АДМІНСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЛЕВЧЕНКО ВІКТОРІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 354,51:343.121.5 (477)

АДМІНСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ
ОРГАНІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Квітка Яна Михайлівна
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ..…………………………………………………………………………2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..…………………………………….3
ВСТУП..……………………………………………………….………………. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ……………………..12
1.1. Генезис ювенальної юстиції: зарубіжний та вітчизняний досвід……..12
1.2. Ювенальна юстиція: поняття, принципи, значення……………………44
Висновки до розділу 1………………………………………………………...62
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ ……………………….....................................................................66
2.1. Адміністративно-правове регулювання ювенальної юстиції в Україні 61
2.2. Діти в Україні – базовий концепт ювенології …………………………86
2.3. Система органів ювенальної юстиції: складові елементи, проблеми формування…………………………………………………………………..103
Висновки до розділу 2……………………………………………………….124
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА КОНЦЕПЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ……………………………………………………..128
3.1. Уповноважений з прав дитини та його місце в структурі ювенальної юстиції ……………………………………………………………………….128
3.2. Ювенальний суд – центральна ланка ювенальної юстиції…………...148
Висновки до розділу 3……………………………………………………….164
ВИСНОВКИ……………………………………………………………........168
ДОДАТКИ……………………………………………………………….......175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗУ – Закон України
ЛОГМ – Луганськая обласна група медіації
США – Сполучені Штати Америки
КПК УРСР – Кримінально-процесуальний кодекс Української радянської соціалістичної республіки
КК УРСР – Кримінальний кодекс Української радянської соціалістичної республіки
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КК України – Кримінальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогодні в період інтеграції нашої держави в світову спільноту не вироблені конкретні механізми забезпечення та захисту прав та інтересів неповнолітніх, не створена ефективна взаємопов’язана та взаємообумовлена система державних органів, які здійснюють діяльність відносно дітей. Дітям потрібен належний захист як від сімейних конфліктів, так і від незаконних дій інших осіб, у тому числі посадових, оскільки неповнолітні особи є найбільш незахищеною верствою населення, яка через свої психологічні та вікові особливості розвитку не завжди може самостійно захистити належні їй права, свободи та інтереси.
Як свідчить моніторинг ситуації, яка вивчається основними причинами, що обумовили наявну ситуацію щодо захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, 30,8 % опитаних громадян називають відсутність організаційно-методичних системних підходів у реалізації професійної взаємодії як в діяльності органів державної влади, так і в підготовці кадрів щодо забезпечення належного рівня захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб; 18,6 % – недостатній рівень профілактичної та виховної роботи з дітьми та сім’єю; 27,6 % – неефективність існуючої на сьогодні реабілітаційної системи; 19,5 % – відсутність широкої та раціонально організованої підтримки суспільних ініціатив, діяльності недержавних структур, а в загальному плані – відсутність участі громадянського суспільства в захисті прав, свобод та інтересів дітей; і тільки 3,2 % – суб’єктивізм і, можливо, суб’єктивну зацікавленість у виборі недержавних структур для співпраці органами державної влади.
Запорукою вирішення зазначених проблем, а також нейтралізації девіантної поведінки дітей, недопущення вчинення ними правопорушень є створення в країні єдиної системи ювенальної юстиції. Цей правовий інститут можна визначити як взаємопов’язану систему державних органів з чітким розмежуванням функціональних обов’язків, які здійснюють діяльність щодо захисту прав дітей правовими засобами. При цьому така юстиція має своїм пріоритетним напрямом реабілітаційні індивідуалізовані процедури.
Захисні механізми прав і інтересів дітей до сьогодні розглядалися в основному або як частина загальноправових механізмів захисту людини, або в аспекті профілактичної роботи з правопорушниками. Лише в останнє десятиліття ця проблема була виділена як самостійна і така, що вимагає вирішення.
Загальнотеоретичні питання захисту прав, свобод інтересів дитини та окремі аспекти ювенальної юстиції вже розглядалися у працях таких представників загальної теорії права, адміністративного, кримінального права, як: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, А.С. Васільєв, В.С. Венедиктов, І.П. Голосніченко, М.М. Гуренко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, І.П. Козаченко, А.М. Колодій, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.В. Корнієнко, Ю.Ф. Кравченко, Є.Б. Кубко, А.С. Мацко, П.М. Михайлов, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, Ю.І. Римаренко, О.П. Рябченко, В.М. Самсонов, А.О. Селіванов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, М.М. Тищенко, О.Ф. Фрицький, О.Г. Фролова, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа, О.Н. Ярмиш та інших. Науково-теоретичне підґрунтя для адміністративно-правових передумов створення органів ювенальної юстиції в Україні заклали роботи Ю.Ф. Беспалова, В.Д. Єрмакова, Н.П. Мелешка, Є.Б. Мельникова, Н.Л. Хананашвілі та інших.
Водночас, у сучасних умовах майже не розробленими залишаються більшість теоретичних питань адміністративно-правових передумов створення органів ювенальної юстиції в Україні. Зокрема, це стосується дефініції ювенальної юстиції, принципів побудови і функціонування системи ювенального правосуддя, системи органів державної влади і управління, що повинні входити в систему ювенальної юстиції. Не до кінця вивченим залишається питання щодо місця ювенального суду в судах загальної юрисдикції, а також найбільш раціональні шляхи та методи подолання проблем, що виникають у зв’язку із захистом прав, свобод та інтересів дітей. Нерозробленість зазначених питань у теорії адміністративного права негативно позначається на правотворчій діяльності, обумовлює прийняття суперечливих правових актів, внаслідок знижується ефективність захисту прав, свобод та інтересів дітей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ та виконана відповідно до Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2009 р. (п. 121). Тема дослідження розглянута і схвалена в 2009 р. відділенням Академії правових наук України (п. 458). Робота безпосередньо спрямована на подальшу реалізацію положень Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року» № 1065-VI від 05.03.2009, Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» №411/2008 від 05.05.2008 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу, вивчення теоретичних положень, чинного законодавства України, а також практики його застосування розробити пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання щодо створення в Україні ефективної та дієвої системи органів ювенальної юстиції.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
 дослідити генезис ювенальної юстиції: міжнародний та вітчизняний досвід;
 сформулювати поняття та з’ясувати принципи та значення ювенальної юстиції;
 проаналізувати адміністративно-правове регулювання ювенальної юстиції в Україні;
 провести дослідження правового становища дітей в Україні;
 визначити систему та структуру органів ювенальної юстиції в Україні;
 розкрити місце Уповноваженого з прав дитини в структурі ювенальної юстиції;
 визначити систему ювенальних судів;
 надати пропозиції з метою створення в Україні органів ювенальної юстиції.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в сфері діяльності органів державної влади і управління щодо захисту прав і законних інтересів дітей.
Предмет дослідження – адміністративно-правові передумови створення органів ювенальної юстиції в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань, у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати об’єкт дослідження, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність адміністративно-правових передумов створення органів ювенальної юстиції в Україні (розділ 1, 2, 3); методи аналізу і синтезу, за допомогою яких з’ясовано сутність ювенальної юстиції (підрозділ 1.2); метод системного підходу застосовувався для досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння системи та структури органів ювенальної юстиції (підрозділ 2.3); формально-логічний метод дозволив з’ясувати логіко-методологічні засади побудови основних дефініцій (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1, 3.2); формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу дозволив всебічно вивчити існуючу систему правових норм, які регулюють ювенальну юстицію в Україні, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства в цій сфері (розділ 2, 3); історико-правовий метод дав змогу дослідити генезис ювенальної юстиції: міжнародний та вітчизняний досвід (підрозділ 1.1); методи класифікації та групування були використані при дослідженні наукових підходів до визначення сутності ювенальної юстиції, принципів побудови і функціонування системи ювенального правосуддя (підрозділ 1.2, розділ 2, 3); контент-аналіз документів використовувався при вивченні нормативних актів, які регулюють діяльність органів державної влади, що здійснюють захист прав та законних інтересів дітей, виявленні на цій основі недоліків, прогалин, суперечностей, а також розробці пропозицій, спрямованих на їх усунення (розділи 1, 2, 3); соціологічні методи використовувались для виявлення проблемних питань на основі проведення анкетувань (розділи 2, 3).
Емпіричну базу складають дані проведеного анкетування 468 респондентів, з яких: 345 – працівники правовоохоронних органів; 123 – громадяни.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших в українській адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим аналізу адміністративно-правових передумов створення органів ювенальної юстиції в Україні, яке ґрунтується на положеннях чинного законодавства та враховує вимоги соціально-економічних реформ у сфері захисту прав, свобод, законних інтересів дітей.
На основі проведеного дослідження вироблено низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії адміністративного права, але й для правозастосування, а саме:
уперше:
 визначено систему та структуру органів ювенальної юстиції в Україні, до якої повинні належати: Уповноважений з прав дитини; ювенальний суд; служби в справах дітей із захисту їх прав як орган, альтернативний суду; спеціалізовані правоохоронні органи; органи опіки і піклування; спеціальні установи для дітей;
 визначено рівні судів ювенальної юстиції, а саме: районні суди, які можуть розглядати справи про адміністративні правопорушення, цивільні і кримінальні справи; спеціальні ювенальні обласні суди – розглядають кримінальні справи неповнолітніх за тяжкі і особливо тяжкі злочини, надіслані прокурором і справи, що надійшли з районних судів, із висновком суду щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням у виховній колонії;
 розкрито місце Уповноваженого з прав дитини в структурі ювенальної юстиції, як самостійної, що підпорядковується парламенту, посадової особи, яка безпосередньо займається захистом прав і законних інтересів дитини;
 визначено систему ювенальних судів, до якої повинні входити: місцеві ювенальні суди; ювенальні судові палати – судові палати у справах дітей в обласних і прирівняних до них судах; ювенальна судова палата Верховного Суду України – судова палата у справах дітей Верховного Суду України;
 обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного законодавства: 1) до ст. 19 Закону України «Про судоустрій України» – з метою запровадження ювенальної юстиції в Україні; 2) прийняття Закону України «Про ювенальну юстицію» – з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів дитини судами, іншими державними органами влади; 3) прийняття Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» – з метою вдосконалення захисту прав та інтересів дитини; 4) прийняття Закону України «Про Уповноваженого з прав дитини» – з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод дитини;
удосконалено:
 визначення поняття «ювенальна юстиція», під якою пропонується розуміти систему органів державної влади і управління, що здійснюють діяльність стосовно дітей з метою захисту їх прав та інтересів і відновлення соціальної справедливості;
 етапи реформування адміністративно-правового механізму захисту прав та інтересів дітей;
 положення про розгляд ювенальним судом певних категорій справ, а саме: про злочини, вчинені неповнолітніми (у тому числі й за наявності дорослих співучасників); адміністративні правопорушення дітей; про жорстоке поводження з дітьми та невиконання обов’язків стосовно дитини; усі правопорушення, в яких потерпілим є дитина; цивільні справи, в яких стороною є дитина;
дістали подальшого розвитку:
 положення про механізм запровадження ювенального судочинства;
 характеристика основних принципів судочинства у справах неповнолітніх: міжнародний та вітчизняний досвід;
 характеристика загальних та спеціальних принципів побудови і функціонування системи ювенального правосуддя;
 положення про те, що важливим етапом становлення ювенальної юстиції є створення інституту пробації для неповнолітніх;
 характеристика основних причин реформування механізму держави щодо захисту прав дітей.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції використовуються:
 у правозастосовній діяльності Долинського районного суду Кіровоградської області (акт впровадження наукових розробок у практичну діяльність Долинського районного суду Кіровоградської області №6724 від 01.12.2010 р.
 у навчально-науковій роботі – при викладанні курсів «Адміністративне право України» та вдосконаленні нормативної бази України (акт впровадження результатів дисертаційної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 18 листопада 2010 р).
 результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальшої розробки теоретичних питань, пов’язаних зі створенням ювенальної юстиції в Україні, удосконалення діяльності державних органів влади у сфері захисту прав, свобод та законних інтересів дітей тощо.
Апробація результатів дослідження. Результати проведеного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми взаємодії регіональних органів управління з органами внутрішніх справ» (23 грудня 2005р., м. Кіровоград); «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (13 грудня 2007 року, м. Кіровоград); науково-практичному семінарі «Прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування» (17 квітня, 2007 р. м. Кіровоград).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення в дев‘яти наукових статтях, шість, з яких, опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а три – у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках до дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці проблеми адміністративно-правових передумов створення органів ювенальної юстиції в Україні та формулювання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері. Найбільш важливими є такі висновки.
1. Проведено дослідження генезису ювенальної юстиції: міжнародного та вітчизняного досвіду. Основними причинами запровадження ювенального судочинства були наступні: 1) юридична незахищеність неповнолітніх перед особою суду та інших правоохоронних органів в кримінальному судочинстві; 2) необхідність скорочення негативного впливу на дітей судового розгляду справ і суворості кримінальних покарань; 3) збільшення кількості злочинів вчинених неповнолітніми особами; 4) віра в науково обґрунтовану соціальну роботу з реабілітації осіб, які вчинили протиправні вчинки.
Процес здійснення правосуддя, як правило, мав виховне значення, відносно неповнолітніх правопорушників в перших судах для малолітніх і включав декілька стадій, а саме: 1) подання заяви (прохання, скарги); 2) прийняття заходів по виклику осіб, що беруть участь в справі; 3) слідство по кримінальних справах або збір необхідної інформації; 4) початок судового засідання; 5) бесіда (розмова) судді з неповнолітнім; 6) пояснення батьків (опікунів, осіб, що їх замінюють) і допит свідків; 7) винесення ухвали у справі; 8) оскарження (апеляція) рішення суду.
Основними принципами судочинства у справах неповнолітніх були наступні: 1) виховна спрямованість; 2) відсутність судового слідства, дебатів, формального звинувачення; 3) усунення гласності (публічності) при розгляді; 4) участь законних представників; 5) обов’язкове з’ясування причин і умов, що сприяли протиправній поведінці неповнолітніх; 6) зосередження уваги на особі дитини (неповнолітнього); 7) співпрацю з громадськими і благодійними організаціями; 8) застосування як міри покарання, як правило, передачу під нагляд посадовим особам спеціальних органів.
Основними характерними особливостями перших ювенальних судів на українській території було: 1) одноособовий розгляд справи мировим суддею, що обирався із населення певного судового округу; 2) спеціальна професійна підготовка судді (знання дитячої психології, при цьому перевага надавалась лікарям і педагогам); 3) широка предметна підсудність; 4) відсутність формальної судової процедури (у тому числі формального обвинувального висновку); 5) спрощений судовий розгляд, який полягав у бесіді судді із підлітком за участю його піклувальника; 6) застосування опікунського нагляду як засобу впливу; 7) оскарження рішень суду в особливий відділ з’їзду мирових суддів.
2. Сформульовано поняття та з’ясовано принципи та значення ювенальної юстиції. Ювенальна юстиція – це система органів державної влади і управління, що здійснюють діяльність відносно дітей з метою захисту їх прав та інтересів і відновлення соціальної справедливості.
Загальними принципами побудови і функціонування системи ювенального правосуддя повинні стати: 1) верховенство інтересів дитини; 2) єдність уваги системи правосуддя до інтересів дитини в небезпеці, дитини – жертви і дитини – правопорушника; 3) визнання державою сім’ї як найбільш прийнятного і соціального середовища для дитини; 4) постійна увага держави щодо пошуку і впровадженню перспективних соціально-правових технологій та методів захисту й охорони прав дітей. Спеціальними принципами ювенальної юстиції є: 1) переважно охоронна орієнтація ювенальної юстиції; 2) соціальна насиченість ювенальної юстиції; 3) максимальна індивідуалізація судового процесу в рамках ювенальної юстиції.
Ювенальний суд, як центральний елемент ювенальної юстиції, повинен розглядати справи наступні категорії справ: 1) злочини вчинені неповнолітніми (у тому числі й за наявності дорослих співучасників); 2) адміністративні правопорушення дітей; 3) жорстоке поводження з дітьми та невиконання обов’язків стосовно дитини; 4) усі правопорушення, від яких потерпілим є дитина; 5) цивільні справи, в яких стороною є дитина.
3. Проаналізовано адміністративно-правове регулювання ювенальної юстиції в Україні. Важливим етапом становлення ювенальної юстиції є створення інституту пробації для неповнолітніх, до функцій якого, зокрема, належатимуть: 1) підготовка соціально-психологічної характеристики неповнолітнього правопорушника для органів системи правосуддя; 2) підготовка рекомендацій органам судочинства про призначення оптимального заходу впливу (виховного та профілактичного характеру) на неповнолітнього правопорушника, а також підготовка матеріалів щодо забезпечення його цивільних прав, зокрема, прав на житло; 3) профілактика повторного правопорушення шляхом надання соціально-психологічної підтримки неповнолітньому правопорушнику; 4) сприяння його соціальній адаптації та реінтеграції.
4. Проведено дослідження правового становища дітей в Україні. Основними причинами реформування механізму держави щодо захисту прав дітей є наступні: 1) вікові особливості дітей; 2) специфічність правового статусу дитини (рівень дієздатності, міра будь-якої з форм відповідальності за свої вчинки тощо); 3) низький рівень захищеності дитини перед загрожуючими їй, небезпеками «дорослого» світу; 4) недостатня соціально-психологічна стійкість неповнолітніх до дії негативних зовнішніх чинників; 5) надзвичайна гострота проблем, пов’язаних з віковим «омолодженням» злочинності; 6) дуже високий відсоток рецидиву серед молодих злочинців та інші причини.
Неповнолітні через особливості психологічного і соціального характеру свого статусу є відособленим соціумом нашого суспільства із своїми потребами, суспільними відносинами, які можуть регулюватися тільки спеціальними, об’єднаними в єдину систему нормами права. У цю систему повинні входити перш за все закони про сім’ю, дитинство, материнство, здоров’я, освіту, соціальний захист, працю, відпочинок, виховання дітей. Крім того, сюди ж повинні відноситись норми права, які регулюють суспільні відносини дітей (поведінку) як в своєму соціумі, так і в суспільстві в цілому.
5. Визначено систему та структуру органів ювенальної юстиції в Україні. До системи органів державної влади і управління, що повинні входити в систему ювенальної юстиції належать: 1) Уповноважений з прав дитини; 2) ювенальний суд; 3) служби в справах дітей із захисту їх прав як орган, альтернативний суду; 4) спеціалізовані правоохоронні органи; 5) органи опіки і піклування; 6) спеціальні установи для дітей.
Суди ювенальної юстиції повинні бути двох рівнів: 1) районні суди, які можуть розглядати адміністративні, цивільні і кримінальні справи. Ці суди повинні розглядати справи про злочини (не вище за середню тяжкість), з вирішенням питання про необхідність відбування цього покарання у вигляді позбавлення волі або призначення альтернативних покарань. При необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням у виховній колонії, справа повинна передаватися на розгляд спеціального ювенального обласного суду; 2) спеціальні ювенальні обласні суди – розглядають кримінальні справи відносно неповнолітніх за тяжкі і особливо тяжкі злочини, надіслані прокурором і справи, що надійшли з районних судів, із висновком суду щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням у виховній колонії.
Реформування адміністративно-правового механізму захисту прав та інтересів дітей доцільно проводити в такі етапи: 1) виділення ювенальних судів в судах загальної юрисдикції; 2) створення і розвиток інституту соціальних працівників; 3) підвищення взаємодії суб’єктів, що здійснюють роботу з неповнолітніми; 4) запровадження в існуючу систему захисту прав неповнолітніх Уповноваженого з прав дитини; 5) підвищення рівня взаємодії суб’єктів, що здійснюють діяльність щодо дітей.
6. Розкрито місце Уповноваженого з прав дитини в структурі ювенальної юстиції. Уповноважений з прав дитини – це самостійна, що підпорядковується парламенту посадова особа, яка безпосередньо займається захистом прав і законних інтересів дитини, що порушуються діями або бездіяльністю державних органів і посадових осіб.
Метою діяльності Уповноваженого з прав дитини повинно бути: 1) захист прав і свобод дитини, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; 2) додержання та повага до прав і свобод дитини органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами; 3) запобігання порушенням прав і свобод дитини або сприяння їх поновленню; 4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи дитини у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; 5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод дитини; 6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації дитиною своїх прав і свобод; 7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про дитину.
Основними завданнями діяльності Уповноваженого з прав дитини має бути наступне: 1) розгляд скарг і сприяння у відновленні порушених прав, свобод і законних інтересів дитини; 2) аналіз і оцінка стану справ по забезпеченню гарантій прав дитини; 3) здійснення контролю за діяльністю органів і установ системи профілактики бездоглядності і правопорушень дітей; 4) вдосконалення законодавства України про права і свободи дитини.
Уповноважений з прав дитини повинен мати право: 1) вільного доступу в усі державні органи і установи з метою вивчення і аналізу документів, які зачіпають інтереси групи дітей чи окремої дитини; 2) безперешкодно ознайомлюватися із становищем дітей в проблемних сім’ях, у школах, в спеціалізованих установах, де утримуються діти; 3) ознайомлюватися з проектами державного та місцевих бюджетів в частині фінансування потреб та інтересів дітей, а також вносити до них свої пропозиції; 4) одержувати об’єктивну інформацію від державних органів і установ щодо фактичного стану реалізації і захисту прав дітей; 5) заслуховувати інформацію керівників державних органів та установ щодо стану реалізації та охорони прав дітей, одержувати від них документи, які необхідні для оцінки поточної ситуації; проводити конференції, круглі столи, ділові зустрічі та інші заходи, спрямовані на об’єднання зусиль і дій державних структур, наукових, громадських організацій по удосконаленню системи охорони прав дітей; 6) вільно і самостійно інформувати суспільство та доповідати вищим державним органам про становище у сфері захисту прав дітей.
7. Визначено систему ювенальних судів. Для вироблення єдиних підходів в судовій практиці відносно дітей необхідно створити систему ювенальних судів. До цієї системи повинні входити: 1) місцеві ювенальні суди; 2) ювенальні судові палати – судові палати у справах щодо дітей в обласних і прирівняних до них судах; 3) ювенальна судова палата Верховного Суду України – судова палата у справах щодо дітей Верховного Суду України.
8. Розроблено пропозиції з метою створення в Україні органів ювенальної юстиції. З метою створення органів ювенальної юстиції в Україні обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного законодавства: 1) до ст. 19 Закону України «Про судоустрій України» – з метою запровадження ювенальної юстиції в Україні; 2) прийняття Закону України «Про ювенальну юстицію» – з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів дитини (неповнолітнього) судами, іншими державними органами влади; 3) прийняття Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» – з метою вдосконалення захисту прав та інтересів дитини; 4) прийняття Закону України «Про Уповноваженого з прав дитини» – з метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Рубашева A. M. Особые суды для малолетних и система борьбы с детской преступностью / Рубашева A. M. — М. : Изд. Моск. мирового судьи по делам малолетних, 1912. — Т. 1 : Америка, Англия, Германия и Австрия. — 1912. — 324 с.
2. Тарасова Е. П. Детский суд заграницей и в России / Тарасова Е. П. — М. : тип. Рус. тов-ва, 1912. — 93 с.
3. Рубашева А. М. Суд для малолетних и общество / Рубашева А. М. — М. : тип. Рус. тов-ва, 1912. — 15 с.
4. Мельникова Э. Б. Правосудие по делам несовершеннолетних : история и современность / Мельникова Э. Б. ; отв. ред. Ф. М. Решетников ; АН СССР. Ин-т государства и права. — М. : Наука, 1990. — 118 с.
5. Жюлье Э. Суды для малолетних в Соединенных штатах Северной Америки / Эдуард Жюлье ; [пер. А. К. Г. ; с предисл. Н. Окунева]. — СПб. : Гор. тип., 1909. — 37 с.
6. Штаммер Г. Американские суды для малолетних, их возникновение, развитие и результаты / сост. Георг Штаммер по Samuel J. Barrows "Children's courts in the United Stаtes"; [пер. с нем., под ред. и с предисл. Н. А. Окунева]. — СПб. : кн. маг. "Законоведение", 1910. — 70 с.
7. Михайлов А. М. Судебная власть в правовой системе Англии / Михайлов А. М. — Москва : Юрлитинформ, 2009. — 342 с.
8. Ткачев В. Н. Ювенальная юстиция : опыт становления правосудия в отношении несовершеннолетних в Российской Федерации : [науч. изд.] / Ткачев В. Н.; Ростовский юридический ин-т М-ва внутренних дел Российской Федерации. — Ростов-на-Дону : РЮИ МВД России, 2007. — 25 с.
9. Штыкова Н. Н. Ювенальная юстиция в США, Англии и России XIX - XX века : Историко-правовой анализ : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Штыкова Наталья Николаевна. — Нижний Новгород, 2001. — 185 с.
10. Филиппов С. В. Судебная система США / Филиппов С. В. — М. : Наука, 1980. — 173 с.
11. Ковалев В. А. Органы расследования и судебная система США : [учеб. пособие] / В. А. Ковалев, С. Г. Чаадаев ; Всесоюз. юрид. заоч. ин-т. — М.: ВЮЗИ, 1989. — 53 с.
12. Шишкін В. І. Судові системи країн світу : [навч. посіб.] : у 3 кн. / Шишкін В. І. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — Кн. 1. — 2001. — 318 с.
13. Штыкова Н. Н. Ювенальная юстиция в США, Англии и России XIX - XX века (историко-правовой анализ) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теория и история государства и права ; история политических и правовых учений” / Н. Н. Штыкова. — Нижний Новгород, 2001. — 33 с.
14. Левитский В. ... Суд для малолетних в г. Киеве : [Первый год деятельности Особого суда для малолетних в г. Киеве] / Валерий Левитский. — Киев : Киев. патронат, 1915. — 14 с.
15. Новицкий Ю. П. Суды для малолетних : (К вопр. об учреждении суда для малолет. в г. Киеве) : докл., чит. в нояб. 1911 г. в Киев. о-ве "Патронат" и в янв. 1912 г. в Киев. юрид. о-ве / Новицкий Ю. П. — К. : тип. Ун-та св. Владимира, АО печ. и изд. дела Н. Т. Корчак-Новицкого, 1913. —15 с.
16. Левитский В. ... Детский суд и война : (Второй год деятельности Особого суда для малолетних в г. Киеве) / Валерий Левитский. — Киев: типо-лит. насл. К. Ш. Круглянского, 1916. — 44 с.
17. Об учреждении комиссии о несовершеннолетних, обвиняемых в общественно-опасных действиях : декрет СНК РСФСР // СУ РСФСР. — 1918. — №16. — Ст. 227.
18. О комиссиях для несовершеннолетних : декрет СНК РСФСР от 14 января 1918 г. // Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР. 1917-1952 г.г. / под ред. проф. И. Т. Голякова. — М.,1953. — С. 21.
19. Василевский Л. М. Детская преступность и детский суд : [пособ. для социальных работников первой половины XX в. содержит анализ причин детской преступности, обзор советского законодательства по этому вопросу и системы социальной реабилитации беспризорников"]. — Тверь, 1923. — 53 с.
20. О делах несовершеннолетних обвиняемых в общественно-опасных действиях : декрет СНК РСФСР от 4 марта 1920 года // Cудебная власть России : история, документы : [в 6 т]. — М., 2003. — Т.5 : Советское государство. — С. 104.
21. Лобзяков В. П. Административно-правовые меры предупреждения преступлений / Лобзяков В. П., Овчинский С. С. — М. : Юрид. лит., 1978. — 152 с.
22. Уголовно-процессуальный кодекс УРСР : утв. ВУ ЦИК 13 сент. 1922 года. — Харьков : НКЮ, 1922. — 469 с.
23. Уголовный кодекс УССР, 1922 года // Борьба с преступностью в Украинской ССР : [в 2 т.] / МООП УССР. Высш. школа ; [сост. П. П. Михайленко]. — Киев, 1966. — Т.1 : 1917-1925 г.г. — С. 452—495.
24. Уголовный кодекс УССР, 1927 года // Борьба с преступностью в Украинской ССР : [в 2 т.] / МООП УССР. Высш. школа ; [сост. П. П. Михайленко]. — Киев, 1967. — Т.2 : 1926-1967г.г. — С. 312—368.
25. Борисова Н. Е. Ювенальная юстиция в России : проблемы становления / Борисова Н. Е. — М. : Манускрипт,1998. — 134 с.
26. О мерах борьбы с преступностью среди несовершеннолетних : постан. ЦИК и СНК СССР от 7 апр. 1935 года // Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР. 1917-1952 г.г. / под ред. проф. И. Т. Голякова. — М., 1953. — С. 381—382.
27. О ликвидации детской беспризорности и безнадзорности : постан. СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 31 мая 1935 года // Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР. 1917-1952 г.г. / под ред. проф. И. Т. Голякова. — М., 1953. — С. 383—384.
28. Об уголовной ответственности несовершеннолетних : указ Президиума Верховного Совета СССР от 31 мая 1941 г. // Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР. 1917-1952 г.г. / под ред. проф. И. Т. Голякова. — М., 1953. — С. 412.
29. Вельчев А. Д. Подросток и правонарушение / А. Д. Вельчев, Г. Г. Машак ; под ред. Г. И. Костаки. — Кишинев : Картя молдовеняскэ, 1990. — 157 с.
30. Об уголовной ответственности несовершеннолетних за действия, могущие вызвать крушения поездов : указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 дек. 1940 года // Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР1917-1952 г.г. / под ред. проф. И. Т. Голякова. — М., 1953. — С. 409.
31. Ростокинский А. В. Ювенальная юстиция : проблемы становления и пути их решения / Ростокинский А. В. — Саратов : Наука, 2007. — 94с.
32. Уголовно- процессуальный кодекс Украинской ССР : введен в действие с 1 апр. 1961 года. — К. : Госкомиздат УССР, 1961. — 213 с.
33. О судебной практике по делам о преступлениях несовершеннолетних : постан. Пленума Верховного Суда СССР от 3 июля 1963 года // Сборник законодательных и иных материалов к изучению советского уголовного права, уголовного процесса и судоустройства. — М., 1964. — С. 294—300.
34. О практике применения судами законодательства по делам о преступлениях несовершеннолетних и вовлечения их в преступную и иную антиобщественную деятельность : постан. Пленума Верховного Суда СССР от 3 дек. 1976 года №16 // Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР 1924-1986. — М., 1987. — С. 736—749.
35. Положение о комиссиях по делам несовершеннолетних. — М. : Политиздат, 1961. — 24 с.
36. Об утверждении Положения про комиссии по делам несовершеннолетних: указ Президиума Верховного Совета УССР от 30 дек. 1961 года // Борьба с преступностью в Украинской ССР : [в 2 т.] / МООП УССР. Высш. школа ; [сост. П. П. Михайленко]. — Киев, 1967. — Т.2 : 1926-1967г.г. — С. 859—867.
37. Бланков А. С. Актуальные проблемы профилактики безнадзорности и правонарушений несовершеннолетних / Бланков А. С., Бурмистров И. А., Крюкова Н. И. — М. : МВШМ МВД РФ, 1999. — 53 с. — (Сер. Библиотека работника милиции общественной безопасности).
38. Новикова Т. Ю. Административно-правовая организация защиты прав несовершеннолетних органами ювенальной юстиции : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.14 “Административное право ; финансовое право ; информационное право” / Т. Ю. Новикова. — Хабаровск, 2003. — 22 с.
39. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ожегов С. И. : под ред. Н. Ю. Шведовой. — М. : Русский язык, 1995. — 930 с.
40. Ювенальна юстиція в Україні : коментар та аналіз діючого законодавства; Конвенція про права дитини (з постатейними матеріалами) ; Словник-довідник з ювенальної юстиції / [Зеленецький В. С., Сібільова Н. В., Кривоченко Л. М. та ін.] ; за заг. ред. В. С. Зеленецького, Н. В.Сібільової ; Акад. прав. наук України. Ін-т вивч. пробл. злочинності. — Х. : Страйд, 2006. — 778 с. — (Юридичний радник). — (Все про права дитини).
41. Мельникова Э. Б. Ювенальная юстиция : проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии : [учеб. пособие] / Мельникова Э. Б. — М. : Дело, 2000. — 270 с.
42. Мінімальні стандартні правила ООН, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [упоряд. Т. Яблонської]. — К., 1996. — С. 55—71.
43. Передеина И. В. Ювенальная юстиция в России и за рубежом : [монография] / И. В. Предеина ; М-во образования и науки Российской Федерации, Федеральное агентство по образованию, Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования "Саратовская гос. акад. права" ; под ред. А. Ф. Соколова. — Саратов : Сарат. гос. акад. права, 2009. — 157 с.
44. Лукьянова Е. В. Дифференциация правового регулирования в процессуальном законодательстве / Е. В. Лукьянова // Российская юстиция. — 2003. — №1. — С. 18—20.
45. Бааль Е. Г. Современная система субъектов предупреждения правонарушений несовершеннолетних / Бааль Е. Г. — М. : Акад. МВД РФ, 1996. — 163 с.
46. Конвенция про права дитини : прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 ГА ООН від 20 лист. 1989 року. Набула чинності для України з 27 верес. 1991 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [упоряд. Т. Яблонської]. — К., 1999. — С. 44—55.
47. Рекомендація про згоду на вступ до шлюбу, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів [Електронний ресурс] : прийн. ГА ООН в 1965 року. — Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1137/58/1/10/
48. Конвенція про права дитини. Правове положення неповнолітніх в Україні: зб. нормат. актів. — Харків : Право, 2002. - 134 с.
49. Сімейний кодекс України : станом на 7 трав.2008 року. — К. : Велес, 2008. — 64 с.
50. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 30. — Ст. 142.
51. Цивільний кодекс України : прийн.16 січ. 2003 року // Офіційний вісник України. — 2003. — №11. — Ст. 461.
52. Ювенальна юстиція : міжнародний досвід та перспективи України / [упоряд. : Т. Ф. Баєва, О. В. Рохов] ; Хмельниц. р-на асоц. «Світанок». — Хмельницький : Хмельниц. р-на асоц. «Світанок» ; Кам’янець-Подільський : Сисин О. В., 2008. — 91 с.
53. Мачужак Я. В. Формування системи ювенальної юстиції в Україні : перспективи створення ювенальних судів [Електронний ресурс] / Я. В. Мачужак, І. Б. Лавровська. — Режим доступу : http://uccg.org.ua/bulletin/Articles/03/02-Aktualna_tema/030201.pdf
54. Закон України "Про судоустрій України" / М-во юстиції України. — Офіц. вид. — К. : Ін Юре, 2002 . — 87 с.
55. Концепція розвитку ювенальної юстиції [електронний ресурс] : проект 17 трав. 2010 року. — Режим доступу : http://sovest.dnepro.org/2010/1454.html
56. Батенчук М. М. Європейські стандарти судового захисту прав дітей [Електронний ресурс] / М. М. Батенчук // Україна і Європейський союз: шляхи та напрями зближення і співпраці : матеріали між нар. наук.-практ. конфер., (14-15 верес. 2006 року) : [в 2 ч.]. — Львів, 2008. — Ч. 2. — Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/download_1/mat_2006/Ch2.pdf
57. Створення ювенальної юстиції в Україні [Електронний ресурс] : Всеукр. наук-практ. конфер., ( Київ, 11–12 квітня 2005 року). — Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/7c379c241723b19cc32572d40021f9e5?OpenDocument
58. Концепція створення та розвитку системи ювенальної юстиціїв Україні [Електронний ресурс] : проект. — Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/69F43B16511091D2C325701A001DCD49
59. Хуан Мігель Петі. Спеціальний доповідач ООН пропонує створити в Україні Національну комісію з захисту прав дітей [Електронний ресурс] / Хуан Мігель Петі. — Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article;jsessionid=F1052C3CFDE58E279916092B692AE724?art_id=72136&cat_id=72513
60. Павленко Ю. Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року [Електронний ресурс] / Ю. Павленко. — Режим доступу : http://www.uaua.info/ukraine/news-6330-natsionalniy-plan-diy-schodo-realizatsiyi-konventsiyi-oon-pro-prava-ditini-na-period-do-2016-roku/
61. Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року [Електронний ресурс] : проект Закону України від 2007 року. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua
62. Афанасьев В. С. Девиантное поведение несовершеннолетних : социологическая характеристика состояния и механизма детерминации / В. С. Афанасьев // Актуальные проблемы социологии девиантного поведения и социального контроля. — М., 1992. — С. 59—101.
63. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25–26. — Ст. 131.
64. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. (Проблеми спільної роботи комісій у справах неповнолітніх та органів освіти України) : зб. наук.-метод. ст. — К. : Академпресс, 1994. — 112 с.
65. Педагогічно-правова профілактика правопорушень серед учнівської молоді : наук.-метод. зб. ст. / за заг. ред. В. П. Пастухова. — К. : ІЗМН, 1997. — 247 с.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення : за станом на 10 черв. 2003 року. — Харків : Одіссей, 2003. — 263 с.
67. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : Адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ : [навч. посіб.] / Гончарук С. Т. — К. : УАВС, 1995. — 78 с.
68. Лукьянов В. В. Административные правонарушения и уголовные преступления : в чем различие? / В. В. Лукьянов // Государство и право. — 1996. — №3. — С. 83—92.
69. Беличева С. А. Основы превентивной психологии / Беличева С. А. — М. : Макет, 1995. — 221 с.
70. Законодавство України про адміністративну відповідальність : Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К. : Юрінком, 1997. — 240 с.
71. Архів Шахтарського міськрайонного суду Донецької області. Справа №3-1975 за 2010 р.
72. Архів Хмельницького міськрайонного суду. Справа №3-4792/10 за 2010 р.
73. Архів Новокаховського міського суду Херсонської області. Справа №2117/3-651/11 за 2011 р.
74. Клюшниченко А. П. Административная и общественная ответственность несовершеннолетних / Клюшниченко А. П. — К. : КВШ МВД СССР, 1980. — 88 с.
75. Додин Е. В. Понятие и виды административно-правовых мер профилактики правонарушений несовершеннолетних / Е. В. Додин // Проблемы профілактики административных правонарушений , совершаемых несовершеннолетними. — К., 1980. — С. 12—16.
76. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / Кудрявцев В. Н. — М. : Наука, 1976. — 286 с.
77. Христова Г. Законодавчі засади попередження жорстокого поводження з дітьми у світлі міжнародних стандартів прав дитини / Г. Христова // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2009. — Вип.3(58). — С.75—85.
78. Архів Трускавецького міського суду Львівської області. Справа №1-48/10 за 2010 р.
79. Кримінально-виконавчий кодекс України : станом на 5 трав. 2009 р.: Офіц. текст. — Київ : ПАЛИВОДА А. В., 2009. — 85 с.
80. Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань : затв. постан. Кабінету Міністрів України від 10 черв. 2009 року №587//Офіційний вісник України. — 2009. — №44. — Ст. 1475.
81. Кудлай Т. П. Специализированные субъекты профилактики правонарушений несовершеннолетних / Кудлай Т. П. — К. : УМК ВО, 1991. — 39 с.
82. Борисова Н. Е. Ювенальная юстиция в России : проблемы становления / Борисова Н. Е. — М. : Манускрипт, 1998. — 134 с.
83. Правосудие в отношении несовершеннолетних: зарубежный и российский опыт : Междунар. науч.-практ. семинар, 16-18 апр. 2001г., Ростов-на-Дону / Программа развития ООН в РФ (ПРООН); [ред. и сост. Воронова Е.Л.]. — Ростов н/Д : Эксперт. бюро, 2002. — 246 с.
84. Козлова Т. И. Профилактика правонарушений несовершеннолетних / Козлова Т. И. — К. : Высшая школа, 1990. — 123 с.
85. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січ. 1995 року // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст. 35.
86. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю : Закон України від 21 черв. 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 42. — Ст. 213.
87. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей : Закон України від 2 черв. 2005 року // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 26. — Ст. 354.
88. Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності бездоглядності на 2006-2010 роки [Електронний ресурс]: постан. Кабінету Міністрів України від 11 трав. 2006 року № 623. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=623-2006-%EF
89. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Райс Ф. ; [пер. с англ.]. — СПб. : Питер, 2000. — 256 с.
90. Жигарев Е. С. Криминологическая характеристика социальных аномалий в среде несовершеннолетних / Жигарев Е. С. — М. : МВШМ МВД РФ, 1992. — 152 с.
91. Максудов Р. М. Ювенальная юстиция : взаимодействие государства и общества в реагировании на правонарушения и отклоняющееся поведение несовершеннолетних (исторический екскурс и методологический анализ / Р. М. Максудов, М. К. Флямер // Российская юстиция. — 2001. — № 5. — С. 12.
92. Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) ГА ООН від 10 груд. 1948 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [упоряд. Т. Яблонської]. — К., 1996. — С. 3—9.
93. Декларация прав ребенка : принята 20 нояб. 1959 года // Права ребенка: сб. док. и ст. — М., 1992. — С. 16—21.
94. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права : прийнятий і відкритий для підписання та приєднання резолюцією 2200 ГА ООН від 16 груд. 1966 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [упоряд. Т. Яблонської]. — К., 1996. — С. 9—19.
95. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах : открыт для подписания, ратификации и присоединения резолюцией 2200 ГА ООН от 19 дек. 1966 року // Права человека. Основные международные документы. — К., 1996. — С. 20—34.
96. Конституція України : прийнята 28 черв. 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
97. Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року : Закон України від 5 берез.2009 року // Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 29. — Ст. 395.
98. Миньковский Г. М. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних / Г. М. Миньковский, Тузов А. П. — К. : Политиздат Украины, 1987. — 215 с.
99. Верин В. В. Фактор повышения уровня преступности несовершеннолетних и причины ее детерминации в условиях социальных перемен / В. В. Верин, М. А. Карманов. — М. : Диалог-МГУ, 1999. — 31с.
100. Рыбалко Е. Ф. Возрастная и дифференциальная психология / Рыбалко Е. Ф. — СПб. : Питер, 2001. — 224 с.
101. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 року // Офіційний вісник України. — 2001. — №. 22. — Ст. 981.
102. Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. — К., 1996. — Вип.17. — 187 с.
103. Фаршатов И. Охрана жилищных прав несовершеннолетних / И. Фаршатов // Российская юстиция. — 1999. — №8. — С. 15—17
104. Ананьин Л. Л. Жестокость в семье / Ананьин Л. Л. — М. : Эксмо-пресс, 2000. — 158 с.
105. Чайка В. Н. Ювенальная юстиция в России : защита прав детей или нарушение прав родителей? [Электронный ресурс] / В. Н. Чайка. — Режим доступа : http://www.nravstvennost.info/library/news_detail.php?ID=4228
106. Гуськова А. Л. Суд и подросток / Гуськова А. Л. — Челябинск : Юж.-Урал. кн. изд., 1989. — 49 с.
107. Дугенец А. С. Производство по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних, осуществляемое в отношении несовершеннолетних правонарушителей / А. С. дугенец // Юрист. — 1998. — № 7. — С. 10—14.
108. Сущенко В. Д. Профілактика злочинності в Україні : [навч. посіб.] / В. Д. Сущенко, В. І. Антипов. — К. : НАВСУ, 2000. — 136 с.
109. Колпаков В. К. Адміністративне право : [підруч.] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 543 с.
110. Сливоцька Н. Р. Інститут пробації як попередження злочинності неповнолітних [Електронний ресурс] / Н. Р. Сливоцька. — Режим доступу:
http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v5/v5pp148-150.pdf
111. Волинець Л. С. Права дитини в Україні : Проблеми та перспективи / Волинець Л. С. — К. : Логос, 2000. — 74 с.
112. Ювенальна юстиція і ювенальні суди в українському судочинстві : [посіб.]. — К. : Кобза, 2003. — Кн. 1. — 2003. — 192 с.
113. Зобенько Н. До питання аналізу стану проблеми дитячої безпритульності [Електронний ресурс] / Н. Зобенько. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2009/www17/Zobenko.pdf
114. Абросімова Ю. А. Злочинність неповнолітніх та запобігання їй на регіональному рівні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Абросімова Юлія Андріївна. — Дніпропетровськ, 2009. — 261 с.
115. Коваль Л. В. Адміністративне право України : [курс лекцій для студ. юрид. вузів та фа культ.] / Коваль Л. В. — К. : Вентурі, 1998. — 208 с.
116. Права человека : изложение фактов. Права ребенка. — Женева : Центр по правам человека, 1991. — 34 с.
117. Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про охорону дитинства” : Закон України від 3 лют. 2005 року // Офіційний вісник України. — 2005. — №8. — Ст. 429.
118. Кримінально-процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та доп. на 29 лист. 2010 року : відповідає офіц. текстові. — К. : Алерта ; ЦУЛ, 2010. — 192 с.
119. Модели ювенальной юстиции : достижения и перспективы развития / [авт. и ред. Петр Дуткевич и др.]. — М. : [б.и.], 2009. — 167 с.
120. Права дітей в Україні: ще багато невирішених питань [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.un.org.ua/ua/information-centre/news/1277
121. Баяхчев В. Г. Выявление и устранение причин преступного поведения несовершеннолетних : [пособие] / Баяхчев В.Г., Савкин А.В., Харчиков А.В.— М. : ВНИИ МВД РФ, 1996. — 48 с.
122. Денисов А. И. Общая теорія правонарушений и ответственности : социальные и юридические аспекты / Денисов Ю. А. — Л. : ЛГУ, 1983.—142 с.
123. Джужа О. М. Проблеми девіантної поведінки (кримінологічний аспект) / О. М. Джужа, С. М. Корецький // Науковий вісник НАВСУ. — К., 1999. — № 1. — С. 179-183.
124. Антонян Ю. М. Неблагоприятные условия формирования личности в детстве и вопросы предупреждения преступлений : Психологические механизмы насильственного преступного поведения : [учеб. пособие] / Ю. М. Антонян, Е. Г. Самовичев. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1983. — 78с.
125. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психологические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин ; под ред. В. Н. Кудрявцева. — М. : Спарк, 1998. — 215с.
126. Асеев В. Г. Возрастная психология : [учебник] / Алексеев В. Г. — Иркутск : ИГПИ, 1989. — 195 с.
127. Титов В. А. Общая психология : [учебник для вузов] / Титов В. А. — М.: Приор, 2002. — 208с.
128. Іванов Ю. Ф. Кримінологія : [навч. посіб.] / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2006. — 264 с.
129. Бурлаков В. Н. Основы профилактики правонарушающего поведения несовершеннолетних / В. Н. Бурлаков, И. В. Волгарева. — СПб. : Образование, 1992. — 79 с.
130. Гайнер М. Л. Правосознание подростков / Гайнер М. Л. — М. : Магистр, 1998. — 87 с.
131. Лихолоб В. Г. Правовые и нравственные вопросы предупреждения преступности органами внутренних дел / Лихолоб В. Г. — К. : УАВД, 1992. — 119 с.
132. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх : [навч.-метод. посіб.] / Оржеховська В. М. — К. : ВіАН, 1996. — 352 с.
133. Парфанович І. І. Девіантна поведінка індивіда у контексті вимог суспільних стандартів поведінки [Електронний ресурс] / І. І. Парфанович. — Режим доступу : http://www.confcontact.com/2008oktInet_tezi/soc_parfan.htm
134. Шаренко С. Л.. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Шаренко Світлана Леонідівна. — Х., 1999. — 175 с.
135. Кузнецова О. Правовий захист малолітніх і неповнолітніх від шкідливого впливу ЗМІ в Україні та закордоном [Електронний ресурс] / О. Кузнецова. — Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/visnyk26/Statti_Kuznecova.htm
136. Права дитини : від витоків до сьогодення : зб. текстів, метод. і інформ. матеріалів : метод. вид. / [Г. М. Лактыонова (кер.), Л. В. Пироженко, О. В. Сухомлинська та ін.]. — К. : Либідь, 2002. — 280 с.
137. Тимощук О. Ювенальна юстиція — шанс для неповнолітніх правопорушників / О. Тимощук // Дзеркало тижня. — 2008. — № 43. — 15 листопада.
138. Яровая М. В. Судебные системы современных европейских государств : Сравнительно-правовой анализ : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства ; история учений о праве и государстве” / М. В. Яровая. — М., 2006. — 29 с.
139. Левченко В. О. Місце Уповноваженого з прав дитини в адміністративно-ювенальній системі [Електронний ресурс] / В. О. Левченко. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvknuvs/2010_3/levchenko.htm
140. В Україні може з’явитися уповноважений iз прав дитини [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/203752/
141. Николюк В. В. Суды для несовершеннолетних : история и опыт их организации / В. В. Николюк // Советское государство и право. — 1991. — № 5. — С. 77—83.
142. Юзікова Н. С. Теоретичні основи державної політики запобігання злочинам неповнолітнії (Гуманістично-цивілізаційний напрямок) [Електронний ресурс] / Н. С. Юзікова. — Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2009_2/files/pravo_02_09_Juzikova.pdf
143. Соціологія : [підруч. для студ. вищих навч. закл.] / за ред. В. Г. Городяненка. — К. : Академія, 2002. — 560 с.
144. Рыжов О. Молодежный суд / О. Рыжов // Следователь. — 2003. — №3. — C. 21—23.
145. Про створення кримінальної міліції у справах дітей [Електронний ресурс]: постан. Кабінету Міністрів України від 8 лип. 1995 року № 502. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=502-95-%EF
146. Шишкін В. І. Судові системи країн світу : [навч. посіб.] : у 3 к