
    ПСЗ Полное собрание законов Российской империи
    СЗ Свод законов Российской империи







    Вступ
    Серед матеріалів різноманітних державних установ особливе місце займають документи судових та інших правоохоронних органів, зокрема тих, що з’явилися в результаті низки реформ Катерини ІІ в останній чверті ХVІІІ ст. і проіснували до реформ Олександра ІІ 60-70-х років ХІХ ст.
    Історія цих органів не часто була предметом спеціальних досліджень, а їхні матеріали (за рідкісними винятками) майже не використовувалися як історичне джерело. Здебільшого дослідниками такі матеріали використовувалися тенденційно. Наприклад, за радянської влади документи судових та інших правоохоронних органів минулого служили для вивчення переважно революційних рухів початку ХХ ст. Ситуація дещо змінилася після розпаду СРСР і появи низки незалежних держав, у тому числі України.
    Але матеріалам державних установ кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст., особливо судово-адміністративних, і надалі приділялося недостатньо уваги. Усе це окреслило цілий комплекс причин дослідження історії судових установ кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст. (особливо тих, що діяли на території сучасної України): вивчення їхніх матеріалів, що збереглися у фондах різних архівних установ; визначення інформативних можливостей цих матеріалів. У цьому контексті на окрему увагу заслуговують матеріали повітових (повітових земських) судів, що функціонували на території Лівобережної України в окреслений період.
    Актуальність теми. Якісні зрушення в українській історичній науці розпочалися з 1991 р. Це зокрема стосується історичного джерелознавства. Кількість літератури джерелознавчого спрямування постійно збільшується.
    Історична наука почала збагачуватися цілими комплексами джерел, що до того часу не використовувалися в дослідженнях істориків. Цей процес стимулює дослідників до створення робіт на нові, ще недосліджувані досі теми (або такі, що розглядалися однобоко, під призмою радянської ідеології). З’являються праці українських істориків, присвячені історії різних верств населення, зокрема козацької старшини та українського дворянства; досліджується історія різноманітних державних і релігійних структур, таких, як жандармсько-поліцейські, судові, адміністративні, церковні тощо.
    Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що багато питань стосовно станового судочинства кінця ХVІІІ 60-х років ХІХ ст. не знайшли достатнього висвітлення в історичних дослідженнях у зв’язку з обмеженістю джерелознавчого корпусу. Це пояснюється тим, що велика кількість джерел за часів радянської влади не вписувалася у рамки пануючої ідеології та марксистсько-ленінських тверджень у науці, а тому й залишилася поза сферою наукового аналізу з суто політичних мотивів. Нині розпочалися процеси у напрямку залучення таких непопулярних” у минулому джерел до історичних досліджень. Вчені залучають до наукового обігу нові джерела. Особливо це стосується матеріалів державних установ (центральних і місцевих) періоду Російської імперії, особових фондів діячів науки, політиків того часу тощо. Історична наука почала збагачуватися цілими комплексами джерел, що до цього часу не використовувалися у дослідженнях істориків. На основі цих джерел досліджується історія різноманітних державних і релігійних структур, таких як жандармсько-поліцейські, судові, адміністративні, церковні тощо.
    Усе це з особливою силою висуває необхідність ретельного джерелознавчого аналізу нових фактів, документів і матеріалів, що вводяться до наукового обігу. У зв’язку з цим великого науково-практичного значення, а певною мірою й політичного, набуває детальне дослідження матеріалів судових органів в Україні періоду Російської імперії, зокрема документів повітових судів, ще не введених комплексно до наукового обігу.
    Мета дисертаційної роботи: показати історію, функції та діяльність повітових судів на землях Лівобережної України з кінця ХVІІІ до 60-х років ХІХ ст. включно; здійснити джерелознавчий аналіз матеріалів, що виникли в результаті фукціонування названих установ; визначити інформативні можливості цих матеріалів
    Завданням роботи є:
    - з’ясувати стан і ступінь наукової розробки проблеми, визначити шляхи її подальшого дослідження;
    - показати систему судових органів Російської імперії кінця ХVІІІ 60-х років ХІХ ст. та місце в ній повітових судів, зокрема специфіку їх функціонування на землях Лівобережної України, межі компетенції, штат чиновників та їхній правовий і соціальний статус;
    - виявити і запровадити до наукового обігу документи державних обласних і центральних архівів з фондів повітових та повітових земських судів, систематизувати і класифікувати їх;
    - розкрити обставини появи документів та матеріалів, що виникли в результаті діяльності таких судів, показати основні місця їх зберігання, ступінь збереженості й використання;
    - проаналізувати зміст цих документів із метою визначення їх інформативних можливостей і достовірності.
    Поставлені завдання та їх вирішення визначають наукову новизну дослідження. Дана робота є першою спробою історичного дослідження діяльності повітових судів, зокрема на землях Лівобережної України, та джерелознавчого аналізу комплексу документів, що з’явилися в результаті цієї діяльності.
    Об’єктом дослідження є процес формування комплексу документів повітових судів, що діяли на території Лівобережної України у кінці ХVІІІ 60-х роках ХІХ ст., а предметом дослідження є повітові (повітові земські) суди, що діяли на цих землях, а також діловодні матеріали, що виникли внаслідок діяльності цих структур.
    Методологічною основою дисертації стали джерелознавчі, історичні, міждисциплінарні та загальнонаукові методи типологізації та класифікації.
    Джерелознавчі методи дозволили виявити низку напрямків історичної науки, де можливе використання матеріалів повітових судів, усебічно опрацювати ці матеріали та визначити їхні інформативні можливості. Метод джерелознавчого аналізу дозволив вивчити зовнішні особливості багатьох документів повітових судів, зокрема виявити низку оригінальних документів (заповіти, дарчі записи тощо). Аналіз змісту цих матеріалів дозволив визначити наукову цінність, ступінь компетентності даного джерела та придатності інформації. Враховуючи низький ступінь наукового вивчення даного джерела дослідниками, не завжди добрий стан збереженості матеріалів та їх обмежена кількість з окремих тем, було застосовано критичний метод роботи з пропонованим джерелом.
    З історичних методів застосовано історико-порівняльний і типологічний. Перший дозволив проаналізувати широку палітру документів для встановлення їхніх особливостей. Щодо типологічного, то за його допомогою проведено класифікацію різноманітних документів за спільними ознаками.
    Із загальнонаукових методів особливу увагу було приділено аналітичному та математичному (кількісному або контент-аналізу). Аналітичний метод дозволив встановити ступінь об’єктивності низки документів, що у свою чергу сприяло визначенню наукової цінності даного джерела. Математичний метод дав можливість визначити кількісні параметри певних властивостей і рис документації повітових судів.
    З-поміж міждисциплінарних використано метод конкретних соціальних досліджень, за допомогою якого визначено соціальний склад чиновників і службовців повітових судів та фігурантів у справах, що перебували у виробництві цих установ. Використано також статистичний метод, що дозволив, як, певною мірою, і метод контент-аналізу, визначити кількісні показники документів повітових судів за різними параметрами. Зокрема, завдяки цьому методу було визначено кількість справ, присвячених представникам різних соціальних груп тогочасного суспільства.
    Географічні межі дослідження. У кінці ХVІІІ ст. на українські території в складі Російської імперії був поширений загальноімперський адміністративно-територіальний поділ. На цих землях стали діяти ті ж самі державні установи, що й на решті території держави. Під поняттям Лівобережна Україна” у даному випадку мається на увазі найбільш заселена її частина на момент поширення загальноімперських порядків на українські землі, а саме території колишніх Гетьманщини й Слобожанщини. Ці землі спочатку увійшли до складу Харківського, Київського, Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв, а пізніше вони утворили Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Саме території названих губерній і стали регіоном дослідження.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють період функціонування повітових судів із кінця ХVІІІ до 60-х років ХІХ ст. Повітові суди з’явилися в Російській імперії в 1775 р. згідно з Учреждениями о губерниях” Катерини ІІ. На території України вони почали утворюватися з 1782 р. Ці суди проіснували понад 80 років і були скасовані в результаті проведення судової реформи 1864 р. Сам процес скасування проходив повільно, тому частина цих судів фактично проіснувала в деяких випадках аж до 1872 р.
    Повітові суди носили становий характер і створювалися як суди першої інстанції для вирішення справ осіб дворянського походження. Згодом ці суди стали розглядати і справи інших верств населення. До їх складу було включено засідателів від селян (раніше до складу суду входили 2 засідателі від дворян і повітовий суддя). Вони почали вирішувати справи державних і поміщицьких селян, вільних поселян тощо.
    У результаті перетворень, проведених Миколою І на початку 1830-х років у судовій сфері, було скасувано регіонально-національні особливості судочинства на землях колишньої Гетьманщини.
    Порівняння матеріалів повітових судів різних періодів їхнього відносно недовгого існування дає можливість певною мірою прослідкувати, які зміни відбулися в складі й функціях повітових судів і показати вплив цих змін на їхнє діловодство.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській історіографії здійснено спробу спеціального комплексного дослідження інформаційного потенціалу матеріалів повітових судів Російської імперії, які функціонували на території Лівобережної України; класифіковано та систематизовано виявлені матеріали; з’ясовано ступінь їхньої збереженості; введено до наукового обігу не задіяний досі комплекс джерел.
    Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання основних положень дисертації під час досліджень джерелознавчого, історичного та історико-юридичного характеру, зокрема при проведенні генеалогічних чи біографічних пошуків; вивченні господарчо-майнових відносин на Лівобережній Україні в кінці ХVІІІ 60-х роках ХІХ ст.; краєзнавчих дослідженнях; вивченні історії діяльності повітових судів, чиновницького апарату тощо.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені на науково-теоретичних конференціях викладачів, аспірантів, співробітників та студентів Сумського державного університету (Суми, 2004, 2005, 2006, 2007 р.), VІ та VІІ Сумських наукових історико-краєзнавчих конференціях (Суми, 2005, 2007 р.), V Міжнародній студентській науковій конференції Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи” (Чернігів, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції Викладання історії медицини у вищій школі” (Суми, 2007 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (Ніжин, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції молодих учених Джерела з історії української державності (до 90-річчя початку українських національно-визвольних змагань)” (Київ, 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція Российско-Белорусско-Украинское пограничье: проблемы формирования единого социокультурного пространства - история и перспективы” (Брянськ, 2008 р.), Міжнародна конференція Мировая юстиция России: проблемы теории и практики (К 140-летию со дня введения института мировых судей на Ставрополье)” (Ставропілля, 2008), V Міжнародна наукова конференція Юг России и Украина в прошлом и настоящем: история, экономика, культура” (Бєлгород, 2008 р.).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 18 наукових статтях, з яких 8 опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України у галузі історичні науки.

    Термінологія дослідження. Специфіка російської державної документації досліджуваного періоду полягала в тому, що частина термінів, що використовувалася, не має прямих аналогій в українській мові. При перекладі їх вони вимагають досить розлогих пояснень та уточнень. Деякі терміни нами було використано в українській транскрипції російського звучання. Усе це робилося з метою максимально точно передати значення слова чи словосполучення та найповніше донести їх зміст. Поняття орган” та установа” у даному дослідженні вживаються як тотожні.
  • Список литературы:
  • Висновки
    У даному дисертаційному дослідженні зроблено спробу звернути увагу на діяльність повітових судів, зокрема тих, що діяли на землях Лівобережної України, та їхні матеріали, що відкладалися у процесі функціонування цих установ.
    В цілому під час роботи з матеріалами даних установ було зроблено наступні висновки:
    - З’ясовано стан і ступінь наукової розробки питання про використання матеріалів судових органів дорадянського періоду як історичного джерела, зокрема документів повітових судів Лівобережної України. Історіографічний огляд дозволяє зробити висновок про те, що діяльність судово-адміністративних та поліцейських органів дорадянського періоду, зокрема станових, що діяли на українських землях поки що не одержала належного висвітлення. Недостатньо і джерелознавчих досліджень на цю тему. Матеріали повітових судів згадуються лише у поодиноких роботах окремих дослідників ХІХ та ХХ ст. з історії Росії та України чи історії державних органів. Названі установи та їхні матеріали ще не стали предметом спеціальних наукових досліджень (як історико-правових, так і джерелознавчих).
    Джерельною базою при дослідженні цієї проблематики стали різноманітні друковані та архівні матеріали, серед яких: безпосередньо матеріали самих повітових судів досліджуваного регіону, що зберігаються у фондах цих установ в держархівах України та Росії; законодавчі акти кінця ХVІІІ 60-х років ХІХ ст.; періодичні видання дорадянського періоду; незначні за кількістю мемуарні джерела. Кількість матеріалів повітових судів є значною, що дозволяє їх класифікувати та використовувати у якості історичного джерела.
    - Детальне вивчення системи судівництва Російської імперії кінця ХVІІІ 60-х років ХІХ ст. показало, що повітові суди мали на лівобережних українських землях свої регіональні особливості (як, власне, і вся судова система на цій території). Зокрема це стосується території колишньої Гетьманщини. Особливо яскраво ці особливості були виражені з 1796 р. (коли відбулася спроба Павла І повернути елементи старого устрою Гетьманщини), а остаточно ліквідовані у кінці 20-х на початку 30-х років ХІХ ст. Самі ці суди існували з 1775 р. (на території колишньої Гетьманщини вони стали діяти з 1782 р.) до 1864 р. Межі компетенції повітових судів не були широкими. Ці суди були нижчою судовою інстанцією для дворян. Вони могли вирішувати лише дрібні цивільні та з обмеженнями при винесенні вироку кримінальні справи; виконували низку нотаріальних функцій. Згодом ці установи розглядали і справи пов’язані з представниками інших соціальних груп. Залежно від того, хто був у числі основих фігурантів, справа могла вирішуватися повітовим судом спільно з іншими установами (дворянською опікою, міським магістратом, нижньою розправою тощо). Повітовий суддя та засідателі обиралися дворянами з-поміж себе і затверджувалися губернатором. Інші посади займалися шляхом призначення осіб дворянського походження (хоча траплялися і виключення).
    - У процесі роботи з матеріалами фондів повітових судів, що зберігаються у державних обласних та центральних архівах було виявлено великий комплекс документів, які з’явилися у результаті функціонування досліджуваних установ. Матеріали повітових судів входять до групи офіційних документів і складаються з наступних видів документальних писемних джерел: актові, діловодні, судово-слідчі. Архівні справи з фондів цих установ було поділено на три основних групи: діловодні, цивільні та кримінальні справи.
    - Робота з матеріалами повітових судів показала, що всі документи цих установ виникли у процесі виконання ними своїх функцій: вирішення цивільних та кримінальних суперечок, службового листування з іншими установами з різних питань тощо. Майже весь комплекс документів повітових судів Лівобережної України зосереджений в наступних архівосховищах: Центральному державному історичному архіві України у м. Київ, державних архівах Брянської (Російська Федерація), Полтавської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей. Ступінь збереженості даних матеріалів не скрізь однаковий. Матеріали, представлені у ДАЧО нараховують понад 6 тис. одиниць зберігання; ДАХО близько 5,9 тис.; ДАСО - близько 3,5 тис.; ДАБО понад 400. Найгірша збереженість даного джерела в ДАПО та Центральному державному історичному архіві України у м. Київ у середньому по 30 одиниць зберігання. Не всі архівні справи є повними (частина збереглася фрагментарно), деякі з них знаходяться у незадовільному фізичному стані. Але багато справ збереглися добре і у повному обсязі. Дослідниками матеріалам повітових судів приділяється мало уваги і використовуються дуже рідко.
    - У результаті аналізу змісту матеріалів повітових судів були визначені основні напрямки історичної науки, де їх доцільно використовувати у якості джерела. Перш за все, це генеалогічні та біографічні дослідження, соціально-економічна історія, установознавство, регіональна історія тощо. Справи, де відображені намагання представників різних верств населення довести чи захистити свої соціальні права дають можливість дослідити суспільні чи суспільно-політичні відносини того часу. Зокрема, у дослідженнях діяльності чиновницького апарату кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст. найбільшу кількість інформації можна отримати з таких матеріалів повітових судів, як внутрішня документація цих установ (журнали засідань, книги реєстрації різних актів, протоколи, формулярні списки, фінансові документи тощо) та справи, присвячені порушенням службових обов’язків чи нагородженню службовців. Практично всі матеріали повітових судів містять дані про жителів того чи іншого регіону: конкретних осіб, цілих родин представників різних верств населення, їхні родинні зв’язки, побут, господарство, маєтки. Такі документи цінне джерело у дослідженнях регіональної історії (історичного краєзнавства) та соціально-економічних відносин зазначеного періоду. Велике значення документації повітових судів у генеалогічних дослідженнях. Практично кожен документ з фондів повітових судів містить інформацію про конкретних осіб, їхніх родичів, сусідів. А наявність родоводних (поколінних) схем, копій жалуваних грамот робить цю інформацію максимально достовірною. Архівні матеріали такого роду забезпечують генеалогічні пошуки цінною індивідуальною інформацією.
    Таким чином, у результаті діяльності повітових судів, зокрема на землях Лівобережної України, виник комплекс документів, основна частина яких зберігається у центральних і місцевих архівах. Вони містять багату інформацію про представників різних верств населення, які проживали у межах досліджуваного регіону, та їхні родини; дають уявлення про соціально-економічне і правове становище населення лівобережних українських земель кінця ХVІІІ - 60-х років ХІХ ст.; висвітлюють окремі факти відстоювання селянами своїх прав (бунти проти гніту поміщиків, доведення свого некріпацького походження і т.п.) тощо. Дане джерело потребує подальшого вивчення для більш повного визначення його інформативних можливостей під час досліджень низки питань історії лівобережних українських земель у кінці ХVІІІ 60-х роках ХІХ ст.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Архівні матеріали
    Центральний державний історичний архів України у м.Київ
    Ф.12. Оп.1. Кобеляцький повітовий земський суд.
    1. Спр.1. Спорное дело из-за имения между прапорщиком Лавренковым и женой подпоручика Чайкиной. 1793 р. (150 арк.).
    Ф.1704. Оп.1. Гадяцький повітовий земський суд.
    2. Спр.1. Выписки из дела о споре за наследство между вдовой коллежского ассесора Криштофовича И. Марией и ее сыновьями. 1811 р. (17 арк.).

    Державний архів Брянської області (Російська Федерація)
    Ф.94. Оп.1. Мглинский уездный суд.
    3. Спр.33. Прошения чиновников. 1862 р. (49 арк.).
    4. Спр.34. Журнал заседаний. 1863 р. (27 арк.).
    Ф.110. Оп.1. Суражский уездный суд.
    5. Спр.2. Дело об увольнении от должности канцеляриста Ивана Суличича. 1785 р. (2 арк.).
    6. Спр.3. Дело о конфликте между помещиками Степаном и Василием Тарановскими и помещиком Петром Васильевичем Завадовским из-за владения недвижимыми имениями. 1787-1789 рр. (68 арк.).
    7. Спр.7. Дело по обвинению государственного крестьянина Ивана Старостина в укрывательстве корчемного вина. 1824-1831 рр. (108 арк.).
    8. Спр.9. Дело по обвинению заседателя Суражского нижнего земского суда Антона Отвиновского во взяточничестве. 1830-1832 рр. (9 арк.).
    9. Спр.40. Прошения помещиков Суражского уезда о засвидетельствовании купчих крепостей. 1834 р. (15 арк.).
    10. Спр.65. Именной список служащих Суражского уездного суда. 1838 р. (2 арк.).
    11. Спр.84. Дело о розыске беглых крестьян крестьян помещика Александра Андреевича Тусина Февронии Сливневой, Андрея Махлаева, Симона Линника, Ипата и Федора Майстренковых. 1848-1858 рр. (231 арк.).
    12. Спр.106. Дело по обвинению крестьянина помещика Бороздина Василия Ковалева в подстрекательстве крестьян д.Ивановки к неподчинению мировому посреднику. 1862-1863 рр. (55 арк.).
    13. Спр.109. Указы Суражского уездного суда. 1864 р. (237 арк.).
    Ф.135. Оп.1. Стародубский уездный суд.
    14. Спр.5. Дело о рассмотрении жалобы штабс-капитанши Софии Котляревской о невыполнении дворянином Иосифом Оршаво-Орочевским договора о сносе на купленной ею земле. 1825-1840 рр. (32 арк.).
    15. Спр.10. Мнение Государственного совета, указы Правительственного Сената, Черниговского губернского правления о сокращении делопроизводства и переписки по гражданскому управлению; Проект изменений в существующих узаконениях и правилах относительно порядка делопроизводства по гражданскому управлению и круга действий разных ведомств. Настольные реестры документов, апелляционных и следственных дел, частных дел, шнуровая книга записи прохождения личной службы чиновников (формы-образцы). 1852 р. (28 арк.).
    16. Спр.18. Дело о взыскании денежного долга в сумме девяносто рублей серебром коллежским регистратором Иваном Максимовичем с мещанина еврея Евлиха Павловского. 1858 р. (6 арк.).
    17. Спр.19. Книга записи увольнений и назначений на должности чиновников и служащих суда и представленных им отпусков. 1861 р. (10 арк.).
    Ф.167. Оп.1. Новозыбковский поветовый земский суд.
    18. Спр.1. Дело по рассмотрению иска земского судьи Григория Рубца к графу Кириллу Разумовскому о затоплении его мельницы крестьянами графа. 1800-1801 рр. (56 арк.).
    19. Спр.4. Дело о розыске беглых крестьян села Рыловичи помещика Федора Савича. 1810-1811 рр. (157 арк.).

    Державний архів Полтавської області
    Ф.504. Оп.2.Кременчуцька повітова дворянська опіка.
    20. Спр.18. Дело о взятии в опеку имущества помещиков Капнистов. 1787-1788 рр. (5 арк.).
    21. Спр.22. Дело о наложении опеки на имущество помещика Корчевского, обвиняемого в убийстве. 1788-1795 рр. (135 арк.).
    Ф.567. Оп.1. Городиський повітовий суд.
    22. Спр.2. Определение Градижского уездного суда о наложении штрафа на значкового товарища Овчаренко Михаила за избиение помещика Китицина. 1797 р. (9 арк.).
    Ф.794. Оп.1. Кременчуцький повітовий суд.
    23. Спр.1. Дело по челобитной отставного капитана Федора Майбороды на священника Игнатия Яновского о возврате принадлежащей ему крепостной женщины Евдокии Еремеевой с дочерью. 1786 р. (8 арк.).
    Ф.1005. Оп.1. Пирятинський повітовий суд.
    24. Спр.1. Ведомости о подсудимых Пирятинского уездного суда. 1785 р. (4 арк.).
    Ф.1033. Оп.1. Лубенський повітовий суд.
    25. Спр.3. Доклады экзекутора суда о расходах денег на покупку бумаги и свечей. 1790 р. (13 арк.)
    26. Спр.4. Протоколы заседаний суда по делу Алексея и Ильи Иваненко, вторгшихся в имение их брата Михаила и нанесших побои ему и его жене. 1791 р. (2 арк.).
    27. Спр.5. Протокол заседания суда по делу о крестьянах села Березоточье Лубенского уезда Р.Кидяченко и М.Богуновой, пытавшихся убежать из села. 1794 р. (2 арк.).
    Ф.1034. Оп.1. Миргородський повітовий суд.
    28. Спр.6. Мнение суда о содействии крепостных помещицы Богачевской В.Дзубенко и И.Тарана и других в побеге крестьянина И.Дзубенко и его семьи. 1792 р. (4 арк.).
    29. Спр.8. Дело по тяжбе помещиц Александры Адамичевой и ее сестры Матрены Борчевской с капитаном Игнатием в связи с выделением ему части их имения. 1842-1846 рр. (33 арк.).

    Державний архів Сумської області
    Ф.449. Оп.1. Путивльський повітовий суд Курської губернії.
    30. Спр.2. Дело о тяжбе помещиков Курдюмова С.Г., Воропанова Я.Е., Горобцова И.И. и др. за наследственное имущество. 1771-1784 рр. (256 арк.).
    31. Спр.4. Дело о тяжбе помещиков Головленковой У.С., Дуровой М.И., Титова В.А. за землю. 1775-1782 рр. (162 арк.).
    32. Спр. 94. Дело о уточнении родственных отношений фамилии льговских помещиков Арсеньевых. 1781 р. (13 арк.).
    33. Спр.112. Дело о подтверждении дворянского происхождения путивльских однодворцев Кривопишиных. 1782 р. (38 арк.).
    34. Спр.169. Дело о наведении справки о дворянстве канцеляриста Калугина П.И. 1784-1785 рр. (65 арк.).
    35. Спр.181. Дело о передаче по наследству помещику Вощинину А. имения. 1785 р. (46 арк.).
    36. Спр.184. Дело по прошению дворянина Бурого Ф.Ф. об отстранении дочери его Елизаветы от наследства за непочтительность. 1785-1786 рр. (9 арк.).
    37. Спр.185. Дело по прощению дворянина Сагарева С.В.. об отстранении сына его Андрея от наследства за непочтительность. 1785-1788 рр. (7 арк.).
    38. Спр.312. Дело по прощению помещика Гамалея М.И. о закрытии питейного дома в с.Карпиловка. 1791 р. (4 арк.).
    39. Спр.506. Указы (копии) Правительствующего Сената, Курского губернского правления о порядке судопроизводства, введении в действие судебных уставов 20 ноября 1864г. упразднении Путивльского и других уездных судов. 1867 р. (38 арк.).
    Ф.582. Оп.1. Конотопський повітовий суд.
    40. Спр.29. По обвинению Драгомирова Ивана в самовольной порубке леса. 1836-1843 рр. (93 арк.).
    41. Спр.50. По обвинению крестьян: Обруча Саввы, Чебейко Павла, Сеялки Михаила в самовольной порубке леса. 1845-1846 рр. (55 арк.).
    42. Спр.385. О злоупотреблениях опекунов над имением умершего князя Разумовского Соколовского и Демчинского. 1846-1847 рр. (59 арк.).
    43. Спр.397. По обвинению опекунов имения князя Разумовского Якова и Чеснокова в расхищении имущества и жёстком обращении с крестьянами. 1848-1849 рр. (71 арк.).
    44. Спр.462. О разделе имения между наследниками Кандыбой Степаном и Кандыбой Марией. 1857-1888 рр. (40 арк.).
    45. Спр.495. О разделе имения Кандыбы Николая между наследниками. 1858 р. (12 арк.).
    46. Спр.499. О разделе имения между Марией и Степаном Кандыбами. 1858-1864 рр. (16 арк.).
    47. Спр.500. О разделе имения Кандыбы Николая между наследниками Кандыбой Степаном Николаевичем. 1858-1859 рр. (62 арк.).
    48. Спр.504. О выделении Кандыбе Марии части из наследственного имения. 1859 р. (16 арк.).
    49. Спр.511. О взыскании с Юрченко Ивана денег в пользу Татьяны Зимовец. 1863-1867 рр. (55 арк.).
    50. Спр.541. Указ Черниговского губернского правления о земских повинностях по Полтавской, Черниговской губерниям. Выписки из журнала заседаний суда, рапорты и доклады чиновников об уходе со службы, выдаче денежных пособий на содержание канцелярии. Ведомость расходов на содержание Санкт-Петербургской уголовной палаты. 1893-1838 рр. (133 арк.).
    51. Спр.556. Указ Черниговского губернского правления о перемещении и повышении в чинах канцелярских служащих; прошения дворян о принятии на службу в Конотопский уездный суд. 1835 р. (277 арк.).
    52. Спр.686. Циркуляры начальника Черниговской губернии о порядке награждения чиновников медалью в память о крымской войне. Формулярные списки чиновников и канцелярских служащих Конотопского уездного суда. 1857 р. (65 арк.).
    Ф.586. Оп.1. Конотопський повітовий земський суд.
    53. Спр.80. Прошение графа Кирилла Григорьевича Разумовского о засвидетельствовании раздела его имения между наследниками. 1800 р. (25 арк.).
    54. Спр.84. Прошение графа Кирилла Григорьевича Разумовского о засвидетельствовании его дарственной записи в пользу племянницы Апраксиной Софьи Яковлевны. 1801 р. (4 арк.).
    55. Спр.93. Прошения и рапорты служащих о предоставлении отпусков и выдаче аттестатов при увольнении от службы. 1804 р. (88 арк.).
    56. Спр.97. Прошения дворян, канцелярских служащих Конотопского поветового земского суда о выдаче аттестатов о службе, о предоставлении отпусков. 1805-1808 рр. (35 арк.).
    57. Спр.100. Прошения служащих суда о выдаче им служебных аттестатов. Указы Черниговского губернского правления по предварительному разбору судебных дел. 1806 р. (121 арк.).
    58. Спр.121. Копии указов Сената о присвоении чинов служащим суда. Формулярные списки служащих суда. Прошения частных лиц о разборе их дел. 1821 р. (79 арк.).
    59. Спр.166. Указы Черниговского губернского правления и прошения частных лиц о разборе судебных дел, порядке судопроизводства. Формулярные списки служащих суда. 1816 р. (197 арк.).
    Ф.596. Оп.1. Кролевецький повітовий суд.
    60. Спр1. Дело по обвинению Быстрицкого Григория в присвоении казенного крестьянина Зенченко Григория. 1839-1843 рр. (46 арк.).
    61. Спр.2. Дело о нанесении побоев Назару Быстровскому крестьянкой Екатериной Давыденко. 1841-1842 рр. (33 арк.).
    62. Спр.3. Дело об уходе от помещика Трусовича крепостного крестьянина Грибко Зиновия с семьей. 1817-1841 рр. (99 арк.).
    63. Спр.62. Дело о краже денег из Николаевской церкви. 1836-1837 рр. (21 арк.).
    64. Спр.205. Переписка Черниговского губернского правления с Кролевецким уездным судом о продаже вина на Лаптинском заводе, принадлежащем купцам Остапенко. 1866-1867 рр. (14 арк.).
    65. Спр.230. Гражданское дело о выдаче помещикам свидетельств на право владения крестьянами. 1838-1839 рр. (22 арк.).
    Ф.598. Оп.2. Кролевецький повітовий земський суд.
    66. Спр.31. О разделе имения между наследниками Юркевичами. 1804-1824 рр. (34 арк.).
    Ф.630. Оп.1. Глухівський повітовий суд.
    67. Спр.1. Указы Черниговского губернского правления об утверждении положения о домашних учителях и учительницах, о запрещении и разрешении сделок на изменения, о повышении жалования служащим уездной полиции, о русских подданых, проживающих за границей. 1835 р. (195 арк.).
    68. Спр.5. Указы Черниговского губернского правления о воспрещении принять на службу и допускать к участию в дворянских выборах помещика Вельгорского, о исключении из формулярных списков Астраханского губернского правления. 1833-1835 рр. (3 арк.).
    69. Спр.6. Копия указов царя Николая об учреждении 3-х рублевой золотой монеты. 1834 р. (2 арк.).
    70. Спр.7. Копия указов царя Николая об учреждении ордена святого Георгия. 1835 р. (15 арк.).
    71. Спр.10. Указы Черниговской губернской палаты гражданского суда о духовных завещаниях, дарственных, продаже и купле имений. 1835 р. (64 арк.).
    72. Спр.11. Указы Черниговского губернского правления о правах Римско-католических церквей, об отыскании бежавших чиновников, об изменении правил продажи ядовитых веществ, о принятии в училище детей канцелярских чиновников. Том 1. 1835 р. (65 арк.).
    73. Спр.37. О духовном завещании Ющенко Александры на имение и капитал в пользу Сафоновой Марии Наумовны. 1856-1857 рр. (13 арк.).
    74. Спр.39. Гражданское дело по утверждению отпускной, данной Кочубеем Василием крестьянину Пащенко Семёну Ивановичу об освобождению его от крепостного права. 1856 р. (4 арк.).
    75. Спр.55. Формулярные списки о службе чиновников и канцелярских служащих Глуховского уездного суда. 1855 р. (39 арк.).
    Ф.630. Оп.2. Глухівський повітовий суд.
    76. Спр.17. О нападении на дом крестьянки Прасковьи Величкиной крестьянами Ражковым Василием и другими. 1856-1858 рр. (90 арк.).
    77. Спр.32. О незаконном присвоении земли Александром Силевичем, принадлежащей Ивану Силевичу. 1852-1857 рр. (53 арк.).
    Ф.631. Оп.1. Глухівський повітовий земський суд.
    78. Спр.11. Прошения, рапорта частных лиц в Глуховский уездный суд о разделе движимого и недвижимого имущества, об установлении опеки над имуществом; о взятии на поруки колодников, о краже вещей; о взыскании денег с должников. 1813 р. (129 арк.).
    Ф.704. Оп.1. Білопільський повітовий суд.
    79. Спр.1. Дело о прошение бригадира Толчанинова в содействии судебного дела А.Стремоуховой. 1781- 1782 рр. (38 арк.).
    80. Спр.2. Дело по челобитию канцеляриста Краснянского об отказе за ним недвижимого имения. 1782 р. (36 арк.).
    81. Спр.3. Гражданское дело по прошению Белопольской помещицы А. Стремоуховой о выдаче ей паспортов и двум сопровождавшим ее в г.Харьков людям. 1782 р. (3 арк.).
    82. Спр.4. Гражданское дело по прошению помещика с.Веселого Белгородского округа надворного советника Юдина Ф. о выделение ему части имения. 1782 р. (30 арк.).
    83. Спр.15. Дело по указу Харьковского наместнического правления о принятие колодника. 1784 р. (4 арк.).
    84. Спр.16. Дело по челобитию помещика премьер-майора Озерова об имении. 1785-1788 рр. (68 арк.).
    85. Спр.17. Дело по прошению священника Коренева о наезде на его дом. 1792 р. (17 арк.).
    86. Спр.18. Дело о присылке в Белопольский нижний земский суд копии решения Белопольского уездного суда о сенокосе, отношением от экономических крестьян с.Верен во владение помещика Черепова. 1791 р. (7 арк.).
    87. Спр.32. Дело об имении коллежской асессорши Воропановой и прапорщицы П.Старостиной. 1795-1796 рр. (10 арк.).
    88. Спр.37. Гражданское дело о закладке имения помещицы Дарвисовой в с.Веселое. 1795 р. (11 арк.).
    Ф.706. Оп.1. Миропільський повітовий суд.
    89. Спр.1. Дело о разделе имения между наследниками Чернорыжскими сл.Краснополья в д.Михайловке и Веселой. 1781-1785 рр. (108 арк.).
    90. Спр.4. Дело о продаже сел Красной Яруги и Ильок со всеми прилегающими к ним угодьям в Миропольском округе помещиком Лазаревым своему брату. 1781 р. (15 арк.).
    91. Спр.8. Дело по челобитью помещиков Яковлевых на помещика Ф.Карпова, завладевшего его с.Дерновым (Поповка) всеми угодьями с жилыми домами в с.Краснополье, Миропольского уезда. 1782 р. (51 арк.).
    92. Спр.9. Дело о продаже хутора помещиком Сергеевым стародубскому мещанину А.Белошапке в Краснопольских дачах. 1782 р. (4 арк.).
    93. Спр.11. Дело по челобитью помещицы А.Зарудной об утверждении за ней недвижимого имения, находившегося в Краснопольских дачах. 1782-1783 рр. (12 арк.).
    94. Спр.17. Дело по челобитью помещика А.Анненкова о закреплении за ним недвижимого имущества в урочище Долгоречка, Тонкой и Суровицы, Сумской провинции. 1777-1783 рр. (134 арк.).
    95. Спр.39. Дело по челобитью помещицы А.Рошток о закреплении за ней движимого и недвижимого имения в с.Турьи и д.Корчаковке. 1784-1786 рр. (6 арк.).
    96. Спр.40. Дело о разделе имущества между наследниками Черторыжскими, Краснопольского округа. 1787 р. (6 арк.).
    Ф.706. Оп.2. Миропільський повітовий суд.
    97. Спр.1. Дело по челобитью помещика Ильи Савича о закреплении за ним недвижимого имения в с.Беловоды, доставшегося ему после смерти отца. 1766-1785 рр. (12 арк.).
    98. Спр.2. Дело по челобитью помещика отставного капитана Николая Антонова из хутора Гоголевского о закреплении за ним доставшегося после смерти его матери Марии Трофимовны имения с яром, лесами, лугами. 1766-1785 рр. (15 арк.).
    99. Спр.14. Дело по челобитью миропольского помещика Василия Романова об утверждении за ним недвижимого имения умершего полковника Андрея Кондратьева. 1783 р. (14 арк.).
    100. Спр.25. Дело об отдаче имения со всеми строениями и землей помещика Егора Дмитриевича Кондратьева из слободы Самотоевка Краснопольского уезда Осипу Андреевичу Кондратьеву. 1785-1790 рр. (12 арк.).
    101. Спр.27. Дело по челобитью помещиков деревни Сытное поручика Ивана Маслова и его жены Марии, подпрапорного Семена Кирилова и его жены Анастасии, капрала Василия Подменнова и его жены Анны деревни Грязное прапорщика Михаила и малолетнего брата его Федора, помещика Степана апостола и др. О закреплении за ними недвижимого имения, жалованного их предку сотнику Прокофию Донцу. 1785-1785 рр. (22 арк.).
    102. Спр.31. Дело о закреплении за помещиком Леонтием Заводовским недвижимого имения, доставшегося ему по выкупу от брата его родного Григория Заводовского в деревне Поповке. 1793 р. (4 арк.).
    103. Спр.32. Дело по прошению помещика майора Антона Хлюстина, поверенного его генерального писаря Лариона Леонтьева о закреплении за ним земель в селе Красная Яруга. 1793 р. (10 арк.).
    Ф.708. Оп.1. Недригайлівський повітовий суд.
    104. Спр.1. Дело по челобитью полковницы Неплюевой на помещика Черепова в держании им ее дворового человека. 1780 р. (46 арк.).
    105. Спр.1а. Гражданское дело о споре за имение между наследниками коллежского советника Полетики Григория и прапорщиком Череповым Леонтием. 1781-1800 рр. (174 арк.).
    106. Спр.8. Дело о наведении справки помещику Гирдину сколько крестьян в его имении состоит и от кого достали по купчей или по наследству. 1787 р. (13 арк.).
    107. Спр.9. Дело о споре секретарши Городовой Путивльского уезда за обмежевание дач с однодворцами Пешковыми. 1787 р. (5 арк.).
    108. Спр.27. Дело об отправлении в Харьковское наместническое правление вексельных дел. 1788-1789 рр. (15 арк.).
    109. Спр.28. Дело о взыскании штрафа с помещика Леонтия и сына его Кирила Череповых за неправое спорное дело с помещиком Новосельцовым. 1788 р. (4 арк.).
    110. Спр.29. Дело об отказе за прапорщиком Череповым недвижимого имения, о коем споры имели помещики Шидловские. 1788-1792 рр. (74 арк.).
    111. Спр.44а. Дело о введении дворянина Рыльськой округи Александра Михайловича Бырдина во владение имением в с.Бочечках, купленным у вдовы Александры Бырдиной. 1797 р. (7 арк.).
    112. Спр.44б. Дело по обвинению слободских крестьян Игната Лиманского; Карпа Ярмоленко, Семена Шуляченко, Ивана, Федора и Давида Биркуленко в убийстве крепостного крестьянина с.Казацкого Романа Пелющенко. 1797 р. (45 арк.).
    Ф.713. Оп.1. Глинський повітовий суд.
    113. Спр.1. Определения суда об освобождении на поруки Маштабриченко, обвиняемого в покупке краденых волов и допросы, снятые в суде с арестованных Литвиненко Артема и Литвина Саввы и Минзара Степана и др., обвиняемых в ограблении жителей хут.Дашковского. 1789-1789 рр. (18 арк.).
    114. Спр.2. Мнение суда по делу о побеге подданного помещика Г.Жуковского И.Кияшки (село неизвестно). 1796 р. (4 арк.).
    Ф.746. Оп.1. Охтирський повітовий суд.
    115. Спр.7. Журналы заседаний суда. 3 том. 1821 р. (510 арк.).
    116. Спр.8. О неправильном якобы присуждении к отдаче спорного имения умершего порутчика. 1824 р. (22 арк.).
    117. Спр.9. По прошению А.Романова о причинении ему бранью обиды П.Ямпольским. 1825 р. (134 арк.).
    118. Спр.44. По прошению П.Упрятовского о предоставлении ему состоящего в деревне Поповка господского двора с домом и садом. 1827 р. (29 арк.).
    119. Спр.45. О неправильной продаже подполковником Радионовым купеческому сыну Алтухову кирпичного завода. 1827 р. (34 арк.).
    120. Спр.217. Об отречении от наследства Д.Сливиковской и Ковтукова. 1858 р. (23 арк.).
    Ф.746. Оп.2. Охтирський повітовий суд.
    121. Спр.2. Дело по ордеру губернатора Норова на имя воеводского товарища Шенгелидзева по жалобе Боровенского поверенного Борженка о завладении майором Лесевицким обывательской земли и о протчем. 1780- 1782 рр. (61 арк.).
    122. Спр.3. Дело по доношению помещика вахмистра П.Якубинского о содержащихся под стражею двух арестантах, подданных из слободы Никитовки Филиппу Орленскому, в убийстве сына в смерть Гончаренком Якубинским подданного Никифора Крупченка, на дороге в поле ночью. 1780- 1781 рр. (71 арк.).
    123. Спр.4. Наряд по указам Харьк. Нам. Верх. Земе. Суда гражданского и I-го департаментов о присылке во оные, гражданской о конфискованных и вымороченных имениях, о взыскиваемых по корчемству и штрафных деньгах годовых ведомостей к повеленным во оных строках. 1780- 1789 рр. (17 арк.).
    124. Спр.134. Дело по просьбе Кириковских обывателей о неотдаче надворным советником Кушелевым за отшедшую при межевании в его дачу 9 полос земли и о протчем. 1789 р. (43 арк.).
    125. Спр.256. Манифест об учреждении вспомагательного банка. 1798 р. (34 арк.).
    126. Спр.505. Журналы за декабрь о наследственных землях, о долгах, пошлинах и пр. 1795 р. (27 арк.).
    127. Спр.506. Журналы за ноябрь о наследственных имениях, о пошлинах, о долгах, и пр. 1795 р. (25 арк.).
    128. Спр.554. Указы Сенатские, сентябрьская треть. 1799 р. (376 арк.).
    129. Спр.567. Дело о размежевании земель в Ахтырском округе. 1786 р. (9 арк.).
    130. Спр.568. Журнал указов (копий) Слободско-украинского губернского правления, правительствующего сената. 1828 р. (761 арк.).
    Ф.747. Оп.1. Сумський повітовий суд.
    131. Спр.60. О возобновлении межевых признаков в имении Бутурлиной и имении Савичевой. 1850 р. (21 арк.).
    132. Спр.72. Об имуществе, оставшемуся после смерти севастопольского полицмейстера И.Соковлева. 1851 р. (268 арк.).
    133. Спр.73. О земле оспариваемой обществом Тимофеевским казенных крестьян из владения казенного крестьянина Терещенка. 1851 р. (69 арк.).
    134. Спр.83. По объявлению бел. питейной конторы о произшедших корчемниках из хут.Гевлечина сл.Шереметовку о разбитии корчем стражи. 1851 р. (100 арк.).
    135. Спр.85. О происшедшем в имении Кондратьева сельце Любимом пожаре от поджога крестьянином С.Медведевым. 1851-1854 рр. (149 арк.).
    136. Спр.98. О членовредительстве белопольского казенного крестьянина Ф.Прокофьева сына Стороженка. 1854 р. (46 арк.).
    137. Спр.106. О крестьянах Чумаченке и Перняненке, судимых по подозрению за воровство из церкви села Ильинова денег и вещей. 1855 р. (184 арк.).
    138. Спр.107. О рожденном крестьянкою помещика Алферова П.Глянцовой ребенке и о зарытии его в землю. 1855 р. (138 арк.).
    139. Спр.108. О дворовой женщине помещицы Карповой А.Федоровой-Атроховой, судимой за воровство и другие поведения. 1855 р. (74 арк.).
    140. Спр.123. О земле, оспариваемой штаб-капитаном П.Гулевич из владения надворного советника П.Линтварева. 1856 р. (136 арк.).
    141. Спр.127. О вводе гос. крестьянина К.Белинова в имение, купленное у З. 1856 р. (8 арк.).
    142. Спр.131. О вводе во владение ротмистра В.Турченинова. 1856 р. (13 арк.).
    143. Спр.167. О корчемстве вином гос. крестьянином В.Сердюковым. 1858 р. (80 арк.).
    144. Спр.191. О выстреле сделанном будто бы крестьянином графа Коновницына И.Дорошенком в гос. крестьянина И.Панченка. 1860 р. (46 арк.).
    145. Спр.208. О сгоревшем шинковом доме в хут.Погребном помещика М.Кирьенкова. 1860 р. (35 арк.).
    146. Спр.242. О отбитых у неизвестных корчемников 13 бочек с водкой. 1861 р. (49 арк.).
    Ф.763. Оп.1. Лебединський повітовий суд.
    147. Спр.1. О спорной земле помещиками Лосевым и Бухариным с однодворцами села Пристайлова и Русско-Червленного. 1803 р. (419 арк.).
    148. Спр.2. О имении государственных крестьян слободы Дергачевки Тищенковых. 1822 р. (24 арк.).
    149. Спр.5. О владеемых землях, не имеющих на эти земли никаких документов. 1833-1862 рр. (355 арк.).
    150. Спр.16. О выжженых 2 дес. леса капитана Донцова дворовыми Н. и М. Шияновскими. 1853 р. (93 арк.).
    151. Спр.18. Наряд статистическим сведениям доставленным уездным стряпчим. 1854-1858 рр. (400 арк.).
    152. Спр.32. О бродяге П.Батовском. 1855 р. (44 арк.).
    153. Спр.42. О бродяге Н.Шептунове. 1855 р. (36 арк.).
    154. Спр.46. О воровстве у священника Триполесного вещей и денег по сомнению гос. крестьянином М.Калениченком. 1855-1857 рр. (76 арк.).
    155. Спр.52. По прошению гос. крестьянина М.Зарича и цехового Н.Савенка о самовольной продаже их части леса в урочище р.Груни уездным лекарем Одарченком помещику Данилову. 1857 р. (182 арк.).
    156. Спр.54. О завладении протоиереем огородним ме
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины