Удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області (суспільно-географічне дослідження)

Краткое описание

Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова

на правах рукопису

Афоніна Олена Олексіївна

УДК 911.37(477.51)

Удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області

(суспільно-географічне дослідження)

11.00.02 економічна і соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Доценко Анатолій Іванович
доктор географічних наук, професор

Київ - 2003

Зміст
Вступ............................................................................................................. 3
Розділ І Теоретико-методологічні засади територіальної організації розселення ................................................................................ 9
1.1. Теоретичні основи територіальної організації розселення...................................... 9
1.2. Вплив головних чинників на територіальну організацію розселення........... 21
1.3. Методологічні та методичні підходи суспільно-географічного вивчення територіальної організації розселення.......................................................................... 34
Висновки до розділу І ................................................................................ 46
Розділ ІІ Суспільно-географічний аналіз територіальної організації розселення в Чернігівській області ..................................... 48
2.1. Форми територіальної організації розселення та їх еволюція........................ 48
2.2. Територіальна структура розселення............................................................................ 69
2.3. Територіально-системна організація розселення.......................................................... 88
Висновки до розділу ІІ ............................................................................ 107
Розділ ІІІ Стратегічні напрями удосконалення територіальної організації розселення в період трансформації суспільно-територіального комплексу Чернігівської області ....................................... 109
3.1. Концепція розвитку та територіальної організації розселення.......................... 109
3.2. Розробка програми розселення.......................................................................... 128
3.3. Прогноз розвитку і територіальної організації розселення............................. 141
3.4. Удосконалення організації територіального управління розселенням...................... 156
Висновки до розділу ІІІ ........................................................................... 169
Висновки.................................................................................................. 171
Література................................................................................................ 176
Додатки..................................................................................................... 189

Вступ
Актуальність теми. Трансформація суспільних відносин, ефективне реформування української економіки з метою подолання кризових явищ і досягнення сталого розвитку великою мірою залежать від вирішення теоретико-методологічних проблем трансформаційних перетворень, органічного поєднання ринкового і державного регулювання суспільних процесів з урахуванням світових інтеграційних тенденцій розвитку людства. Серед них важливе значення має суспільно-географічне дослідження територіальної організації розселення населення України та її адміністративних областей.
В сучасний період поселенська мережа визначається незбалансованістю соціального, економічного, екологічного розвитку та регіональної політики в галузі розселення. Спостерігається висока концентрація населення і виробництва у великих містах, в той же час гальмується розвиток малих міст, селищ та сільських поселень. Дана ситуація викликана довготривалим періодом втручання держави в процеси регіонального розвитку спрямовані на значну концентрацію виробництва та централізацію управління, що зумовило значні диспропорції територіальної організації розселення. Несприятливі соціально-економічні трансформації останніх років негативно позначилися на стані суспільного виробництва. Особливо це проявилося у містах: знизилося виробництво, погіршала соціальна сфера. Загострилася проблема зайнятості населення, позитивні зрушення у сфері виробництва не забезпечили зростання життєвого рівня населення, особливо сільського, головним джерелом доходу яких залишаються надходження від реалізації продукції особистих підсобних господарств. Тривають процеси деградації соціальної сфери у сільській місцевості. Головною причиною занепаду соціальної сфери села є економічна криза 90-х років, зниження доходів суб’єктів сільськогосподарського виробництва. Розпочатий процес передачі у комунальну власність закладів соціальної інфраструктури, що належали реформованим сільськогосподарським підприємствам, не підкріплюється відповідним наповненням місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для їх утримання. Усе це негативно позначається на соціально-демографічній ситуації, про що свідчить деформація статево-вікової структури, депопуляція населення та обезлюднення поселень. У зв'язку з цим проблема удосконалення територіальної організації розселення набуває актуального значення, оскільки йдеться про створення сприятливого життєвого середовища в усіх типах поселень незалежно від їх людності та функціонального значення.
Вивченням проблем територіальної організації розселення, зокрема дослідженнями міського і сільського розселення, питаннями управління розвитком міст та формуванням систем розселення займаються в РВПС України НАН України, Київському національному економічному університеті, Інституті географії НАН України, Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова.
Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження були Конституція України, законодавчі та нормативні акти, прийняті Верховною Радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України, наукові праці українських вчених-географів (Ю.І.Пітюренка, А.І.Доценка, В.В.Загороднього, А.В.Степаненка, Т.В.Буличевої, К.А.Тащука, М.І.Фащевського, В.В.Смаль), економістів (В.В.Фінагіна, Н.Ф.Тимчука, Д.Ф. Крисанова), землевпорядників (М.Д.Лесечко, В.А.Кірсанова), російських географів (Г.М.Лаппо, Н.І.Блажко, Б.С.Хорєва, С.О.Ковальова).
Однак багато положень територіальної організації розселення вимагають перегляду з огляду на трансформацію суспільних відносин, необхідність реструктуризації суспільно-географічного комплексу. Недостатньо розробленими та науково обґрунтованими залишаються напрями удосконалення територіальної організації розселення на обласному та районному рівнях. Значимість таких досліджень посилюється у зв'язку з можливістю розширення повноважень органів місцевого самоврядування при вирішенні соціально-економічних проблем різних територій. Це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи та визначило основні напрями суспільно-географічного дослідження територіальної організації розселення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт, що проводяться у Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова на кафедрі економічної та соціальної географії, зокрема по темі "Територіальна органі­зація виробництва і розселення" (протокол №5 від 27.12.2001р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні сутності та структури територіальної організації розселення як нового наукового напряму суспільної географії та розробка шляхів її удосконалення на регіональному рівні в умовах трансформації постіндустрі­ального суспільства.
Для досягнення мети були сформульовані такі завдання:
1. Поглибити теоретичні засади територіальної організації розселення.
2. Обґрунтувати чинники територіальної організації розселення.
3. Визначити напрями еволюції форм територіальної організації розселення в умовах трансформації суспільства.
4. Виявити диспропорції територіально-компонентної та територіально-функці­нальної структур розселення.
5. Обґрунтувати формування субрегіональної системи розселення та супідрядних їй територіальних систем.
6. Сформулювати концептуальні засади розвитку і територіальної організації розселення в Чернігівській області.
7. Розробити довгостроковий прогноз розвитку і територіальної організації розселення в Чернігівській області.
Об'єктом дослідження обрана сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних міських та сільських поселень Чернігівської області.
Предметом дослідження є виявлення тенденцій та проблем розвитку територіальної організації регіонального розселення та наукове обґрунту­ван­ня напрямів її удосконалення.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених наукових завдань використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, при дослідженні тенденцій еволюції форм територіальної організації розселення застосовані історичні методи. Досліджуючи динаміку поселенської мережі, територіальну структуру та територіально-системну організацію розселення використані порівняльно-географічний, картографічний, статистичні методи, типологічної класифікації, системно-структурного аналізу тощо. При розробці прогнозу розвитку і територіальної структури розселення застосовувалися методи екстраполяції, кореляції тощо. У процесі дисертаційного дослідження використано програмний підхід.
Інформаційну базу дослідження склали матеріали Чернігівської обласної та районних державних адміністрацій, Чернігівського обласного управління статистики, матеріали переписів населення 1959, 1970, 1979, 1989 та 2001 років.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів, отриманих в дисертації, які відзначаються новизною, є такі:
1. Поглиблено теоретико-методологічні засади територіальної органі­зації розселення на субрегіональному рівні за рахунок узагальнення наукових досягнень, статистичної інформації, практики.
2. Виявлено тенденції еволюції форм територіальної організації розсе­лен­ня.
3. Вперше дано оцінку територіальної структури розселення та обґрунтовано напрями її удосконалення.
4. Обґрунтовано виділення у межах субрегіональної системи розселення систем розселення нижчих ієрархічних рівнів (локальних, місцевих, кущових та первинних) на основі оцінки та узагальнення системотворних зв'язків.
5. Розроблено концепцію та прогноз розвитку і територіальної органі­зації розселення в Чернігівській області на перспективу до 2020р.
6. Визначено головні напрями удосконалення організації терито­ріаль­ного управління розселенням на субрегіональному, локальному та місцевому рівнях.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки та рекомендації є методологічною та практичною основою оцінки рівня розвитку і територіальної організації розселення в Чернігівській області. Представлені в дисертації теоретико-методологічні засади територіальної організації розселення в області можуть використовуватися при вивченні територіальної організації розселення в подібних областях, оскільки тенденції демографічного та соціально-економічного розвитку Чернігівської області є характерними й для інших поліських областей України.
Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри географії Ніжинського державного педагогічного університету при викладанні курсів "Географія населення" та "Краєзнавство" (довідка №03 від 27.10.2003р.). Наукові розробки і рекомендації щодо удосконалення територіальної організації розселення в області включені в „Схему розвитку і розміщення продуктивних сил Чернігівської області на період до 2010 року” (довідка Ради по вивченню продуктивних сил України №25/693-2-4 від 24.10.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібне написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області в умовах ринкової трансформації економіки.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження обговорювалися на: науково-практичній конференції "Географічні проблеми розвитку півдня України у XXI столітті" (м.Мелітополь, 2000p.), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м.Київ, 2001p.), звітних наукових конференціях НПУ ім.М.П.Драгоманова (2001 та 2002p.p.), науковій конференції НДПУ ім.М.Гоголя (м.Ніжин, 2003p.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях і 3 тезах доповідей загальним обсягом 3,0 умовних друкованих аркушів.

Список литературы

Висновки
Проведене суспільно-геогафічне дослідження територіальної організації розселення в Чернігівській області дозволяє зробити такі висновки:
1. Одним із важливих аспектів розселення населення є його територіальна організація. Дослідження територіальної організації розселення є складовою суспільно-географічних досліджень, важливість яких зумовлена необхідністю вирішення соціально-економічних, демографічних та екологічних проблем розселення з метою забезпечення комплексного, взаємопов’язаного розвитку міських і сільських поселень. Територіальна організація розселення як важливий напрямок територіальної організації суспільства, включає еволюцію форм територіальної організації розселення, територіальну структуру, територіально-системну організацію, організацію територіального управління (включаючи регіональну політику розселення і районування розселення).
2. Як показало дослідження, територіальна організація розселення є досить складним суспільно-географічним процесом, який розвивається під впливом різноманітних чинників. Всю сукупність чинників, що визначають особливості територіальної організації розселення ми поділяємо на 5 груп: географічні, екологічні, соціальні, економічні, демографічні.
3. Виявлено тенденції еволюції форм територіальної організації розселення в умовах трансформації суспільства. В ході дослідження було встановлено, що форми територіальної організації розселення змінювалися з часом, залежно від вимог та особливостей розвитку виробництва, науково-технічного прогресу. Виникаючи на певному історичному етапі розвитку суспільства, одні з них продовжували розвиватися, інші зникали у випадку коли потреба в їх існуванні відпадала або трансформувалися відповідно до суспільних потреб.
Найважливішою формою територіальної організації розселення є міста, в яких у 2001р. проживало 605тис.осіб. В процесі історичного та соціально-економічного розвитку Чернігівщини мережа, структура та функції міст зазнавали змін. Якщо у 1769р. на Чернігівщині було 3 міста, у 1959р. 11, у 2001р. 15, що зумовлено індустріалізацією, урбанізацією, зміною критеріїв виділення міст.
Найчисельнішою як за кількістю поселень так і за чисельністю населення формою міського розселення були містечка. Містечка як національна форма територіальної організації розселення відігравали важливу роль в економічному, соціальному та духовному житті суспільства, але були ліквідовані у 1924р. тоталітарною системою.
Селище міського типу як форма міського розселення, що була привнесена радянською системою в суспільне життя українців іззовні і не відповідала соціально-економічному розвитку держави потребує упорядкування. З цією метою доцільно об’єднати міські селища людністю до 5тис. осіб та сільські селища, що мають несільськогосподарську спеціалізацію в єдину категорію селища, а решту селищ міського типу до відродженої категорії містечок.
Поряд з міською на території Чернігівщини існує й сільська форма територіальної організації розселення. В різні історичні періоди сільське розселення було представлене такими формами: села, деревні, хутори, слободи та слобідки, гути, рудні, монастирі, колонії, урочища, які відповідно до суспільних вимог трансформувалися у села або зникли.
4.Дано оцінку територіальної структури розселення та обґрунтовано напрями її удосконалення. Територіальна структура розселення в Черні­гівській області протягом 2-ї пол. ХХст. характеризувалася стійкою тенденцією скорочення поселенської мережі. За період 1959-2001р.р. кількість поселень скоротилася на 335 одиниць або на 18%. Це обумовлено швидкими темпами розвитку промисловості, що викликало значний міграційний відтік сільських жителів у міські поселення, погіршило статево-вікову структуру населення в сільській місцевості та зниження середньої людності поселення. Тому територіально-компонентна структура розселення в Чернігівській області характеризуються дрібноселен­ністю (35% має людність до 100 осіб) та виникненням безлюдних поселень.
Важливим аспектом територіальної структури розселення є його територіально-функціональна складова. Дослідження її в сучасних умовах має важливе значення, оскільки перехідний період до ринкових відносин вимагає адекватних та ефективних заходів, спрямованих на комплексний взаємопов’язаний розвиток міських і сільських поселень.
Нами розроблена схема функціональної типології поселень Чернігівської області, згідно якої поселення належать до двох функціональних типів та 22 підтипів. Розроблена нами функціональна типологія поселень Чернігівської області має важливе практичне значення, оскільки розкриває роль кожного з поселень в територіальному поділі праці та територіальних системах розселення і повинна враховуватися при розробці напрямів подальшого їх соціально-економічного розвитку.
5.Обґрунтовано формування субрегіональної системи розселення та систем розселення нижчих ієрархічних рівнів (локальних, місцевих, кущових та первинних). Найвищою ланкою ієрархічної структури територіально-системної організації розселення в Чернігівській області є Чернігівська субрегіональна система розселення як складова національної та Київської регіональної систем розселення. Ця система включає підпорядковані їй територіальні системи розселення нижчого ієрархічного рівня. Нами виділено 6 локальних, 22 місцеві, 12 кущових та 552 первинні системи розселення, дано їх характеристику.
На прикладі Ніжинської та Коропської місцевих систем розселення, дано порівняльно-географічну оцінку особливостей їх формування і територіальної структури в залежності від природних та соціально-економічних умов.
6. Визначено і обґрунтовано основні напрями удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області в перспективі до 2020р. Забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку міських і сільських поселень потребує розробки Концепції розвитку і територіальної організації розселення, головною метою якої є поліпшення умов праці, життя та відпочинку населення, задоволення необхідних потреб всіх членів суспільства, створення повноцінного життєвого середовища.
Реалізація головної мети Концепції розвитку і територіальної організації розселення передбачає відродження історичних, національних форм розселення, зокрема містечок, хуторів і слобід. Збереженню поселенської мережі сприятиме розробка проекту Закону України Про збереження деградуючих сільських поселень”, в якому мають бути визначені заходи по збереженню та подальшому їх розвитку.
Удосконаленню територіально-функціональної структури розселення сприятиме збалансований соціально-економічний, демографічний та екологічний розвиток поселень. Подальший розвиток систем розселення буде відбуватися в напрямку зростання ролі центрів систем як важливих системоформуючих чинників поглиблення міжселенних зв’язків центрів систем розселення різного ієрархічного рівня.
7. Розроблено прогноз розвитку і територіальної організації розселення в Чернігівській області на довгострокову перспективу до 2020р. Передбачається, що територіальна організація розселення в залежності від напрямів розселенської політики розвиватиметься за одним з двох можливих варіантів. Відповідно до першого, поселенська мережа скорочуватиметься і на кінець 2020р. нараховуватиме 1518 поселень. Другий варіант характеризується пожвавленням економічного розвитку та зменшенням масштабів скорочення поселенської мережі. За другим варіантом на кінець 2020р. в Чернігівській області нараховуватиметься 1532 поселення. Розроблено прогноз територіальної структури і територіально-системної організації розселення.
8. В умовах становлення ринкових відносин першочерговим у розв’язанні важливих соціально-економічних проблем розвитку регіону є розробка державних цільових програм як напрямку удосконалення всіх сфер життя суспільства. Необхідність розробки такої програми пояснюється значними відмінами в рівнях соціально-економічного розвитку міст, селищ міського типу та сільських поселень. Подоланню зазначених негативних тенденцій сприятиме розробка обласних програм розселення на довгострокову перспективу. Програма має носити комплексний характер і базуватися на основних принципах концепції розвитку і територіальної організації розселення.
9. Розробка та реалізація розселенської політики є основою організації територіального управління розселенням в Чернігівській області, через яку вирішуються місцеві проблеми розселення. Нові умови господарювання потребують оптимального поєднання державного, регіонального і місцевого рівнів територіального управління через розширення повноважень і підвищення відповідальності місцевих органів влади у вирішенні проблем територіальної організації розселення. Удосконалення територіального управління поселенською мережею в Чернігівській області повинно здійснюватися у тісному взаємозв’язку з реформуванням адміністративно-територіального устрою. Розпочатий процес державо­творення в Україні обумовив виникнення проблеми реформування адміністративно-територіального устрою і приведення його у відповідність з новими економічними процесами та етнокультурними особливостями. Оптимальною, на нашу думку, буде нова триступенева структура адміністративно-територіального устрою: волость, повіт та край.

Література

1. АлаевЭ.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминоло­гический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
2. АнджиєвськийВ.С. Селище // УРЕ. 2-е вид. К., 1983. Т.10. С.94.
3. АфонинаО.О. Концептуальні засади регіонального розселення (на прикладі Чернігівської області) // Географія і сучасність. Зб. наук. праць НПУ ім.М.П.Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2002. Вип.7. С.27-35.
4. АфонінаО.О. Структурна організація Чернігівської субрегіональної системи розселення // Географія і сучасність. Зб. наук. праць НПУ ім.М.П.Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2001. Вип.5. С.107-112.
5. БаранскийН.Н. Экономическая география. Экономическая карто­гра­фия. М.: Гос. изд-во Геог. лит-ры, 1956. 366 с.
6. БахметоваГ.Ш. Методы демографического прогнозирования. М.: Финансы и статистика, 1982. 159 с.
7. БіленчукП.Д. КравченкоВ.В. ПідмогильнийМ.В. Місцеве самовря­дування в Україні (муніципальне право): Навчальний посібник. К.: Атіка, 2000. 304 с.
8. БлажкоН.И. Математико-географические методы исследования городских поселений. Казань: Казан. ун-т, 1970.- 145 с.
9. БлажкоН.И. Экономико-географические методы исследования системы городских поселений (на примере Украинской ССР): Автореф. дис. д-ра геог. наук / Моск. Гос. ун-т. Казань, 1965. 36 с.
10. БочковськаА.І. КозаченкоТ.І. ПалієнкоВ.П. Електронна версія пілотного проекту Національний атлас України” // Український географічний журнал. 2000. - № 1. С.48-61.
11. БуличеваТ.В. Особливості формування і розвитку Київської регіо­нальної системи розселення: Автореф. дис . канд. геог. наук: 11.00.02 / Київ. нац. ун-т. К., 1998. 19 с.
12. БурлаченкоГ.Ф. К типологии сельских населенных пунктов // Изв. АН СССР. Сер. географическая. 1982. - № 4. С.58-64.
13. БухгольцО.Э. Социально-экономическая картография: Учебно-методи­ческое пособие. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1975. 54 с.
14. Бюджетний кодекс України. К.: Атіка, 2002. 78 с.
15. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Краткие итоги. М.: Ин-т истории СССР, 1991. 239 с.
16. Всесоюзная перепись населения 1939 года: Основные итоги / Под ред. Ю.А.Полякова. М.: Наука, 1992. 256 с.
17. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769р.р. Покажчик населених пунктів. К.: Центр. держ. істор. архів УРСР, 1959. 184 с.
18. ГоликовА.П. ЧерваневИ.Г. Математическое моделирование простран­ственных исследований в географии. Харьков: Харьк. Гос.ун-т, 1979. 93 с.
19. ГольцГ.А. Транспорт и расселение. М.: Наука, 1986. 248 с.
20. ГродскийС.Г. Анализ процессов концентрации населения и ее динамики // Проблемы регулирования систем расселения. Ученые записки. Пермь, 1973. Вып. І, № 307. С.114-116.
21. Группировка сельских населенных мест по численности населения по республикам краям и областям (данные переписи населения на 15 января 1959г. Статистические материалы // Вестник статистики. М.: Госстатиздат ЦСУ СССР. 1962. - № 17. С.83-96.
22. ДавидовичВ.Г. КовалевС.А. ПокшишевскийВ.В. Об основах классифи­кации населенных пунктов СССР в связи с задачами економической географии // Изв. АН СССР. Сер. географическая. - 1959. - № 4. С.106-116.
23. Демографический энциклопедический словарь / Глав.ред. Д.И.Валентей. М.: Советская энциклопедия, 1985. 608 с.
24. Державна програма розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року // Офіційний вісник України. 2002. - № 29. С.7-18.
25. Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся на 1996-2010 роки. Проект. К.: РВПС НАН України, 1995. 187 с.
26. ДомонтовичМ. Черниговская губерния. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генеральского штаба. СПб.: Изд-во Упр. Ген. Штаба, 1865. 686 с.
27. ДоценкоА.І. Містечка в Україні: погляд з минулого в сучасне // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2000. - № 41. С.1-2.
28. ДоценкоА.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. К.: Наукова думка, 1994. 196 с.
29. ДоценкоА.И. Социально-психологические аспекты совершенствования сельского расселения и их учет в территориальном планировании // Тез. докл. ІV межведом. совещания по географии населения «Террито­риальное планирование населения». Ленинград Тбилиси: АН СССР. Геог. общ-во АН СССР. Геог. общ-во Грузин. ССР. 1979. С.154-155.
30. Доценко А.І. Територіальна організація розселення /теорія і практика/: Автореф. дис. д-ра геог. наук: 11.00.02 / Ін-т географії НАН України. К., 1998. 32 с.
31. ЕвтеевО.А. Проектирование и составление социально-экономических карт. М.: МГУ, 1999. 224 с.
32. ЗагороднийВ.В. Сельское расселение Черниговской области Украинской ССР /Проблемы и пути их решения/: Автореф. дис. канд.геог.наук: 11.691 / Киев. Гос.ун-т. К., 1971. 22 с.
33. Збірник важливіших постанов по сільському господарству. К. Х.: Держ. вид-во сільськогосподарської літ-ри УРСР, 1947. 376 с.
34. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах: Пер. з англ. - М.: Прогресс, 1966. 659 с.
35. Інструкція про порядок перечисления залюднених пунктів до розряду міських або сільських поселень. Постанова ВЦВК и РНК від 16 квітня 1924 р. // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. 25 квітня 1924 р. Ч.9. Ст.87. С.201-203.
36. История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. / АН УССР. Ин-т истории. К., 1983. - Т. Черниговская область. 814 с.
37. Історія селянства Української РСР: У 2 т. / АН УРСР Ін-т історії. К.: Наукова думка, 1967. Т.1: Від найдавніших часів до Великої Жовтневої соціалістичної революції. - 551 с.
38. Історія Української РСР: У 8 т. / АН УРСР. Ін-т історії. К., 1978. Т.4: Україна в період імперіалізму (1900-1917) - 530 с.
39. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. Украинская ССР. М.: Госстатиздат ЦСУ СССР, 1963. 210 с.
40. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 г: В 7 т. М.: Статистика, 1972. Т.І: Численность населения СССР, союзных и автономных республик, краев и областей. 176 с.
41. Итоги Всесоюзной переписи населения 1979 года. Статистический сборник: В 10 т. М.: Гос. ком-т СССР по статистике, 1989. Т.І: Численнность населения СССР, союзных и автономных республик, краев и областей. 376 с.
42. Календарь Черниговской губернии на 1892 год. Чернигов: Изд-во Черниг.Губ. Стат. Ком-та, 1891. 367 с.
43. Календарь Черниговской губернии на 1895 год. Чернигов: Изд-во Черниг.Губ. Стат. Ком-та, 1894. 532 с.
44. КалмуцкаяЭ.И. Социально-экономические аспекты территориальной организации сельского расселения // Тез.докл. V Всесоюзн. межвед. совещ. по географии населения «География населения 84». Л.: ГО СССР. 1984. С.139-140.
45. Кількість та територіальне розміщення населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. К.: Держ. ком-т статистики України, 2003. 218 с.
46. КирсановВ.А. Социально-экономические основы сельскохозяйс­твен­ного расселения (на примере Украинской ССР): Автореф. дис. д-ра экон. наук / Харьк. сельскохоз. ин-т. Харьков, 1964. 43 с.
47. КнобельсдорфЭ.В. К вопросу о типах советских городов // Экономи­ческая география. М.-Л.: АН СССР. 1957. Вып.11. С.75-90.
48. КовалевС.А. Сельское расселение. Географическое исследование. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 371 с.
49. КомпанО.С. Міста України в другій половині ХVІІ ст. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 388 с.
50. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. К., 1976. Т.2.
51. Конституція України. К.: Українська правнича фундація, 1998. 54 с.
52. Концепція Національної програми відродження села на 1995-2005 роки // Відомості Верховної Ради України. 1994. - № 23. С.665-674.
53. Концепція Національної програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян на 1994-1995 роки та період до 2000 року // Відомості Верховної Ради України. 1993. - № 41. - С.999-1005.
54. Концепція сталого розвитку населених пунктів // Офіційний вісник України. 2000. - № 1. С.29-40.
55. Короткі підсумки перепису населення України 17 грудня 1926 р. Національний і віковий склад, рідна мова та письменність населення. Харків: ЦСУ УСРР, 1928. 210 с.
56. КоротунІ.М. Природні умови і ресурси України: Навчальний посібник. Рівне: Укр.держ.академія вод. госп-ва, 1997. 176 с.
57. КосенкоВ.Н. Основные принципы формирования систем сельского расселения (на примере Украинской ССР): Автореф. дис. канд. геог. наук: 11.00.02 / Киев. Гос. ун-т. К., 1974. 25 с.
58. КравченкоВ.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. К.: Т-во Знання” КОО, 1999. 487 с.
59. КрисановД.Ф. Сельское расселение: социально-экономический аспект. К.: Наукова думка, 1988. 142 с.
60. КузьминскаяЕ.К. Территориальная организация промышленности и расселения в зоне городской агломерации (на примере Киевсккой агломерации): Автореф. дис. канд.геог.наук: 11.00.02 / Киев. Гос. ун-т.- К., 1984. 20 с.
61. ЛаппоГ.М. География городов: Учеб. пособие для геог. ф-тов вузов. М.: Гуманит. изд.центр ВЛАДОС, 1997. 480 с.
62. ЛаппоГ.М. Расселение составная часть территориальной структуры народного хозяйства // Ресурсы, среда, расселение. М.: Наука. 1974. С.163.171.
63. ЛемешевМ.Я. ПанченкоА.И. Комплексные программы в планировании народного хозяйства. М.: Экономика, 1973. 167 с.
64. ЛесечкоМ.Д. Соціально-економічне обґрунтування організації території при вдосконаленні розселення (на матеріалах західних областей України): Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.00.04, 08.00.05 / Ін-т ек-ки АН України. Львів, 1993. 48 с.
65. ЛопатинаЕ.Б. НазаревскийО.Р. Оценка природных условий жизни населения. М.: Наука, 1972. 148 с.
66. ЛосяковаК.М. Некоторые подходы к оценке пространственной концен­трации населения (на примере Иркутской области) // География и природные ресурсы. Иркутск: АН СССР, Сибир. отд-е. 1982. - № 1. С.102-110.
67. МавродинВ.В. Очерки истории Левобережной Украины. С древнейших времен до второй половины ХІV века. Л.: Гослениздат, 1940. 320 с.
68. МанакБ.А. Методика экономико-географических исследований: Учеб. пособие. Минск: Университетское, 1985. 157 с.
69. МарковМ.Е. О городах и селениях в Черниговской губернии упомина­емых, в Несторовой Летописи, как они следуют в ней по порядку городов. Чернигов, 1814. 60 с.
70. Матеріали райдержадміністрацій Чернігівської області.
71. МедведковЮ.В. Экономгеографическая изученность районов капита­листического мира. М.: АН СССР. Ин-т науч.информации, 1966. Вып.3: Анализ конфигурации расселения. 116 с.
72. Методические рекомендации по разработке комплексных народо­хозяйст­венных программ. М.: АН СССР, Отд-ние эк-ки. Центр. эк-мат. ин-т, 1976. Ч.І. 175 с.
73. Методологические положения разработки крупных территориальных программ /Р.И.Шнипер, А.С.Маршалова, А.С.Новоселов и др./ Отв.ред. А.Г.Аранбегян, Р.И.Шнипер. Новосибирск: Наука, 1986. 306 с.
74. Міські селища УСРР. Збірник стат.-економ.відомостей. Рік І-й. Харків: ЦСУ УСРР, 1929. 184 с.
75. Михайлова Т.П. Особенности расселения, структуры и динамики населения в зонах тяготения к большим городам (на примере некоторых областных центров УССР): Автореф. дис. канд. геог. наук: 11.00.02 / Моск. Гос. ун-т. М., 1974. 27 с.
76. МодзалевськийВ. Гути на Чернігівщині. К.: Укр. Акад. Наук, 1926. 191 с.
77. МосквинаЕ.Б. Совершенствование территориальной организации сельского расселения Северо-Западного экономического района // Тез. докл. V Всесоюзн.межвед.совещ. по географии населения География населения 84”. Л.: ГО СССР. 1984. С.161-162.
78. НазаревскийО.Р. Карта оценки природных условий жизни населения СССР (Методические приемы составления) // Ресурсы, среда, рассе­ление. М.: Наука. 1974. С.189-198.
79. НазаревскийО.Р. Районирование территории СССР по природным условиям жизни населения // Городское и сельское расселение. Вопросы географии мест отдыха. М.: Моск.филиал Геог.общ-ва СССР. - 1975. С.29-32.
80. Народне господарство Української РСР 1970. Статистичний щорічник. К.: Статистика, 1971. 565 с.
81. Народне господарство Української РСР у 1990 році . Статистичний щорічник. К.: Техніка, 1991. 495 с.
82. Население Украины по данным переписи 1920 года. Сводные данные по губерниям и уездам. Численность населения. Возрастной состав. Грамотность. Национальный состав. Харьков: Центр. Стат. Упр-е, 1922.
83. Населення України 1994. Демографічний щорічник. К.: М-во статис­тики України, Упр. демографічної статистики та праці, 1995. 603с.
84. Населення Чернігівської області 1998. Демографічний щорічник. Чернігів: Чернігів. обл. упр. статистики, 1999. 141 с.
85. Описание Черниговской губернии / Сост. А.А.Русовым. В 2 т. Чернигов: Изд-е редакции Земского сборника Чернигов. губернии, 1899. Т.ІІ. 704 с.
86. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурсів Чернігівської області. Статистичний збірник. Чернігів: Чернігів. обл. упр. статистики, 1999. 75 с.
87. ПаламарчукМ.М. ПаламарчукО.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. К.: Знання, 1998. 416 с.
88. ПаламарчукО.М. Економіко-географічне положення // Географічна енциклопедія України. К., 1989. Т.І. С.381-382.
89. Перелік сільськогосподарських підприємств Чернігівської області на 1 січня 2001 р. Матеріали Чернігівського облстатуправління.
90. ПитюренкоЕ.И. Вопросы методологии и методики исследования региональных систем городских поселений (на прим. УССР): Автореф. дис. д-ра.геог.наук: 11.00.02 / Ленингр. Гос. ун-т. Л., 1978. 37 с.
91. ПитюренкоЕ.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. К.: Наукова думка, 1983. 139 с.
92. ПитюренкоЕ.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. Методология и методика исследования, анализ совре­менного состояния, закономерности и перспективы развития. К.: Наукова думка, 1977. 205 с.
93. ПітюренкоЮ.І. Розвиток міст і міське розселення в Українській РСР (Особливості розвитку і розміщення, типологія, територіальні системи і перспективи). К.: Наукова думка, 1972. 187 с.
94. Проблемы организации расселения в региональных системах областного уровня. Подгот. ОП.Литовка и др.: Препр./ АН СССР. Ленингр. науч. центр, Ин-т соц.-эк.проблем. Л.: 1987. 28 с.
95. Проблемы развития промышленности городов Украины: Сб. науч. тр. Отв. ред. В.В.Финагин. Донецьк: Ин-т эк.-прав. исследований НАН Украины, 1994. 186 с.
96. Про встановлення точного списку міст і містечок на Чернігівщині. Постанова ВУЦВК та РНК від 10 грудня 1924 р. // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. 29 грудня 1924 р. Ч.51. Ст.315. с.963-964.
97. Про забезпечення реалізації Закону України Про Генеральну схему планування території України // Офіційний вісник України. 2002. - № 36. С.45-56.
98. Прокопа І.В. Мотруніч Д.О. Шепотько Л.О. Виробнича сфера села і сільське життєве середовище. К.: НАНУ Ін-т ек-ки, 2001. 120 с.
99. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1997. - № 24.
100. Про Програму соціально-економічного розвитку області на період до 2010 року. Рішення Чернігівської обласної ради від 17 серпня 1999 р.
101. Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області // Офіційний вісник України. 1999. - № 27. С.91-93.
102. ПроценкоС.Н. Производственные связи городских агломераций (экономико-географическое исследование): Автореф: дис. канд. геог. наук: 11.00.02 / Мор. гидрофиз.