АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Іванцов Володимир Олександрович

УДК 351.713

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Джафарова Олена В’ячеславівна
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2010

Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ I. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ….13

1.1. Суспільні відносини в галузі фінансів як об’єкт адміністративно-правового регулювання………………………………………………………………………...13
1.2. Характеристика правопорушень в галузі фінансів………………………….26
1.3. Поняття та види адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів………………………………………………58
Висновки до розділу I……………...………………………………………………84

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРИМУСОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ..............................................86

2.1. Адміністративно-запобіжні заходи протидії правопорушенням в галузі фінансів……………………………………………………………………………...86
2.2. Заходи адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів…………………………………...112
2.3. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів та проблеми її реалізації……………………………………………………………..141
2.4. Особливості застосування міліцією адміністративно-примусових заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів…………………………………...164
Висновки до розділу II………………………….………………………………...173

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ……………………..……..175

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГоловКРУ – Головне контрольно-ревізійне управління України.
ГУБОЗ – Головне управління боротьби з організованою злочинністю.
ДПА України – Державна податкова адміністрація України.
ДСБЕЗ – Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю.
КМУ – Кабінет Міністрів України.
МВС – Міністерство внутрішніх справ України.
НБУ – Національний банк України.
ОВС – органи внутрішніх справ.
Органи ДКРС – органи Державної контрольно-ревізійної служби.
Органи ДПС – органи Державної податкової служби.
Органи ПФ – органи Пенсійного фонду.
ФОН – Фонд операцій з нерухомістю.
ФФБ – Фонд фінансування будівництва.

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення економічної безпеки держави, підтримання фінансової дисципліни та економічного порядку у відносинах держави та суспільства набуває особливого змісту в умовах складного економічного стану сучасної України. Певними індикаторами цього стану є постійне зростання правопорушень в галузі фінансів, а також розмірів втрат державою фінансових і матеріальних ресурсів. Так, кількість правопорушень у зазначеній сфері зросла з 42606 у 2006 р. до 42755 у 2007 р. і лише у 2008 р. почала знижуватися, досягши 36634 у 2009 р.; утім, спад протягом 2008–2009 рр. становить лише 5,1 %, а розміри втрат держави лише за показниками Рахункової палати і Державної контрольно-ревізійної служби зросли з 10 млрд 938 млн грн у 2008 р. до 13 млрд 11,7 млн грн у 2009 р. Проміжні дані першого півріччя 2010 р. свідчать, що ситуація не покращується.
Високий рівень правопорушень в галузі фінансів в Україні зумовлює необхідність вирішення нових завдань щодо їх подолання. Для виконання зазначених завдань держава використовує різноманітні засоби, особливе місце серед яких належить правовим, зокрема адміністративно-правовим засобам.
Адміністративно-правові засоби в комплексі є одним з ефективних структурних елементів охоронної діяльності державних органів, спрямованої на формування і розвиток суспільних відносин у різноманітних галузях, у тому числі і в галузі фінансів.
У зв’язку з цим значно зростає значення використання різноманітних адміністративно-правових засобів з метою забезпечення виконання загальнообов’язкових приписів в галузі фінансів, запобігання їх порушенням і припинення останніх. Разом із тим, у вітчизняній юридичній літературі відповідні засоби хоч і вивчалися, але в аспекті протидії правопорушенням в галузі фінансів досліджені недостатньо, без комплексного підходу; в існуючих наукових працях дані питання розглядалися фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики. Тому детальне дослідження проблем використання державними органами адміністративно-правових засобів з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів набуває особливого змісту й актуальності.
Дослідження науковців були спрямовані на вивчення проблем правового регулювання та практики застосування адміністративно-правових засобів, як правило, адміністративно-примусових (В. Б. Авер’янов, Д. М. Бахрах, І. П. Голосніченко, Є. В. Додін, М. І .Єропкін, Л. В. Коваль, Т. О. Коломоєць, М. П. Кучерявенко, В. К. Шкарупа тощо), в тому числі в діяльності окремих державних органів: міліції (О. М. Бандурка, О. Є. Безсмертний, А. П. Клюшніченко, А. Т. Комзюк та інші), органів державної податкової служби в Україні (А. В. Головач, Т. О. Мацелик), державної прикордонної служби України (В. В. Половніков) або особливостей застосування вказаних засобів у певній галузі суспільних відносин (О. В. Баклан, Ю. А. Кінаш, О. А. Куций, Є. Б. Ольховський, О. Ю. Салманова), а також проблем адміністративної відповідальності та порядку її реалізації (Ю. П. Битяк, А. С. Васильєв, І. О. Галаган, О. Т. Зима, В. К. Колпаков, О. С. Літошенко, Д. М. Лук’янець, О. Є. Луньов, А. Ф. Мота, Ю. С. Рябов, О. М. Якуба тощо). Праці зазначених учених покладені в основу формування підходу щодо вивчення проблем правового регулювання та застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів, однак адміністративно-правовим засобам, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів, не приділялося достатньої уваги.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань, а також необхідність проведення комплексного дослідження проблем застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів обумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до п.п. 3.1 та 3.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою ХНУВС 12 грудня 2005 р.; п.п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 р. № 755. Крім того, напрям дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу загальнотеоретичних засад використання адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів визначити сутність, види, підстави та порядок їх реалізації, узагальнити практику їх застосування, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері.
Зазначена мета дослідження зумовлює постановку та вирішення наступних завдань:
– окреслити коло суспільних відносин в галузі фінансів, що становлять об’єкт адміністративно-правового регулювання;
– визначити коло адміністративних правопорушень в галузі фінансів та охарактеризувати їх;
– сформулювати поняття адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів і визначити їх види та особливості;
– визначити поняття та систему адміністративно-запобіжних заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів;
– розкрити зміст та особливості застосування заходів адміністративного припинення, що вживаються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів;
– сформулювати поняття адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів, розкрити особливості та проблемні питання щодо її реалізації;
– визначити перелік адміністративно-примусових заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів у діяльності міліції та особливості їх застосування;
– сформулювати рекомендації щодо змін і доповнень до чинного законодавства, спрямованих на вдосконалення порядку реалізації адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері протидії правопорушенням в галузі фінансів.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням в галузі фінансів
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.3). Використовуючи метод аналізу і синтезу, визначено систему адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділ 1.3), адміністративно-запобіжних заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділ 2.1), заходів адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділ 2.2), заходів адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів (підрозділ 2.3), адміністративно-примусових заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів у діяльності міліції (підрозділ 2.4). Шляхом поєднання елементів системного підходу та методів порівняння визначено перелік адміністративних правопорушень в галузі фінансів та надано їх характеристику (підрозділ 1.2). Методи класифікації, групування використовувались для визначення видів адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділ 1.3), заходів адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділ 2.2). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги і недоліки правового регулювання та практики застосування тих чи інших адміністративно-примусових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Компаративний, статистичний методи та метод документального аналізу використовувались для формування напрямків удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів (розділ 3).
Науково-теоретичною базою дослідження стали наукові роботи та розробки провідних фахівців в галузі загальної теорії права – С. С. Алексєєва, А. В. Малько, О. Ф. Скакун, В. А. Хропанюка тощо; адміністративного права – В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, І. П. Голосніченка, О. В. Джафарової, Є. В. Додіна, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Ю. С. Рябова, В. К. Шкарупи, О. М. Якуби тощо; фінансового права – Л. К. Воронової, О. П. Гетманець, О. О. Дмитрик, М. В. Карасевої, Л. А. Савченко, Н. І. Хімічевої тощо; фінансів – А. М. Александрова, О. Д. Василик, Е. А. Вознесенського, О. П. Кириленко, В. М. Опаріна, Б. М. Сабанті та інших науковців.
Нормативну базу роботи становлять Конституція України, чинне адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, які регулюють діяльність щодо протидії правопорушенням в галузі фінансів. Використано також низку проектів законодавчих актів, зокрема проекти Кодексу України про адміністративні проступки та Податкового кодексу України. Емпіричною базою дослідження стали статистичні матеріали щодо результатів застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів відповідними державними органами.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації норм чинного адміністративного законодавства щодо протидії правопорушенням в галузі фінансів. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, присвячених проблемам удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів.
До найбільш вагомих і значущих результатів, які характеризують особистий внесок здобувача в розроблення проблеми, належить наступне:
– отримало подальшого розвитку визначення кола суспільних відносин в галузі фінансів, що підлягає адміністративно-правовому регулюванню;
– вперше на підставі визначення об’єкта правопорушень в галузі фінансів виокремлено склади таких правопорушень, які передбачені статтями КУпАП: 163, 163-1, 163-2, 163-4, 163-5, 163-6, 163-8, 163-9, 163-11, 164-1, 164-2, 164-12, 164-14, 165-1, 165-3, 165-4, 165-5, 166-6, 166-13. Крім того, автором визначено ряд правопорушень, що передбачені статтями 164-2, 164-14 КУпАП, об’єкт яких не відповідає суспільним відносинам в галузі фінансів та господарської діяльності.
– удосконалено перелік суб’єктів адміністративних правопорушень в галузі фінансів, до яких необхідно віднести: а) посадових осіб підприємств, установ та організацій, серед яких окремо можна виділити посадових осіб емітента цінних паперів, посадових осіб професійного учасника фондового ринку, посадових осіб підприємств, установ та організацій, що є платниками податків, посадових осіб, що є розпорядниками бюджетних коштів, посадових осіб замовника на здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, посадових осіб підприємств, установ та організацій, що є платниками страхових внесків, голову ліквідаційної комісії, ліквідатора, посадових осіб управителя фонду фінансування будівництва та фонду операцій з нерухомістю; б) фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності: платники податків, платники страхових внесків; в) фізичних осіб: андеррайтера, інсайдера, платників податків, платників страхових внесків – адвокатів;
– удосконалено перелік суб’єктів протидії правопорушенням в галузі фінансів, до яких віднесено: органи внутрішніх справ (міліція), органи Державної податкової служби, органи Державної контрольно-ревізійної служби, органи Пенсійного фонду, органи фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, органи фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, суд, Національний Банк України, Державну комісію з цінних паперів, Рахункову палату;
– вперше визначено сутність протидії правопорушенням як активну діяльність уповноважених на те суб’єктів (їх посадових осіб), що полягає у виявленні, попередженні та припиненні правопорушень, а також притягненні винних у їх вчиненні осіб до відповідальності. За такого підходу адміністративний примус виступає єдиним засобом протидії правопорушенням, в тому числі в галузі фінансів, на підставі чого сформульовано авторське визначення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів;
– отримали подальшого розвитку визначення поняття та класифікація адміністративно-запобіжних заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів до яких варто віднести: 1) планові перевірки; 2) вимога проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів; 3) надіслання податкових повідомлень; 4) вилучення документів; 5) зустрічні звірки; 6) вимога щодо усунення причин і умов вчинення правопорушень;
– одержали подальший розвиток уявлення про систему заходів адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів: 1) позапланові перевірки; 2) перевірка документів, що посвідчують особу; 3) вимога усунути порушення законодавства; 4) опечатування кас, складів, архівів; 5) надіслання податкових вимог; 6) податкова застава; 7) адміністративний арешт активів; 8) вилучення документів; 9) призупинення бюджетних асигнувань; 10) зупинення операцій з бюджетними коштами; 11) призупинення операцій з розрахунковими та іншими рахунками в банківських установах; 12) зупинення розміщення (продаж) та обіг цінних паперів емітента; 13) призупинення дії ліцензій; 14) анулювання дії ліцензій; 15) припинення допуску цінних паперів на фондові біржі; 16) зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу;
– подальшого розвитку набула характеристика сутності адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів з огляду на обґрунтовані у наукових дослідженнях підходи до визначення загального поняття адміністративної відповідальності та її особливостей за правопорушення в галузі фінансів;
– удосконалено систему адміністративно-примусових заходів у діяльності міліції шляхом виокремлення тих, що застосовуються виключно з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів: 1) вимога проведення інвентаризацій та ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності; 2) позапланова виїзна перевірка; 3) опечатування кас, складів, архівів;
– обґрунтовано необхідність удосконалення ряду адміністративно-правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо протидії правопорушенням в галузі фінансів, та шляхи покращення ефективності діяльності суб’єктів протидії правопорушенням в цій сфері.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у законотворчій діяльності – за результатами дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного адміністративного законодавства, норми якого регулюють порядок застосування адміністративно-правових засобів в галузі фінансів;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність щодо застосування адміністративно-правових засобів з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів (акти впровадження в діяльність Державної податкової адміністрації в Харківській області від 25 червня 2010 р. і Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області від 15 липня 2010 р.);
– у наукових дослідженнях – положення та висновки дисертації можуть стати основою для подальшого розроблення питань адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів;
– у навчальному процесі – у ході викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність» та «Адміністративна діяльність ОВС» у юридичних вузах, під час підготовки лекцій і навчальних посібників з даної тематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано автором самостійно. Статті «Проблеми класифікації заходів адміністративного примусу» та «Заходи адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби» виконані у співавторстві з О. В. Джафаровою (частка дисертанта – 50 %). Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору, разом із яким були опубліковані праці за темою дослідження, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася за розділами і в цілому на спільних засіданнях кафедр адміністративної діяльності органів внутрішніх справ і кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Основні теоретичні положення й висновки дисертації також обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (Сімферополь, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2008), на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2008, 2009, 2010 роки).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях з юридичних наук та матеріали наукових повідомлень на п’яти науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення сутності та змісту адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів та отримані такі найважливіші результати.
1. До суспільних відносин в галузі фінансів, що підлягають фінансово-правовому регулюванню необхідно віднести суспільні відносини, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів в процесі яких здійснюється розподіл та перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту, а в деяких випадках і національного багатства.
При цьому адміністративно-правовому регулюванню підлягають суспільні відносини щодо організації та забезпечення контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів шляхом використання контрольної функції фінансів та застосування адміністративних стягнень у випадку вчинення правопорушення.
2. Видовими об’єктами адміністративних правопорушень в галузі фінансів є: система суспільних відносин, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів та система суспільних відносин, що пов’язані зі створенням умов для здійснення контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів.
Адміністративні правопорушення в галузі фінансів передбачені главою 12 КУпАП. Визначення об’єкту адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів дає підстави визначити, що до адміністративних правопорушень в галузі фінансів належать протиправні діяння, які закріплені статтями: 163, 163-1, 163-2, 163-4, 163-5, 163-6, 163-8, 163-9, 163-11 164-1, 164-2, 164-12, 164-14, 165-1, 165-3, 165-4, 165-5, 166-6, 166-13 КУпАП.
Об’єктивна сторона адміністративних правопорушень в галузі фінансів характеризуються діяннями, які можуть вчинятися лише у формі дії або бездіяльності, а також діяннями, для вчинення яких є характерними обидві форми діяння. Для даних правопорушень є характерними такі різновиди складних діянь: а) такі, що складаються з альтернативних дій; б) триваючі; в) такі, що продовжуються.
Факультативною ознакою, що характеризує адміністративні правопорушення в галузі фінансів є шкідливі наслідки. Матеріальні шкідливі наслідки вказаних правопорушень об’єктивуються виключно у вигляді майнової шкоди, нематеріальні шкідливі наслідки – виключно у вигляді організаційної шкоди.
Для об’єктивної сторони деяких адміністративних правопорушень в галузі фінансів характерною ознакою є місце та час вчинення даних проступків. Остання притаманна для тих правопорушень, що скоюються у формі бездіяльності та позначає термін, який заздалегідь обумовленний, період, після закінчення якого бездіяльність стає правопорушенням.
До суб’єктів адміністративних правопорушень в галузі фінансів належать: а) посадові особи підприємств, установ та організацій (ст.ст. 163-1, 164-2, 166-6 КУпАП), серед яких окремо можна виділити: посадові особи емітента цінних паперів (ст.ст. 163, 163-5, 163-6, 163-9, 163-11, 166-13 КУпАП); посадові особи професійного учасника фондового ринку (ст.ст. 163-6, 163-8, 163-11); посадові особи підприємств, установ та організацій, що є платниками податків (ст.ст. 163-2, 163-4 КУпАП); посадові особи, що є розпорядниками бюджетних коштів (ст. 164-12 КУпАП); посадові особи замовника на здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти (ст. 164-14 КУпАП); посадові особи підприємств, установ та організацій, що є платниками страхових внесків (165-1, 165-3, 165-4, 165-5 КУпАП); голова ліквідаційної комісії, ліквідатор (166-6 КУпАП); посадові особи управителя ФФБ, ФОН (ст. 166-13 КУпАП); б) фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності: платники податків (163-4 КУпАП); платники страхових внесків (ст. 165-1, 165-3, 165-4, 165-5 КУпАП); в) фізичні особи: андеррайтер (ст. 163 КУпАП); фізична особа – інсайдер: власники голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному капіталі емітента; особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом (ст. 163-9 КУпАП); платники податків (ст. 164-1 КУпАП); платники страхових внесків – адвокати (ст. 165-1 КУпАП).
Суб’єкти адмініністративних правопорушень в галузі фінансів наділені своїми специфічними ознаками. Тобто, визначальною в даному випадку виступає ознака спеціального становища суб`єкта правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушень в галузі фінансів характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і необережності. Для суб’єктивної сторони умисних адміністративних правопорушень в галузі фінансів характерними є наявність протипраного поводження особи, мети вчинення правопорушення та корисливого мотиву. При цьому об’єктивна сторона даних правопорушень у переважній більшості випадків характеризується діянням у формі дії. Правопорушення в галузі фінансів, що вчиняються з необережності, на практиці частіше за інші пов’язані з порушенням строків виконання обов’язків.
3. Адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням в галузі фінансів – це сукупність встановлених нормами адміністративного права прийомів і способів, за допомогою яких держава в особі уповноважених органів публічної влади, а у випадках, визначених законом, – суду (суддів) впливає на суспільні відносини у зазначеній сфері шляхом застосування до фізичних та юридичних осіб, які не перебувають у їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх, примусових заходів впливу майнового, організаційного та особистісного характеру у випадках вчинення або загрози вчинення особами правопорушень, об’єктом яких є суспільні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів, та суспільні відносини, пов’язані зі створенням умов для здійснення контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів з метою запобігання таким правопорушенням та їх припинення, притягнення винних до відповідальності.
Адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням в галузі фінансів мають такі ознаки: 1) є засобом законності; 2) мають виключно примусовий характер; 3). мають правову природу, державно-владний характер, базуються на праві, застосовуються на основі норм права, а саме, адміністративного; 4) застосовуються лише конкретними державними органами - суб’єктами протидії правопорушенням в галузі фінансів; 5) застосовуються як до фізичних так і до юридичних осіб; 6)порядок застосування не пов’язано з підпорядкованістю; 7) можуть мати характер морального, організаційно-правового, майнового та іншого впливу; 8) підставою застосування є вчинення правопорушення в галузі фінансів, а також виникнення загрози вчинення відповідного правопорушення; 9) застосовуються з метою спонукання фізичних та юридичних осіб до виконання приписів загальнообов’язкових правил, виявлення, попередження та припинення протиправних дій і бездіяльності у галузі фінансів, притягнення правопорушників до відповідальності.
Адміністративно-примусові засоби протидії правопорушенням в галузі фінансів поділяються на адміністративно-запобіжні заходи протидії правопорушенням в галузі фінансів, заходи адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів та заходи адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів.
4. Адміністративно-запобіжні заходи протидії правопорушенням в галузі фінансів – це сукупність заходів впливу посадових та службових осіб суб’єктів протидії правопорушенням в галузі фінансів, які спрямовані на забезпечення своєчасного, повного надходження, доцільного розподілу та цільового використання коштів централізованих та децентралізованих грошових фондів і спроможні виявляти та не допускати порушень фінансової дисципліни.
Вони є одними з найважливіших та найпоширеніших серед адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів, а їх застосування сприяє попередженню та виявленню причин і умов вчинення правопорушення у згаданій сфері, а також спрямовані на забезпечення вчасного надходження податків, зборів та інших загальнообов’язкових платежів, доцільного розподілу коштів та їх цільового використання.
До системи адміністративно-запобіжних заходів протидії правопорушенням в галузі фінансів слід віднести: планові перевірки; вимогу проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів; надіслання податкових повідомлень; вилучення документів; зустрічні звірки; вимогу щодо усунення причин і умов вчинення правопорушень.
Характерною особливістю адміністративно-запобіжних засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів є те, що вони можуть застосовуватись одночасно з іншими заходами адміністративного примусу.
До того ж необхідно відмітити, що між адміністративно-запобіжними засобами протидії правопорушенням в галузі фінансів та заходами адміністративного припинення, що застосовуються суб’єктами протидії правопорушенням в галузі фінансів досить складно провести чітку межу, оскільки в залежності від підстав застосування в тих чи інших умовах ці заходи можуть бути або заходами адміністративного попередження або заходами адміністративного припинення.
5. Заходи адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів, – це передбачені законом заходи примусового припинення протиправної поведінки винних осіб, недопущення, усунення шкідливих наслідків такого діяння, забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності за вчинення правопорушень в галузі фінансів та спрямовані на забезпечення своєчасного і повного виконанням зобов’язань в галузі фінансів.
Заходи адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів мають важливе значення, оскільки під час їх застосування забезпечується можливість притягнення правопорушника до відповідальності, причому, не тільки адміністративної. Тобто заходи адміністративного припинення є засобом захисту суспільних відносин, що виникли з приводу порушень норм фінансвого законодавства, незалежно від причин виникнення небезпечної ситуації. Також їх застосуванням нерідко організовується усунення шкідливих наслідків правопорушень і відновлення правомірного стану, чого жодними іншими адміністративно-примусовими засобами досягти неможливо. Оскільки заходам адміністративного припинення властива оперативність та невідкладність: порядок їх застосування порівняно простий.
До системи заходів адміністративного припинення, що застосовуються з метою протидії правопорушенням вгалузі фінансів слід віднести: позапланові перевірки; перевірка документів, що посвідчують особу; вимога усунути порушення законодавства; опечатування кас, складів, архівів; надіслання податкових вимог; податкова застава; адміністративний арешт активів; вилучення документів; призупинення бюджетних асигнувань; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення операцій з розрахунковими та іншими рахунками в банківських установах; зупинення розміщення (продаж) та обіг цінних паперів емітента; призупинення дії ліцензій; анулювання дії ліцензій; припинення допуску цінних паперів на фондові біржі; зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу.
6. Адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі фінансів визначено як відповідальність, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв’язку із застосуванням до фізичних та юридичних осіб, які характеризуються виключно спеціальним становищем, що вчинили адміністративні правопорушення в зазначеній сфері, особливих адміністративних санкцій – заходів адміністративної відповідальності, які тягнуть для них обмеження переважно матеріального характеру і накладаються уповноваженими на те суб’єктами протидії правопорушенням в галузі фінансів на підставах і в порядку, передбачених нормами адміністративного права.
До заходів адміністративної відповідальності, що застосовуються за вчинення правопорушень в галузі фінансів відносяться: адміністративні стягнення (попередження, штраф) та фінансові санкції.
Проблеми реалізації адміністративної відповідальності в галузі фінансів пов’язані із прогалинами нормативно-правового регулювання заходів адміністративної відповідальності, що застосовуються з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів та недосконалістю організації діяльності державних органів, на яких покладені завдання по протидії правопорушення в галузі фінансів.
До проблем нормативно-правового регулювання протидії правопорушенням в галузі фінансів необхідно віднести такі: 1) ряд нормативно-правових документів фактично дублює порушення, передбачені КУпАП, встановлюючи застосування інших розмірів штрафів (фінансових санкцій); 2) деякі положення спеціальних законів, що регулюють суспільні відносини в галузі фінансів, суперечать положенням КУпАП; 3) адміністративні стягнення, визначені чинним законодавством, є неефективними; 4) існують адміністративні правопорушення в галузі фінансів, розгляд яких віднесено до компетенції районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Проблеми реалізації адміністративної відповідальності в галузі фінансів, що пов’язані з практичною організацією діяльності державних органів, на яких покладені завдання щодо протидії вказаним правопорушенням, полягають у недосконалості системи планування роботи вказаних органів та оцінюванні їх діяльності крізь призму виконання доведених планів як єдиного правильного показника діяльності даних органів на будь-якому рівні.
7. До адміністративно-правових засобів, що застосовуються міліцією з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів, необхідно віднести: 1) вимогу припинити протиправну поведінку; 2) перевірку документів; 3) взяття на облік і офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки; 4) вилучення речей і документів; 5) внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; 6) вимогу проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності; 7) опечатування кас, складів, архівів.
Вимогу припинення протиправної поведінки визначено як важливий адміністративно-примусовий захід; утім, його чинна редакція в Законі України «Про міліцію» створює деякі перешкоди щодо його застосування з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів. У дисертації порушено питання про необхідність переосмислення такого адміністративно-примусового заходу, як взяття на облік та офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки, котрий може активно використовуватися з метою запобігання як адміністративним правопорушенням, так і злочинним діянням в галузі фінансів. Перевірку документів, що посвідчують особу, у разі її застосування з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів визначено як захід адміністративного припинення, котрий застосовують після вчинення правопорушення до особи-порушника і створює умови для її притягнення до відповідальності..
8. Дисертантом запропоновано низку змін до законодавства, а саме:
– вилучити діяння, що передбачені статтями 163-5, 164-2, 164-14 КУпАП і не порушують суспільних відносин в галузі фінансів, та закріпити їх у главах КУпАП відповідно до їх родового об’єкта. У цьому контексті назву статей 163-5 та 164-2 КУпАП запропоновано викласти як «Порушення порядку виплати дивідендів та надання інформації про діяльність емітента» та «Порушення законодавства щодо ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності» відповідно;
– прийняти Закон України «Про перевірки», де чітко визначити поняття, види, перелік усіх органів, які наділені повноваженнями на здійснення перевірок, та процедуру їх проведення;
– у ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» слова «десять днів» та в абз. 3 п. 2 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» слова «десять календарних днів» замінити словами «два дні»;
– з метою усунення плутанини щодо суб’єкта прийняття рішення на проведення позапланової виїзної перевірки у діяльності органів державної податкової служби виключити ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»;
– внести зміни до чинного законодавства у напрямку надання можливості примусового проведення планових та позапланових перевірок за наявності законних підстав для їх проведення суб’єктами протидії правопорушенням в галузі фінансів. Для цього ч. 2 ст. 13 Закону України «Про міліцію» запропоновано викласти наступним чином: «Міліція зобов’язана направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення органами, яким законодавством надано право проведеня перевірок суб’єктів господарської діяльності, за наяності законних підстав для її проведення за запитом такого органу у термін не більше 8 годин з моменту отримання запиту»; ч. 3 ст. 13 Закону України «Про міліцію» запропоновано виключити;
– доповнити КУпАП статтями 188-27–188-34, де поряд із відповідальністю за перешкоджання органам Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у здійсненні перевірок передбачити адміністративну відповідальність за аналогічні правопорушення щодо перешкоджання іншим органам публічної влади у здійсненні останніх;
– доцільним є прийняття наказу Головним контрольно-ревізійним управлінням України, який би визначав підстави та порядок проведення зустрічних звірок, наприклад, «Про затвердження порядку проведення зустрічних звірок органами державної контрольно-ревізійної служби України»;
– положення п. 1-1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» варто виключити зі ст. 11 та включити до п. 10 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»;
– питання щодо застосування податкових повідомлень мають бути врегульовані наказами органів ПФ, органів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, органів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, де були б врегульовані питання щодо порядку складання податкових повідомлень, порядку надсилання (вручення) податкових повідомлень платникам страхових внесків, порядку обліку податкових повідомлень, що були належним чином надіслані (вручені), порядку відкликання податкових повідомлень, форми податкових повідомлень;
– потребують прийняття інструкції щодо порядку вилучення документів органами ДКРС, органами ПФ та ОВС. Наприклад: Інструкція про порядок вилучення посадовими особами державної контрольно-ревізійної служби оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів та інші;
– п.п. 9.3.1 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» викласти наступним чином: «За поданням відповідного підрозділу податкового органу його керівник або заступник може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків … »;
– привести у відповідність до положень КУпАП зміст наступних нормативних актів: законів України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та деяких інших;
– надати право органам Державної податкової служби, органам Державної контрольно-ревізійної служби та Рахунковій палаті поряд із судами розглядати справи про адміністративні правопорушення, що передбачені статтями 163-1, 163-2, 163-4, 164-12, 164-14 КУпАП та виносити по них постанови. Для цього необхідно внести доповнення до статей 234-1, 234-2 КУпАП;
– доповнити ст. 38 КУпАП частиною наступного змісту: «Якщо адміністративні правопорушення виявлені під час проведення планової перевірки згідно з планом-графіком відповідного органу державної влади, стягнення може бути накладено не пізніше як через рік з дня виявлення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через рік з дня його виявлення»;
– у п. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» виключити слова «які порушують громадський порядок»;
– у Законі України «Про міліцію» необхідно детально регламентувати підстави, порядок та процедуру ведення міліцією обліку та застосування офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки та особливості його реалізації, в тому числі з метою протидії правопорушенням в галузі фінансів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеенкова Г. Т. Меры административного пресечения : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Г. Т. Агеенкова. – М., 1982. – 23 с.
2. Административная ответственность в СССР / под ред. В. М. Манохина и Ю. С. Адушкина. – Саратов : изд-во Саратовского ун-та, 1988. – 168 с.
3. Административное право : учебник / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 1999. – 728с.
4. Административное право : учебник под общ. ред. С. В. Кивалова. Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.
5. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посібник. / за ред. А. Т. Комзюка. – Харків : Право, 1998. – 78 с.
6. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. / Під ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьева.- К.: 1995.- С. 110-122
7. Адміністративна діяльність: навчальний посібник // За заг. ред. О.І. Остапенка. – Львів: ЛІВС, 2002. – 252 с.
8. Адміністративне право України – навчальний посібник – Гончарук С. Т. – К., 2000. – 240 с.
9. Адміністративне право України : підручник / за заг ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. – 480 с.
10. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк, В М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
11. Адміністративне право України [підручник для юрид. вузів і фак. / Ю .П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Паращук та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – Харків : Право, 2001. – 528 с.
12. Адміністративне право України. за ред Ю. П. Битяка. – Харків : Право, 2000. – 520 с.
13. Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. Кодекс України про адміністративні проступки (проект). (Серія «Реформа судів України»). – Харків: Консул, 2003. – 332 с.
14. Александров А. М. Финансы и кредит : учебное пособие для финансовых техникумов / А. М. Александров. – М. : Госфиниздат, 1948. – 318 с.
15. Александров А. М., Вознесенский Э. А. Финансы социализма : пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Финансы и кредит» / А. М. Александров, Э. А. Вознесенский. – М. : Финансы, 1974. – 335 с.
16. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: “Статут”, 1999. – 435 с.
17. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация // Советское государство и право. – 1987. - № 6. – С. 12-19.
18. Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации : учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М.: Издательство ЗЕРЦАЛО, 1997. – 678 с.
19. Базидевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси : навчальний посібник. вид 2-ге, доп. і перероб. / за заг. ред. Базидевича В Д. – К. : Атака, 2004. – 368 с.
20. Баклан О.В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці (на матеріалах підрозділів державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України): Дис. … канд. юрид. наук/ Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2000. – 340 с.
21. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Бандурка Олександр Маркович. – Харків : Укр. юрид. академія, 1994. – 151 с.
22. Бахрах Д.Н. Административная ответственность. – Пермь: Кн. изд-во, 1966. – 250 с.
23. Бахрах Д.Н. Виды административного принуждения // Учен. зап. ВНИЖЗ. Вып. 5.- М.: 1965. – 168 с.
24. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности.- Пермь: 1969. – 180 с.
25. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР / Д. Н. Бахрах. – Свердловск : изд-во Уральского ун-та, 1989. – 204 с.
26. Бахрах Д. Н. Административное право: учебник для вузов / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
27. Бахрах Д. Н. Состав административного проступка : учеб. пособие / Д. Н. Бахрах. – Свердловск : Юрид. ин-т, 1987. – 70 с.
28. Безсмертний Є. О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Безсмертний Євгеній Олександрович. – Харків. – 161 с.
29. Берентсъ Э. Н. Русское финансовое право : лекции / Э Н. Берентсъ. – СПб.: тип. СПб. одиноч. тюрьмы, 1914. – 453 с.
30. Бирман А. М. Очерки теории советских финансов. Сущность и функции финансов / А. М. Бирман. – М. : Финансы, 1968. – 207 с.
31. Битяк Ю. П., Зуй В. В. Административное право Украины (Общая часть) Учебное пособие / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : ООО Одисей, 1999. – 224 с.
32. Біла Л. Р. Адміністративний примус і відповідальність по адміністративному праву // Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса: Юрид. література, 2003. – 634 с.
33. Блажко А. К. Административная ответственность за правонарушения, применяемая в административном порядке : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.711 / А. К. Блажко. – Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова. – Л., 1970. – 25 с.
34. Бюджeт і фінансова політика України / А. О. Єпіфанов, І. В. Сало, І. І. Д’яконова. – 2-е видання – К. : Наукова думка, 1999. – 302 с.
35. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 37 – 38. – Ст. 189.
36. Василик О. Д. Державні фінанси : навч. посібник / О. Д. Василик. – К. : Вища школа, 1997. – 383 с.
37. Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик. – К. : НІОС, 2003. – 416 с.
38. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть). учебное пособие / А. С. Васильев. – Х. : Одиссей, 2001. – 288 с.
39. Ващенко С. В. , Поліщук В. Г. Адміністративна відповідальність : навчальний посібник / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук. – Запоріжжя : Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
40. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ Перун, 2003. – 1440 с.
41. Веремеенко И.И. О классификации мер административного принуждения // Весник МГУ. – 1978. - № 5. – С. 65-66
42. Вінник О. М. Господарське право : навчальний посібник / О. М. Вінник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців Правова єдність, 2008. – 766 с.
43. Вознесенский Э. А. Дискуссионные вопросы теории социалистических финансов / Э. А. Вознесенский. – Л. : изд-во ЛГУ, 1969 – 158 с.
44. Вопросы теории финансов. / под ред. В. П. Дьяченко. – М. : Госфиниздат. – 1957. – 192 с.
45. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР / И.А. Галаган. – Воронеж, 1976. – 287 с.
46. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР (государственное и материально-правовое исследование) / И .А. Галаган. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
47. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності : автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Є. С. Герасименко / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2000. – 21с.
48. Головач А. В. Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України : питання теорії та практики : дис. ... к-та. юрид. наук : 12.00.07 / Головач Андрій Володимирович / Запорізький державний університет. – Запоріжжя, 2004. – 173 с.
49. Голосніченко І. П. Склад адміністративного проступку // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. – Т. 1 : Загальна частина / І. П. Голосніченко. – К. : Юридична думка, 2004. – 592 с.
50. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України / С. Т. Гончарук. – К. : 1995. – 78 с.
51. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : навч. посібник / С. Т. Гончарук. – К. : НАВСУ, 2000. – 240 с.
52. Государственная дисциплина и ответственность / под ред. Л. И. Антоновой и Б. И. Кожохина. – Л. : изд-во Л нингр. ун-та, 1990. – 152 с.
53. Демський Е. Ф., Ковальський В. С., Демський С. Е. До питання про відповідальність юридичних осіб / Е. Ф. Демський, В. С. Ковальський, С. Е. Демський // Вісник господарського судочинства . – 2002. – № 4. – С 168 – 176.
54. Державне управління: теорія і практика / за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Авер'янова В. Б. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
55. Джафарова О. В., Іванцов В. О. Проблеми класифікації заходів адміністративного примусу / О. В. Джафарова, В. О. Іванцов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : вид-во ХарРІ НАДУ Магістр, 2007. – № 1 (31). – С. 59-67.
56. Джафарова О. В., Іванцов В. О. Щодо нормативного закріплення адміністративного примусу в кодифікованому законодавстві України / О. В. Джафарова, В. О. Іванцов // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції : у 2-х ч., 7-8 грудня 2006. – Сімферополь – Ч. 1. – С. 57 – 60.
57. Дмитрик О. О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Дмитрик Ольга Олександрівна. – Харків, 2003. – 187 с.
58. Додін Є. В. Законодавство про адміністративну відповідальність // Державне управління : теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Аверянова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 198 с.
59. Ермакова Т. С. О системе советского финансового права/ Т. С. Ермакова // Правоведение. – 1975. – № 2. – С. 72 – 79.
60. Еропкин М.И. Об классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на совеременном этапе. - М.: Юридическая литература, 1963.- 164 с.
61. Жуковський А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 230 с.
62. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Терещук О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. – К.: Вид. Паливода А.В., 2001. – 170 с.
63. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. – Львів : Видавництво Центр Європи, 1997 – 576 с.
64. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения правонарушений: Автореф. дис. … канд.юрид.наук. – Х., 1976. -17с.
65. Зима О. Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Зима Олександр Тарасович. – Харків, 2001. – 164 с.
66. Злобин И. Д. Финансы и кредит в СССР / И. Д. Злобин. – М. : Госфиниздат, 1956. – 371 c.
67. Зуй В. В. Административное правонарушение, его состав // Административное право Украины : учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. – 2-е изд., перераб. и доп. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. Н. Гаращук и др.; под. проф. Ю. П. Битяка. – Харьков : Право, 2003. – 360 с.
68. Іванцов В. О. Види адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням вгалузі фінансів / В. О Іванцов // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2009. – вип. 2 (6). – С. 121-131.
69. Іванцов В. О. Питання щодо виокремлення адміністративних правопорушень в галузі фінансів / В. О. Іванцов // Держава і право : проблеми становлення і стратегія розвитку. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2008 р., м. Суми). Частина І. – Суми, видавничо-виробниче підприємство Мрія-1, ТОВ 2008. – 396 с.
70. Іванцов В. О. Проблеми застосування адміністративних стягнень за правопорушення, передбачені ст. 164-2 КУпАП / В. О. Іванцов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених : матеріали науково-практичної конференції (Харків, 24 травня 2008 р.). – Харків : вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – С. 70-73.
71. Іванцов В. О. Суб’єкти протидії правопорушенням в галузі фінансів / В. О. Іванцов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : вид-во ХарРІ НАДУ Магістр, 2009. – № 1(35). – С. 474-482.
72. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національні валюті та іноземних валютах : Затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 [Електронний ресурс].,Офіційний сайт Верховної Ради України www.rada.gov.ua.
73. Карасева М. В. Финансовое правоотношение. – М. : Норма, 2001. – 288 с.
74. Кельман М. С. , Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права : Підручник. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
75. Кириленко О. П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика) : Навчальний посібник. – Тернопіль : Астон, 2002. – 212 с.
76. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 198 с.
77. Кізіма Н. Економічні санкції, передбачені законодавством України, та їх родова належність // Право України. – 2002. - №6. – 200 с.
78. Коваль Л .В. Адміністративне право : підруч¬ник. – К. : Вентурі, 1998. – 211 с.
79. Коваль Л. В. Административная ответственность // Советское административное право : ученик / под ред. Р. С. Павловського. – К. : высш. шк., 1986. – С. 189 – 280 с.
80. Кодекс Украины об административных правонарушениях: научно-практический коментарій. Издание шестое, дополненное и переработанное / А. С Васильев, Е. В. Додин, О. П. Подцерковный и др. под общ. ред. А. С. Васильева, А. И. Миколенко. – Х. : ООО Одиссей, 2008. – 1024 с.
81. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
82. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.; - К. : Всеукраїнська асоціація видавців Правова єдність, 2008 – 781 с.
83. Козырева Т.И. Административное принуждение и его виды.- М.: Знание, 1957.- 205 с.
84. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України : теорія, досвід та практика реалізації : Монографія / за заг. ред. В. К. Шкарупи. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 404 с.
85. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
86. Колпаков В. К. Адміністративне право України : Підручник. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
87. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адмінітсративне право України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 733 с.
88. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 / Комзюк Анатолій Трохимович. – Х., 2002. – 408 с.
89. Комзюк А. Т. Деякі загальні проблеми визначення змісту Особливої частини проекту КпАП України // Українське адміністративне право : актуальні проблеми реформування : зб. наук. праць. – Суми : ВВП Мрія-1 ЛТД : Ініціатива, 2000. – С. 52 – 54.
90. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Харків : вид-во Нац.ун-ту внутр.справ, 2002. – 336с.
91. Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Салманова О. Ю. Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність // Вісник Університету внутр. справ. – 1996. – № 1. – С. 76-79.
92. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1975. – С. 409, 578.
93. Концепція адміністративної реформи в Україні : Схвалена рішенням Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи від 25 березня 1998 р. // Український правовий часопис. – 1999. – Вип. 4. – С. 8-34
94. Кримінальне право України : Загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін.; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 3-є вид. перероб і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
95. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник (Ю. В. Олександров, В. І. Антонов, О. О. Дудоров та ін.). – Вид. 4-те, переробл. та допов. / за ред. М. І. Мельника, В. А. Климента. – К. : Атака, 2008. – 376 с.
96. Кротюк В., Іоффе А., Лук'янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблеми співвідношення // Право України. – 2000. - № 5. – С 29-33;
97. Лилак Д. Адміністративна і цивільно-правова відповідальність юридичних осіб у