АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРІВ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПРИГОЦЬКИЙ Вячеслав Анатолійович

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРІВ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник —
Мацелик Михайло Олексійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2012
ЗМІСТ

Список скорочень………………………….……………………………………… 3
ВСТУП.........................................................................……….………................... 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ПРИ ВИРІШЕННІ ПОДАТКОВИХ
СПОРІВ……………………………………………………………………. 11
1.1. Поняття та зміст податкового спору та його співвідношення із
податковим конфліктом………………………………………………….. 11
1.2. Адміністративно-правовий статус податкових органів при вирішенні
податкових спорів ……………………………………………………….. 29
1.3. Адміністративна діяльність податкових органів як передумова
виникнення податкових спорів .................................................................... 48
Висновки до розділу І…………………………………………………………… 77
РОЗДІЛ ІІ. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВИХ СПОРІВ ТА
ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ЩОДО
ЇХ ВИРІШЕННЯ…………………………………….…………………….. 78
2.1. Детермінанти виникнення податкових спорів……………………………. 78
2.2. Мінімізація сплати податків як передумова виникнення податкових
спорів……………………………………………………………………… 107
Висновки до розділу ІІ…………………………………………………………… 131
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЦЕДУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ
ПРИ ВИРІШЕННІ ПОДАТКОВИХ СПОРІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ
ВДОСКОНАЛЕННЯ……………………………..…………..……………. 133
3.1. Апеляційно-адміністративна процедура вирішення податкового спору
та шляхи її вдосконалення з урахуванням закордонного досвіду……… 133
3.2. Претензійно-позовна діяльність податкових органів при вирішенні
податкових спорів …………………………………………………………. 154
Висновки до розділу ІІІ…………………………………………………………… 177
ВИСНОВКИ……........................................................…….…….………….……. 179
Список використаних джерел……...….......…………..……………………..….. 185
Додатки…………………………………………………………………………… 226

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
Податковий кодекс України ПК України
Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАП
Господарській кодекс України ГК України
Цивільний кодекс України ЦК України
Кодекс законів про працю України КЗпПУ
Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (втратив чинність з 01.01.2011 р.) Закон № 2181-ІІІ
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” (втратив чинність з 01.04.2011 р.) Закон про оподаткування прибутку
Закон України „Про податок на додану вартість” (втратив чинність з 01.01.2011 р.) Закон про ПДВ
Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” Закон про державну реєстрацію
Державна податкова адміністрація України ДПА України
Державна податкова служба України ДПС України
Державна податкова інспекція ДПІ
Єдиний державний реєстр ЄДР
Податок на додану вартість ПДВ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах розбудови незалежної правової держави визначальним є формування науково обґрунтованих, взаємоузгоджених правових механізмів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування державних податкових органів в Україні. Саме тому особливої гостроти набувають питання адміністративно-правового характеру вдосконалення роботи органів державної податкової служби України.
Одним із напрямів адміністративної діяльності податкових органів є робота щодо адміністративного узгодження податкових зобов’язань, що являє собою комплекс заходів для забезпечення законності та фінансово-правової дисципліни.
Організація роботи при адмініструванні податків спрямована на відповідне застосування закону, неухильне дотримання його вимог, що, власне, і є основним завданням органів державної податкової служби України. У зв’язку із цим важливого значення набувають проблеми вдосконалення діяльності юридичної структури Державної податкової служби України взагалі і її адміністративної складової зокрема, підвищення ефективності роботи, пов’язаної з вирішенням проблем соціально-економічного та правового характеру в державі.
Визначення правового механізму реалізації та захисту прав суб’єктів податкових правовідносин належить до найбільш актуальних проблем сьогодення.
В актуальності обраної теми дослідження переконує і ступінь наукової розробки проблеми дослідження. За останній час опубліковано чимало робіт, присвячених питанням захисту прав суб’єктів податкових правовідносин. Так, загальному розвитку податкового права і його найважливішим аспектам присвятили свою увагу значна кількість вітчизняних науковців, зокрема, це О.О. Бандурка, А.І. Берлач, Л.К. Воронова, О.А. Долгий, Л.М. Касьяненко, М.П. Кучерявенко, В.М. Костюченко, Д.М. Лук’янець, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, Н.Ю. Пришва, В.К. Шкарупа, Л.В. Трофімова, Ф.О. Ярошенко та ін., що спирались не тільки на власний досвід, але і на досвід дослідників інших країн, зокрема С.С. Алексєєва, Д.В. Вінницького, С.І. Вильнянського, Ю.І. Гревцова, І.Я. Дюрягина, В.Т. Калмикова, В.Н. Карташова, С.М. Міронової, Д.Б. Орахєлашвілі, А.К. Саркісова, Д.М. Щокіна та ін.
Більшість авторів відзначають, що підвищення якості управління у сфері податкових відносин безпосередньо залежить від формування ефективної податкової політики держави, а ще більше від розробки та впровадження ефективної системи оподаткування.
Роботи окремих авторів торкаються і теми даного дослідження. Це, зокрема, дослідження Н.П. Каменської, Л.М. Касьяненко, Д. Г. Мулявки, Л.В. Трофімової, В.В. Тильчика, Є.А. Усенко, що внесли значний вклад у розробку окремих питань, пов’язаних з предметом дослідження, хоча і стосуються тільки окремих його сторін.
Наявність конкретної послідовності дій податкового органу під час урегулювання податкових спорів має першочергове значення при адмініструванні податків. Така послідовність розробляється на підставі систематизації та аналізу результатів адміністративних оскаржень рішень податкових органів.
З огляду на наведене і пояснюється вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 року № 8110/98; стратегічного плану розвитку Державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від 07.04.2003 року № 160 зі змінами та доповненнями. Робота здійснена в межах програми наукових досліджень Національного університету Дердавної податкової служби України та комплексного наукового проекту „Методи виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи, правильність їх документування та шляхи руйнування” (державний реєстраційний номер 0109U000315).
Тема дисертації затверджена вченою радою Національного університету державної податкової служби України 26 квітня 2007 року (протокол № 6) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук, має позитивний відгук, щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності податкових спорів та підстав їх виникнення, аналізу адміністративно-правових засад діяльності податкових органів при врегулюванні податкових спорів та розкриття теоретико-методологічних і практичних аспектів податкової процедури та їх обґрунтування, на основі цього — внесення відповідних змін до законодавства.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
– встановлення сутності податкового спору та його співвідношення із податковим конфліктом;
– визначення та аналіз адміністративної правосуб’єктності податкових органів при вирішенні податкових спорів;
– розкриття сутності адміністративної діяльності податкових органів як сфери виникнення податкових спорів;
– встановлення детермінант виникнення податкових спорів;
– визначення послідовності здійснення апеляційно-адміністративної процедури вирішення податкового спору та визначення шляхів її вдосконалення з урахуванням досвіду зарубіжних країн;
– визначення сутності оптимізації оподаткування та ухилення від сплати податків як причини виникнення спорів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у процесі адміністративної діяльності органів державної податкової служби при вирішенні податкових спорів.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності податкових органів при вирішенні податкових спорів.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система методів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, формально-логічний, аналізу та синтезу, моделювання, статистичний тощо), так і спеціальних (історико-правовий, порівняльно-правовий тощо).
Зокрема, діалектичний метод дав можливість дослідити природу податкового спору, його виникнення, розвиток та перетворення, становлення адміністративно-правового статусу під час податкових спорів тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.). Формально-логічний застосований при формулюванні теоретичних положень дисертації, зокрема, при конструюванні автором дефініцій понять, побудові наукових класифікацій тощо (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 та ін.). Методи аналізу та синтезу використані у ході з’ясування структури адміністративно-правового статусу податкових органів, визначенні детермінант податкових спорів, що дозволило за допомогою методу моделювання розробити ряд пропозицій, спрямованих на удосконалення вітчизняного законодавства, норми якого регламентують відносини у досліджуваній сфері, тощо (підрозділи 2.1, 2.2 та ін.). Метод статистичного аналізу дозволив прослідкувати в динаміці певні аспекти адміністративного оскарження рішень податкових органів (Додаток В). Історико-правовий метод застосовано при дослідженні витоків наукового уявлення про сутність адміністративно-правових засад урегулювання податкових спорів (підрозділ 1.3 та ін.). Порівняльно-правовий метод використано під час розгляду зарубіжного досвіду нормативно-правового регулювання податкових спорів (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.2.).
Досліджувався також окремий аспект правозастосовної діяльності податкових органів, що здійснюють контроль за рішеннями у конкретних справах судових органів України. У процесі проведення досліджень, обґрунтування висновків і вироблення рекомендацій була використана також і довідкова література, Інтернет та анкетування, проведене у Житомирській, Вінницькій, Київській, Харківській, Волинській, Львівській, Полтавській та Хмельницькій областях, під час якого отримані зіставні результати зі звітністю Державної податкової служби України про результати апеляційно-адміністративного узгодження податкових зобов’язань (Додаток Г).
Наукова новизна полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності податкових органів при вирішенні податкових спорів. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків, рекомендацій та пропозицій, що відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
уперше:
– доведено об’єктивність існування конфліктних відносин взагалі та у податковій сфері зокрема та визначено критерії розмежування податкових конфліктів і спорів;
– обґрунтовано необхідність запровадження процедури дистанційної подачі податкової звітності, що існувала до набрання чинності ПК України і, що забезпечувала захист прав платників податків при подачі звітності;
– доведено необхідність надання права платнику податків для можливого оскарження актів податкових перевірок, шляхом надання їх правової форми рішення податкового органу;
удосконалено:
– підхід щодо мінімізації впливу детермінант виникнення податкових спорів (колізій законодавства, прогалин закону, мінімізації оподаткування) на процедуру урегулювання податкового спору; запропоновано та обґрунтовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавчих актів, що будуть сприяти прискореному та якіснішому урегулюванню податкових спорів (акт впровадження від 22.06.2010 — Додаток Б);
– положення щодо використання принципу добросовісності та справедливості під час подання доказів (тобто тлумачення прав та обов’язків платників та податкових органів) сторонами податкового спору, що сприятиме більш об’єктивному його вирішенню;
дістали подальшого розвитку:
– юридична характеристика адміністративної діяльності податкових органів як підстава виникнення податкових спорів;
– теоретичні положення адміністративної апеляційної процедури при врегулюванні податкових спорів;
– обґрунтування підстав примусового стягнення активів платників податків в адміністративному порядку з метою погашення податкового боргу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері — положення та отримані висновки дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблем застосування заходів апеляційного адміністративного урегулювання у сфері оподаткування (акт впровадження від 22.06.2010 року);
– у сфері правозастосування — матеріали дисертаційного дослідження, в частині процедури обліку платників податків, використано для глави 5-1 розділу ІІ науково-практичного коментаря до Податкового кодексу України (Додаток М);
– у практичній діяльності — при розробленні методичних рекомендацій для управління податкового аудиту ДПІ у м. Вінниця (акт впровадження від 5.10.2009 р. — Додаток А); та управління податкової міліції ДПА України у Вінницькій області (запит від 26.10.2009 року — Додаток А-1);
– у навчальному процесі — значна частина висновків дисертаційного дослідження може бути використана для викладання адміністративного, фінансового, податкового права в Національному університеті Державної податкової служби України (акт впровадження від 22.09.2010 року — Додаток В).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі отриманих результатів проведеного дослідження. Наукові ідеї співавторів статей і тез у роботі не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедр фінансового права та кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України і отримали позитивну оцінку.
Основні положення і результати дослідження оприлюднені на: міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (Ірпінь, 23 – 24 листопада 2007 року); „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (Луцьк, 20 – 21 березня 2009 року). Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку” (Ірпінь, 6 червня 2008 року); „Господарсько-правове, цивільно-праве та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України” (Донецьк, 14 листопада 2008 року); „Правове регулювання вищої освіти України: сучасний стан та перспективи розвитку” (Київ, 22 грудня 2009 року); Круглих столах: “Мінімізація сплати податків: економіко-правовий аспект” (Ірпінь, 29 вересня 2009 року); „Спори про податки: причини їх виникнення та напрями вирішення” (Ірпінь, 30 вересня 2009 року); „Мінімізація сплати податків” (Ірпінь, 29 квітня 2010 року).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження представлені у восьми наукових працях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та десяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Окремі положення дисертації знайшли своє відображення у відповідному розділі навчального посібника „Фінансове право” та науково-практичного коментаря до ПК України.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що охоплюють сім підрозділів, висновків, використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок, крім того, список використаних джерел на 40 сторінках вміщує 439 найменувань та додатки А – М на 29 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання щодо визначення сутності податкових спорів, підстав їх виникнення та співвідношення із податковим конфліктом, щодо аналізу адміністративно-правових засад діяльності податкових органів при врегулюванні податкових спорів. На цій основі розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового врегулювання податкових спорів.
Отримані наукові та практичні результати роботи систематизовано шляхом формулювання низки заключних узагальнень щодо досягнення мети і завдань дослідження. Основні з них такі.
1. Податковий конфлікт полягає у спорі з приводу прав та обов’язків платників податків та податкових органів під час забезпечення податкових надходжень до бюджету, оскільки інтереси учасників податкового конфлікту діаметрально протилежні.
2. Проявом податкового конфлікту є податковий спір; тобто різне суб’єктивне тлумачення, його учасниками, власних конкретно-визначених законом суб’єктивних прав та обов’язків.
3. Адміністративно-правовий статус Державної податкової служби України полягає в наділенні її посадових осіб елементами спеціальної адміністративно-правової правосуб’єктності; один з основних елементів, це — права та обов’язки щодо урегулювання податкових спорів. При цьому наголошено, що держава надає юридичну форму податковому механізму за допомогою уніфікації податкового законодавства та запровадження специфічної податкової процедури, елементами якої є адміністративно-правові засади урегулювання податкових спорів, податковий контроль, узгодження податкових зобов’язань, погашення податкового боргу, застосування відповідальності, претензійна позовна робота тощо.
4. Адміністративно-правова діяльність податкових органів при урегулюванні податкових спорів є однією з основних елементів податкової процедури. Сутністю адміністративної діяльності податкових органів при врегулюванні податкових спорів є формулювання правової позиції податкового органу, з урахуванням інтересів держави та платника податків, при обов’язковому суворому дотриманні букви та духу закону; змістом є визначена законом податкова процедура.
5. Доведено, що підставою виникнення податкового конфлікту є юридичний факт, під час якого фіскальна спрямованість правосуб’єктності Держаної податкової служби України вступає у протиріччя із зобов’язальною правосуб’єктністю платників податків.
6. Основними детермінантами виникнення податкових спорів визначено:
— недосконалість системи податкового законодавства, що виражається у внутрішніх та зовнішніх протиріччях (колізіях), прогалинах законодавства та можливості податкової оптимізації чи ухилення від сплати податків;
— складність та суперечливість податкового обліку взагалі та окремих господарських операцій зокрема, що зумовлена так званою “першою подією”;
— низький рівень економічної, фінансової, бухгалтерскої освіти окремих працівників податкових органів;
— відсутність особистої відповідальності працівників податкової служби за податкові консультації, що, часто, не тільки не відповідають закону, але і суперечать одне одному.
7. Обґрунтовано висновок, що більшість податкових спорів виникає за результатами документальних перевірок, визначенням доходів чи витрат, визначенням величини податкових кредитів чи зобов’язань, визначенням об’єкта і бази оподаткування тощо. З урахуванням цього, доведено необхідність законодавчого закріплення можливості оскарження платниками податків актів податкових перевірок, надавши їм статус рішення податкового органу
8. Доведено, що всі способи податкової оптимізації, як підстави виникнення податкових спорів, можуть бути розділені на дві групи: 1) способи податкового обліку, що забезпечують законне зменшення податків — податкову оптимізацію; 2) способи податкового обліку, що забезпечують незаконне зменшення податків — ухилення від сплати податків.
9. Наголошено, що спеціальним правилом подолання колізій правових норм у податковому законодавстві є правило, викладене у пп. 4.1.4 та пп. 56.21 ПК України, що встановлюють презумпцію правомірності рішень платника податків як засади податкового законодавства. Крім нього використовуються і загально-правові правила вирішення колізій.
10. Наголошено, що прогалини права заповнюються, у першу чергу, створенням відповідних правових приписів для нормування неурегульованих суспільних відносин. Крім того. також використовуються існуючі правові норми, що за правилами логіки можуть бути застосовані до конкретних випадків. Заповнення прогалин законодавства, до внесення змін у чинне законодавство, здійснюється за допомогою аналогії, роз’яснення чи інструкції.
11. Встановлено, що оскільки податковий облік податку на додану вартість, на відміну від обліку податку на прибуток, здійснюється за допомогою першої події при виникненні податкового зобов’язання та кредиту, тобто у розрізі часу, а не продукції, це призводить до зловживань з фінансовими ресурсами, ускладнення контролю за оподаткуванням та необхідності внесення значної кількості змін у податкове законодавство. Тому, необхідна уніфікація податкового обліку податку на додану вартість та податку на прибуток.
12. Під час адміністративного порядку апеляційного узгодження перспективним способом вирішення податкового спору є податковий компроміс, що передбачає можливість, за певних умов, прийняття рішення, що задовольнятиме, як податкову службу, так і платника податків; доведено необхідність законодавчого закріплення використання податкового компромісу при вирішенні податкових спорів.
13. Вказано на необхідність законодавчого закріплення норм права щодо можливості податкового органу позасудового стягнення активів платника податків у випадку існування податкового боргу, як частини бюджетного фонду, відповідно до Бюджетного кодексу.
14. Доведено, що встановлення персональної відповідальності працівників державної податкової служби України за умисне спотворення механізму використання законодавства (перевірки та консультації) як на користь бюджету, так і на користь платника, підвищить якість податкової процедури; у випадку скасування акта податкової перевірки, як такого, що складений з порушенням закону, відповідних працівників притягувати до дисциплінарної відповідальності.
15. Запропоновано встановити обов’язкові критерії відповідності спеціальних знань працівників податкових органів, що допоможе досягти співставного із судовою системою рівня результатів адміністративного оскарження.
16. Обґрунтовано, що удосконалення засад врегулювання податкових спорів доцільно здійснювати в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду, зокрема: а) урегулювання податкових спорів повинно здійснюватися при дотриманні принципу пріоритету прав, свобод та інтересів платників податків; б) процедурні та матеріальні норми такої діяльності повинні бути прозорі та не мати колізій та прогалин; в) платники податків повинні бути вчасно поінформовані про зміни в податковому законодавстві.
17. З метою удосконалення одного із зовнішніх елементів адміністративно-правових засад урегулювання податкових спорів запропоновано внести наступні зміни до чинного законодавства.
17.1. Доповнити пп. 56.4 ПК України третім абзацом такого змісту:
“Платник податків має право брати участь у розгляді його скарги, про що він повідомляється не пізніше як за три дні до її розгляду, при цьому платнику податків повинні бути надані функції учасника судового процесу. У випадку неповідомлення платника податків про час розгляду або порушення триденного строку до дати розгляду скарги, вона вважається задоволеною на користь платника податків“.
Зазначене положення впливатиме на зниження рівня впливу суб’єктивної складової на порядок апеляційного адміністративного розгляду скарг платників податків.
17.2. Доповнити пп. 58.1 ПК України абзацом п’ятим такого змісту:
„Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 54.3 цього Кодексу, вважається умовно узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення до закінчення останнього дня 10-ти денного строку, за винятком випадків, визначених підпунктом 56.2 цього Кодексу. Умовне узгодження означає початок податковим органом адміністративних процедур, з наступної дати, після закінчення зазначеного строку”.
У частині програмного забезпечення обліку неузгоджених сум податкових зобов’язань, встановити апаратну (програмну) заборону на зміну їх статусу на узгоджені, протягом всього 10-денного строку.
17.3. Виключити з наказу ДПСУ від 22.12.2010 р. № 985 „Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків” положення про виписування додаткових повідомлень-рішень при збільшенні грошового зобов’язання в результаті адміністративного оскарження. У випадку зміни первинного рішення вищестоящим податковим органом початок 10-го терміну розпочинати з дня отримання платником рішення вищестоящого податкового органу.
17.4. Виключити з тексту ПК України пп. 20.1.38 щодо обов’язкового звернення податковим органом до суду з приводу визначення податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
17.5. Внести зміни до пп.56.12 ПК України в частині зміни строку оскарження до 10 днів грошового зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства.
Зазначена зміна аргументована доцільністю уніфікації строків для адміністративного оскарження для податкових та неподаткових платежів.
17.6. Викласти абзац 3 частини 1 статті 6 Закону „Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців” у наступній редакції:
“...передає органам державної статистики, Державній податковій службі України, Пенсійному фонду України та фондам соціального страхування повідомлення відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, що передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб та зміну осіб, що мають право вчиняти юридичні дії від їх імені”.
Зазначена зміна встановить обов’язок державного реєстратора повідомляти органи Державної податкової служби України про зміну відомостей про підприємство, що знаходяться в ЄДР, якщо ці зміни не пов’язані зі зміною установчих документів підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Велес, 2006. – 48 с.
2. Про затвердження Бюджетного кодексу України: Закон України від 21.06.01 р. №2542-III. – К.: Атіка, 2001. – 80 с.
3. Господарський кодекс України: за станом на 01 січня 2004 р. // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2003. – 192 с. – (Б-ка офіційних видань). – ISBN 966-611-214-0.
4. Господарський процесуальний кодекс України. – Х.: Фактор, 2002. – 80 с.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення / Уклад. Л. Маргорська. – Х.: Фактор, 2002. – 232 с.
6. Кодекс адміністративного судочинства України. – К.: Атіка, 2005. – 128 с.
7. Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією ВРУ 05.04.2001 р.). – Офіційний текст. – “Ін-Юре”, 2003. – 204 с.
8. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 01 грудня 2005 р. // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Б-ка офіційних видань). – ISBN 966-611-412-7.
9. Цивільний кодекс України: Коментар / за заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. — Одеса: Юридична література, 2004. – 1112 с.
10. Цивільний процесуальний кодекс України. Прийнятий 18 берез. 2004 р. – (Офіц.док.) – К.: Велес. – 128 с. – ISBN 966-8263-14-6.
11. Податковий кодекс України. — К: ДП «ІВЦ ДПС України», 2010. – 336 с.
12. Податковий кодекс України. Проект (реєстраційний № 3266-1). Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
13. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
14. Налоговый кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 31. – Ст. 1649.
15. Об административной ответственности юридических лиц (организаций) и индивидуальных предпринимателей за правонарушения в области производства и оборота этилового спирта, алкогольной и спиртосодержащей продукции. Федеральный закон Российской Федерации 8 июля 1999 года № 143-ФЗ // РОССИЙСКАЯ ГАЗЕТА. – 2000. – № 001.
16. Об отмене налогов с заработной платы рабочих и служащих. Закон СССР от 7 мая 1960 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1960. – № 18. – Ст. 135.
17. Про систему оподатковування: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1251 – XII // Відомості Верховної Ради України вiд 24.09.1991 – 1991. – № 39. – Ст. 510.
18. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-XІІ // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 05.02.1991 – 1991. – № 6. – Ст. 37.
19. Про внесення змін та доповнень до Закону Української РСР “Про державну податкову службу в Українській РСР”: Закон України від 07.07.92 // Відомості ВРУ. – 1992. – № 39. – Ст. 575.
20. Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України: Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 889/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 40.
21. Про податок на додану вартість. Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР // Офіційний вісник України. – 1997. – № 18.
22. Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців: Закон України від 22 травня 2003 р. № 755-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – Ст. 12.
23. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5 – 6. – Ст.30.
24. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
25. Про захист прав споживачів. Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – ст. 379.
26. Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 25.03.2005 р. № 2505-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 13. – Ст. 57.
27. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20 грудня 2005 р. № 3235-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 48.
28. Про Державний бюджет України на 2010 рік: Закон України від 27 квітня 2010 р. № 2154-VІ // Голос України. – 2010. – № 80.
29. Про Державний бюджет України на 2011: Закон України від 23 грудня 2010 р. № 2857-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 99.
30. Про Державний бюджет України на 2012 рік: Закон України від 22 грудня 2011 р. № 4282-VI // Голос України. – 2011. – № 246.
31. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 4. – Ст. 28 в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.97 // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
32. Про оподаткування доходів підприємств і організацій: Закон України від 21.02.1992 № 2146-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 23. – Ст. 333.
33. Про внесення змін до деяких законів України: Закон України від 3 червня 2005 № 2642-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 26. – Ст. 21.
34. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
35. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. Ст. 377.
36. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23.03. 1996 р. № 98/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 20.
37. Про зайнятість населення: Закон України від 1.03.1991 р. № 803-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
38. Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 2. – Ст. 10.
39. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 41. – Ст. 15.
40. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
41. Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
42. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
43. Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України 19 червня 2003 року № 978-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 9.
44. Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків; Закон України від 02 лютого 1995 р. № 369/95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 36. – Ст. 275.
45. Угода між Урядом України й Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподатковування доходів і майна і попередження ухилення від сплати податків від 08.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
46. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
47. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 15 липня 1999 р. № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
48. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
49. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2346-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 1.
50. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 126.
51. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V // Офіційний вісник України. – 2007. – № 44. – Ст..12.
52. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 р. № 1382-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
53. Про внесення змін до деяких законів актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів: Закон України від 4 червня 2009 №1451-VІ // Офіційний вісник України. – 2009 – № 49 – Ст. 36.
54. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів від 19 лютого 1993 року № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17.
55. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 18-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – С. 82.
56. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки: Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 // Урядовий кур’єр від 19.03.1996.
57. Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України: Указ Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 // Урядовий кур’єр від 18.03.1995. – № 41.
58. Про утворення державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій: Указ Президента України від 22.08.96 № 760/96 // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 144.
59. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 27.
60. Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів: Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 8-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 114.
61. Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами: Указ Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 // Офіційний вісник України. – 1994. – № 46.
62. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року „Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість": Указ Президента України від 28.12.2006 року №1154/2006 // Урядовий кур’єр. –2007. – 10 січня. – № 3.
63. Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість. Рішення Ради національної безпеки й оборони України від 15.12.2006 р. // Урядовий кур’єр. –2007. – 10 січня. – № 3.
64. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року „Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року „Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість"; Указ Президента України від 28.02.2008 року №155/2008 // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 6. – Ст. 15.
65. Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року „Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість". Рішення Ради національної безпеки й оборони України від 1 лютого 2008 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 6. – Ст. 15.
66. Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 20.
67. Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 366 // Бухгалтер. – 2009. – № 17. – С.1.
68. Про удосконалення порядку формування цін: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 1998 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – Ст. 13.
69. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-III // Голос України вiд 18.07.2009. – № 132.
70. Правила повітряних перевезень вантажів: Наказ Державіаслужби України від 14.03.2006 № 186 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 25. – Ст. 262.
71. Питання державної податкової служби в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.92 // Збірник постанов Кабінету Міністрів України. – 1992. – № 12. – С. 123.
72. Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 470 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 142.
73. Правила застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: Постанова Верховної ради України від 27.06.95 № 247/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 26. – Ст. 197.
74. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади. Постанова Кабінету міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 21. – С. 50.
75. Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 р. № 262-р // Урядовий кур’єр. – 20 лютого. – № 33.
76. Про затвердження Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон: Постанова Національного банку України від 16.03.99 № 122 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 17. – Ст. 147.
77. Про додаткові заходи щодо діяльності банків: Постанова Правління Національного банку України від 11 жовтня 2008р № 319 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
78. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 р. № 319: Постанова Правління Національного банку України від 16 жовтня 2008 р. № 328 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
79. Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами: Наказ Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
80. Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів: Наказ Міністерства фінансів України 02.12.2011 № 1588 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 1. – С. 39.
81. Про затвердження Порядку формування Реєстру великих платників податків. Наказ Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 986 // Бухгалтер. – 2011. – № 6. – С. 28.
82. Про підрозділи правового забезпечення органів державної податкової служби: Наказ Державної податкової адміністрації України від 17.12.2001 № 504 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
83. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання: Наказ Державної податкової адміністрації України 29.03.2003 № 143 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 15. – Ст. 680.
84. Про заходи щодо забезпечення ефективності реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава": Указ Президента України від 21 грудня 2010 р. № 1154/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 33.
85. Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів): Наказ Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 50. – Ст. 260.
86. Про затвердження Положення про реєстрацію платників на додану вартість: Наказ Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978 // Офіційний вісник України. – 201. – № 1. – Ст. 237.
87. Про Зміни й доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації України від 08.08.98 № 317 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 34.– Ст. 260.
88. Про затвердження Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах: Наказ Державної податкової адміністрації України від 01.08.01 № 306 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 1996.
89. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків: Наказ Державної податкової адміністрації України № 784 від 19.12.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
90. Про затвердження Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток: Наказ Державної податкової адміністрації від 02.03.2005 № 93 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 16.01.98 р. № 23 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 5. – Ст. 193.
91. Порядок взаємодії підрозділів органів державної податкової служби України при організації обліку платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації від 12 серпня 1997 року № 293 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 81. – С. 35.
92. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації від 27 травня 2008 року // № 355. Бизнес-Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. – 2008. – № 26. – С. 30.
93. Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків: Наказ Державної податкової адміністрації від 22.12.10 № 985 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 1. – Ст. 363.
94. Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов’язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. № 1387 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43.– Ст. 1931.
95. Про Методичні рекомендації з питань застосування процедур погашення податкового боргу: Лист Державної податкової адміністрації України від 21.12.2005 р. № 25576/7/24-2217 // Бухгалтер. – 2006. – № 10. – С. 8.
96. Лист Державної податкової адміністрації України від 27.10.2008 № 21938/7/24-0117 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/ main.cgi.
97. Про окремі питання застосування пункту 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств": Лист Державної податкової адміністрації України від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi..
98. Щодо надання брошур з питань оподатковування: Лист Державної податкової адміністрації України від 07.09.2006 № 16636/7/31-3017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
99. Про виявлені недоліки в адмініструванні податку на прибуток та єдиного податку з юридичних осіб: Лист Державної податкової адміністрації України від 25.02.2008 № 3613/7/15-0217 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
100. Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків: Наказ Державної податкової адміністрації від 24 грудня 2010 року № 1037 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 2. – Ст. 254.
101. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства: Наказ Державної податкової адміністрації від 22 грудня 2010 року № 984 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 5. – Ст. 72.
102. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби: Наказ Державної податкової адміністрації від 23 грудня 2010 року № 1001 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 5. – Ст. 85.
103. Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України: Наказ Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року № 276 // Офіційний вісник України.-2005. – №32. – Ст.1965.
104. Про затвердження Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв’язку з відміною картотеки: Наказ Державної податкової адміністрації від 01.03.2001 року № 81 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 13. – Ст. 575.
105. Податкове роз’яснення положень підпункту 16.5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами" у випадку несплати платежу в бюджет (державний цільовий фонд) з вини банку у випадку ліквідації такого банку: Наказ Державної податкової адміністрації від 17.01.2002 року № 29 // Бухгалтер. – 2002. – № 4. – С. 12 – 13.
106. Про затвердження Порядку списання та розстрочення податкового боргу, пов’язаного з виплатою заробітної плати негрошовою формою розрахунків шляхом взаємозаліку заборгованості по позиках та/або товарному кредиту: Наказ Державної податкової адміністрації від 05.09.2003 року № 425 // Офіційний вісник України. – 2003. – №39. – Ст. 2078.
107. Методичні рекомендації щодо організації обліку платників податків в органах державної податкової служби: Наказ ДПС України від 09.06.2003 р. № 280 // “Галицькі контракти — документи для роботи”. – № 33. – 18 серпня 2003 р.
108. Про затвердження форми Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, Порядку його складання та Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності: Наказ Державної податкової адміністрації України від 30.09.2004 № 571 // Офіційний вісник України. – 2004. – №44. – Ст.2925.
109. Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, – Державного комітету статистики України від 7 грудня 2005 року № 121/560/406 // Офіційний вісник України. – 005. – № 51. – Ст. 3222.
110. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного суду України від 26.03.1999 року № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
111. Про стан здійснення судочинства адміністративними судами. Постанова президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 03.04.2009 року №7 // Бухгалтер. – 2009. – № 15. – С. 26 – 27.
112. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.03.1999 року № 5 // Бухгалтер. – 2008. – № 44. – С. 14.
113. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 р. у справі № 4/562 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi.
114. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного суду України від 08.10.2004 року № 15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
115. Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.07.99 р. у справі № 02-7/4-32/726 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
116. Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Постанова КМУ від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 767.
117. Про затвердження форм реєстраційних карток: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.04.2007 р. № 54 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 34. – Ст. 1370.
118. Порядок дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов’язань: Наказ Державної митної служби України від 11 травня 2006 р. № 370 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 22. – Ст. 1690.
119. Щодо зміни форми свідоцтва про державну реєстрацію: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.04.2007 р. № 49//Офіційний вісник України. – 2007. – № 32. – Ст. 1321.
120. Щодо видачі довідки про узяття на облік платника податків: Лист Державної податкової адміністрації України від 20.10.2005 р. № 12324/5/29-0016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi.
121. Аналіз найбільш розповсюджених схем мінімізації податків: Лист Міністерства фінансів України від 25.04.2008 р. № 31-20010-3-8/3337 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
122. Щодо засвідчення копій свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.01.2005 р. № 380. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
123. Про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за місцем проживання. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.04.2008 р. № 3697/0/2-08 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
124. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 25.
125. Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства: Наказ Державної податкової адміністрації України від 12 квітня 2003 року № 176 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 17. – Ст. 794.
126. Прес-реліз Академії фінансового управління Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ndfi.minfin.govua/index. php?page_id=399&PHPSESSID=35856bbf6f552efa551d6b7ecf007fee.
127. Про надання роз’яснень: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.06.2005 р. № 4938. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
128. Щодо видачі довідки про узяття на облік платника податків: Лист Державної податкової адміністрації України від 20.10.2005 р. № 12324/5/29-0016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main. cgi.
129. Щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування: Лист Державної податкової адміністрації України від 30.11.2001 р. № 7687/6/12-0116 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
130. Щодо застосування угод пр