АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
УДК 342.95

ГРЕЧИШНИКОВА ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Доненко Валерій Вікторович

Дніпропетровськ 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ...........................4
ВСТУП...........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ...........................................................................................................13
1.1. Встановлений порядок судочинства, як об'єкт адміністративно- правової охорони........................................................................................................................13
1.2. Генезис та підстави адміністративної відповідальності як засобу забезпечення здійснення правосуддя........................................................................34
Висновки до розділу 1 ...............................................................................................64
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ
ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ......................................................................................67
2.1. Поняття та види правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя................................................................................67
2.2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки правопорушень, що посягають на
встановлений порядок здійснення правосуддя........................................................85
2.3. Кваліфікація правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя.............................................................................................103
Висновки до розділу 2 .............................................................................................113
РОЗДІЛ 3. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ...............................................................................116
3.1. Поняття, стадії та заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя.............................................................................................116
3.2. Шляхи удосконалення провадження у справах про адміністративні
правопорушення, що посягають на встановлений порядок
здійснення правосуддя.............................................................................................153
Висновки до розділу 3 .............................................................................................165
ВИСНОВКИ..............................................................................................................168
ДОДАТКИ.................................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................190

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ

ГПК – Господарсько-процесуальний кодекс України
ГУМВС України – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України
КК РРФСР – Кримінальний кодекс Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки
КК РФ – Кримінальний кодекс Російської Федерації
ККУ – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
ОВС – органи внутрішніх справ
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УМВС України - управління Міністерства внутрішніх справ України
ЦПК – Цивільно-процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова України як незалежної правової держави суттєво позначилась на діяльності судової влади, зокрема на розширенні функцій судів і посиленні незалежності суддів. Суд повинен здійснювати правосуддя об'єктивно й неупереджено на засадах законності. Законодавчо встановлений порядок роботи суддів при здійсненні правосуддя має забезпечуватись і в самому суді.
В Україні за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, передбачено заходи адміністративної відповідальності відповідно до ст. ст. 1853, 1855, ч.1 ст. 1856 КУпАП. Однак результати практики застосування цих норм свідчать про невідповідність числа вчинених правопорушень щодо встановленого порядку здійснення правосуддя кількісті осіб, притягнутих до відповідальності. Так, у 2009 р. при розгляді судами кримінальних справ було виявлено 3500 фактів неповаги до суду, а до адміністративної відповідальності притягнуто 1647 осіб; за невиконання понад 1700 ухвал про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, до адміністративної відповідальності за з ч. 1 ст. 1856 КУпАП притягнуто близько 1000 осіб. Схожа ситуація спостерігається при розгляді судами цивільних, господарських та адміністративних справ [Додатки А - Ж].
Однією з причин такого стану є зниження інтенсивності примусових адміністративно-правових заходів, що вживаються для забезпечення встановленого порядку реалізації судами процесуальних повноважень. Відсутність належного реагування на зазначені правопорушення створює перешкоди для неупередженого та об'єктивного правосуддя, процесів реформування у цій сфері, можливостей впливу суду на стан запобігання правопорушень у державі. Удосконалення правового захисту суспільних відносин під час здійснення правосуддя включає в себе забезпечення ефективності застосування норм адміністративної відповідальності в цій сфері, у тому числі невідворотності накладення адміністративного стягнення на осіб, які посягають на нормальний порядок здійснення правосуддя. Необхідність систематизації норм адміністративно-деліктного законодавства у цій сфері, визначення ефективності їх застосування обумовлюють актуальність дослідження.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації є праці фахівців у галузі теорії права, конституційного права, теорії управління, адміністративного права та судоустрою, зокрема О.Ф.Андрійко, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, З.С. Гладуна, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Доненка, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, Т.О.Коломоєць, А.Т. Комзюка, Є.В. Курінного, Д.М. Лук'янця, О.І. Миколенка, О.В. Негодченка, О.І. Остапенка, І.М. Пахомова, В.М. Скавроніка, С.Г. Стеценка, В.О. Шамрая, Х.П. Ярмакі та ін. Загальні засади адміністративної відповідальності, що склали науковий базис дослідження, висвітлювали також російські вчені А.Б.Агапов, Д.М. Бахрах, І.О. Галаган, М.І. Єропкін, Ю.М. Козлов, С.Г.Котюргін, А.Є. Луньов, В.М. Манохін, Д.М. Овсянко, Л.Л. Попов, Б.В. Россінський, Н.Г. Салішева, В.Д. Сорокін, С.С. Студенікіна та ін.
Разом з тим окремого дослідження адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя в Україні не здійснювалося.
Зазначені обставини обумовили вибір теми дисертації та свідчать про її актуальність як для визначення підстав та особливостей адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, так і для формування нових підходів щодо її вдосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до указів Президента України «Про Національний план дій із забезпечення належного виконання рішень судів» № 587/2006 від 27.06.2006р., «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» № 261/2008 від 24.03. 2008 р., наказів МВС України «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.» № 755 від 05.07.2004 р., «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» № 347 від 29.07.2010 р.,а також до п. 3.10 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2010 р.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 31.01.2006 р.( протокол № 5).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у визначенні особливостей і змісту адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя в Україні та розробці науково обґрунтованих рекомендацій для її вдосконалення.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення завдань, спрямованих на:
– встановлення значення інституту адміністративної відповідальності в системі адміністративно-правових засобів забезпечення діяльності судів України;
– з’ясування сутності встановленого порядку судочинства як об'єкту адміністративно-правової охорони;
– формулювання визначення поняття «правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя»;
– класифікацію правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя;
– дослідження складів правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, виявлення недоліків їх юридичних конструкцій;
– встановлення відповідності норм адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення правосуддя законодавству України про судоустрій і статус суддів;
– з'ясування особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя;
– обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність та практики його реалізації у сфері забезпечення встановленого порядку здійснення правосуддя в Україні.
Об'єктом дослідження є адміністративно-деліктні відносини у сфері правосуддя.
Предметом дослідження - адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя в Україні.
Методи дослідження. У дисертації використано сукупність методів наукового пізнання. Основним є загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого визначено нормативні, фактичні та процесуальні підстави адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя. Логіко-семантичний метод використовувався для з’ясування сутності основних понять стосовно адміністративної відповідальності, формулюванні авторських визначень відносно правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення (підрозділи 1.1-1.2). За допомогою історико-правового методу визначено ґенезу інституту відповідальності за правопорушення проти правосуддя (підрозділ 1.2). Аналіз і синтез використовувалися для юридичної характеристики правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя (підрозділи 2.1-2.3) та провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері відправлення правосуддя (підрозділи 3.1-3.2). Методи класифікації, групування й системно-структурний метод застосовувалися для розробки критеріїв поділу проступків, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, розгляду особливостей прояву стадій провадження за цією категорією справ (підрозділ 2.1). За допомогою документального аналізу і статистичного методу вивчено практику застосування адміністративної відповідальності за правопорушення, що порушують встановлений порядок здійснення правосуддя (підрозділ 1.2). Функціональний метод дозволив визначити основні напрямки вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства, яке встановлює відповідальність за вчинення проступків, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя (підрозділи 2.3, 3.2).
Нормативною основою дослідження є Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України, підзаконні акти судової влади України, інших органів державної влади, що регулюють відносини адміністративно-правової охорони встановленого порядку здійснення судочинства. Також використовувалося законодавство Російської Федерації, Республіки Білорусь, Федеративної Республіки Німеччини, Республіки Польщі, нормативні акти, видані у різні періоди існування Української держави.
Емпіричною базою дослідження є: матеріали діяльності судів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, за 2001-2009 рр.; результати опитування 126 працівників суду; наукові публікації, довідкові видання щодо правопорушень проти встановленого порядку судочинства та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя в Україні.
У роботі сформульовано ряд наукових положень і висновків, що відображають її наукову новизну, зокрема:
вперше:
– визначено, що встановлений порядок судочинства як об'єкт адміністративно-правового захисту - це врегульована нормами права державна діяльність суду щодо розгляду й вирішення в судових засіданнях у встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, захист якої здійснюється за допомогою заходів адміністративної відповідальністі;
– сформульовано визначення поняття «адміністративне правопорушення, що посягає на встановлений порядок здійснення правосуддя» як протиправного, винного (умисного або необережного), суспільно шкідливого діяння (дії або бездіяльності), вчиненого деліктоздатною особою, що посягає на встановлений порядок здійснення правосуддя в цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення;
– обґрунтовано ряд пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність та практики його реалізації у сфері забезпечення встановленого порядку здійснення правосуддя в Україні, зокрема приведення його у відповідність з оновленим законодавством про судоустрій, а саме запропоновано: 1) викласти в новій редакції: главу 15 КУпАП «Адміністративні проступки, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя та управління»; ст. 185-5 КУпАП «Перешкоджання явці до суду народного засідателя, присяжного, свідка, потерпілого, спеціаліста, експерта, перекладача»; ст. 185-3 КУпАП «Злісне ухилення експерта, перекладача, спеціаліста від явки в суд»; 2) доповнити главу 15 КУпАП новою статтею «Образа судді, народного засідателя, присяжного»;
удосконалено:
– систему ознак правосуддя, як об'єкта адміністративно-правової охорони, що відрізняють діяльність суду від іншої правоохоронної діяльності, шляхом виокремлення його суб’єктів, об’єкта, предмета та засобів цього різновиду державної діяльності;
– системний підхід щодо визначення зв'язку адміністративної відповідальності з іншими засобами та заходами забезпечення встановленого порядку здійснення правосуддя;
– зміст юридичного аналізу складу адміністративного правопорушення, що посягає на встановлений порядок здійснення правосуддя, через тлумачення категорій «злісне ухилення», «невжиття заходів», «порушення порядку правосуддя», «встановлені в суді правила»;
дістало подальшого розвитку:
– класифікація адміністративних правопорушень проти правосуддя на ті, що посягають на встановлений процесуальний порядок: а) здійснення правосуддя; б) діяльності суду для забезпечення здійснення правосуддя;
– визначення особливостей адміністративної відповідальності як засобу забезпечення діяльності суду щодо здійснення правосуддя, та різновиду адміністративно-деліктних правовідносин;
– систематизація історичного розвитку інституту адміністративної відповідальності як засобу адміністративно-правового забезпечення здійснення правосуддя у контексті доімперського, царсько-російського, радянського та сучасного періодів;
– положення науки адміністративного права щодо змісту поняття, стадій та заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя;
– аргументи на користь внесення змін та доповнень до назви Глави 15, диспозицій статей 185-3, 185-5, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення та проекту Кодексу України про адміністративні проступки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – як основа для подальшої розробки проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності судів України;
– правотворчості – сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 04-19/14-1266 від 04.06.2010р.) (Додаток Л);
– правозастосовчій діяльності – для поліпшення практичної діяльності судів щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб за правопорушення, які порушують встановлений порядок здійснення правосуддя (акт впровадження ГУМВС України в Дніпропетровській області № 26/1-443 від 13.05.2010р.) ( Додаток Н );
– навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються під час проведення занять з дисципліни «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 26.03.2010р.) (Додаток М).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були оприлюднені на засіданнях кафедр адміністративного права та адміністративного процесу, адміністративної діяльності ОВС Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (Запоріжжя, 2009), «Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2009), «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2010), «Правові реформи в Україні» (Київ, 2010), «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010), «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (Київ, 2010).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та двох тезах доповідей.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 207 сторінки, з яких 172 – основний текст, 17 – додатки. Список використаних джерел налічує 203 найменування і займає 18 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, та перспектив розвитку і вдосконалення адміністративно-правової охорони правосуддя.
Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на виконання зазначеного завдання.

1. Встановлено, що адміністративна відповідальність є важливим та одним із провідних засобів охорони нормальної діяльності судів щодо здійснення правосуддя, що підтверджується результатами практики застосування такого виду юридичної відповідальності в Україні та функціонуванням такого інституту в зарубіжних країнах.

2. Встановлений порядок судочинства як об'єкт адміністративно-правового захисту визначено як врегульовану нормами права державну діяльність суду щодо розгляду й вирішення в судових засіданнях у встановленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, захист якої здійснюється за допомогою заходів адміністративної відповідальності.

3. Обґрунтовано, що законодавство, яке регулює притягнення до відповідальності за правопорушення, що посягали на встановлений порядок здійснення правосуддя, у своєму становленні пройшло чотири періоди:
- доімперський;
- царсько-російський;
- радянський;
- сучасний.

4. Під адміністративним правопорушенням, що посягає на встановлений порядок здійснення правосуддя, необхідно розуміти протиправне, винне (умисне або необережне), суспільно шкідливе діяння (дія або бездіяльність), скоєне деліктоздатною особою, що посягає на встановлений порядок здійснення правосуддя в цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення.

5. Адміністративні правопорушення проти правосуддя класифіковано на такі, що посягають на встановлений процесуальний порядок:
- здійснення правосуддя;
- діяльності суду для забезпечення здійснення правосуддя.

6. З метою деталізації об'єктів посягання правопорушень, що встановлюються нормами гл. 15 КУпАП, запропоновано викласти її у такій редакції :
«Адміністративні проступки, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя та управління».

7. Обґрунтовано доцільність визначення в КУпАП поняття складу адміністративного правопорушення, оскільки, законодавець вказав на відсутність складу адміністративного правопорушення як на обставину, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

8. З метою приведення положень КУпАП до вимог Конституції та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у контексті конкретизації адміністративної відповідальності пропонується:
- змінити назву та зміст ст. 1855 КУпАП, виклавши її у такій редакції:
«Стаття 1855. Перешкоджання явці до суду народного засідателя, присяжного, свідка, потерпілого, спеціаліста, експерта, перекладача
Перешкоджання посадовою або будь-якою іншою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного, свідка, потерпілого, спеціаліста, експерта, перекладача для виконання покладених на них обов'язків – тягне за собою ...»;
- ч.1 ст. 1853 КУпАП викласти у такій редакції:
«Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, народного засідателя, присяжного або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою...»;
- ч.2 ст. 1853 КУпАП викласти у такій редакції:
«Злісне ухилення експерта, перекладача, спеціаліста від явки в суд – тягне за собою...»
- доповнити гл. 15 КУпАП статтею «Образа судді, народного засідателя, присяжного», виклавши її у такій редакції:
«Образа судді, народного засідателя, присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя – тягне за собою ….»;
- виключити ч. 2 ст. 287 КУпАП щодо неможливості оскарження постанови судді про накладення адміністративного стягнення як таку, що не відповідає ст. 55 Конституції України, передбачивши у ній положення про те, що порушник у разі незгоди з постановою судді про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, має право оскаржити винесену постанову в апеляційному порядку.

9. З метою удосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, пропонується доповнити КУпАП нормами щодо:
- забезпечення права на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до ст.1853 КУпАП;
- визначення в КУпАП підстав та приводів порушення провадження у справі про адміністративні правопорушення;
- заявлення відводів і самовідводів суддями, захисниками, експертами, перекладачами;
- можливості проведення в рамках першої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення судово-психіатричної експертизи;
- включення працівників судової міліції до переліку осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя, оскільки функціональні обов’язки останніх навіть більшою мірою, ніж функціональні обов'язки секретаря суду зобов’язують їх припиняти протиправні дії, які вчиняються у межах органів судової влади;
- наділення суб'єкта адміністративної юрисдикції правом повернути матеріали справи органу (посадовій особі), що їх збирала, для доопрацювання, у разі виявлення в них недоліків, які перешкоджають розгляду справи;
- визначення повноважень юрисдикційних органів витребувати від підприємств, установ та організацій дані, необхідні для правильного вирішення справи, та обов'язку відповідних посадових осіб щодо надання таких даних;
- необхідності ведення протоколу під час розгляду справи суддею та закріплення права учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення подавати свої зауваження щодо його змісту;
- розширення прав суддів при перевірці особи, яка притягається до відповідальності за вчинення правопорушень, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя ( місця її проживання, відомостей про можливу протиправну поведінку, тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Третя влада»: фаховість, порядність, контроль / Урядовий кур'єр. – від 17 серпня 2010 р., № 151.- С. 2
2. Стефанюк В.С. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні // Вісник ВСУ.- 1998.-№ 3.- С.7.
3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 р., № 2453-VІ // Урядовий кур'єр. – 2010. - № 148. – С.7-26.
4. Брынцев В.Д. Судебная власть (Правосудие): пути реформирования в Украине. – Харьков: „Ксилон”, 1998. – 182 с.
5. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №_30. – Cт. 141.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів» від 12 квітня 1996 року № 4. - Постанови Пленуму Верховного Суду України .- 1972-2002. - К., 2003.- С.24.
7. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : Підручник / О.С.Захарова, В.Я. Карабань, В.С. Ковальський (кер. авт. кол. ) та ін.; Відп.ред. В.Маляренко.- К.: Юрінком Інтер, 2004.- 376 с.
8. Карпечкін П. Судова влада на сучасному етапі // Вісник прокуратури. – 2003. – № 5. – С. 56-59.
9. Брынцев В.Д. Единоличный судья. Его статус и функции. – Харьков, 1998. –56с.
10. Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – № 5. – С. 3-6.
11. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини у галузі правосуддя: особливості та види // Право України. – 2004. – № 1. – С. 37-41.
12 . Виконавча влада і адміністративне право /За заг. ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. — 668 с.
13. Запорожець М.П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів України // Дис. на здоб. наук. ст. канд. юр. наук. – Харків.- Національний університет внутрішніх справ. – 2004. – 178с.
14. Судово-правова реформа: потрібні відчутні зрушення // Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 грудня. – С. 2.
15. Контролирующие органы и организации России: компетенция и полномочия / Под ред. А.П. Гуляева. – М.: МАЭП:ИИК «Колита», 2000. – 208с.
16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
17. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Д'яченко та ін./ ред. Ю.П.Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005.- 544с.
18. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
19. Практика застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 16. – С.19-29.
20. Шило О., Маринів В. Державний захист суддів, працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, як гарантія здійснення правосуддя у кримінальних справах // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 21. – С.157-166.
21. Епихин А.Ю. Концепция безопасности личности в уголовном судопроизводстве // Российский судья. – 2002. – № 1. – С. 2-5.
22. Поляков М. Судебные приставы или судебная полиция? // Российская юстиция. – 2000. – № 3. – С. 44.
23. Серков П. Судебных приставов передать в штат судебных департаментов // Российская юстиция. – 2000. – № 11. – С. 25-26.
24. Постановление V Всероссийского съезда судей // Российская юстиция. – 2001. – № 2. – С. 2-7.
25. Чернявский В. Проблемы организационного обеспечения деятельности судов // Российская юстиция. – 2000. – № 9. – С. 5-7.
26. Брусницын Л.В. О компетенции должностных лиц и иных субъектов при обеспечении безопасности граждан, содействующих уголовному правосудию // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 44-48.
27. Адміністративне право України / За заг. ред. Ю.П.Битяка.- Х.: Право, 2001.- 562с.
28. Курінний Є.В. Предмет адміністративного права України: тенденції трансформації в умовах реформування : Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. – 92 с.
29. Курінний Є.В. Правоутворюючі стадії об'єкта адміністративного права: Посібник. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2003. – 88 с.
30. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
31. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.- Х.: Консум, 2000.- 458с.
32. Основы государства и права Украины в вопросах и ответах.- Х.: Одиссей, 2002.- 205с.
33. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. 1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА-М), 2002. – 728 с.
34. Бельский К.С. К вопросу о предмете административного права //Государство и право. – 1997. – № 11. – С. 14-21.
35. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
36. Старилов Ю.Н. Административное право: сущность, проблемы реформы и новая система // Известие вузов. Правоведение. – 2000. – № 5. – С. 3-24.
37. Авер'янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. ВНЗ / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького/ В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, І.П.Голосніченко, С.В. Ківалов. – К.: Юридична думка, 2007. – Т.1: Загальна частина. – 591 с.
38. Авер'янов В.Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції// Право України. - 2006. -№5. – С. 11-17.
39. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі // Право України. – 2002. – № 4. – С. 17-21.
40. Сіренко В.Ф. Деякі проблеми реформування судової влади в Україні // Право України. – 2010. - №5. – С. 4-13.
41. Опришко В.Ф. Основні засади судової реформи // Право України. – 2010. - №5. – С. 14-19.
42. Маляренко В.Т. Судова реформа та проблематика предмета змін // Право України. – 2010. - №5. – С. 20-24.
43. Святоцький О.Д. Судова влада в Україні: актуальні питання реформування // Право України. – 2010. - №5. – С. 30-39.
44. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. – 416 с.
45. Негодченко О.В. Основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення прав і свобод людини: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005. – 164 с.
46. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
47. Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 335 від 28 червня 1997. / Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Зб. норм. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
48. Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів: Наказ МВС України № 467 від 23.07. 1997 р. / Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Зб. норм. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
49. Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів та Порядку супроводження осіб, взятих під державний захист, під час забезпечення заходів особистої охорони: Наказ МВС України № 130 від 26 лютого 1998 р. / Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Зб. норм. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
50. Шишкін В. Судові системи країн світу. В 3-х ч. – К.: Кондор, - 2002.
51. Российское законодательство Х – ХХ веков: В 9 т. - М., 1984-1994. - Т.1. -510с.
52. Преступления против правосудия / Под ред. канд. юрид. наук А.В.Галаховой.- М.: Норма, 2005.- 416с.
53. Колпаков В.К. Реформування адміністративно-деліктної відповідальності: досвід Росії // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К.: Київський регіональний центр Академії правових наук України, 2003. – С. 95-100.
54. Андрійко О.Ф. Розвиток адміністративного права в Україні // Часопис Київського університету права. – 2002. - №1. – С. 54-58.
55. Авер'янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. ВНЗ /НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького / В.Б. Авер'янов, Ю.П. Битяк, В.В.Зуй, Є.Б.Кубко, Д.М.Лук'янець. – К.: Юридична думка, 2004. – Т.2: особлива частина. – 624 с.
56. Административное право Украины: Учебник / С.В. Кивалов. – Харьков: Одиссей, 2004. – 880 с.
57. Коломоєць Т.О.Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації : Монографія / Т.О.Коломоєць. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 403 с.
58. Адміністративне право України: Навч. посібник/ За заг. ред. Т.О.Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 217 с.
59. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., переоп. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
60. Адміністративне право України: Підручник / С.В.Ківалов, В.Б. Авер’янов, Є.В. Додін, І.М. Пахомов та ін.; За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.
61. Адміністративне право України: Підруч. для юрид. вузів і ф-тів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 528 с.
62. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.: Вид-во А.В. ПАЛИВОДА, 2003. – 212 с.
63. Адміністративне право України: Підручник/ За ред. Ю.П. Битяка.- К.: Юрінком Інтер, 2005.- 544 с.
64. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учеб. пособ. – Х.: Право, 2001. – 316 с.
65. Ведєрніков Ю.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навч. посіб.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 336 с.
66. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України: Навч. посібник. – К., 2004. – 200 с.
67. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право Украіни: Навч. метод. посіб. – 2-е вид. перероб. і доп. – О.: Юридична література, 2002. – 312 с.
68. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч. – К.: Юрінком-Інтер, 2000. – 752 с.
69. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник.-К.: Юринком Інтер, 2003. - 544 с.
70. Концепція реформування інституту адміністративної відповідальності в Україні : Проект, підготовлений Центром політико-правових реформ // www. rada. gov. ua
71. Банчук О.А. Реформа інституту адміністративної відповідальності в Україні: проблеми та варіанти їх вирішення // V Національна науково-теоретична конференція «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» ( 15-17 травня 2007 року м. Одеса): Тези доповідей експертів Центру політико-правових реформ. – Одеса: ЦППР, 2007. – С. 51-58.
72. Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 176 с.
73. Ведєрніков Ю.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
74. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 240 с.
75. Административное право Украины : Учеб./ Под общ. ред. С.В. Кивалова. – Харьков: Одиссей, 2004. – 880 с.
76. Доненко В.В., Колпаков В.К. Керування транспортом у стані сп'яніння: адміністративно-деліктні проблеми: Монографія. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003. – 196 с.
77. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України : Навч. посібник. – К., 2004. – 300 с.
78. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
79. Коломоєць Т.О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 65-66.
80. Бахрах Д.Н. Административное право России. Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 443 с.
81. Адміністративно-деліктне законодавство: зарубіжний досвід та пропозиції реформування в України / Автор-упорядник О.А. Банчук. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – 912с.
82. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х.: «Одисей». – 2006.- 176с.
83. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: «Элит-2000». – 2002.- 182с.
84. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях. – Минск: «Амалфея». – 2003. – 190с.
85. Висновок на проект Кодексу України про адміністративні проступки ( № 5558 від 26 травня 2004 року)// www. rada. gov. ua
86. Кодекс України про адміністративні проступки: Проект підготовлений Центром політико-правових реформ // www. pravo. org. ua
87. Проект Кодексу України про адміністративні проступки від 26 тарвня 2004 р. № 5558 // www. rada. gov. ua
88. Битяк Ю.П. Наукові основи систематизації законодавства України про адміністративні проступки // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення // Матеріали міжнародної конференції: У 2-х ч., 7-8 грудня 2006 р. – Сімферополь, 2006. – С. 5-9.
89. Голосніченко І.П. Проблеми кодифікації норм, що встановлюють адміністративну відповідальність // Право України. – 2002. - № 10. – С. 20-24.
90. Лук'янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
91. Лук'янець Д.М. Напрями реформування адміністративно-деліктного законодавства // Правова держава: Щорічник наукових праць. – 2001. – Вип.12. – С. 318-333.
92. Колпаков В.К. Кодекс України про адміністратині правопорушення: пошук нової парадигми // Право України. – 2004. - № 7. – С. 85-89.
93. Колпаков В.К. Досвід Росії та Казахстану щодо реформування законодавства про адміністративну відповідальність // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 11. – С. 44-47.
94. Федоров І.О. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: Монографія. – Запоріжжя: ТОВ «ВПО» Запоріжжя», 2006. – 144с.
95. Авер'янов В.Б., Лук'янець Д.М., Хорощак Н.В. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки // Право України. – 2004. - № 11. – С. 11-15.
96. Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. Кодекс України про адміністративні проступки (проект) (Серія «Реформа судів України»). – Харків: Консум, 2003. – 332 с.
97. Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003-2005 рр.) За заг.ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 498 с.
98. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2002 р. за даними судової статистики // Вісник Верховного Суду України, 2003.- С. 34-42.
99. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2003 р.(за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України, 2004. – С. 40-47.
100. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2004 р.(за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України, 2005. – 35-41.
101. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2005 році ( за даними судової статистики) // http: //www. sudukraine.net/ sourse/ index. php/ option = com_ content&task=view&id = 500&Itemid = 76.
102. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2005 р. (за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України, 2006. – С.30-35.
103. Стан здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2006 р.
(за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України, 2007. – С. 33-40.
104. Стан здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2007 р. // Вісник Верховного Суду України, 2008. – С. 35-42.
105. Стан здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2008 р. // Вісник Верховного Суду України, 2009. – 36-44.
106. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2009 році ( за даними судової статистики) // http: //www. sudukraine.net/ sourse/ index. php/ option = com_ content&task=view&id = 500&Itemid = 76.
107. Маляренко В. Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду.// Право України. – 2004. - №1. – С.8-10.
108. Бачун О. Питання, які виникають при розгляді судами справ про адміністративні правопорушення // Право України. – 2000. – № 8. – С. 67-69.
109. Кононенко О. Щодо судового розгляду адміністративних справ // Право України. – 1999. – № 2. – С. 41-43, 47.
110. Никеров И.Г. Судебная власть в правовом государстве (опыт сравнительного исследования) // Государство и право. – 2001. - № 3. – С.16-20.
111. Гречишникова В.В. Стан притягнення винних до адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на встановлений порядок здійснення правосуддя / В.В.Гречишникова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. – 2010. - № 1. – С. 119-128.
112. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.- Х.: Консум, 2001.- 656с.
113. Додин Е.В. Административная деликтология: Курс лекций. - Одесса, 1997.- 178с.
114. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Автореф. дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ. - К., 1997.
115. Бахрах Д.Н. Административное право России. Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 443 с.
116. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий / Под общ. ред. А.С.Васильева.- Х.: ООО «Одиссей», 2004.- 912 с.
117. Адміністративне право України / За заг. ред. Ю.П.Битяка.- Х.: Право, 2001.- 462с.
118. Административное право Украины: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю.П.Битяка.- Х.: Право, 2003. – 463с.
119. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины. (Общая часть): Учебное пособие.- Х.: Одиссей, 1999.- 327с.
120. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учебное пособие. Издание третье, переработанное и дополненное. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 155с.
121. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій. – Х.: Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
122. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий). – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 1008 с.
123. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 143 с.
124. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. – Львів: Львівський ін-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 312 с.
125. Цивільний процесуальний кодекс України. Офіційні тексти / Міністерство юстиції України. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2004. – 156 с.
126. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Чинне законодавство України. – К.: «Махаон». – 2003.- с.475.
127. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами. – К.: Юстініан, 2002. – 544с.
128. Тертышник В.М. Уголовный процес: Учебное пособие. – 2-е изд., пер. и доп. – Харьков: Арсис, 1999. – 528с.
129. Бойко В.Ф. Права і свободи людини – під надійний судовий захист.// Вісник Верховного Суду України.- 1999.- № 6.- С.5.
130. Маляренко В.Т. До питання про участь представників народу у здійсненні кримінального правосуддя // Вісник Верховного Суду України.- 1999.-№ 6.- С.49.
131. Бринцев В. Нормативне і організаційне забезпечення участі представників народу у здійсненні правосуддя // Право України.- 2004.-№ 5.- С.28-31.
132. Закон «О народных заседателях федеральных судов общей юрисдикции в Российской Федерации» от 17 ноября 1999года // Российская газета.- 2000.-10 янв.
133. Русанова І.О. Проблеми організації суду присяжних в Україні : Дис. на здобуття ступеня к.ю.н. – Харків, 2003.- 195с.
134. Котляр В. Суд присяжних не для України // Право України.- 1998.- № 9.- С. 72-73.
135. Алешин Ю. Нужен ли нам суд присяжных ? // Юридическая практика.-2000.-№ 19. – С.34-40.
136. Загальна теорія держави і права/ Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Богачова Л.Л. та ін.; Під ред. Цвіка М.В.,Ткаченка В.Д., Петришина О.В. – Харків.: Право, 2002.- 432с.
137. Гречишникова В.В. Окремі проблеми адміністративно-правового захисту незалежності суддів/ В.В. Гречишникова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. – 2007. - № 4 (35). – С. 231-236.
138. Гречишникова В.В. Окремі проблеми адміністративно-правового забезпечення участі представників народу в здійсненні правосуддя /В.В.Гречишникова // Право і суспільство: наук. журнал. – 2008. - №4. - С. 77-82.
139. Гречишникова В.В. Окремі проблеми адміністративно-правового забезпечення встановленого порядку здійснення правосуддя / В.В.Гречишникова // Право і суспільство: наук. журнал. – 2010. - №1.- С. 55-60.
140. Гречишникова В.В. Перспективи розвитку і вдосконалення адміністративно-правового забезпечення здійснення судочинства / В.В.Гречишникова //Актуальні проблеми протидії злочинам та правопорушенням: Матеріали наук.-практ. конф. - Запоріжжя: ЗЮІ ДДУВС, 2009 . – С. 76-81.
141. Гречишникова В.В. Щодо охорони судів та учасників судового процесу працівниками судової міліції для забезпечення здійснення правосуддя/ В.В.Гречишникова // Протидія злочинності в сфері громадської бехпеки: Матеріали наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: ДДУВС, 2009.- С. 66-70.
142. Гуржій Т.О. Логіко-методологічні засади визначення поняття адміністративно-правової кваліфікації // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.- 2002.-№ 4.- С.218-223.
143. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень.- Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВСУ, 2000.- 173с.
144. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації: Дис ... д-ра юрид. наук: 12.00.07.- Харків, 2000.- 493с.
145. Кримінальний кодекс України . – Х.: «Одисей», 2002.
146. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики. Автореф. дис. … к.ю.н. Харків., 2002. – 19с.
147. Шишкін В. Формування суду присяжних (досвід Іспанії) // Право України. – 2002. - № 2. – С. 139-143.
148. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
149. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс: понятие и соотношение с иными видами процессуально-правовой деятельности // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 15-20.
150. Тихомиров С.В. Административное право Российской Федерации: Учебное пособие.- М.: Юрлитинформ, 2003.- 331с.
151. Бандурка A.M., Тищенко ИМ. Административный процесс: Учебник. - Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
152. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 1994. – 20с.
153. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право). – К.: «Кондор». – 2008 - 256с.
154. Моісеєв Є.М. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Навч. посіб. – К.: «Кондор», 2008. – 264с.
155. Павлов Д.М. Адміністративне право України, - К.: «Кондор», 2007. – 136с.
156.Авер'янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс. Т.2, - К.: «Кондор», 2005. – 624с.
157. Адміністративне право України. Академічний курс: Підр. У двох томах. – К.: «Кондор», 2007. – 592с.
158. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Навч. пос. – К.: «Кондор», 2008. – 216с.
159. Стеценко О.Н. Адміністративне право України. Навч. пос.- К.: «Кондор», 2008. – 624с.
160. Беленчук. Адміністративне право України. Навч. пос. – К.: «Кондор», 2004. – 176с.
161. Ківалов С.В. Адміністративне право України. Підр. – К.: «Кондор», 2006. – 488с.
162. Остапенко О.І. Адміністративне право. Навч. пос. – К.: «Кондор», 2008. -536с.
163. Комзюк А.Т. Адміністративний процес України. Навч. пос. – К.: «Кондор», 2007. – 531с.
164. Лук'янець Д.М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія і практика. - К.: «Кондор», 2006. – 367с.
165. Скавронік В.М. Адміністративно-юрисдикційна діяльність суду: Дис. ... канд. юрид. наук. Одеса. – 2002. – 153 с.
166. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., виправл. і доп. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 с.
167. Адміністративна діяльність міліції: Підручник / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во НУВС, 2004. – 448 с.
168. Адміністративна діяльність. Особлива частина: Підручник / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Еспада, 2000. – 368 с.
169. Адміністративна діяльність: Навч. посібник / За заг. Ред. О.І. Остапенка. – Л.: Афіша, 2002. – 52с.
170. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібник / За заг. ред. Петкова В.П. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2000. – 72 с.
171. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П.Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
172. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. – Чернівці: Рута, 2001. – 316 с.
173.Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навчальний посібник. - К.. 1995. – 119с.
174. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посібник / За заг. ред. д. ю. н., проф. І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
175. Гончарук С.Т. Адміністративні стягнення в системі заходів адміністративного примусу та проблеми їх удосконалення // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 6 (56). – С. 35-45.
176. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: Монографія. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.
177. Коломоєць Т.О. Ефективність адміністративного примусу - обов'язкова умова використання його потенціалу // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 12. – С. 78-83.
178. Коломоєць Т.О. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України. – 2002. – №2. – С. 31-33.
179. Колпаков В. К. Адміністративний проступок: критерії, визначення // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 5 (47). – С.51-52.
180. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком інтер, 2004. – 528 с.
181. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.
182. Лук'янець Д.М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: Монографія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 367 с.
183. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/ 2006 // Урядовий кур'єр. – 2006. – 24 травня. - № 95.
184. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навч. посіб./ За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 156 с.
185. Голосніченко І.П. Прогалини у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Право України. – 2003. - № 7. – С. 73-76.
186.Бельский К.С., Елисеев Б.П., Кучеров И.И. Полицейское право как подотрасль административного права // Государство и право. – 2001. - № 12. – С.45-53.
187. Колпаков В.К. Структура адміністративно-деліктного процесу // Юридична Україна. – 2005. - № 4. – С. 23-30.
188. Кузьменко О.В. Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: підруч./ За ред. О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.
189. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности.- Одесса: Астропринт, 2001. – 96с.
190. Адміністративне судочинство: підручник / [Т.О. Коломоєць, Ю.В. Пирожкова, О.О. Ганзенко, О.Ю. Мєліхова, І.О. Сквірський] ; за заг. ред. Т.О.Коломоєць. – К.: «Істина», 2009. – 344 с.
191. Курінний Є.В. Предмет і об'єкт адміністративного права України (характеристика категорій в умовах системного реформування) : Дис. ... д.ю.н.: 12.00.07./ НАВСУ. – К., 2004. – 415 с.
192. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. – М.: «Статут», 2000. – 251 с.
193. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. – НАВСУ, Львівська книжкова фабрика «Атлас», 2004. – 232с.
194. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н.Козырина и М.А.Штатиной. – М.: Спартак, 2003. – 464с.
195. Шустік О.В. Найоптимальнішою для України є триланкова судова система // Юридичний вісник України. – 2010. - № 18. – С.5.
196. Козюбра М.С. Судова влада в Україні // Право України. – 2009. - № 12. – С. 53.
197. Сіренко В.І. Черговий проект закону про судоустрій чи план створення повної корумпованості судової системи // Голос України. – 2009. – 14 берез.
198. Сіренко В.І. Судова влада: потрібна принципово нова концепція реформування // Голос України. – 2010. – 13 квіт.
199. Долежан В.В. Удосконалення Конституції України як передумова судової реформи // Право України. – 2007. - № 11. – С. 30-34.
200. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні : стан і перспективи : моногр. – К., 2004. – 288с.
201. Коліушко І.Б., Куйбіда Р.О. Пріоритети судової реформи на сучасному етапі // Право України. – 2010. - № 5. – С. 55-63.
202. Президент України провів засідання Робочої групи з питань судової реформи. Прес-служба Президента України Віктора Януковича // http: // www. president. gov/ ua/news/16776. html
203. Коліушко І.Б. , Куйбіда Р.О., Руда Т.П. Судова влада у фокусі конституційної реформи // Юридичний вісник України. – 2009. - № 33.- С. 45- 53.