ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО ПРИАЗОВ'Я) : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ Приморский РЕКРЕАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ РАССЕЛЕНИЯ (НА ПРИМЕРЕ ЗАПОРОЖСКОГО ПРИАЗОВЬЯ)



  • Название:
  • ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО ПРИАЗОВ'Я)
  • Альтернативное название:
  • ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ Приморский РЕКРЕАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ РАССЕЛЕНИЯ (НА ПРИМЕРЕ ЗАПОРОЖСКОГО ПРИАЗОВЬЯ)
  • Кол-во страниц:
  • 184
  • ВУЗ:
  • МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Мелітопольський державний педагогічний університет

    На правах рукопису


    ДОНЧЕНКО ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА

    УДК 911.301. .711. 4. "377" (477. 64)


    ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ
    СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО ПРИАЗОВ'Я)

    11.00.02 - економічна і соціальна географія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

    Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент
    НАТАЛЯ МИХАЙЛІВНА САЖНЄВА



    МЕЛІТОПОЛЬ - 2002










    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..
    ВСТУП .....
    РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРИМОРСЬКИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ РОЗСЕЛЕННЯ ...
    1.1. Приморська рекреаційна система розселення як об'єкт рекреаційно- географічних досліджень ...
    1.2. Методика вивчення приморських рекреаційних систем розселення .......................................................................................
    1.3. Логіко-гносеологічний аспект вивчення приморських рекреаційних систем розселення ...
    РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ.
    2.1. Поняття і сутність передумов формування приморських рекреаційних систем розселення...
    2.2. Соціально-економічні передумови формування приморської рекреаційної системи розселення Запорізького Приазов'я......
    2.3. Вплив природних передумов на формування і розвиток приморської рекреаційної системи розселення...
    2.4. Культурно-історичні передумови формування і розвитку Приморської рекреаційної системи розселення ...
    РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ І ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОГО ПРИАЗОВ'Я ...
    3.1. Функціонально-галузева структура рекреаційного господарства Запорізького Приазов'я ...
    3.2. Мережа рекреаційних закладів Запорізького Приазов'я і інфраструктурна облаштованість території...
    РОЗДІЛ 4. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМОРСЬКОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОГО ПРИАЗОВ'Я І ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ....
    4.1. Територіальні особливості структури приморської рекреаційної системи розселення Запорізького Приазов'я ............
    4.2. Загальна характеристика приморської рекреаційної системи розселення Запорізького Приазов'я...
    4.3. Територіальна організація інтегральних рекреаційних мікрорайонів Запорізького Приазов'я...
    4.3.1. Якимівський рекреаційний інтегральний мікрорайон.......
    4.3.2. Бердянский рекреаційний інтегральний мікрорайон.......
    4.3.3. Приморський рекреаційний інтегральний мікрорайон.....
    4.3.4. Приазовський рекреаційний інтегральний мікрорайон.....
    4.4. Шляхи удосконалення територіальної структури приморської рекреаційної системи розселення Запорізького Приазов'я .....
    ВИСНОВКИ ...
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...
    ДОДАТКИ .........








    ВСТУП

    Ак­ту­а­ль­ність те­ми. У умо­вах до­ко­рін­них змін у со­ці­а­ль­но-­по­лі­ти­ч­но­му жит­ті Укра­ї­ни, за­го­с­т­рю­ють­ся пи­тан­ня про те­ри­то­рі­а­ль­ну ор­га­ні­за­цію про­ду­к­ти­в­них сил у ре­к­ре­а­цій­них ра­йо­нах. Осо­б­ли­во­го зна­чен­ня на­бу­ва­ють про­бле­ми еко­но­мі­ч­но­го і со­ці­а­ль­но­го роз­ви­т­ку мі­сь­ких і сіль­сь­ких по­се­лень, які роз­та­шо­ву­ють­ся в при­бе­ре­ж­них ра­йо­нах і ма­ють не­об­хід­ні еко­но­мі­ч­ні, при­ро­д­ні та куль­ту­р­но-­іс­то­ри­ч­ні пе­ре­д­у­мо­ви для ор­га­ні­за­ції від­по­чи­н­ку і лі­ку­ван­ня на­се­лен­ня.
    Ак­ту­а­ль­ним за­вдан­ням те­ри­то­рі­а­ль­ної ор­га­ні­за­ції про­ду­к­ти­в­них сил ре­к­ре­а­цій­них ра­йо­нів Укра­ї­ни є удо­ско­на­лен­ня си­с­те­ми роз­се­лен­ня, яка фо­р­му­єть­ся на при­мор­сь­ких те­ри­то­рі­ях, (зо­к­ре­ма, За­по­рі­зь­ке При­азо­в'я), і спри­яє фо­р­му­ван­ню при­мор­сь­кої ре­к­ре­а­цій­ної си­с­те­ми роз­се­лен­ня (ПРСР).
    До­слі­джен­ня про­це­сів фо­р­му­ван­ня і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ПРСР на да­но­му ета­пі не знай­шло ві­до­бра­жен­ня в гео­гра­фі­ч­ній лі­те­ра­ту­рі. Не­об­хід­ність по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку ПРСР в кон­к­ре­т­них умо­вах від­но­сить­ся, перш за все, до тих те­ри­то­рій, де своє­рі­д­ність умов ви­яв­ля­єть­ся най­більш яс­к­ра­во, а стан си­с­те­ми роз­се­лен­ня в них не від­по­ві­дає су­час­ним і пе­р­с­пе­к­ти­в­ним ви­мо­гам ре­к­ре­а­цій­них си­с­тем (РС).
    Роз­ви­ток роз­се­лен­ня в РС від­бу­ва­єть­ся в на­пря­м­ку ро­с­ту сфо­р­мо­ва­них на­се­ле­них пун­к­тів, змі­ни їх фу­н­к­цій, ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­явою но­вих спе­ци­фі­ч­них про­блем, та­ких як кон­ку­ре­н­ція за ре­сур­си (при­ро­д­ні, тру­до­ві, фі­нан­со­ві, ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­ні і т.д.) між РС та ін­ши­ми те­ри­то­рі­а­ль­ни­ми спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми од­но­ра­н­го­ви­ми си­с­те­ма­ми, по­єд­нан­ня ко­ро­т­ко­ча­с­но­го від­по­чи­н­ку мі­с­це­во­го на­се­лен­ня і ре­к­ре­а­н­тів як ор­га­ні­зо­ва­них, так і не­ор­га­ні­зо­ва­них, які при­бу­ва­ють на три­ва­лий або ко­ро­т­ко­ча­с­ний від­по­чи­нок з ін­ших ре­гі­о­нів не ли­ше Укра­ї­ни, але і з су­сі­д­ніх дер­жа­в.
    Для РС і си­с­те­ми роз­се­лен­ня ха­ра­к­те­р­ні про­ти­річ­чя на всіх ета­пах їх спі­ль­но­го іс­то­ри­ч­но­го роз­ви­т­ку. Че­рез свій кон­се­р­ва­тизм та "іне­р­т­ність" си­с­те­ма роз­се­лен­ня за фо­р­мою про­с­то­ро­вої ор­га­ні­за­ції і фу­н­к­ці­о­на­ль­ної спря­мо­ва­но­с­ті не всти­гає при­сто­со­ву­ва­ти­ся до ви­ро­б­ни­чих по­треб більш мо­бі­ль­ної РС, чим стри­мує, а в ря­ді ви­па­д­ків ро­бить не­мо­ж­ли­вим по­да­ль­ший роз­ви­ток остан­ньо­ї. У ре­зуль­та­ті, в про­це­сі спі­ль­но­го їх роз­ви­т­ку у фо­р­мі мі­ст-­ку­ро­р­тів і ре­к­ре­а­цій­них по­се­лень за­ко­ни роз­се­лен­ня ви­яв­ля­ють­ся з бі­ль­шою си­лою, чим за­ко­ни фо­р­му­ван­ня і роз­ви­т­ку РС. Це зна­ч­но під­ви­щує рі­вень ур­ба­ні­за­ції РС, що су­про­во­джу­єть­ся, як пра­ви­ло, зни­жен­ням її по­те­н­цій­ної єм­но­с­ті, по­ру­шен­ням при­ро­д­но­го ланд­ша­ф­та, не­ра­ці­о­на­ль­ним ви­ко­ри­с­тан­ням ре­к­ре­а­цій­них ре­сур­сів, по­гі­р­шен­ням їх яко­с­ті, ро­с­том де­фі­ци­ту те­ри­то­рі­а­ль­них ре­сур­сів. Ви­рі­ши­ти ці про­бле­ми до­по­мо­же фо­р­му­ван­ня осо­б­ли­вих форм роз­се­лен­ня в при­мор­сь­ких ре­к­ре­а­цій­них ра­йо­нах - при­мор­сь­кої ре­к­ре­а­цій­ної си­с­те­ми роз­се­лен­ня.
    Зв'я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Ди­се­р­та­ція по­в'я­за­на з до­слі­джен­ням те­ми, що роз­ро­б­ля­єть­ся на ка­фе­д­рі еко­но­мі­ч­ної і со­ці­а­ль­ної гео­гра­фії Ме­лі­то­поль­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­ної уні­вер­си­те­ту: "Еко­но­мі­ч­ні і со­ці­а­ль­но-­ге­о­г­ра­фі­ч­ні про­бле­ми стій­ко­го роз­ви­т­ку ре­к­ре­а­цій­но­го ком­пле­к­су Пів­дня Укра­ї­ни". Но­мер дер­жа­в­ної ре­єст­ра­ції 0101U008215. У ра­м­ках да­ної те­ми ав­тор до­слі­джує про­бле­ми ре­к­ре­а­цій­но­го роз­се­лен­ня в ПРСР на при­кла­ді За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я.
    Ме­та і задачі до­слі­джен­ня. Ме­та ди­се­р­та­цій­ної ро­бо­ти по­ля­гає в роз­ро­б­ці на­у­ко­во-­ге­о­г­ра­фі­ч­них ос­нов фо­р­му­ван­ня ПРСР, об­гру­н­ту­ван­ні ос­но­в­них шля­хів удо­ско­на­лен­ня її фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня і те­ри­то­рі­а­ль­ної ор­га­ні­за­ції в умо­вах транс­фо­р­ма­ції су­с­пі­ль­них від­но­син в Укра­ї­ні.
    Для до­ся­г­нен­ня ме­ти ви­рі­шу­ва­ли­ся та­кі задачі:
    § про­ве­де­ний ана­ліз ос­но­в­них те­о­рій до­слі­джен­ня ре­к­ре­а­цій­но­го роз­се­лен­ня, роз­кри­та суть цьо­го про­це­су, йо­го осо­б­ли­во­с­ті;
    § по­гли­б­ле­на ме­то­ди­ка ви­вчен­ня пи­тань фо­р­му­ван­ня і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ПРСР;
    § да­на оці­н­ка при­ро­д­них, со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­них і куль­ту­р­но-­іс­то­ри­ч­них пе­ре­д­у­мов фо­р­му­ван­ня ПРСР За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я;
    § ви­яв­ле­ні осо­б­ли­во­с­ті фу­н­к­ці­о­на­ль­ної і те­ри­то­рі­а­ль­ної стру­к­ту­ри ре­гі­о­ну до­слі­джен­ня й осо­б­ли­во­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ПРСР у су­час­них умо­вах;
    § об­гру­н­то­ва­ні на­пря­м­ки по­да­ль­шо­го удо­ско­на­лен­ня і роз­ви­т­ку ПРСР, ви­яв­ле­ні про­бле­ми і пе­р­с­пе­к­ти­ви на при­кла­ді ПРСР За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я.
    Об'­єк­том до­слі­джен­ня ви­сту­пає си­с­те­ма роз­се­лен­ня на­се­лен­ня За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в­¢­я.
    Пред­ме­том до­слі­дженн. є фу­н­к­ці­о­на­ль­ний вза­є­мо­зв­¢­я­зок та вза­є­мо­дія на­се­ле­них пун­к­тів в ме­жах ПРСР За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в­¢­я.
    Ме­то­ди і ме­то­до­ло­гія до­слі­джен­ня. Ме­то­до­ло­гі­ч­ною ба­зою до­слі­джен­ня ста­ли ос­но­в­ні по­ло­жен­ня і те­о­ре­ти­ко-­ме­то­до­ло­гі­ч­ні роз­ро­б­ки як у ре­к­ре­а­цій­ній гео­гра­фії, так і в еко­но­мі­ч­ній і со­ці­а­ль­ній гео­гра­фії та гео­гра­фії на­се­лен­ня, ви­кла­де­ні в пра­цях М.С. Ми­ро­не­н­ко, І.Т. Твер­до­хлє­бо­ва Ю.­О. Ве­де­ни­на, І.В. Зо­ри­на, В.С. Пре­об­ра­жен­сь­ко­го, І.­І. Пи­ро­ж­ни­ка, А.­І. Да­це­н­ко, Ю.­І. Пі­тю­ре­н­ко, О.Г. То­п­чі­є­ва, М.Д. Пи­с­ту­на, Ю.Р. Ар­хи­по­ва, Ю.Д. Дми­т­рев­сь­ко­го, І.­І. Фа­щев­сь­ко­го, О.­І. Ша­б­лія, О.­О. Бей­ди­ка та ін­ших.
    Ос­но­в­ний ме­то­до­ло­гі­ч­ний під­хід, який знай­шов ві­до­бра­жен­ня у ро­бо­ті - ло­гі­ко-­гно­се­о­ло­гі­ч­ний - ви­зна­чив ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких ме­то­дів до­слі­джен­ня, як си­с­те­м­но-­ст­ру­к­ту­р­но­го під­хо­ду, ре­к­ре­а­цій­но­го зо­ну­ван­ня і ра­йо­ну­ван­ня, ста­ти­с­ти­ч­но­го і кар­то­гра­фі­ч­но­го.
    Ін­фо­р­ма­цій­ною ба­зою бу­ли ма­те­рі­а­ли об­ла­с­ної держ­ад­мі­ні­с­т­ра­ції, рай­де­р­жа­д­мі­ні­с­т­ра­ції і Бе­р­дян­сь­кої та При­мор­сь­кої міськ­ра­ди, об­ла­с­но­го і ра­йон­них управ­лінь ста­ти­с­ти­ки За­по­рі­зь­кої об­ла­с­ті, об­ла­с­но­го управ­лін­ня ар­хі­те­к­ту­ри і мі­с­то­бу­ду­ван­ня, окре­мих ві­дом­ств і ор­га­ні­за­цій та лі­те­ра­ту­р­ні дже­ре­ла.
    На­у­ко­ва но­ви­з­на отри­ма­них ре­зуль­та­тів. Не­зва­жа­ю­чи на те, що гі­по­те­за про те­ри­то­рі­а­ль­ну ре­к­ре­а­цій­ну си­с­те­му іс­нує вже да­в­но, ли­ша­ють­ся не до­слі­дже­ни­ми те­о­ре­ти­ч­ні і ме­то­до­ло­гі­ч­ні ос­но­ви фо­р­му­ван­ня, роз­ви­т­ку і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня та­кої ва­ж­ли­вої її під­си­с­те­ми, як ПРСР. На­у­ко­ва но­ви­з­на до­слі­джен­ня по­ля­гає в:
    § здій­с­нен­ні по­да­ль­шої роз­ро­б­ки на­у­ко­во-­ме­то­ди­ч­них ос­нов пі­знан­ня осо­б­ли­во­с­тей фо­р­му­ван­ня і роз­ви­т­ку ПРСР, а са­ме роз­ро­б­ле­ний ло­гі­ко-­гно­се­о­ло­гі­ч­ний шлях пі­знан­ня будь-­якої ПРСР, що яв­ляє со­бою об'­єк­т­но-­су­б'є­к­т­ну мо­дель;
    § ви­зна­чен­ні сту­пе­ня впли­ву РС, як го­ло­вно­го чи­ни­ка, що си­с­те­мо­у­т­во­рює, на ПРСР і вза­є­мо­зв'я­з­ків між ни­ми на ос­но­ві ана­лі­зу ре­к­ре­а­цій­них пе­ре­д­у­мов і роз­крит­ті сут­но­с­ті її стру­к­ту­ри (фу­к­ці­о­на­ль­ної і те­ри­то­рі­а­ль­ної) ПРСР (на при­кла­ді За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я);
    § ви­ді­лен­ні та­к­со­но­мі­ч­них оди­ни­ці та про­ве­ден­ні дрі­б­но­го ре­к­ре­а­цій­но­го ра­йо­ну­ван­ня ПРСР За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я і скла­дан­ні на йо­го ос­но­ві кар­то­гра­фі­ч­них ри­су­н­ків;
    § ви­яв­лен­ні про­блем і пе­р­с­пе­к­тив по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку та удо­ско­на­лення ПРСР вза­га­лі і За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в­¢я зо­к­ре­ма.
    Прак­ти­ч­не зна­чен­ня отри­ма­них ре­зуль­та­тів. Ма­те­рі­а­ли ди­се­р­та­ції спри­я­ють більш гли­бо­ко­му ви­вчен­ню пи­тань те­о­рії фо­р­му­ван­ня роз­ви­т­ку і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ПРСР. Роз­ро­б­ле­ні те­о­ре­ти­ч­ні і ме­то­ди­ч­ні ос­но­ви, ви­сно­в­ки і ре­ко­ме­н­да­ції мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­с­та­ні для ство­рен­ня ге­не­ра­ль­них пла­нів ку­ро­р­т­них мі­с­це­во­с­тей, про­е­к­тів і схем ра­йон­но­го пла­ну­ван­ня За­по­рі­зь­кої об­ла­с­ті та ін­ших ре­гі­о­нів Укра­ї­ни. Ре­зуль­та­ти до­слі­джен­ня по­си­лю­ють на­у­ко­ву ос­но­ву, не­об­хід­ну для по­да­ль­шої роз­ро­б­ки ре­гі­о­на­ль­ної еко­но­мі­ч­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни і про­гра­ми со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го роз­ви­т­ку За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я і мо­жуть знай­ти за­сто­су­ван­ня при роз­ро­б­ці пе­р­с­пе­к­ти­в­них пла­нів про­с­то­ро­вої ор­га­ні­за­ції про­ду­к­ти­в­них сил, а та­кож бу­ти ос­но­вою для при­йн­ят­тя управ­лін­сь­ких рі­шень при ор­га­ні­за­ції оздо­ро­в­лен­ня, від­по­чи­н­ку і ту­ри­з­му.
    Те­о­ре­ти­ч­ні по­ло­жен­ня, ме­то­до­ло­гі­ч­ні прин­ци­пи і ме­то­ди­ч­ні роз­ро­б­ки за­сто­со­ву­ють­ся в на­вча­ль­но­му про­це­сі при ви­вчен­ні ку­р­сів: "Ре­к­ре­а­цій­на гео­гра­фія" та "Гео­гра­фія на­се­лен­ня" на при­ро­д­ни­чо-­ге­о­г­ра­фі­ч­но­му фа­ку­ль­те­ті на­ці­о­на­ль­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту ім. М.П. Дра­го­ма­но­ва і Ме­лі­то­поль­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту, при під­го­то­в­ці сту­де­н­та­ми ку­р­со­вих і ди­п­ло­м­них ро­біт. Огляд мо­де­лей, що до­зво­ля­ють гли­б­ше ви­вчи­ти ПРСР, мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­ний ас­пі­ра­н­та­ми для по­да­ль­ших до­слі­джень ре­к­ре­а­цій­них си­с­тем роз­се­лен­ня, у то­му чи­с­лі і при­мор­сь­ких. Окре­мі по­ло­жен­ня ви­ко­ри­с­та­ні ка­фе­д­рою еко­но­мі­ч­ної і со­ці­а­ль­ної гео­гра­фії Ме­лі­то­поль­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту при ви­ко­нан­ні держ­бю­дже­т­ної те­ми "Еко­но­мі­ч­ні і со­ці­а­ль­но-­ге­о­г­ра­фі­ч­ні про­бле­ми стій­ко­го роз­ви­т­ку ре­к­ре­а­цій­но­го ком­пле­к­су пів­дня Укра­ї­ни" (№ де­р­ж­ре­є­с­т­ра­ції 0101U008215).
    Осо­би­с­тий вне­сок здо­бу­ва­ча. За­про­по­но­ва­но ло­гі­ко-­гно­се­о­ло­гі­ч­ний під­хід до ви­вчен­ня ПРСР. Ви­зна­че­ні і оха­ра­к­те­ри­зо­ва­ні осо­б­ли­во­с­ті й ос­но­в­ні чин­ни­ки фо­р­му­ван­ня ПРСР, її стру­к­ту­ра, си­с­те­м­ні фу­н­к­ці­о­на­ль­ні зв'я­з­ки (у ро­бо­тах 1, 3 ,9 11,12), здій­с­не­на оці­н­ка су­час­но­го ста­ну си­с­те­ми (8), осо­б­ли­во­с­ті фу­н­к­ці­о­на­ль­ної і те­ри­то­рі­а­ль­ної стру­к­ту­ри (2), роз­ро­б­ле­ні про­по­зи­ції що­до удо­ско­на­лен­ня і пе­р­с­пе­к­тив її роз­ви­т­ку (4,7,10). Про­ве­де­но дрі­б­не ре­к­ре­а­цій­не ра­йо­ну­ван­ня ПРСР За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в­¢я і скла­де­ні на йо­го ос­но­ві кар­то­гра­фі­ч­ні ри­су­н­ки.
    Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­се­р­та­ці­ї. Ос­но­в­ні ре­зуль­та­ти до­слі­джен­ня ви­кла­де­но у до­по­ві­дях і по­від­ом­лен­нях на між­на­ро­д­ній на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції "Еко­ло­гія міст і ре­к­ре­а­цій­них зон" (м. Оде­са, 1998), ІІІ Все­ук­ра­їн­сь­кій на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції "Ту­ризм в Укра­ї­ні": еко­но­мі­ка та куль­ту­ра" (Сві­тязь, 1998), Все­ук­ра­їн­сь­кій на­у­ко­вій кон­фе­ре­н­ції сту­де­н­тів та ас­пі­ра­н­тів "Гео­гра­фі­ч­ні до­слі­джен­ня на ме­жі ти­ся­чо­літь" (Ки­їв, 2000), на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції "Про­бле­ми ра­ці­о­на­ль­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня при­ро­д­но-­ре­су­р­с­но­го по­те­н­ці­а­лу Укра­ї­н­сь­ко­го При­азо­в'я та су­мі­ж­них те­ри­то­рій" (м. Ме­лі­то­поль, 1995), на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції "Су­час­на гео­гра­фія і на­вко­ли­ш­нє при­ро­д­не се­ре­до­ви­ще" (м. Він­ни­ця, 1999), VII з'їз­ді Укра­ї­н­сь­ко­го гео­гра­фі­ч­но­го то­ва­ри­с­т­ва (м. Ки­їв, 1995).
    Пу­б­лі­ка­ці­ї. За ре­зуль­та­та­ми до­слі­джен­ня опу­б­лі­ко­ва­но 13 на­у­ко­вих праць за­га­ль­ним об­ся­гом 2,3 д.а. (осо­би­с­то ав­то­ру на­ле­жить 1,7 д.а.), з яких 7 ста­тей, в то­му чи­с­лі 4 (об­ся­гом 0,9 д.а.) опу­б­лі­ко­ва­но в спе­ці­а­лі­зо­ва­них ви­дан­нях, які ре­ко­ме­н­до­ва­ні в ВАК Укра­ї­ни.
    Стру­к­ту­ра ро­бо­ти. Ро­бо­та скла­да­єть­ся із всту­пу, чо­ти­рьох роз­ді­лів, ви­сно­в­ків і ре­ко­ме­н­да­цій, спи­с­ку ви­ко­ри­с­та­ної лі­те­ра­ту­ри і до­да­т­ків. Ди­се­р­та­ція ви­кла­де­на 184 сто­рі­н­ках, з яких 148 ос­но­в­ний текст, 20 за­йма­ють до­да­т­ки, які мі­с­тять 3 ри­су­н­ки, 8 таб­лиць, 16 спи­сок ви­ко­ри­с­та­них дже­рел, який на­ра­хо­вує 168 на­ймену­вань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Про­ве­де­не до­слі­джен­ня з те­ри­то­рі­а­ль­ної ор­га­ні­за­ції ПРСР на при­кла­ді За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я до­зво­ляє зро­би­ти ряд ви­сно­в­ків:
    1. У мі­с­то­бу­ді­в­ній прак­ти­ці пи­тан­ня роз­ви­т­ку ТРС ви­рі­шу­ють­ся без ув'я­зу­ван­ня з ме­тою роз­ви­т­ку РС і су­пу­т­ніх їй ін­ших од­но­ра­н­го­вих спе­ці­а­лі­зо­ва­них те­ри­то­рі­а­ль­них си­с­тем, то­му при рі­шен­ні цих пи­тань, не­об­хід­но при­йн­я­ти та­кий на­пря­мок, при яко­му до­ся­га­ють­ся гра­ни­ч­ні (кі­н­це­ві) ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки РС, де ос­но­в­ни­ми па­ра­ме­т­ра­ми є ма­к­си­ма­ль­не зна­чен­ня її про­пу­с­к­ної спро­мо­ж­но­с­ті з ура­ху­ван­ням які­с­них умов ре­к­ре­а­цій­ної ді­я­ль­но­с­ті. Для цих ці­лей не­об­хід­на ко­рін­на ре­ко­н­с­т­ру­к­ція сфо­р­мо­ва­ної СР у на­пря­м­ку фо­р­му­ван­ня га­лу­зе­вої спе­ці­а­лі­зо­ва­ної си­с­те­ми роз­се­лен­ня - ПРСР.
    Під ПРСР ми ро­зу­мі­є­мо те­ри­то­рі­а­ль­но-­ці­лі­с­ну су­ку­п­ність фу­н­к­ці­о­на­ль­но вза­є­мо­за­ле­ж­них і вза­є­мо­ді­ю­чих іє­ра­р­хи­ч­но су­під­ряд­них ре­к­ре­а­цій­них по­се­лень, що фо­р­му­ють­ся в про­це­сі роз­ви­т­ку ТРС.
    При рі­шен­ні пи­тань фо­р­му­ван­ня ПРСР не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти та­кі ви­мо­ги:
    § на­се­ле­ний пункт не мо­же бу­ти пе­р­с­пе­к­ти­в­ною фо­р­мою ор­га­ні­за­ції ре­к­ре­а­цій­ної ді­я­ль­но­с­ті, а мі­с­то-­ку­рорт не мо­же бу­ти пе­р­с­пе­к­ти­в­ною фо­р­мою роз­се­лен­ня; еле­ме­н­том єди­ної си­с­те­ми роз­се­лен­ня не­об­хід­но роз­гля­да­ти жи­т­ло­ву за­бу­до­ву, а еле­ме­н­том ре­к­ре­а­цій­ної си­с­те­ми - ре­к­ре­а­цій­ну за­бу­до­ву;
    § те­ри­то­рії, що во­ло­ді­ють ре­к­ре­а­цій­ни­ми умо­ва­ми і ре­сур­са­ми, не­об­хід­но роз­гля­да­ти як по­те­н­цій­ні для роз­ви­т­ку РС і об­ме­же­ні для роз­ви­т­ку роз­се­лен­ня;
    § роз­ви­ток ПРСР по­ви­нен ви­рі­шу­ва­ти­ся за прин­ци­пом за­хи­с­ту зон від­по­чи­н­ку від не­га­ти­в­но­го впли­ву на­се­ле­них пун­к­тів і на­сам­пе­ред міст;
    § усі на­се­ле­ні пун­к­ти ре­к­ре­а­цій­ної зо­ни не­об­хід­но вва­жа­ти без­пе­р­с­пе­к­ти­в­ни­ми для роз­ви­т­ку не­ре­к­ре­а­цій­них фу­н­к­цій; опо­р­ни­ми пун­к­та­ми ПРСР по­ви­нні ви­сту­па­ти ЦЗ, що мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся тіль­ки за її ме­жа­ми;
    § у яко­с­ті кри­те­рі­їв ви­бо­ру оп­ти­ма­ль­но­го ва­рі­а­н­та роз­ви­т­ку СР по­ви­нна бу­ти при­йн­я­та про­пу­с­к­на спро­мо­ж­ність ре­к­ре­а­цій­ної си­с­те­ми ви­со­ко­го рі­в­ня фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня, мі­ні­ма­ль­ні еко­но­мі­ч­ні ви­тра­ти і за­до­во­лен­ня мі­с­це­во­го на­се­лен­ня в умо­вах пра­ці, по­бу­ту і від­по­чи­н­ку.
    2. Оці­н­ка й ана­ліз ре­к­ре­а­цій­них пе­ре­д­у­мов фо­р­му­ван­ня ПРСР (со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­них, при­ро­д­них і куль­ту­р­но-­іс­то­ри­ч­них) до­зво­ли­ли ви­яви­ти та­ку си­ту­а­цію, що скла­ла­ся на ре­к­ре­а­цій­них те­ри­то­рі­ях За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я:
    1. У ме­жах ре­к­ре­а­цій­них по­се­лень від­су­т­ня ком­пле­к­с­ність у роз­ви­т­ку го­с­по­дар­с­т­ва.
    2. У ці­ло­му для те­ри­то­рії За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я ха­ра­к­те­р­на ни­зь­ка ат­т­ра­к­ти­в­ность те­ри­то­рі­ї.
    3. Ро­с­те кі­ль­кість не­ор­га­ні­зо­ва­них ре­к­ре­а­н­тів.
    4. Те­ри­то­рі­а­ль­но не­рі­в­но­мі­р­но роз­по­ді­ля­ють­ся від­по­чи­ва­ю­чі, що кон­це­н­т­ру­ють­ся на най­бі­ль­ше осво­єн­их те­ри­то­рі­ях (Бе­р­дянськ, Ки­ри­лі­в­ка).
    5. Ха­ра­к­те­р­но яс­к­ра­во ви­ра­же­на се­зон­ність ре­к­ре­а­цій­но­го по­то­ку, ни­зь­кий рі­вень роз­ви­т­ку і управ­лін­ня го­с­по­дар­с­т­вом, сла­б­ка транс­по­р­т­на спро­мо­ж­ність.
    6. Сла­б­ко роз­ви­ну­та еко­но­мі­ч­на ба­за, як мі­ст-­ку­ро­р­тів, так і ре­к­ре­а­цій­них по­се­лень.
    7. Сфо­р­мо­ва­на РСР, ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­на ба­за й ін­фра­стру­к­ту­ра не спро­мо­ж­ні за­без­пе­чи­ти но­р­ма­ль­ні умо­ви пра­ці, по­бу­ту і від­по­чи­н­ку на­се­лен­ня і роз­ви­ток ре­к­ре­а­цій­но­го го­с­по­дар­с­т­ва до до­ці­ль­но­го со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го ста­на.
    Слід за­зна­чи­ти, що при­ро­д­ні ре­к­ре­а­цій­ні ре­сур­си За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся не­до­ста­т­ньо і да­ле­ко не ці­л­ком за­до­во­ль­ня­ють по­тре­би на­се­лен­ня. Хо­ча ре­к­ре­а­цій­ний по­те­н­ці­ал сві­д­чить мо­ж­ли­во­с­ті йо­го пе­р­с­пе­к­ти­в­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня і фо­р­му­ван­ня ви­со­ко ефе­к­ти­в­ної ре­к­ре­а­цій­ної га­лу­зі дер­жа­в­но­го і між­на­ро­д­но­го зна­чен­ня.
    Для оп­ти­ма­ль­но­го і ком­пле­к­с­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня ре­к­ре­а­цій­них ре­сур­сів із ме­тою оде­р­жан­ня ма­к­си­ма­ль­но­го ефе­к­ту від фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ре­к­ре­а­цій­них під­при­ємств і ре­зуль­та­тів ре­к­ре­а­цій­ної ді­я­ль­но­с­ті ви­ни­кає не­об­хід­ність у роз­ма­ї­то­с­ті ре­к­ре­а­цій­но­го про­це­су з вклю­чен­ням у ньо­го во­д­но­-мо­то­р­но­го, ві­т­ри­ль­но­го, во­д­но­ли­ж­но­го, гре­б­не­во­го, спор­ти­в­но­го пла­ван­ня, фо­то­охо­ти та ін­ших ви­дів ре­к­ре­а­цій­ної ді­я­ль­но­с­ті.
    3. У іє­ра­р­хії ПРСР і її спів­від­но­шен­ні з та­к­со­но­мі­ч­ним ря­дом ре­к­ре­а­цій­но­го ра­йо­ну­ван­ня ре­ко­ме­н­ду­єть­ся до­ці­ль­ним ви­ді­лен­ня та­к­со­но­мі­ч­них рі­в­нів ПРСР по сту­пе­ні ло­ка­лі­за­ції і вза­є­мо­зв`я­з­ків ре­к­ре­а­цій­них під­при­ємств: І рі­вень - ре­к­ре­а­цій­ні пун­к­ти, центри, ву­зол (мі­к­ро­ра­йон); ІІ рі­вень - ло­ка­ль­ний ре­к­ре­а­цій­ний ком­плекс (ме­зо­ра­йон - За­по­рі­зь­ке При­азо­в'я); ІІІ рі­вень - ра­йон­ний ре­к­ре­а­цій­ний ком­плекс (ре­к­ре­а­цій­ний ра­йон - Пі­в­ні­ч­но­-за­хі­д­не При­азо­в'я); ІV рі­вень - зо­на­ль­ний ре­к­ре­а­цій­ний ком­плекс (ре­к­ре­а­цій­на При­азо­во-­При­чо­р­но­мор­сь­ка зо­на).
    4. Ана­ліз ло­ка­лі­за­ції ре­к­ре­а­цій­ної га­лу­зі, її ма­с­ш­та­би, осо­б­ли­во­с­ті фун­к­ці­о­ну­ван­ня і вза­є­мо­зв'я­з­ку ре­к­ре­а­цій­них під­при­ємств, до­зво­ли­ли ви­ді­ли­ти на до­слі­джу­ва­ній те­ри­то­рії:
    § ре­к­ре­а­цій­ні пун­к­ти: Ат­ма­най, Ра­ди­во­ні­в­ка, Сте­па­ні­в­ка Пе­р­ша, Рай­ні­в­ка, На­бе­ре­ж­не, Ку­ли­ків­сь­ке;
    § ре­к­ре­а­цій­ні центри: Бо­га­тир, Сте­пок, Охрі­мі­в­ка, При­мор­сь­кий Па­сад, Но­во­ко­с­тя­н­ти­ні­в­ка, Стро­га­ні­в­ка, Ор­лі­в­ка, Но­во­пе­т­рі­в­ка, Лу­на­чар­сь­ке, Дми­т­рі­в­ка;
    § ре­к­ре­а­цій­ні ву­з­ли: Ки­ри­лі­в­ка, При­морськ, Бе­р­дянськ.
    5. На під­ста­ві ви­ще ви­кла­де­но­го ви­ді­ле­ні та­к­со­но­мі­ч­ні оди­ни­ці ін­те­г­ра­ль­но­го ре­к­ре­а­цій­но­го ра­йо­ну­ван­ня ПРСР: ре­к­ре­а­цій­ний ін­те­г­ра­ль­ний мі­к­ро­ра­йон (Бе­р­дян­сь­кий, При­мор­сь­кий, При­азов­сь­кий, Яки­мів­сь­кий) - ку­що­ві ре­к­ре­а­цій­ні си­с­те­ми роз­се­лен­ня з ку­що­ви­ми ЦЗ: Яки­мів­сь­ка - ЦЗ пгт. Яки­мі­в­ка, Бе­р­дян­сь­ка - ЦЗ м. Бе­р­дянськ, При­мор­сь­ка - ЦЗ м. При­морськ, При­азов­сь­ка - ЦЗ смт. При­азов­сь­ке; ре­к­ре­а­цій­ні ло­ка­ль­ні си­с­те­ми роз­се­лен­ня (ку­рорт "Бе­р­дянськ", "При­морськ", "Ки­ри­лі­в­ка", Но­во­пе­т­рів­сь­ка, Лу­на­чар­сь­ка, Дми­т­рів­сь­ка, Ор­лів­сь­ка, Ра­ди­во­нів­сь­ка, Чка­лов­сь­ка, Бо­ті­єв­сь­ка, Сте­па­нів­сь­ка, При­мпо­сад­сь­ка); пе­р­вин­ні ре­к­ре­а­цій­ні те­ри­то­рі­а­ль­ні си­с­те­ми роз­се­лен­ня (са­на­то­р­но­го, оздо­ро­в­чо­го, пі­зна­ва­ль­но­го про­фі­лю) - 262 ре­к­ре­а­цій­ні еле­ме­н­та­р­ні си­с­те­ми роз­се­лен­ня (за­кла­ди від­по­чи­н­ку і лі­ку­ван­ня).
    § Ана­ліз те­н­де­н­цій пе­р­с­пе­к­ти­в­но­го роз­ви­т­ку ПРСР до­зво­ляє сфо­р­му­ва­ти ряд на­пря­м­ків удо­ско­на­лен­ня її фу­н­к­ці­о­на­ль­ної і те­ри­то­рі­а­ль­ної стру­к­ту­ри: пе­ре­не­с­ти ЦЗ з м. Бе­р­дян­сь­ка в смт. Ан­д­рі­ї­в­ку, із м. При­мо­р­с­ка в с. Но­во­але­к­сі­ї­в­ку;
    § для по­ліп­шен­ня фу­н­к­ці­о­на­ль­но­го зо­ну­ван­ня те­ри­то­рії в смт. Ки­ри­лі­в­кі, що на су­час­но­му ета­пі ви­ко­нує фу­н­к­цію ЦЗ, не­об­хід­но на­мі­ти­ти но­ву про­ми­с­ло­во-­ск­лад­сь­ку зо­ну в 6 км від ньо­го, у ра­йо­ні ма­ло­при­да­т­них сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких зе­мель ко­ле­к­ти­в­но­го сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ко­го під­при­єм­с­т­ва "При­мор­сь­кий";
    § роз­ви­ва­ти Ра­ди­во­нів­сь­кі угід­дя в пі­в­ні­ч­но­му і пі­в­ден­но­му на­пря­м­ку уз­довж Мо­ло­ч­но­го ли­ма­ну;
    § те­ри­то­рі­а­ль­но роз­ви­ва­ти ку­рорт "Ки­ри­лі­в­ка" убік Мо­ло­ч­но­го ли­ма­ну за ра­ху­нок не­го­жих ма­ло­про­ду­к­ти­в­них сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких зе­мель і не­ве­ли­ч­ких лі­со­вих ма­си­вів;
    § Ор­лов­сь­кі угід­дя при­єд­на­ти до те­ри­то­рії ку­ро­р­ту "При­морск" і ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх для ор­га­ні­за­ції три­ва­ло­го і ко­ро­т­ко­ча­с­но­го від­по­чи­н­ку ді­тей.
    6. Удо­ско­на­лен­ня те­ри­то­рі­а­ль­ної стру­к­ту­ри ПРСР по­в'я­за­но як із ре­ко­н­с­т­ру­к­ці­єю сфо­р­мо­ва­ної си­с­те­ми роз­се­лен­ня, так і з роз­ви­т­ком ре­к­ре­а­цій­ної сфе­ри в ці­ло­му і по­ви­нно йти по шля­ху:
    § стри­му­ван­ня роз­ви­т­ку і по­сту­по­во­го від­ти­с­ку­ван­ня не­ре­к­ре­а­цій­них си­с­тем за ме­жі ре­к­ре­а­цій­ної зо­ни;
    § за­бо­ро­ни усі ви­ди не­ре­к­ре­а­ци­он­но­го бу­ді­в­ни­ц­т­ва;
    § фу­н­к­ці­о­на­ль­ної вза­є­мо­ізо­ля­ції ре­к­ре­а­цій­них і се­лі­те­б­них утво­рень шля­хом кон­се­р­ва­ції на­се­ле­них пун­к­тів ре­к­ре­а­цій­ної зо­ни з на­сту­п­ним по­вним пе­ре­тво­рен­ням сфо­р­мо­ва­ної жи­т­ло­вої, про­ми­с­ло­вої, ко­му­на­ль­но-­го­с­по­дар­сь­кої та ін­ших ви­дів під ре­к­ре­а­цій­ну;
    § пе­ре­про­фе­лю­ван­ня на­се­ле­них пун­к­тів під ре­к­ре­а­цій­ні ком­пле­к­си або ЦЗ;
    § ре­ко­н­с­т­ру­к­ції і від­но­в­лен­ня іс­ну­ю­чих ре­к­ре­а­цій­них за­кла­дів з ура­ху­ван­ням су­час­них ви­мог;
    § пе­ре­про­фе­лю­ван­ня де­яких оздо­ро­в­чих за­кла­дів під під­при­єм­с­т­ва са­на­то­р­но­го ти­пу і роз­ви­т­ку до­да­т­ко­вих ви­дів ді­я­ль­но­с­ті: ет­ні­ч­ної, ре­лі­гій­ної, по ін­те­ре­сах то­що;
    § під­ви­щен­ня яко­с­ті по­слуг і сер­ві­су об­слу­го­ву­ван­ня, що спри­яє ро­с­ту со­ці­а­ль­ної ефе­к­ти­в­но­с­ті оздо­ро­в­лен­ня і від­по­чи­н­ку на­се­лен­ня;
    § ре­а­лі­за­ції за­хо­дів для від­но­в­лен­ня, ре­с­та­в­ра­ції і збе­рі­ган­ню па­м'я­т­ни­ків іс­то­рії і куль­ту­ри, ар­хе­о­ло­гії, ар­хі­те­к­ту­ри, від­ро­джен­ню зви­ча­їв і тра­ди­цій на­ро­дів За­по­рі­зь­ко­го При­азо­в'я;
    § охо­ро­ни і від­тво­рен­ня ре­к­ре­а­цій­них ре­сур­сів;
    § роз­ви­т­ку під­при­єм­ни­ц­т­ва і ре­к­ре­а­цій­но­го бі­з­не­су, що до­зво­лить за­без­пе­чи­ти ком­пле­к­с­не осво­єн­ня ре­к­ре­а­цій­них те­ри­то­рій, збі­ль­ши­ти гро­шо­ві над­хо­джен­ня від ін­ду­с­т­рії від­по­чи­н­ку і лі­ку­ван­ня;
    § упро­ва­джен­ня гну­ч­кої си­с­те­ми ці­но­у­т­во­рен­ня на ре­к­ре­а­цій­ні по­слу­ги, що до­зво­ляє ці­лий рік ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­к­ре­а­цій­ні ре­сур­си, ін­фра­стру­к­ту­ру і то­що;
    § упро­ва­джен­ня ме­ха­ні­з­мів пла­те­жів за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­к­ре­а­цій­них ре­сур­сів на ос­но­ві зни­жен­ня ста­вок ін­ших по­да­т­ків;
    § за­лу­чен­ня на вза­є­мо­ви­гі­д­них умо­вах іно­зе­м­них ін­ве­с­ти­цій, що до­зво­лить під­ви­щи­ти які­с­ні па­ра­ме­т­ри роз­ви­т­ку со­ці­а­ль­ної ін­фра­стру­к­ту­ри те­ри­то­рії і збі­ль­ши­ти над­хо­джен­ня ва­лю­ти в дер­жа­в­ний та мі­с­це­вий бю­дже­ти.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    2. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов.- М.: Аспект Пресс, 2001. 464 с.
    3. Арсененко І.А., Донченко Л.М. Рекреаційне розселення як головна складова суспільно-рекреаційних систем: Зб. наук. пр. - "Географічні проблеми розвитку Півдня України у ХХІ столітті". Частина 2. Одеса-Мелітополь, 2000. С. 52-55.
    4. Архипов Ю.Р. Моделирование территориальных систем расселения. Изд-во Казанского ун-та, 1988. С. 7.
    5. Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы: (подходы к анализу "понятия") // Изв. АН СССР. Сер. Геогр.- 1977.- № 2. С. 5-12.
    6. Баранский Н.Н. Экономическая география. Экономическая картография. М.: Географиз, 1960. 366 с.
    7. Баранский Н.Н. Избранные труды: Становление советской экономической географии. М.: Мысль, 1980. 288 с.
    8. Бейдик О.О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії та географія туризму // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи. К.: ІВЦ "Слов'янський діалог". - 1995. С. 95.
    9. Беляев В.И., Худошина М.Ю. и др. Моделирование морских рекреационных систем. Севастополь, 1985. С. 12.
    10. Бугаев В.К. Теоретические проблемы исследования территориальной структуры общественного производства // Теоретические проблемы географии. Л., 1983. С. 65-66.
    11. Васильев Ю.С., Кукушкин В.А. Использование водоемов рек в целях рекреации. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. С. 80.
    12. Веденин Ю.А. Опыт анализа процесса развития рекреационных функций территории // Рекреационная география. М., 1976. С. 26-31.
    13. Веденин Ю.А. Социально-экономические аспекты развития территориальных рекреационных систем // Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем. М., 1980. С. 16-26.
    14. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1982. 190 с.
    15. Ветров В.И., Щербина О.А. Модель оптимального функционирования центров массового климатолечения (ЦМК) на примере Крыма // Системное моделирование социально-экономических процессов. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та. 1980.- Ч. 2. С. 140-142.
    16. Герасимов И.П., Преображенский В.С. Теоретические основы рекреационной географии // Проблемы конструктивной географии. М.: Наука, 1975. С. 62.
    17. Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект). - М.: Наука, 1991. С. 32.
    18. Глейз, Хартан. Планировка и благоустройство приморской зоны. Лангедок Руссильон. // Современная архитектура. М.: 1965.- № 2.
    19. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996. 320 с.
    20. Голиков А.П., Черванев И.Г., Трофимов А.М. Математические методы в географии. Харьков: Вища школа, 1986. 143 с.
    21. Гохман В.М., Минц А.А., Преображенский В.С. Системный подход в географии // Теоретическая география. Вопросы географии. Вып. 88. М.: Мысль, 1971. С. 65-75.
    22. Градостроительные основы развития курортно-рекреационных районов СССР / В.Я. Городской, Т.Ф. Панченко, А.А. Мазуркевич и др // Под ред. Е.Е. Клюшниченко. М.: Строиздат, 1990. 196 с.
    23. Гусейнов Ф.М., Салманов А.А. Отдых на юге: проекты и решения. М.: Мысль, 1988. 491 с.
    24. Давидович В.Г. Расселение в промышленных узлах (инженерно-экономические основы).- М.: Госстройиздат, 1960. 232 с.
    25. Давидович В.Г. Территориальные системы расселения в СССР // Научные проблемы географии населения. М.: Изд-во МГУ, 1967. С. 71-80.
    26. Давидович В.Г. Расселение в пригородных зонах (количественные закономерности) // Вопросы географии. М., 1971. - № 87. С. 5-43.
    27. Давидович В.Г. О развитии и регулировании систем расселения // Развитие и регулирование систем расселения СССР. М.: Мысль, 1976. С. 77-98.
    28. Дарг В.А., Кудрявцев В.Б. К вопросу о моделировании размещения рекреационных комплексов // Материалы всесоюзной конф. в Минске. "Формы и методы повышения эффективности и качества обслуживания туристов и экскурсантов". М., 1979. С. 78-83.
    29. Дарг В.А., Щербина О.А. Экономико-математическая модель оптимального развития систем туризма в Крыму // Применение математических методов экономических исследованиях и планировании. К.: ИК АН УССР. - 1979. С. 47-57.
    30. Дементьєва Г., Сердюк Е. Методологические основи экономической оценки природно-расурсного назначения // Экономика Украины. - 1992.- №11.- С.60-64.
    31.Дергачев В.А., Живицкий А.В., Тараканов Н.Л. Социально-экономические и экономико-экологические проблемы формирования зон свободного предпринимательства туристического и курортно-рекреационного назначения на Украинском Причерноморье // Изв. Русского геогр. общества. - Т. 125.- Вып. 3. Санкт-Петербург: Наука, 1993. - С. 74-80.
    32.Донченко Л.М. Шляхи розвитку рекреаційної системи розселення в Запорізькому Приазов'ї // Суспільно-географічний комплекс Півдня України: теорія, практика, методика. Вип. 1. Мелітополь, 1997. С. 202-205.
    33.Донченко Л.М. Экология современных рекреационных систем расселения // Материалы междунар. научно-практической конф. "Экология городов и рекреационных зон". Одесса: Астропринт, 1998. С. 47-51.
    34.Донченко Л.М. Соціально-економічні передумови формування приморської рекреаційної системи розселення: Зб. наук. пр. - "Сучасна географія та навколишнє середовище". Вінниця: Рекл. Агенція "Стар Трек", 1999. С. 76-77.
    35.Донченко Л.М. Культурно-історичні передумови як фактор формування приморської рекреаційної системи розселення (на прикладі Запорізького Приазов'я): Зб. наук. пр. - "Географія і сучасність". Вип. 4. К.: Вид-во Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 2000. С. 120-125.
    36.Донченко Л.М. Формування функціональних мереж рекреаційного розселення в приморських рекреаційних системах Запорізького Приазов'я: Зб. наук. пр. "Географія і сучасність". Вип. 3. К.: Вид-во Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 2000. С. 131-136.
    37.Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. - К.: Наукова думка, 1994.- 195 с.
    38. Дудник І.М. Еколого-географічні аспекти комплексного розвитку обласного регіону (на прикладі Полтавської області) // Економ. та соц. географ. Вип. 47. - 1995. - С. 136-146.
    39. Ердавлетов С.Р. География туризма Казахстана. - Алма-Ата: Гылым, 1992.- С. 42.
    40. Жученко В.Г. Територіальна організація рекреаційного комплексу Поліського регіону України: Автореф. дис... д-ра геогр. наук. -1996. 35 с.
    41. Зайцев И.Ф. Территориальная структура народного хозяйства СССР // Региональные народнохозяйственные проблемы развития производительных сил в РСФСР. М., 1975. С. 43-47.
    42. Закон України „Про Генеральну схему планування території України”, від 7 лютого 2002 р. (№ 21784-2002).
    43. Зорин И.В. Территориальные рекреационные системы (исследование социально-экономических факторов формирования и свойств). Автореф. дис. канд. геогр. наук. М., ИГ АН СССР. 1973. 20 с.
    44. Зорин И.В. Метод определения уровня рекреационной специализации // Ресурсы. Среда. Расселение.- М.: Наука, 1974. С. 234-246.
    45. Зорин И.В. Социально-экономическая программа долгосрочного развития рекреационных систем // Социально-географические проблемы повышения эффективности туристско-экскурсионного обслуживания. Минск: Изд-во Белорусского ун-та, 1978. С. 19-28.
    46. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия: Справочник - М. : Финансы и статистика, 2002. 368 с.
    47. Игнатенко А.Н. Методические указания по экономической географии изучения территориально-рекреационного комплекса области. Черновцы: ЧГУ, 1985. 48 с.
    48. Игнатенко А.Н. Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования.- УМО ВО при Минвузе УССР. К.: 1989. 88 с.
    49. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (методологія, теорія). К. : Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. С. 31 - 36
    50. Кенигштейн М.И. В книге: Карпатский рекреационный комплекс.- К.: Наукова думка, 1984. С. 94.
    51. Клотова Е.В. Рекреационное ресурсоведение : Учеб. Пособие. - М., 1998. С. 28.
    52. Кобахидзе Э.Д. К проблеме рекреационного районирования // Проблемы территориальной организации туризма и отдыха. Тез. III Всесоюзного совещания по географическим проблемам организации туризма и отдыха. 20-25 сентября 1978. Ставрополь: 1978.- С. 8.
    53. Ковалев С.А. Вопросы терминологии в географическом изучении сельского расселения // Вопросы географии. М.: 1949. - № 14. С. 34.
    54. Ковалев С.А. Перспективное районирование расселения в экономической географии // Научные доклады высшей школы. Геолого-географические науки. - 1958. - № 1.
    55. Корецкий Л.М., Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономической географии исследования территориально-рекреационных систем: Сб. науч. тр. - "Методологические проблемы современной географии". К.: Наукова думка, 1993. С. 66.
    56. Котляров Е.А. География отдыха и туризма.- М.: Мысль, 1978. 126 с.
    57. Крамская Н.М. Принципы формирования перспективного расселения в приморских курортных местностях (на примере Южного берега Крыма): Дисс канд. архитектуры: К.,1970. 199 с.
    58. Краснопольский А.В., Бондаренко Я.И. Методические вопросы районирования расселения // Географические исследования в Донбассе. Донецк: 1973. С. 47.
    59. Крылов Н.В. Рождение курорта // Мелитопольские ведомости от 30 мая 1998. - № 65.
    60. Кудрявцев В.Б. Географические аспекты моделирования системы расселения Крымского рекреационного района: Автореф. дисс... канд. геогр. наук: 11.00.02. Л., 1981. 25 с.
    61. Кудрявцев В.Б., Щербина О.А. Математические модели при разработке схем районных планировок рекреационных районов // Строительство и архитектура. Известия вузов. Новосибирск. 1983. - № 1. С. 57-62.
    62. Кудрявцев В.Б, Твердохлебов И.Т. Критерии оптимизации процесса формирования и развития приморського территориально-рекреационного комплекса // Вести Моск. ун-та. Сер. геогр. 1986. - № 582-В.- С. 20.
    63. Лаженцев В.Н. Экономико-географическая концепция территориального планирования. М.: Наука, 1990. С. 89.
    64. Лаппо Г.М. География городов с основами градостроительства. М.: Изд-во МГУ, 1969. 181 с.
    65. Лаппо Г.М. Экономико-географические проблемы развития крупных городских агломераций СССР: Автореф. дисс д-ра. геогр. наук. М., 1975.35 с.
    66. Лаппо Г.М. Основные свойства и узловые проблемы развития городских агломераций // Проблемы урбанизации и расселения.М.: Мысль, 1976.С. 48.
    67. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства: Учебное пособие для студентов. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. 397 с.
    68. Майергойз И.М. Территориальная структура народного хозяйства и некоторые подходы к ее исследованию в социалистических странах в свете социалистической экономической интеграции // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1975. № 4. - С. 3-21.
    69. Майергойз И.М. Методика мелкомасштабных экономико-географических исследований. М.: МГУ, 1981. 137 с.
    70. Мамутов В.К., Амоша А.И., Деменьтьева Т.И. Рекреация. Социально-экономические и правовые аспекты. К.: Наукова думка, 1992. 141 с.
    71. Методические рекомендации по определению функциональных связей и территориального развития системы расселения. Киев НИИП градостроительства, 1976. С. 15.
    72. Минц А.А., Преображенский В.С. Системная ориентация в географических исследованиях // Теоретическая география. Рига: Изд-во Литовского ун-та, 1973. С. 21-26.
    73. Мироненко Н.С. Территориальная структура рекреационных ресурсов: (проблемы изучения) // Рекреационные ресурсы и методы их изучения. М., 1981.- С. 14-81.
    74. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. М.: Изд-во МГУ, 1981. 280 с.
    75. Мироненко Н.С., Бочваров М. Рекреационные системы. - М.: Изд-во МГУ, 1986.
    76. Мироненко Н.С., Пирожник И.И., Твердохлебов И.Т. Теоретические основы рекреационного районирования // доклад на Всесоюзном совещании. М, 1987. С. 11.
    77. Мироненко Н.С., Эльдаров Э.М. Новые аспекты рекреационной географии // Известия всесоюзного географического общества. Т. 119, Вып. 1. 1987. Изд-во "Наука" Ленинградское отделение. С. 75-81.
    78. Мироненко Н.С. Смена парадигм в рекреационной географии // Известия АН наук. - № 3.-1998.- С. 26-31.
    79. Мироненко Н.С., Эльдаров Э.М. Гуманитарные аспекты исследования рекреационных систем // Вести Моск. ун-та.- Сер. 5. География.- 1998. - № 1. С. 23-27.
    80. Михайлов Ю.П. К вопросу о территориальной организации общества и организации территории // География и природные ресурсы.- № 4.- 1998. С. 10-17.
    81. Михайлов Ю.П. Территориальная организация общества и ее устойчивость // География и природные ресурсы. - № 1.- 1999.- С. 5-9.
    82. Нар
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне