БЕРЛАЧ Юрій Анатолійович АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ В УКРАЇНІ : Берлач Юрий Анатольевич Административно-правовое обеспечение противодействия рейдерству В УКРАИНЕ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
«Запорізький національний університет»

На правах рукопису

БЕРЛАЧ Юрій Анатолійович

УДК 342.951 : 342.518

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
БЕВЗЕНКО Володимир Михайлович доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя – 2014

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..…..3
Розділ 1 Теоретико-правові засади протидії рейдерству в Україні…………13
1.1 Сутність та правова характеристика рейдерства………………………….....13
1.2 Рейдерство як загроза національній безпеці України….…………………….34
1.3 Адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству за кордоном...48
Висновки до розділу 1………………………………………………....................71

Розділ 2. Механізм адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні………………………...………………………………………..75
2.1 Поняття, мета та завдання адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні ………...……………………………………………………........75
2.2 Органи публічної адміністрації загальної компетенції у сфері протидії рейдерству в Україні .…………………………………………………………………..89
2.3 Органи публічної адміністрації спеціальної компетенції у сфері протидії рейдерству в Україні ……………………………………………………………….....105
Висновки до розділу 2…………………………...……………………………...119

Розділ 3 Удосконалення адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні ………………………………………………………………....122
3.1 Заходи запобігання та протидії рейдерству в Україні ……………………...122
3.2 Удосконалення системи органів публічної адміністрації у сфері протидії рейдерству в Україні…………………………………………………………………...144
3.3 Удосконалення нормативних актів у сфері протидії рейдерству в Україні..155
Висновки до розділу 3……………………….......................……………............169

ВИСНОВКИ………………………...………………………...……………….…172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …….....………………………….…176
ДОДАТКИ…….....………………………………….....……………………….…198

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України в ст. 41 встановлює непорушність права приватної власності, а також виключає можливість протиправного позбавлення права власності, надаючи правову гарантію для здійснення підприємницької діяльності та розвитку ринкових відносин.
Функціонування ринкової економіки на сучасному етапі розвитку України передбачає існування значної кількості загроз, що порушують стабільність економічної системи, створюють перешкоди для реалізації права власності, а також погіршують інвестиційний клімат в країні. Значне місце серед цих загроз належить рейдерству, під яким слід розуміти процес одержання контролю над підприємством всупереч волі законного власника/ власників, що здійснюється вчиненням різного роду протиправних дій [ ].
За підрахунками представників Українського союзу промисловців і підприємців, наразі в країні функціонує 35–50 рейдерських груп. Згідно офіційних даних, найчастіше жертвами рейдерів стають промислові об’єкти (близько 50% усіх випадків), а також об’єкти нерухомості – 30% [ ]. Протягом 2010-2013 рр. кількість рейдерських нападів становила близько 1300 щороку [ ], [ ]. При цьому їх результативність зазвичай складає 80-90%. З кожним роком зростає кількість звернень підприємців про випадки рейдерства до спеціальних органів. Беручи до уваги дані громадських організацій та Кабінету Міністрів, щороку втрати для економіки України внаслідок функціонування рейдерства можуть сягати 19,5- 64,2 млрд. грн.
Судова практика останніх років свідчить, що рейдерські атаки здійснюються з використанням переважно господарського та цивільного судочинства. При цьому в деяких випадках кількість правовстановлюючих рішень суду може сягати 30-50 [ ] за кожним рейдерським нападом. З повною впевненістю можна стверджувати про наявність в переважній більшості рейдерських захоплень принаймні одного неправомірного судового рішення. Серед підприємств, на які в останні роки посягали рейдери, слід виділити: ВАТ «Турбоатом», ПАТ «Квазар», НАК «Нафтогаз України», IDS Group Ukraine, «London and Regional Properties» (ТК «Глобус»), Swissport International Ltd та ін. Такі дані свідчать про широке розповсюдження рейдерства в Україні та існування небезпеки як для приватних, так і для державних підприємств.
Загрози, які створює рейдерство, полягають у нівелюванні інститутів приватної власності, добросовісної конкуренції, свободи підприємницької діяльності, а також корумпуванні судових та правоохоронних органів, органів публічної адміністрації. Крім цього, дестабілізується робота підприємств, стосовно яких здійснюються рейдерські напади. Як негативний наслідок рейдерства необхідно назвати зниження рівня конкурентоспроможності економіки України та падіння обсягів іноземних інвестицій у національне господарство.
Для проведення результативної державної політики запобігання та протидії рейдерству необхідно покращити адміністративно-правове забезпечення в даній сфері. До складу адміністративно-правового забезпечення нами включено такі елементи: система спеціального законодавства, органи публічної адміністрації, їх правовий статус, взаємозв’язки між ними, а також механізм владного впливу на відповідні суспільні відносини.
Науково-теоретичною основою для виконання дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі загальної теорії права, адміністративного права, теорії управління: В.Б. Авер’янова, О.М. Алтуніної, В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Н.А. Берлач, Ю.П. Битяка, С.О. Бондаря, К.Г. Волинки, І.П. Голосніченка, Л.М. Дудника, Н.Ю. Задираки, Н.І. Золотарьової, А.М. Колодія, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.Т. Комзюка, В.В. Копейчикова, Дж. Коулмена, О.В. Кузьменко, С.Л. Курила, О.М. Мостіпана, М.І. Ославського, С.А. Слесарчука, М.Ф. Стахурського, В.В. Тісногуз, Дж. Файнберга, М.М. Хміля, М.В. Цвіка, Х.П. Ярмакі та ін.
У роботі були також широко використані наукові праці таких вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі безпеки підприємницької діяльності, національної безпеки та протидії рейдерству: М.Г. Арманова, П.А. Астахова, А.І. Берлача, П.В. Берназа, Ю.Д. Борисова, С.О. Бурбела, Б.М. Грека, Д. Депамфіліса, О.І. Дічека, А.А. Дорошук, О.О. Дульського, В.П. Журавля, Д.В. Зеркалова, Г. Зіммерера, А.О. Кизима, А.Ю. Кіреєва, Є.Є. Колеснікова, M.А. Колєсника, В.В. Крутова, В.М. Куца, І.І. Паславського, О.А. Полушкіна, В.Д. Пчолкіна, Н.В. Радванської, О.Б. Таращанської, З.Е. Тарханової, М.І. Фаенсона, Ю.А. Хатнюка та ін.
Разом з тим, на сьогодні у вітчизняній науковій літературі відсутнє комплексне дослідження, присвячене пошуку способів удосконалення адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству. В наявних роботах не повною мірою розкриті можливості покращення чинного законодавства у даній сфері, а також застосування органами публічної адміністрації всього переліку механізмів впливу. Так, у дисертації Ю.А. Хатнюка (2012 р.) досліджено адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні в контексті здійснення їхніх повноважень у сфері корпоративних відносин. У роботі М.А. Колєсника (2012 р.) розглянуто переважно правоохоронний аспект протидії рейдерству, де серед основних уповноважених суб’єктів виступали підрозділи прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України та Державної фінансової інспекції України.
Разом з тим, протидія рейдерству з боку правоохоронних органів передбачає боротьбу з його наслідками та застосування відповідних юридичних санкцій. Більш результативним є запобігання проявів рейдерства у спосіб такого інституційного та законодавчого забезпечення, при якому мінімізувалася можливість його виникнення. Крім цього, наразі недостатньо розглянутими залишаються особливості функціонування Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, а також застосування юридичної відповідальності за рейдерство.
Значний негативний вплив рейдерства на суспільні відносини, неефективність відповідної державної політики, недосконалість правового статусу уповноважених суб’єктів у даній сфері, прогалини в спеціальному законодавстві та недостатня дослідженість адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству зумовили вибір теми дисертації та свідчать про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до п. 1 розділу ІІ Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленої Указом Президента України № 810/98 від 22.07.1998 р.; на виконання Плану заходів щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 р. № 1199-р), а також Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо посилення захисту права власності» від 26.03.2009 р. № 191/2009.
Тема дисертаційної роботи затверджена Науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб визначити сутність та механізм рейдерства, проаналізувати сучасний стан адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству, а також сформулювати пропозиції щодо його вдосконалення через внесення змін до спеціального законодавства та реформування системи органів публічної адміністрації.
Відповідно до вказаної мети дисертації сформульовано такі завдання:
– визначити сутність та здійснити правову характеристику рейдерства в Україні;
– дослідити прояви рейдерства як чинника створення загроз національній безпеці Української держави;
– охарактеризувати адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству, визначити його мету та завдання;
– охарактеризувати адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству в зарубіжних країнах та встановити способи застосування в нашій державі позитивного досвіду в даній сфері;
– проаналізувати систему органів публічної адміністрації загальної та спеціальної компетенції у сфері протидії рейдерству в Україні;
– визначити правові та організаційні заходи щодо запобігання та протидії рейдерству в Україні;
– сформулювати пропозиції та рекомендації з удосконалення системи органів публічної адміністрації у сфері протидії рейдерству в Україні;
– розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення норм правових актів у сфері протидії рейдерству в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні.
Предметом дослідження є адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству в Україні.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є система загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Використання діалектичного методу дало можливість провести дослідження особливостей адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в їхньому розвитку та взаємозв’язку (підрозділи 1.3, 2.1). Застосування методу формалізації дозволило чітко та обґрунтовано сформулювати авторське визначення рейдерства (підрозділ 1.1). Методи аналізу та синтезу використовувалися при дослідженні системи органів публічної адміністрації, що мають бути залучені до протидії рейдерству (підрозділи 2.2, 2.3). З допомогою порівняльно-правового методу розглянуто особливості адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в зарубіжних країнах (підрозділ 1.3). Використання наукових методів індукції та дедукції дозволило визначити способи вдосконалення окремих елементів адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству та встановити особливості даного поняття в цілому (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3). Системний метод застосовувався для забезпечення розгляду сутності та структури адміністративно-правового забезпечення, встановлення особливостей функціонування рейдерства та застосування юридичної відповідальності, адміністративних процедур, адміністративних актів (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1). З використанням статистичного методу визначено масштаб і тенденції розвитку рейдерства в Україні (підрозділи 1.1, 1.2).
Застосування перелічених методів наукового пізнання дозволило ґрунтовано розглянути сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні, визначити наявні проблеми в цій сфері, а також сформулювати можливі способи їх розв’язання, зокрема, внесенням змін до законодавства та вдосконалення діяльності органів публічної адміністрації в даній сфері.
Нормативну основу дослідження склали норми законодавства України та зарубіжних країн.
Емпіричну основу дисертації становили дані Державної служби статистики України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Антирейдерського союзу підприємців, Українського союзу промисловців і підприємців, міжнародних організацій Grant Thornton International, The Heritage Foundation, Transparency International, ООН, Міжнародного економічного форуму та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією із перших вітчизняних комплексних монографічних робіт, присвячених дослідженню адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження знайшла відображення у таких теоретичних наукових положеннях та висновках:
вперше:
– на основі аналізу зарубіжного законодавства та наукових публікацій з’ясовано сутність рейдерства в країнах Європи та США як цілком правомірної діяльності у сфері перерозподілу корпоративного контролю через купівлю-продаж пакетів акцій та зміну керівництва підприємства, наведено його принципові відмінності з українською практикою;
– сформульовано авторське визначення адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні як процесу формування та застосування уповноваженими суб’єктами спеціальних методів регулювання відповідних суспільних відносин, а також створення необхідної для цього правової основи, що в комплексі спрямовано на запобігання та протидію рейдерству;
– доведено необхідність вдосконалення системи органів публічної адміністрації та законодавства у сфері протидії рейдерству, що передбачатиме не лише посилення відповідальності, але й усунення передумов щодо його проявів ще на початкових стадіях, а також недопущення задіяння державних органів у рейдерських нападах;
– обґрунтовано доцільність запровадження адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з рейдерством;
удосконалено:
– понятійний апарат через визначення та розмежування понять «рейдерство», «недружні злиття та поглинання», «грінмейл», «зловживання корпоративними правами»;
– твердження про те, що рейдерство слід розуміти як чинник виникнення загроз національній безпеці України у внутрішньополітичній, соціально-економічній та інформаційній сферах;
дістали подальшого розвитку:
– вчення про можливість та конкретні способи використання в Україні зарубіжного досвіду щодо адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству;
– теоретико-правові засади правового статусу та особливостей функціонування органів публічної адміністрації загальної і спеціальної компетенції у сфері протидії рейдерству в Україні;
– пропозиції та рекомендації з удосконалення нормативних актів та системи органів публічної адміністрації у сфері протидії рейдерству.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть використовуватися:
– у сфері правотворчості – для вдосконалення законодавчих актів, норми яких є правовою основою протидії рейдерству (Довідка про впровадження результатів дослідження в діяльність Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики від 28.03.2014 р.);
– у науково-дослідній роботі – для подальших наукових досліджень, присвячених удосконаленню адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству;
– у сфері правозастосування – для вдосконалення процесу функціонування та підвищення ефективності роботи державних органів у сфері протидії рейдерству в Україні;
– у навчальному процесі – для викладання курсів «Адміністративне право», «Державне управління економікою» у вищих навчальних закладах (Акт впровадження результатів дисертації у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 17.04.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно, із застосуванням новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної адміністративно-правової науки. Викладені положення, висновки та пропозиції ґрунтуються на власних дослідженнях здобувача. У співавторстві з професором В.В. Крутовим опубліковано наукові статті – «Правове забезпечення протидії рейдерству в Україні» (здобувачем проаналізовано перспективи запровадження юридичної відповідальності за рейдерство, напрями вдосконалення спеціального законодавства); «Зарубіжний досвід протидії негативним проявам рейдерства, шляхи його застосування в Україні» (здобувачем розглянуто особливості адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в зарубіжних країнах, можливості його застосування в Україні).
У дисертаційній роботі ідеї та розробки, що належать співавторам, не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 13-ти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, квітень 2008 р.); «Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку» (м. Ірпінь, червень 2008 р.); «Безпечна Словаччина та Європейський Союз (Bezpecne Slovensko a Europska Unia)» (м. Кошице, листопад 2008 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (м. Київ, квітень 2009 р.); «Науковий потенціал сучасної юриспруденції» (м. Тернопіль, грудень 2009 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (м. Київ, квітень 2010 р.); «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (м. Сімферополь, грудень 2009 р.); «Правова система держави: проблеми формування та перспективи розвитку» (Одеса, грудень 2009 р.); «Фінансово-економічна безпека в Україні: стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, грудень 2010 р); «Теорія та практика сучасного права» (м. Херсон, жовтень 2010 р.); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, квітень 2010 р.); «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» (м. Львів, грудень 2012 р.); «Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку» (м. Дніпропетровськ, жовтень 2013 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 16 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук (дві із них – у зарубіжних наукових виданнях), а також у 13 тезах доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначена її метою, завданнями, об’єктом та предметом дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по роботі, списку використаних джерел (включає 205 найменувань на 21 сторінці) та двох додатків. Повний обсяг роботи становить 205 сторінок, з них основного тексту – 174 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, у результаті проведеного наукового дослідження, на основі аналізу позицій вітчизняних та зарубіжних науковців, чинного українського за міжнародного законодавства, узагальнення статистичних матеріалів та особливостей практичної діяльності, одержано наступний перелік висновків, рекомендацій та пропозицій, які розв’язують наукове завдання щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству в Україні:
1. Сформульовано авторське визначення рейдерства як процесу одержання контролю над підприємством (чи його майном) всупереч волі законного власника/власників, що здійснюється вчиненням протиправних дій з метою швидкого перепродажу об’єкта рейдерського нападу чи подальшого управління ним.
2. Обґрунтовано висновок, що рейдерство набуло значного поширення в межах всієї країни, створюючи при цьому значні загрози для функціонування інституту приватної власності, інвестиційного клімату, свободи підприємницької діяльності, незаангажованої роботи судової та виконавчої гілок влади, ділової репутації фізичних та юридичних осіб та ін. У зв’язку з цим, рейдерство створює реальну загрозу національній безпеки України у внутрішньополітичній, соціально-економічній та інформаційній сферах, що вимагає від уповноважених суб’єктів належного реагування та коригування державної політики у досліджуваній сфері.
3. Показано, що адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству в зарубіжних країнах характеризується високою ефективністю. Цьому сприяє досконала система законодавства (Williams Act 1968, Companies Act 2006, Australian Securities and Investments Commission Act 2001, Директива 2004/25/ЕС та ін.), норми якого регулюють процес недружніх злиттів та поглинань та визначають компетенцію спеціальних державних органів у даній сфері, діяльність яких спрямована на надання недружній злиттям чи поглинанням максимальної публічності, гарантування дотримання законодавства та застосування заходів юридичної відповідальності (Великобританія, США, ЄС).
Показано доцільність застосування позитивного досвіду реалізації адміністративно-правового статусу Ради з корпоративних поглинань Австралії, яка здійснює контроль за дотриманням законодавства у даній сфері, а також забезпечує правове вирішення можливих спорів між сторонами конфлікту.
4. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству як процесу формування та застосування органами публічної адміністрації спеціальних методів регулювання суспільних відносин, а також створення необхідної для цього правової основи, що в комплексі спрямовано на подолання рейдерства. Зазначено, що метою такого забезпечення є формування механізму упорядкування суспільних відносин органами публічної адміністрації (їх система, взаємодія, взаємозв’язки, розподіл повноважень) та створення належної правової основи (матеріальне, процесуальне законодавство, правозастосовна практика), за якого рейдерство в Україні матиме мінімальний негативний прояв. Наголошено, що завдання адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерству конкретизують його мету та вказують способи її максимального досягнення.
5. На основі аналізу законодавства, що визначає адміністративно-правовий статус органів публічної адміністрації, здобувачем обґрунтовано висновок, що наразі в Україні відсутній спеціально уповноважений орган, до компетенції якого належала б виключно протидія рейдерству. У той же час, окремими повноваженнями у цій сфері наділені такі органи публічної адміністрації загальної та спеціальної компетенції, як: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України, Антимонопольний комітет України, Служба безпеки України, Рада національної безпеки та оборони України, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Показано, що закріплених законодавством повноважень є цілком достатньо для протидії рейдерству, але неефективна, нескоординована та несвоєчасна їх реалізація є головним недоліком діяльності даних органів.
Автором доведено, що з метою вирішення цієї проблеми Міжвідомча комісія повинна координувати дії всіх органів публічної адміністрації, спрямовувати їх роботу в напрямку запобігання та протидії рейдерству. Разом з тим, за існуючого наразі правового статусу Міжвідомчої комісії її діяльність не може бути ефективним чинником протидії рейдерству, оскільки повноваження дорадчого органу з тимчасовим статусом не дозволяють повноцінно забезпечувати виконання цього завдання.
6. Зазначено, що вітчизняне законодавство не містить норми, яка передбачає відповідальність за рейдерство, що пояснюється складним його характером, існуванням великої кількості схем захоплення власності підприємств всупереч волі законного власника (керівника). Наголошено, що рейдерський напад складається з цілої низки неправомірних дій у різноманітних комбінаціях. У зв’язку з цим наголошено, що проблему рейдерства можна вирішувати і через використання вже існуючих норм законодавства, акцентуючи увагу на запобіганні його виникненню, а також посиленні протидії корупції в системі органів публічної адміністрації та особливо в судочинстві.
7. Встановлено, що сучасне організаційне забезпечення, нормативне закріплення функцій, повноважень та мети Міжвідомчої комісії, а також її місце в системі органів публічної адміністрації унеможливлює здійснення ефективної державної політики в сфері протидії рейдерству. Доведено, що результативність запобігання та протидії проявам рейдерства в Україні значною мірою буде залежати від належного вдосконалення правового статусу даного органу. Запропоновано надати Міжвідомчій комісії статус колегіального постійно-діючого органу Кабінету Міністрів, який забезпечує формування та участь в реалізації державної політики щодо захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Для практичної реалізації названих пропозицій обґрунтовано ряд змін та доповнень до відповідного Положення, а також запропоновано перелік організаційних удосконалень роботи цього органу.
8. З метою вдосконалення правових основ діяльності органів публічної адміністрації щодо протидії рейдерству в Україні запропоновано зміни та доповнення до: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про акціонерні товариства», «Про виконавче провадження», «Про захист економічної конкуренції», «Про Фонд державного майна України», «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Положення про Міжвідомчу комісію з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, які в своїй сукупності вдосконалять адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству в Україні.