Андрусяк Василь Миколайович. Формування ринку зерна круп'яних культур та продуктів їх переробки

Краткое описание

Андрусяк Василь Миколайович. Формування ринку зерна круп'яних культур та продуктів їх переробки: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т. - Житомир, 2004

Андрусяк В.М. Формування ринку зерна круп’яних культур та продуктів їх переробки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет (м. Житомир ), Житомир, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню формування ринку зерна круп’яних культур та продуктів їх переробки. Поглиблено визначення соціально-економічної сутності поняття круп’яного ринку. Обґрунтовано принцип формування та розвитку його виробництва. Проведено комплексну оцінку економічної ефективності виробництва і переробки в сучасних умовах. Поглиблено аналіз сучасного стану торгівлі продукцією. Комплексно обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності функціонування ринку зерна гречки та проса. Розроблено економіко-математичну модель програмування показників розвитку виробництва продукції круп’яних культур на перспективу.

1. Круп’яний ринок представляє собою такий тип функціонування зернового господарства, коли ринкові відносини не обмежуються сферою обміну, а включають в себе всі товарно-грошові відносини, які регулюють виробництво, збут і споживання зерна та формують господарські зв’язки між суб’єктами круп’яного ринку.
2. В умовах загальної кризи економіки України та збитковості вирощування більшості сільськогосподарських культур виробництво гречки і проса в господарствах області є стійко прибутковим. Зокрема, в 2002 році сільськогосподарські виробники від реалізації гречки одержали на 1 га посіву 105,29 грн. прибутку з рівнем рентабельності 64,09 %, а проса відповідно 5,63 грн. та 26,76 %.
3. Ринкова трансформація економічних відносин потребує гнучкості і пристосованості переробної промисловості до виробників сировини. Малі підприємства першими зреагували на цю ситуацію, що обумовило зростання їх питомої ваги в переробці гречки і проса. Виробництво круп малими підприємствами в 2002 році порівняно з 1997 роком зросло в 8,3 рази. З точки зору якості та конкурентоспроможності продукції більш ефективною є глибока промислова переробка.
4. В розрізі каналів збуту найвигіднішим для товаровиробників круп’яних культур є продаж заготівельним організаціям, включаючи реалізацію за прямими зв’язками, іншими каналами та видача пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї. Низькі обсяги реалізації зерна круп’яних культур на біржі товаровиробниками Черкаської області (у 2002 році склали 2,5 % від загальної реалізації) зумовлені рядом причин і, насамперед, недостатньою інформованістю товаровиробників в перевагах біржової торгівлі, неможливістю безпосереднього виходу на торги та прийняття участі в аукціонах.
5. Конкурентоспроможність продукції круп’яних культур на зовнішньому ринку досить низька, що є основною причиною зниження частки експортних можливостей. Спостерігається тенденція скорочення експорту гречки з господарств області.
6. Неодмінною умовою розвитку ринку круп’яних культур в стратегічній перспективі повинно стати виробництво зерна високої якості, раціональне його використання і забезпечення переробної промисловості в необхідній кількості сировиною.
7. Для прогнозування показників ефективності круп’яного виробництва і насичення внутрішнього ринку, збільшення експортних можливостей розроблена економіко-математична модель, що включає наступні умовні частини: використання ріллі; поголів’я тварин і забезпеченість їх кормами; забезпеченість трудовими ресурсами; гарантоване виробництво зерна круп’яних культур та продукції тваринництва; переробка зерна на крупу. За умов збалансованості наявних виробничих ресурсів, вона дозволяє здійснювати програмування показників виробництва зерна круп’яних культур та продуктів їх переробки, посівних площ, урожайності, прибутковості і рентабельності.
8. Проведені розрахунки по оптимізації (економіко-математичної моделі) продуктового підкомплексу Черкаської області дозволяють у 2010 році збільшити валовий збір гречки на 14,8 тис. т, а проса на 17,4 тис. т порівняно з 2002 роком. За рахунок розширення посівних площ на 31,0% і проса 43,0% та підвищення середньої урожайності відповідно на 14 і 18% досягти виробництва крупи гречаної до 15100 т, пшона до 6200 т. При повній завантаженості переробних круп’яних підприємств прибуток зросте на 6,27 млн. грн., а зернокруп’яного господарства на 933 тис. грн.
9. Збільшення виробництва і попиту на зерно круп’яних культур, вимагає удосконалення інфраструктури ринку і, в першу чергу, використання товарних агропромислових бірж. Дослідженнями установлено, що ефективним інструментом ціноутворення на продукцію круп’яних культур є товарна біржа, зокрема, що спеціалізується на ф’ючерсних угодах. Особлива роль на регіональному рівні належить агроторговим домам, пріоритетами яких є торгівля зерном.