Аль Абуд Мазен Хейро. Виявлення інфекційно-запальних захворювань у ранньому неонатальному періоді

Краткое описание

Аль Абуд Мазен Хейро. Виявлення інфекційно-запальних захворювань у ранньому неонатальному періоді : Дис... канд. наук: 14.01.10 2008

Аль Абуд Мазен Хейро. Виявлення інфекційно-запальних захворювань у ранньому неонатальному періоді. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 педіатрія. Одеський державний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2008.
Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування ранньої неонатальної інфекції у новонароджених шляхом вдосконалення її діагностики з урахуванням чинників схильності до її розвитку, показників запальної відповіді організму та клінічних проявів органної дисфункції. На підставі аналізу результатів комплексного обстеження 36 новонароджених, у яких підтверджено ранню неонатальну інфекцію, і 64 дітей, у яких її було спростовано, вивчена діагностична цінність цих показників у виявленні ранньої неонатальної інфекції. Відмічено, що більшість результатів комплексного обстеження дітей володіє достатньою специфічністю при низькій чутливості як діагностичні тести по виявленню ранньої неонатальної інфекції. Це дає підстави стверджувати, що результати навіть комплексного обстеження новонароджених із підозрою на ранню неонатальну інфекцію можна використати для вирішення питання про її наявність, та, внаслідок цього, призначення антибіотиків, проте не відміну їх. Так, при дискримінантній точці більше 60 пкг/мл інтерлейкін-6 володів чутливістю у виявленні ранньої неонатальної інфекції 22,6% і специфічністю 84,6%. Інтерлейкін-8 при перевищенні розподільчої точки 70 пкг/мл характеризувався відповідно 34,5% і 69,8%, а С-реактивний білок при концентрації більше 60 мг/л 31,2% і 83,8% відповідно.
Використовуючи запропоновану діагностичну таблицю по виявленню ранньої неонатальної інфекції, розроблений алгоритм ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію ( чутливість алгоритма становить 95,5%, а специфічність - 85,7%).

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії по оптимізації лікування новонароджених із ранньою неонатальною інфекцією на підставі вивчення комплексу показників схильності до її розвитку, клінічної картини захворювання та імунологічних показників запальної відповіді.
1. Комплексна оцінка чинників схильності до захворювання новонародженого із урахуванням клінічних проявів, що можуть спричинятися інфекційно-запальним процесом, характеризується вірогідним кореляційним звязком із ранньою неонатальною інфекцією (r=0,64, P=0,001). Лабораторні показники запальної відповіді відрізняються слабкішими звязками із цією патологією.
2. Наявність у дитини більше 5 рангів протоколів схильності до захворювань з боку вагітної та новонародженого вказує на вірогідний ризик формування інфекційної патології (співвідношення шансів: 3,9 і 4,6), проте характеризується при цьому низькою чутливістю (54,3% і 48,6%) та недостатньою специфічністю (76,6% і 82,8%) для її виявлення.
3. Наявність у новонародженого більше 8 рангів клінічних симптомів і ознак, що асоціюють з ранньою неонатальною інфекцією, і більше 9 балів їх виразності, із достатньою специфічністю (90,3% і 79,0%) проте низькою чутливістю (51,4% і 85,7%) свідчать на її користь. Ці клінічні показники асоціюють із вірогідним ризиком виникнення інфекційної патології в дитини у перші дві доби життя (співвідношення шансів: 9,8 і 27,2).
4. Імунологічні показники запальної відповіді не можуть бути використані як самостійні тести для виявлення ранньої неонатальноїі інфекції через низьку чутливість (25,0%-74,3%), недостатню прогностичну цінність негативного результату (51,0%-71,0%) і низьке співвідношення правдоподібності (1,1-4,4), хоча і вказують на вірогідний ризик її виникнення (співвідношення шансів: 1,9-42,3).
5. Оскільки жоден із доступних клінічно-лабораторних показників неможливо самостійно використати як вірогідний діагностичний тест по виявленню ранньої неонатальної інфекції, їх слід розглядати сукупно у вигляді математичної моделі, у структурі якої провідне значення належить клінічно-анамнестичним даним і менше показникам запальної відповіді.
6. Діагностичний алгоритм ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію характеризується чутливістю 95,0% і специфічністю 85,7%, що дозволило зменшити кількість хворих із необґрунтованим призначенням антибіотиків і досягти позитивного клінічного ефекту.