ЛІМНОСИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ: РЕГІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

ІЛЬЇН Леонід Володимирович

УДК 911:2: 556.55 (477.41/42)

ЛІМНОСИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ:
РЕГІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ

11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант
доктор географічних наук, професор
Пащенко Володимир Михайлович

ЛУЦЬК 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..4

Розділ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВОДОЙМ УПОВІЛЬНЕНОГО ВОДООБМІНУ
(ЛІМНОСИСТЕМ) УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ16
1.1. Поняттєво-термінологічна і дослідницька система „Геоекологія
водойм уповільненого водообміну регіону”.....16
1.2. З історії дослідження водойм Українського Полісся30
1.3. Класифікації малих водойм як наукова база
їх геоекологічних досліджень та синтезу лімнолого-
географічних знань..35
1.4. Геоекологічний моніторинг лімносистем......74
1.5. Методичні основи і алгоритм дослідження...84
Висновки до розділу 1..100

Розділ 2. ЧИННИКИ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ СТАНІВ
І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВОДОЙМ УКРАЇНСЬКОГО
ПОЛІССЯ105
2.1. Природні умови й чинники функціонування лімносистем
Українського Полісся.105
2.2. Закономірності поширення малих водойм в Українському
Поліссі й Україні....115
Висновки до розділу 2..135

Розділ 3. ЛІМНОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ВОДОЙМ
УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ..137
3.1. Лімнолого-географічні характеристики водойм.137
3.2. Водойми Українського Полісся як середовище
осадонагромадження......183
3.2.1. Особливості утворення і нагромадження відкладів у
водоймах183
3.2.2. Поширення і типізація лімногеохімічних осадових
комплексів. Геохімічні індикатори
стану лімносистем....208
Висновки до розділу 3......213
Розділ 4. ТЕХНОГЕННІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
У ВОДОЙМАХ УРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ......217
4.1. Оцінювання змін стану водойм під впливом
господарської діяльності......217
4.2. Аналіз динаміки лімнічних параметрів......226
4.3. Вплив структури земельних угідь водозборів на стан
водойм....244
4.4. Джерела надходження і види токсичних речовин
у лімносистемах.....245
4.5. Геоекологічні аспекти добування та використання органо-
мінеральної сировини....268
4.6. Вплив техногенезу на сучасний озерний седиментогенез....278
4.7. Наслідки техногенних трансформацій стану лімносистем...292
Висновки до розділу 4.....396

Розділ 5. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ СИНТЕЗ ЗНАНЬ
ПРО ВОДОЙМИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ.....300
5.1. Типізація водойм....300
5.2. Інтегральне оцінювання природних ресурсів водойм
Українського Полісся....312
5.1.1. Водні ресурси......314
5.1.2. Органо-мінеральні ресурси........324
5.1.3. Рекреаційні ресурси........344
5.3. Конструктивно-лімнологічні основи раціонального
використання й охорони ресурсів малих водойм....354
5.3.1. Розвиток, прогноз і управління лімносистемами......354
5.3.2. Оптимізація природокористування................................362
5.3.3. Наукові засади, методи, заходи відновлення
(оздоровлення) лімносистем регіону......374
Висновки до розділу 5....385

ВИСНОВКИ.........................388
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....394
ДОДАТКИ....................Том 2

ВСТУП

Актуальність дослідження. Необхідність конструктивно-географіч­­­­­них та еколого-географічних досліджень лімносистем Поліського регіону України зумов­лена: 1) недосконалістю наявних і відсутністю цільових теоретико-методологічних засад лімнолого-географічних досліджень, які б забезпечували оцінювання, планування, проектування, оптимізацію лімносистем; 2) значною поширеністю водойм уповільненого водообміну (озер, водосховищ, ставків, кар’єр­них водойм) в Україні в цілому та на Поліссі зокрема; 3) відсутністю комплексних лімнолого-географічних досліджень регіону та необхідністю врахування об’єктивних і екосередовищних особливостей малих водойм при оптимізації екостанів транскордонних басейнів Дніпра і Західного Бугу; 4) по-си­лен­ням негативних тенденцій змін станів малих водойм у результаті антропогенного впливу й необхідністю інтегративного оцінювання техноген­них трансформацій та антропогенної евтрофікації лімносистем; 5) необхідні-стю з’ясування просторової диференціації, проблемою інвентаризації ресурсів, потребою географічного кадастру, оцінок природно-ресурсного (водного, органо-мінерального, рибогосподарського, рекреаційного, природо­охоронного тощо) потенціалу території (акваторії), інтенсифікацією викори­стан­ня природних ресурсів водойм; 6) потребою обґрунтування раціонального при­ро­до­користу­вання на водоймах, розробки шляхів інтенсифікації викори­стан­ня та відтворення ресурсів, забезпечення розробки оптимальних схем вико­ри­стання ресурсів водойм як одного з найважливіших завдань приро­дничонаукового вивчення природних ресурсів країни; 7) потребою геоекологіч­ного аналізу лімносистем регіону, їх тенденцій розвитку, змін, прогнозу і управ­ління.
Водойми Українського Полісся мають багаті природні ресурси водні, біотичні, мінеральні, рекреаційні, енергетичні, інформаційні. Оцінювання якості й запасів ресурсів, визначення напрямів раціонального їх використання та охорони від забруднення і виснаження відноситься до числа найголовніших завдань природокористування і збереження екосередовищної стійкості природи.
Раціональне використання ресурсів водойм уповільненого водообміну (ставків, водосховищ, озер) потребує тепер всесторонніх знань процесів, які відбуваються у водоймах, і природних тенденцій розвитку їхніх екосистем. У той же час вразливість лімнокомплексів та антропогенне навантаження на водозбірні басейни визначають необхідність подальшого розвитку лімнологічних досліджень як одного з найважливіших завдань географічного вивчення природних ресурсів країни.
Лімносистеми Полісся ще залишаються одними з найкраще збережених серед рівнинних ландшафтів Європи. Водночас, вони є дуже вразливі та недо­ста­тньо вивчені. Поліський коридор є складовою ланкою Пан-Європейської екомережі, актуальної згідно з Всеєвропейською стратегією охорони біотич­ного і ландшафтного різноманіття та підтримуваної Міжнародною програмою МАБ ЮНЕСКО Розробка транскордонної екомережі Полісся: Україна, Біло­русь, Польща”. Екосередовищу Українського Полісся приділяється значна увага і науковців, і громадськості. Природний комплекс регіону має особливе еко­середо­вищне значення для України та Європи загалом. Дослідження закономірностей будови та особливостей функціонування, обґрунтування шляхів оптимізації станів малих водойм регіону є складовими реалізації Національної стратегії охорони природи України, невід’ємними частинами міжнародної природоохоронної політики держави.
Актуальність дослідження лімносистем зумовлена значною часткою водойм у просторовій структурі ланд­ша­фтів Українського Полісся (0,16 %), посиленою антропогенною та природ­ною трансформацією лімнокомплексів локального і регіонального рівнів, відсутністю комплексної характеристики лімносистем, слабкою вивчені­стю закономірностей функціонування водойм (за винятком Шацьких озер) і необхідністю їх пізнання для вирішення завдань, які мають важливе наукове і господарське значення.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Виконані завдання є важливими складовими формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до збалансованого (сталого) розвитку та інтегрування у світове співтовариство. Дослідження становить частину вирішення однієї з найважливіших загальносуспільних проблем України екосередовищного оздоровлення водойм, яке орієнтоване на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища. Це відповідає цілям міжнародної співпраці у рамках процесу Довкілля для Європи” та Екологічної програми для Центральної і Східної Європи”.
Йдеться про відповідність змісту цієї праці Основним напрямкам державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природ­них ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (Постанова ВР України № 188-98), Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліп­шення якості питної води (Постанова ВР України від 27.02.1997 р.), Про розроблення Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся” (Постанова КМУ від 27.04.1994 р. № 252), Положення про водно-болотні угід­дя загальнодержавного значення” (Постанова КМ від 8.02.99), Про концепцію збереження біологічного різноманіття України” (Постанова КМ України від 12.05.97, № 439), Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжна­родне значення” (Постанова КМ України від 23.11.95, № 935), Закону України Про участь в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнаро­дне значення” (1996), Закону України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та ін.
Здійснені дослідження відповідають конвенціям Про охорону і викори­стання транскордонних водойм і міжнародних озер (Гельсінки, 1992)”; Про біотичне різноманіття (Найробі, 1992, Софія, 1995)”; протоколу до Конвенції Про воду і здоров’я” (Лондон, 1999) та ін.
Еколого-лімнологічний напрям досліджень пов’язаний із програмами Україна 2010”, Екологія 2010” та Полісся” і є складовою дослідницьких тем Волинського національного університету ім. Лесі Українки (№ д. р. 0103U000658 Природа та екологія Західного Полісся”, № д. р. 0106U000275 Основи раціонального природокористування та охорони природи Західного Полісся”, № д. р. 0103U000675 ”Західне Полісся, 18/1-U Інженерно-геоде­зичне забезпечення експлуатаційного режиму греблі водосховища ХАЕС”).
Мета й основні завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження обґрунтувати геоекологічну концепцію конструктивно-географічних дослід­жень лімносистем, встановити головні закономірності лімногенезу й особливості прояву теперішніх природних та антропогенно і техногенно активі­зо­ваних процесів у малих водоймах Українського Полісся та їхніх басейнах із урахуванням зональної і регіональної специфіки, оцінити ступінь антропогенної зміненості й техногенної трансформо­ваності лімносистем, обґрунтувати шляхи оптимізації природокористування та охорони природи в межах регіону.
Для досягнення поставленої мети було вирішено сім груп головних завдань:
опрацювання теоретико-методологічних засад цільових досліджень водойм галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних;
з’ясування напрацьованого історичного досвіду у науковому вивченні водойм та узагальнення і збагачення досвіду різних природично-географічних класифікацій водойм Українського Полісся (галузевих, комплексних);
аналіз впливу природних чинників Українського Полісся на теперішні стани водойм та їхніх водозборів і просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм Українського Полісся;
просторово-географічне дослідження акумуляції та хімічного складу речовини донних відкладів і встановлення геохімічних індикаторів станів водойм регіону;
оцінювання сучасного рівня антропогенного впливу на лімносистеми, з’ясування основних чинників, що визначають цей вплив, встановлення спрямування і змісту змін у лімносистемах, розробка шляхів раціонального управління подальшим розвитком малих водойм;
здійснення геоекологічного лімнологічного аналізу і конструктивно-географічного синтезу знань про малі водойми, зокрема: оцінювання найважливіших природних ресурсів водойм (водних, органо-мінеральних, зокрема сапропелевих, рекреаційних, ін.) для сучасних потреб економіки; отримання еколого-лімнологічних оцінювальних характеристик водойм Українського Полісся; встановлення закономірностей та особливостей просторово-часових змін теперішніх станів головних лімнологічних показників водойм регіону (як індикаторів стану, спрямованості розвитку і функціонування ландшафтних лімнокомплексів поліського типу) з метою раціоналізації природокористування;
обґрунтування схем природоохоронних заходів, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів аквальних ландшафтних комплексів Українського Полісся в умовах інтенсивної господарської діяльності, за потреби збереження їхнього ландшафтного та біотичного різноманіття.
Об’єкти і предмети дослідження. Об’єктами дисертаційного дослідження є природні, антропогенно змінені, техногенно перетворені й техногенні лімносистеми Українського Полісся малі водойми, до яких належать озера, водосховища, ставки. Предметами дослідження є лімнологічні, ландшафтознавчі, констру­ктивно-географічні, включно з еколого-географіч­ними, науково-пізнава­льні та прикладні природокористуваль­ницькі відображення усієї різноманітності об’єктів і їхніх теперішніх станів, закономірності та особливості формування ресурсів, функціонування, чинники впливу і антропогенні трансформації та засади оптимізації лімносистем (ландшафтних лімнокомплексів).
Методологія і методи дослідження. Відповідно до матеріальної сутності досліджуваних наземно-водних об’єктів адекватну методологію їх цільового вивчення складають поєднані науково-пізнавальні арсенали кількох дослід­ницьких підходів. Це загальні пізнавальні історико-генетичний і ресурсознав­чий, прикладний природокористувальницький, оптимізаційний, природо­охорон­ний і конкретні науково-пізнавальні підходи: галузевий лімнологічний (озерознавчий) і ширший гідрологічний, геокомплексний ландшафтознавчий, конструктивно-географічний та інтегративно-прикладні еколого-географічний і зокрема еколого-лімнологічний підходи. Методами, що оптимально відповідають сутності досліджуваних об’єктів і прикладним цілям їх наукового географічного пізнання, є: в лімнологічній частині досліджень геофізичний (з водно-балансовим, гідрометеорологічним, математико-статистичним включно), геохімічний (гідрохімічний), морфолого-морфометричний; у комплексній фізико-географічній (ландшафтознавчій) частині досліджень ландшафто­знавчо-структурний; у конструктивно-географічній частині методи моніторингу, геоекологічного оцінювання, експертизи, системного моделюван­ня, прогнозування.
Вихідні матеріали. Для вирішення поставлених завдань залучений, насамперед, матеріали власних досліджень автора на озерах і штучних водоймах регіону, фондові дані науково-дослідних держбюджетних і госпдоговірних робіт, виконаних за участю автора. Опрацьовані також матеріали Рівненської та Київської геологорозвідувальних експедицій Виробничо-геологічного об’єднання Північукргеологія”, Харківської геологорозвідувальної експедиції Виробничо-геологічного об’єднання Південьукргеологія”, НДЛ озерознавства Білоруського державного університету, Ковельської гідрогеолого-меліоративної експедиції, Шацького національного природного парку та ін. Використано, проаналізовано й інтерпретовано результати меліоративних знімань, картографічні матеріали, архівні, нормативно-правові документи, фондові й літературні джерела, а також експедиційні дослідження автора, здійснені протягом 19962008 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації автор
уперше:
здійснив комплексне конструктивно-лімнологічне та еколого-лімнологічне дослідження як таке, і зокрема регіону Українського Полісся;
розробив теоретико-методологічні основи конструктивно-географічного аналізу та оцінювання лімносистем, опрацював дослідницьку схему та науковий алгоритм регіонального еколого-лімнологічного аналізу;
обґрунтував та апробував комплексний науково-пізнавальний природничо-географічний та інтегративний еколого-лімнологічний підхід конструктивно-оптимізаційного змісту до вивчення різнотипних поліських водойм;
здійснив лімнолого-географічний аналіз водойм Українського Полісся, з’ясував основні закономірності лімногенезу з урахуванням зональних і регіональних особливостей, розкрив властивості водойм уповільненого водообміну як складних природних, природно-аквальних і природно-техногенних ландшафтних утворень лімнокомплексів;
розкрив суть седиментаційних процесів у водоймах регіону, закономірності та особливості формування донних лімногеохімічних осадових комплексів; визначив геохімічні індикатори станів лімносистем;
на основі детальних геоекологічних досліджень та аналізу багаторічних даних виявив стани, особливості динаміки найголовніших показників різно­типних водойм й трансформації лімносистем, оцінив зміни водойм під впливом господарської діяльності, проаналізував динаміку лімнічних показників, вивчив вплив структури земельних угідь водозборів на стани лімносистем, встановив джерела надходження і види токсичних речовин у лімносистемах, з’ясував геоекологічні аспекти використання ресурсів, дослідив вплив техногенезу на сучасний озерний седиментогенез, виявив техногенні трансформації станів лімносистем;
здійснив регіональні оцінювання поширеності природних і штучних водойм України і з’ясував місце поліських водойм, встановив закономірності й особливості просторової диференціації водойм Українського Полісся;
розробив класифікації водойм регіону;
здійснив інтегративне оцінювання найголовніших природних ресурсів водойм, обґрунтував напрямки їх використання в різних галузях економіки;
створив комп’ютерно-картографічну тематичну базу даних „Природні та штучні водойми Українського Полісся”;
запропонував шляхи оптимізації, комплекс заходів і рекомендації, спрямовані на покращення екосередовищно-лімнічного стану території Українського Полісся, розробив схему геоекологічного забезпечення водогосподарської рекультивації лімносистем і конструктивно-лімнологічні основи раціонального використання й охорони ресурсів водойм, зокрема розвитку та управління лімносистемами, оптимізаційні заходи на водоймах, наукові засади, методи, заходи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону;
удосконалено:
методику комплексних геоекологічних досліджень водойм як важливої пізнавальної складової географічної науки;
типологію і класифікацію озерознавчих знань про малі водойми як лімно­системи уповільненого водообміну;
систему знань про механізми функціонування природних і штучних водойм, регулюючий вплив на природокористування в них, який покликаний забезпе­чити цільове, ефективне та раціональне їх використання, кадастр, охорону.
отримали подальший розвиток:
поняттєво-термінологічна система лімнології (озерознавства);
методика регіонального конструктивно-лімнологічного аналізу об’єктів і синтезу знань про них як важливого напряму географічного вивчення природних ресурсів країни;
різнорівневе методологічне забезпечення геоекологічного моніторингу й прогнозування станів різнотипних лімносистем.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані практичні рекомендації слугуватимуть основою оптимального використання, охорони та збереження природно-ресурсного потенціалу лімнокомплексів регіону, розро­бки довгострокових планів ефективного його використання, обґрунтування стратегії та плану дій щодо захисту унікальних лімносистем, зокрема для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття водойм. Вивчений регіон можна розглядати як еталонний полігон моніторингу лімносистем для заозере­них територій Східно-Європейської рівнини.
Отримані матеріали необхідні для вирішення господарських проблем приро­докори­стування, обліку, планування, прогнозування станів лімносистем, регулювання, оцінювання станів лімносистем та екстраполяції їх у просторі й часі, для з’ясування природної та антропогенної складової в ході сучасного розвитку лімнічних процесів, здійснення міжрегіональних кореляцій та порівняльно-лімнологічних оцінювань, розробки положень національного законодавства з урахуванням лімнолого-екологічних знань та для відомчого вдосконалення системи регулювання й управління, оцінювання ефективності протиерозійних заходів на малих водозборах, для розробки запобіжних заходів від замулення, обґрунтування будівництва нових водойм або розчистки існуючих від відкладів, для удосконалення системи протипаводкових заходів, для лімногеохімічної індикації умов озерного осадонакопичення, вибору способів рекультивації та екскавації відкладів і їх застосування, раціонального використання, реабілітації, заповідання та охорони лімнокомплексів. Отримані результати мають екосередовищну, економічну та соціальну ефективність на національному та міжнародному рівнях.
Створений комп’ютерно-картографічний тематичний банк даних Водойми Україн­ського Полісся” із підрозділами Штучні (зарегульовані) водойми Україн­ського Полісся”, Сапропелі Українського Полісся”, Структура площ водо­збо­рів водойм Українського Полісся”, Геохімія донних відкладів водойм Українського Полісся” та іншими можуть бути основою для автоматизованої інформаційно-пошукової системи, яка дасть змогу зберігати, аналізувати і постійно поновлювати дані та є істотним внеском, важливим для оцінювання природно-ресурсного потенціалу регіону і необхідним для фахівців державних, виробничих, природокористувальницьких і природоохоронних установ.
Теоретико-методологічні результати досліджень упроваджено в навчальний процес підготовки фахівців на географічногому факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні авторських спецкурсів „Озерознавство”, „Інженерна лімнологія”, „Географія озер Волині” та навчальних дисциплін „Гідроекологія України”, „Основи раціонального природокористування та охорони природи” (довідка № 2/2665 від 27.08.2008 р.) і використовуються при виконанні науково-дослідних робіт (довідки № 3/2625 від 19.08.2008 р., № 3/1650 від 26.08.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана на основі використання багаторічних власних результатів регіональних досліджень водойм (ініціативних, держбюджетних, госпдоговірних), отриманих за період 1996 2008 рр. Концептуальні засади роботи, її структура, постановка проблем, обґрунтування шляхів їхнього вирішення, інтерпретація та узагальнення отриманих результатів, геоекологічний і конструктивно-географічний аналіз лімносистем регіону, з’ясування станів досліджуваних водних об’єктів, методичні, наукові й практичні висновки в дисертації є авторськими.
Особистий внесок здобувача полягає:
в опрацюванні концепції і теоретичних засад галузевого та комплексного природничо-географічного дослідження малих водойм (лімнологічного, еколого-лімнологічного, ландшафтознавчого, конструктивно-географічного дослідження);
у з’ясуванні походження малих водойм, оцінюванні впливу на них господарської

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дає можливість зробити такі головні висновки. Їх послідов­ність і наповнення загалом відповідає основним завданням роботи, поданим у вступі, основним напрямам наукового пізнання (ресурсознавчому, природокористу­валь­ни­цькому, еколого-лімнологічному, сутнісно-озерознавчому, конструктивно-географічному та ін.) та заключному узагальнюючому дослідницькому змістові наукознавчому теоретико-методологічному і прикладному.
1. Узагальнення наявних і цільове опрацювання актуальних теоретико-методологічних засад геоекологічних досліджень водойм, багатоскладовий регіональний еколого-лімно­логічний аналіз та прикладний конструктивно-лімнологічний синтез ресурсознавчо-озеро­знавчих, лімнолого-ландшафтознавчих і природокористувальниць­ких знань засвідчив наявність реальних витоків-початків нових прикладних напрямів гідролого-озерознавчих досліджень. Ідеться про реалізовані, означені й започатковані дисертантом нові галузі озерознавства: міждисциплінарну переважно гідрологічну екологічну лімнологію та пере­важно комплексну географічну і навіть ландшафтознавчу конструктивну лімнологію. Їх поєднання, здійснене на різноманітному фактичному матеріалі щодо природних умов, ресурсів і використання водойм Українського Полісся, продуктивно реалізується у регіональному еколого-лімнологічному аналізі та синтезі знань із озерознавства.
Комплексний науково-пізнавальний природничо-географічний та інтегративний еко­лого-лімнологічний підхід конструктивно-оптимізаційного змісту полягає в такому. На основі систематизації інформації про умови формування водойм, їх ландшафтного середо­вища, їх ресурсів водних, органо-мінеральних, біотичних, рекреаційних та інших здійснюється регіональний еколого-лімнологічний аналіз і конструктивний гідролого-ландшафтознавчий синтез наукових знань. Нами верифіковано це теоретико-методологічне положення на всьому доступному природничо-географічному та міждисциплінарному еколого-лімнологічному матеріалі про водойми Українського Полісся.
Науково обґрунтоване проектування раціонального використання ресурсів водойм повинне базуватися на результатах комплексного оцінювання їх ресурсів. Такі результати мають враховувати сучасні стани водойм різних типів і їх зміни залежно від антропоген­ного впливу і ступеня стійкості до чинників такого впливу. Саме комплексність вивчення станів і функціонування таких водойм є специфічною рисою географічного підходу (спрямування) в науковому пізнанні, особливо за умов вихідного недостатнього вивчення об’єктів дослідження та напрацювання нової інформації про них.
Виконане дослідження створює основу для з’ясування значення природного й антро­погенного складників у ході сучасного розвитку лімносистем, для здійснення міжрегіо­нальних кореляцій, порівняльно-лімнологічних і палеолімнологічних розробок.
2.Статистичне опрацювання нагромадженого банку даних дало можливість виконати галузеві класифікації водойм Українського Полісся за головними лімнічними показниками. Основу конструктивно-географічної типізації повинні складати запаси, якість природних ресурсів водойм, вид і ступінь їх використання, а також кількісні зміни ресурсного потен­ціалу водойм у результаті його використання і споживання. Складовими блоками типізації є ресурсна оцінка, природна і господарська класифікації. Запропоновані класифікаційні схеми уможливлюють кількісну оцінку і характеристику природно-ресурсного потен­ціалу водойм.
Водойми регіону містять великий невикористаний рекреаційний, рибогосподарський та інформаційний потенціал. Тому оцінювання природних ресурсів озер і штучних водойм та їх поширеності в Українському Поліссі, визначення запасів та якості ресурсів має велике господарське значення. Найбільшу цінність становлять водойми зі складним за структурою природно-ресурсним потенціалом і багатоцільовим поліфункціональним ви­користанням.
3.Просторово-географічним вивченням акумуляції та хімічного складу речовини донних відкладів з’ясовано, що для регіонального лімнологічного дослідження важливим є створення бази геохімічної інформації про типи донних відкладів, умови їх утворення, геохімію окремих елементів. Осадові комплекси водойм можна ітреба розглядати як типове геохімічне середовище прісноводного осадонакопичення в регіоні. Аналіз якісних і кількісних показників концентрації великої групи мікроелементів у товщах відкладів дає підстави для розгляду геохімічних особливостей озерного седиментогенезу. Незважаючи на спільність природних умов, у межах одного ландшафтно-лімнічного району встанов­лено різні типи осадонакопичення. Різним ландшафтним умовам відповідають різні ряди хімічних компонентів, швидкості нагромадження яких істотно залежать від антропоген­них чинників. Матеріали, отримані під час вивчення малих водойм, дають змогу виділити особливості процесу седиментації відкладів, пов’язані з їх ландшафтно-провінційними та морфогенетичними особливостями й не досліджені раніше.
Донні відклади як нагромаджувальна ланка лімносистеми є важливим об’єктом для ретроспективного вивчення природних і техногенних процесів, які відбуваються у водоймах і на їх водозборах. Аналіз розподілу геохімічних показників у шарі донних відкладів дає можливість зробити висновок про їх зміни під впливом техногенезу, ди­ференціювати водойми за природним потенціалом і ступенем антропогенної трансфор­мованості. Недостатність наукових знань прозакономірності формування речовинного складу відкладів водойм, утому числі про концентрацію в них забруднюючих та біогенних елементів, призводить до серйозних помилок у виборі об’єктів і ділянок для видобування сапропелевої сировини, негативних екосередовищних наслідків під час експлуатації цих родовищ.
Знання закономірностей розподілу й динаміки хімічних елементів у відкладах різного походження та різнотипних водоймах, застосування порівняльно-літологічного методу дає можливість розширити і поглибити теорію гумідного континен­тального літогенезу. Практичне значення геохімічного вивчення відкладів водойм закладено в його методичній основі. Знання процесів формування складу відкладів і чинників, які їх визначають, необхідне для науко­во обґрунтованого прогнозування розвитку водойм під впливом техногенного наванта­ження і розробки раціональних схем їх використання залежно від складу і властивостей.
Узагальнення великого фактичного матеріалу щодо різноманітних донних відкладів у різних природних умовах Українського Полісся є необхідною умовою для розуміння закономірностей формування таких відкладів, їхнього впливу на геоекологічний стан; це дає можливість підняти стан їх вивчення та цільового наукового аналізу на новий теоретичний рівень.
4.Оцінювання сучасного рівня антропогенного впливу на лімносистеми засвідчує, що він є провідним чинником формування водного, гідрохімічного, гідрофізичного режи­мів, видового складу й рівня розвитку лімнобіонтів. Водойми регіону зазнали несприят­ливих змін у змісті внутрішньоводоймних процесів. Стани водойм нерозривно пов’язані з дуже гострою проблемою для України використанням й охороною малих річок.
Розрахунок динаміки лімнічних показників дає можливість відобразити інтенсивність змін водного режиму кожного озера і визначити прийнятні перспективи їх використання або необхідність виділення якприродоохоронних об’єктів. Ці розрахунки можуть бути використані під час вирішення питань ренатуралізації лімнокомплексів. За основу такої диференціації слід брати запропоновані нами коефіцієнти динаміки та показники зміни лімнічних величин, якіпоказують ступінь змінності водойм. Аналіз статистичних даних дав змогу диференціювати водойми уповільненого водообміну за ступе­нем змінності лімнічних параметрів.
На основі багаторічних досліджень водойм і праць інших дослідників можна виді­лити два головних напрями зміни природних станів лімносистем: антропогенна евтрофі­кація і техногенні трансформації. Антропогенна евтрофікація зумовлена зростанням надходження у водойми біогенних речовин і виражається у стибкоподібному підвищенні біопродуктивності. Техногенні трансформації виникають під час порушення природних зв’язків між водоймою і водозбором і зумовлені скороченням площі водозбору, перероз­поділом поверхневого та ґрунтового стоків, зарегулюванням стоку й підвищенням його рівня, зміною внутрішнього режиму рівнів або амплітуди коливань, змінами проточності водойми, добуванням сапропелю й ін.
Результати оцінювання стану водойм за донними відкладами дають можливість оцінити й наочно подати інформацію про особливості процесу евтрофікації водойм. Седименто­логічний підхід дає можливість прослідкувати розподіл забруднюючих і евтрофікуючих елементів у часі та просторі. Найпридатнішими й доступними в практиці моніторингу водойм за донними відкладами є біогенні елементи (як критерії евтрофікації водойм) та важкі метали (як критерії техногенного забруднення).
5.На основі даних про сучасні стани водойм і їх ресурсів можна здійснити опосеред­кований територіальний моніторинг взаємодії людини й екопотенціалу водойм їхньої можливості зберігати природний потенціал свого ландшафтного середовища. Отримані результати повинні сягати рівня, достатнього, щоб бути основою для прийняття опера­тивних рішень із охо­рони і прийнятного раціонального використання лімносистем.
Велике наукове і практичне значення водойм Українського Полісся зумовлене тісни­ми взаємозв’язками їх із навколишнім ландшафтним середовищем і тим, що в них відбуваються складні водно-стокові, хімічні, біотичні і седиментаційні процеси. Такі процеси врешті призводять до нако­пичення донних відкладів різних типів. Нерідко формуються відклади еталонного значення, але частіше це просто сировинні ресурси для застосування їх у сільському господарстві, ветеринарії, медицині, косметології, виробництві будівельних матеріалів, геологорозвідувальній справі та інших сферах економіки.
6. Господарське використання водойм, незалежно від напряму використання, включно з регулюванням стоку, можна здійснювати лише в певних межах, без порушень режимів функціонування водойм. Оптимізувати використання й охорону природних ресурсів аква­торій та берегових зон водойм необхідно на основі корективів організації їх просторової і функціональної структури. У кожному регіоні це виконується відповідно до його ланд­шафтознавчо-лімнологічного районування та певного рівня потреб оптимізаційного облаш­тування. В умовах теперішньої адміністративної диференціації грошових і матеріальних ресурсів практичне застосування пропонованого підходу набуває особливо важливого значення. Воно дає можливість оптимізувати природокористування у межах окремих водних об’єктів та їх ділянок, зважаючи на матеріально-технічні можливості конкретного адміністративного району.
7.Враховуючи подібність багатьох водойм, певною мірою їх типовість для території південних Полісь, повноту й комплексність аналітичних даних щодо вивчених лімно­систем, ці об’єкти можна вважати репрезентативними для зони хвойно-широколистяних лісів Східноєвропейської рівнини і територій південно-східних Балтійських озерних ландшафтів (Балтійські Поозер’я). Дані про них необхідні для оцінювання теперішніх станів і прогнозування майбутніх станів лімносистем, екстраполяції їх у просторі та часі.
8.Перспективами подальших геоекологічних досліджень водойм слід вважати: глибше пізнання теорії еволюції, функціонування, стійкості й відновлюваності водойм у різних природних зонах; виявлення механізмів евтрофікації водойм і наукового прогнозу­вання з урахуванням природних та антропогенних чинників; розробку теорії трансформації речовин й енергії в системі водозбір водойма”; оцінювання природно-ресурсного потенціалу водойм України і прогнозування тенденцій його змін з урахуванням соціаль­но-економічного розвитку регіонів; розробку методів прогнозування екостанів лімносис­тем з урахуванням того, що екологічні прогнози, які ґрунтуються насистемі контролю режимів та якості вод, повинні стати перманентними, тобто їх треба розробляти з урахуванням безперервно оновлюваної інформації про стани водних об’єктів, їхнього ланшафтного оточення і про господарську діяльність у межах лімносистем та їхніх басейнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

а) опублікована

1. АбросовВ.Н. Зональные типы лимногенеза / В. Н. Абросов. Л. : Наука, 1982. 144 с.
2. АбросовВ.Н. Некоторые проблемы типологии озер / В. Н. Абросов //Круговорот вещества и энергии в озерных водоемах. М. : Наука, 1967. С.272282.
3. АбросовВ.Н. Опыт построения классификации озер Великолукской области / В. Н. Абросов //Труды Белорусского отделения ВНИОРХ. 1957. Т. 1. С.161181.
4. АбросовВ.Н. Термическая классификация смешанных озер умеренных широт / В. Н. Абросов //Природа и хозяйственное использование озер. Псков : Б.и, 1971. С.35.
5. Авакян А.Б. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / А. Б. Авакян, В. М. Широков. Минск : Университетское, 1990. 240 с.
6. Геохимические показатели при изучении ландшафтов / И. А. Авессаламова. М. : Изд-во МГУ, 1987. 108 с.
7. Агропромисловий комплекс України : стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник; за ред. П. Т. Саблука. К. : ІАЕ, 1999. Вып. 3. С. 435445.
8. Адаменко В. Н. Климат и озера / В. Н. Адаменко. Л. : Гидрометеоиздат, 1985. 264 с.
9. Адаменко В.Н. Мелиоративная микроклиматология / В. Н. Адаменко. Л. : Гидрометеоиздат, 1979. 184 с.
10. Алабышев В.В. Зольность озерных отложений / В. В. Алабышев // Известия Сапропелевого комитета. 1932. Вып. 6. С. 144.
11. Алабышев В.В. Краткая программа по исследованию болот и торфяников как месторождений сапропелитов / В. В. Алабышев // Известия Сапропелевого комитета. 1928. Вып. 4. С. 201228.
12. Алекин О. А. Основы гидрохимии / О. А. Алекин. Л. : Гидрометеоиздат, 1970. 442 с.
13. Алексеевский В.Е. Опыт изучения режима подземных вод на осушаемых землях Украины // Обзорная информация Министерства мелиорации и водного хозяйства. М. : Б. и., 1972. Вып. 7. 50 с.
14. Алимов А. Ф. Элементы теории функционирования водных экосистем / А. Ф. Алимов. СПб.: Наука, 2000. С. 2634.
15. Алисов Б. П. Климатические области и районы СССР / Б. П. Алисов. М. : Географгиз, 1947. C. 3542.
16. Андрієнко Т. Л. Поліський екологічний коридор та його міжнародне значення / Т. Л. Андрієнко, В. А. Онищенко // Наукова спадщина академіка М. М. Гришка : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 1215 березня / НАН України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного. Глухів, 2005. С. 3941.
17. Андронникова И. Н. Биолимнологические черты гумифицированных озер умеренной зоны СССР / И. Н. Андронникова // Вопросы современной лимнологии. Л. : Надра, 1973. С. 169182.
18. Андронникова И. Н. Классификация озер по уровню биологической продуктивности / И. Н. Андронникова // Теоретические основы классификации озер. СПб : Наука, 1993. С. 3551.
19. Антонов И. П. Основные итоги и перспективные вопросы лечебного использования сапропелевых грязей / И. П. Антонов, Э. С. Кашицкий, И. С. Сикорская // Проблемы использования сапропелей в народном хозяйстве : тезисы докладов III Республ. научн. конф., 2728 марта / Академия наук Белорус. ССР, Институт торфа. Минск : Наука и техника, 1981. С. 146148.
20. Антропогенное воздействие на малые озера; отв. ред. И. Н. Сорокин. Л. : Наука, 1980. 172 с.
21. Антропогенный фактор в развитии озер ; отв. ред. И. Н. Сорокин. М. : Наука, 1975. 185 с.
22. Анучин Д. Н. Байкал (краткий очерк) / Д. Н. Анучин // Избранные географические работы. М. : МГУ, 1949. С. 361367.
23. Анучин Д. Н. Верхневолжские озера и верховья Западной Двины / Д. Н. Анучин. М. : МГУ, 1897. 165 с.
24. Анучин Д. Н. Воды суши. Озера / Д. Н. Анучин // Землеведение. 1896. Т. III, Кн. 2. С. 4264.
25. Арабина И.П. Особенности энергетического баланса экосистемы заболоченного водоема / И.П. Арабина, Н.Н. Шалавленков // Экология. 1979. № 5. С. 9495.
26. Артюшенко А. Г. История развития растительности Украинского Полесья в позднеледниковое время на основе споро-пыльцевых анализов / А. Г. Артюшенко // Укр. ботан. журн. 1957. Т. 14. № 1. С. 12.
27. Артюшенко А. Г. Результаты споро-пыльцевого и диатомового анализов донных отложений оз. Тур / А. Г. Артюшенко, А. П. Оксиюк // Укр. ботан. журн. 1955. Т. 12. № 2. С. 75.
28. Артюшенко А.Г. Растительность аллереда на территории Русской равнины в связи с общим развитием растительного покрова в позднеледниковье в восочной и средней Европе / А. Г. Артюшенко // Укр. ботан. журн. 1959. Т. 44. № 6. С. 772.
29. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР / [ред. колл.: П. Н. Першин и др.] ; Академия наук УССР [и др.]. М. : ГУГК, 1978. 183 с.
30. Баглаева Н.И. Гидрографические основы биопродуктивности озер различных ландшафтов юго-востока Западно-Сибирской равнины / Н. И. Баглаева // Природные ресурсы озер Западной Сибири, прилегающих горных территорий и их рациональные использование : сб. науч. тр. Новосибирск, 1987. С. 313.
31. Балашев Р. И. Гидрохимический режим ряда озер Ленинградской области и перспективы их рыбохозяйственного использования / Р. И. Балашев, А. Я. Булгакова, Т. И. Пшеничная // Гидробиологические и ихтиологические исследования внутренних водоемов Прибалтики : сб. науч. тр. Вильнюс : Минтис, 1968. С. 911.
32. Баранов С.А. Интенсивность пелагического фотосинтеза и рыбопродуктивность водоемов в условиях различной прозрачности, освещенности, цветности и температуры воды / С. А. Баранов. К. : Наукова думка, 1981. Ч. 1. С. 100101.
33. Баранов И. В. Классификация озер Карело-Кольской лимнологической области / И. В. Баранов // Рыбное хозяйство Карелии. Петрозаводск, 1958. Вып. 7. С. 187188.
34. Баранов И. В. Лимнологические типы озер СССР / И. В. Баранов. Л. : Гидрометеоиздат, 1962. 276 с.
35. Баранов С.А. Первичная продукция водоемов как функция концентрации фитопланктона и прозрачности воды / С. А. Баранов // Водные ресурсы. 1980. № 2. С. 137157.
36. Баранов С.А. Соотношение прозрачности воды, биомассы и продукции планктонных водорослей / С. А. Баранов // Гидробиол. журн. 1979. Т. 15, № 4. С. 1825.
37. Бартош Т. Д. Геология и ресурсы пресноводных известковых отложений голоцена. Средняя полоса Европейской части СССР / Т. Д. Бартош. Рига : Зинатис, 1976. 258 с.
38. Бельский П. Некоторые озера Волынской губернии / Пëтр Бельский // Землеведение. 1903. Т. 10. С. 8795.
39. Берг Л. С. Аральское море : Опыт физико-географической монографии / Л. С. Берг. СПб. : Б.и., 1908. 580 с.
40. Берг Л. С. Уровень Каспийского моря в историческое время / Л. С. Берг // Избранные труды. 1960. Т. 3. С. 281326.
41. Бережная Л. М. Геохимия радиоцезия в ландшафтах Киевского Полесья : автореф. дис. канд. геол.-мин. наук: 04.00.02 „Геохимия” / Л. М. Бережная. Киев, 1990. 20 с.
42. Бискэ Г. С. Генетическая классификация озерных котловин Карелии / Г. С. Бискэ, А. Д. Лукашов // Режим озер. Вильнюс : Минтис, 1970. Т. 2. С. 258274.
43. Богданов В. В. Лимнологические пояса и провинции, принципы их выдедения / В. В. Богданов // Ученые записки Иркутского пединститута. Иркутск, 1968. Вып. 36. С. 315.
44. Богданов В.В. Лимнологические типы озер и схемы соподчинения рангов на примере Кольской лимнологической провинции / В. В. Богданов // Вопросы лимнологии и климата. Иркутск : Б. и., 1968. С. 8290.
45. Богданов В.В. Морфологические типы озер и их роль взаимоотношения лимнических и терригенных факторов в озерном круговороте // Проблемы региональной лимнологии. 1979. № 4. С. 2133.
46. Богданов В.В. Принципы зонально-лимнологического районирования: автореф. дис. д-ра геогр. Наук : 11.00.01 „Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов” / В. В. Богданов. Л., 1970. 32 с.
47. Богословский Б.Б. Водный баланс и термика озер и водохранилищ / Б. Б. Богословский. Л. : Изд-во ЛГМИ, 1979. С. 2636.
48. Богословский Б.Б. Внешний водообмен водоемов и некоторые особенности водных масс пресных озер / Б. Б. Богословский // Режим озер : сб. науч. тр. Вильнюс : Минтис, 1970. Т. 1. С. 237258.
49. Богословский Б.Б. Опыт выделения водных масс Онежского озера / Б. Б. Богословский, В. А. Кириллова, Т. Б. Форш-Меншуткина [и др.]. // Динамика водных масс Онежского озера. Л. : Наука, 1972. С. 159163.
50. Богословский Б. Б. Очерки по озероведению / Б. Б. Богословский, С. Д. Муравейский. М. : МГУ, 1955. 176 с.
51. Богословский Б.Б. О водообмене и водных массах водных объектов / Б. Б. Богословский // Круговорот веществ и энергии в озерных водоемах. Новосибирск : Наука, 1975. С. 270275.
52. Богословский Б. Б. Озероведение / Б. Б. Богословский. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1960. 335с.
53. Богословский Б.Б. О районировании озер СССР по водному балансу / Б. Б. Богословский // Труды Всесоюзного гидрологического съезда. 1959. Т. IV. С. 134136.
54. Богословский Б.Б. Основы гидрологии суши. Реки, озера, водохранилища / Б. Б. Богословский. Минск : Изд-во БГУ, 1974. 216 с.
55. Богословский Б.Б. Общая гидрология / Б.Б. Богословский, А. А. Самохин, К. Е. Иванов, Д. П. Соколов, Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 422 с.
56. Богословский Б.Б. Схема гидрологической классификации озер и районирования озер СССР / Б. Б. Богословский // Вестник МГУ. Сер. 5: География. 1960. № 2. С. 4451.
57. Богословский Б. Б. Классификация водоемов по внешнему водообмену / Б. Б. Богословский, С. А. Филь // Географо-гидрологический метод исследования вод суши. Л. : Гидрометеоиздат, 1984. С. 2028.
58. Божидарник В. В. Еколого-гідрохімічна оцінка стану озера Світязь під впливом антропогенних навантажень / В. В. Божидарник, Я. О. Мольчак, О. Ф. Картава // Науковий вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 2007. № 11, Ч.1. С. 102106.
59. Боков В. А. Пространственно-временная организация геосистем / В. А. Боков. Симферополь : Изд-во Симфероп. ун-та, 1983. 55 с.
60. Бракш Н. А. Сапропелевые отложения и пути их использования / Н. А. Бракш. Рига : Зинтасис, 1971. 282 с.
61. Брезгунов В. С. Состояние проблемы утилизации стоков животноводческих комплексов / В. С. Брезгунов, Л. И. Бердичевец, В. М. Масюк и др. // Проблемы Полесья. Минск : ИПИПРиЭ, 1990. Вып. 13. С. 1968.
62. Будыко М. И. Проблема обнаружения антропогенного глобального климата / М. И. Будыко, К. Я. Винников // Метеорология и гидрология. 1983. № 9. С. 2534.
63. Бульон В.В. Первичная продукция планктона и классификация озер / В. В. Бульон // Продукционно-гидробиологические исследования водных экосистем. Л.: Б.и., 1987. С. 4551.
64. Бульон В.В. Первичная продукция планктона / В.В. Бульон // Общие основы изучения водных экосистем. Л. : Надра, 1979. С. 187199.
65. Бульон В.В. Связь между концентрацией планктона и прозрачностью воды в озерах и водохранилищах / В. В. Бульон // Морфология, систематика и эволюция животных: сб. науч. работ. Л. : ЗИН, 1978. С. 4950.
66. Бут Ю.С. Формирование баланса грунтовых вод Полесья / Ю. С. Бут, И. Ю. Наседкин. К. : Наукова думка, 1981. 171 с.
67. Буторин Н.В. Гидрологические процессы и динамика водных масс в водо­­хра­ни­лищах Волжского каскада / Н. В. Буторин. Л. : Наука, 1969. С. 2227.
68. Бусалаев И. В. Анализ и планирование водохозяйственных систем в условиях неопределенности информации / И. В. Бусалаев // Водные ресурсы. 1973. № 5. С. 170178.
69. Валяшко М. Г. Основные химические типы вод и их формирование / М. Г. Валяшко // ДАН СССР. 1955. Т. 102, № 2. С. 134-139.
70. Веремчук Б. О. Гідрохімічний режим озера Світязь / Б. О. Веремчук // Науковий вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 2007. № 11, Ч.1. С. 8790.
71. Верещагин Г. Ю. Методы морфометрической характеристики озер / Г. Ю. Верещагин // Труды Оленецкой научной экспедиции. 1930. Вып. 1, Ч. II. С. 3106.
72. Викулина З. А. Водный баланс озер и водохранилищ Советского Союза / З. А. Викулина. Л. : Гидрометеоиздат, 1979. 176 с.
73. Вимба Б. Я. Химический состав сапропелей Латвийской СССР и их классификация / Б. Я. Вимба, Э. Д. Лапса, Я. К. Крулер // Труды Латв. сельхоз. акад. 1970. Вып. 24, Ч. II. С. 137168.
74. Вимба Б. Я. Агрохимическая классификация сапропелевых отложений и технические требования для их использования в сельском хозяйстве / Б. Я. Вимба, Э. Д. Лапса, В. Д. Шкеле // Труды Латв. сельхоз. акад. 1978. Вып. 141 С. 122135.
75. Винберг Г.Г. Опыт изучения фотосинтеза и дыхания в водной массе озера. К вопросу о балансе органического вещества / Г. Г. Винберг // Труды лимнол. станции в Косине. 1934. Вып.18. С. 524.
76. Винберг Г.Г. Первичная продукция водоемов / Г. Г. Винберг. Минск : Изд-во АН БССР, 1960. 326 с.
77. Виноградов А. П. Геохимия редких и рассеяных элементов в почвах / А. П. Виноградов. М. : Изд-во АН СССР, 1957. 238 с.
78. Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання / В. І. Вишневський. К. : Віпол, 2000. 376 с.
79. Власов Б. П. Антропогенная трансформация озер Беларуси : геоэкологическое состояние, изменения и прогноз / Б. П. Власов. Минск : БГУ, 2004. 207 с.
80. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЕС. Основні терміни та їх визначення. Київ : Б. в., 2006. 240 с.
81. Водне господарство в Україні ; за ред. А. В. Яцика, В. М. Хорева. К. : Ґенеза, 2000. 456 с.
82. Водохранилища Белоруссии : природные особенности и взаимодействие с окружающей средой / В. М. Широков, П. С. Лопух, Г. М. Базиленко [и др.] ; под ред. В. М. Широкова. Минск : Университетское, 1991. 207 с. .
83. Воейков А. И. Климаты земного шара / А. И. Воейков. СПб, 1884. С. 4751.
84. Воейков А. И. Колебания климата и озер Туркестана и Западной Сибири / А. И. Воейков // Метеорологический вестник. 1891. № 1. С. 2632.
85. Вологдин М. П. Гидрооптические особенности малых озер Забайкалья (на при­­мере Ивана-Арахлейских) / М. П. Вологдин. Новосибирск : Наука, 1981. 112 с.
86. Волошин И. И. О морфометрии некоторых озер Волынского Полесья / И. И. Волошин, Н. И. Дрозд // Труды Укр. НИГМИ. 1977. Вып. 153. С. 140148.
87. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу / І. М. Волошин. Львів : Простір М, 1998. 356 с.
88. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування / І. М. Волошин. Київ-Львів : ВІПОЛ, 1994. 168 с.
89. Волошин І. М. Польові крупномасштабні дослідження / І. М. Волошин. Одеса: ОДУ, 1977. 58 с.
90. Воробьев Г.А. Озера ландшафтов моренных и озерно-ледниковых долин / Г.А. Воробьев, А. А. Коробейников, А. А. Ляпкин // Озерные ресурсы Вологодской области: сб. научн. тр. Вологда, 1981. С. 94139.
91. Воробьев Г.А. Ландшафтная типология малых озер и возможности их хозяйственного использования: автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.01 „Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов” / Г. А. Воробьев. Л., 1974. 18 с.
92. Восстановление экосистем малых озер ; под ред. В. Г. Драбковой, М. Я. Прытковой, О. Ф. Якушко. СПб : Институт озероведения РАН, 1994. 144 с.
93. Галкин Л.М. Об одной возможности классификации водоемов / Л. М. Галкин // Труды Лимнологического института СО АН СССР. 1970. Т. 14 (34). С. 169177.
94. Гарункситис Л. А. Седиментационные процесы в озерах Литвы / Л. А. Гарункситис. Вильнюс : Минтис, 1975. 136 с.
95. Географічна енциклопедія України : в 3-х т. / редкол.О. М. Маринич [та ін.]. К. : „Українська Радянська Енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1989. Т. 1 : АЖ. 416 с.
96. Географічна енциклопедія України : в 3-х т. / редкол.О. М. Маринич [та ін.]. К. : „Українська Радянська Енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1990. Т. 2 : ЗО. 480 с.
97. Географічна енциклопедія України : в 3-х т. / редкол. О. М. Маринич [та ін.]. К. : „Українська Радянська Енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1993. Т. 3 : ПЯ. 480 с.
98. Геохимия озерно-болотного литогенеза; под ред. К. И. Лукашева. Минск : Наука и техника, 1971. 284 с.
99. Герд С.В. Биоценозы бенитоса больших озер Карелии / С. В. Герд // Труды Карело-Финского гос. ун-та. Петрозаводск, 1949. Т. 4. С. 8789.
100. Герд С.В. Влияние болотных вод на фауну и флору озер / С. В. Герд // Ученые записки Карельского педагогического института. 1961. Т. II, Вып. 2. С. 314.
101. Геренчук К. И. Волынское Полесье / К. И. Геренчук // Физико-географическое районирование УССР. К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968. С. 3552.
102. Геренчук К. І. Польові географічні дослідження / К. І. Геренчук, Е. М. Раковська, О. Г. Топчієв. К. : Вища школа, 1975. 248 с.
103. Гидрохимический словарь ; под ред. А. М. Никанорова. Л. : Гидрометеоиздат, 1988. 240 с.
104. Глазачева Л.И. Ледовый и термический режим рек и озер Латвийской ССР / Л. И. Глазачева // Ученые Записки Латвийского университета. География. 1965. Т. 65. С. 8792.
105. Глазовская М. А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов / М. А. Глазовская. М. : Изд-во МГУ, 1964. 228 с.
106. Глазовская М. А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР / М. А. Глазовская. М. : Высшая школа, 1978. 328 с.
107. Голдина Л. П. Летний термический режим тундровых озер / Л. П. Голдина // Известия ВГО. 1965. Т. 97, Вып. 4. С. 364370.
108. Голицин Г. С. Изменения климата в ХХ и ХХI столетиях (обзор) / Г. С. Голицин // Известия АН СССР. Физика атмосферы и океана. 1986. Т. 2, № 121. С. 125138.
109. Гордобудская О.М. Сапропелевые отложения озе