АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СТАХУРА ІГОР БОГДАНОВИЧ
УДК 342.951:351.75

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ
З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Остапенко Олексій Іванович,
доктор юридичних наук, професор

Львів
2011
ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………….…………….…..4
Розділ 1. Місце та роль громадських формувань з охорони громадського порядку у системі профілактики правопорушень……....... 10
1.1....Історіографія участі громадськості у профілактиці правопорушень……………………………………………………………………10
1.2. Система профілактики правопорушень та місце у ній громадських формувань з охорони громадського порядку ......................................................28
1.3...Адміністративно-правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень ...........46
Висновки до першого розділу......................................................................64

Розділ…2.....Адміністративно-правове забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень ..........................................................................67
2.1...Принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень .............................67
2.2. .Права та обов’язки громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень ..................................................82
2.3. Організація профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку .........................................................................101
Висновки до другого розділу.....................................................................119

Розділ....3....Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку з іншими суб’єктами профілактики правопорушень……………………………………………………………..…123
3.1...Засади взаємодії громадських формувань з органами внутрішніх справ, органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями у профілактиці правопорушень .............................................123
3.2.. Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку з окремими підрозділами ОВС у профілактиці правопорушень .....................139
Висновки до третього розділу...................................................................154

Висновки ....................................................................................................157

Додатки ......................................................................................................162

Список використаних джерел ...............................................................174

ВСТУП

Актуальність досліджень у юридичній науці питань, пов’язаних із профілактикою правопорушень, є достатньо високою. Передусім, слід зазначити, що в сучасних умовах серед заходів протидії адміністративній деліктності найбільшим потенціалом наділені запобіжні заходи. Лише профілактика дозволяє усунути саму загрозу протиправного діяння, не допустити того, що може завдати шкоду законним інтересам і правам та свободам громадян. У зв’язку з цим важливими є дослідження умов ефективності функціонування системи профілактики правопорушень та забезпечення її нормами адміністративного права. Однією з таких умов вважається залучення громадськості до зазначеної роботи. У Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 1911-р [1], зазначається, що однією з основних причин, які зумовили посилення соціального фактора вчинення правопорушень, є відсутність дієвого механізму участі громадськості у забезпеченні правопорядку в державі. Певні неузгодженості нормативно-правової бази, формальне ставлення посадових осіб до цього важливого для суспільства напряму діяльності вимагає нових підходів щодо пояснення актуальності діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень.
У науковій літературі профілактика правопорушень вважається однією з основних функцій громадських формувань з охорони громадського порядку. Не применшуючи їхньої ролі у попередженні злочинів, доцільно відзначити, що ці суб’єкти значну кількість своїх завдань виконують у сфері профілактики адміністративних правопорушень. Це зумовлено тим, що, по-перше, функціонування громадських формувань відбувається у сфері охорони громадського порядку, де переважна кількість суспільних відносин регулюється адміністративно-правовими та адміністративно-процесуальними нормами. Ці ж норми та відносини, що виникають на їх основі, спрямовані, передусім, на попередження адміністративних проступків. По-друге, законодавство наділяє громадські формування статусом активного учасника адміністративно-деліктного процесу, надаючи їм можливість застосовувати заходи адміністративного примусу та зобов’язуючи вживати заходів щодо попередження адміністративних правопорушень.
Про актуальність обраної теми свідчать також пошуки науковців щодо вдосконалення профілактичної роботи громадських формувань з охорони громадського порядку. Їхні праці присвячені вирішенню теоретичних і практичних питань профілактики правопорушень, у тому числі й адміністративних, шляхом покращення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку. Певною мірою ці питання були об’єктом дослідження в наукових працях Г.А. Аванесова, В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, Ю.Д. Блувштейна, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, А.Є. Жалінського, Д.П. Калаянова, А.П. Клюшниченка, М.В. Коваліва, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, А.П. Коренєва, М.В. Костицького, Г.М. Міньковського, О.М. Музичука, Ю.С. Назара, О.І. Остапенка, В.М. Плішкіна, В.І. Ремньова та інших учених із різних галузей права.
Зв’язок з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та у контексті наукових досліджень за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – з’ясувати адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Відповідно до мети було поставлено такі завдання:
- здійснити історико-правовий аналіз становлення, розвитку і функціонування інституту участі громадськості у профілактиці адміністративних правопорушень та злочинів;
- визначити місце громадських формувань з охорони громадського порядку в системі профілактики правопорушень;
- з’ясувати поняття та елементи адміністративно-правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;
- охарактеризувати основні принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;
- розглянути права та обов’язки громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;
- визначити основні засади організації профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку;
- розкрити зміст і форми взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку з іншими суб’єктами профілактики правопорушень;
- розробити пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства України про діяльність громадських формувань щодо профілактики адміністративних правопорушень та злочинів.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у процесі діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень.
Предметом дослідження обрано адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних підходів та методів. Зокрема, використання історико-правового методу сприяло дослідженню процесів становлення та розвитку інституту участі громадськості в діяльності щодо профілактики правопорушень (підрозділ 1.1). За допомогою логіко-семантичного і системно-функціонального методів визначено місце громадських формувань у системі профілактики правопорушень, а застосування формально-юридичного методу сприяло розкриттю принципів, прав та обов’язків громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2). Статистичний метод використовувався для виявлення недоліків правового регулювання та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень (підрозділ 3.1). Метод моделювання був застосований у формулюванні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення та підвищення ефективності їх діяльності, а також взаємодії органів внутрішніх справ та громадських формувань (підрозділ 3.2, висновки).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням адміністративно-правових засад діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Зокрема:
уперше:
- проведено поглиблений аналіз ознак та елементів адміністративно-правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;
- запропоновано більш оптимальну систематизацію принципів діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень з урахуванням чинних адміністративно-правових засад;
- обґрунтовано необхідність включення у план роботи громадського формування з питань охорони громадського порядку додаткового розділу «Організація профілактики адміністративних правопорушень та злочинів»;
- запропоновано перелік організаційно-правових вимог, яких доцільно дотримуватися під час планування діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;

удосконалено:
- зміст та ознаки поняття взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку з органами внутрішніх справ, органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями щодо забезпечення профілактики правопорушень;
- теоретичний зміст елементів, що характеризують громадські формування з охорони громадського порядку як суб’єктів профілактики правопорушень;
- систематизацію критеріїв класифікації прав та обов’язків громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;
набули подальшого розвитку:
- обґрунтування необхідності врахування у сучасних умовах позитивного історичного досвіду участі громадських формувань у профілактиці правопорушень;
- організаційно-правові підходи щодо проведення управлінських операцій та процедур у сфері охорони громадського порядку та профілактики правопорушень громадськими формуваннями;
- існуюча класифікація форм виконання членами громадських формувань заходів профілактичного впливу на порушників громадського порядку;
- тлумачення змісту координаційної діяльності ОВС, органів місцевого самоврядування щодо громадських формувань з охорони громадського порядку у профілактиці правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у:
- науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблематики діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;
- правотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;
- правозастосовній діяльності – для покращення профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, зокрема щодо підвищення ефективності застосування у вказаній сфері заходів адміністративного впливу;
- навчальному процесі – для викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ОВС», «Судові та правоохоронні органи», «Профілактика правопорушень», а також у системі службової підготовки працівників ОВС і членів громадських формувань з охорони громадського порядку.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та отримали позитивну оцінку, а також на: міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу (Львів, ЛьвДУВС, 20 листопада 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (Львів, ЛьвДУВС, 2008 р.); науково-звітній конференції факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (Львів, ЛьвДУВС, 5 березня 2008 р.); науково-практичному семінарі «Адаптація національного законодавства у сфері міграції до міжнародних стандартів» (Львів, ЛьвДУВС, 30 січня 2009 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження, висвітлені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях із юридичних наук, та у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, пов’язане з формуванням та характеристикою адміністративно-правових засад діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Методологічною основою для вирішення проблем діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень стала сукупність загальних, галузевих та спеціальних методів дослідження, що сприяло отриманню нових за змістом наукових результатів та впровадженню їх у практику діяльності ОВС. До основних результатів дослідження належать такі:
1. Аналіз процесу становлення та розвитку участі громадян в охороні громадського порядку дозволяє стверджувати, що позитивний історичний досвід попереджувальної роботи громадськості може і повинен бути втілений в правоохоронну та профілактичну діяльність сучасних громадських формувань України.
У сучасних умовах існують різні оцінки досвіду участі громадськості у профілактиці правопорушень, його наявність навіть за невеликий період розвитку незалежної України. У минулому громадськість, що брала участь в охороні громадського порядку та попередженні адміністративних правопорушень і злочинів, була наділена доволі широким колом повноважень, а її діяльність мала належне забезпечення на нормативно-правовому рівні. При цьому норми адміністративного права виконували визначальну роль у такому забезпеченні. Використання адміністративно-правових норм для профілактики власне адміністративних правопорушень громадськими формуваннями з охорони громадського порядку сприяло запобіганню правопорушень та їх профілактиці.
2..Аналіз законодавства та практичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку дозволяє стверджувати, що їм притаманні всі ознаки суб’єкта, наділеного управлінськими та виконавчими повноваженнями у сфері профілактики правопорушень (цілеспрямовано здійснюють профілактику правопорушень; мають можливість обирати лінію поведінки, що зумовлюється конкретним станом об’єкта впливу і межами, визначеними системою; пов’язані з іншими суб’єктами організаційними відносинами). У системі профілактики правопорушень громадські формування належать до групи суб’єктів безпосереднього управління окремими напрямами і ділянками профілактичної діяльності.
3..Адміністративно-правовий статус громадського формування з охорони громадського порядку у сфері профілактики адміністративних правопорушень та злочинів – це закріплена нормами адміністративного права сукупність ознак, які визначають його правове становище у відносинах із державними та самоврядними органами, фізичними і юридичними особами під час планування та здійснення профілактичних заходів. Реалізація правового статусу громадського формування у сфері профілактики правопорушень містить сукупність завдань, функцій, компетенцію, які є основою структурно-організаційного блоку його діяльності.
4. Принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень виконують суттєву роль у забезпеченні ефективності функціонування системи профілактики правопорушень. Тому на законодавчому рівні необхідно детальніше і ширше визначити систему принципів такої діяльності, взявши за основу поділ їх на соціально-правові (гуманізм, законність, гласність, наукова обґрунтованість) та організаційні (плановість, цілеспрямованість, безперервність, розмежування компетенції, оптимальність та ефективність, поєднання колегіальності та єдиноначальності, взаємодія та координація тощо). Вказані принципи мають бути спрямовані на дотримання прав людини та громадянина у профілактичній діяльності громадських формувань, зокрема недопущення розголошення особистих даних людини, отриманих у процесі здійснення профілактичних заходів, адекватності методів та засобів профілактики деліктній ситуації тощо.
5. Діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку свідчить про те, що норми законодавства, які регулюють відносини у сфері профілактики правопорушень, недостатньо структуровані та систематизовані, що зумовлює необхідність їх класифікації щодо захищеності прав та обов’язків, а також віднесення тих чи інших прав (обов’язків) до заходів переконання та адміністративного примусу.
6..Зміст організації профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку визначається управлінськими операціями та процедурами, що мають циклічний характер та спрямовані на підготовку і прийняття управлінського рішення, а також на організацію його виконання. Виконання членами громадських формувань запланованих профілактичних заходів здійснюється за допомогою таких основних форм: патрулювання, виставлення постів, участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, участь у рейдах та інших організаційно-правових заходах.
Належній організації профілактики правопорушень має сприяти дотримання науково обґрунтованих вимог, особливо щодо планування профілактичної роботи. Зокрема, планування повинно бути колективним як за колом учас¬ників складання плану, так і за колом його виконавців, виконавці плану повинні мати необхідні повноваження, намічені заходи повинні взаємоузгоджуватись і не суперечити один одному, заходи слід планувати з урахуванням конкретної обстановки в певній місцевості, плани повинні охоплювати поточні та перспективні питання діяльності громадського формування і відповідати вимогам стабільності та гнучкості, тобто можливість зміни плану наступає лише у випадках суттєвих змін оперативної обстановки чи інших важливих чинників діяльності громадських формувань.
7. У плані діяльності громадського формування обов’язково мають бути відображені заходи щодо профілактики правопорушень. Зокрема, до плану роботи громадського формування необхідно включити розділ «Організація профілактики адміністративних правопорушень та злочинів», який би включав такі підрозділи:
- «Організація навчання осіб, які беруть участь у профілактиці адміністративних правопорушень та злочинів»;
- «Організація заходів загальної профілактики адміністративних правопорушень та злочинів»;
- «Організація заходів індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень та злочинів».
8. Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку та ОВС, органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій у профілактиці правопорушень проявляється як процес взаємовпливу зазначених суб’єктів один на одного та на об’єкт профілактики притаманними кожному учасникові засобами, методами і формами для досягнення спільної профілактичної мети. Така взаємодія здійснюється переважно в межах адміністративно-правового регулювання відносин у сфері охорони громадського порядку та профілактики правопорушень, регламентується нормами адміністративного законодавства, а її зміст має адміністративно-правову природу.
9. Аналіз нормативно-правових актів та наукових досліджень дозволяє стверджувати, що ОВС, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації наділені координаційними повноваженнями щодо громадських формувань. Зміст координаційної діяльності ОВС, органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо громадських формувань у профілактиці правопорушень проявляється через застосування організаційних (проведення занять з членами громадських формувань на базі ОВС; проведення інструктажів членів громадських формувань; спільна з керівництвом громадських формувань розробка профілактичних заходів тощо) та контрольних (кожен працівник міліції при спільному з членами громадського формування несенні наряду є старшим; інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями здійснюють контроль за організацією роботи на громадських пунктах охорони порядку тощо) повноважень.
10..Серед підрозділів ОВС основними суб’єктами взаємодії з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку у профілактиці адміністративних правопорушень та злочинів виступають служби міліції громадської безпеки. При цьому найбільший обсяг повсякденної роботи щодо координації профілактичної діяльності громадських формувань здійснює дільничний інспектор міліції. Серед інших служб ОВС активно взаємодіють із громадськими формуваннями підрозділи кримінальної міліції у справах дітей, патрульної служби, державної автомобільної інспекції, карного розшуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про схвалення Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р // Офіційний вісник України. – 2010 р. – № 75. – Ст. 2675.
2. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: монографія / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
3. Римаренко Ю.І. Розвиток наук поліцейського та адміністративного права в Україні // Антологія української юридичної думки. В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 5: Поліцейське та адміністративне право / упорядники: Ю.І. Римаренко, В.Б. Авер’янов, І.Б. Усенко. – К.: Юридична книга, 2003. – 600 с.
4. Подоляка А.М. Адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.М. Подоляка. – К., 2009. – 381 с.
5. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / О.М. Бандурка. – Х.: Основа, 1996. – 398 с.
6. Остапенко О.І. Профілактика адміністративних правопорушень (адміністративно-правовий аспект) / О.І. Остапенко. – Львів, 2001. – 155 с.
7. Додин Е.В. Административная деликтология: курс лекций / Е.В. Додин. – Одесса: БАХВА, 1997. – 116 с.
8. Курс кримінології: Особлива частина: підручник: У 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
9. Колпаков В.К. Взаимодействие участкового инспектора милиции с формированиями общественности: учебное пособие / В.К. Колпаков. – К.: НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 100 с.
10. Музичук О.М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О.М. Музичук. – Х., 2003. – 19 с.
11. Гаврилов А.М. Привлечение населения к участию в борьбе с преступностью / А.М. Гаврилов, В.В. Степанов. – М.: Юрлитинформ, 2007. – 216 с.
12. Бабінова О.О. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю: теоретико-методологічний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / О.О. Бабінова. – К., 2006. – 16 с.
13. Тарасов И.Т. Очерки науки полицейского права // Антологія української юридичної думки. В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 5: Поліцейське та адміністративне право; упорядники Ю.І. Римаренко, В.Б. Авер’янов, І.Б. Усенко. – К.: Юридична книга, 2003. – С. 180–296.
14. Шелкопляс В.А. Полицейская реформа в России в 60-х годах XIX века / В.А. Шелкопляс. – Минск, 1981. – 49 с.
15. Корнилов А.А. Курс истории России 19 века / А.А. Корнилов. – М., 1993. – 653 с.
16. Попов Ю.В. Проблемы осуществления полномочий органов местного самоуправления в области обеспечения законности, правопорядка, прав и свобод человека и гражданина (на примере субъектов Российской Федерации, находящихся в пределах Южного федерального округа): дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ю.В. Попов; Ставропольский Государственный университет. – Ставрополь, 2004. – 233 с.
17. Алексеев А.И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы: монография / А.И. Алексеев, С.И. Герасимов, А.Я. Сухарев. – М.: НОРМА, 2001. – 496 с.
18. Мироненко О.М. Вільне козацтво // Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 1: А–Г. – 1998. – С. 474–475.
19. Щербатюк В.М. Органи охорони правопорядку південної Київщини на початку XX століття / В.М. Щербатюк // Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми, міжнародний досвід: зб. наук. праць; Київський національний університет внутрішніх справ. – К.: Атіка, 2006. – С. 119–126.
20. Вільне козацтво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.
21. Мироненко О.М. Вільне козацтво в УНР / О.М. Мироненко // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: словник-довідник; за ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – С. 59–63.
22. Калюк О.М. Правові засади участі вільного козацтва в охороні громадського порядку в Україні за часів Центральної Ради / О.М. Калюк // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 5. – С. 254–260.
23. Громадські формування з охорони громадського порядку і боротьба зі злочинністю: минуле і сьогодення // Міліція України. – 2001. – № 3. – С. 14.
24. Терлюк І.Я. Організаційно-правові засади пошуку та випробовування функцій правоохоронних органів в українських національних державних формаціях (спроба порівняльного аналізу на прикладі Директорії УНР) / І.Я. Терлюк // Порівняльне правознавство: загальнотеоретичні та галузеві аспекти: тези доповідей учасників круглого столу (22 травня 2009 р.). – Львів, ЛьвДУВС, 2009. – С. 199–204.
25. Брухаль О.Б. Становлення та розвиток форм співпраці органів правопорядку з населенням на теренах України / О.Б. Брухаль // Митна справа. – 2009. – № 3. – Частина 2. – С. 69–74.
26. Народна міліція УНР за часів Директорії // Іменем закону. – 2006. – № 22. – С. 26.
27. Каблов Д. Генеза проблем існування громадських формувань з охорони громадського порядку / Д. Каблов // Право України. – 2006. – № 5. – С. 157–161.
28. Яровий С.М. Форми участі громадськості в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями за часів радянської влади / С.М. Яровий // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип. 28. – С. 47–53.
29. Иванова В.С. Предупреждение преступлений негосударственными субъектами в России: монография / В.С. Иванова, А.Н. Павлухин, Н.Д. Эриашвили. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2008. – 159 с.
30. Севастьянов С.С. Институт сельских исполнителей как организационная форма участия трудящегося крестьянства в охране общественного порядка (1924–1932 гг.) / С.С. Севастьянов // Труды Академии МВД СССР. Участие трудящихся в охране общественного порядка. – М., 1986. – С. 141–145.
31. Желудкова Т.И. Некоторые проблемы участия трудящихся в охране общественного порядка в конце двадцатых годов / Т.И. Желудкова // Труды Академии МВД СССР. Участие трудящихся в охране общественного порядка. – М., 1986. – С. 134–140.
32. Еропкин М.И. Участие трудящихся в охране общественного порядка / М.И. Еропки. – М., 1959. – 187 с.
33. Предупреждение преступлений и административных правонарушений органами внутренних дел: учебник для студентов вузов / В.Я. Кикоть, С.Я. Лебедев, Н.В. Румянцев и др. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2009. – 496 с.
34. Криминология. Исправительно-трудовое право. История юридической науки: монография / А.С. Шляпошников, О.Ф. Шишов, С.Г. Келина и др. – М.: Наука, 1977. – 192 с.
35. Кобалевский В.Л. Очерки советского административного права // Антологія української юридичної думки. В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 5: Поліцейське та адміністративне право / упорядники: Ю.І. Римаренко, В.Б. Авер’янов, І.Б. Усенко. – К.: Юридична книга, 2003. – С. 509–571.
36. Евтихиев И.И. Административное право СССР: учебник / И.И. Евтихиев, В.А. Власов. – М.: Юрид. издат, 1940. – 431 с.
37. Лозбяков В.П. Административно-правовые меры предупреждения преступности / В.П. Лозбяков, С.С. Овчинский. – М., Юрид. лит., 1978. – 152 с.
38. Соколов Ю.А. Участие трудящихся в охране общественного порядка / Ю.А. Соколов. – М., 1962. – 97 с.
39. Миралиев Б. Участие трудящихся в охране общественного порядка / Б. Миралиев, К. Мирзажанов. – М.: Юрид. лит., 1963. – 212 с.
40. Джафарова О.В. Правові основи партнерства міліції і населення: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.В. Джафарова. – Х., 2003. – 206 с.
41. Колпаков В.К.Участие населения в обеспечении и охране общественного порядка: методическая разработка / В.К. Колпаков. – К.: НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 46 с.
42. Михайленко П.П. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т. / П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв. – К.: Генеза, 2000. – Т. 3: 1946–1990. – 616 с.
43. Коли громада відчуває захищеність // Іменем Закону. – 2006. – № 32. – С. 14–15.
44. Михайленко П. Минуле і сьогодення / П. Михайленко // Форпост. – 2001. – № 3. – С. 26.
45. Михайленко П. Громадські формування з охорони порядку і боротьба зі злочинністю: минуле і сьогодення / П. Михайленко // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьев, Є.М. Моісеєв, В.Я. Тацій та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – Т. 3: Поліцейський менеджмент: історія та сучасність. – С. 112–114.
46. Ісаєв В. Народним дружинам – 40 років / В. Ісаєв // Міліція України. – 1998. – № 9. – С. 19.
47. Про затвердження типових штатів та Типового положення про підрозділи органів внутрішніх справ по роботі з населенням та громадськими формуваннями: Наказ МВС України від 24.06.97 р. № 400.
48. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності ОВС та громадських формувань з охорони громадського порядку: Указ Президента України від 16.06.99 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 15 липня.
49. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
50. Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 57. – Ст. 315.
51. Андрєєва О.Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове і банкове право» / О.Б. Андрєєва. – Х., 1999. – 17 с.
52. Социальная профилактика правонарушений в социалистическом обществе / Д.А. Керимов и др. – М.: Мысль, 1978. – 150 с.
53. Поволоцька С.Г. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (адміністративно-управлінське дослідження): дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.Г. Поволоцька. – Х., 2005. – 214 с.
54. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996– 2000 роки: Указ Президента України від 17 вересня 1996 року № 837 // Збірник Указів Президента України. Вип. № 3. Частина II (серпень–вересень 1996 року). – К. – 1996.
55. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001–2005 роки: Указ Президента України від 25.12.2000 р. № 1376 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2258.
56. Концепція Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006–2008 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.06 р. № 116-р // Офіційний вісник України. – 2006. – № 29. – Ст. 156.
57. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профілактика / Г.А. Аванесов. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 528 с.
58. Голоднюк М.Н. Предупреждение преступности: учебное пособие / М.Н. Голоднюк. – М.: Изд-во МГУ. – 1990. – 112 с.
59. Коваленко О.И. Курс лекций по криминологии и профилактике преступности / О.И. Коваленко, В.П. Филонов. – Донецк: Донеччина, 1995. – 591 с.
60. Курс кримінології: підручник: У 2 кн. Загальна частина / за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
61. Омельянчик С.В. Попередження адміністративної деліктності: поняття, актуальні питання термінології / С.В. Омельянчик // Митна справа. – 2009. – № 5 (частина 2). – С. 206–211.
62. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: навч.-методич. посібник / В.М. Оржеховська. – К.: ВіАн, 1996. – 352 с.
63. Криминология: учебник для вузов / под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. А.И. Долговой. – М.: НОРМА, 2001. – 784 с.
64. Блувштейн Ю.Д. Профилактика преступлений: учеб. пособие / Ю.Д. Блувштейн, М.И. Зырин, В.В. Романов. – Мн.: изд-во «Университетское», 1986. – 287 с.
65. Белякова О.М. и др. Охрана прав несовершеннолетних: пособие / О.М. Белякова. – М.: Знание, 1983. – 192 с.
66. Білий П.М. Основи профілактики злочинів на транспорті: навч. посібник / П.М. Білий, С.О. Баранов. – К.: УКРІНФОРМ, 2001. – 196 с.
67. Игошев К.Е. Социальные аспекты предупреждения правонарушений / К.Е. Игошев, И.В. Шмаров. – М.: Юридическая литература, 1970. – 176 с.
68. Литвинов А.Н. Профилактика преступлений. От теории к практике: научно-практич. пособие / А.Н. Литвинов, Т.С. Гавриш. – М.: ЭКМОС, 2003. – 160 с.
69. Саркисов Г.С. Социальная система предупреждения преступности / Г.С. Саркисов. – Ереван, 1975. – 160 с.
70. Клюєв О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ / О. Клюєв // Право України. – 2005. – № 3. – С. 98–101.
71. Назар Ю.С. Взаємодія територіальних органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю.С. Назар. – Львів, 2007. – 210 с.
72. Остапенко О.І. Поняття і система суб’єктів та об’єктів профілактики адміністративних правопорушень / О.І. Остапенко // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 1. – С. 119–123.
73. Зудин В.Ф. Социальная профилактика преступлений / В.Ф. Зудин. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1983. – 188 с.
74. Криминология: учебник для юридических вузов / Р.М. Акутаев, В.Н. Бурлаков, В.В. Вандышев и др.; под ред. В.Н. Бурлакова, В.П. Сальникова. – СПб.: Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. – 576 с.
75. Курс советской криминологии: Предупреждение преступности / В.К. Звирбуль, И.И. Карпец, Б.В. Коробейников и др. – М.: Юрид. лит., 1986. – 352 с.
76. Квітка Я.М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Я.М. Квітка. – К., 2002. – 226 с.
77. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К. – Ірпінь: Перун, 2002. – 1440 с.
78. Бандурка А.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: монография / А.М. Бандурка, Л.М. Давыденко. – Х.: Основа, 2003. – 368 с.
79. Щедрин Н.В. Основы общей теории предупреждения преступности: учебное пособие / Н.В. Щедрин. – Красноярск: КГУ, 1999. – 56 с.
80. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение: монография / В.П. Филонов. – Донецк: Донеччина, 1999. – 640 с.
81. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / К.Л. Бугайчук. – Х., 2002. – 243 с.
82. Оніщенко Н. Система / Н. Оніщенко // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьев, В.Я. Тацій та ін. – К.: Ін Юре, 2003. – Т. 1: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – С. 950–951.
83. Криминология / Г.М. Миньковский, Н.Ф. Кузнецова, А.И. Гуров и др. – М., Изд-во МГУ, 1994. – 415 с.
84. Теоретические основы предупреждения преступности / Ю.М. Антонян, А.Э. Жалинский, В.К. Звирбуль и др. – М.: Юрид. лит., 1977. – 256 с.
85. Жалинский А.Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / А.Э. Жалинский, М.В. Костицкий. – Львов: Вища школа, 1980. – 212 с.
86. Вицин С.Е. Системный подход к преступности / С.Е. Вицин. – М., 1980. – 178 с.
87. Назар Ю. Взаємодія суб’єктів системи профілактики адміністративних правопорушень / Ю. Назар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 276–283.
88. Боков А.В. Организация борьбы с преступностью: монография / А.В. Боков. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, Закон и право, 2003. – 234 с.
89. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми: монографія / О.Г. Кальман. – Х.: Гімназія, 2003. – 154 с.
90. Кудрявцев В.Н. Стратегии борьбы с преступностью / В.Н. Кудрявцев.–М.: Юристъ, 2003. – 235 с.
91. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів: монографія / О.М. Литвинов. – Херсон: Олді-плюс, 2003. – 257 с.
92. Позюбанов Р.П. Правове регулювання участі громадян у запобіганні та розкритті злочинів / Р.П. Позюбанов // Південноукраїнський правовий часопис. – 2008. – № 1. – С. 45–47.
93. Остапенко О.І. Адміністративно-правовий захист встановленого порядку в Україні: навчальний посібник / О.І. Остапенко, Л.О. Остапенко. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – 345 с.
94. Назар Ю.С. Громадські формування з охорони громадського порядку як суб’єкти профілактики адміністративних правопорушень / Ю.С. Назар // Митна справа. – 2004. – № 6. – С. 77–81.
95. Константинов П.Ю. Административно-деликтная политика как одно из направлений административной реформы в Российской Федерации / П.Ю. Константинов, А.К. Соловьева, А.П. Стуканов // Правоведение. – 2007. – № 1. – С. 5–20.
96. Коваленко В.В. Організація профілактики економічної злочинності в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В.В. Коваленко. – Х., 2004. – 398 с.
97. Стан та структура злочинності в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/
98. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина): підручник / авт. колектив; [Ю.І. Римаренко, Є.В. Моісєєв, В.І. Олефір – керівники]. – К.: КНТ, 2008. – 816 с.
99. Музичук О.М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О.М. Музичук. – Х., 2003. – 193 с.
100. Лихолоб В.Г. Правовые и нравственные вопросы предупреждения преступности органами внутренних дел: учебное пособие / В.Г. Лихолоб. – К.: НИиРИО Украинской академии внутренних дел, 1992. – 119 с.
101. Тарахонич Т. Правовий статус / Т. Тарахонич // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьев, Є.М. Моісеєв, В.Я. Тацій та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – Т. 1: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – С. 764–765.
102. Дідич О.В. Адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.В. Дідич. – Одеса, 2004. – 195 с.
103. Кучинский В.А. Личность. Свобода. Право / В.А. Кучинский. – М.: Наука, 1978. – 208 с.
104. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР / Н.В. Витрук. – М.: Юридическая литература, 1985. – 175 с.
105. Єрмоленко Д.О. Правовий статус людини і громадянина в Україні як соціальній державі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01. «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д.О. Єрмоленко. – Х., 2002. – 20 с.
106. Павленко П.І. Правовий статус службовця органів внутрішніх справ: проблеми загальної теорії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01. «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / П.І. Павленко. – Донецьк, 2003. – 22 с.
107. Рябцева Я.Г. Правовий статус арбітражного керуючого: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / Я.Г. Рябцева. – К., 2006. – 20 с.
108. Савенко М.Д. Правовий статус Конституційного Суду України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 «Конституційне право» / М.Д. Савенко. – Х., 2001. – 20 с.
109. Чеботарьова Ю.А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю.А. Чеботарьова. – Х., 2005. – 22 с.
110. Бояринцева М.А. Адміністративно-правовий статус громадянина України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М.А. Бояринцева. – К., 2005. – 21 с.
111. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.В. Шестаков. – Х., 2003. – 19 с.
112. Янюк Н.В. Адміністративно-правовий статус посадової особи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Н.В. Янюк. – Львів, 2002. – 19 с.
113. Армаш Н.О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.О. Армаш. – К., 2005. – 15 с.
114. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.В. Лебідь. – Х., 2004. – 20 с.
115. Подоляка А.М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.М. Подоляка. – Х., 2004. – 17 с.
116. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. академіка С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.
117. Армаш Н.О. Керівник органу виконавчої влади: адміністративно-правовий статус / Н.О. Армаш. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – 248 с.
118. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.
119. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навчальний посібник / С.Г. Стеценко. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
120. Додіна Є.Є. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Є.Є. Додіна. – Одеса, 2002. – 174 с.
121. Дідич О.В. Адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.В. Дідич. – Одеса, 2004. – 19 с.
122. Долгополов А.М. Організаційно-правові питання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.М. Долгополов. – К., 2007. – 19 с.
123. Каблов Д.С. Адміністративно-правовий статус членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Д.С. Каблов. – Х., 2008. – 20 с.
124. Теорія управління в органах внутрішніх справ: навч. посіб. / за ред. В.А. Ліпкана. – К.: КНТ, 2007. – 884 с.
125. Зарипов З.С. Правовое обеспечение эффективности профилактики правонарушений / З.С. Зарипов. – Ташкент, 1988. – 60 с.
126. Ортинський В.Л. Управління в органах виконавчої влади України: навч. посіб. / В.Л. Ортинський, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.
127. Про затвердження Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов’язки члена такого формування: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2259.
128. Бахрах Д.Н. Административное право: учебник для вузов / Д.Н. Бахрах. – М., 1996. – 357 с.
129. Іванов Ю.Ф. Кримінологія: навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 264 с.
130. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации / Б.М. Лазарев. – М.: Юрид. лит-ра, 1972. – 280 с.
131. Бачило И.П. Функции органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации / И.П. Бачило. – М.: Юрид. лит-ра, 1976. – 198 с.
132. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. – К.: Наукова думка, 1979. – 150 с.
133. Ващук О.В. Визначення та класифікація функцій громадських організацій України / О.В. Ващук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – № 3–4. – С. 191–195.
134. Крупчан О. Компетенція центральних органів виконавчої влади / О. Крупчан // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 2. – С. 47–59.
135. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
136. Шемшученко Ю.С. Правовий статус / Ю.С. Шемшученко, Н.М. Пархоменко // Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 1998. Т. 5: П–С. – 2003. – С. 44.
137. Свердлык Г.А. Принципы советского гражданского права / Г.А. Свердлык. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1985. – 199 с.
138. Колодій А.М. Принципи права України: монографія / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер. – 1998. – 208 с.
139. Данильєва І.Е. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.Е. Данильєва. – К., 2005. – 20 с.
140. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. І: А–Є. – 910 с.; Т. ІІ: Ж–ОБД. – 910 с.; Т. ІІІ: ОБЕ–РОБ. – 927 с.; Т. ІV: РОБ–Я. – 941 с.
141. Правознавство: підручник / за редакцією В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 749 с.
142. Адміністративне право України: підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.; за ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
143. Адміністративна діяльність міліції: підручник / за заг. ред. акад. ПАрНУ, проф. О.М. Бандурки. – Х.: Вид-во НУВС, 2004. – 448 с.
144. Криминология: учебник для вузов / под ред. проф. В.Д. Малкова. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Юстицинформ, 2006. – 528 с.
145. Адміністративна діяльність: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / М.В. Ковалів, З.Р. Кісіль, Д.П. Калаянов та ін. – К.: Правова єдність, 2009. – 432 с.
146. Литвинов О.М. Адміністративно-територіальна координація діяльності суб'єктів профілактики злочинів в Україні на місцевому рівні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О.М. Литвинов. – Х., 2002. – 19 с.
147. Загальна декларація прав людини (резолюція ГА ООН 217А/Ш/1948) // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
148. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
149. Серьогін В.О. Конституційний принцип гласності у діяльності органів державної влади України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 «Конституційне право» / В.О. Серьогін. – Х., 1999. – 20 с.
150. Кузьменко Б.В. Конституційно-правові засади інформаційної діяльності в Україні: проблемні питання / Б.В. Кузьменко // Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в Україні: матеріали науково-практичної конференції. – К., 2000. – С. 78–79.
151. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: монографія / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки / І.В. Арістова. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
152. Соболєв В.О. Міліція і населення – партнери / за заг. ред. проф. О.Н. Ярмиша / В.О. Соболєв, Г.В. Попова, В.О. Болотова, В.І. Московець. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2000. – 93 с.
153. Про Програму заходів з організації роботи добровільної народної дружини та покращення громадського порядку в місті Рівному на 2006–2010 роки: Рішення виконавчого комітету Рівненької міської ради № 68 від 14 березня 2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/index.aspx
154. Социальный менеджмент: учебник / под ред. Д.В. Валового. – М.: Бизнес школа «Интел-Синтез», Академия труда и социальных отношений, 1999. – 384 с.
155. Литвинов О.М. Адміністративно-територіальна координація діяльності суб'єктів профілактики злочинів в Україні на місцевому рівні: дис. на здобу