АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Мартинов Михайло Данилович

УДК 342.951

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ
ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бандурка Олександр Маркович,
заслужений юрист України,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Харків – 2010

ЗМІСТ:
ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
1.1. Зміст діяльності та місце органів внутрішніх справ України в системі державного управління…………………………………………………………...11
1.2. Територіальні органи внутрішніх справ України як суб’єкти адміністративно-правових відносин…………………………………………….28
1.3. Адміністративно-правовий статус територіальних органів внутрішніх справ України……………………………………………………………………..44
Висновки до першого розділу…………………………………………………….67
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
2.1. Нормативно-правове регулювання діяльності територіальних органів внутрішніх справ України………………………………………………………...69
2.2. Реалізація принципу єдиноначальності в територіальному управлінні органами внутрішніх справ України……………………………………………..91
2.3. Організація здійснення внутрішньовідомчого контролю в територіальних органах внутрішніх справ України…………………………….108
Висновки до другого розділу ………………...…………………………...131
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
3.1. Шляхи підвищення ефективності функціонування територіальних органів внутрішніх справ України……………………………………………….136
3.2. Оптимізація взаємодії територіальних органів внутрішніх справ з населенням…...……………………………………………………………….…...162
Висновки до третього розділу ………………..…………………………...179
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….188

ВСТУП

Актуальність теми. Процес розбудови правової держави, визначений ст.1 Конституції України, потребує ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, що передбачає підвищення ефективності правоохоронної діяльності, провідну роль у якій відіграють органи внутрішніх справ. Загальновідомо, що наразі вони не повною мірою відповідають вимогам сьогодення та виконують завдання, визначені чинним законодавством. Незважаючи на певні позитивні зрушення, криміногенна ситуація в регіонах залишається складною, при цьому злочинність негативно впливає на життєдіяльність усього суспільства і держави, набуваючи характеру реальної загрози національній безпеці. Існування даного явища зумовлено багатьма причинами, головними з яких слід вважати відсутність концептуального підходу до питання функціонування правоохоронних органів та ефективної правової політики з боку держави, а також низький рівень управлінської діяльності в самій системі Міністерства внутрішніх справ України.
На тлі економічних, політичних та ідеологічних перетворень, що здійснюються в процесі демократизації нашої держави, проблеми функціонування територіальних органів внутрішніх справ – основної ланки системи МВС України – набувають особливої актуальності як у науковому, так і практичному аспектах. Нові умови їх життєдіяльності, відставання державно-правового контролю над злочинністю від сучасних потреб вимагають перегляду місця та ролі органів внутрішніх справ у суспільстві, аналізу існуючої практики та розроблення на його основі сучасного комплексу управлінських механізмів, орієнтованих на нові цінності. Проведення вказаних заходів сприятиме ефективному досягненню правоохоронних цілей, а також адекватному реагуванню на виклики зовнішнього і внутрішнього середовища з урахуванням вимог міжнародних стандартів.
Своєчасність і актуальність теми дослідження підтверджується також ступенем її розкриття: на даний час фактично немає жодного фундаментального дослідження, присвяченого адміністративно-правовому забезпеченню діяльності територіальних органів внутрішніх справ України. Учені в наукових працях приділяли увагу розробленню теоретичних та методологічних засад управління органами внутрішніх справ України, а також питанням, пов’язаним із підвищенням його ефективності. Такі дослідження мають безсумнівну теоретичну і практичну значущість, однак вимоги сьогодення та сучасний стан злочинності потребують постійного розвитку вказаного наукового напрямку. Крім того, попри достатню розробленість питань щодо функціонування територіальних органів внутрішніх справ проблематика їх вивчення як спеціальних суб’єктів адміністративних правовідносин окремо не досліджувалася, не аналізувався механізм управління в ракурсі підвищення його ефективності.
Таким чином, пошук шляхів формування дієвої системи захисту прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі соціально-політичного розвитку України, недостатнє висвітлення зазначеної теми в науковій літературі обумовлюють актуальність дослідження широкого кола питань, пов’язаних з адміністративно-правовим забезпеченням діяльності територіальних органів внутрішніх справ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 2, 4, 7 Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005–2010 роки, які затверджені постановою загальних зборів відділень Академії правових наук України від 18 червня 2004 р. № 20/4-2.; до п.п. 5, 6, 10 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 липня 2004 р. № 755; розділу 9 п. 9.2 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні на основі аналізу здобутків юридичної науки, міжнародного досвіду, чинного законодавства та узагальнень практики його реалізації сутності й особливостей функціонування територіальних органів внутрішніх справ у сучасних умовах, розробленні аргументованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо вдосконалення їх адміністративно-правового забезпечення. Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно виконати наступні основні завдання:
– з’ясувати роль і місце територіальних органів внутрішніх справ України в системі органів державної влади;
– визначити теоретичні засади організації оперативно-службової діяльності територіальних органів внутрішніх справ України як суб’єктів адміністративних правовідносин, з’ясувати їх правовий статус;
– охарактеризувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення функціонування органів і підрозділів внутрішніх справ України;
– з’ясувати механізм реалізації принципу єдиноначальності в територіальному управлінні органами внутрішніх справ України;
– дати характеристику організації здійснення внутрішньовідомчого контролю в територіальних органах внутрішніх справ України;
– сформулювати основні напрямки вдосконалення управлінської діяльності в територіальних органах внутрішніх справ та його нормативно-правового забезпечення;
– охарактеризувати процес взаємодії територіальних органів внутрішніх справ із населенням, довести необхідність сумісної діяльності держави й громадян у справі боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки;
– сформулювати пропозиції щодо оптимізації моделювання взаємодії територіальних органів внутрішніх справ України з населенням;
– визначити шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності територіальних органів внутрішніх справ України.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають у сфері функціонування територіальних органів і підрозділів внутрішніх справ.
Предметом дослідження є система адміністративно-правового забезпечення діяльності територіальних органів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, вибір яких визначався метою та завданнями дисертаційного дослідження з урахуванням його об’єкта та предмета. Для вивчення змісту діяльності та визначення місця органів внутрішніх справ України в системі державних органів широко використовувався метод аналізу, а також діалектичний метод пізнання (підрозділ 1.1). За допомогою формально-логічного, логіко-юридичного та системно-структурного методів досліджено та удосконалено понятійний апарат досліджуваної проблематики, охарактеризовано територіальні органи внутрішніх справ як організаційну систему, досліджено зовнішні та внутрішні адміністративні правовідносини, в які вони вступають (підрозділ 1.2). З використанням методів класифікації, аналогії, аналізу, синтезу та групування визначено правовий статус територіальних органів внутрішніх справ як суб’єктів адміністративних правовідносин (підрозділ 1.3), а також реалізацію принципу єдиноначальності в їх оперативно-службовій діяльності (підрозділ 2.2). За допомогою спеціально-юридичного та порівняльно-правового методів проаналізовано систему нормативно-правового регулювання діяльності територіальних органів внутрішніх справ (підрозділ 2.1), вивчено організацію здійснення внутрішньовідомчого контролю (підрозділ 2.3). Компаративний і формально-догматичний методи застосовано для визначення сучасних тенденцій розвитку та шляхів підвищення ефективності функціонування територіальних органах внутрішніх справ, а також оптимізації їх взаємодії з населенням (підрозділи 3.1, 3.2).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з адміністративного права та процесу, державного управління, теорії держави і права, інших галузевих правових наук, зокрема: В. Б. Авер’янова, С. М. Алфьорова, М. І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, О. К. Безсмертного, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, М. І. Єропкіна, Р. А. Калюжного, О. І. Коваленка, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. П. Коренева, В. Д. Малкова, О. В. Негодченка, О. І. Остапенка, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова, В. М. Плішкіна, С. В. Присяжного, О. П. Рябченко, О. Ф. Скакун, Ю. М. Старилова, В. Д. Сущенка, М. М. Тищенка, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи та багатьох інших. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законодавчих, відомчих, міжнародних та інших нормативно-правових актів, які визначають правові засади організації та функціонування органів внутрішніх справ України. Автор також звертався до законодавства інших держав, досвід яких щодо діяльності правоохоронних органів може бути корисним для України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали. Використано також особистий багаторічний досвід роботи здобувача в органах внутрішніх справ, у тому числі на посаді начальника Головного управління МВС України в Харківській області.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і практичних проблем організації та функціонування територіальних органів внутрішніх справ в адміністративно-правовому аспекті, що є частиною більш широкої проблематики, пов’язаної із захистом прав і свобод людини та громадянина у сфері публічно-владних відносин. У результаті проведеного дослідження здобувачем особисто сформульовано та обґрунтовано ряд нових наукових положень, висновків, рекомендацій та пропозицій, а саме:
– удосконалено комплексну характеристику територіальних органів внутрішніх справ України як суб’єктів адміністративно-правових відносин зі спеціальним правовим статусом;
– сформульовано авторські визначення понять «територіальні органи внутрішніх справ України», «адміністративно-правовий статус територіальних органів внутрішніх справ», «адміністративно-правове регулювання оперативно-службової діяльності територіальних органів внутрішніх справ», «компетенція територіальних органів внутрішніх справ», «відомчі правові акти Міністерства внутрішніх справ України», «ефективність функціонування територіальних органів внутрішніх справ», «взаємодія територіальних органів внутрішніх справ з населенням», а також уточнено вже існуючі дефініції понять «ознаки правоохоронного органу», «спеціальні суб’єкти адміністративно-правових відносин», «нормативно-правові акти, які регулюють діяльність територіальних органів внутрішніх справ», «принцип єдиноначальності», «внутрішньовідомчий контроль» та встановлено їх співвідношення;
– удосконалено поняття змісту і специфіки адміністративних правовідносин, у які вступають територіальні органи внутрішніх справ України;
– набуло подальшого розвитку визначення поняття і структури адміністративно-правового статусу територіальних органів внутрішніх справ України, який подано у вигляді взаємозалежних елементів, об’єднаних у цільовий, структурно-організаційний та компетенційний блоки;
– удосконалено розуміння правового регулювання оперативно-службової діяльності територіальних органів внутрішніх справ України з позиції системності, яка містить підсистеми загальнодержавної, міжнародної, внутрішньовідомчої, міжвідомчої та регіональної регламентації;
– покращено визначення поняття єдиноначальності як принципу і форми управління, в яких акумулюються єдність цілей, завдань, правоохоронної політики, стратегії, розподілу ресурсів, функціонування системи та напрямків її розвитку, відповідальності за результати оперативно-службової та адміністративної діяльності;
– набуло подальшого розвитку визначення поняття внутрішньовідомчого контролю як фундаментального елемента процесу управління територіальними органами внутрішніх справ України, основного засобу забезпечення керованості системи, неухильного дотримання особовим складом законності, службової, виконавської, обліково-реєстраційної дисципліни, а також якості виконання правоохоронних завдань і функцій, визначених державою;
– доведено необхідність проведення комплексного реформування всієї правоохоронної системи та сектору безпеки України на основі попередньо узгодженої концепції, надано пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності територіальних органів внутрішніх справ;
– сформульовано і обґрунтовано пропозиції щодо необхідності сумісної діяльності органів державної влади і громадян у протидії руйнівним криміногенним процесам, забезпеченні громадської безпеки і порядку, запропоновано оптимізувати організацію взаємодії територіальних органів внутрішніх справ України з населенням на ефективній науковій основі;
– на основі отриманих результатів дослідження вперше сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій щодо внесення змін до Конституції України, законів України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», «Про міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», а також відомчих нормативних актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення проблем, пов’язаних з адміністративно-правовим забезпеченням діяльності територіальних органів внутрішніх справ України;
– у сфері правотворчості – пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для уточнення окремих положень чинного законодавства, яке регламентує діяльність органів внутрішніх справ;
– у правозастосуванні – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність оперативно-службової діяльності працівників територіальних органів внутрішніх справ;
– у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження доцільно використовувати під час підготовки підручників, навчальних посібників і методичних матеріалів для студентів-правників вищих навчальних закладів, а також у ході проведення занять із дисциплін «Адміністративне право + М. Адміністративна відповідальність», «Судові і правоохоронні органи», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ».
Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки дисертантом було оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: «Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення» (Харків, 2010); «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010); «Судова фармація, доказова фармація та фармацевтичне законодавство як складові фармацевтичного права у програмі реалізації державної політики в сфері боротьби із злочинністю та порушеннями правил обігу психоактивних речовин на 2011–2017 рр.» (Харків, 2010). Основні результати, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження обговорювались також на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Узагальнені висновки і пропозиції були сформульовані та подані автором для апробації до комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Головного штабу МВС України, використання в практичній діяльності Головного управління МВС України в Харківській області, а також навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ, про що складені відповідні акти впровадження.
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, осмислення ряду наукових праць з різних галузей знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності та шляхів удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності територіальних органів внутрішніх справ України. Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вирішення зазначеного завдання. Основні з них наведено нижче.
З’ясовано роль і місце територіальних органів внутрішніх справ України в системі державного управління, зроблено висновок, що їх підсистема є однією зі складових системи державного апарату, якій притаманні всі загальні ознаки органів виконавчої влади. Визначено специфіку органів внутрішніх справ, яка полягає в тому, що вони є одночасно правоохоронними органами і органами державного управління, їх діяльність має чітко виражений державно-владний і виконавчо-розпорядчий характер.
Сформульовано авторське визначення поняття територіального органу внутрішніх справ України як важливого елемента єдиної системи органів державної виконавчої влади, законодавчо уповноваженого здійснювати спеціалізовану правоохоронну діяльність на місцевому територіальному рівні, спрямовану на захист національної та громадської безпеки, забезпечення правопорядку і законності, співробітники якого користуються підвищеним правовим захистом, мають спеціальний статус, а також встановлені форму одягу і знаки розрізнення.
Наголошено на тому, що територіальні органи внутрішніх справ України є спеціальними суб’єктами зовнішніх і внутрішніх адміністративно-правових відносин, носіями суб’єктивних юридичних прав і обов’язків у сфері державного управління, врегульованих нормами адміністративного права.
Проаналізовано зміст адміністративно-правового статусу територіальних органів внутрішніх справ України, під яким розуміється їх становище як спеціального суб’єкта адміністративного права, гарантованого державою та врегульованого нормами права, що являє собою сукупність прав, обов’язків, обмежень, гарантій та відповідальності, відповідно до яких вони виконують правоохоронні функції. Запропоновано структуру адміністративно-правового статусу територіальних органів внутрішніх справ у вигляді взаємозалежних та взаємодіючих елементів, об’єднаних у наступні блоки: 1) цільовий (цілі, завдання, функції); 2) структурно-організаційний (структура, порядок взаємодії, зовнішні і внутрішні зв’язки); 3) компетенційний (повноваження (основні, загальні, спеціальні права і обов’язки), відповідальність, гарантії, заборони і обмеження), які охоплюють усю сферу зовнішніх і внутрішніх правовідносин.
Доведено, що територіальні органи внутрішніх справ є суб’єктами адміністративно-правових відносин зі спеціальним правовим статусом, пов’язаним із правоохоронним характером діяльності. З’ясовано його особливості, зокрема: 1) служба в органах внутрішніх справ здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами в офіційному порядку від імені держави, проходить у спеціалізованому органі виконавчої влади, є різновидом державної служби воєнізованого характеру; 2) органи внутрішніх справ мають державно-владні повноваження стосовно фізичних і юридичних осіб, реалізують кримінально-процесуальні функції, використовують специфічні методи оперативно-розшукової діяльності, застосовують до правопорушників заходи державного примусу; 3) співробітники органів внутрішніх справ мають особливі умови і порядок проходження служби (відповідність низці спеціальних вимог при вступі на службу, прийняття присяги, суворе дотримання службової ієрархії, несення служби зі зброєю в руках, дотримання високої службової дисципліни, присвоєння спеціальних звань, підвищена відповідальність та правовий захист, ненормований робочий день).
Визначено, що організаційною основою механізму управління територіальними органами внутрішніх справ України є сукупність нормативно-правових актів, які регламентують їх правовий статус, а також зовнішні та внутрішні адміністративні правовідносини. У зв’язку з тим, що органи внутрішніх справ є суб’єктом у системі забезпечення національної безпеки України, правове регулювання їх діяльності проаналізовано з позиції системності, яка включає в себе підсистеми загальнодержавної, міжнародної, внутрішньовідомчої, міжвідомчої та регіональної регламентації.
З’ясовано, що територіальні органи внутрішніх справ є одночасно об’єктами і суб’єктами адміністративно-правового регулювання: з одного боку – покликані виконувати вимоги чинного законодавства та інших державних нормативних актів, а з іншого – від імені держави самі наділені правом розробляти і приймати обов’язкові для виконання підзаконні акти нормативного характеру, спрямовані на охорону прав та свобод громадян.
Сформульовано авторське визначення відомчих правових актів Міністерства внутрішніх справ України як підзаконних нормативних документів, що видаються у визначених законом порядку та формі з метою врегулювання суспільних відносин у діяльності органів внутрішніх справ, обов’язкова дія яких поширюється виключно на їх співробітників. Доведено важливість зазначених джерел адміністративного права, які подані у вигляді засобів безпосереднього регулювання оперативно-службової діяльності територіальних органів внутрішніх справ, оформлення управлінських рішень, а також одночасного забезпечення стабільності системи і оперативного реагування на зміни, що виникають.
На основі аналізу сучасного стану нормативного забезпечення функціонування територіальних органів і підрозділів внутрішніх справ України визначено основні шляхи вдосконалення чинного законодавства; сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до низки нормативно-правових актів, зокрема законів України «Про міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», Положення про Міністерство внутрішніх справ України.
На підставі дослідження функціонування територіальних органів внутрішніх справ України як воєнізованої, жорстко субординованої і регламентованої системи, доведено, що внутрішнє управління в ній засноване на взаємопов’язаній сукупності принципів: цілісності та єдності всієї системи МВС України, зміцнення вертикалі влади, єдиноначальності, централізації, децентралізації, делегування повноважень, інтеграції, колегіальності, адміністративної підлеглості та субординації відносин. При цьому головним із них визначено єдиноначальність, згідно з якою органами державної влади керівникові надаються необхідні для функціонування повноваження і компетенція, а також встановлюється персональна відповідальність за результати оперативно-службової діяльності. Доведено, що єдиноначальність як принцип і єдиноначальник як форма його прояву виконують у системі територіальних органів внутрішніх справ організуючу, контролюючу та координуючу роль, об’єднують зусилля структурних підрозділів і окремих співробітників на всіх рівнях ієрархії для досягнення загальносистемних цілей у правоохоронній діяльності.
З’ясовано, що однією з провідних функцій управління територіальними органами внутрішніх справ є контроль, який визначено як нагляд та перевірку відповідності їх функціонування прийнятим управлінським рішенням у правоохоронній сфері, визначення результатів їх виконання, а також виявлення допущених відхилень від вимог чинного законодавства та інших нормативно-правових норм. Зроблено висновок про те, що основним елементом процесу безпосередньої організації оперативно-службової діяльності територіальних органів внутрішніх справ є внутрішньовідомчий контроль, який пронизує всі її стадії, служить джерелом одержання об’єктивної інформації про стан справ у структурних підрозділах та процеси, що в них відбуваються.
Вивчено організацію здійснення внутрішньовідомчого контролю в територіальних органах внутрішніх справ у вигляді певної системи, за допомогою якої забезпечується неухильне дотримання особовим складом законності, службової, виконавської, обліково-реєстраційної дисципліни, а також якісне виконання правоохоронних завдань і функцій, визначених державою. Зроблено висновок про те, що керованість, ефективність і динамічність розвитку органів внутрішніх справ забезпечується лише за умови раціональної організації здійснення контрольної функції в територіальному управлінні.
Запропоновано заходи щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ проводити в комплексі з реформуванням усієї правоохоронної системи та сектору безпеки України на основі попередньо узгодженої концепції, орієнтованої на свідоме і повсякденне формування таких параметрів системи, які мають оцінюватися суспільством як ефективні з точки зору правових, соціальних, економічних та організаційних критеріїв.
Сформульовано авторське визначення поняття ефективності функціонування територіальних органів внутрішніх справ України як специфічного системного стану, результатів діяльності та умов їх досягнення, а також ступеня реалізації мети і відповідності потребам суспільства в процесі забезпечення законності та правопорядку.
З’ясовано, що територіальні органи внутрішніх справ потребують розроблення комплексу управлінських механізмів та інструментів на основі сучасних наукових досягнень і новітніх технологій, які уможливлять адекватність реагування на виклики зовнішнього й внутрішнього середовища, а також скоротять затратність системи і підвищать економічну віддачу від її функціонування. З огляду на багатоаспектність процесу підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ запропоновано конкретні шляхи вдосконалення їх організаційного, кадрового, інформаційно-аналітичного забезпечення, а також підвищення ефективності підготовки керівного складу міськрайорганів.
Досліджено процес взаємодії територіальних органів внутрішніх справ України з населенням. Зокрема їх взаємодію визначено як врегульований державними нормативно-правовими актами процес реалізації правоохоронних цілей, функцій і завдань за допомогою співробітництва за певних умов. Доведено, що даний процес є істотним організаційним, профілактичним та психологічним потенціалом, спрямованим на створення об’єктивних умов для збільшення сил протидії злочинності, взаємного контролю і координації суб’єктів взаємодії, а також підвищення їх відповідальності у сфері забезпечення правопорядку.
Визначено напрямки оптимізації взаємодії територіальних органів внутрішніх справ із населенням у протидії руйнівним криміногенним процесам на ефективній, науково обґрунтованій управлінській основі, що передбачає необхідність розроблення державної стратегії протидії злочинності сумісними зусиллями держави, міліції і суспільства, а також вдосконалення відповідного організаційно-правового забезпечення. Запропоновано впровадити в практику раніше напрацьовані та нові форми участі громадян в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями, орієнтувати діяльність міліції не на репресивну функцію, а на превенцію правопорушень шляхом залучення до неї широких верств населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. // М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Багачова та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
3. Брецко Ф. Ф. Основи держави і права : навч. посіб. у 2-х кн. Кн. 1 / Ф. Ф. Брецко. – Ужгород : Закарпаття, 1998. – 660 с.
4. Одінцова Г. С. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у табл. і схемах / Г. С. Одінцова. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
5. Гладун З. С. Адміністративне право України : навч. посіб. / З. С. Гладун. – Тернопіль : Картбланш, 2004. – 579 с.
6. Бандурка А. М. Судебные и правоохранительные органы Украины : учеб. / А. М. Бандурка, А. К. Бессмертный ; под ред. А. М. Бандурки. – Харьков : Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
7. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : учеб. для юрид. вузов и фак. / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев ; под ред. К. Ф. Гуценко. – Изд. 5-е, переработ. и дополн. – М. : Зерцало, 2000. – 259 с.
8. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту : наук. вид. / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наук. думка, 2007. – 587 с.
9. Чувилев А. А. Правоохранительные органы : учеб. пособие / А. А. Чувилев, Ан. А. Чувилев. – М. : Юриспруденция, 2000. – 176 с.
10. Лихова С. Про визначення поняття «правоохоронні органи» / С. Лихова // Радянське право. – 1984. – № 11. – С. 74–76.
11. Осадчий В. І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту / В. І. Осадчий // Право України. – 1997. – № 11. – С. 71–72.
12. Тевлін Р. Про поняття «правоохоронні органи» у вузькому та широкому розумінні / Р. Тевлін // Радянське право. – 1985. – № 7 – С. 52–53.
13. Басай В. Д. Судові та правоохоронні органи України : підруч. у 2-х кн. Кн. 2: Правоохоронна діяльність та правоохоронні органи в Україні / В. Д. Басай. – Івано-Франківськ, 2004. – 366 с.
14. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : навч. посіб. / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2000. – 512 с.
15. Молдован В. В. Правоохоронні органи. Курс лекцій : навч. посіб. / В. В. Молдован. – К. : Юмана, 1998. – 160 с.
16. Судові та правоохоронні органи України : посіб. для підготов. до іспитів / О. Ф. Бантишев, С. А. Кузмін, К. В. Колосова та ін. ; під заг. ред. Б. В. Романюка. – К. : Вид. Паливода А. В., 2009. – 224 с.
17. Клименко Н. І. Правоохоронні органи України : навч. посіб. / Н. І. Клименко. – К. : Європ. ун-т, 2002. – 194 с.
18. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність : навч. посіб. / Під ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2002. – 576 с.
19. Коментар до Конституції України : наук.-попул. вид. / Під заг. ред. В. Ф. Опришка. – К., 1996. – 376 с.
20. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 111.
21. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
22. Про Антимонопольний комітет України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
23. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
24. Про оперативно-розшукову діяльність : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
25. Про міліцію : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
26. Про Службу безпеки України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
27. Лаврінчук І. П. Обставини встановлення правового статусу державного службовця / І. П. Лаврінчук // Право України. – 1999. – № 9. – С. 95–100.
28. Осадчий В. І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту / В. І. Осадчий // Право України. – 1997. – № 11. – С. 71.
29. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учеб. / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум. – Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
30. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : указ Президента України від 17 жовт. 2000 р. № 1138/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
31. Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України : постанова Кабінету Міністрів України від 24 квіт. 1996 р. № 456 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
32. Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права / Т. Г. Андрусяк. – Л. : Право України, 1997. – 267 с.
33. Організація судових та правоохоронних органів / За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сибільової, О. М. Толочка. – Х. : Право, 2000. – 269 с.
34. Про органи внутрішніх справ України : проект Закону України // Офіційний сайт МВС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mia.gov.ua.
35. Теория государства и права : курс лекций / Под ред. М. Н. Марченко. – М. : Юрид. лит, 1996. – 432 с.
36. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / В. В. Копєйчиков, А. М. Колодій, С. Л. Лисенков та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
37. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 502 с.
38. Адміністративне право України : підруч. / За заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
39. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2001. – 528 с.
40. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
41. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. – 5-е изд. – М. : Политиздат, 1986. – 590 с.
42. Козлов Ю. М. Административные правоотношения / Ю. М. Козлов. – М. : Юрид. лит, 1976. – 211 с.
43. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов. Введение в теорию организации и управления / Я. Зеленевский ; под ред. Г. Э. Слезингера. – М. : Прогресс, 1971. – 312 с.
44. Управление персоналом: Энциклопедический словарь / Под ред. А. Я. Кибанова. – М. : ИНФРА, 1998. – 453 с .
45. Адміністративна діяльність. Частина особлива : підруч. / За заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ. – Еспада, 2000. – 368 с.
46. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – 2-ге вид., доповн. та переробл. – К. : Атіка, 2003. – 378 с.
47. Подоляка А. М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. / А. М. Подоляка. – Х., 2004. – 193 с.
48. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид. Дім «Ін Юре». – 2002. – 247 с.
49. Якимов А. Ю. Статус субъекта административной юрисдикции и проблемы его реализации : моногр. / А. Ю. Якимов. – М. : Проспект, 1999. – 200 с.
50. Положення про Департамент громадської безпеки МВС України : наказ МВС України від 10 жовт. 2005 р. № 868.
51. Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 20 жовт. 2003 р. № 1212.
52. Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України / О. М. Бандурка. – Х, 2004. – 780 с.
53. Організація управління персоналом в органах внутрішніх справ : моногр. дослідж. / В. Д. Сущенко, А. М. Смирнов, О. І. Коваленко, А. А. Смирнов. – К. : Нац. акад. внутр. справ України. – 1999. – 357 с.
54. Пєтков С. В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ / С. В. Пєтков. – Сімферополь : Таврія. – 2004. – 564 с.
55. Кредісов А. І. Менеджмент для керівників / А. І. Кредісов, Є. Г. Панченко, В. А. Кредісов. – К. : Знання – КОО, 1999. – 556 с.
56. Основин B. C. Понятие и сущность руководства / B. C. Основин // Ру¬ководители исполкомов. Правовой статус и организа¬ция работы. – М., 1977. – С. 43.
57. Бахрах Д. Н. Административное право / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
58. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 26.
59. Про затвердження положень про територіальні і на транспорті органи МВС України : наказ МВС України від 2 лют. 2004 р. № 94.
60. Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. – 2-е изд., дополн. – М. : Юрид. лит., 1986. – 224 с.
61. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 537 с.
62. Якимов А. Ю. Статус субъекта административной юрисдикции : дис. ... д-ра юрид. наук / А. Ю. Якимов. – М., 1996. – 370 с.
63. Ремнев В. И. Руководитель органа управления: критерии подбора и компе¬тенции / В. И. Ремнев // Советское государство и право. – 1972. – № 5. – С. 65–67.
64. Петров Ю. А. К понятию должностного лица / Ю. А. Петров // Правоведение. – 1974. – № 6. – С. 34–37.
65. Ануфрієв М. І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого-правові аспекти) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / М. І. Ануфрієв. – Х., 1998. – 171 с.
66. Інструкція про порядок забезпечення органами та підрозділами внутрішніх справ України профілактики злочинних, корупційних діянь та інших протиправних дій серед особового складу : наказ МВС України від 23 лют. 2009 р. № 76.
67. Петришин О. В. Правовий режим державної служби: питання загальної теорії : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. В. Петришин. – Х., 1999. – 36 с.
68. Про державну службу : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
69. Про місцеві державні адміністрації : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
70. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
71. Ануфрієв М. І. Правоохоронна діяльність та питання правового статусу працівників органів внутрішніх справ як державних службовців / М. І. Ануфрієв // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С. 3–10.
72. Про боротьбу з корупцією : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
73. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України : постанова Кабінету Міністрів України від 29 лип. 1991 р. № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – 583 с.
74. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підруч. / В. М. Плішкін. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 702 с.
75. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – 4-е изд., дополн. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
76. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права / П. М. Рабінович. – К. : Атіка, 2001. – 188 с.
77. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : учеб. для вузов / А. Ф. Черданцев. – М. : Юрайт, 2000. – 422 с.
78. Сарновська С. О. Сучасний стан та подальший розвиток вчення про механізм правового регулювання / С. О. Сарновська // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2003. – Вип. 22. – С. 68–79.
79. Котюк В. О. Загальна теорія держави та права : навч. посіб. / В. О. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.
80. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – 2-е изд., переработ. и дополн. – М. : БЕК, 1995. – 320 с.
81. Общая теория права и государства / Под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., переработ. и дополн. – М. : Юристъ. – 2001. – 520 с.
82. Дралов В. В. Правовое обеспечение управления органами внутренних дел : дис. ... канд. юрид. наук / В. В. Дралов. – М., 2001. – 183 с.
83. Соловей Ю. П. Правовое регулирование деятельности милиции в Россий-ской Федерации / Ю. П. Соловей. – Омск : Омская ВШМ МВД Росии. – 1993. – 502 с.
84. Лукаш С. С. Нормативно-правове забезпечення ефективності управлінської діяльності ОВС України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / С. С. Лукаш. – Х, 2002. – 201 с.
85. Мякишев Г. М. Правовое регулирование службы в органах внутренних дел (опыт, проблемы, суждения). Академия: вчера, сегодня, завтра: материалы расшир. заседания ученого совета, посвят. 20-летию Академии / Г. М. Мякишев. – М. : Акад. МВД России, 1995. – С. 34–36.
86. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підруч. / І. П. Голосніченко, В. І. Шакун, І. Г. Кириченко та ін. – К., 1995. – 179 с.
87. Про основи національної безпеки України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
88. Алексеев С. С. Право: Азбука. Философия. Опыт комплекс¬ного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 710 с.
89. Соціологічно-правові аспекти зміцнення службової дисципліни в органах внутрішніх справ України : навч.-метод. посіб. // М. І. Ануфрієв, В. С. Венедиктов, О. В. Негодченко та ін. – Д. : Наука і освіта, 2000. – 164 с.
90. Інструкція з організації нормотворчої діяльності в Міністерстві внутрішніх справ України : наказ МВС України від 18 груд. 2007 р. № 485.
91. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом госу¬дарстве / С. С. Алексеев. – М. : Юриздат., 1966. – С. 100–101.
92. Николаева М. Н. Нормативные акты министерств и ведомств СССР / М. Н. Николаева. – М. : Юрид. лит. – 1975. – 132 с.
93. Про перегляд відомчих нормативних актів і створення нормативної бази МВС України : наказ МВС України від 26 серп. 1991 р. № 383.
94. Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика / І. О. Биля // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1(28). – С. 217–226.
95. Про заходи щодо удосконалення нормотворчої діяльності МВС України : наказ МВС України від 22 трав. 1992 р. № 285.
96. Олійник А. Ю. Механізм, форми, методи та особливості забезпечення органами внутрішніх справ реалізації прав людини і громадянина : лекція / А. Ю. Олійник. – К. : НАВСУ, 1997. – С. 815.
97. Рибалкін А. О. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної теорії) : автореф. … дис. канд. юрид. наук / А. О. Рибалкін. – Х, 2005. – 20 с.
98. Про затвердження Інструкції з організації нормотворчої діяльності в Міністерстві внутрішніх справ України : наказ МВС України від 18 груд. 2007 р. № 485.
99. Варламов К. И. К вопросу о теории узлового звена системы управле-ния. Проблемы управления горрайорганами внутренних дел / К. И. Варламов // Общая теория управления : курс лекций. – М., 1994. – 256 с.
100. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 2002. – 324 с.
101. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, О. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельника. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
102. Теорія управління в органах внутрішніх справ : навч. посіб. / За ред. В. А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2007. – 884 с.
103. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 247 с.
104. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
105. Караханов В. Е. Внутрисистемное управление в МВД, УВД (системы МВД, УВД и механизм управления ими) : учеб. пособие / В. Е. Караханов. – М. : Акад. МВД СССР, 1982. – 88 с.
106. Алексійчук М. М. Питання компетенції міських і районних органів внутрішніх справ / М. М. Алексійчук // Іменем Закону : наук. вісник. – 2007. – № 3(4) – С. 40–43.
107. Алфьоров С. М. Діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинності у курортних регіонах (кримінологічне дослідження на матеріалах Запорізької області) : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / С. М. Алфьоров. – Х., 2003. – 204 с.
108. Алфьоров С. М. Залежність ефективності функціонування системи органів внутрішніх справ від зовнішнього середовища: досвід постановки проблеми / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. – № 1. – С. 3–12.
109. Токарев Е. В. Министр (начальник управления) внутренних дел как старший оперативный начальник органов, подразделений, учреждений МВД СССР, расположенных на территории республики, края, области : дис. ... канд. юрид. наук / Е. В. Токарев. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 185 с.
110. Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області : наказ МВС України від 02 лют. 2004 р. № 94.
111. Веселый В. З. Формирование теории управления в сфере правоохранительной деятельности / В. З. Веселый. – М. : Акад. МВД СССР, 1988. – 149 с.
112. Анисимков В. М. К вопросу о понятии управления органами внутренних дел / В. М. Анисимков // Актуальные проблемы совершенствования управленческой деятельности органов внутренних дел : тр. Акад. упр. МВД России, 1998. – С. 23.
113. Інструкція про порядок організації обміну інформацією між структурними підрозділами МВС, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державної прикордонної служби України, держмитслужби в діяльності з виявлення та припинення корупційних діянь в правоохоронній сфері : наказ МВС України від 23 берез. 2009 р. № 124/936/139/199/250.
114. Коренев А. П. Основы управления в органах внутренних дел / А. П. Коренев. – М. : МЮИ МВД России, 1996. – 343 с.
115. Теория и практика социального управления : словарь-справочник / Авт.-сост. Е. Ф. Яськов. – М. : Акад. упр. МВД России, 1997. – 269 с.
116. Тур А. Деятельность руководителя в условиях социально-
экономических преобразований / А. Тур // Теория и практика управления. – 2000. – № 2. – С. 114–117.
117. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / В. Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка, 1990. – 145 с.
118. Давитнидзе И. Л. Коллегиальность и единоначалие в советском государственном управлении / И. Л. Давитнидзе. – М. : Знание, 1974. – 64 с.
119. Минасов С. Г. Формирование стратегий органов внутренних дел (теоретический и организационный аспекты) : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 / С. Г. Минасов. – М., 2001. – 187 c.
120. Бандурка О. М. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ / О. М. Бандурка, В. О. Соболєв. – Х. : НУВС, 2000. – 353 с.
121. Яцуба В. Г. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / В. Г. Яцуба. – К., 1999. – 226 с.
122. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін. ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 2007. – 288 с.
123. Мартинов М. Д. Організація системи контролю в територіальних органах внутрішніх справ / М. Д. Мартинов // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010.– № 2 (49). – С. 105–111.
124. Дікань Л. В. Внутрішній контроль / Л. В. Дікань, Н. В. Шульга. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 60 с.
125. Внутрішній контроль господарської діяльності підприємства : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. М. Д. Корінька. – Фастів : Поліфаст, 2006. – 440 с.
126. Гавришко І. К. Вимоги до оцінки якості внутрішнього контролю / І. К. Гавришко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 7. – С. 56–62.
127. Єгарміна В. Внутрішній контроль: сучасність та перспективи / В. Єгарміна // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 29. – С. 62–65.
128. Івануса Н. Внутрішній контроль: сучасний стан і перспективи розвитку / Н. Івануса // Наука молода. – 2006. – № 6. – С. 156–158.
129. Сокін А. А. Роль внутрішнього контролю в корпоративному управлінні / А. А. Сокін // Управління компанією. – 2004. – № 12. – С. 50.
130. Малков В. Д. Контроль в управленческой деятельности ОВД / В. Д. Малков. – М. : Акад. МВД СССР, 1976. – 184 с.
131. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
132. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні : дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / В. М. Гаращук. – X., 2003. – 412 с.
133. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Смоленський, A. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
134. Адміністративне право України : підруч. / За ред. Ю. Ведєрнікова, В. Шкарупи. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 312 с.
135. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконав¬чої влади : автореф. дис. …д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 34 с.
136. Андрійко О. Ф. Призначення і функції державного контролю / О. Ф. Андрійко //Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики ; заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 370 с.
137. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
138. Музичук О. М. Види та форми контролю за діяльністю міліції / О. М. Музичук // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 2 (49). – С. 328.
139. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 / О. М. Литвак. – Х., 2002. – 39 с.
140. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ України при документуванні, розкритті та розслідуванні злочинів, учинених проти життя та здоров’я особи : наказ МВС України від 31 берез. 2009 р. № 137.
141. Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань : наказ МВС України від 28 квіт. 2009 р. № 181.
142. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються : наказ МВС України від 14 квіт. 2004 р. № 400.
143. Шелякин Н. Д. Организация и осуществление начальником ГРОВД контроля за оперативно-служебной деятельностью подчиненных / Н. Д. Шелякин. – М. : Акад. МВД, 1994. – 126 с.
144. Новіков В. В. Внутрівідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / В. В. Новіков. – Х., 2007. – 201 с.
145. Про неналежну організацію роботи органів внутрішніх справ Житомирської та Хмельницької областей із заявами та повідомленнями кримінального характеру : вказівка МВС України від 23 серп. 2010 р. № 739.
146. Куракін О. М. Контрольний процес в органах внутрішніх справ України (загальнотеоретичний аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. М. Куракін. – Х., 2005. – 212 с.
147. Васильев В. Н. Контроль и проверка исполнения. Как организовать управленческий труд / В. Н. Васильев. – М., 1991. – 100 с.
148. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика : учеб. пособие для вузов / А. Т. Зуб. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 415 с.
149. Мізюк Б. М. Стратегічне управління : підруч. / Б. М. Мізюк. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Л. : Магнолія плюс, 2006. – 392 с.
150. Економічна енциклопедія : в 3 т. Т. 1 / Редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Вид. центр «Академія», 2002. – 950 с.
151. Основные категории теории управления : учеб. пособие / Д. Н. Бобрышев. – М. – АНХ СССР, 1988. – 189 с.
152. Зозуля І. В. Концептуальне забезпечення реформування системи МВС України: аналіз відомчого супроводження / І. В. Зозуля // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 162–176 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
153. Концепція реформування кримінальної юстиції України : указ Президента України від 8 квіт. 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – С. 838.
154. Мартинов М. Д. Сучасні проблеми організації діяльності органів внутрішніх справ України та шляхи їх вирішення / М. Д. Мартинов // Форум права. – 2010.– № 3.– С. 290–296 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
155. О некоторых мерах по реформированию Министерства внутренних дел Российской Федерации : указ Президента Российской Федерации от 18 февр. 2010 г. № 208 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.garant.ru.
156. Концепция реформирования МВД. 30 марта 2010 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polit.ru.
157. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст.131.
158. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
159. Економічний розвиток і державна політика : навч. посіб. / Ю. Бажал, О. Кілієвич та ін. ; за заг. ред. Ю. Єханурова, І. Розпутенка. – К. : К.І.С, 2001. – С. 480.
160. Бодров В. Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління : навч. посіб. / В. Г. Бодров. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 104.
161. Майдыков А. Ф. Совершенствование управления городскими и районными органами внутренних дел (теоретические и организационно- правовые основы) : дис. … д-ра юрид. наук / А. Ф. Майдыков. – М. : Акад. МВД СССР, 1985. – С. 415.
162. Место и роль руководителя в системе управления органами внутренних дел. Лекция по учебной дисциплине «Организация управленческой деятельности в органах внутренних дел». Тема 3 / А. Н. Косачев. – М. : Изд-во Акад. МВД России, 1996. – 10 c.
163. Права людини у діяльності міліції : посіб. з активних методів навч. / [кол. авт.].– 2-ге вид., доповн. – X. : Харк. ін-т соц. дослідж., 2008. – 141 с.
164. Корнеева Л. И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт / Л. И. Корнеева // Университетское управление. – 2004. – № 4 (32). – С. 78–83.
165. Советский энциклопедический словарь / Под ред. А. М. Прохорова. – М., 1987. – С. 499.
166. Олійченко І. М. Інформація та самоорганізація в органах державного управління / І. М. Олійченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. – 2007. – № 31. – С. 163.
167. Про інформацію : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
168. Сляднева Н. А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы / Н. А. Сляднева // Информационные ресурсы России. – 2000. – № 9 – 10 – С. 20 – 25.
169. Мартинов М. Д. Інформаційно-аналітичне забезпечен