Аксьом Герман Ігорович Інституційний аналіз дифузії управлінських інновацій

Краткое описание

Аксьом Герман Ігорович, тимчасово не працює: «Інституційний аналіз дифузії управлінських інновацій» (08.00.03 - економіка та управління національним гос­подарством). Спецрада Д 26.001.48 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка МОН Укра­їни (

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
АКСЬОМ Герман Ігорович
УДК: 330.34:338.1
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНСТИТУЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ДИФУЗІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ
Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
___________________________ Г.І. Аксьом
Науковий керівник: Жилінська Оксана Іванівна, доктор економічних наук,
професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..…….14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ
ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФУЗІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ ............... 22
1.1. Теоретичні погляди на природу і дифузію організаційних
інновацій .................................................................................................................................... 22
1.2. Онтологічні та епістемологічні передумови вибору
методологічного інструментарію в організаційних дослідженнях.................. 32
1.3. Пояснення і передбачення інституційної теорії: інституції,
інституційні фактори та інституціоналізація............................................................. 59
Висновки до розділу 1........................................................................................ 92
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТА
ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ДИФУЗІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ
ІННОВАЦІЙ ..................................................................................................... 94
2.1. Визначення та методи досліджень інституційних та економічних
факторів дифузії інновацій ................................................................................................ 94
2.2. Методологічні підходи в дослідженнях інституційних механізмів
дифузії організаційних інновацій .................................................................................107
2.3. Beyond Budgeting як альтернативна модель менеджменту:
контент і дифузія..................................................................................................................120
Висновки до розділу 2 ...........................................................................................................128
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИФУЗІЇ BEYOND
BUDGETING В УКРАЇНІ.............................................................................. 130
3.1. Контент- та дискурс-аналіз як метод дослідження дифузії
інновацій ..................................................................................................................................130
13
3.2. Вплив інституційних факторів на логіку, траєкторію та
інтенсивність поширення інновацій в Україні........................................................142
3.3. Видозмінення інновації в процесі дифузії в новому
інституційному середовищі: причини, процес та наслідки для вітчизняних
організацій...............................................................................................................................151
Висновки до розділу 3…………………………………………………...……..160
ВИСНОВКИ……………………………………………………..………..……166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... .171
ДОДАТКИ………………………………………………………………...……186

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації розвинені теоретичні і методологічні положення й
прикладні засади інституційного аналізу дифузії управлінських інновацій у
національних економіках з різною інституційною логікою, а також здійснено
їх реалізацію на прикладі ранніх стадій поширення концепту Beyond
Budgeting у вітчизняному інституційному середовищі, що дало змогу
сформулювати такі висновки:
1. З’ясовано, що організаційні, адміністративні та управлінські
інновації у науковій літературі є тотожними дефініціями, які використовують
для визначення організаційних практик, рутин, концептів, систем, моделей
менеджменту та управлінських філософій. Як інновації вони постають
новими ідеями та практиками спочатку для конкретної організації, що у постімплементаційний період функціонує за логікою нового управлінського
концепту та відображається у змінах її організаційної структури та
поведінки. Нові управлінські практики, ідеї, системи і моделі не мають
чіткого алгоритму впровадження і використання, не піддаються фінансовій
оцінці, водночас генерують ефекти, що проявляються у двох площинах:
підвищенні ефективності прийняття рішень та якості контролю в
організаціях. Узагальнено та систематизовано теорії дифузії управлінських
інновацій, показано, що на відміну від дифузії продуктових і технічних
інновацій у процесах імплементації організаціями нових управлінських
концептів у різних інституційних середовищах відбувається зміна сутнісних
характеристик цієї інновації.
2. Проаналізовано сумісність предмета й об’єкта досліджень із різними
теоріями, методологічними підходами і парадигмами, обґрунтовано
онтологічні й епістемологічні твердження інтерпретативних теорій
організаційних досліджень у контексті формування концепції інституційного
аналізу дифузії управлінських інновацій в середовищах з різною
167
інституційною логікою. Акцент у визначенні сутності, переваг і ризиків від
впровадження управлінської інновації актуалізує проблему сприйняття та
інтерпретації потенційними імплементаторами організаційної реальності,
диференціація якої, у свою чергу, зумовлена різною інституційною логікою
середовищ виникнення оригінального управлінського концепту та його
поширення. Відтак доведено доцільність побудови концепції аналізу дифузії
управлінських інновацій на інституційній платформі та показано
дослідницький потенціал теоретичного і методологічного інструментарію
організаційного інституціоналізму. Також висвітлено і проаналізовано
основні прогалини інституційної теорії щодо ігнорування проблематики
ранньої фази дифузії інновацій, насамперед потребує дослідження механізм
появи і поширення управлінських концептів у нових інституційних
середовищах, необхідно з’ясувати роль інституційних факторів на ранніх
стадіях їх дифузії, а також виявити фактори гальмування поширення
економічно доцільних та ефективних управлінських інновацій.
3. Узагальнено методологічні підходи до дослідження інституційних
та економічних факторів дифузії управлінських інновацій. Проаналізовані
існуючі та запропоновані нові підходи до ідентифікації й аналізу
інституційних та економічних впливів на сприйняття нової інформації,
оцінки ризиків та прийняття рішень в умовах невизначеності.
4. Висунуто гіпотези щодо впливу економічних та інституційних
факторів на рішення впроваджувати або не впроваджувати управлінську
інновацію на ранніх і пізніх стадіях дифузії. Запропоновано оцінювати
ефективність впровадження управлінської інновації за такими параметрами,
як ступінь, інтенсивність її імплементації та рівень дотримання сутнісних
характеристик оригінального управлінського концепту у впровадженій версії
інновації. На прикладі дифузії концепту Beyond Budgeting проілюстровано, як
за обома параметрами інновація “розмивається” та відхиляється від
оригіналу в нових інституційних контекстах. Продемонстровано, що під час
дифузії управлінський концепт може видозмінюватися внаслідок впливу
168
різних інституційних логік, набуваючи різної конфігурації або постаючи як
різні версії однієї і тієї ж управлінської інновації у різних інституційних
контекстах.
5. Розглянуто сутність та еволюцію розвитку концепту Beyond
Budgeting у розвинених європейських країнах та проаналізовані принципи
роботи даної інновації. Проаналізовано причини відсутності впроваджень
Beyond Budgeting в реальних організаціях в Україні. Спираючись на існуючі
пояснення в організаційних теоріях та аналіз емпіричного матеріалу, серед
причин ігнорування або рішення не впроваджувати концепт головним
фактором визначено відсутність публічно оголошеного в медіа українського
прикладу успішної трансформації організації згідно з принципами
безбюджетного менеджменту. В американських, німецьких чи
скандинавських фірм є наочний приклад для імітації – вони можуть
впевнитись, що у цих країнах інновація працює беззбитково та ефективно,
тоді як в Україні відсутні офіційно проголошені успішні приклади
впровадження Beyond Budgeting. Означене ілюструє недосконалість і
численні прогалини в класичній теорії дифузії інновацій, в якій
припускається, що інформація щодо імплементації управлінської інновації
безперешкодно поширюється серед потенційних адресатів, відтак організації
ухвалюють рішення щодо впровадження на відкритій та постійно
оновлюваній інформації щодо її сутнісних характеристик. За результатами
проведеного інституційного аналізу підтверджено пояснювальну здатність
альтернативних теорій дифузій, що на противагу концепціям раціонального
вибору трактують ухвалення рішення щодо імплементації управлінської
інновації як наслідок спостережень за поведінкою інших організаційімплементаторів, а не як раціональне оцінювання сутнісних характеристик
нового управлінського концепту і можливих переваг від його імплементації.
6. Обґрунтовано доцільність застосування контент-аналізу як найбільш
ефективного методу дослідження раннього етапу дифузії управлінської
інновації. Адаптовано дискурсивний аналіз до потреб дослідження дифузії
169
Beyond Budgeting, поєднуючи мікро- та макро- рівні аналізу та зміщуючи
фокус уваги з організацій чи інституційних середовищ до безпосередньо
інновації. Такий методологічний підхід дає змогу як простежити розуміння,
інтерпретацію та оцінку управлінської інновації локальними акторами
(потенційними реципієнтами, імплементаторами), так і поєднати макро- та
мікрорівні аналізу дифузії інновацій.
7. Для інституційного аналізу емпіричних даних дифузії управлінських
інновацій застосовано такі сутнісні характеристики, як оригінальність та
інтенсивність дифузії. Перша характеристика означає рівень дотримання
впровадженим концептом оригіналу та утримання від його девіацій і
модифікацій: чим менш видозмінено форми реалізації принципів
управлінської інновації після імплементації, тим вищий ступінь її
оригінальності. Відтак, чим менше імплементатори відступають від
оригіналу, тим більш ефективною є впроваджена інновація, на яку не
впливають інституційні норми попередніх інституційних практик. Друга
характеристика – інтенсивність впровадження управлінської інновації, що
засвідчує ступінь деталізації при її імплементації.
Ідентифіковано та продемонстровано інституційні впливи нового
середовища, які радикально змінюють сутнісні характеристики управлінської
інновації – її ідеї, принципи, форми, зміст. Означена дослідницька позиція
збагатила дослідницькі практики організаційного інституціоналізму, що
традиційно фокусується на конформізмі організацій та індивідів до
інституційних вимог, а також пізніх стадіях дифузії управлінської інновації.
8. Виявлено спільні та відмінні характеристики розгортання дифузії
Beyond Budgeting в Україні у контексті закономірностей її виникнення і
поширення в інституційних середовищах розвинених європейських країн. Як
і в більш розвинених економіках, в Україні нові ідеї та практики зазнають
потужного інституційного впливу у формі трьох модеруючих факторів –
імітаційного, нормативного та коерсивного ізоморфізму. Результати
інституційного аналізу дифузії Beyond Budgeting дали змогу здійснити
прогнозування її української версії, що полягає у передбаченні високої
170
варіативності та “інтерпретаційної гнучкості” цього управлінського
концепту. Виявлено та пояснено вибірковість впровадження принципів
позабюджетного менеджменту на стадії реальних впроваджень вітчизняними
організаціями. З’ясовано, що жорна інституційного тиску можуть сприяти
поширенню і впровадженню тих управлінських ідей і практик, які не
суперечать домінуючим інституційним логікам та критеріям легітимності, та
водночас вони протидіють і перешкоджають поширенню тих інновацій, чия
природа та функції далекі від локальних загальноприйнятих інституційних
стандартів.