Асанова Ельзара Рустемівна. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств

Краткое описание

Асанова Ельзара Рустемівна. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2005

Асанова Е.Р. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств. - Рукопис.
Дисертація на змагання наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Таврійський Національний Університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.
У дисертації досліджена сутність інвестиційної діяльності, її роль у забезпеченні економічного розвитку підприємств хімічного комплексу України. Неефективність застосованих методів управління інвестиційною діяльністю обумовили незадовільний стан інвестиційної сфери комплексу. Визначено оптимальну форму організації хімічних підприємств на основі економічної інтеграції як форми управління, що дозволяє сконцентрувати й ефективно використовувати власні й залучені інвестиції. Запропоновано концепцію по забезпеченню реалізації інтегрованої структури. Розроблено рекомендації з удосконалення правового регулювання по формуванню й функціонуванню запропонованої інтегрованої структури в Україні.

У дисертаційній роботі приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальної форми організації підприємств, що дозволяє усунути кризові явища і сприяти стабільному зростанню в розвитку підприємств хімічного комплексу України.
Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили здійснити такі висновки:

Дефіцит інвестицій і неефективне управління їхнім використанням у період 1991-2003р. створили проблемну ситуацію в хімічному комплексі, що характеризується ростом технологічної відсталості галузі, перевагою фондо- і енергоємних виробництв, низьким рівнем наукомістких виробництв і технологій, низьким завантаженням діючих потужностей, високим рівнем імпортозалежності, низькою конкурентоспроможністю продукції тощо.
Забезпечення зниження собівартості, підвищення якості і конкурентноздатності продукції на основі технічного переоснащення виробництва за рахунок інвестицій можливо тільки шляхом цілеспрямованого управління ними через зменшення матеріалоємності, трудомісткості і фондоємності продукції. Пропоновані в роботі доповнення до системи показників, що відбивають рівень використання основних видів виробничих ресурсів і витрат (жива праця, основні виробничі фонди, матеріальні ресурси) дозволяють оцінити кінцевий результат інвестиційної діяльності через кількісний внесок основних складових одержання цього результату.
На окремих підприємствах формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються і як наслідок, різною мірою впливають на ступінь ефективності управління інвестиціями. З метою керованого підвищення ефективності залучення і використання інвестиційних ресурсів у роботі удосконалена класифікаційна структура підприємств як об'єктів інвестиційної діяльності шляхом доповнення нової класифікаційної ознаки «за ступенем економічної інтеграції» і позначені унітарні й асоціативні форми організації підприємств (інтегровані корпоративні структури). Розширення класифікації підприємств дозволить у практиці планування інвестиційної діяльності використовувати нові форми організаційних структур.
Умовою економічного зростання на основі капітальних вкладень і поліпшення використання основних фондів, є розвиток форм організації виробництва. У роботі запропоновані інтегровані корпоративні структури (ІКС) які являються новою організаційною формою розвитку концентрації виробництва. Для умов управління інвестиційною діяльністю - даний структурний зміст ІКС, що базується на формах суспільного виробництва на чолі з концентрацією виробництва, на концентрації капіталу у формі фінансово-промислового капіталу, на одержанні синергічного ефекту.
Створення ІКС в Україні об'єктивна необхідність, викликана впливом ряду факторів. Автором зроблений їхній розподіл за ознаками, що характеризують стан виробничої сфери в сучасній економіці України і світові тенденції розвитку економіки. Цей розподіл визначив розв'язувані в них задачі відповідно, як поточного, так і перспективного розвитку, здійснювати які послідовно покликані ІКС. Рішення поточних задач інтегрованими структурами дозволить констатувати про вихід із кризи хімічної промисловості й вирішення її проблемної ситуації, вирішення задач перспективного розвитку про становлення розвитку галузі на траєкторію стабільного зростання в умовах світового ринку.

6. Запропонована оптимальна форма інтеграції підприємств хімічної промисловості вертикально-інтегрована промислово-фінансова група (ПФГ) - створює умови для акумулювання і найбільш ефективного використання інвестиційного капіталу. Це обумовлено консолідацією капіталу учасників ПФГ і використанням їх для реалізації інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямках розвитку, наявністю механізмів залучення зовнішніх ресурсів, економією на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у виробничій сфері, кооперацією в маркетинговій діяльності, зниженням потреби в оборотних коштах, трансферним ціноутворенням, перерозподілом податкової відповідальності в рамках ПФГ, перерозподілом ризику усередині ПФГ тощо.

Використання запропонованих у роботі методичних положень забезпечення реалізації інтегрованої структури дозволило визначити і підвищити обґрунтованість створення вертикально-інтегрованих ПФГ, їхню ефективність і цілеспрямованість функціонування. Розроблена при цьому концепція по формуванню вертикально-інтегрованої ПФГ визначила перелік задач, поетапний план заходів щодо створення і наступного розвитку ПФГ, умови його функціонування.
Діючий Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» перешкоджає реалізацію запропонованих форм інтеграції для підприємств хімічного комплексу. У роботі дані рекомендації з його удосконалювання шляхом оптимізації процедури реєстрації, структури внутрішньогрупового менеджменту, державної підтримки, контролю і диференціації режиму правового регулювання для ПФГ різних типів. Реалізація цих рекомендацій дасть можливість залучення в ПФГ широкого кола існуючих промислових, фінансових і науково-дослідних структур для одержання всіх переваг, що дає така форма інтегрування і дозволить підвищити ефективність функціонування ПФГ.