АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Краткое описание

Донецький юридичний інститут Луганського державного
університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

ЛАФАЗАН Юлія Олександрівна

УДК 351.74.072 : (477) (043.3)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Делія Юрій Володимирович
кандидат юридичних наук, доцент

ДОНЕЦЬК – 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . …………………………………..... 4
ВСТУП.................................................................................................................... 5
Розділ 1. Поняття, сутність та види функцій підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України. .........................................................................20
1.1 Поняття функцій підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України.…………………………………………………………………………..20
1.2 Становлення і розвиток адміністративно-правового статусу підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України. .......................................................... 33
1.3. Класифікація функцій підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України. ………………………………………………………………………… 52
1.4. Особливості функцій підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України та їх відмінності від функцій засобів масової інформації. …………...……....66
Висновки до Розділу 1 …………………………………………………………82
Розділ 2. Адміністративно-правовий механізм здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС України. .............................. 84
2.1 Механізм здійснення функцій Департаментом підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України. ........................................................................... 86
2.2 Механізм здійснення функцій відділами (секторами) зв’язків із громадськістю головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. ……………….... 102
2.3 Механізм здійснення функцій помічником начальника райвідділу із взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації. ......................... 115
Висновки до Розділу 2 …………………………………..………………...… 129
Розділ 3. Основні напрямки вдосконалення адміністративно-правового механізму здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС України. .................................................................................................. 131
3.1 Удосконалення адміністративно-правового механізму здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС України. .................. 131
3.2 Гарантії здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС України. .................................................................................................... 141
3.3 Актуальні питання здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС України. ……………....................................................... 153
Висновки до Розділу 3 …………………………..……………………………165
ВИСНОВКИ ……………………......................................................................169
ДОДАТКИ. …………………………………………………………………….184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. .................................................... 199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК
– Автономна Республіка Крим
ВГЗ МВС – відділ громадських зв’язків Міністерства внутрішніх справ
ВЗГ МВС – відділ зв’язків із громадськістю Міністерства внутрішніх справ
ВРУ – Верховна Рада України
ГУ МВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ
ГУ МВСТ – Головне управління Міністерства внутрішніх справ на транспорті
ГЦГЗ – Головний центр громадських зв’язків
ДГБ – Департамент громадської безпеки
ДГЗ – Департамент зв’язків із громадськістю МВС України
ЗМІ – засоби масової інформації
КМУ – Кабінет Міністрів України
КМСД – Кримінальна міліція у справах дітей
КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МД – міжнародна діяльність
МРВ – міський районний відділ
МУ – міське управління
ОВС – органи внутрішніх справ
ПЗГ підрозділи зв’язків із громадськістю ОВС
ПР – паблік рілейшнз
РВ – районний відділ
РФ – Російська Федерація
УВС – Управління внутрішніх справ
УВСТ – Управління внутрішніх справ на транспорті
ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні державотворчі та правотворчі процеси в Україні супроводжуються стрімким розвитком інформаційних ресурсів у світі загалом та нашій державі зокрема. Проголошення незалежності України зумовлює перебудову управлінських відносин, досягнення прозорості під час прийняття рішень та дієвості інститутів влади. У 2007 році Верховна Рада України прийняла Закон «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [1], що, своєю чергою, сприяло зміцненню законодавства у сфері засобів масової інформації та правопорядку.
З початку року підрозділами зв’язків із громадськістю ОВС забезпечено розміщення в центральних засобах масової інформації близько 22,5 тисяч матеріалів про результати роботи органів внутрішніх справ, у регіональних ЗМІ – близько 100 тисяч таких матеріалів. Водночас майже вдвічі збільшилася кількість матеріалів, розміщених на офіційному веб-сайті МВС України, а на 20 відсотків – на веб-сайтах ГУМВС, УМВС у регіонах. Суттєво зросла кількість брифінгів та прес-конференцій, інших публічних заходів, спрямованих на інформування громадськості про діяльність органів внутрішніх справ, формування позитивного іміджу міліції. Зокрема, на місцях в середньому проведено по 25 таких заходів, безпосередньо Департаментом зв’язків із громадськістю МВС України – 50 брифінгів та прес-конференцій. Також забезпечено вихід у ЗМІ понад 1,5 тисяч інтерв’ю та коментарів керівництва ГУМВС, УМВС у регіонах [2].
Органи внутрішніх справ України виконують значний обсяг роботи у сфері запобігання правопорушенням і адміністративно-юрисдикційної діяльності. Так, загальна кількість осіб притягнутих до адміністративної відповідальності, зареєстрованих в Україні, становила у 1990 році 6515,9 тис. осіб, у 2009 р. – 8280,5 тис. осіб. Зростає і кількість зареєстрованих злочинів, у 1999 р. – 369 809, у 2009 р. – 439 459 [3]. Виходячи із зазначеної інформації державним правоохоронним органам слід приймати дієвих заходів реагування на ситуацію. Важливим кроком у вирішенні цього питання має стати вплив «четвертої влади». Міліцейські журналісти покликані саме на порозуміння між правоохоронними органами та громадськістю, формуванні позитивного іміджу правоохоронного відомства.
Демократичні зрушення, які відбулися останнім часом, мали результатом більшу відкритість і прозорість правоохоронних органів, що дозволило більшою мірою звертатись до послуг засобів масової інформації. Адже становлення демократії (а останню неможливо уявити без вільних засобів масової інформації) – складний і тривалий процес. Не становить винятку і діяльність ПЗГ. Для суспільства, безперечно, важливим питанням є замінення тоталітарного режиму правління, створення нових владних і самоврядних інститутів. Однак при цьому не завжди вдається уникнути порушення законодавства щодо отримання інформації або її оприлюднення, правового нігілізму з боку державних інституцій і деяких політичних сил суспільства, спроб підмінити норми законодавства політичними гаслами. Теоретичний аналіз негативного впливу таких явищ на державотворчий процес має сприяти якнайшвидшому подоланню їх наслідків.
Наразі засоби масової інформації є одним із механізмів здійснення й контролю виконання управлінських рішень на місцях та розвитку держави й суспільства. За роки незалежності створено міцну правову базу функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України. Їх діяльність гарантовано Конституцією України [4], Законами України «Про міліцію» [5], «Про інформацію» [6], «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [7], «Про телебачення і радіомовлення» [8], «Про порядок висвітлення діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» [9]. Значний масив нормативно-правових актів у регулюванні зазначеного інституту становлять локальні нормативно-правові акти, а саме накази та розпорядження МВС України, Департаменту зв’язків із громадськістю МВС України, ГУМВС (УМВС) МВС України в областях. Однак процес його формування не можна вважати завершеним.
Це виявляється, зокрема, в протиріччях та недостатній розробленості правової бази ПЗГ. Не розв’язаною залишається низка організаційних, фінансових, матеріальних, кадрових проблем, які у своїй сукупності заважають їх ефективному функціонуванню.
Розбудова на демократичних засадах української державності об’єктивно вимагає пошуку такої організації публічної влади, зокрема і правоохоронних органів, яка, з одного боку, відповідала би національним особливостям і традиціям, а з іншого, – сучасним світовим стандартам; була би спрямована на забезпечення прав і свобод людини, задоволення її потреб, серед іншого й інформаційних; поліпшення якості послуг, що надаються населенню; на зростання його добробуту, підвищення життєвого рівня громадян України загалом.
Результатом такого пошуку має стати трансформація структури органів внутрішніх справ як складової правоохоронних органів на демократичних та самоврядних засадах, установлення принципово нової загальновизнаної демократичної системи охорони прав і свобод людини та громадянина, громадського порядку, системи управління правоохоронної діяльності, розвиток оптимальної системи взаємодії правоохоронних органів з органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Територіальні органи внутрішніх справ мають будувати свою діяльність на принципово нових засадах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності, а принципи субординації й інші недемократичні методи повинні бути вжиті.
Побудова дієздатних підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України є одним із пріоритетних завдань органів внутрішніх справ України. Правотворчу діяльність державних інституцій (Верховної Ради України, МВС України, Міністерства інформатизації) та органів місцевого самоврядування, спрямовану на поліпшення роботи правоохоронних органів, можна охарактеризувати як позитивну. Найбільший масив нормативно-правових актів у сфері функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України наразі становлять локальні (відомчі) нормативно-правові документи, тобто накази, рішення, положення органів і посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України та його структурних підрозділів.
Визначальне місце у функціонуванні ПЗГ належить нормам Конституції України. Вони мають верховенство над іншими правовими нормами, закріплені ними права суб’єктів журналістської діяльності є гарантіями в їх повсякденній роботі. Ці норми дають ПЗГ можливість у разі порушення наданих їм повноважень звертатися до судових інстанцій стосовно відшкодування за рахунок держави витрат, що сталися в результаті неправомірних рішень, ухвалених органами державної влади. Важливою конституційною новелою є також можливість розширення прав, що існують на цей час у досліджуваному інституті.
Основний Закон України в загальній формі визначає основні засади функціонування засобів масової інформації, більш детально його регламентуючи. Попри те, що низку питань у сфері діяльності ПЗГ вже розроблено адміністративною наукою, в теоретичному плані існує проблема дослідження адміністративно-правових засад їх функціонування, визначення власне поняття й функцій ПЗГ, а також комплексного дослідження цих функцій.
Для ефективної роботи органів внутрішніх справ та реалізації покладених на них повноважень, у їх числі й на ПЗГ, держава зобов’язана створити правові, організаційні та матеріально-фінансові умови для розв’язання питань із охорони прав і свобод громадян, правопорядку. Йдеться, передусім, про організаційну захищеність осіб, які беруть участь в охороні правопорядку; забезпечення довіри громадян до правоохоронних органів – це, зрештою, дозволить зменшити кількість правопорушень.
Вимагає розв’язання і проблема визначення місця та ролі засобів масової інформації в системі інститутів держави та, відповідно, вдосконалення законодавства України у сфері взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, а також довіри громадськості до засобів масової інформації. В умовах розвитку інформаційного процесу непересічного значення набуває завдання із об’єктивного та якісного інформування суспільства про конкретні політичні, економічні, соціальні проблеми, діяльність інститутів влади та прийняті ними рішення. Зокрема, це стосується і питань охорони правопорядку. Здійснений нами аналіз громадської думки засвідчив, що довіра до державних та комунальних засобів масової інформації неоднакова. Державні ЗМІ вважають більш «заангажованими», такими, що виконують замовлення влади, а також замовчують певні проблеми, що існують у суспільстві. Визначальною мірою така недовіра стосується й методів правоохоронної діяльності. Через це виникає безліч запитань та перекручень у свідомості осіб, мало обізнаних у правоохоронній діяльності.
Одним із провідних напрямків діяльності наразі постає взаємодія органів внутрішніх справ із різними засобами масової інформації, зокрема вироблення певних форм, напрямів і методів ефективної співпраці, а також конкурентоспроможної системи управління. Активну роботу із загальнодержавними та регіональними (комунальними) ЗМІ слід розглядати як невід’ємну складову повсякденної діяльності та важливий засіб ефективної реалізації завдань, визначених перед органами внутрішніх справ України.
Актуальним для ОВС є також формування позитивної громадської думки та залучення громадян до співпраці з органами внутрішніх справ. Відсутність адміністративно-правового регулювання процесу співпраці (громадськості з ОВС, із одного боку, а з іншого, – ОВС із засобами масової інформації) унеможливлює реалізацію інформаційної політики ОВС України.
Актуальність дослідження функціонування ПЗГ зумовлена необхідністю визначення на фундаментально-правовому, теоретичному рівні юридичних повноважень і завдань, їх функціональних меж, а також категорійної конкретизації використовуваних у юридичній практиці, науці та законодавстві понять задля приведення їх у відповідну стандартизовану площину, що зможе відповідати міжнародним вимогам у сфері глобального інформаційного простору. До того ж, сьогодні гостро постала проблема недостатності теоретико-правових наукових розвідок щодо функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю та засобів масової інформації взагалі. Переважна більшість дослідників-юристів обмежується вивченням питань нормативно-правового режиму діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю та засобів масової інформації, а також проблем, що виникають під час надання інформаційних послуг (інформаційного менеджменту). Це зумовлено тим, що тематично більшість таких досліджень здійснюється в рамках журналістики.
Певні аспекти функціонування ПЗГ ОВС України, а також проблеми створення позитивного іміджу органів внутрішніх справ уже підлягали розробленню науковцями, проте цілісне дослідження адміністративно-правового функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України наразі відсутнє. Тому науково-теоретичну базу нашого дослідження становлять наукові праці та розробки сучасних фахівців із теорії права, адміністративного права, адміністративної діяльності, інших галузевих наук, у яких тією чи іншою мірою набули вираження означені проблеми. Це, зокрема, роботи В.Б. Авер’янова [10], І.В. Арістової [11], О.М. Бандурки [12], Ю.П. Битяка [13], К.І. Бєлякова [14], С.Г. Брателя [15], В.Л. Грохольського [16], Є.В. Додіна [17], І.П. Голосніченка [18], М.В. Джафарової [19], О.В. Джафарової [20], В.О. Заросила [21], Ю.В. Іщенка [22], І.Д. Казанчук [23], Р.А. Калюжного [24], В.К. Колпакова [25], В.А. Комарова [26], Я.Ю. Кондратьєва [27], В.І. Курила [28], А.Т. Комзюка [29], О.В. Кузьменко [30], М.В. Коваля [31], К.Б. Левченко [32], М.В. Лошицького [33], В.А. Моісеєва [34], О.Г. Мурашина [35], Н.Р. Нижник [36], В.І. Олефіра [37], В.Ф. Погорілка [38], В.М. Плішкіна [39], О.В. Поколодної [40], Ю.І. Римаренка [41], О.Ф. Фрицького [42], а також дослідження російських учених: І.А. Альошиної [43], Д.М. Бахраха [44], В.М. Горохова [45], С.М. Ємельянова [46], Н.С. Малушкіної [47], А.В. Кочеткової [48], В.Г. Королько [49], Б.Р. Наумкіна [50], В.Т. Томіна [51], В.Д. Рєзвих [52], Л.Л. Реснянська [53], Є.Н. Пашенцева [54], Г.Г. Почепцова [55], В.П. Сальникова [56], М.А. Шишкіної [57] та інших.
Певний внесок у розроблення проблеми зробили також автори, які нині працюють у підрозділах зв’язків із громадськістю або працювали в правоохоронних органах та засобах масової інформації. Серед них З.І. Боярська [58], С. Квіт [59], А.З. Москаленко [60], В.А. Моісеєв [61], О. Олійник [62], С.В. Пєтков [63], З.І. Партико [64] та інші.
Ураховано також теоретичні положення й висновки деяких зарубіжних учених, зокрема О.Г. Власенка [65], Багерстан Ерик [66], Д. Грейка [67], А.І. Гнєтньова [68], Т. Засоріної [69], І.М. Кемерської [70], В.Л. Черткова [71], А.А. Чичановського [72], Штромайєр Гердт [73], Н. Федосової [74], М.С. Філь [75] та інших.
Останнім часом побачили світ ґрунтовні монографічні та дисертаційні дослідження В.А. Комарова «Діяльність центрів зв’язків з громадськістю ОВС України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень: організаційно-правові питання» [76], І.Д. Казанчук «Управління процесом паблік рілейшнз в діяльності органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання)» [77] та А.В. Лебедєвої «Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» [78], в яких міститься науковий аналіз окремих аспектів діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС. Однак дослідження здобувача поглиблює надбання з досліджуваної теми і висвітлює нові підходи до аналізу функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю.
Попри те, що основні документи, які створювали правове поле для становлення й розвитку ОВС загалом і ПЗГ зокрема, ухвалено нещодавно, чимало дослідників висловлює думку, що назріла серйозна реформа правоохоронних органів.
Безумовно, прогалини в чинних законодавчих актах і діяльності правоохоронної системи необхідно усувати, однак цей процес потребує науково обґрунтованого визначення того, чому вони виникли під час попереднього законотворення. Якщо не врахувати недоліків, вони можуть виникнути знову.
Більш ґрунтовного теоретичного аналізу потребують поняття «функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю», «механізм реалізації повноважень підрозділами зв’язків із громадськістю». Відсутність нормативного визначення категорії «функції» також спонукає до більш активного наукового розгляду питання, яку з ознак цієї категорії слід вважати головною з огляду на особливості діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України.
Як інформаційну й емпірична базу в роботі використано власний досвід здобувача, отриманий під час виконання функціональних обов’язків помічника начальника відділу із взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області. У дослідженні з урахуванням профілю тематики використані досягнення в галузях багатьох наук: теорії держави і права, конституційного права, муніципального права, теорії управління, інформаційного права, філософії, соціології, логіки, психології, філології тощо.
Наведені вище теоретичні міркування, а також прорахунки в роботі підрозділів зв’язків із громадськістю дають авторові підстави вважати актуальною тему пропонованої дисертаційної роботи. Значний обсяг дисертаційної роботи присвячений розгляду організаційно-правових засад функціонування ПЗГ, їх науковому обґрунтуванню, розгляду процесу становлення цих підрозділів. На основі проведеного дослідження автор формулює власні висновки та рекомендації, які можуть бути використані як у роботі над подальшим зміцненням законодавчої бази у сфері регламентації повноважень підрозділів зв’язків із громадськістю і засобів масової інформації загалом, так і в практичній діяльності цих підрозділів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає пріоритетним напрямам наукових і дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, які потребують першочергового розгляду та впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2001-2009 років, затвердженим наказом МВС України від 5 липня 2004 року за № 755, та здійснене згідно з Планом науково-дослідних робіт Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на 2008 рік. Тему зареєстровано Академією правових наук України у 2007 році.
Робота спрямована також на подальшу реалізацію положень Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції реформування Міністерства внутрішніх справ України, Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку III тисячоліття (затверджено рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 року за № 8 км/1).
Конкретне наукове завдання сформульовано в рішенні кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 24 квітня 2007 року, протокол № 14. Тема затверджена Вченою радою ДЮІ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка 30 травня 2007 року, протокол № 5, і уточнена 27 жовтня 2010 року, протокол № 2.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення наукових та практичних пропозицій щодо вдосконалення функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю як структурного підрозділу органів внутрішніх справ України із засобами масової інформації на основі комплексного й системного науково-теоретичного дослідження адміністративно-правових та організаційних засад.
Для досягнення визначеної мети було визначено такі основні завдання:
– вивчити історико-правові засади становлення й розвитку адміністративно-правових та організаційних основ функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України;
– окреслити нормативно-правову базу організації та діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ в Україні;
– надати авторське визначення поняття «функції підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ в Україні»;
– розкрити сутність принципів діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ в Україні та взаємодії ОВС із засобами масової інформації в сучасних умовах;
– з’ясувати адміністративно-правовий механізм реалізації функцій підрозділами зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України;
– дослідити адміністративно-правові гарантії здійснення повноважень підрозділами зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України;
– здійснити порівняльно-правовий аналіз адміністративно-правових і організаційних засад функціонування аналогічних міжнародних правоохоронних структур та його використання в роботі структурних підрозділів Департаменту зв’язків із громадськістю МВС України;
– надати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України та засобів масової інформації.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України і засобів масової інформації, а предметом – адміністративно-правові засади фукнціонування підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ.
Методи дослідження визначені специфікою роботи та поставленими завданнями. Дослідження здійснено на основі сучасних загальних наукових методів: системного підходу, структурного та функціонального аналізу, а також спеціальних юридичних методів – порівняльно-правового, історико-юридичного, формально-логічного, прогнозування. Загальним методом у роботі є діалектичний метод пізнання, який дозволив дослідити найбільш загальні функції підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України (підрозділи 1.1, 1.3). Для вивчення становлення та розвитку підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України застосовано історико-правовий метод (підрозділ 1.2). Для аналізу та характеристики сучасних юридичних праць, присвячених дослідженню функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України, застосовано порівняльно-правовий, описово-аналітичний і типологічно-описовий методи (розділ 2). За допомогою формально-юридичного методу досліджено нормативно-правові акти у сфері повноважень підрозділів зв’язків із громадськостю органів внутрішніх справ України. Порівняльно-правовий метод застосовано в ході аналізу нормативно-правових актів, якими регламентовано функціонування ПЗГ (підрозділ 3.1). Соціологічний метод використано в процесі вивчення української преси на предмет висвітлення в ній діяльності органів внутрішніх справ, а також під час дослідження громадської думки, поміж іншого й серед працівників ОВС, щодо діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС (підрозділ 3.3).
Емпіричною базою дослідження є Конституція України, закони України та нормативно-правові акти. Також використано узагальнення практичної діяльності Департаменту підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України та ВЗГ ГУ МВС України в Донецькій області; статистичні й аналітичні матеріали, які містять інформацію з досліджуваної проблеми; результати анкетування (250 осіб) працівників ГУ МВС України у Донецькій області та громадськості щодо діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці монографічним дослідженням адміністративно-правового функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України. Комплексність дослідження адміністративно-правових та організаційних засад функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України зумовлена характером обраної теми та підходами до її дослідження. У результаті проведеного дослідження запропоновано низку наукових положень і висновків, які характеризуються науковою новизною та мають практичне значення, зокрема:
уперше:
– запропоновано авторське визначення термінів «функції підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України» та «адміністративно-правовий механізм здійснення функцій підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України». Тож, функції підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України – це основні, найбільш загальні й постійні напрями та види діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю, що виражають волю та інтереси громадян держави й забезпечують захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян, законних інтересів і формують позитивний імідж міліції та визначають напрямки міжнародної співпраці правоохоронних органів.
Адміністративно-правовий механізм здійснення функцій підрозділами зв’язків із громадськістю МВС України автор розуміє як сукупність правових, організаційних, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів виконання окреслених перед підрозділами зв’язків із громадськістю завдань у межах Конституції України та законів України.
– розроблено періодизацію становлення та розвитку підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України. Виділено, зокрема, п’ять періодів: 1) початок інформаційних обмінів у людському суспільстві; 2) формування політичної преси XVII–XIX ст.ст.; 3) виникнення радіо та його розвиток у першій половині XX ст.; 4) радянський період; 5) сучасний період розвитку підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України;
удосконалено:
– концепцію правових засад у сфері функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю, яка полягає в тому, що систему витоків повноважень підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України утворюють: конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти, міжнародно-правові акти та локальні нормативно-правові акти;
– класифікацію адміністративних принципів функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України, зокрема розподіл принципів на загальні (такі, що притаманні журналістиці та підрозділам зв’язків із громадськістю ОВС України) й спеціальні (застосовувані виключно в діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України);
– положення про відділи зв’язків із громадськістю як основоположне джерело в системі актів у сфері функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України;
дістали подальшого розвитку:
– визначення функцій підрозділів зв’язків із громадськістю – основні напрями, види їх суспільної діяльності та критерії їх класифікації, що є, передусім, елементами цієї діяльності. До таких елементів слід віднести суб’єктів, об’єкти, способи, засоби діяльності. Класифікація функцій підрозділів зв’язків із громадськістю, як і власне функцій, виокремлюваних за кожним критерієм (напрямом), надзвичайно широка, але якщо мати на увазі основні критерії та функції, то їх кількість переважним чином об’єктивно визначена. Загальними критеріями для класифікації видів діяльності підрозділів зв’язків із громадськістю є суб’єкт, об’єкт і технологія;
– адміністративно-правові гарантії функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України забезпечуються як застосування державного впливу, так і з боку безпосередньо підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України, а також місцевої влади на місцях. Переважне значення має діяльність державних інституцій;
– шляхи вдосконалення діяльності ПЗГ ОВС України передбачають ужиття комплексу заходів правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є використовуваними:
– у нормотворчості – використання результатів дослідження сприятиме вдосконаленню адміністративно-правового регулювання функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю ОВС України (див. додаток Б, В);
 у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів поліпшить практичну діяльність органів внутрішніх справ щодо налагодження відносин із представниками ЗМІ (акт №8016 від 11.10.2010 р., лист Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області);
 у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть бути використані під час викладання таких навчальних дисциплін як адміністративне право, адміністративна діяльність органів внутрішніх справ та інших правових дисциплін і спеціальних курсів (акт впровадження у навчальний процес результатів наукових досліджень від 05.10.2010 р.);
 у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть слугувати базою для подальшого розроблення питань взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорено на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Автором враховані зауваження, висловлені під час обговорення.
Особистим внеском дисертанта в розроблення проблеми слід вважати комплексний аналіз теоретичних питань побудови та функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю органів внутрішніх справ України, висновки та рекомендації щодо подальшого поглиблення його ролі в діяльності правоохоронного відомства.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 7 наукових праці загальним обсягом 4,2 ум. др. арк., серед них чотири наукових статті у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Усі роботи виконанні здобувачем особисто. А саме:
1. Лафазан Ю.О. Становлення та розвиток адміністративно-правового статусу центрів зв’язків з громадськістю МВС України / Ю.О. Лафазан // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 12 (98). – С. 26 - 36.
2. Лафазан Ю.О. Функції підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України: поняття та ознаки / Ю.О. Лафазан // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2009. – № 4. – С. 68 - 80.
3. Лафазан Ю.О. Актуальні питання ефективного функціонування підрозділів зв’язків із громадськістю / Ю.О. Лафазан // Держава і право. – 2010. – № 47. – С. 274 - 279;
4. Лафазан Ю.О. Здійснення повноважень підрозділами зв’язків із громадськістю МВС України / Ю.О. Лафазан // Держава і право. – 2010. – № 48. – С. 287 - 293;
5. Лафазан Ю.О. Роль центрів зв’язків із громадськістю ОВС України з охорони конституційних прав і свобод громадян / Ю.О. Лафазан // Правові гарантії забезпечення прав людини в сучасній Україні : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Симферополь, 24 квітня 2009 року). – Симферополь : КРП «Видавництво Кримучпедгиз», 2008. – С.180 - 183;
6. Лафазан Ю.О. Місце органів по зв’язках з громадськістю МВС України в попередженні та запобіганні насиллю над неповнолітніми / Ю.О. Лафазан // Реалізація державної політики стосовно дітей, молоді, сімей та затвердження гендерної рівності в суспільстві на території Донецької області : матеріали регіонального круглого столу (м. Донецьк, 18 лютого 2009 року). – Донецьк : Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – С. 187 - 192;
7. Лафазан Ю.О. Роль центрів зв’язків із громадськістю МВС України в охороні громадського порядку під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в 2012 році / Ю.О. Лафазан // Забезпечення громадської безпеки правоохоронними органами під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року : матеріали українсько-німецької міжнародної науково-практичної конференції (м. Донецьк, 18 червня 2009 року). – Донецьк : Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – С. 252 - 254.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмету дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновку, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки комп’ютерного тексту, обсяг додатків – 18 сторінок, а використаних літературних джерел – 25 сторінок (203 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні розв’язано наукове завдання, яке полягає в розробленні наукових і практичних пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правових функцій ПЗГ ОВС України. Становлення та подальший розвиток таких підрозділів зумовлені формуванням правової держави та громадянського суспільства, інтеграцією української держави в європейське співтовариство. Діяльність незалежної преси (а саме такою позиціонують себе ПЗГ ОВС) є необхідним елементом правової, демократичної держави. Упродовж останніх двадцяти років активно розвивається законодавство у сфері повноважень ПЗГ ОВС. Правовими засадами їх функціонування є конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти, міжнародно-правові акти та локальні нормативно-правові акти. Адміністративно-правове функціонування ПЗГ ОВС України врегульовано, переважним локальном нормативно-правовими актами суб’єктів правоохоронної діяльності.
Законодавче закріплення діяльності ПЗГ мало результатом не лише структурну трансформацію цього інституту, а й змінення поглядів щодо його місця в охороні правопорядку, в зміцненні зв’язків із громадськістю та формуванні позитивного іміджу міліції України. Начасі необхідно усвідомити, що ПЗГ з власними прес-службами (міліцейською журналістикою) є необхідним елементом діяльності правоохоронних органів. Безперечно, першим кроком у цьому напрямі має стати відхід від стереотипів тоталітарної (радянської) моделі функціонування правоохоронних органів, за якої діяльність означених органів перебувала під інформаційною «завісою».
Питання про функції ПЗГ ОВС, механізм їх здійснення є ключовими в розумінні ролі ДГЗ ОВС та його структурних підрозділів у зміцненні правопорядку, формуванні позитивного іміджу міліції, розвитку ініціативи й самодіяльності населення у сфері охорони громадського порядку на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, створенні умов для забезпечення повноцінної діяльності цих підрозділів, соціального захисту працівників ПЗГ, а також наданні населенню високоякісних інформаційних послуг.
Першочергове значення в дослідженні ПЗГ ОВС має розв’язання таких завдань як: визначення основних напрямів і видів діяльності ПЗГ, класифікація функцій, з’ясування їх природи, встановлення особливостей функцій та їх відмінності від функцій і засобів масової інформації, розроблення дієвого механізму здійснення функцій ПЗГ, внесення конкретних пропозицій, спрямованих на вдосконалення їх діяльності.
Основні функції ПЗГ мають складний характер з огляду на їх подвійне походження – від правоохоронної діяльності ОВС України та засобів масової інформації. Вони зумовлені природою, місцем правоохоронних органів у системі побудови правової, демократичної держави, завданнями та цілями, на досягнення яких спрямована їх діяльність.
Основні функції ПЗГ ОВС є постійними, але вони повсякчас розвиваються та вдосконалюються.
На наш погляд, адміністративно-правове функціонування ПЗГ МВС України слід розуміти як установлений законодавством (зокрема й нормативно-правовими актами МВС України та його структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування) комплекс правових, організаційних, матеріально-фінансових заходів та засобів, спрямованих на забезпечення виконання ПЗГ своїх безпосередніх повноважень: забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, їх законних інтересів, висвітлення діяльності ОВС України та формування позитивного іміджу міліції України.
Поняття «функції ПЗГ ОВС України» не є абстрактним його конкретика полягає в тому, що будь-які повноваження повинні бути підкріплені правовими чинниками. І для того, щоб робота цього інституту мала позитивні результати, слід активніше працювати над удосконаленням законодавчої бази, яка нерідко не відповідає розвитку фактичних правовідносин в означеній сфері. Отже, постійна робота в цьому напрямі – одна із запорук якнайбільш ефективного функціонування ПЗГ ОВС України. На наше переконання, з розвитком економіки, зміцненням правової бази нормативно-правові акти безпосередніх суб’єктів посядуть домінантне місце в забезпеченні прав у сфері повноважень ПЗГ, нададуть громадськості право активніше долучатися до правоохоронної діяльності й одночасно створять надійні перепони порушенням законних інтересів як фізичних, так і юридичних осіб.
У процесі дослідження проаналізовано широке коло законодавчих та нормативно-правових документів, якими наразі регульовано діяльність ПЗГ ОВС України. На підставі аналізу теоретичних джерел і власного досвіду роботи на посаді помічника начальника відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області здобувач дійшов висновку, що правове забезпечення діяльності ПЗГ відповідає демократичним засадам сучасної української держави, враховує вимоги правової держави, шляхом до побудови якої крокує Україна. Водночас правове регулювання діяльності ПЗГ ОВС України потребує вдосконалення.
1. Запропоновано авторську класифікацію адміністративних принципів функціонування ПЗГ ОВС України, а саме розподіл принципів на загальні (такі, що притаманні й журналістиці, й ПЗГ ОВС України) та спеціальні (застосовуються виключно в діяльності ПЗГ ОВС України).
2. Окреслення поняття функцій ПЗГ ОВС України – одне з ключових питань сучасної теорії адміністративного права.
Функції ПЗГ МВС України – це основні, тобто найбільш загальні й постійні напрями та види правоохоронної діяльності, що виражають волю й інтереси громадян (мешканців) держави (територіальної громади) та забезпечують захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян, їх законних інтересів та формують позитивний імідж міліції України.
Адміністративно-правовий статус ПЗГ ОВС України становить сукупність завдань, функцій, прав та обов’язків, реалізовуваних у правовідносинах, що виникають між означеними підрозділами ОВС та іншими підрозділами ОВС, державними інституціями, органами місцевого самоврядування та ЗМІ. Призначення ПЗГ ОВС – виконувати завдання щодо взаємодії зі ЗМІ, населенням, громадськими організаціями для профілактики правопорушень, недопущення порушень прав і свобод людини й громадянина, інформування про стан правопорядку в державі, заходи органів внутрішніх справ щодо його зміцнення, а також формування позитивного іміджу міліції загалом.
До основних завдань ПЗГ ОВС України належать такі:
– зміцнення правопорядку і профілактика правопорушень;
– формування позитивної громадської думки щодо діяльності ОВС;
– взаємодія з іншими підрозділами органів внутрішніх справ у зазначеній сфері;
– профілактична діяльність серед членів територіальної громади та трудових колективів.
3. Досліджено становлення й розвиток адміністративно-правового статусу ПЗГ ОВС України. Слід зазначити, що автор одним із перших розробляє періодизацію розвитку ПЗГ. Умовно ми виокремлюємо п’ять періодів:
1) початок інформаційних обмінів у людському суспільстві;
2) формування політичної преси XVII–XIX ст.ст.;
3) виникнення радіо та його розвиток у першій половині XX ст.;
4) радянський період;
5) сучасний період розвитку підрозділів зв’язків із громадськістю МВС України.
Ми усвідомлюємо що, як і будь-яка інша, наведена періодизація розвитку ПЗГ має значною мірою умовний характер. Проте в її межах можна простежити основні зміни в розвитку ПЗГ.
4. Одним із ключових питань, що виникають у процесі дослідження функцій ПЗГ ОВС, є їх класифікація. Складність класифікації пов’язана, по-перше, з різноплановістю та різноманітністю діяльності ПЗГ; по-друге, з особливістю форм і методів реалізації ними своєї діяльності. На цей час у колах учених у галузі адміністративного права відсутній єдиний підхід до критерію, котрий слід покласти в основу. Провідну роль у виборі критерію, на нашу думку, слід відвести власне визначенню функцій. Оскільки функції правоохоронних органів і засобів масової інформації – це основні напрями й види їх діяльності, то критеріями класифікації слід вважати основні елементи цієї діяльності. До таких елементів варто віднести об’єкти, суб’єкти, форми, способи, засоби діяльності.
Класифікацій функцій, як і безпосередньо функцій, існує надзвичайно багато, але якщо мати за основу один загальний критерій, кількість цих функцій буде об’єктивно визначеною. Загальними критеріями для класифікації видів діяльності ПЗГ є суб’єкт, об’єкт і технологія.
Для ефективного функціонування ПЗГ ОВС та правоохоронних органів узагалі необхідно реалізувати весь комплекс їх основних функцій, які є взаємопов’язаними та становлять єдину цілісну систему. Об’єктивно роль ПЗГ ОВС має бути зумовлена не лише характером їх повноважень, комплексом питань, визначених у локальних (підзаконних, відомчих) нормативно-правових актах, які належать до їх відання, а передусім системою функцій правоохоронних органів та засобів масової інформації.
Питання функцій ПЗГ ОВС України та засобів масової інформації є важливим як у теоретичному, так і в практичному плані. В межах реформування суспільних інституцій, яке ми спостерігаємо сьогодні, відбувається й перебудова правоохоронних органів. У процесі адміністративної реформи уряд, центральні органи виконавчої влади мають передати виконання низки повноважень місцевим органам, тобто наблизити владу до громадян, вивільнитися від не властивих їм повноважень шляхом децентралізації управлінських повноважень та делегування відповідних функцій на рівні управління. Коло функцій ПЗГ охоплює всі функції, виконувані засобами масової інформації. Проте діяльність орієнтована більшою мірою на правоохоронну тематику, висвітлення захисту прав і свобод громадян, популяризацію серед населення працівника міліції. Виховна, культурно-просвітницька робота також є одним із провідних напрямків їх діяльності. Авторами реформи правоохоронних органів було ініційовано створення ПЗГ, які згодом перетворяться на потужний інструмент контролю за виконанням ухвалених рішень МВС України та місцевих органів. Сьогодні для цього існують всі підстави, оскільки ПЗГ наділені відповідними повноваженнями, а їх функції різняться від функцій засобів масової інформації та інших правоохоронних органів.
Основні функції ПЗГ мають складний характер із огляду на їх подвійне походження – від правоохоронної діяльності ОВС України та засобів масової інформації. Вони зумовлені природою, місцем правоохоронних органів у системі побудови правової, демократичної держави, завданнями та цілями, на досягнення яких спрямована їх діяльність.
Адміністративно-правове функціонування ПЗГ ОВС України слід розуміти як установлений законодавством (зокрема й нормативно-правовими актами МВС України та його структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування) комплекс правових, організаційних, матеріально-технічних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення виконання ПЗГ своїх безпосередніх повноважень: забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, їх законних інтересів, об’єктивне висвітлення діяльності ОВС України та формування позитивного іміджу міліції України, розвиток відкритості та гласності діяльності органів внутрішніх справ, поглиблення зворотного зв’язку між ОВС і засобами масової інформації .
3. У сфері функціонування ПЗГ ОВС створено концепцію правових засад, яка містить: конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти, міжнародно-правові акти та локальні нормативно-правові акти. Водночас, підґрунтям правових засад адміністративно-правового функціонування ПЗГ ОВС слугують локальні нормативно-правові акти суб’єктів правоохоронної діяльності.
Запропоновано авторську класифікацію адміністративних принципів функціонування ПЗГ ОВС України, а саме розподіл принципів на загальні (такі, що притаманні й журналістиці, й ПЗГ ОВС України) та спеціальні (застосовувані виключно в діяльності ПЗГ ОВС України).
5. Поняття адміністративно-правового механізму здійснення функцій ПЗГ МВС України слід розуміти як сукупність політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів здійснення суб’єктами такої діяльності під час виконання завдань, визначених перед ними в межах Конституції та законів України.
Цей механізм здійснюють такі суб’єкти правоохоронної діяльності: в повному обсязі виконують відповідні повноваження працівники Департаменту зв’язків із громадськістю, відділів (секторів) зв’язків із громадськістю ГУМВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, помічники начальника райвідділу із взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації; не в повному обсязі – працівники ОВС, правоохоронні органи, громадськість та ін.
Щодо таких державних інституцій як Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, то вони, на наше переконання, можуть брати участь у реалізації правових норм у сфері охорони громадського порядку та охорони прав і свобод громадян, формування позитивного іміджу працівників міліції шляхом їх удосконалення, ухвалюючи (видаючи) нові закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Наразі існує трирівнева система функціонування ПЗГ ОВС України, а саме: працівники Департаменту зв’язків із громадськістю, відділів (секторів) зв’язків із громадськістю ГУМВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, помічник начальника райвідділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації.
Механізм здійснення функцій Департаментом зв’язків із громадськістю ОВС України охоплює значний обсяг організувальної, аналітичної роботи, зокрема і розроблення методичних рекомендацій із питань професійної діяльності для підзвітних і підконтрольних управлінь та відділів ПЗГ ОВС.
Аналіз діяльності ПЗГ ОВС України посідає чільне місце в організації діяльності ДЗГ МВС України. Ця робота дозволяє поліпшити діяльність інших ПЗГ ОВС та сприяти у розв’язанні поточних питань.
Прес-центр ДЗГ МВС України – провідний підрозділ, який відповідає за організацію взаємодії із засобами масової інформації. Наразі прес-центр займається налагодженням ділових відносин із провідними виданнями, телеканалами, радіостанціями, бере участь у створенні блоків новин та повідомлень для власного інтернет-сайту МВС України. Його діяльність підконтрольна керівництву ДЗГ МВС України, що певною мірою впливає на взаємодію із засобами масової інформації.
6. Підданий детальному розгляду механізм здійснення функцій відділів зв’язків із громадськістю ГУМВС України в областях. ПЗГ ОВС України забезпечує участь у прийнятті локальних нормативно-правових актів. На нашу думку, локальними нормативно-правовими актами вважати підзаконні акти, видані Міністерством внутрішніх справ, ПЗГ ОВС у межах їх компетенції, які за своїм змістом відповідають чинному законодавству або прийняті на його виконання. Норми, які містяться в цих актах, конкретизують положення законів та інших нормативно-правових актів, а отже дають змогу краще врахувати особливості місцевих умов у процесі реалізації їх приписів. Науковці розглядають декілька форм підзаконних актів: прийняті на виконання закону, прийняті в межах повноважень, наданих законодавством, та прийняті на підставі закону. Локальним правовим нормам притаманні як загальні видові ознаки, властиві виключно локальним нормам, так і спеціальні.
Проаналізувавши чинне законодавство, теоретичні та практичні напрацювання, авторові вдалося сформулювати концепцію правових засад у сфері функціонування ПЗГ ОВС, яка становить: конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти, міжнародно-правові акти та локальні нормативно-правові акти. Водночас, базисом правових засад адміністративно-правового функціонування ПЗГ ОВС постають локальні нормативно-правові акти суб’єктів правоохоронної діяльності.
Автором також було звернено увагу на аналогічні Положення в МВС Російської Федерації, якими регламентовано діяльність підрозділів інформації та громадських зв’язків органів внутрішніх справ Російської Федерації (наказ МВС Росії від 12 жовтня 2007 за № 888). Вивчаючи нормативну правову базу діяльності аналогічних підрозділів у Російській Федерації та Білорусі, автор звертає увагу на відмінність, яка полягає в тому, що керівники цих служб у РФ та Білорусі наділені повноваженнями прес-секретаря, на відміну від своїх українських колег.
Таким чином, прес-центри ГУВС областей Російської Федерації наділені більш конкретними повноваженнями, ніж їхні українські міліцейські колеги. Вважаємо, слід конкретизувати повноваження, зазначені в Положеннях про ВЗГ ОВС, що, своєю чергою, поліпшить роботу працівників зазначених підрозділів, зменшить хаос і поспішність, а також усуне надмірне навантаження в їх діяльності.
7. Здійснений аналіз механізму реалізації функцій груп зв’язків із громадськістю МВС України. У демократичних країнах функціонування ЦЗГ (прес-служб), як і власне ЗМІ, зумовленне загальним станом демократії, економіки, культури, духовності суспільства. На діяльність ПЗГ найбільшою мірою впливає фінансування МВС України, загальний рівень культури та інші суспільні явища. Безумовно, на ПЗГ справляють вплив і зовнішні чинники (політичні, фінансові, ідеологічні тощо). Своєю чергою, ЦЗГ формує громадську думку щодо діяльності ОВС.
Звичайно ж, наведені вище форми діяльності ПЗГ ОВС України щодо захисту конституційних прав і свобод громадян не є вичерпними. Практика повсякчас прогресує, повсякчас запроваджуються нові форми та методи діяльності правоохоронних органів. Не становить винятку і діяльність ПЗГ ОВС України. Автор усвідомлює, що тільки за таких умов буде реалізовано ст. 34 Конституції України, в якій проголошено право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань у правовій державі. Від нашої небайдужої суспільної позиції залежить рівень правопорядку та суспільної безпеки в державі.
8. У пропонованому дослідженні ми мали за мету виявити особливості функцій ПЗГ ОВС та довести їх відмінність від функцій ЗМІ. Досягти цього можливо лише шляхом детального аналізу специфіки природи двох різних систем (ПЗГ ОВС та ЗМІ). ПЗГ ОВС – це органи, підвідомчі ОВС, що здійснюють діяльність відносно досягнення порозуміння з громадськістю, налагодження партнерських зв’язків, формування позитивного іміджу міліції України. Окреслені функції зумовлені завданнями, визначеними державою та суспільством перед правоохоронними органами.
Також підданий розгляду механізм здійснення функцій помічниками начальника райвідділу із взаємодії з громадськістю та ЗМІ. У демократичних країнах функціонування ПЗГ (прес-служб), як і власне ЗМІ, зумовлений загальним станом демократії, економіки, культури, духовності суспільства. На діяльність ПЗГ також впливає фінансування МВС України, загальний рівень культури громадськості й інші суспільні явища. Безперечно, на ПЗГ справляють вплив і зовнішні чинники (соціальні, фінансові, ідеологічні тощо). Своєю чергою, ПЗГ формують громадську думку щодо діяльності ОВС.
Питання вдосконалення адміністративно-правового механізму реалізації функцій ПЗГ ОВС України потребує, передусім, теоретичного розроблення. Лише наявність ефективного механізму може забезпечити самостійність, реальність і практичну дієвість суб’єктів досліджуваного інституту. Механізм здійснення функцій ПЗГ – комплексна системна категорія, яка становить сукупність правових, організаційних, політичних, територіальних, матеріально-фінансових та інших засобів, необхідних для втілення в життя будь-якого рішення керівництва держави та МВС в інтересах забезпечення правопорядку й поліпшення партнерських зв’язків із громадськістю, формування позитивного іміджу міліції та міжнародних зв’язків. Розробляючи механізм здійснення функцій ПЗГ, необхідно враховувати специфіку статусу досліджуваних органів різних рівнів, оскільки на нього істотно впливають такі фактори як відмінність повноважень працівників Департаменту зв’язків із громадськістю, відділів (секторів) зв’язків із громадськістю ГУМВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, помічників начальника райвідділу із взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації, а також різні територіальні межі їх здійснення, форми й методи діяльності.
9. Систематична діяльність ПЗГ ОВС України об’єктивно можлива за адміністративно-правових гарантій, тобто умов, способів і засобів забезпечення цієї діяльності. Виходячи з того, що на діяльність ПЗГ впливає безліч чинників, забезпечення нормальної діяльності об’єкта дослідження можливе лише за наявності системи адміністративно-правових гарантій (комплексу гарантій), об’єктивно здатних протистояти негативному впливу на ПЗГ, перешкоджати обмеженню, сповільненню їхньої діяльності або, навпаки, занадто активним діям.
Гарантії функціонування ПЗГ ОВС України доречно розглядати у двох аспектах: з одного боку, вони є встановлюваними державою на конституційному та законодавчому рівнях, а з іншого боку, їх набувають у ході реалізації державних гарантій, що набуває відображення в актах, прийнятих МВС України та його структурними підрозділами, насамперед у «Положеннях про відділ (сектор) зв’язків із громадськістю головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях».
Систему адміністративно-правових гарантій можна розокремити на два складника: нормативно-правові й організаційно-правові гарантії. Така класифікація теж має відносно умовний характер, але сприяє усвідомленню власне природи походження та сутності адміністративно-правових гарантій ПЗГ ОВС України.
Основними організаційно-правовими гарантіями є: держава, Президент України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади, ОВС України, державні організації загальної та спеціальної компетенції. В системі ОВС – це Департамент зв’язків із громадськістю, відділ (сектор) зв’язків із громадськістю ГУМВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, помічник начальника райвідділу із взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації.
Основними нормативно-правовими гарантіями є нормативно-правові акти, які передбачають: принципи діяльності ПЗГ; порядок їх діяльності; обов’язки працівників ПЗГ та органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо досліджуваного інституту; юридичну відповідальність за порушення законодавства у сфері засобів масової інформації та відповідальність працівників досліджуваних підрозділів за порушення законодавства (кримінальну, адміністративну (дисциплінарну), правову).
Здобувач ініціює розроблення та прийняття Закону України «Про прес-служби», де, на зазначених вище пропозицій запропоновано зміцнити соціальний захист, віднести до відповідної категорії державних службовців працівників ПЗГ ОВС України та здійснити низку заходів щодо оптимізації роботи досліджуваних підрозділів.
10. Актуальними автор вважає проблемні, суперечливі питання функціонування ПЗГ, що потребують першочергового розгляду. Їх розв’язання вимагає комплексного підходу, вироблення методологічних та практичних заходів із метою втілення їх у практику. Наразі практика нерідко випереджає теоретичні напрацювання. Хоча науковці останнім часом опублікували значну кількість монографічних досліджень стосовно проблем взаємодії населення з органами внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку, усе ж відсутні фундаментальні розробки щодо взаємодії правоохоронних органів із засобами масової інформації. До актуальних дисертант відносить такі питання:
– вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування ПЗГ ОВС відповідно до покладених завдань;
– взаємодія ПЗГ із населенням та представниками засобів масової інформації з метою забезпечення позитивного іміджу діяльності міліції;
– захист інформаційної діяльності зазначених підрозділів як складової інформаційної безпеки та інформаційного суверенітету України, її національних інтересів;
– науково-методичне забезпечення кадрової підготовки працівників ПЗГ. Решту питань слід вважати похідними від зазначених.
Ефективність здійснення функцій ПЗГ ОВС (Департаменту зв’язків із громадськістю, відділів (секторів) зв’язків із громадськістю ГУМВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, помічника начальника райвідділу по взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації) визначена, насамперед, матеріальними та фінансовими ресурсами, які вони мають, можуть використовувати та які в сукупності становлять економічну базу механізму реалізації їхніх функцій. Однак бюджетна політика нашої держави у сфері правоохоронних органів потребує вдосконалення. Недофінансування правоохоронної діяльності позначається й на роботі ПЗГ, кращі фахівці яких переходять працювати до приватних ЗМІ. Надання ПЗГ змоги самим залучати кошти до своєї діяльності сприятиме поліпшенню якості їхньої роботи та сприятиме більшій незалежності від адміністративних методів, а також підвищить правову культуру, психологію управлінських кадрів, культуру управління з метою подолання споживацьких настоїв керівників ПЗГ ОВС України.
На думку автора дисертаційного дослідження, керівництву ДЗГ слід звертати увагу на питання вступу працівників ПЗГ до Національної спілки журналістів, оскільки членство у зазначеному громадському об’єднанні розширює коло професійних можливостей.
Таким чином, для реалізації функцій ПЗГ необхідна злагоджена діяльність усіх системоутворювальних елементів правового, організаційного, економічного механізмів, які є взаємопов’язаними та мають спільну мету – реалізацію партнерських зв’язків із громадськістю, висвітлення діяльності ОВС України, формування позитивного іміджу міліції та налагодження міжнародних зв’язків. Держава зможе виконати програму правопорядку щодо забезпечення належної захищеності прав і свобод громадян, піднесення правової культури, якщо здійснить реформу правоохоронних органів, забезпечить їх економічну самостійність і незалежність у розв’язанні питань правопорядку, призначення на посади керівників ПЗГ за участю територіальної громади.
Автором розроблено власний проект Положення «Про відділ (сектор) зв’язків із громадськістю ГУМВС, УМВС в областях», який дозволить усунути наявні проблеми організаційного та правового характеру в діяльності ПЗГ.
У результаті дисертаційного дослідження здобувачем запропоновано:
1. Статтю 10 Закону «Про інформацію» доповнити такими пунктами:
– суб’єкти інформаційних відносин самостійно реалізують надані їм повноваження;
– органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність суб’єктів інформаційних відносин, а також розв’язувати питання, віднесені Конституцією України, цим законом та іншими законами до повноважень суб’єктів інформаційних відносин;
– суб’єкти інформаційних відносин мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права суб’єктів інформаційних відносин.
2. У статті 11 Закону «Про інформацію» після слів: «Мова інформації визначається» додати словосполучення «Конституцією України, Законом «Про мови в Україні» - далі за текстом.
3. Доповнити статтю 18 Закону «Про інформацію» основним видом інформації: «наукова інформація». Доповнити розділ ІІІ Закону «Про інформацію» статтею 241 «Наукова інформація».
4. Викласти ст. 43 Закону «Про друковані засоби масової інформації» в такій редакції: «Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під державним правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста підлягає охороні законодавством України».
5. Автор вважає, що ст. 2 Закону «Про міліцію» у частині «основні завдання міліції» слід доповнити пунктом: «інформування державних органів, підприємств, установ, організації та громадян про діяльність міліції, формування позитивної громадської думки та зміцнення взаємодії з громадськістю».
6. Пункт 1 статті 3 Закону «Про міліцію» після слів: «… соціальної справедливості» доповнити словосполученням: «прозорості та всебічного висвітлення діяльності міліції» - далі за текстом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – Ст. 102.
2. Департамент зв’язків з громадськістю [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvsinfo.gov.ua/contacts/index.html
3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
5. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР – 1991. – № 4. – Ст. 20.
6. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. –1992. – № 48. – Ст. 650.
7. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
8. Про телебачення і радіомовлення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
9. Про порядок висвітлення діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
10. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у двох томах / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, Т. 1: Загальна частина. – 2004. – 584 с.
11. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її організація в діяльності органів внутрішніх справ України : організаційно-правові аспекти: монографія / І.В. Арістова; за ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
12. Бандурка О.М. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією: підручник / О.М. Бандурка. – Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 346 с.
13. Битяк Ю.П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
14. Бєляков К.І. Інформація в праві: теорія і практика : монографія / І.К. Бєляков. – К. : КВІЦ, 2006. – 118 с.
15. Братель С. Департамент зв’язків з громадськістю МВС України як посередник між міліцією та ЗМІ / С.Братель // Право України. – 2006. – № 3. – С. 116-118.
16. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: моногр. / В.Л. Грохольський. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ., 2003. – 307 с.
17. Додин Е.В. Методика изучения причин административных правонарушений Е.В. Додин // Сов. государство и право. – 1983. – №4. С. 26-32.
18. Адміністративний процес: навчальний посібник / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І.П. Голосніченка. – К., 2003. – 256 с.
19. Джафарова М.В. Роль громадської думки при прийнятті управлінських рішень ОВС у відносинах з населенням // Наше право. – 2006. – №1. – С. 34–38.
20. Джафарова О.В. Правові основи партнерства міліції і населення: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.В. Джафарова. – Х., 2003. – 19 с.
21. Заросило В.О. Адміністративно-правовий механізм забезпечення участі працівників органів внутрішніх справ України в міжнародних миротворчих операціях: монографія / В.О. Заросило. – Черкаси: Акад. упр. МВС, 2009. – 414 с.
22. Гора І.В. Криміналістика : посіб. [для підготов. до іспитів] / Гора І.В., Іщенко А.В., Колесник В.А. – 3-є вид., стереотип. – К. : Вид. Паливода А.В., 2005. – 236 с.
23. Казанчук І.Д. Роль засобів масової інформації в діяльності правоохоронних органів щодо формування громадської думки / І.Д. Казанчук // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 30. – С. 276.
24. Гусарев С.Д. Основи держави і права: навч. посібник / С.Д. Гусарев, Р.А. Калюжний, А.М. Колодій. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.
25. Колпаков В.К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка : учеб. пособ. / В.К. Колпаков. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1993. – 80 с.
26. Комаров В.А. Кримiнологiчнi аспекти реалiзацiї принципу гласностi в дiяльностi органiв внутрiшнiх справ України / В.А. Комаров // Вiсник Луганського iнституту внутрiшнiх справ МВС України. – Луганськ, 1998. – Вип. 4. – С. 174-190.
27. Концепція подальшого реформування системи Міністерства внутрішніх справ України на 2004-2010 роки : Науковий проект / за ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва; МВС України. – К. : НАВСУ, 2003. – 25 с.
28. Курило В.І. Організаційно-правові засади надання охоронних послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07. / В.І. Курило. – Ірпінь, 2003. – 20 с.
29. Адміністративна відповідальність в Україні: навчальний посібник / за заг. ред. доц. А. Т. Комзюка. – 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
30. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 537 с.
31. Коваль М.В. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов. – 2-е вид., доповн. – К.: НДЦПІ АПрН України, 2006. – 232 с.
32. Левченко К.Б. Управління процесами формування гендерної політики в Україні (організаційно-правові аспекти): автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / К.Б. Левченко. – Х., 2003. – 35 с.
33. Олефір В. І. Охорона громадського порядку в сучасних умовах: [навч.-метод. посіб.] / В.І. Олефір, В. В. Черній, М.В. Лошицький. – К.: НАВСУ, 2003. – 130 с.
34. Моісеєв В.А. Журналистика и журналисты. – К.: Дакор, 2002. – 400 с.
35. Мурашин О.Г. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України. – 1999. – № 8. – С. 24-28.
36. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе: монографія / Н.Р. Нижник. – К., 1995. – 206 с.
37. Олефір В.І. Формування позитивного іміджу співробітника ОВС / В.І. Олефір // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – Вип. 2. – С. 266-273.
38. Погорилко В.Ф. Осуществление местными Советами народных депутатов функций советского общенародного государства / В.Ф. Погорилко: дис. на здобуття наук. ступ. д-ра юрид. наук: спец. 12.00.02. – К., 1988. – 447 с.
39. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В.М. Плішкін; за ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К. : Нац. академія внутр. справ України, 1999. – 702 с.
40. Поколодна О.В. Механізм вдосконалення органів податкової служби з громадськістю: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / О.В. Поколодна. – Х., 2007. – 22 с.
41. Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку: документально-джерелознавчий довідник / упоряд. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, І.Г. Кириченко. – К.: Ін Юре, 2002. – 128 с.
42. Фрицький О.Ф. Конституційне право України / О.Ф. Фрицький. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536 с.
43. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров / И. Алешина. – М.: [б.и.], 1997. – 225 с.
44. Бахрах Д.Н. Административное право: учебник. для вузов / Д.Н. Бахрах. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 368 с.
45. Борисова Т.Ф. Связь с общественностью – «паблик рилейшнз» – государственной власти и управления: [учеб.-метод. пособ.] / Т.Ф. Борисова, М.Д. Валовая, В.М. Горохов, Н.М. Казанцев, В.С Комаровский (ред.) – 2 изд. – Алматы: Гылым, 1997. – 176 с.
46. Емельянов С.М. Теория связей с общественностью. Вводный курс / С.М. Емельянов. – СПб. : Питер, 2006. – 240 с.
47. Малушкина Н.С. Теоретико-правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и средств массовой информации : автореф. дисс. на сосиск. научн. степ. канд. юр. наук : спец. 12.01.01 «Теория и история государства и права, история политических и правових учений» / Н.С. Малушкина – М., 1992. – 23 с.
48. Кочеткова А.В. Современная прес-служба / А.В. Кочеткова, А.С. Тарасов. – М.: Эксмо, 2009. – 272 с.
49. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз / В.Г. Королько. – К.: Інститут соціології НАН України, 1997. – 334 с.
50. Наумкин Ю.В. Взаимодействие органов внутренних дел и учреждений массовой информации в обеспечении социалистического правопорядка: автореф. дисс. на соиск. научн. степ. канд. юр. наук: спец. 05.13.10 «Управление в социальных и экономических системах» / Ю.В. Наумкин. − М., 1988. – 30 с.
51. Т