АРХІТЕКТУРА ДЕРЕВ’ЯНИХ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

Мер’є Ольга Валеріївна

УДК 726.5 (52/54/59) :
726.8 : 7.034/036 : 7.023.1-035.5 : „16/19”

АРХІТЕКТУРА
ДЕРЕВ’ЯНИХ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ

Спеціальність 18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
________________________
Бевз Микола Валентинович
доктор архітектури, професор
НУ «Львівська політехніка»

Львів 2008

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП....4
РОЗДІЛ 1. СТАН ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ ДЕРЕВ’ЯНИХ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVІI ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ
1.1. Розповсюдження дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини у другій половині XVІI першій половині ХХ століть та стан дослідженості їхньої архітектури 14
1.2. Виявлення та існуючий стан дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть .22
1.3. Обґрунтування методики дослідження архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть ....37
Висновки до розділу 1..44
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМОТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЕВ’ЯНИХ
РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVІIПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ
2.1. Розвиток архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІIпершої половини ХХ століть
2.1.1. Особливості локалізації дерев’яних римо- католицьких храмів Галичини в містобудівних одиницях..46
2.1.2. Конструктивні, розпланувально-композиційні та об’ємно-просторові характеристики.....50
2.1.3. Архітектурно-декоративні засоби опорядження екстер’єру та інтер’єру храмів...60
2.1.4. Стилістичний аспект архітектурного формотворення храмів...76
2.2. Роль архітекторів, інженерів та будівничих
в архітектурному вирішенні дерев’яних
римо-католицьких храмів Галичини..87
2.3. Порівняльний аналіз архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть з дерев’яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).................................90
Висновки до розділу 2....100
РОЗДІЛ 3. ЗАКОНОМІРНОСТІ АРХІТЕКТУРНОГО ВИРІШЕННЯ
ДЕРЕВ’ЯНИХ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVІI ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ
3.1. Закономірності об’ємно-розпланувальних вирішень
дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть...105
3.2. Розвиток стилістичних напрямків дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть.111
3.3. Особливості архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVІI першої половини ХХ століть .....125
Висновки до розділу 3130
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....133
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 137
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А ...154
ДОДАТОК Б ...157
ДОДАТОК В ...253

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими головними чинниками:
1. В останні два десятиліття дослідження культурної спадщини в Україні значно активізувалися. Проявом цього є значна кількість наукових публікацій, дисертаційних робіт, конференцій, які присвячені вивченню різних видів спадщини: археологічної, архітектурної, історичної та ін. Одним із факторів зростання інтересу до вивчення сакральних об’єктів архітектурної спадщини є її мультикультурний характер. Оскільки, про дерев’яні церкви та синагоги вже є ряд наукових праць, темою даного наукового дослідження обрано зодчество дерев’яних римо-католицьких храмів в ареалі Галичини (яка завжди була багатонаціональною і де наявна найбільша кількість збережених об’єктів, у порівнянні із Буковиною, Волинню чи Закарпаттям), хронологічно обмежившись другою половиною XVІI першою половиною ХХ століть.
2. Тематика будівництва дерев’яних римо-католицьких храмів досі не висвітлена належно в працях з історії архітектури України, в яких лише принагідно згадуються окремі об’єкти, без зазначення їхньої національної приналежності, що насправді дуже важливо. Адже католицькі храми зводили на теренах Західної України, починаючи з кінця ХІІ ст. Ряд праць про досліджувані святині написані польськими науковцями[1], тоді як в українських виданнях лише побіжно згадано їхні загальні архітектурні характеристики, але досі відсутній виклад їхніх типологічних особливостей: конструктивних, розпланувально-композиційних, об’ємно-просторових та ін. Римо-католицькі храми в Галичині будували не лише для поляків, але й для німецьких чи чеських колоністів, а також для т. зв. українців-латинників[2]. Тому, є велика необхідність введення в науковий обіг аналітичних матеріалів про архітектуру дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть.
3. Відсутність фундаментальних наукових досліджень архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини спричинили знищення та втрату ряду цінних споруд[3].
4. Дерев’яна сакральна архітектура Галичини є невід’ємною складовою культурної спадщини України, проте, ряд збережених цінних об’єктів досі не внесені до Державного реєстру пам’яток, що є актуальним згідно Закону України „Про охорону культурної спадщини” з 2000 р. З-поміж дерев’яних римо-католицьких сакральних споруд Галичини станом на 2007 р. до реєстру, як пам’ятки національного значення, внесені лише кілька об’єктів Львівщини[4]. Тому, на даний час існує нагальна потреба інвентаризації, обліку та гідного збереження автентичності цих пам’яток, а також реставрації ряду збережених святинь, які в Україні не мають аналогів. Викладені факти достатньо аргументують потребу першочергового історико-архітектурного дослідження дерев’яного римо-католицького будівництва.
Науковий стан вивченості теми. Про об’єкти другої половини XVІI ХІХ століть ми дізнаємося із архівних матеріалів[5], візитацій, іконоґрафій, шематизмів тощо. У другій половині XIX на початку ХХ століть хронологічні і статистичні відомості про діяльність римо-католицьких громад та будівництво храмів висвітлені в історичних описах міст і сіл України [160; 163], путівниках, церковних довідниках, періодичних виданнях. На початку ХХ ст. про римо-католицькі святині Галичини пишуть: Т. Маньковський, К. Мокловський, Т. Обмінський. Ряд досліджуваних храмів згадується при загальному аналізі (Р. Бриковський, Є. Ковальчик, С. Крицінський, Я. К. Островський, Г. Рущик) та описах окремих об’єктів (А. Бетлєй, К. Бжезіна, Л. Вулєцький, Т. Зауха, Р. Квіріні-Поплавський, П. Красни, С. Лєнартович, М. Маліновський, Є. Пашенда, Л. Попек, Е. Хернічек та ін.) польської храмової архітектури другої половини XVII першої половини ХХ століть. Узагальнюючої праці про розвиток дерев’яного сакрального будівництва в Галичині досі не було.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Вибір теми дослідження обґрунтований напрямками загальної теми наукових робіт кафедри „Реставрація та реконструкція архітектурних комплексів” Інституту архітектури Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектурна спадщина та її збереження. Реставрація та реконструкція будівель: методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, теорія та практика реставрації; реконструкція, ревалоризація архітектурних комплексів, історія розвитку архітектури та містобудівельних комплексів”; а також пов’язаний з виконанням Державної програми інвентаризації та паспортизації пам’яток Львівської області Відділом охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації.
Мета дослідження визначити принципи архітектурного вирішення дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть за їхніми містобудівними, конструктивними, розпланувально-композиційними, об’ємно-просторовими характеристиками.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідженості архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть, окресливши коло нерозв’язаних наукових питань.
2. Провести натурні дослідження і визначити існуючий стан об’єктів, уклавши хронологічну таблицю будівництва (каталог) і карту-схему розташування збережених та втрачених дерев’яних римо-католицьких святинь Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть.
3. Проаналізувати зібраний матеріал і диференціювати та систематизувати досліджувані об’єкти на групи та типи за містобудівними, розпланувально-композиційними, об’ємно-просторовими та конструктивними характеристиками.
4. Визначити принципи архітектурно-декоративних засобів опорядження екстер’єру та інтер’єру дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть.
5. Визначити закономірності об’ємно-розпланувальних вирішень досліджуваних об’єктів.
6. Визначити стилістичний аспект архітектурного формотворення та розвиток стилістичних напрямків дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть.
7. Провести порівняльний аналіз архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть з дерев’яними храмами цього ж та ін. обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції) і визначити її особливості.
Об’єкт дослідження дерев’яні римо-католицькі храми Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть. У коло досліджуваних об’єктів (246 святинь) увійшли існуючі храми, а також втрачені, про які збереглися матеріали в описах, кресленнях та іконографічних джерелах.
Предмет дослідження містобудівні, об’ємно-просторові, конструктивні, стилістичні характеристики та особливості дерев’яних римо-католицьких храмів.
За робочу гіпотезу взято припущення, що архітектуру дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть формували місцеві традиції, регіональні та зовнішні впливи.
Межі дослідження: хронологічні друга половина ХVII (період від перших проявів бароко на теренах Галичини[6]) перша половина XX століть, тобто час існування Коронного краю Галичини у складі Речі Посполитої (до 1772 р.), а згодом Австрійської та Австро-Угорської імперій, з аналізом еволюції та змін у першій половині ХХ ст. (після 1914 р.); територіальні в межах Галичини [22] (рис. Б.1.1), культурного регіону з 1772 р. (після 1914 р. розглядатимуться воєводства: Львівське, Станіславівське, Тернопільське) із врахуванням сучасного кордону між Україною та Польщею; кількість об’єктів виявлені збережені та втрачені храми (246 споруд).
Методи дослідження. Вибір методів дослідження ґрунтується на попередньому аналізі усталених методик, застосованих під час досліджень архітектури дерев’яних храмів. Із загальнонаукових традиційних методів у дослідженні використані: 1) натурні дослідження проводились на емпіричному рівні, на якому відбувається процес накопичення фактів, що складались із загально-оглядового та поглибленого дослідження, зокрема, зібрано емпіричний матеріал на рівні з’ясування кількості, локалізації об’єктів, архітектурних обмірів, фотофіксацій, зарисовок, інтерв’ювання старожилів; натурні дослідження доповнено результатами архівних і бібліографічних пошуків; 2) камеральні дослідження (включали вивчення картографічного матеріалу, бібліографії за тематикою дослідження з її аналізом та систематизацією, виконання обмірних креслень та порівняльних схем; методи першоджерел, структурного, факторного та порівняльного аналізів) проводились на теоретичному рівні (досягнення синтезу знань (у формі наукової тео­рії)). Все це дозволило створити цілісну картину про архітектуру досліджуваних об’єктів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
- створено цілісну картину формування архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть;
- з’ясовано існуючий стан досліджуваних об’єктів (поділяється на 5 груп) та укладено каталог (246 споруд) і карту-схему їхнього розташування; встановлено, що на теренах Галичини зберігся лише 41 дерев’яний римо-католицький храм другої половини ХVІI першої половини XX століть, 197 храмів втрачено, а 8 проектів залишилися нереалізованими;
- визначено містобудівні, розпланувально-композиційні (6 типів планів польських костелів, 3 типи планів храмів німецьких колоністів), об’ємно-просторові (4 типи; 6 принципів влаштування веж) та конструктивні (2 типи храмів зрубний та каркасний; 2 відмінності веж) характеристики дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть;
- визначено принципи архітектурно-декоративних засобів опорядження екстер’єру та інтер’єру дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть (наприклад, 5 типів колористичних композицій інтер’єру);
- визначено закономірності об’ємно-розпланувальних вирішень дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть, які характеризуються як граничною простотою, так і складністю об’ємно-просторової композиції (обидві риси обумовлені конфігурацією плану храму) і полягали у вертикальному та горизонтальному розвитку споруди, підвищеною увагою до організації інтер’єру тощо;
- визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення (6 типів) та періодизацію розвитку стилістичних напрямків досліджуваних об’єктів (6 періодів);
- здійснено порівняльний аналіз архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини ХVІI першої половини XX століть з дерев’яними храмами цього ж та ін. обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції), який засвідчує, що особливістю архітектури досліджуваних споруд є те, що вона формувалася під впливом: прийомів різних стилістичних епох; місцевих традицій, регіональних та зовнішніх чинників; європейської архітектури, в т. ч. народної.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечені: апробованою коректною методологією дисертаційного дослідження, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного і емпіричного матеріалу; використанням низки архівних матеріалів та літературних джерел. Достовірність отриманих результатів засвідчується і підтверджується 18 апробаціями, рядом наукових публікацій та практичним впровадженням матеріалів дослідження (дод. А).
Наукове значення роботи полягає в тому, що результати дослідження є важливою джерельною базою для створення цілісної картини розвитку історії архітектури України та проведення подальших досліджень з даної тематики в ширших хронологічних та територіальних межах; вони також можуть бути використані у навчальному процесі з предметів „Історія архітектури України”, „Реставрація пам’яток архітектури”, „Сакральна архітектура” тощо, суміжних науках історії та мистецтвознавстві, краєзнавстві, культурології, музейній справі; при складанні навчальних посібників, каталогів, історико-культурних путівників, у довідниках, науково-популярних та науково-дидактичних виданнях тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що результати дослідження є важливою джерельною базою для створення цілісної картини розвитку історії архітектури України та проведення подальших досліджень з даної тематики в ширших хронологічних та територіальних межах; вони також можуть бути використані у довідниках, науково-популярних та науково-дидактичних виданнях, реставраційній практиці та під час проектування нових сакральних об’єктів за аналоговим методом, розробці проектної документації для відзнакування втрачених пам’яток. Окрім цього, дослідження дає науково обґрунтовані підстави надати низці храмів статус пам’яток місцевого та національного значення, а деякі рекомендувати для включення до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО[7]; а також внести їх як цінні історичні та культурологічні об’єкти у регіональні та міждержавні туристичні програми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися і обговорювались на: а) 11-и міжнародних конференціях[8]; б) 4-х конференціях державного рівня[9]; в) 3-х науково-практичних конференціях Інституту архітектури Національного університету „Львівська політехніка” (Львів, 2006 р., 2007 р., 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 7 наукових статтях, 5 з яких зі списку фахових видань ВАК України.
Статті у наукових фахових виданнях за вимогами ВАК України:
1. Мер’є О. Дерев’яні костели Львівщини першої половини ХХ ст. / Ольга Мер’є // Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація», число 15. Львів, 2005. С. 5461 (8 c.);
2. Мер’є О. Архітектура дерев’яних храмів німецьких колоністів Турківщини початку ХХ ст. / Ольга Мер’є // Вісник НУ «ЛП» № 585. Львів, 2007. С. 9197 (7 c.);
3. Мер’є О. Архітектура дерев’яних храмів латинського обряду Великого Львова кінця ХІХ першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація», число 17. Львів, 2007. С. 3240 (9 c.).
4. Мер’є О. Архітектори, інженери та будівничі дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини та Волині другої половини ХІХ першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Вісник Львівського державного аграрного університету: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. Львів: Львів. держ. агроуніверситет, 2008. № 9. С. 266280 (15 c.);
в тому числі 1 публікація у закордонному науковому виданні:
5. Merje O. Architektura świątyń drewnianych obrządku łacińskiego na terenach Galicji Wschodniej w stylu modernizmu / Olga Merje // „Problemy rozwoju turystyki edukacyjno-kulturowej w Polsce i na świecie”. Tom IX. Część IV. WarszawaBiała Waka k. WilnaDyneburgLwówCzerniowceŻytomierz : Wydawnictwo WSTiJO i Wydawnictwo SGGW, 2007. S. 287294 (8 s.).
Статті у наукових журналах, тези доповідей:
6. Мер’є О. Застосування художнього металу в архітектурі дерев’яних сакральних об’єктів латинського обряду Галичини кінця XVII першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Народознавчі зошити. Інститут народознавства НАНУ. № 56 (7172), вересеньгрудень. Львів, 2006. С. 683689 (7 c.);
7. Мер’є О. Актуальність дослідження дерев’яних храмів латинського обряду Галичини XVIII першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник 2007. Книга ІІ. Львів : «Логос», 2007. С. 531534 (4 c.).
Впровадження результатів дослідження. Результати роботи було використано: 1) під час проектування за аналоговим методом дерев’яного храму[10]; 2) під час укладання першого путівника дерев’яними храмами Львівщини[11]; 3) під час створення інтернет порталу „Дерев’яні храми України”[12]; 4) у пам’яткоохоронній діяльності для включення до реєстру пам’яток архітектури України дерев’яних римо-католицьких храмів Львівщини; на замовлення Відділу охорони культурної спадщини при Львівській облдержадміністрації виконано інвентаризацію та паспортизацію 13 об’єктів[13]; 5) дирекцією музею народної архітектури і побуту у м. Львові під час підготовки матеріалів для розроблення концепції експозиції на території музею об’єктів, що відображають історичне архітектурно-просторове середовище Галицького містечка, а саме, матеріали дослідження використані під час експериментального проектування в рамках міжнародного українсько-американського науково-проектного семінару „Мультикультурний простір Галицького містечка”, який проводився 2027 жовтня 2008 р. у Львові за ініціативою дирекції музею[14].
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів головної частини із висновками і загальних висновків на 136 стор., списку використаних джерел та літератури (містить 175 позицій, з яких 80 робіт вітчизняних авторів і 95 робіт закордонних авторів) та 3 додатків: А (містить 3 акти впровадження), Б (ілюстративний матеріал до ІІІІ розділів), В (короткий термінологічний словник лексики дерев’яного сакрального будівництва та архітектури).

[1] А. Бетлєй, К. Бжезіна, Р. Бриковський, Л. Вулєцький, Т. Зауха, Р. Квіріні-Поплавський, Є. Ковальчик, П. Красни, С. Лєнартович, М. Маліновський, Т. Обмінський, Я.-К. Островський, Є. Пашенда, Л. Попек, Г. Рущик, Е. Хернічек і ін.

[2] Згідно праць В.М. Кубійовича: „Розміщення культур у Північних Карпатах” (1930); „Територія і людність українських земель” (1935); Етнічні групи Південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 [р.]: Національна статистика Галичини. Мюнхен, 1983. 175 с.

[3] Близько 80 із 197 незбережених дерев’яних римо-католицьких храмів.

[4] Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією 1734 р. у с. Тадані Кам’янка-Бузького району (охоронний №459), парафіяльний костел 1765 р. і дзвіниця у с. Дмитровичі Пустомитівського району (зазначений в реєстрі як Михайлівська церква 1773 р.; охоронний № 365).

[5] Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові, Обласний архів Тернопільської області у м. Тернопіль, Центральний державний історичний архів України (ЦДІАУ) у м. Львові, Archiwum Archidiecezji Lwowskiej (Archiwum im. Ks. Abpa Eugeniusza Baziaka) в Кракові, Archiwum Documentacji Mechanicznej (ADM) в Варшаві, Archiwum Metropolii Przemyskiej (AMP) в Перемишлі та ін.

[6] Найдавнішим збереженим об’єктом є дерев’яний костел др. пол. XVII ст. у с. Чорний Острів Жидачівського р-ну Львівської обл., перенесений із Берездівців Миколаївського р-ну цієї ж області (тепер УГКЦ).

[7] УГКЦ у с. Чорний Острів Жидачівського р-ну Львівської обл. (др. пол. XVII ст.) (костел перенесений із Берездівців Миколаївського р-ну цієї ж області), костел 1716 р. у с. Вікняни Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. (перенесений у 1874 р. з Тлумача), костел 1734 р. у с. Тадані Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл., костел 40-х рр. XVII ст. у с. Раденичі Мостиського р-ну Львівської обл. (перенесений із с. Зав’язанці Мостиського р-ну у 1754 р.).

[8] Науково-методичній конференції IV Європейської Гільдії Реноваційної Інформації (Краків (Польща), 30.ІІІ.2005 р.); VIII Дрогобицькій Міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції „Дрогобицько-Самбірське підгір’я крізь призму століть” (Дрогобич, 12.Х.2006 р.); конференції „Мистецтво колишніх південно-східних теренів Речі Посполитої в ХІХХХ с

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Визначено, що дерев’яна сакральна архітектура в Україні є цікавим явищем європейської культури. Проте, науковим вивченням в останні роки було осягнуто лише архітектуру дерев’яних церков. Незважаючи на публікації вітчизняних та закордонних науковців, присвячених описам окремих об’єктів, картини формування архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть все ще не створено.
2. Проведені автором аналіз джерел, натурні обстеження та інвентаризація виявили на теренах Галичини 246 дерев’яних храми, з яких 197 незбережених і збережених лише 41. Диференціація досліджуваних святинь за національною приналежністю, засвідчує, що найпоширенішими були польські костели. Крім створення каталогу та загальної оцінки всіх 246 об’єктів в дисертаційній роботі проведено детальний аналіз архітектури 40 збережених храмів та більше 80 об’єктів зі списку незбережених.
3. Визначено що містобудівні особливості дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть залежали від ряду чинників: географічного районування, політичних мотивів, національної приналежності храму, впливів стилістичних епох, а об’ємно-розпланувальне вирішення від їх розташування у певній структурній організації території (центричній, лінійній, осьовій, радіальній чи комбінованій).
За конструктивними схемами храми поділяються на два основні типи зрубний і каркасний. Виділено три типи конструктивного вирішення перекриття храму (пласке, склепінчасте, трапецевидне). Виділено також: три типи врубок для зрубного типу храму (звичайний, з випустами, зі змінним кутом) і чотири типи заповнень для каркасного (з глиняним, з дощатим, з цегляним, змішаного типу). Окрім цього, виділено дві суттєві відмінності веж храмів: 1) з похилими стінами; 2) з рівними стінами.
Визначено шість типів планів польських костелів (однодільні, дводільні, у формі латинського хреста, у формі грецького хреста, ротонди та тринавові псевдобазиліки) і три типи планів храмів німецьких колоністів (однодільні, дводільні та тридільні). Згідно типів розпланувально-композиційних схем дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть, об’єкти диференційовано за кількістю нав на однонавові та тринавові. За геометричною композицією нави досліджувані об’єкти поділяються на три типи: з квадратною навою, півтора квадрата та два квадрата. А за геометрією плану пресбітерія їх диференційовано на два типи: з прямокутним і гранчастим абрисом.
Визначено чотири типи об’ємно-просторової композиції екстер’єрів храмів (безвежеві (з сигнатуркою або без), з вежечкою над хорами нави, одновежеві та двовежеві) та шість принципів влаштування веж (1) одна вежечка на осі головного фасаду над хорами нави; 2) одна вежа на осі головного фасаду перед навою і над хорами нави; 3) одна вежа на осі головного фасаду над крухтою перед навою; 4) одна вежа збоку головного фасаду при бічній стіні нави; 5) одна вежа збоку тильного фасаду при бічних стінах нави і пресбітерія; 6) дві вежі на головному фасаді, симетрично розташовані відносно осі).
4. Розкрито прийоми застосування поліхромії, художнього металу та архітектурно-декоративних засобів опорядження в архітектурі дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої пол. XVII першої пол. ХХ століть. Зокрема, виявлено кольорові закономірності розташування настінних декорацій в інтер’єрах святинь, які, відповідно, дозволяють виділити 5 типів колористичних композицій.
5. Визначені закономірності об’ємно-розпланувальних вирішень дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть засвідчують, що на їхнє формотворення вплинули зміни статусу сакральної архітектури, яка поступово перейшла у розряд виключно парафіяльної, що вимагало компактних розпланувальних схем. Наявність різноманітних розпланувальних вирішень обумовила формування двох основних типів об’ємно-просторового вирішення. Закономірності об’ємно-розпланувальних вирішень полягали також у розвитку споруди по вертикалі і по горизонталі. Загальні засади архітектурного вирішення дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть характеризуються як граничною простотою, так і складністю об’ємно-просторової композиції і обидві риси обумовлені конфігурацією плану храму. Загалом, дерев’яні римо-католицькі храми, як і ін. сакральні споруди, характеризуються підвищеною увагою до організації інтер’єру.
6. В розвитку дерев’яного римо-католицького храмобудування виділено 6 стилістичних напрямків та їхні часові межі: бароко (др. пол. ХVIІ пер. пол. ХVIІІ століть), рококо (17401750 рр.), пізнє бароко й рококо (17501780 рр.), класицизм (кін. XVIII пер. пол. ХІХ століть), історизм (18501880 рр.), модерн (18901939 рр.). Історизм охоплював споруди, зведені в стилі романтизму й кількох неостилів таких, як неороманський, неоґотика, необароко, неокласицизм. Виділено три періоди модерну: 1) ранній (інтернаціональний модерн) (18901917 рр.), для цього періоду характерні дві течії народно-романтична (18921916 рр.) і неоромантична (18931923 рр.); 2) середній (академічний) (19181932 рр.), з виявами неоромантичної течії та Ар Деко; 3) пізній (19331939 рр.), у якому розрізняють три течії: змодернізований стиль старопольських костелів, необарокову та раціоналістичну. Визначено, що розвиток стилістичних напрямків дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII першої половини ХХ століть впливав на формування нових взірців.
7. Порівняльний аналіз архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини другої пол. XVII першої пол. ХХ століть з дерев’яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції) засвідчує, що особливістю архітектури досліджуваних споруд є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн), зазнаючи впливів місцевих (архітектурних, етнічних), регіональних (формували плани і фасадні вирішення) та зовнішніх (сусідніх регіонів (Волині, Закарпаття) чинників; європейської архітектури, в тому числі народної (виразилися у використанні загальноєвропейських стилів, серед яких найактивніший модерн, Ар Деко, старонордійське зодчество)). Особливості архітектури дерев’яних римо-католицьких храмів Галичини проявлялися у залежності від їхнього зведення для міст, містечок чи сільських поселень. Окрім цього, завдяки тому, що народні зодчі надали пріоритет найбільш архаїчному тридільному типу плану, поширеному на всій території Галичини, виділено особливий тип досліджуваних об’єктів так званий „галицький тип дерев’яного римо-католицького храму”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Банцекова А. Е. Стиль Ар Деко в искусстве Львова межвоенного периода : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. искусствоведения : спец. 17.00.04 „Искусствоведение” / Анна Евгеньевна Банцекова. Москва, 2006. 23 с.
2. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії / Юрій Олександрович Бірюльов. Львів : «Центр Європи», 2005. 184 с., 385 іл.
3. Богданова Ю. Хронологія спорудження та стилістичний розвиток сакральних споруд Львова у період між двома світовими війнами / Юлія Богданова // Історія релігій в Україні. Праці ХІІІ-ї міжнародної наукової конференції. Книга ІІ. Львів : «Логос», 2003. C. 509517.
4. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ поч. ХХ століть) / С. М. Боньковська. Київ : «Наукова думка», 1991. 120 с.
5. Борисова Е. А. Некоторые особенности русской архитектуры конца ХIX начала XX вв. / Елена Андреевна Борисова // Художественные процессы в русском и польском искусстве ХIX начала XX века. Ред. Коллегия : Е. А. Борисова, А. Б. Стерлигов, Г. Ю. Стернин. Москва : Изд-во «Наука», 1977 г. 271 с.
6. Бриковський Р. Дерев’яні культові споруди з двома вежами на території Речі Посполитої / Ришард Бриковський // Українське барокко та європейський контекст. К. : «Наукова думка», 1991. С. 74.
7. Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Том 1. Частина 1. Парафії, костели та каплиці (Львівська обл.) / М. Бучек, І. Седельник. Львів, 2004. 321 с.
8. Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Том 1. Частина 2. Парафії, костели та каплиці (Івано-Франківська, Тернопільська і Чернівецька обл.) / М. Бучек, І. Седельник. Львів, 2006. 363 с.
9. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Т. 6. М., 1968. 568 с.
10. Гайда Ю., Шуптар В. Турківщина : історія населених пунктів. Монографічний опис / Ю. Гайда, В. Шуптар. Ужгород : Патент, 2002. 604 с. іл.
11. Геврик Т. Дерев’яні храми України: шедеври архітектури. Каталог виставки / Тит Геврик. Нью-Йорк, 1987. 112 с.
12. Гнатюк Л. Архітектурна форма та об’ємно-просторова організація сакральних комплексів та споруд, як прояв релігійної сутності (особливості композиційної побудови відповідно до принципів функціональної структури) / Л. Гнатюк // Теорія та історія архітектури і містобудування: Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування / Редкол. : В. А. Абизов, Б. В. Колосок та ін. Вип. 6. К. : НДІТІАМ, 2005. С. 2240.
13. Горбик О. Архітектура у літургійному контексті. Католицький бароковий канон / О. Горбик // Теорія та історія архітектури і містобудування: збірник наукових праць НДІТІАМ. Вип. 3. К. : НДІТІАМ, 1998. С. 97.
14. Дело по строительству римо-католического костела на Левандовке во Львове / Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові : фонд 2, опис 4, справа 1224.
15. Дело по строительству римо-католического костела на Левандовке во Львове / ДАЛО у м. Львові : фонд 2, опис 4, справа 1228.
16. Дело по строительству римо-католического костела на Левандовке во Львове / ДАЛО у м. Львові : фонд 1, опис 25, справа 1532, арк. 109, 111.
17. Дело по строительству римо-католического костела в Ступнице Польской / Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові : фонд 1, опис 29, справа 1465.
18. Дело по строительству римо-католического костела в селе Рудно Львовского повета / Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові : фонд 1, опис 29, справа 1788. 7 с.
19. Дело по строительству римо-католической часовни в Ильнике Турковского повета. Проект і кошторис з 20.VI.1933 р. / Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові : фонд 1, опис 29, справа 2482.
20. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форми : В 2-х ч. Ч. 1 / М. Драган. Львів : Вид-во Українського Національного Музею, 1937.
21. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форми : В 2-х ч. Ч. 2 / М. Драган. Львів : Вид-во Українського Національного Музею, 1937.
22. Енциклопедія українознавства. Том 1 (А-Г). Перевидання в Україні. Київ : Видавництво «Глобус», 1993. 400 с.
23. Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Перевидання в Україні // Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 1995. 1230 с.
24. Заставний Ф. Д. Географія України : У 2-х книгах / Ф. Д. Заставний. Львів : Світ, 1994. 472 с. : іл.
25. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. Львівські історичні пам’ятки. Т. 3 / Д. Зубрицький. Львів : Видавництво „Центр Європи”, 2001. 640 с.
26. Каплиця у Винограді, 19331939 / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 1383.
27. Каплиця в Павлівці, 1935 / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 2337.
28. Каплиця в Порогах, 1934 / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 2343.
29. Каплиця в Молодятині, 1936. / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 2476.
30. Каплиця в Тисменичанах, 1937 / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 2556.
31. Каплиця в Борщові, 1938 / Державний архів Івано-Франківської області у м. Івано-Франківськ : фонд 2, опис 8, справа 2664.
32. Катрій Ю. Форма українського хреста / Юлій Катрій // Наша християнська традиція. Рим, 1988.
33. Качор І., Качор Л. Львів крізь віки / І. Качор, Л. Качор. Львів : Видавництво «Центр Європи», 2004.
34. Кіба М. П. Архітектурно-художні характеристики римсько-католицьких храмів на Південній та Східній Україні (кінець XVIII початок XX століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури : спец. 18.00.01 „Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури” / Михайло Павлович Кіба. Харків, 2004.
35. Киба М. П. Архитектурно-художественные характеристики римско-католических храмов южной и восточной Украины (конец XVIII начало ХХ века) : рукопись диссертации на соиск. учен. степ. канд. арх. : спец. 18.00.01 „Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры” / М. П. Киба. Харьков, 2004. 267 с., ил.
36. Клименко І., Смольнікова С. Оцінка пам’яток історії архітектури та містобудування / І. Клименко, С. Смольнікова. К. : «АртЕк», 2006. 264 с.
37. Костел у Вовкові / Державний архів Львівської області (ДАЛО) у м. Львові : фонд 1, опис 25, справа 1532.
38. Кравцов С. Синагоги Західної України [Електронний ресурс] / Режим доступу : http: //1alex.5u.com/sing/.
39. Крощенко Л., Осадчий Є. Аріанська пам’ятка архітектури XVI ст. у Голобах / Л. Крощенко, Є. Осадчий // Костюк М. П. Німецькі колонії на Волині (ХІХ поч. ХХ століть). Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. С. 198.
40. Крушинська О. Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини / Олена Крушинська. К.: Грані-Т, 2007. 120 с.
41. Кунцер М. Литургия Церкви / М. Кунцер. М.: Христианская Россия, 2000. 304 с.
42. Лужицький Л. Літургіка греко-католицької церкви / Л. Лужицький. Львів, 1922. С. 28.
43. Матеріали щодо охорони та консервації пам’яток, 19211928 / Наукова Бібліотека ім. В. Стефаника Української Академії Наук у Львові : Фонд 26 (Акти Консерваторського Уряду у Львові), УК 23.
44. Мер’є О. Актуальність дослідження дерев’яних храмів латинського обряду Галичини XVIII першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник 2007. Книга ІІ. Львів : «Логос», 2007. С. 531534.
45. Мер’є О. Архітектура дерев’яних храмів латинського обряду Великого Львова кінця ХІХ першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація», число 17. Львів, 2007. С. 32-40.
46. Мер’є О. Архітектура дерев’яних храмів німецьких колоністів Турківщини початку ХХ ст. // Вісник НУ «ЛП» № 585. Львів, 2007. С. 9197.
47. Мер’є О. Дерев’яні костели Львівщини першої половини ХХ століття / Ольга Мер’є // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», число 15. Львів : інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2005. С. 5461.
48. Мер’є О. Застосування художнього металу в архітектурі дерев’яних сакральних об’єктів латинського обряду Галичини кінця XVII першої половини ХХ століть / Ольга Мер’є // Народознавчі зошити. Інститут народознавства НАНУ. № 56 (7172), вересеньгрудень. Львів, 2006. С. 683689.
49. Могитич І. Пам’ятки архітектури у Галичині та практика їх реставрації у післявоєнний період / Іван Могитич // Архітектура Галичини ХІХХХ віків. Львів, 1996. С. 111115.
50. Мушинка М. Флоріан Заплетал маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття / М. Мушинка // Народознавчі зошити. № 12. Львів, 2003. С. 252258.
51. Ольшевский А. Основные направления в польской архитектуре на рубеже ХIX XX вв. / А. Ольшевский // Художественные процессы в русском и польском искусстве ХIX начала XX века. Ред. коллегия: Е. А. Борисова, А. Б. Стерлигов, Г. Ю. Стернин. Москва : Изд-во «Наука», 1977 г. 271 с.
52. Ополовников А. В. Реставраврация памятников народного зодчества / А. В. Ополовников. М., Стройиздат, 1974. 389 с. (Центр. науч.-исслед. Ин-т теории и истории архитектуры).
53. Павлуцкий. Г. Г. Древности Украины. Деревянные и каменные храмы / Г. Г. Павлуцкий. К.,1905. 124 c.
54. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х т. / Редкол. : Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. К. : Будівельник, 1983.
55. Петришин Г., Олешко О. Містобудівна і архітектурна специфіка німецьких колоній в Галичині / Г. Петришин, О. Олешко / Архітектурна спадщина України. Вип. 2. Національні особливості архітектури народу України. За ред. В. Тимофієнка. К., 1995. 276 с. : іл. С. 124131.
56. Петрушенко Р., Кушнір М. Католицька архітектура центрального та східного Поділля кін. ХІV поч. ХХ століть // Вісник ін-ту „Укрзахідпроектреставрація”, число 11. Львів : ін-т „Укрзахідпроект-реставрація”, 2000. с. 3138.
57. Прайс У. Архитектура в дереве / У. Прайс ; [пер. с англ.]. М. : ЗАО «БММ», 2006. 320 с. : ил.
58. Присяжний К. Двері. Історичний огляд / К. Присяжний // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», число 12. Львів, 2002. С. 142.
59. Проектування сакральної архітектури : Частина ІІ. Сакральні споруди християнства: Методичні вказівки до архітектурного проектування / Укл. : М. М. Обідняк, І. П. Гнесь. Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001.
60. Римо-католицька каплиця в Бéрлині. Проект, кореспонденція / Обласний архів Тернопільської області у м. Тернопіль : фонд 231, опис 6, справа 2286.
61. Римо-католицька каплиця в Язлівчику. Проект та кореспонденція / Обласний архів Тернопільської області у м. Тернопіль : фонд 231, опис 6, справа 1854.
62. Романченко О. Д. Дерев’яний костел німців-колоністів у Гросс-Вердері на Чернігівщині / О. Д. Романченко // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 1. Розділ ІІ. К. : В-во «Арт Ек», 2005. С. 8090.
63. Сирохман М. Втрачені церкви Закарпаття / Михайло Сирохман. ТоронтоУжгород, 1999. 123 с.
64. Січинський В. Архітектура дерев’яна / В. Січинський // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Перевидання в Україні. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 1995. С. 818.
65. Слободян В. Жовківщина. Т5. Історико архітектурні нариси церков / Василь Слободян / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Земляцьке об’єднання „Жовківщина”. Львів, 1998. С. 54.
66. Слободян В. Церкви українців Румунії / Василь Слободян. Львів : «Стрім», 1994. 112 с. з іл.
67. Слободян В. Вовче (Вовче Горішнє). Церква Святого Миколи Чарнецького, 1900 р. / Церкви Турківського району. (Українські церкви Львівщини). Львів, 2003. С. 9899.
68. Станкевич М. Архітектурне оздоблення / Українське художнє дерево XVIXX століть. НАН України. Інститут Народознавства. Львів, 2002. С. 197230.
69. Тарас Я. Генеза сакральної дерев’яної архітектури українців Карпат / Ярослав Тарас // Народознавчі зошити. № 56. Львів, 2004. С. 831869.
70. Тарас Я. Ілюстрований словник архітектурних термінів (дерев’яне сакральне будівництво) / Ярослав Тарас // Народознавчі зошити. № 6, 1999. С. 944.
71. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: методика і методи її дослідження / Ярослав Тарас // Теорія та історія архітектури і містобудування: Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (Редкол.: В. А. Абизов (голова редколегії), Б. В. Колосок (заступник голови) та ін. Вип. 6. На честь Сергія Костянтиновича Кілессо. К. : НДІТІАМ, 2005. 340 с. : іл. (укр., рос. та білорус. мовами); с. 101110.
72. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / В. І. Тимофієнко. К. : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002. 472 с.
73. Царик З. М., Царик М. З. Сто втрачених дерев’яних церков Західної України / З. М. Царик, М. З. Царик. Львів : Ліга-Прес. 2004. 300 с.
74. Чубинський П. Ангели на сходах неба. Народні повір’я та забобони. Підготовка та упорядкування текстів Оксани Верес / Павло Чубинський. Київ : «Глобус», 1992. 16 с.
75. Шематизм Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Статистично-бібліографічний довідник. Івано-Франківськ : В-во «Місто НВ», 2004. 84 с.
76. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів / В. Щербаківський. Львів, 1909. С. 205217.
77. Юрченко П. Дерев’яна архітектура / П. Юрченко // Історія українського мистецтва : В 6-ти т. Т. 3 : Мистецтво др. пол. XVII кін. XVIII століть. К., 1968.
78. Юрченко С., Швець-Машкара С. Дерев’яні католицькі храми Львівщини / С. Юрченко, С. Швець-Машкара // Народна творчість та етнографія. 1991. № 6. С. 1114.
79. Яремыч С. П. Наглавные кресты ХVII и XVIII веков киевских церквей. Т. 2 / С. П. Яремыч. К., 1904.
80. Ясиевич В. Е. Архитектура Украины кон. ХІХ нач. ХХ веков / В. Е. Ясиевич. К. : Будивельник, 1988. 184 с. 226 с.
81. Antonowytsch D. Deutsche Einflüsse auf die Ukrainische Kunst. Leipzig, S. Hirzel, 1942.
82. Betlej A. Kaplica publiczna p. w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Zboiskach / Andrzej Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 261264, il. 443446.
83. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych / Marcin Biernat // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 15. Kraków, 2007. S. 368371, il. 491.
84. Biernat M. Kościół parafialny p. w. św. Anny w Rudzie Brodzkiej / Marcin Biernat // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 13. Kraków, 2005. S. 229236, il. 435456.
85. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Otyni / Marcin Biernat // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 253257, il. 236238.
86. Brykowski R. Drewniana architektura cerkiewna. Na koronnych ziemiach Rzeczypospolitej. Towarystwo Opieki nad Zabytkami / Ryszard Brykowski. Warszawa, 1995. 260 s.
87. Brykowski R. Drewniana architektura kościelna na ziemiach Wielkiego Księstwa Litewskiego / Ryszard Brykowski // Sztuka ziem wschodnich Rzeczpospolitej XVIXVIІI w. Redaktor Jerzy Lilejko. Lublin. S. 211232.
88. Brykowski R. Drewniana architektura kościelna w Malopolsce XV wieku / Ryszard Brykowski. Wroclaw: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. Instytut Sztuki. Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1981. 236 s.
89. Brykowski R. Kościół filialny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej w Szeszorach / Ryszard Brykowski // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 399402, il. 733.
90. Brykowski R. Kościół parafialny p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii w Jabłonowie / Ryszard Brykowski // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 7387, il. 9698, 99.
91. Brykowski R. Kościół parafialny p. w. św. Józefa w Świętym Józefie / Ryszard Brykowski // Materiały do dziejów sztuki Tom 14. Kraków, 2006. S. 403405.
92. Brykowski R. Kościół parafialny p. w. św. Trójcy w Pistyniu / Ryszard Brykowski // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 281294, il. 446468.
93. Brykowski R. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kołomyi / Ryszard Brykowski // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 132134.
94. Brykowski R., Kornecki M. Drewniane kościoły w Małopolsce Południowej / Ryszard Brykowski. WroclawWarszawaKrakówGdańskŁódź : Ossolineum, 1984. 176 s., 140 il.
95. Brzezina K. Kościół p. w. Narodzenia Najświętszej Panny Marii w Żydatyczach / Katarzyna Brzezina // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 7. Kraków, 1996. S. 297300, il. 487492.
96. Brzezina K. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy na Lewandówce / Katarzyna Brzezina // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 12. Kraków, 2004. S. 217224, il. 592.
97. Brzezina K. Kościół parafialny p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii w Sołotwinie / Katarzyna Brzezina // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 312319, il. 476479.
98. Brzezina K. Kościół parafialny p. w. św. Bartłomieja Apostoła w Oknianach / Katarzyna Brzezina // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 14. Kraków, 2006. S. 243247, il. 320335.
99. Brzezina K. Kościół parafialny p. w. św. Franciszka z Asyzu i klasztor oo. Kapucynów na Zamarstynowie / Katarzyna Brzezina // Materiały do dziejów sztuki sakralnej Tom 12. Kraków, 2004. S. 225230.
100. Brzezina K. Kościół parafialny p.