АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

УДК 342.9; 351.88

На правах рукопису

С Е М І Н О Г ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Панова Ірина Вікторівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Херсон — 2012

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ: 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І 13
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 13
1.1. Історичні витоки та правова природа паспортно-візової системи 13
1.2. Сутність паспортно-візового режиму 30
1.3. Правове регулювання паспортно-візового режиму в Україні 54
Висновки до Розділу 1 80
РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ 85
2.1. Система суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму в Україні: повноваження та організація їх діяльності 85
2.2. Забезпечення прав і свобод людини та громадянина у діяльності щодо забезпечення паспортно-візового режиму в Україні 101
2.3. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення паспортно-візового режиму в Україні 116
2.4. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні паспортно-візового режиму в Україні 132
2.5. Міжнародне співробітництво у сфері забезпечення паспортно-візового режиму 144
2.6. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму в Україні 167
Висновки до Розділу 2 179
ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 192

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
ГУ МВСУ Головне управління Міністерства внутрішніх справ України
ГУ СБУ Головне управління Служби безпеки України
ДАІ Державна автомобільна інспекція
ДДГІРФО Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
ДПСУ Державна прикордонна служба України
ЄС Європейський Союз
ЗМI Засоби масової інформації
МОМ Міжнародна організація з міграції
МОП Міжнародна організація праці
ООН Організація Об’єднаних Націй
РЄ Рада Європи
РНБО Рада національної безпеки та оборони при Президентові України
СНД Співдружність Незалежних Держав
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
УВКБ ООН Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців
ДМС Державна міграційна служба
МВС Мыныстерство внутрішніх справ
ОВС Органи внутрішніх справ

ВСТУП
Актуальність теми. Проголошення незалежної української держави спричинило значні зміни у політиці та економіці, що сприяли демократизації суспільства, пожвавленню стосунків та міжнародному співробітництву між країнами близького і далекого зарубіжжя. За два десятиліття в Україні відбулися значні зрушення у напрямку зростання кількості мігрантів, інтенсивності процесу переміщення населення з території України до інших держав і навпаки. У свою чергу, з прийняттям Конституції Україна взяла на себе зобов’язання перед міжнародним співтовариством дотримуватися прав людини, серед яких на одному з чільних місць – забезпечення права особи на вільний вибір місця проживання та свободу пересування.
Швидка інтенсифікація процесів міжнародної міграції разом з урізноманітненням її складу, характеру, напрямів перетворила це явище на одне з визначальних для сучасного людства. Хоча міграції завжди були присутні в історії цивілізацій, ніколи раніше вони так масштабно не впливали на економіку, соціальне та політичне життя, культурну сферу і країн-донорів, і країн-реципієнтів Так, відкритість кордонів і, як наслідок, стрімкий розвиток міграційних процесів призвели до зростання кількості правопорушень і злочинів, вчинених особами, які незаконно перетинали державний кордон нашої країни та нелегально проживали на її території.
Розвиток позитивних аспектів міграції, мінімізація їх негативних наслідків не відбуваються автоматично, а вимагають активної та цілеспрямованої роботи міжнародної спільноти, уряду, місцевих громад, політичних об’єднань та цілого суспільства. Водночас, державні органи влади в Україні не усвідомлюють можливостей, які надає міграція, а в деяких випадках не мають інструментів для їх використання, передусім, у справі формування належної політики щодо забезпечення паспортно-візового режиму, що стає на заваді як вирішенню міграційних проблем усередині країни, так і ефективному міжнародному співробітництву України з іншими державами. У зв’язку з цим формування виваженої державної політики щодо забезпечення паспортно-візового режиму в Україні, адекватної сучасним вимогам, є завданням стратегічного значення, від успішного вирішення якого багато в чому залежатиме подальший розвиток нашої держави.
У той же час недосконалість законодавчого забезпечення паспортно-візового режиму в Україні, що обумовлена політичною боротьбою, міжвідомчою конкуренцією, саморекламою окремих політиків, призводить до поширення незаконної міграції, порушення умов паспортної системи, порушення встановленого візового режиму і, відповідно, погіршення політичного та соціального життя суспільства. Слабкий механізм застосування санкцій за порушення правил паспортно-візового режиму резидентами та нерезидентами України призводить до появи у особи віри у некараність її дій, направлених на нехтування законодавством держави.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії адміністративного права, інших правових галузей: В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, Ю. В. Бузницького, П. М. Бурлаки, І. О. Гарної, В. П. Казимірчука, О. В. Кузьменко, О. П. Клюшніченка, В.К. Колпакова, А. Т. Комзюка, С. О. Мосьондза, О. А. Малиновської, І. І. Сєрова, В. І. Никитського, В. О. Новік, Н. П. Тиндик, Ю. І. Римаренка, О. Ф. Скакун, В. І. Олефіра, Р. О. Халфіної, С. Б. Чеховича, В. О. Шабаліна, А. М. Шлепакова, М. В. Шульги та ін.
Тож проблеми регулювання міграційних процесів протягом тривалого часу привертають увагу вчених i практиків. Разом із тим сучасний стан наукових розробок у сфері паспортно-візового режиму не можна визнати задовільним. Як правило, їм бракує комплексного підходу у вивченні вказаної проблеми. Недостатньо розроблені теоретичні положення щодо сутності та змісту інституту паспортно-візового режиму, переосмислення його місця і ролі в системі адміністративно-правових режимів України; існує необхідність у визначенні адміністративно-правових засад забезпечення паспортно-візового режиму, а також шляхів удосконалення діяльності правоохоронних органів з належного забезпечення паспортно-візового режиму в Україні відповідно до міжнародних норм, покращення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян у цій сфері. Таким чином, глибоке дослідження паспортно-візового режиму в Україні в адміністративно-правовому аспекті набуває особливої значущості та актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках планових наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.1 Пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України на 2005–2010 роки”), Указу Президента України «Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 22 квітня 2011 р. № 494/2011 та відповідно до пп. 12.3, 13.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., затверджених на засіданні Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 28 грудня 2010 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу наукової та спеціальної літератури, узагальнень чинного законодавства України, відомчих нормативних актів дослідити адміністративно-правові засади забезпечення паспортно-візового режиму, розглянути теорію і практику його забезпечення уповноваженими суб’єктами, виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму в Україні.
Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити такі основні завдання:
– визначити історичні витоки розвитку та особливості забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
– з'ясувати поняття, зміст і місце паспортного-візового режиму в системі адміністративно-правових режимів України;
– охарактеризувати нормативно-правову основу забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
– визначити систему суб’єктів, які забезпечують паспортно-візовий режим в Україні; місце і роль у цій системі органів внутрішніх справ;
– виявити проблеми практичної організації діяльності підрозділів органів внутрішніх справ України з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у сфері забезпечення паспортно-візового режиму;
– визначити функції суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
– встановити об’єктивні підстави відповідальності громадян України, іноземців, осіб без громадянства в сфері паспортно-візового режиму України;
– охарактеризувати вітчизняний та закордонний досвід забезпечення паспортно-візового режиму та можливості його використання в Україні;
– сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правових засад забезпечення паспортно-візового режиму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у ході забезпечення паспортно-візового режиму України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму в Україні, приписи нормативно-правових актів, що регламентують організацію паспортно-візового режиму в Україні, практика їх застосування.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, що дозволяє досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення паспортно-візового режиму. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні наукові методи. За допомогою історико-правового методу поглиблено понятійний аппарат паспортно-візового режиму на території України (підрозділ 1.1). Методи класифікації, групування, системно-функціональний, системно-структурний використано з метою визначення компетенції суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму та координації їхньої діяльності, особливостей адміністративної відповідальності за порушення паспортно-візового режиму в Україні, визначення ролі органів внутрішніх справ у досліджуваній сфері (підрозділи 2.1, 2.3, 2.4). Застосування порівняльно-правового методу дало можливість дослідити норми законодавчих та інших нормативно-правових актів, виявити їх недоліки, уточнити зміст і значення адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму в Україні (підрозділи 1.2, 1.3, 2.5). Тлумачення норм права у поєднанні з формально-логічним методом наукового пізнання послужило методологічною основою для формулювання пропозицій з удосконалення адміністративно-правового забезпечення досліджуваній сфері (підрозділ 2.6). Документальний та статистичний методи дозволили визначити прогалини як в організаційному, так і в правовому забезпеченні паспортно-візового режиму в Україні (підрозділ 1.3, 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця робота є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням проблем адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму на сучасному етапі розвитку українського суспільства. У результаті проведеного наукового дослідження сформульовано ряд запропонованих особисто здобувачем нових наукових положень і висновків. Зокрема:
вперше:
– поняття паспортно-візового режиму в Україні сформульовано як сукупність правових норм, які регламентують порядок дії на території України паспортно-візової системи, а також як особливий вид діяльності компетентних органів державної влади, направлених на охорону прав громадянина, боротьбу зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки;
– запропоновано авторську концепцію щодо визначення суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму в Україні, що виявилося у формуванні трьох основних груп суб’єктів (за критерієм класифікації –повноваження щодо надання відповідного статусу або прийняття рішень щодо окремих категорій осіб): 1) суб’єкти, які приймають рішення про надання статусу громадянина України; 2) суб’єкти, які приймають рішення щодо іноземців; 3) суб’єкти, які приймають рішення щодо надання статусу біженців; встановлено, що їх самостійність забезпечується детальною нормативною регламентацією їх цілей, завдань, функцій, компетенції, порядку утворення, відповідальності; поглиблено уявлення щодо суб’єктивних юридичних прав і обов’язків суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
– запропоновано та обґрунтовано доцільність розробки та впровадження якісно нової моделі правового регулювання паспортно-візового режиму в Україні, яка виходить із концепції теоретико-методологічних засад зазначеного правового регулювання; необхідності врахування статики й динаміки правового регулювання; важливості забезпечення прав і свобод громадян у цій сфері; запропоновано авторський підхід до розуміння основних напрямів державної політики в міграційній сфері, серед яких виділено політико-правову, економічну, організаційну та матеріально-технічну складові;
удосконалено:
– зміст правових засад забезпечення паспортно-візового режиму в Україні, запропоновано внесення змін до національного законодавства з метою приведення його у відповідність до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО);
– цілі, завдання, функції, принципи, форми, методи та організаційну структуру Державної міграційної служби як органу, створення та функціонування якого є однією з головних умов встановлення безвізового режиму з країнами Європейського Союзу;
– механізм організаційно-правового забезпечення прав і свобод людини і громадянина щодо забезпечення паспортно-візового режиму як динамічної системи правових і організаційних форм, засобів та заходів, дія і взаємодія яких спрямовані на запобігання порушенням прав людини чи на їх відновлення у випадку порушення, з урахуванням законодавства, розвитку правових принципів, рівня правового виховання і культури населення, а також від того, як виконують закони державні органи, призначені створювати умови для реалізації прав громадян у паспортно-візовій сфері;
– на основі результатів дисертаційного дослідження вироблено інші пропозиції та рекомендації щодо удосконалення паспортно-візового режиму шляхом застосування відповідних організаційних та правових заходів;
набули подальшого розвитку:
– визначення паспортної системи та паспортного режиму, механізму забезпечення паспортно-візового режиму, механізму організаційно-правового забезпечення прав і свобод людини і громадянина щодо забезпечення паспортно-візового режиму;
– наукові розробки щодо підстав та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення загальнообов’язкових правил у сфері паспортно-візового режиму, запропоновано запровадити чіткі норми, що встановлюють відповідальність осіб за правопорушення в зазначеній сфері, підстави для порушення провадження за такою категорією справ тощо;
– теоретичні засади розмежування компетенції та функцій уповноважених державних органів щодо забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
– пріоритетні напрямки міжнародної співпраці України щодо забезпечення паспортно-візового режиму; можливості використання в Україні міжнародного досвіду адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму, внаслідок чого сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері.
– формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України, приведення його у відповідність до міжнародних норм і стандартів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблеми адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму;
- у правотворчості – в результаті проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення системи чинного законодавства України, яке регулює паспортно-візовий режим;
- у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить удосконалити управлінську діяльність державних органів у сфері регулювання та забезпечення паспортно-візового режиму в Україні;
- у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративна діяльність ОВС», «Адміністративно-правове регулювання міграційних процесів (паспортно-візова служба)», «Адміністративне право»; вони можуть використовуватися під час проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації викладено в 11 публікаціях, 4 з яких є самостійними науковими статтями у фахових виданнях. Результати дослідження були висвітлені та доповідались на: міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 26–27 лютого 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення і розвитку правової системи України» (м. Харків, 27–28 листопада 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції розвитку юридичної науки: проблеми та досягнення» (м. Тернопіль, 11 жовтня 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 23 квітня 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (м. Донецьк, 10 грудня 2010 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 23 травня 2009 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 5 червня 2010 р.).
Публікації. Основні аспекти дисертаційного дослідження відображено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та у семи тезах доповідей наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення та подано нове вирішення поставленого наукового завдання. На основі аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правового матеріалу та практики його застосування простежено розвиток наукової думки стосовно адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму крізь призму новітніх поглядів та методів наукового пізнання, проаналізовано окремі наукові дослідження, розроблено практичні рекомендації з удосконалення адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму в Україні. У результаті дисертант дійшов таких висновків:
1. Паспортно-візовий режим виступає необхідним адміністративно-правовим інструментом для управління паспортно-візовими процесами, виходячи з історичних, культурно-етнічних, економічних та інших чинників. Виокремлено основні тенденції становлення і розвитку паспортно-візової системи на основі впорядкування правового статусу громадян та мігрантів (підданих та інших осіб, що перебувають на території України). Доведено, що на формування історико-правової концепції становлення паспортно-візового режиму справляють вплив різні чинники політичного, соціально-економічного, демографічного, правового, географічного характеру, а також стан забезпечення національної безпеки країни.
Основними періодами становлення і розвитку паспортно-візової системи дисертантом виокремлено наступні:
- здійснення поступового переходу від стихійно встановлюваних в країні статусних повноважень деяких категорій людей, включаючи іноземців, до законодавчо оформленою і забезпечуваною державою інститутам правоздатності, місця проживання і правової відповідальності в Україні;
- становлення паспортно-візової системи як інструменту документальної ідентифікації різних категорій людей;
- гідне державне забезпечення статусних повноважень мігрантів, особливо це стосувалось в той період, коли територія України знаходилась під протекторатом різних країн;
- вдосконалення структури паспортно-візової діяльності.
2. У результаті узагальнення автором результатів вивчення ряду джерел виокремлено характерні особливості становлення і розвитку сучасного паспортно-візового режиму: лібералізація міграційного законодавства; врегулювання правового статусу вимушених мігрантів (біженців, вимушених переселенців, осіб, що клопочуть про надання притулку); врегулювання статусу зовнішніх трудових мігрантів, включаючи принципове вирішення питань їх місця проживання і перебування; завершення загальної паспортизації населення та ін.
Паспортно-візовий режим в Україні сформульовано як сукупність правових норм, які регламентують порядок дії на території України паспортно-візової системи, а також як особливого виду діяльності компетентних органів державної влади, направлених на охорону прав громадянина, боротьбу зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки.
3. Встановлено, що основними складовими адміністративно-правового забезпечення паспортно-візового режиму виступають: правовідносини у паспортно-візовій сфері як різновид суспільних відносин, що регламентуються правовими нормами і забезпечують взаємодію останніх із відповідними суб’єктами забезпечення паспортно-візового режиму; норми права, що визначають права та обов’язки суб’єктів паспортно-візового режиму; нормативно-правові акти, які регламентують різні сторони та елементи паспортно-візового режиму і формують комплексне та універсальне вітчизняне законодавство з розглянутої сфери; державні органи, серед яких особливу роль відіграють органи внутрішніх справ, покликані регулювати міграційні потоки, які виникають у державі, у процесі своєї повсякденної діяльності, створюючи належні умови для реалізації законодавства України з даного питання; адміністративна відповідальність як складова адміністративного примусу, що застосовується до суб’єктів паспортно-візового режиму за умови порушення ними чинного законодавства України та покладає на них нові додаткові обов’язки.
4. Доведено, що правове регулювання паспортно-візового режиму в Україні має бути спрямоване на правове забезпечення реально існуючих паспортно-візових тенденцій світової політики. А це передбачає вивчення та впорядкування паспортно-візових проблем між Україною та іншими державами, у першу чергу на двосторонній основі. Насамперед це стосується візових питань і законодавчого закріплення всіх вимог, що висуваються до України країнами Європейського Союзу в рамках «безвізового діалогу».
5. Визначено систему суб’єктів, які забезпечують паспортно-візовий режим, вироблено класифікацію з урахуванням ознак, які властиві даній системі, а саме: доцільність, тобто прагнення до досягнення конкретної загальної мети; структурованість, відносна внутрішня організація (самостійність) множинності компонентів (елементів); єдність і цілісність складових компонентів (елементів); входження як підсистеми до системи більш високого ґатунку.
6. З метою оптимізації систематизації суб’єктів, які забезпечують паспортно-візовий режим в Україні, запропоновано класифікувати суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму за ознакою повноважень щодо надання відповідного статусу або прийняття рішень щодо окремих категорій осіб. Суб’єктів запропоновано розподілити на три групи: 1) суб’єкти, які приймають рішення про надання статусу громадянина України; 2) суб’єкти, які приймають рішення щодо іноземців; 3) суб’єкти, які приймають рішення щодо надання статусу біженців. Аргументовано необхідність врегулювання порядку обміну інформацією між Міністерством внутрішніх справ України та іншими суб’єктами забезпечення паспортно-візового режиму в Україні.
Запропоновано наділити суб’єктів забезпечення паспортно-візового режиму в Україні додатковою компетенцією, що допомогло б їм охоплювати всі питання як комплексно, так і окремо, на основі функціонального і міжгалузевого принципів, а галузевий принцип слід використовувати для формування внутрішньоструктурних підрозділів. Подібні органи, орієнтовані на об’ємні функціональні напрямки у сфері забезпечення визначеного режиму, включали б у себе ряд спеціалізованих структур і посадових осіб з вузьким колом повноважень.
7. Аналіз практики організації проведення комплексних оперативно-розшукових заходів органами внутрішніх справ щодо виявлення організованих злочинних угруповань, членами чи організаторами яких є іноземці, ліквідації каналів нелегальної міграції, виявлення та притягнення до відповідальності їх організаторів та осіб, причетних до переміщення нелегалів через територію України, дозволив зробити висновок про неготовність окремих оперативних служб у повному обсязі здійснювати цю роботу. Виявлено основні причини такого становища:
– по-перше, низький рівень обміну інформацією між оперативними підрозділами органів внутрішніх справ та Державною митною службою;
– по-друге, відсутність на сьогоднішній день чіткої взаємодії між органами внутрішніх справ, Державною постовою службою та Службою Безпеки України;
- по-третє, недосконалий механізм взаємодії вітчизняних державних структур з відповідними правоохоронними органами суміжних держав. Особливо гостро ця проблема стоїть у прикордонних зонах;
- по-четверте, відсутність науково обґрунтованих рекомендацій для діяльності правоохоронних органів усіх рівнів щодо виявлення та ліквідації каналів нелегальної імміграції та осіб, причетних до порушення паспортно-візового режиму України.
8. Ґрунтуючись на положеннях теорії держави та права, визначено поняття «адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення паспортно-візового режиму в Україні»: це застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки (порушили норми паспортно-візового режиму), адміністративних стягнень, що тягнуть для цих осіб негативні наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного законодавства.
На основі проведеного аналізу складів правопорушень, які передбачають відповідальність за порушення паспортно-візового режиму в Україні, доведено, що більшість правопорушень проти забезпечення паспортно-візового режиму вчинюються шляхом активних протиправних дій. Склади більшості розглянутих правопорушень побудовані як формальні. Із суб’єктивної сторони правопорушення може вчинятися як зумисно, так і з необережності.
9. Опрацювання досвіду міжнародної співпраці України у сфері забезпечення паспортно-візового режиму підтвердило, що наша держава усвідомлює важливість участі в європейських інтеграційних процесах, пов’язаних із встановленням щільних міжнародних зв’язків щодо закріплення безвізового режиму з європейськими країнами. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на існуючу модель соціально-економічного та політичного розвитку європейських країн. Зроблено висновок, що євроінтеграційна модель хоча й демонструє досить прискорене просування до європейських стандартів життя та високого рівня економічного розвитку, реальне просування України шляхом інтеграції в об’єднану Європу потребує глибоких політичних та економічних перетворень, тобто орієнтація її на європейські країни з високими стандартами внутрішньої та зовнішньої стабільності й безпеки.
Оскільки встановлення безвізового режиму з країнами ЄС є міжнародним феноменом, впливати на нього можна лише спільними зусиллями. Приведення у відповідність до європейських стандартів національного законодавства, активна участь в європейських ініціативах є необхідними умовами для України на шляху до євроінтеграції.
10. Обґрунтовано важливість запровадження закордонного біометричного паспорта. Доведено, що з метою запобігання грубим та непропорційним обмеженням громадянських свобод, зокрема, права на приватне життя, яке гарантується десятками міжнародних угод, учасницями яких є Україна, під час запровадження біометричної системи необхідним є приєднання до ряду європейських документів, що передбачають порядок збору та обробки даних про особу, принципи зберігання та доступу до цих даних, способи фізичного захисту даних, а також заборону обробки даних про расове походження, політичні погляди, здоров'я, релігію без відповідних юридичних обґрунтувань.
11. В ході дисертаційного дослідження вдалося дійти висновків та сформулювати низку пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення адміністративно-правових засад забезпечення паспортно-візового режиму в Україні. Зазначається, що у першу чергу, необхідно звернути увагу на деякі напрями адміністративно-правової діяльності, які можуть дати бажані результати:
– створення в структурі Державної міграційної служби України підрозділу, основним завданням якого була б консолідація зусиль усіх державних органів та правоохоронних структур усіх рівнів, спрямованих на протидію нелегальній міграції;
– приведення існуючої візової політики у відповідність до міжнародних стандартів, що б дозволило, у разі будь-якого сумніву, відмовляти іноземцям у праві в’їзду до нашої держави;
– для більш чіткого регулювання в’їзду на територію України іноземних громадян доцільно встановити певні гарантії щодо перебування іноземця в державі та його повернення на батьківщину. Однією з умов видачі візи на право в’їзду на територію України (як у більшості європейських країн) повинна бути певна грошова застава, переконливі докази платоспроможності нерезидента України, його здатності оплатити своє перебування в державі на час дії візи, зворотний квиток, медичне страхування;
– проведення адміністративної реформи з метою вирішення питання про введення адміністративної та кримінальної відповідальності юридичних і фізичних осіб — так званої приймаючої сторони (особи, що запрошують та приймають іноземців) — потенційних порушників паспортно-візового режиму в України;
– проведення комплексу організаційних, матеріально-технічних, інформативних та інших заходів з метою мобілізації роботи Міністерства закордонних справ, Державної міграційної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби Безпеки України щодо своєчасного виявлення та депортації з країни осіб, що порушили умови перебування в Україні;
– поліпшення якості прикордонного контролю з метою усунення будь-яких, навіть найменших, можливостей для незаконного перетинання державного кордону України, а також викриття злочинних угруповань на території держави, які здійснюють посередницьку щодо нелегальної міграції діяльність;
– активізація роботи України на міжнародній арені з метою запобігання нелегальній міграції шляхом приєднання нашої держави до відповідних конвенцій та інших міжнародних нормативних актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади України / В. Б. Авер’янов. – К. : Ін Юре, 1997. – 48 с.
2. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел : учебник / под ред. Л. Л. Попова. – М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 223 с.
3. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / уклад.: Городинський М. І., Гуменюк В. А., Джагупов Г. В. та ін. ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 120 с.
4. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підруч. для слухачів та курсантів вузів МВС України / за ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. – К. : КМУЦА, 1999. – 178 с.
5. Адміністративна діяльність. Частина особлива : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
6. Адміністративне право України / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.]. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
7. Адміністративне право України : [підруч. для юрид. вузів і ф-тів / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
8. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Сергей Сергеевич Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
9. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. Т. 1 / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 361 с.
10. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 с.
11. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
12. Анджієвська В. С. Нове законодавство про адміністративні правопорушення / В. С. Анджієвська, І. А. Тимченко. – К. : Політвидав України, 1987. – 130 с.
13. Анісімова М. Ф. Право на вільне пересування: відповідність українського законодавства євростандартам / М. Ф. Анісімова // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1998. – № 1. – С. 24–30.
14. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Анохіна Людмила Степанівна. – Х., 2001. – 19 с.
15. Аппатов С., Горбатюк Н. Імміграційна політика Канади: історія та сучасність / С. Аппатов, Н. Горбатюк // Проблеми міграції. – 1998. – № 4 (7). – С. 2–8.
16. Архів Коша Нової Запорожської Січі. Корпус документів. 1734–1775 : в 5 т. Т. 1.– К. : Наукова думка, 1998. – 696 с.
17. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
18. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Бандурка Олександр Маркович. – X., 1994. – 155 с.
19. Бандурка О. М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку / О. М. Бандурка // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства : матеріали наук.-практ. конф. – X. : ХІВС, 1994. – С. 13–18.
20. Бандурка О. О. Адміністративно-правове регулювання міграційного процесу в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Олександрович Бандурка. – Х., 2002. – 182 с.
21. Бахрах Д. Н. Административное право / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА, 2000. – 640 с.
22. Беженцы : журнал УВКБ ООН. – 2000. – № 118. – 32 с.
23. Беженцы: журнал УВКБ ООН. – 2010. – № 1. – 41 с.
24. Безвизовый режим [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC.
25. Бельский К. С. Феноменология административного права / К. С. Бельский. – Смоленск : Изд-во СГУ, 1995. – 144 с.
26. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : консп. лекцій / Битяк Ю. П., Зуй В. В. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1996. – 85 с.
27. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
28. Битяк Ю. П. Переконання і примус у державному управлінні: адміністративна відповідальність : консп. лекцій / Битяк Ю. П., Зуй В. В., Комзюк А. Т. – Х. :Укр. юрид. акад., 1994. – 120 с.
29. Блищенко И. П. Дипломатическое и консульское право / И. П. Блищенко, В. Н. Дурденевский. – М. : Изд-во ИМО, 1962. – 480 с.
30. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров — 2-е изд., перераб. и доп. — М.; СПб, 1997 – 1408 с
31. Бондаренко Г. П. Административный штраф, условия и порядок его применения в современный период : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / Г. П. Бондаренко. – Х., 1966. – 23 с.
32. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 214 с.
33. Будкін В. Проблеми і перспективи співробітництва між ЄС та Україною / В. Будкін // Економіка України. – 2000. – № 9. – С. 82–90.
34. Вasic Documents on Human Rights. Edited by Ian Brownlie of Wadham College, Oxford. [Oxford: Clarendon Press; Oxford University Press. 1971. – 527 р.
35. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність : навч. посіб. / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 124 с.
36. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави та права : навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – 4-те вид., доп. і перероб. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 224 с.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В. Т. Бусел, ред.-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
38. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н. В. Витрук. – М. : Наука, 1979. – 227 с.
39. Віза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0.
40. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод людини: питання теорії і практики : автореф. на здобуття наук. ступеня дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / Волинка Катерина Григорівна. – К., 2000. – 16 с.
41. Волинка К. Г. Проблеми становлення єдиного механізму забезпечення прав і свобод особи / К. Г. Волинка // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 3. – С. 38–48.
42. Гаврушко Ю. Ф. Правове регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Гаврушко Юлія Филимонівна. – К., 2005. – 204 с.
43. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР (государственное и материально-правовое исследование) / И. А. Галаган. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
44. Гамалій І. В. Теоретичні проблеми правового регулювання діяльності міліції щодо забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / Гамалій Ірина Вікторівна. – К., 2000. – 16 с.
45. Гарна І. О. Організаційно-правове регулювання міграційних процесів в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Іннаа Олександрівна Гарна. – Х., 2004. – 185 с.
46. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Герасименко Євген Станіславович. – К., 2000. – 21 с.
47. Голосніченко І. П. Напрямки реформування адміністративного права України / І. П. Голосніченко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 9–13.
48. Грабар Н. М. Адміністративно-правове забезпечення статусу біженців в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н. М. Грабар. – Л., 2007. – 16 с.
49. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т. 7 / М. С. Грушевський ; редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 1995. – 628 с. – (Пам’ятки історичної думки України).
50. Дрыгун М. Жизнь взаймы? Судьба 428 немецких переселенцев в Петродолинском / М. Дрыгун //Одесские известия. – 1993. – 2 февр.
51. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
52. Заремба А. візова політика Європейського Союзу в Україні як результат розширення ЄС на східВестник Одесского национального университета/ ОНУ імені І. І. Мечникова. - Одеса : Астропринт, 2009. - Том 14, Вип. 13: Сер. "Соціологія, політологія". – 717 с.
53. Заруба В. М. Історія держави і права України / В. М. Заруба. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 224 с.
54. Заставний Ф. Д. Українська діаспора (розселення українців у зарубіжних країнах) / Ф. Д. Заставний. – Л. : Світ, 1991. – 120 с.
55. Зведений план роботи МВС України з формування та впровадження в діяльність органів внутрішніх справ новітніх форм та методів роботи (“Банк ідей”) у першому півріччі 2008 року. – К. : МВС України, 2008.
56. Инструкцию по учету и регистрации иностранцев, выезду за границу и въезду в СССР советских граждан, выхода из советского гражданства и прием такового : Постанова НКВД СРСР від 26 жовтня 1936 року // Собрание законодательства СССР. – 1937. – № 70. – Ст. 328.
57. Ілюшик Ю. О. Паспортна система: історико-правові аспекти / Ю. О. Ілюшик // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2006. – № 1. – С. 46–55.
58. Інформація про виконання ДМС Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України [Електронний ресурс] : за станом на 25 листоп. 2011 р. – Режим доступу: http://www.dmsu.gov.ua/uk/nacionalni-plani-ta-derzhavni-programi-uradu/84-nacionalnij-plan-z-vikonanna-planu-dij-shhodo-liberalizaciji-jes-vizovogo-rezhimu-dla-ukrajini/573-zvit-pro-vikonanna-nacionalnogo-planu-z-vikonanna-planu-dij-shhodo-liberalizaciji-jevropejskim-sojuzom-vizovogo-rezhimu-dla-ukrajini.html.
59. Історія України: нове бачення : в 2 т. Т. 1 / [Гурій О. І., Ісаєвич Я. Д., Котляр М. Ф. та ін.]. – К. : Україна, 1995. – 715 с.
60. Катеринчук М. Д. Динаміка розвитку імміграційного законодавства США / М. Д. Катеринчук // Право України. – 1999. – № 5. – С. 99–102.
61. Катеринчук М. Д. Імміграційне законодавство Сполучених Штатів Америки (політико-правовий аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Катеринчук Микола Дмитрович. – К., 2001. – 15 с.
62. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. – Вид. 2-ге, допов. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 312 с.
63. Коваль І., Кузьмін Д. Регіональні виміри європейської та євроатлантичної інтеграції України: погляд з Одеського регіону // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. — К., 2004. — № 27. — С. 92-108.
64. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій / Л. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 106 с.
65. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. комент. / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – Вид. 3-тє. – К. : Алеута ; КНТ ; ЦУЛ, 2010. – 684 с.
67. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник / С. А. Комаров. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрайт, 1998. – 416 с.
68. Кондратьєв Я. Ю. Боротьба з організованою злочинністю в Україні (національний та міжнародний аспекти) / Я. Ю. Кондратьєв, А. І. Пясецький, П. Я. Кондратьєв // Науковий вісник НАВС України. – 2003. – № 1. – Ч. 2. –С. 14–20.
69. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
70. Консульський статут України [Електронний ресурс] : затв. Указом Президента України від 2 квіт. 1994 р. № 127/94. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/127/94.
71. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
72. Кримінально-процесуальний Кодекс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-05.
73. Кузьменко О. В. Адміністративно-правова протидія нелегальній міграції в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Кузьменко Оксана Володимирівна. – К., 2000. – 196 с.
74. Кузьмін Д. В. Расширение ЕС: последствия для Украины. — “Розвиток транскордонного співробітництва з регіонами країн-членів ЄС”/ Головне управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської облдержадміністрації. — Одеса: Астро-принт, 2007. — 60 с.
75. Лихова С. Про визначення поняття «правоохоронні органи» / С. Лихова // Радянське право. – 1984. – № 11. – С. 74–76.
76. Малиновська О. Завдання міграційної політики України в світлі візового діалогу ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eu.prostir.ua/library/246952.html.
77. Мельник Н. Г. Административная ответственность за нарушение паспортной системы : [учеб. пособие] / Н. Г. Мельник. – Киев : Науч.-исслед. и ред.-изд. отдел МВД КВШ им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 231 с.
78. Мельник П. В. Правознавство : навч. посіб. / П. В. Мельник. – Ірпінь : Акад. ДПС України, 2001. – 309 с.
79. Мельник Р. С. Місце правових норм у системі гарантій законності в діяльності органів виконавчої влади / Р. С. Мельник // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 4. – С. 126–132.
80. Миграция населения в странах СНГ, 1996 / подгот. К. Мессина ; Междунар. орг. по миграции (МОМ) ; Центр по техн. сотрудничеству по Европе и Центральной Азии. – Женева, 1997. – 165 с.
81. Мироненко О. М. Світоч української державності: політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради / О. М. Мироненко. – К. : Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, 1995. – 327 с.
82. Михальчук П. А. Історія України : курс лекцій : навч. посіб. / П. А. Михальчук. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – Тернопіль : Астон, 2003. – 272 с.
83. Мицик Ю. А. Історія України з найдавніших часів до кінця ХVІ ст. Ч. 1 / Мицик Ю. А., Власов В. С. – К. : КМ Академія, 2001. – 206 с.
84. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика : енциклопедія / за ред. Ю. Римаренко. – К. : Довіра, 1998. – 911 с.
85. Міліція України. – 2002. – № 8. – С. 28.
86. Мозоль А. Характеристика і аналіз міграційного законодавства та міграційних процесів в Україні / А. Мозоль // Право України. – 2001. – № 4. – С. 56–62.
87. Моин В. Б. Асимметрия приписавания в социологических опросах// Социологические исследования. 1991. - № 5. — С. 40-52.
88. Мосьондз С. О. Державна міграційна політика в сучасній Україні (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С. О. Мосьондз. – К., 2003. – 19 с.
89. Негодченко О. В. Деякі організаційні аспекти визначення механізму забезпечення реалізації прав, свобод і обов’язків людини й громадянина / О. В. Негодченко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003 – № 2. – С. 9–16.
90. Негодченко О. М. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Миколайович Негодченко. – Х., 2003. – 472 с.
91. О введении фотографических карточек на паспортах : постановление ЦВК и СНК СРСР // Сборник законов СССР. – 1937. – № 70. – Ст. 328.
92. О передаче в ведение НКВД и его местных органов иностранных отделов и столов исполнителльных комитетов : Постанова СНК СРСР від 4 жовтня 1935 року// Собрание законодательства СССР. – 1937. – № 70. – Ст. 328.
93. О трудовых книжках для нетрудящихся : Декрет від 5 жовтня 1918 року // Декреты советской власти : в 5 т. Т. 3. – М. : Госполитиздат, 1964. – С. 396–398.
94. Об изменении Положения о паспортах : постановление ЦВК и СНК СРСР // Сборник законов СССР. – 1935. – № 41. – Ст. 343.
95. Об оборудовании Главного управления Рабоче-крестьянской милиции при ОГПУ Союза ССР : постановление ЦВК и СНК СРСР // Сборник законов СССР. – 1932. – № 84. – Ст. 518.
96. Общая теория прав человека / рук. авт. кол. и отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 1996. – 509 с.
97. Олефір В. І. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. І. Олефір. – К., 2005. – 36 с.
98. Орзіх М. П. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні / М. П. Орзіх // Право України. – 1992. – № 4. – С. 16–19.
99. Освободившиеся страны и международное право : учеб. для вузов по спец. «Междунар. право» / И. П. Блищенко, М. Н. Копылов, В. В. Любомудрова и др. ; отв. ред. И. П. Блищенко. – М. : Междунар. отношения, 1987. – 261 с.
100. Палій М. В. Захист свободи совісті та напрями вдосконалення національного законодавства для забезпечення правоохоронної діяльності / М. В. Палій // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 1999. – № 1 – С. 81–91.
101. Палій Н. С. Система соціального захисту як діючий інструмент забезпечення соціальної безпеки / Н. С. Палій // Торгівля і ринок України. – 2003. – Вип. 15. – Т. 1. – С. 125–131.
102. Пахомов І. М. Радянське адміністративне право / І. М. Пахомов. – Л. : Львів. держ. ун-т, 1962. – 287 с.
103. Питання Державної міграційної служби України : указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 405/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – 18 квіт. – № 10. – Ст. 558.
104. План дій «Україна – Європейський Союз» від 12 лют. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693.
105. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_494.
106. План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_956.
107. Плецький С. Ф. Паспортна система Нової Січі (1734–1775) / С. Ф. Плецький // Український історичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 24–37.
108. Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / Погорілко В. Ф., Головченко В. В., Сірий М. І. – К. : Ін Юре, 1997. – 52 с.
109. Положение о въезде в СССР и выезде из СССР : постановление Совета Министров СССР // Собрание постановлений правительства СССР. – 1959. – № 13. – Ст. 80.
110. Положение о паспортах : постановление СНК СРСР // Сборник законов СССР. – 1940. – № 24. – Ст. 531.
111. Положение о паспортах : постановление ЦВК и СНК СРСР // Сборник Законов СССР. – 1932. – № 84. – Ст. 516.
112. Попов В. П. Паспортная система в СССР (1932–1976г.г.) / В. П. Попов // Социологические исследования. – 1995 . – № 8. – С. 33–37.
113. Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні : праці Львів. лабораторії прав людини Акад. прав. наук України / за ред. М. Рабіновича. – К. : Ін Юре, 1998. – 119 с.
114. Права человека : учеб. для вузов / отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : ИГПАН, 1999. – 534 с.
115. Правознавство : навч. посіб. / за заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Укр. інф.-прав. центр, 2002. – 386 с.
116. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : закон України від 8 лип. 2011 р. № 3671-VI // Урядовий кур’єр. –2011. – 16 серп. – № 149.
117. Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших законодавчих актів України : закон України від 5 черв. 2009 р. № 1474-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 44. – Ст. 656.
118. Про громадянство України : закон України від 18 січ. 2001 р. № 1636-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
119. Про державний кордон України [Електронний ресурс] : закон України від 4 листоп. 1991 р. № 1777-XII. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1777-12.
120. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб : закон України від 4 берез. 1998 р. № 160/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 236.
121. Про Державну прикордонну службу України : закон України від 3 квіт. 2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.
122. Про дипломатичний та службовий паспорти України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 27 жовт. 1992 р. № 515/92. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=153%2F98.
123. Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання : указ Президента України від 15 черв. 2001 р. № 435/2001 // Голос України. – 2001. – 20 черв. – № 108.
124. Про зайнятість населення [Електронний ресурс] : закон України вiд 1 берез. 1991 р. № 803-XII. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=803-12.
125. Про затвердження Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2007 р. № 831. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP07831Z.html.
126. Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 1 груд. 2003 р. № 1456. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1180-03.
127. Про затвердження Основних напрямків службової діяльності структурних підрозділів апарату МВС України та відповідних органів і підрозділів ГУМВС, УМВС, УМВСТ, внутрішніх військ МВС України по протидії нелегальній міграції : наказ МВС України від 31 лип. 2003 р. № 829. – К. : МВС України, 2008.
128. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 4 черв. 2007 р. № 795. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=795-2007-%EF.
129. Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном : розпорядження Президента України від 22 жовт. 1992 р. № 166/92 // Сборник распоряжений Президента Украины. – 1992. – Вып. 4 (октябрь–декабрь 1992 года). – С. 41–45.
130. Про затвердження Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1238. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1238-98-%EF.
131. Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правил проживання у пункті тимчасового розміщення біженців [Електронний ресурс] : наказ Держкомнацміграції від 5 верес. 2002 р. № 31. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0797-02.
132. Про затвердження Положення про Управління міліції міграційного контролю Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 20.02.2012 № 142 – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0380-12.
133. Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 26 черв. 1992 р. № 2503-ХІІ. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2503-12.
134. Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 1 листоп. 1999 р. № 2028 // Офіційний вісник України. – 1999. – 19 листоп. – № 44.
135. Про затвердження Порядку оформлення, видачі, повернення, зберігання і знищення дипломатичних та службових паспортів України : постанова Кабінету Міністрів України від 27 листоп. 1998 р. № 1873 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. – 17 груд.
136. Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 1 черв. 2011 р. № 567. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=567-2011-%EF.
137. Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння : наказ МВС України, Мінфін України та Мінекономіки України від 5 жовт. 2007 р. № 369/1105/336 // Офіційний вісник України. – 2007. – 12 листоп. – № 83.
138. Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах попуску через державний кордон для автомобільного сполучення : наказ Державної митної служби від 11 черв. 2008 р. № 505/642 // Офіційний вісник України. – 2008. – 29 серп. – № 62.
139. Про затвердження Типового порядку обробки персональних даних у базах персональних даних [Електронний ресурс] : наказ Міністерства юстиції України від 30 груд. 2011 р. № 3659/5. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0001-12.
140. Про захист персональних даних [Електронний ресурс] : закон України від 1 черв. 2010 р. № 2297-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17.
141. Про захист персональних даних [Електронний ресурс] : закон України від 1 черв. 2010 р. № 2297-VI. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2297-17.
142. Про імміграцію [Електронний ресурс] : закон України вiд 7 черв. 2001 р. № 2491-III. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2491-14.
143. Про інформацію : закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. –