ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ : ПОВЕРХНОСТИ ВЫРАВНИВАНИЕ УКРАИНСКОГО Прикарпатья

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Каднічанський Дмитро Анатолійович

УДК 551.435.2 (292.452)

ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ
УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Спеціальність 11.00.04 геоморфологія і палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Кравчук Ярослав Софронович
кандидат географічних наук
професор

Львів 2008

ЗМІСТ

Вступ ..................................................................................................
Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження поверхонь
вирівнювання ...................................................................................
1.1. Термінологія поверхонь вирівнювання .......................................
1.1.1. Визначення терміну поверхня вирівнювання”....................
1.1.2. Визначення термінів пенеплен”, педиплен” та педимент” ......................................................................................
1.2. Проблемні питання вивчення поверхонь вирівнювання
Українського Передкарпаття. ............................................
1.2.1. Проблеми морфології поверхонь вирівнювання
Українського Передкарпаття...........................................................
1.2.2. Проблеми генезису поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття .................................................................................
1.2.3. Проблеми віку поверхонь вирівнювання
Українського Передкарпаття..........................................................
Висновки до розділу 1.....................................................................

Розділ 2. Методика дослідження поверхонь вирівнювання ........
2.1. Методика дослідження морфології поверхонь вирівнювання....
2.2. Методика дослідження генезису поверхонь вирівнювання.........
2.2.1. Вивчення структурно-петрографічнх і тектонічних
умов формування поверхонь вирівнювання..................................
2.2.2. Вивчення екзогенних процесів.................................................
2.3. Методика визначення віку поверхонь вирівнювання...................
Висновки до розділу 2...........................................................................

Розділ 3. Геоморфологічна будова
Українського Передкарпаття.............................................................
3.1. Загальна характеристика.................................................................
3.2. Морфоструктура .............................................................................
3.3. Морфоскульптура .............................................................................
3.4. Геоморфологічне районування......................................................
Висновки до розділу 3............................................................................

Розділ 4. Морфогенетичний аналіз поверхонь вирівнювання
Українського Передкарпаття............................................................
4.1. Морфологічні особливості поверхонь вирівнювання
Українського Передкарпаття............................................................
4.1.1. Поверхня вирівнювання Лоєвої .
4.1.2. Поверхня вирівнювання Красної
4.1.3. Педименти ...
4.2. Генезис та вік поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття........................................................................................
4.3. Етапи розвитку рельєфу ..
4.3.1. Сарматський етап
4.3.2. Пліоценовий етап
4.3.3. Еоплейстоценовий етап ..
4.3.4. Мезо-неоплейстоценовий етап ..
4.3.5. Голоценовий (сучасний етап)
Висновки до розділу 4...........................................................................

Висновки .............................................................................................
Список використаних джерел .........................................................

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток рельєфу земної поверхні відбувається в протиборстві головних рельєфоутворюючих та рельєфозмінюючих сил ендогенних та екзогенних. З часом земна поверхня змінюється, стає то більш складною, то більш рівнинною. Періоди ускладнення морфології поверхні пов’язані з епохами активізації тектонічних процесів, періоди переважання рівнинного рельєфу з епохами тектонічно спокійними. Режим і тип тектонічних рухів обумовлюється еволюцією рельєфу від первинно рівнинного до розчленованого чи від розчленованого до ще більш складного. Поступовий перехід від розчленованого рельєфу до вторинно рівнинного здійснюється екзогенними процесами. Дія екзогенних процесів на вихідні геоморфоструктури також нерівнозначна. Вони можуть викликати і розчленування, і вирівнювання рельєфу.
В умовах високої компенсації ендогенних процесів екзогенними вирівнювання поступово знищує нерівності як тектонічні, так і створені екзогенними розчленуваннями. Так формуються поверхні, які в своїй еволюції наближаються до поверхні ідеального гравітаційного поля Землі. Релікти цих поверхонь спостерігаються повсюдно на Земній кулі.
В областях піднять формувалися переважно поверхні денудаційного вирівнювання, а в тектонічних депресіях акумулятивні рівнини. І поверхні, і рівнини розвивалися взаємозв’язано й утворювали генетично (парагенетично) єдині денудаційно-аккмулятивні поверхні вирівнювання. Наявність поверхонь вирівнювання характерна й для Українських Карпат, зокрема й для Передкарпаття.
Проблема утворення на місці розчленованого рельєфу вирівняного одна з важливих проблем теоретичної та регіональної геоморфології. Актуальність проблеми не послаблюється й зараз, її різноманітні аспекти у центрі уваги геоморфологів, географів та геологів.
Тому найбільша увага дослідників зосереджена на трьох теоретичних аспектах проблеми:
1. Встановлення віку видимих, похованих і відкопуваних поверхонь вирівнювання.
2. Закономірності розповсюдження поверхонь вирівнювання того чи іншого віку та генезису і можливості їх кореляції.
3. Походження поверхонь вирівнювання й механізми їх вироблення в різних морфоструктурних і морфокліматичних умовах.
При розгляді цих аспектів створюється уява про число, тривалість та зміну геоморфологічних циклів та їх стадій в історії Землі та її великих регіонів, тобто уява про геоморфологічну хронологію та еволюцію.
Формування різновікових поверхонь вирівнювання відбувалося і в Українських Карпатах та у Передкарпатті зокрема. Дослідженням цих поверхонь займалися вчені Г. Тейсейр, П.М. Цись, І.Д.Гофштейн, М.С.Демедюк, Я.С. Кравчук.
Актуальність теми зумовлена існуванням різних думок щодо еволюції поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття, зокрема їх кількості та віку. Тому виникла потреба використати результати попередніх дослідників, дані фондових і літературних джерел та власних польових і картографічних досліджень, щоб за допомогою запропонованої методики пояснити аспекти розвитку поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи дослідити просторові і часові закономірності будови і розвитку поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.
Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати матеріали попередніх дослідників з проблем поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття;
2. Удосконалити методику дослідження поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття;
3. Провести морфогенетичний аналіз поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття:
3.1. Дослідити морфологічні особливості поверхонь вирівнювання на основі побудови морфометричних карт та аналізу морфометричних показників.
3.2. З’ясувати проблеми генезису та віку поверхонь вирівнювання.
Об`єкт дослідження поверхні вирівнювання Українського Передкарпаття.
Предмет дослідження кількісні та якісні показники розвитку поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.
Фактичний матеріал. В основі дисертаційного дослідження дані, публікацій українських та закордонних авторів; матеріали геологічних робіт організацій: Комплексна еколого-геологічна партія ДП Західукргеологія” та Львівська геологічна експедиція”; результати власних польових та камеральних досліджень.
Методи дослідження, використані в роботі, належать до загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення тощо), геоморфологічних (морфологічний, порівняльно-морфологічний, морфоструктурний тощо) та методів інших наук (картографічні, математичні та ін.)
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов`язана з кафедральною тематикою і тематикою робіт лабораторії інженерно-геоморфологічних досліджень кафедри геоморфології і палеогеографії (з 2000 року міжкафедральна лабораторія інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень). Геоморфологічні дослідження, які проведені автором, увійшли до звітів з держбюджетних тем: Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону” (номер державної реєстрації 0100U001457), Розробка методики і легенд для геоморфологічного картографування території України” (номер державної реєстрації 0103U001911), а також до кафедральних тем Еволюція рельєфу контактної зони Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинкліналі” (номер державної реєстрації 0103U001079), Геоморфологічні і палеогеографічні проблеми західного регіону України” (номер державної реєстрації 0105U004920).
Наукова новизна отриманих результатів.
¾ удосконалено методику вивчення поверхонь вирівнювання, зокрема вперше для вивчення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття складено морфометеричні карти: вершинних поверхонь та відносних висот;
¾ встановлено просторове розташування поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття та уточнено межі їхніх останців завдяки побудові та аналізу карт вершинних поверхонь та відносних висот, 3d-моделі рельєфу Українського Передкарпаття;
¾ на основі інтерпретації морфометричних побудов з геоморфологічною картою, аналізі геолого-геоморфологічних профілів за результатами буріння розглянуто проблемні питання формування поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття, зокрема встановлено, що процес вирівнювання одночасно відбувався у різних структурно-літологічних зонах (Внутрішнє і Зовнішнє Передкарпаття, окраїна Східно-Європейської платформи).
Практичне значення отриманих результатів.
Результати проведених досліджень можуть бути використані: 1) для складання геоморфологічних карт під час проведення геологічних зйомок; 2) у природоохоронній справі для обґрунтування створення природоохоронних об’єктів; 3) під час вивчення сучасних морфодинамічних процесів.
Методичні напрацювання можна використовувати на практичних заняттях з курсів Геоморфологічне картографування”, Основні проблеми геоморфології”, Морфологічний аналіз” та ін., під час проходження навчально-виробничих практик студентів географічного факультету.
Особистий внесок здобувача. Робота є результатом самостійних досліджень, проведених автором у 2000-2008 роках. Дослідження виконані на основі власних польових та камеральних робіт, а також літературних та фондових даних, що стосуються теми та території дослідження. Автором складено й проаналізовано карти вершинних поверхонь та відносних висот, побудовані цифрова модель рельєфу, геоморфологічні профілі, зроблено їхній аналіз, встановлено закономірності просторового розташування поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття, особливості їхнього прояву та фактори формування.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені на:
1) міжнародній науково-практичній конференції Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне і майбутнє” (До 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, 2000);
2) міжнародній конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (24-26 вересня 2003 р.);
3) третьому міжнародному семінарі Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій” (смт Ворохта Івано-Франківської обл., 11-14 вересня 2008 р.);
4) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008);
5) на наукових семінарах кафедри геоморфології і палеогеографії (м. Львів, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, із них 4 у наукових журналах, рекомендованих ВАК як фахові, 3 у матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури (187 найменувань), містить 42 рисунки (21 світлину, 16 карт і картосхем), 3 таблиці. Текст основної частини дисертації викладений на 105 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 141 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проаналізовано підходи до вивчення еволюції поверхонь вирівнювання. Основними є: теорія пенепленізації (В.М.Девіс), теорія педипленізації (В.Пенк, Л.Кінг) та теорія полігенетичних поверхонь вирівнювання (Ю.А.Мещеряков, Д.А.Тімофєєв).
В.М.Девіс, вводячи в науку термін "пенеплен" (peneplain), трактував його як денудаційну хвилясту майже рівнину, що виникла на місці розчленованої території на передостанній стадії географічного ерозійного циклу (стадії старості). Механізм денудаційного вирівнювання, за Девісом, полягає в поступовому й прогресивному вирівнюванні й зниженні схилів і вододілів, що проходить одночасно з розширенням річкових долин за рахунок меандрування русел.
Л.Кінг, так само як і В.Пенк, заперечував існування пенепленів, він стверджував, що вирівнювання відбувається внаслідок відступання схилів й педипленізації, а всі вирівняні денудаційні поверхні є педипленами з ввігнутими вододілами й схилами.
Але в більш пізніх роботах Л.Кінг, після критики його поглядів прибічниками В.М.Девіса, визнав, що в природі існує як пенепленізований тип рельєфу, так і рельєфу з розвитком педиментів, і часто ці два типи рельєфу переходять один в одний.
Існує декілька підходів і до визначення терміну поверхня вирівнювання”. Одні обмежують рамки застосування терміну "поверхня вирівнювання" лише поверхнями денудаційного генезису, інші трактують його широко й включають в нього будь-які вирівняні простори як денудаційні, так і акумулятивні.
Також зроблено аналіз історії вивчення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття, визначено основні проблеми. Різними дослідниками доведено, що в Українському Передкарпатті існує дві поверхні вирівнювання рівень Красної та рівень Лоєвої. Проблеми поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття повністю не вирішені. Перш за все потребують уточнення їх морфологічні особливості, оскільки ділянки поверхонь вирівнювання у Прибескидському, Пригорганському та Покутсько-Буковинському Передкарпатті знаходяться на різних абсолютних та відносних висотах, тому детальніше досліджувалися фрагменти поверхонь вирівнювання у всіх регіонах Передкарпаття. Це дало змогу підтвердити існування двох поверхонь вирівнювання (рівня Красної та рівня Лоєвої) та виділити їхні останці.
Проблема визначення генезису поверхонь вирівнювання Передкарпаття також не до кінця вивчена, оскільки існують ділянки, щодо яких існує спірне питання якого вони походження і чи слід їх відносити до поверхонь вирівнювання, наприклад, г. Радич (519 м) в Прибескидському Передкарпатті.
На нашу думку, ще однією важливою проблемою вивчення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття, яка не вирішувалась попередніми дослідниками, є визначення придатності поверхонь вирівнювання для господарської діяльності: сільського господарства, гірничої справи, рекреації та ін.
2. Удосконалено методику дослідження поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття. Комплекс методів поділяється на три групи:
1) морфологічні методи;
2) генетичні методи;
3) методи визначення віку.
Нами запропоновано наступний алгоритм вивчення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття:
а) вивчення морфологічних особливостей поверхонь вирівнювання за допомогою побудови морфометричних карт вершинних поверхонь, відносних висот, системи гіпсометричних профілів, а також цифрової моделі рельєфу. Дані побудови дозволяють вияснити питання кількості, збереженості та розповсюдження поверхонь вирівнювання в Українському Передкарпатті;
б) визначення генезису поверхонь вирівнювання. Для цього необхідно проаналізувати комплекс геолого-геоморфологічних показників. Зокрема, проаналізовано дані буріння та побудовано геолого-геоморфологічні профілі, що дозволило вияснити механізми утворення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття;
в) визначення віку поверхонь вирівнювання. Для визначення віку поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття пропонуємо зіставляти їх з терасовими комплексами, вік яких вже є визначеним. У Прибескидському Передкарпатті також можливе зіставлення з льодовиковими відкладами. Зробити висновки про вік поверхонь вирівнювання можна завдяки аналізу покривних лесово-ґрунтових товщ терас Дністра у межах Передкарпаття.
3. Опрацьовано матеріали щодо геоморфологічної будови Українського Передкарпаття, зокрема, подано загальну характеристику території, геоморфологічну будову, описано етапи розвитку рельєфу Українського Передкарпаття.
Передкарпатська височина обернена морфоструктура першого порядку, вона займає простір між Руською платформою та гірським поясом Карпат. Їй в тектонічному відношенні відповідає Передкарпатський передовий прогин. Передкарпатський прогин поділяється на дві тектонічні зони Внутрішню і Зовнішню. В межах передового прогину Передкарпаття це висока денудаційно-акумулятивна нахилено-ступінчаста рівнина, яка поділяється на три геоморфологічні підобласті: Прибескидське, Пригорганське (найбільш піднята підобласть) і Покутсько-Буковинське. Ці підобласті є морфоструктурами другого порядку. Границями поміж ними служать два регіональні поперечні розломи. Перший з них розділяє Прибескидське і Пригорганське Передкарпаття. Різними авторами він проводиться або в долині р. Стрий, або в долині р. Свічі, або ж на їх межиріччі. Межа поміж Пригорганським і Покутсько-Буковинським Передкарпаттям добре фіксується Покутським розривом на межиріччі річок Лючки і Пістинки.
Морфоструктури третього порядку в Українському Передкарпатті приурочені до поперечних піднять, депресій та проміжних блоків.
Морфоскульптура Українських Карпат та передгір’їв формувалась під дією водно-ерозійних, денудаційних, льодовикових, карстових та інших процесів. На основі аналізу рельєфу, його структурно-геологічної єдності і спільності походження, у межах Передкарпаття виділяють такі типи рельєфу [57]:
1) долинно-терасовий; 2) улоговинно-терасовий; 3) зандрово-алювіальний; 4) моренно-флювіогляціально-ерозійний; 5) денудаційно-ерозійний; 6) денудаційно-акумулятивний; 7) денудаційно-акумулятивно-ерозійний; 8) cтруктурно-ерозійно-зсувний; 9) структурних низькогірь .
При виділенні геоморфологічних рангів враховувалися морфоструктурні та морфоскульптурні особливості території. Українське Передкарпаття виділено як геоморфологічну область Українських Карпат. Воно поділяється на три підобласті: Прибескидське, Пригорганське та Покутсько-Буковинське Передкарпаття. Ці підобласті в свою чергу поділяються на райони (1-25), частина з яких ділиться на підрайони.
4. При вивченні поверхонь вирівнювання застосовано морфометричний метод, зокрема, побудову карт вершинних поверхонь та відносних висот. Також зроблено об’ємну модель рельєфу масштабу 1:200 000 за допомогою комп’ютерної програми MapInfo 3.0.
Після завершення всіх морфометричних побудов зроблено аналіз, об`єктом якого стали межиріччя головних приток Дністра.
Отримані карти дозволили визначити просторове поширення вершинних поверхонь певних рівнів, визначити їхні абсолютні та відносні висоти, встановити межі тощо. Співставлення вищеназваних карт з геоморфологічною та картою четвертинних відкладів дало можливість судити про кількість, розповсюдження та морфологічні особливості поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.
Детальний морфогенетичний аналіз підтвердив існування в Українському Передкарпатті двох поверхонь вирівнювання рівня Красної (верхній пліоцен) та рівня Лоєвої (еоплейстоцен).
До рівня Красної належать останці, абсолютні висоти яких коливаються в межах 485-660 м, відносні 130190 м. Вони мають відмінний генезис. Поверхні з вершинами Бжовач (575 м) і Цепцюра (530 м) на межиріччі обох Бистриць, підвищення з г. Радич (519 м) на межиріччі Вирви-Стривігора та вершини Спаська та Цецина біля Чернівців є залишками верхньопліоценової денудаційної поверхні. Останці поверхні Красної на межиріччях СвічіЧечви (г. Залісся, 485 м) та ЛімниціБистриці Солотвинської (г. Красна, 589 м, г. Зелений Яр, 515 м) перекриті декількаметровим шаром валунно-галечникового матеріалу. Вони є залишками сьомої надзаплавної тераси верхньопліоценових рік.
До рівня Лоєвої відносяться вкриті давнім алювієм вододіли карпатських приток Дністра з вирівняним корінним цоколем. З цим рівнем співставляється шоста еоплейстоценова тераса. Абсолютні висоти поверхні 340440 м в межах Прибескидського Передкарпаття, у Пригорганському Передкарпатті 380540 м, в Покутсько-Буковинському 300420 м. Відносні висоти коливаються в межах 70100 м (Прибескидське Передкарпаття), 70110150 м (Пригорганське Передкарпаття), 100-120 м (Покутсько-Буковинське Передкарпаття).
Одночасно з поверхнею Лоєвої формувалися вирівняні денудаційні поверхні педименти. Вони знаходяться біля краю Карпат та біля підніжжя схилів низькогір’їв Слободи Рунгурської і Майданського.
Аналіз даних буріння, яке проводилося працівниками Львівської геологічної експедиції та Комплексної еколого-геологічної партії ДП Західукргеологія, показав, що алювій шостої та сьомої терас, які співставляються відповідно з рівнем Лоєвої та рівнем Красної, залягає на вирівняному корінному цоколі. Потужність суглинково-галечникових відкладів, які вистеляють межирічні поверхні, становить 46 м. Велика кількість добре обкатаних галечників і валунів зустрічається переважно на поверхні і в 12метровому шарі. З віддаленням від гір кількість валунно-галечникового матеріалу і його розміри зменшуються. Переважні його скупчення знаходяться на глибині 0,81,5 м. На окремих ділянках розріз поверхневих відкладів повністю складений суглинками і глинами. Слід відмітити, що вирівняний корінний цоколь має характерний нахил від гір в сторону Дністра. Про це свідчить зниження абсолютних відміток глибини залягання корінного цоколя в напрямку до Дністра.
Виходячи з цього можна зробити висновки про механізм утворення поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття. Карпатські ріки, виходячи з гір і, не маючи усталених долин, вільно блукали передгір’ям та зрізали корінний цоколь. Причому паралельно відбувалися процеси лінійної ерозії, площинного змиву, дефлюкції та ін. Одночасно проходила акумуляція алювію. Таким чином, можемо стверджувати про полігенетичний (денудаційно-акумулятивний) характер поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.Одночасно відбувалася акумуляція алювію.

ЛІТЕРАТУРА
1. Ананьев Г.С. Механизм образования поверхностей выравнивания в различных физико-географических условиях / Г.С. Ананьев, С.С. Воскресенский, Симонов Ю.Г. // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР / Отв. ред. Н.А.Флоренсов. М.: Наука. 1973. С. 514.
2. Андрейчук Ю.М. Застосування ГІС для аналізу рельєфу басейнових систем (на прикладі р. Коропець) / Ю.М. Андрейчук, І.П. Ковальчук // Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий науково-технічний збірник. 2003. Вип. 63. С. 183187.
3. Баранова Ю.П. Пенеплены, педиплены и поверхности выравнивания складчастых областей / Ю.П. Баранова, Ю.Ф. Чемеков // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР. Иркутск. 1970. Вып. 1. С. 1315.
4. Башенина Н.В. Геоморфологическое картирование / Башенина Н.В. М., 1977. 375 с.
5. Башенина Н.В. О поверхностях выравнивания в условиях блоковой тектоники и о методике их изучения / Н.В. Башенина // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР / Отв. ред. Н.А.Флоренсов. М.: Наука. 1973. С. 2027.
6. Бгатов В.И. Поверхности выравнивания, связанные с ними коры выветривания и гипергенные полезные ископаемые / В.И. Бгатов, В.П. Казаринов, А.Н. Шилкин // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР. Иркутск. 1970. Вып. 3. С. 13.
7. Берлянт А.М. Морфометрические исследования рельефа в СССР: состояние, проблемы, перспективы / А.М. Берлянт // Геоморфология. 1984. № 2. С. 1524.
8. Богданов А.А. Основные черты тектоники Восточных Карпат / А.А. Богданов // Сов. геология. 1949. № 40. С. 922.
9. Богуцький А. Слохині” новий розріз плейстоценових відкладів Передкарпаття та його палеогеографічне значення / А. Богуцький, А. Яцишин, М. Ланчонт, Р. Дмитрук // Матеріали третього міжнародного семінару Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій” (Ворохта, 11-14 вересня 2008 р.). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2008. С. 5058.
10. Бондарчук В.Г. Радянські Карпати. Геолого-географічний нарис / В.Г. Бондарчук. К.: Рад. школа, 1957. 179 с.
11. Бондарчук В.Г. Тектоника Карпат / В.Г. Бондарчук. К.: Изд. АН УССР, 1962. 115 с.
12. Былинская Л.Н. Поверхности выравнивания и коры выветривания / Л.Н. Былинская, Д.А. Тимофеев // Геоморфология. 1975. №1. С. 108111.
13. Варсанофьева В.А. К вопросу о наличии древних денудационных поверхностей или поверхностей выравнивания” на Северном Урале / В.А. Варсанофьева // Землеведение. Нов. сер. 1948. Т.2 (42). С. 9598.
14. Вдовин В.В. Новая книга о древних пенепленах / В.В. Вдовин // Геоморфология. 1983. №2. С. 91.
15. Востряков А.В. К вопросу об определении возраста поверхностей выравнивания / А.В. Востряков, В.Н. Зайонц, В.П. Философов // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР. Иркутск. 1970. Вып. 2. С. 2224.
16. Вялов О.С. К геологии фундамента Предкарпатского передового прогиба / О.С. Вялов // Наукові записки ЛДУ ім. І.Франка. Серія геологічна. 1955. Вип. 8. С. 540.
17. Вялов О.С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатского прогиба / О.С. Вялов. К.: Наукова думка, 1965. 211 с.
18. Вялов О.С. Некоторые вопросы строения Предкарпатского прогиба / О.С. Вялов, В.С. Буров // Геология и нефтегазоносность Предкарпатья. К.: Наукова думка. 1966. С. 39.
19. Ганешин Г.С. Проблемы возраста поверхностей выравнивания / Г.С. Ганешин, В.В. Соловьев, Ю.Ф. Чемиков // Поверхности выравнивания. Материалы к IX Пленуму Геоморфологической комиссии АН СССР. Иркутск. 1970. Вып. 2. С. 2729.
20. Геодинамика Карпат / Под. ред. В.В. Глушко, С.С. Круглова. К.: Наук. думка, 1985. 136 с.
21. Геологическая карта внешней зоны Предкарпатского краевого прогиба и юго-западной окраины Русской платформы / Муравинский Э.С., Кузовенко В.В., Котык В.А., Золотарев И.Ф. Фонды ГП «Западукргеология». Инв. № 671. Т.1. Львов, 1961.
22. Геологическая карта масштаба 1:50 000. Отчет Самборской геолого-съемочной партии за 1965-71 г.г. / Рубцов Ю.Д., Писаренко В.П., Сокуров С.А. Фонды ГП «Западукргеология». Инв. № 532. Львов, 1971.
23. Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения на площади Грыновка Станиславовской обл. УССР, проведеного в 195758 г.г. / Кохалевич Р.И. Фонды ГП «Западукргеология». Инв. № 510. Львов, 1959.
24. Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения на площади Коршев-Испас Станиславовской обл. УССР, проведеного в 195660 г.г. / Матвеева А.А., Кохалевич Р.И., Вишняков И.Б. Фонды ГП «Западукргеология». Инв. № 620. Львов, 1961.
25. Герасимов И.П. Поверхности выравнивания в современном и древнем рельефе / И.П. Герасимов // Геоморфология. 1975. №1. С. 313.
26. Герасимов И.П. Геоморфологический этап в истории Земли / И.П. Герасимов, Ю.А. Мещеряков // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1964. № 6. С. 313.
27. Геренчук К.И. О речных перехватах в Прикарпатье / К.И. Геренчук // Изв. ВГО. 1947. Вып. 3. С. 52-57.
28. Геренчук К.И. Опыт геоморфологического анализа тектоники Прикарпатья / К.И. Геренчук // Изв. ВГО. 1956. Т. 88, вып. 1. С. 54-64.
29. Геренчук К.І. До четвертинної палеогеографії Сянсько-Дністровського межиріччя. Палеогеографічні умови території України в пліоцені та антропогені / К.І. Геренчук, М.С. Демедюк, М.В. Зденюк. К., 1966. 64 с.
30. Глушко В.В. Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов / В.В. Глушко // Геол. Сб. 1968. № 11. С. 2629.
31. Глушко В.В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов / В.В. Глушко. М.: Недра, 1963. 264 с.
32. Горелов С.К. О проблеме комплексного анализа поверхностей выравнивания и кор выветривания / С.К. Горелов // Геоморфология. 1974. № 1. С. 1526.
33. Горелов С.К. Роль древних поверхностей выравнивания в размещении екзогенных полезных ископаемых. Поисковая геоморфология / С.К. Горелов // Вопросы географии. 1973. Вып. 92. С. 4347 .
34. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат / И.Д. Гофштейн. К.: Наукова думка, 1995. 86 с.
35. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат / И.Д. Гофштейн. К.: Изд. АН УССР, 1964. 182 с.
36. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і морфогенез верхнього Придністров`я / І.Д. Гофштейн. К.: В-цтво АН УРСР, 1962. 131с.
37. Гофштейн И.Д. О педиментах в Польсько-Словацких и Украинских Карпатах / И.Д. Гофштейн. // Геоморфология. 1985. №2. С. 70-78.
38. Гофштейн І.Д. Про поверхні вирівнювання Передкарпаття в межах басейну Дністра / І.Д. Гофштейн // Доп. АН УРСР. 1960. №12. С. 16271630.
39. Грачев А.Ф. Влияние склоновых процессов на формирование аккумулятивных поверхностей выравнивания / А.Ф. Грачев, А.М. Калинин // Современные экзогенные процессы. К.: Наукова думка. 1968. С. 9799.
40. Девис В.М. Геоморфологические очерки / В.М. Девис. М.: Изд. иностр. л-ры, 1962. 456 с.
41. Дедков А.П. Условия сохранения древних поверхностей выравнивания / А.П. Дедков А.П. // Геоморфология. 1974. № 3. С. 1421.
42. Демедюк Н.С. Древние поверхности выравнивания Украинских Карпат / Н.С. Демедюк // Геоморфология. 1982. №3. С. 3643.
43. Демедюк Н.С. Инженерно-геологическая характеристика Предкарпатья: автореф. дис. канд. геолог. наук / Н.С. Демедюк. Львов, 1968. 20 с.
44. Демедюк Н.С. О строении плиоцен-четвертичного покрова Предкарпатья / Н.С. Демедюк // Докл. и сообщ. Льв. отд. ГО УССР. 1966. С. 5359.
45. Демедюк Н.С. Особенности строения и состава алювия Предкарпатья / Н.С. Демедюк // Докл. и сообщ. Льв. отд. ГО УССР. 1965. С. 7377.
46. Демедюк М.С., Демедюк Ю.М. Особливості літології відкладів Дністровського льодовикового комплексу Передкарпаття / М.С. Демедюк, Ю.М. Демедюк // Геологический журнал. 1995. №2. С. 4751.
47. Думитрашко Н.В. О генезисе поверхностей выранивания // Вопросы географи / Н.В. Думитрашко. М.: Географгиз. 1954. №36. С.
48. Думитрашко Н.В., Наумов А.Д. Проблема поверхностей выравнивания / Н.В. Думитрашко // Современные проблемы географии. М.: Наука. 1964. С. 231236.
49. Заморій П.К. Четвертинні відклади УРСР / П.К. Заморій. К.: В-цтво Київ. у-ту, 1961. 550 с.
50. Каднічанський Д.А. Використання морфометричних карт при вивченні поверхонь вирівнювання (на прикладі Українського Передкарпаття) / Д.А. Каднічанський // Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (2426 вересня 2003 року). Львів: В-чий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. 381383 с.
51. Каднічанський Д.А. Застосування морфометричних методів під час вивчення поверхонь вирівнювання (на прикладі Прибескидського Передкарпаття) / Д.А. Каднічанський // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка (18-20 жовтня 2000 р.) Львів: Видавн. Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2002. С. 157159.
52. Каднічанський Д.А. З історії вивчення поверхонь вирівнювання Українських Карпат / Д.А. Каднічанський // Вісник ЛНУ. Сер. геогр. 2002. Вип. 29, ч. 1. С. 131135.
53. Каднічанський Д.А. Морфогенетичний аналіз поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття / Д.А. Каднічанський // Вісник Львів. у-ту. Сер. геогр. 2008. Вип. 35. С. 118129.
54. Каднічанський Д.А. Поверхні вирівнювання Північно-західного Передкарпаття / Д.А. Каднічанський // Вісник Львів. у-ту. Сер. геогр. 2001. Вип. 28. С. 122126.
55. Каднічанський Д.А. Поверхні вирівнювання Українського Передкарпаття: історія вивчення, основні проблеми / Д.А. Каднічанський // Наукові записки Терноп. держ. пед. у-ту. Серія: Географія. 2002. №1 С. 2427.
56. Каднічанський Д.А. Поверхні вирівнювання Українського Передкарпаття / Д.А. Каднічанський // Матеріали третього міжнародного семінару Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій” (Ворохта, 11-14 вересня 2008 р.). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2008. С. 293301.
57. Калинин А.М. Новейшие деформации генетически однородных поверхностей выравнивания и вопросы поиска россыпей / А.М. Калинин // Проблемы неотектоники. М. 1964. С. 3539.
58. Кинг Л. Морфология Земли / Л. Кинг. Пер. с англ. Б.В.Бондаренко М.: Прогрес, 1967. 559с.
59. Комплект обменных карт: геологическая, структурно-тектоническая, полезных ископаемых, литологии четвертичных отложений территории деятельности ГП Запукргеология” масштаба 1:200 000 / Отв. исп. Б.Н. Чалый. Фонды ГП «Западукргеология». Инв. № 1731. Львов, 1993.
60. Кравчук Я.С. Геоморфологія Передкарпаття / Я.С. Кравчук. Львів: Меркатор, 1999. 188 с.
61. Кравчук Я.С. Геоморфологія Пригорганського Передкарпаття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 геоморфологія і палеогеографія” / Я.С. Кравчук. Львів, 1971. 20 с.
62. Кравчук Я.С. Деякі питання генезису поверхонь вирівнювання Українських Карпат / Я.С. Кравчук // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1975. Вип.9. С. 9397.
63. Кравчук Я.С. Деякі питання морфогенезу Пригорганського Передкарпаття / Я.С. Кравчук // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1970. Вип. 5. С. 6264.
64. Кравчук Я.С. До геоморфологічної характеристики Прут-Бистрицького межиріччя Внутрішньої зони Передкарпаття / Я.С. Кравчук // Геогр. зб. 1969. Вип. 9 С. 146149.
65. Кравчук Я.С. Інженерно-геоморфологічне картографування / Я.С. Кравчук. Львів: Світ, 1991. 144 с.
66. Кравчук Я.С. Опыт морфологического анализа Ломнице-Быстрицкого междуречья в пределах Предкарпатья / Я.С. Кравчук // Докл. и сообщ. Львов. геогр. о-ва УССР за 1965 г. Львов. 1967. С. 8385.
67. Кравчук Я.С. Особенности морфоструктур Предкарпатья (на примере центральной части) / Я.С. Кравчук // Докл. и сообщ. Львов. отд. ГО УССР. 1975. С. 6063.
68. Кравчук Я.С. Особливості розвитку і поширення ерозійних процесів в Пригорганському Передкарпатті / Я.С. Кравчук // Меліорація та ерозія грунтів в Західних областях УРСР. Львів: Вид. Льв. у-ту. 1972. С. 6972.
69. Кравчук Я.С. Поверхні вирівнювання центральної частини Українського Передкарпаття / Я.С. Кравчук // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1972. Вип. 7. C. 8285.
70. Кравчук Я.С. Структурна обумовленість геоморфологічного поділу Пригорганського Передкарпаття / Я.С. Кравчук // Вісник ЛДУ. 1971. Вип. 6. С. 3336.
71. Кравчук Я.С. Геоморфологічна карта / Я.С. Кравчук, Ю.В.Зінько // Атлас. Львівська обл. Москва: ГУГК. 1989. С. 9.
72. Кравчук Я.С. Реликтовая и современная морфоскульптура Сянско-Днестровского междуречья / Я.С. Кравчук, Ю.В. Зинько, Л.В. Скварчевская // Краевые образования покровных и горных оледенений. Киев: Изд. ИГН АН УССР. 1987. С. 1920.
73. Круглов С.С. Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (критический обзор новых публикаций) / С.С. Круглов. Львов, 2001. 82 с.
74. Круглов С.С. Советские Карпаты / С.С. Круглов // Разломы и горизонтальные движения горных сооружений СССР / Отв. ре