АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЯЦКІВ Ірина Ігорівна

УДК 35.084.3:343.35

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ
12.00.07 –адміністративне право і процес; фінансове
право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Доктор юридичних наук, професор
Олефір Віктор Іванович

Київ-2011

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень ………………………………………………………………..
Вступ …………………………………………………………………………………………... 3
4
Розділ 1. Загальнотеоретичні уявлення про корупційні адміністративні правопорушення та корупційні відносини………………………………………………..
16
1.1. Поняття, сутність, зміст та історичні прояви корупції ………………………………. 16
1.2. Фактори сприяння існуванню та поширенню корупції в Україні ……....................... 41
1.3. Зони корупційних ризиків в публічній сфері українського суспільства та види корупції ………………………………………………………………………………….
61
Висновки до першого розділу ………………………………………………………………. 87
Розділ 2. Окремі питання адміністративно-правового механізму протидії корупційним проявам в Україні …………………………………………………...............
89
2.1. Нормативне забезпечення системи протидії корупції в Україні ……......................... 89
2.2. Суб’єкти корупції за Українським законодавством................................................... 109
2.2.1. Суб’єкти запобігання та протидії корупції …………………………………. 109
2.2.2. Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення ………………. 126
Висновки до другого розділу ……………………………………………………………….. 139
Розділ 3. Удосконалення адміністративно-правових засад протидії
корупції ……………………………………………………………………………….............
142
3.1. Практика протидії корупційним проявам в окремих країнах та міжнародні механізми протидії корупції …………………………………………………………
142
3.2. Проблеми удосконалення механізму протидії корупції в Україні ………………….. 165
Висновки до третього розділу ………………………………………………………………. 192
Висновки …………………………………………………………………..…………………. 195
Додатки ……………………………………………………………………………………….

Список використаних джерел …………………………………………..………………… 201
211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ІСК / CPI - Індекс сприйняття корупції / Corruption Perceptions Index;
КАС - Кодекс адміністративного судочинства України;
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ООН / UN - Організація об’єднаних націй / United Nations;
ТІ - Трансперенсі Інтернешнл (Тransparency International);
ЦК КПРС - Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу;

ЦК - Цивільний кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Становлення України як сучасної правової, демократичної та соціальної держави поєднується з впливом як позитивних (формування у свідомості людини інституту власності, зміцнення національної правосвідомості, розвиток сфери надання соціально-адміністративних послуг тощо), так і негативних явищ (зростання рівня правопорушень, розвиток тіньової економіки, безробіття, поява нових корупційних схем тощо). Поточні суспільно-політичні процеси свідчать, що будівництво демократичної держави, нажаль, супроводжується підвищенням рівня корупції. Перехідний тип економіки, політична та економічна нестабільність часто крокують поряд зі збільшенням хабарництва, як різновиду корупційних явищ, виникненням нових корупційних відносин, в обхід антикорупційному законодавству.
У країні, де відбуваються процеси демократизації, але не спостерігається вдосконалення законів, що регулюють конфлікт інтересів, корупція може послабити дію чинних актів та унеможливити прийняття нових. У той же час суспільство, що рухається у напрямі лібералізації економіки, але не здійснює відповідних реформ у державному секторі, є сприятливим середовищем для розквіту корупційної діяльності.
За даними неурядової організації Transparency International протягом останніх років, Україна за рівнем корупції посідала: у 2005 р. – 107-ме місце (з 158 країн) з балом 2,6; у 2006 р. – 99-е місце (з 163 країн) з балом 2,8; у 2007р. – 118-е місце (з 180 країн) з балом 2,7; у 2008 р. – 134-е місце (з 180 країн) з балом 2,5; у 2009 р. – 2,2 бали і це приблизно на 158 місці серед 190 країн світу; у 2010 р. - 2,4 бали (134-143 місце серед 178 країн, охоплених індексом). З наведених даних можна констатувати що переважна більшість населення України сприймає корупцію як звичайне явище і не намагається їй активно протидіяти.
Корупція становить загрозу національній безпеці та є однією з серйозних перешкод на шляху розвитку країни. Українська держава практично нічого не може пред’явити суспільству в якості реальних досягнень з протидії корупції, натомість демонструючи поодинокі факти боротьби з корупціонерами. Антикорупційна діяльність в Україні сьогодні потребує впровадження нових ефективніших заходів та ревізії існуючих.
Одним з перших елементів антикорупційного механізму є відповідне законодавство. Базовий закон «Про боротьбу з корупцією», прийнятий у 1995 році, навіть з чисельними змінами і доповненнями не забезпечує успіху зусиль суспільства в боротьбі з корупційними проявами. Причин для цього є багато, однією з них, на нашу думку, є зниження рівня правової культури населення, а точніше її деформація в бік сприйняття корупційних правопорушень як звичного явища в суспільстві. Нові антикорупційні закони 2010 року, загалом можна назвати позитивним зрушенням в протидії корупції, проте деякі їх положення потребують вдосконалення, розробки правореалізуючих підзаконних нормативно-правових актів.
Дослідження проблеми корупції можна знайти, зокрема, у працях В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, О.Т. Білоуса, А.В. Гайдука, В.О. Глушкова, Ю.В. Грошевого, О.М. Джужі, Є.Б. Дідоренка, А.П. Закалюка, В.Т. Зеленецького, М.І. Камлика, В.К. Колпакова, С.Ф. Константінова, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, В.С. Литвиненка, М.В. Лошицького, М.І. Мельника, В.І. Олефіра, В.М. Поповича, В.В. Сташиса, В.Д. Сущенка, В.Я. Тація, Р.М. Тучака, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, М.Я. Швеця, Ю.С. Шемшученка, та інших. Але, незважаючи на досить велику кількість досліджень факторів і чинників, що сприяють корупції, бракує розробок адміністративно-правових засад протидії корупції в Україні.
Основою для цільового дослідження корупції як правової проблеми стали роботи вітчизняних вчених Л.І. Аркуші, Л.В. Багрій-Шахматова, І.П. Голосніченка, О.О. Дульського, Д.Г. Заброди, О.Г. Кальмана, Я.Ю. Кондратьєва, М.В. Корнієнка, О.А. Мартиненка, Н.П. Матюхіної, Я.Є. Мишкова, Є.В. Додіна, Є.В. Невмержицького, О.С. Новакова, О.Я. Прохоренка, А.І. Редьки, С.С. Рогульського, В.Ф. Сіренка, О.В. Терещука, О.В. Ткаченка, а також праці закордонних науковців Б.В. Волженкіна, О. Гределанда, М.В. Костеннікова, А.В. Куракіна, С. Коткіна, Р. Клітгарда, В. Мілера та інших.
Незважаючи на таке різноманіття досліджень з різних галузей права (кримінального, адміністративного, фінансового) щодо антикорупційної діяльності, протидія корупції потребує вдосконалення як загальних підходів до змісту її поняття, так і деталізації окремих складів корупційних правопорушень. Така ситуація свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження і необхідність подальшого опрацювання адміністративно-правових засад протидії корупції в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Обрана тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ України та виконана відповідно до Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2009 р. (п. 128)., з урахуванням вимог Указу Президента України «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18 лютого 2002 р. №143/2002 та Концепції адміністративної реформи України. Тема дослідження розглянута і схвалена в 2009 р. відділенням Академії правових наук України (п. 476)
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу та вивчення теоретичних положень адміністративно-правового розуміння поняття корупції, її особливостей, зон поширення в Україні а розробити напрями вдосконалення адміністративно-правових заходів протидії цьому асоціальному явищу.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити поняття, сутність, зміст та ознаки корупції як соціально-небезпечного явища, корупційного адміністративного правопорушення;
- з'ясувати фактори, які сприяють існуванню і поширенню корупції в Україні та причини корупції;
- визначити найбільш вразливі зони корупційних ризиків у публічних правовідносинах;
- проаналізувати нормативно-правове забезпечення протидії корупції в Україні;
- визначити суб'єктів протидії корупції та здійснити їх класифікацію;
- проаналізувати практику протидії корупційним проявам в зарубіжних країнах, а також міжнародні механізми боротьби з корупцією;
- визначити напрями удосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в Україні;
- сформулювати пропозиції з удосконалення українського антикорупційного законодавства.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері адміністративно-правового механізму протидії корупції в Україні.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади протидії корупції в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Так, історичний метод допоміг розкрити історичні витоки корупції (підрозділ 1.1.). Діалектичний метод використовувався під час аналізу поняття корупції, причин та умов поширення цього явища (підрозділи 1.1, 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий методи, метод класифікації і групування дозволили дослідити зони корупційних ризиків в публічній сфері українського суспільства (підрозділ 1.3), вивчити питання і дати характеристику стану нормативного забезпечення протидії корупції (підрозділ 2.1), класифікації суб'єктів боротьби з корупцією (підрозділ 2.2). Компаративний метод складає основу формулювання пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання протидії корупції. Методи аналізу та синтезу, системний метод дозволили проаналізувати практику протидії корупційним проявам в окремих країнах та скоригувати напрями удосконалення механізму протидії корупції в Україні (підрозділи 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження становлять антикорупційне законодавство; справи про корупційні адміністративні правопорушення; узагальнення статистичних даних та аналітичних довідок та узагальнення судової практики та діяльності правоохоронних органів, опитування 500 респондентів, з яких 100 - службовці різних ланок та 400 пересічних громадян.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю дослідженої проблеми, її сучасною постановкою. Дисертація є новим комплексним дослідженням в Україні адміністративно-правових засад протидії корупції. Результатом проведеного дослідження стали сформульовані такі наукові положення. Зокрема:
уперше:
- сформульовано визначення суб'єкта відповідальності за корупційні правопорушення, під яким розуміють публічну посадову особу, тобто будь-яку особу, діяльність якої фінансується з державного або місцевих бюджетів;
- надано авторське визначення факторів, що зумовлюють поширення корупції в Україні, зокрема серед таких факторів можна виділити історичні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, правові, ідеологічні та морально-психологічні;
- визначено поняття зон корупційних ризиків в українському суспільстві з відповідним їх розподілом, зокрема правоохоронна корупційна зона (з підвидами), корупційна зона в політичній сфері, корупційна зона в освіті, медицині, юстиції;
- сформульовано власні позиції в якості проектів доповнень до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11 червня 2009 року, Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб, відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, вдосконалення правил побудови норм зі складами корупційних правопорушень, уточнення суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення;
удосконалено:
- поняття корупції загалом (це система публічних відносин, заснована на передбачених конкретним складом корупційного правопорушення діяннях посадових осіб публічної сфери) та в адміністративно-правовому розумінні зокрема (це система публічних відносин, заснована на передбачених конкретним складом корупційного адміністративного правопорушення діяннях посадових осіб публічної сфери);
- зміст корупційно-правових термінів, зокрема системи протидії корупції яка, включає в себе визначення змісту та суті основних понять корупційної сфери; розробку загальних підходів до антикорупційної діяльності та її нормативно-правове забезпечення (антикорупційне законодавство); теоретичну основу та практичні засади превентивної (попереджувальної) діяльності; правовий статус суб’єктів корупції та скоєння корупційних проявів; характеристику суб’єктів та систему заходів відповідальності за корупційні правопорушення;
- класифікацію корупції в контексті підвидів корупційних ризиків (корупція високого рівня і «низова» корупція; кадрова корупція; економічна корупція; зрощування чиновництва (бюрократії) і бізнесу; «м'яка корупція»);
- класифікацію заходів протидії корупції відповідно до чинного та розроблюваного антикорупційного законодавства (види обмежень для публічних посадових осіб, обмеження щодо одержання подарунків, здійснення спеціальної перевірки для осіб, які претендують на заняття публічних посад);
- класифікацію суб’єктів корупції відповідно до запропонованого терміну «публічна посадова особа» (як суб’єкт відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення) з умовним поділом на суб’єктів безпосередньої та опосередкованої протидії корупції;
дістало подальшого розвитку:
- обґрунтування доцільності консолідації та координації зусиль суб'єктів боротьби з корупцією в єдиному незалежному антикорупційному державному органі;
- обґрунтування публічності корупційних правовідносин, форм об’єктивної сторони корупційних правопорушень через різні види службових взаємозв’язків;
- положення щодо доцільності встановлення презумпції винуватості публічних посадових осіб у разі неспроможності пояснити факти невідповідності майнового та фінансового стану задекларованим прибуткам.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції використовуються:
 у правотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до антикорупційного законодавства України (Рекомендований лист для комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 20.12.2010 р.);
 у навчальному процесі – під час викладання навчальної дисципліни «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», «Адміністративно - деліктне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» а також при підготовці навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для студентів вищих навчальних закладів (Акт впровадження в навчальний процес Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС від 09.06.2010 р.; Акт впровадження у науково-дослідну роботу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника від 17.12.2010 р.);
 у правозастосовчій діяльності в системі занять зі службової підготовки працівників органів юстиції (Акт впровадження наукових розробок у практичну діяльність Державної судової адміністрації України від 29.12.2010 р.), а також працівників прокуратури м. Калуш Івано-Франківської області (Довідка впровадження наукових розробок у практичну діяльність Прокуратури від 30.11.2010 р.).
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальшої розробки теоретичних питань, пов’язаних з адміністративною відповідальністю за корупційні адміністративні правопорушення; удосконалення діяльності державних органів у сфері протидії корупції в Україні тощо.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки доповідалися автором на наукових статтях та науково-практичних конференціях, зокрема: Міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності з виступом (м. Ірпінь. – 30 травня 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Поєднання публічно-правових та приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин» (19-20 жовтня 2007 року, м. Івано-Франківськ); ХІХ міжнародній історико-правовій конференції «Інтеграційні процеси в історії права, держави та юридичної думки. Історія міліції: сучасне і минуле» (Гута, 15-18 травня 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (14 листопада 2008 року. – м. Львів); Міжнародній науково-практичної конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (28-29 листопада 2008 року, Хмельницький університет управління та права); Науково-практичній конференції «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 2008 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Історія міліції України: минуле і сучасне», (15 травня 2009 року, м. Івано-Франківськ); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення», (5-6 червня 2009 року, м. Івано-Франківськ); Третій звітній всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Львів, 28 вересня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький. – 13-14 листопада 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «П’яті Прибузькі юридичні читання» (27-28 листопада 2009 р. – м. Миколаїв); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова політика Української держави» (19-20 лютого 2010 р. – м. Івано-Франківськ). Наукових статтях: Механізм, причини та заходи протидії корупції: загальна характеристика в збірнику «Держава і закон: теорія, практика, методика (збірник наукових праць викладачів Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС); Деякі особливості поширення та протидії корупції в журналі Підприємництво, господарство і право; Загальні положення протидії корупції: адміністративно-правовий аспект у Збірнику наукових статей «Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України» - Випуск ХХІ. – м. Івано-Франківськ, 2009 р.; Загальна характеристика заходів запобігання та протидії корупції у Збірнику Актуальні проблеми політики – м. Миколаїв.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковані у 15 наукових роботах , з яких – 6 – у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук.

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження адміністративно-правових засад протидії корупції в Україні сформульовано наступні теоретичні і практичні висновки.
1. Корупція як соціальне явище супроводжує людське суспільство з часу формування його державної організації. Це явище не знає національних кордонів і зумовлюється факторами політичного, економічного, ідеологічного, організаційного, психологічного характеру тощо. Корупцію в широкому розумінні пропонуємо визначити як систему корупційних правовідносин, засновану на корисливих протиправних діяннях публічних посадових осіб з корупційною вигодою та всупереч державним та суспільним інтересам.
Корупція в адміністративно-правовому розумінні являтиме собою систему публічних відносин, засновану на передбачених конкретним складом корупційного адміністративного правопорушення діяннях публічних посадових осіб.
Корупційним адміністративним правопорушенням визнається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Аналіз складу корупційних правопорушень пов’язаний з роз’ясненням сутності та змісту таких понять як корупційна вигода (це різниця між реальною вартістю ресурсів, товарів, робіт чи послуг (не «пільговою») і тим, що сплачують (або отримують) суб’єкти корупційних правопорушень за ці ресурси, товари, роботи чи послуги); публічні корупційні відносини – це – сукупність відносин у публічній сфері, пов’язаних з набуттям корупційної вигоди суб’єктами корупційних правопорушень.
2. Поширенню корупції в Україні сприяють історичні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, правові, ідеологічні та морально-психологічні фактори. Серед основних причин розповсюдження корупції в Україні можна виділити: 1) неефективність державного управління; 2) трансформацію психології та моралі всього суспільства внаслідок економічної та політичної нестабільності.
3. Для попередження корупції та аналізу її поширення пропонується визначити зони корупційного ризику. Корупційний ризик - це ймовірність вчинення корупційних діянь та їх наслідки за конкретний проміжок часу. Зоною корупційного ризику є територія на якій проводиться аналіз корупційного ризику. За охопленням корупційні ризики є: загальнодержавним, регіональними, локальними. За сферою виникнення корупційні ризики поділяють на: корупційний ризик у політико-правоохоронній сфері, в економічній сфері, в системі освіти, медичній сфері, юстиції; корупційний ризик в системі формування та призначення кадрів на посади в публічній сфері; Корупційний ризик в системі специфічних корупційних проявів («м’якої корупції»).
4. Реальна протидія корупції в Україні можлива за умови здійснення комплексу таких заходів щодо вдосконалення антикорупційного законодавства як встановлення ефективного нормативно-правового забезпечення механізму протидії корупції. Фактично основою антикорупційного законодавства повинен стати закон про протидію корупції, який повинен «зосередити свою увагу» на загальних положеннях та визначенні основних понять у сфері протидії корупції в Україні (корупція, корупційне правопорушення, корупційна (неправомірна) вигода, заходи протидії корупції, публічна посадова особа, публічні послуги, відповідальність за корупційні адміністративні правопорушення тощо). Конкретні склади корупційних адміністративних правопорушень необхідно вдосконалити та розробити типові зразки документів, методичні рекомендації для здійснення антикорупційного провадження.
5. Суб’єктів корупції пропонується поділити на 2 великі групи: на суб’єктів протидії та попередження корупції, а також суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Для вдосконалення взаємодії суб’єктів протидії та попередження корупції пропонується внести зміни в систему спеціалізованих органів протидії.
Суб’єктів протидії та попередження корупції, з метою полегшення антикорупційної діяльності доцільно розподілити на 2 підгрупи: суб’єктів безпосередньої протидії та суб’єктів опосередкованої протидії. До першої підгрупи віднести спеціально уповноважені органи, а до другої - всіх фізичних осіб, громадські організації, підприємства, установи, організації всіх форм власності. У випадках виявлення суб’єктами другої підгрупи фактів корупційних діянь – вони мають звернутись до спеціально уповноважених органів протидії (суб’єктів безпосередньої протидії) для вжиття ними відповідних заходів.
Вдосконалення механізму протидії корупції передбачає і вдосконалення інституту суб’єктів відповідальності за корупційні адміністративні правопорушення. Загалом пропонується встановити, що ними є публічні посадові особи. А у конкретному складі корупційного адміністративного правопорушення конкретизувати суб’єкта відповідальності та закріпити його спеціальні ознаки.
6. Аналіз механізмів протидії корупції та вивчення досвіду міжнародного співробітництва у цій сфері а також питання удосконалення механізмів протидії корупції в Україні, дозволяє констатувати, що ефективна протидія корупції може здійснюватись тільки якщо зусилля держави і суспільства у сфері протидії корупції співпадають, що для українського суспільства та держави є проблемним і не завжди реальним. Основою протидії корупції в більшості іноземних держав є створення одного антикорупційного центру координації, наділеного комплексом повноважень щодо розгляду корупційної справи (тільки незначна частина держав вибрала шлях внесення антикорупційних повноважень до юрисдикції різних правоохоронних органів, органів юстиції), єдиного законодавчого антикорупційного акту, який буде підставою відповідальності та міститиме весь комплекс елементів протидії корупції.
Міжнародні органи та організації активно працюють над розробкою заходів протидії корупції, над зниженням рівня сприйняття корупції, над розробкою ефективних попереджувальних заходів.
7. Важливим для нашої держави є застосування міжнародних механізмів протидії корупції з урахуванням національних особливостей та суспільно-політичної ситуації в Україні. Також для вдосконалення механізму протидії корупції необхідним є проведення реформи публічної служби, концепція якої (основні напрямки здійснення та завдання) на сьогодні остаточно не доопрацьована (на основі державної служби і реформи державної служби). Одним із заходів реформи є розробка та впровадження в діяльність публічних посадових осіб кодексів етичної поведінки державних службовців.
Для вдосконалення механізму протидії корупції необхідним є посилення ролі інститутів громадянського суспільства в державі. Зокрема, поширення просвітницької інформації про негативний вплив корупції та про права особи у сфері протидії їй, підвищення правосвідомості та правової культури; надання будь-якій фізичній особі права звертатись до спеціалізованих антикорупційних органів зі зверненнями про виявлені факти корупції; запровадження звітності та інформування населення про стан протидії корупції в Україні; впровадження реальних «важелів» контролю з боку громадськості за станом корупції, в тому числі наділення правом збору підписів за звільнення корумпованих чиновників з обов’язковим відкриттям відповідного провадження проти даного публічного суб’єкта; посилення ролі засобів масової інформації у сфері протидії корупції (сприяння в їх незалежності) тощо.
8. Для вдосконалення антикорупційного законодавства пропонується внести такі зміни:
- визначити адміністративну відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень (у формі штрафу або тимчасового обмеження діяльності), оскільки адміністративна відповідальність юридичних осіб за корупцію не передбачена законодавством;
- визначити поняття «публічні послуги», частиною яких є адміністративні послуги. Зокрема, публічними послугами вважають всі послуги, що надаються публічним сектором, а також приватним сектором під відповідальність публічної влади та за рахунок публічних коштів (фінансової діяльності держави та муніципалітетів);
- розробити рекомендації щодо здійснення антикорупційного провадження та типові зразки протоколів про корупційні адміністративні правопорушення;
- визначити та деталізувати склади корупційних правопорушень. Зокрема суб’єктів відповідальності за даним складом правопорушення, передбаченого ст.21221 КУпАП. Включення до даної групи підприємців та осіб, які виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції може призвести до того, що будь яку особу притягнуть до відповідальності та накладуть штраф і конфіскують напрацьоване (адже, підприємницька діяльність – це діяльність з метою отримання прибутку – вигоди);
- прийняти етичний кодекс для публічних осіб (на основі проектів етичних кодексів державних службовців у контексті адміністративної реформи);
- створити для координації антикорупційної діяльності та протидії корупції, на основі діючих антикорупційних органів (по одному представнику) антикорупційний центр (як виконавчий орган влади зі спеціальним статусом), наділений відповідним комплексом повноважень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Robert C. Tilman Emergence of Black-Market Bureaucracy: Administration, Development, and Corruption in the New States / Tilman, Robert C // Рublic administration review. – 1968. – № 28 (5may). – P. 437-444.
2. China and ibn Khaldun; Syed Hussein Alatas, The Sociology of Corruption: The Nature, Function, Causes, and Preventation of Corruption. -Singapore: Times Books, 1980. – 77 р.
3. Аристотель. Собрание сочинений: в 4 т. / Аристотель. – М., 1983.– Т 4. – 320 с.
4. Памятники римского права. – М. : Зерцало, 1997. – 164 с.
5. Бартошек М. Римское право : определения, понятия, терминология / М. Бартошек. – М.: Политиздат, 1989. – 320 с.
6. Дигесты Юстиниана. – М., 1984. – 292 с.
7. Цицерон Марк Туллий. Диалоги: О государстве; О законах. 2-е изд., репр. с 1966 / Марк Туллий Цицерон – М., 1994. – 223 с.
8. Монтескье Шарль Луи. Избранные произведения / Шарль Луи Монтескье. – М. : Политиздат, 1955. – 799 с.
9. Б’янкамария Фонтана. Витоки давньої традиції / Фонтана Б’янкамария // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1996. – №8. – C. 8-9.
10. Нурутдинов А. З. Гражданское общество в истории политической мысли Европы: от античности до первой трети XIXвека / Азат Закитович Нурутдинов // Международный исторический журнал. – 2000. – № 10.– C. 42-56.
11. Кирпичников А.И. Взятка и коррупция в России. / А. И. Кирпичников – Санкт-Петербург : Альфа, 1997. – 352 с.
12. Про посилення боротьби з хабарництвом та розкраданням народного добра : закритий лист ЦК КПРС від 29 березня 1962 р. // КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. 1898-1971 р.р. / за заг ред. П.М. Федосєєва і К.У. Черненка. –К.: Політвидав України, 1981. – Т.8 : 1959-1965. – 340 с.
13. Словарь иностранных слов. – М.: Русский язык, 1989. – 624 с.
14. Плющ Л. Гласність і період після гласності / Л. Плющ // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1996. – №8 (серпень). – С. 30-32.
15. Законодавство України про боротьбу з корупцією. – Харків, 2006. – 167 с.
16. Індекс сприйняття корупції 2009 // [Електронний ресурс] – Режим доступу //
http://gurt.org.ua/articles/4780/
17. Зеленецький В. Корупція в Україні та організаційно-правові основи боротьби з нею / В. Зеленецький, О. Кальман // Право України. – 2001.-№4. – С.13-17.
18. Десять вопросов профессора В.В. Лунеева и ответы на них депутата Государственной Думы, Председателя Комиссии Государственной Думы по борьбе с коррупцией Н.Д. Ковалёва // Организованная преступность, терроризм и коррупция: Криминологический ежеквартальный альманах. – Вып.1. – М.: Юристъ, 2003. – 159 с.

19. Янукович В.Ф. Боротьба з корупцією – життєво необхідна справа суспільства, оскільки це явище загрожує національній безпеці та конституційному ладу в Україні / В. Ф. Янукович // Офіційне Інтернет представництво Президента України (22 квітня 2010) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.president.gov.ua/news/16974.html
20. Скакун С.Ф. Теорія держави і права: підручник. — Харків : Консум, 2001. — 656 с.
21. Донатела дела Порта. Брудні оборудки: учасники ресурси та механізми політичної корупції / Донатела дела Порта, Альберто Ванучі. – К. : К.І.С., 2006. – 302 с.
22. Политическая энциклопедия: в 2т – М. : Мысль, 1999. – Т. 1: А-М. – 751 с.
23. Юридический словарь. – М. : Информ, 1988. – 740 с.
24. Юридична енциклопедія: в 6 т. – К. : Укр. Енцик., 2001. – Т. 3. – 790 с.
25. Тихомиров Л.В. Юридическая энцыклопедия. / Л.В. Тихомиров, М.Ю. Тихомиров. – М., 1997. – 460 с.
26. Криминология : учебник для вузов / [под ред. д.ю.н., проф. А.И. Долговой ]. – М., 2002. – 848 с.
27. Кузнецова Н.В. Коррупция в системе уголовных преступлений. Круглый стол // Вестник МГУ. – 1993. – №1. – С. 32.
28. Волженкин Б.В. Коррупция. / Б.В. Волженкин – СПб. : С.- Петербург. Юр. ин-т Генеральной Прокуратуры Российской Федерации, 1998. – 350 с.
29. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовое криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьба с ними. / Л. В. Багрий-Шахматов – Одеса : Латстар, 2001.– 530 с.
30. Мельник М. Корупція : проблеми визначення сутності і поняття / Мельник М.І. // Вісник академії правових наук України. – 1997. – №3. – С. 76-86.
31. Прохоренко О.Я. Протидія корупційним проявам у системі державної служби (організаційно-правові аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління : спец. 25.00.03 «Орг. і упр. в держ. установах» / О. Я. Прохоренко – К., 2004. – 20 с.
32. Терещук О.В. Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес»; «Фінансове право»; «Інформаційне право» / О.В. Терещук – Одеса – 2000. – 19 с.
33. Five issues in European criminal justice: corruption, women in criminal justice system, criminal policy indicators, community prevention, and computer crime. – Helsinki, 1999. – 268 p.
34. Political corruption: a handbook ed. by Heldenheimer A.J. – Oxford, 1985. – 15 р.
35. Камлик М.І. Корупція в Україні / М.І. Камлик, Е.В. Невмержицький – К. : Знання, 1998. – 187 с.
36. Ткаченко О.В. До питання про визначення поняття «корупція» / О.В. Ткаченко // Університетські наукові записки. – Хмельницьк – 2006. – № 2 (18). – С. 191-194
37. Сатаров Г. Россия коррупция: кто кого? / Сатаров Г., Левин А. [брошюра] // Российская газета – М., 1998. – 20 ноября. – № 221.– 15 с.
38. Holmes L. Corruption and Crises in Post-Communist States. The Report on the International Conference «Corruption in Modern Politics» / L. Holmes – Great Britain, London, 1996. – November 14-16. – Р. 7.
39. Станик В. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і корупцією в України / В. Станик // Вісник Академії правових наук України. - Х., 2001. – Вип. 2. – С. 163-168.
40. Новоселов А.Б. Опыт Финляндии и других цивилизованных стран // Материалы международной научно-практической конференции «Пути и перспективы преодоления коррупции в странах СНГ», (Киев, 24 ноября 2004 г.) / А.Б. Новоселов // Громадська експертиза : Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні. – К. : 2004.– Вип. 4. – С.16-18.
41. Практичні заходи боротьби з корупцією, підготовлені Економічною та Соціальною Радами Секретаріату ООН // Матеріали восьмого Конгресу ООН з попередження злочинності та поводження із правопорушниками (Гавана, Куба. – 27 серпня-7 вересня 1990. – ООН). – Нью-Йорк, 1991. – 170 с.
42. Международно-правовые основы борьбы с коррупцией и отмыванием преступных доходов : сб. документов / сост. В. С. Овчинский. – М. : ИНФРА, 2004. – 640 с.
43. Яцків І.І. Законодавче визначення поняття корупції / І.І. Яцків // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Правова політика Української держави» (Івано-Франківськ, 19-20 лютого 2010 року) [присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника] – Т. 2. –– 2010. – 329 с.
44. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К. : Школяр, 1999. – 479 с.
45. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст.446
46. Правила рынка / под ред. В.Д. Щетинина. – М. : Международные отношения. – 1994.- 350 с.
47. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. пос. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
48. Rose-Ackerman S. The economics of Corruption / S. Rose-Ackerman // The Journal of Political Economy. – 1975. – № 4. – Р. 187-203.
49. Стан корупції в Україні. Сумська область [Результати загальнонаціонального дослідження, 2007 рік.] // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.state-gov.sumy.ua/docs/xls/copupcia_opros.doc
50. Клочков В. Корупція: причини зростання та шляхи подолання / В. Клочков // Юр.газета. – 2005. – №13 (49) – С. 1.
51. Прохоренко Олексій Якимович. Протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно-правовий аспект) / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2004.
52. Клітгаард Р. Приборкання корупції / Роберт Клітгаард [пер. з англ. В.К. Горбатько ] – Харків : Тарбут Лаам, 2006. – 244 с.
53. Webster’s New World Dictionary of the American language / [Geueral Editor David B. Guralnik]. – Cleveland : World Pub. Company, 1971. – 882 p.
54. Міжнародно-правовий досвід у боротьбі з корупцією. Узагальнення Управління державної служби Головдержслужби України в Кіровоградській області – Кіровоград, 2008 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua/sub/kirovogradska/ua/publication/content/9796.htm?s216900905=6e0625418ac4dc5ff55b1f37e37ed25d
55. Шакун В.І. Влада і злочинність. / В.І. Шакун – К. : Пам'ять століть, 1997. – 226 с.
56. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
57. Акт Проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
58. Конституція Української РСР. Прийнята 20 квітня 1978 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1978.html
59. Сиренко В.Ф. О легальности и легитимности государственной власти. / В .Ф. Сиренко – К.: Оріяни, 2006. – 60 с.
60. Невмержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізм, протидії. / Є.В. Невмержицький – К. : КНТ, 2008. – 364 с.
61. Феноменологія української корупції та її специфічні риси // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=56&op_id=928
62. Фомина Е. Законная преступность / Е. Фомина // Эксперт. – 1999. – № 17 – С. 54–55.
63. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимошук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
64. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=2789&skl=7
65. Пасхавер О.Й. Державний сектор і функції держави у період кризи: [монографія] / О.Й. Пасхавер, Л.Т. Верховодова, О.М. Кошик, К.М. Агеєва, Д.П. Згорток – К. : Центр економічного розвитку. – 2009. – 129 с.
66. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження щодо ставлення до корупції студентів вищих навчальних закладів в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://rirc.if.ua/doc/zvit_research.pdf
67. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 15. – Ст.73
68. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності: Закон України від 1 грудня 2005 року // ВВР. – 2006. – №12. – Ст.101
69. Трегубенко С. Корупція / С. Трегубенко // Українська правда. – 2009. – № 3 (23 березня). – С. 1.
70. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 року // ВВР. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
71. Атаманчук А. Обережно! Корупція приведе до могили / А. Атаманчук // Нова ера. – 2007. – 06 червня // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novaera.te.ua/arhnews.php?page=7
72. Лунеев В.В. Коррупция: политические, экономические, организационные правовые проблемы / В.В. Лунеев – М., 2001. – 426 с.
73. Корж І. Політична корупція і правова безпека України. / І. Корж. // Право України. – 2009. – №6. – С. 55-60.
74. Константиновский Д. Л. Динамика неравенства / Под ред. В. Н. Шубкина. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 344 с.
75. Соціологічне дослідження центру «Соціальний моніторинг за сприяння програми розвитку ООН в Україні» (Листопад - грудень 2010). // Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://www.uisr.org.ua/news/36/18.html
76. Прозорість і корупція в системі вищої освіти України: збірник матеріалів конференції (21-22 листопада 2002 року, м.Львів). – К. : Таксон, 2003. – 307 с.
77. Аналітичний звіт щодо корупційних ризиків у сферах надання адміністративних послуг та контрольно-наглядової діяльності публічної адміністрації в Україні. – К. : Центр політико – правових реформ. – 2009. – 120 с.
78. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1138-96-%EF
79. Як оцінюють українці страхову медицину : результати телефонного опитування, яке проводив Інститут Горшеніна // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.pharma.net.ua/ru/node/16044
80. Бацман О. Здоров’я людей має стати національною ідеєю України / Олеся Бацман, Юрій Поляченко // Дзеркало тижня. Людина. – 2009. – № 22 (750) 26 червня. – С. 20.
81. Бартошек М. Римское право (понятия, термины, определения). – М., 1989. – 448 с.
82. Квасневська Н. Право на справедливий судовий розгляд як об’єкт постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови / Н. Квасневська // Право України. – 2009. – №6. – С. 139-146.
83. Корчинський О. Корупція в судах : за що Феміда бере «на лапу» / Олександр Корчинський // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.dom2000.com/ru/main/article/id/18958
84. Bac M. Сorruption and Supervision Costs in Hierarchies // The Journal of Comparative Economics. – Vol.22. – Num. 4 (April). – 1996. – P. 99-118
85. Вилисов М.В. Коррупция и теневая экономика: Проблемный анализ. Труды центра проблемного анализа государственно - управленческого проектирования.- / М.В. Вилисов, А.С. Сулакшина. – Вып. 6. – М.: Научный експерт, 2006. – 100 с.
86. Rottenberg S. Corruption as a Feature of Governmental Organization: Comment //The Journal of Law and Economics. – 1975. – Vol. 18. – Num.3. – P. 611.
87. Антикоррупционная политика / Региональный общественный фонд «ИНДЕМ» / под ред. Г.А. Сатарова. – М. :РА «СПАС», 2004. – 368 с.
88. Бенюх Н.Ф. Формування громадянського суспільства в Україні як передумова реалізації державної політики в сфері європейської інтеграції / Н. Ф. Бенюх // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування: наука, освіта, практика». – Т.2. – К.: ТОВ «Центр народної творчості «Гопак». – 2009. – 304 с.
89. Модельний кодекс поведінки для державних службовців (додаток до Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи від 11 травня 2000 р. № R (2000) 10) // [Електронний ресурс] – Режим доступу //
http://acrc.org.ua/file_collection/CoE_rec_on_Codes_of_condact.doc
90. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник/ М. С. Горшеньова, К. О. Закоморна, В. О. Ріяка та ін.; За заг. ред. В. О. Ріяки. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
91. Конституції нових держав Європи та Азії / упорядник С. Головатий. – К. : Право, 2006. – 450 с.
92. Скиба В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. / В. Скиба, В. Горбатенко, В. Туренко – К. : Основи, 1996. – 718 с.
93. Про утворення Тимчасової депутатської комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом: Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 71.
94. Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 26 січня 1993 р. № 2931-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст. 87.
95. Про невідкладні заходи щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Постанова Верховної Ради України від 7 травня 1993 р. № 3207-XII // ВВР. – 1993. – № 27. – Ст. 285.
96. Державна програма боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. № 3325-XII // Голос України. – 1993. – 30 лип.
97. Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України: Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 1993 р. № 3720-XII // ВВР. – 1994. – № 4. – Ст. 20.
98. Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 12 листопада 1994 р. № 199/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 43. – Ст. 391.
99. Про обрання постійної Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Постанова Верховної Ради України від 3 червня 1994 р. № 51/94-ВР // ВВР. – 1994. – № 29. – Ст. 276.
100. Про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період: Постанова Верховної Ради України від 15 червня 1994 р. №61/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 32. – Ст. 292.
101. Програма діяльності Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 1996 р. № 412/96-ВР // [Електронний ресурс] – Режим доступу: База даних ЛІГА: Закон Професіонал 7.4.1. Copyrіght: ІАЦ «Ліга». – 1991-2002.
102. Про стан боротьби із злочинністю та забезпечення законності в державі: Постанова Верховної Ради України від 18 листопада 1997 р. № 640/97-ВР // ВВР. – 1998. – № 6-7. – Ст. 25.
103. Про затвердження переліку комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання: Постанова Верховної Ради України від 14 травня 1998 р. № 11-XIV // ВВР. – 1998. – № 27-28. – Ст. 186.
104. Питання посилення боротьби з корупцією та іншими злочинами в сфері економіки: Указ Президента України від 27 червня 1994 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=484%2F94
105. Про Національну програму боротьби з корупцією: Указ Президента України від 10 квітня 1997 // Офіційний вісник України – 1997. – № 15. – С. 11.
106. Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців: Указ Президента України від 19 листопада 2001 р. - № 1098/2001 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1098%2F2001
107. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Указ Президента України від 06 лютого 2003 р. № 84 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=84%2F2003
108. Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції: Указ Президента України від 9 лютого 2004 № 175 // Офіційний вісник України. – 2003. – 21 лют.(№ 6). – С. 44. – Ст. 228, // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=175%2F2004
109. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції: Указ Президента України від 18 листопада 2005 р. № 1615/2005 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1615%2F2005
110. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні: Указ Президента України від 20 лютого 2006 р. № 140 // Офіційний вісник України – 2006. – № 8. – С. 39. – Ст. 421.
111. Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»: Указ Президента України від 11 вересня 2006 р. № 742/2006 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=742%2F2006
112. Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної антикорупційної політики: Указ Президента України від 1 лютого 2008 р. № 80/2008 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80%2F2008
113. Про Міжвідомчу робочу групу з питань протидії корупції: Указ Президента України 17 квітня 2008 р. № 370 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=370%2F2008
114. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної антикорупційної політики»: Указ Президента України від 05 травня 2008 р. № 414 // Офіційний вісник Президента України – 2008. – № 18. – С. 84. – Ст. 598
115. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2008 року «Про стан протидії корупції в Україні»: указ Президента України від 27 листопада 2008 р. № 1101/2008 // Офіційний вісник України – 2008 – № 92. – С. 24. – Ст. 3042
116. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
117. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
118. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
119. Про державну податкову службу в Україні: Закон України вiд 04 грудня 1990 року № 509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №6. – Ст. 37.
120. Про міліцію: Закон України вiд 20 грудня 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
121. Про прокуратуру: Закон України вiд 05 листопада 1991 р. №1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст.793
122. Про статус народного депутата України: Закон України вiд 17 листопада 1992 р. № 2790-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №3. – Ст. 17
123. Про аудиторську діяльність: Закон України вiд 22 квітня 1993 р. № 3125-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст.243
124. Про Конституційний Суд України: Закон України вiд 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272
125. Про місцеві державні адміністрації: Закон України вiд 09 квітня 1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст.190.
126. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України вiд 07 червня 2001 р. № 2493-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст.175.
127. Про дипломатичну службу: закон України вiд 20 вересня 2001 року № 2728-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст.29
128. Максимов С.В. Корупція. Закон. Ответственость. / С.В. Максимов - М., 2000. – 255 с.
129. Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»: Указ Президента України від 11 вересня 2006 року № 742/2006 // Офіційний вісник України – 2006. – № 37. – С.9. – Ст. 2540.
130. Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11 червня 2009 р. // Голос України. – 2009. – 18 лип. – № 132.
131. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень: Закон України від 11 червня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 53 – Ст. 1822.
132. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від 11 червня 2009 р. / Офіційний вісник України. – 2009. – № 53,. – Ст.1824.
133. Питання реалізації державної антикорупційної політики: Постанова кабінету Міністрів України від 6 вересня 2009 р. №1057 // Офіційний вісник України – 2009. – № 78. – Ст. 2640.
134. Про заходи щодо посилення протидії корупції: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. №1338 // Офіційний вісник України – 2009. – № 96. – Ст. 3310.
135. Тучак Р.М. Адміністративно-правові засади боротьби з корупцією: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Тучак Р.М. – Х., 2007. – 21 с.
136. Операция «Чистые руки» // Парламентская газета. – 2003. – № 110 (6 сентября). – С. 5-7.
137. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки: затв. Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 17. – Ст. 621.
138. Мельник М.І. Протидія корупції: поняття, мета, напрям // Право України. – 2002. – №4. – С.22-26.
139. Заброда Д.Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – К., 2005.– 19 с.
140. Прохоренко О.Б. Протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – К., 2004. – 20 с.
141. Яцків І. І Загальна характеристика заходів запобігання та протидії корупції / І. І. Яцків // Актуальні проблеми політики: збірник наук. праць. – Миколаїв, 2009. – Вип. 38. – С. 367-372.
142. Про Службу безпеки України: Закон України вiд 25 березня 1992 р. № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – № 27. – 1992. – Ст.382.
143. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України вiд 18 лютого 1992 р. № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – №22. –1992. – Ст. 303.
144. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України вiд 07 березня 2002 р. № 3099-III // Відомості Верховної Ради України. – №32. – 2002. – Ст.225.
145. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 року №2591-VI // Голос України. – 2010. – 13 жовтня – № 191 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2591-17&c=1#Public
146. Про утворення Національного антикорупційного комітету: Указ Президента України від 26 лютого 2010 року № 275/2010 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.president.gov.ua/documents/10557.html
147. Положення Про Національне Центральне бюро Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 220 // [Електронний ресурс]. NAU-online – Режим доступу:
http://zakon.nau.ua/doc/?code=220-93-%EF
148. Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. №510 // [Електронний ресурс].– Режим доступу:
http://zakon.nau.ua/doc/?code=510-93-%EF
149. Положення про управління по боротьбі з корупцією та безпеки в органах державної податкової служби ДПА України: Наказ Голови ДПА України №590 від 8 листопада 2000 р. // [Електронний ресурс].– Режим доступу:
www.sta.gov.ua/doccatalog/document?id=142967
150. Яцків І.І. Деякі питання застосування міжнародних механізмів протидії корупції в Україні / І. І. Яцків // Право України. – 2010. – №11. – С. 259-265
151. Мельник М.І. Наукове забезпечення антикорупційної діяльності в органах державної влади. / М. І. Мельник – К. : Основа, 1999. – 21 с.
152. Тимощук В.П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України. / В.П. Тимощук – К. : Факт. – 2003. – 496с.
153. Обмеження щодо одержання подарунків // Офіційний сайт Державної виконавчої служби. Запорізька область // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dvs-zp.gov.ua/node/1681
154. Доклад Фонда ИНДЕМ «Россия и коррупция: кто кого». – М., 1998 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.indem.ru/corrupt/whoww/index.htm
155. Institutional Arrangements to Combat Corruption: а comparative study (United Nations Development Programme). – Thailand : Keen Publishing Co., Ltd. - 2005. – 99 р.
156. Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією / М. І. Мельник // Право України. –1997. – №11. – С.111-115.
157. Закон о контроле за организованной преступностью США //.- Уголовный кодекс США. - М., 1990. - 452с
158. United States Code : § 201. Bribery of public officials and witnesses // Legal Information Institute, Cornel University Law School // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.law.cornell.edu/uscode/718/usc_sec_18_00000201----000-.html
159. Law on Prevention of Corruption from 28 May 2002, No. IX-904 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=212525
160. About Transparency International // Офіційний сайт // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.transparency.org./about_us
161. Public officials and community involvement in local services / Kathryn Ray, Maria Hudson, Verity Campbell-Barr and Isabel Shutes [published 2008 The Joseph Rowntree Foundation, Policy Studies Institute] // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.jrf.org.uk/sites/files/jrf/2248-governance-community-ngagement.pdf
162. Сonvention on combating bribery of foreign public officials in international business transactions // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/dataoecd/4/18/38028044.pdf
163. Conventions overview - defining public officials // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.u4.no/themes/conventions/convdefpublicofficial.cfm
164. ADB/OECD, November 2004: Anti-Corruption Policies in Asia and the Pacific – The legal and institutional frameworks // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www1.oecd.org/daf/ASIAcom/pdf/ac-policies-asiapacific-str.pdf
165. UNDP, February 2004, Anti-Corruption Practice Note // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.undp.org/governance/docs/AC%20-%20PN%20-%20English.pdf
166. UNODC, The Global Programme Against Corruption, UN Anti-corruption Toolkit, 3rd edition, Vienna, September 2004. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.unodc.org/unodc/en/corruption_toolkit.html
167. World Bank, April 1999: Using an Ombudsman to oversee public officials, PREM Note No. 19 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www1.worldbank.org/prem/PREMNotes/premnote19.pdf
168. Проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tri-sector.org.ua/index.php?name=PACE
169. Рішення про створення Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів на території Співдружності Незалежних Держав [чинне для України з 24 вересня 1993 року] // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_304
170. Герасимов С.И. Взаимодействие правоохранительных органов стран СНГ в борьбе с преступностью (опыт и проблемы) / С. И. Герасимов // Прокурорская и следственная практика. – М. – 2000. – № 3-4. – С. 37.
171. Олійник Інна Леонідівна. Організаційно-правові засади взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Ірпінь, 2005.
172. Андрушко П. Корупційні правопорушення та корупційні злочини як їх різновид: співвідношення і диференціація відп