АУДИТ ЯК ФОРМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ТА СКЛАДОВА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. АУДИТ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ: ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ ТА МІСЦЕ В АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 17
1.1. Загальна характеристика аудиту як одної з форм фінансового контролю в Україні та за кордоном: теоретичний та історичний аспекти 17
1.2. Аудиторські перевірки, їх місце в адміністративно-правовій інфраструктурі детінізації економічних відносин в Україні 41
1.2.1. Суб’єкти ліцензування та сертифікації аудиторської діяльності в Україні 51
1.3. Внутрівідомчий та зовнішній аудит як рівнозначні форми фінансового контролю в адміністративно-правовій інфраструктурі протидії тіньовим процесам 61
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 78
РОЗДІЛ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ, АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК ДЕРЖАВНИМИ І НЕДЕРЖАВНИМИ СУБ’ЄКТАМИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ 82
2.1. Адміністративно-правові та процесуальні особливості стандартизації, планування, проведення та реалізації результатів аудиту, що здійснюється аудиторськими підрозділами суб’єктів державного фінансового контролю 82
2.1.1. Особливості здійснення аудиту аудиторськими підрозділами окремих суб’єктів державного фінансового контролю 100
2.2. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки, проведеної аудиторськими підрозділами суб’єктів державного фінансового контролю 129
2.3. Адміністративно- та фінансово-правові особливості планування, проведення документального оформлення та реалізації результатів аудиту, що проводиться аудиторськими фірмами – суб’єктами недержавного фінансового контролю 142
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 153
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТУ ЯК ЕЛЕМЕНТУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 156
3.1. Концептуальні засади вдосконалення державного і інтеграції недержавного виду аудиту в адміністративно-правову інфраструктуру детінізації економічних відносин в Україні 156
3.2. Основні напрями правового забезпечення інтеграції аудиту в адміністративно-правову інфраструктуру детінізації економічних відносин 173
3.3. Підвищення ролі аудиту як засобу виявлення та попередження адміністративних деліктів, порушень фінансової дисципліни та інших тіньових проявів в сфері підприємницької діяльності 187
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 207
ВИСНОВКИ 210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215
ДОДАТКИ 238
Додаток 1. Проект Закону України “Про фінансовий контроль” 239
Додаток 2. Проект Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про аудиторську діяльність” 248
Додаток 3. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення ефективності протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом)” 255
Додаток 4. Акти впровадження результатів дисертаційного дослідження 259

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Трансформаційний стан економічних відносин в Україні характеризується рядом кількісних та якісних тенденцій, серед яких в контексті розповсюдження адміністративних правопорушень і тінізованих фінансових деліктів особливої уваги заслуговує зменшення державних підприємств і зростання кількості суб’єктів приватного сектору економіки. Сучасний стан податкової системи України, недоліки фінансово- та адміністративно-правового забезпечення цих процесів сприяють тінізації економічних відносин. За офіційними даними, тіньовий сектор економіки України в 2005 році дорівнював 42 % від ВВП, за неофіційними оцінками, обсяги тіньової економіки в Україні значно вищі і становлять понад 50 відсотків від ВВП. Високий рівень тіньових відносин та ряд урядових програм зумовлюють проведення ґрунтовних наукових досліджень і вироблення нових підходів до протидії адмінделіктам та іншим тіньовим проявам в економічній сфері. Одним із найбільш дієвих засобів виявлення та попередження адміністративних деліктів, фінансових ризиків, правопорушень та інших тіньових проявів є аудиторський контроль, що здійснюється Рахунковою палатою України, підрозділами ДПС України, Державною контрольно-ревізійною службою України та недержавними аудиторськими фірмами (аудиторами). Однак ефективному використанню можливостей аудиту, як складової адміністративно-правової інфраструктури протидії адміністративним деліктам і детінізації економічних відносин, заважає ряд проблемних питань, пов’язаних як із незадовільним станом системи фінансового контролю в Україні в цілому, так і з відсутністю єдиного підходу до організації його основної форми – аудиторського контролю, що здійснюється державними органами та аудиторськими фірмами. Зокрема, різноманітність підходів щодо доцільності існування державної форми аудиту як такої, його сутності стосовно співвідношення аудиту як форми фінансового контролю та виду підприємницької діяльності вимагає вдосконалення законодавства України про аудит і фінансовий контроль у цілому. В основу розробки зазначених і ряду інших проблем покладено наукові розробки із теорії фінансового права та фінансового контролю, що виконали такі зарубіжні і вітчизняні вчені, як Белобжецький І.А., Бурцева В.В., Вознесенський Е.Ф., Воронова Л.К., Каленський М.М., Кофлан В.М., Кучерявенко М.П., Пацурківський П.С., Родіонова В.М., Савченко Л.А., Стефанюк І.Б., Шлейнікова В.І. З проблем організації і методології аудиту, ревізії, податкового контролю досліджувалися роботи Білухи М.Т, Дороша Н.І., Завгороднього В.П., Камлика М.І., Кваші Ю.Ф., Кучерова І.І., Онищенка В.А. та інш.
Проблеми організаційно-правового забезпечення адміністративної діяльності з питань загальносоціального контролю на загальнотеоретичному рівні розробляли вітчизняні вчені В.Б. Авер’янов. О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, О.В. Дяченко, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, М.І. Козюбра, В.К. Колпаков, Н.Р. Нижник, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, В.М. Селіванов, В.І. Семчик, М.П. Стеблицький, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та інші. Вироблені зазначеними вченими загальнотеоретичні підходи до правового забезпечення адміністративної діяльності становлять важливу теоретичну основу вдосконалення аудиту як контрольної інституції в державі стосовно його використання в механізмі протидії адмінправопорушенням, порушенням фінансової дисципліни та іншим тіньовим проявам. Важливий внесок у розробку проблематики щодо мотивів і механізмів розповсюдження в Україні тіньових відносин організаційно-правових засад детінізації економіки зробили такі українські та зарубіжні вчені: О. Абалкін, А. Базелюк, В. Блейос, В. Бородюк, А. Горщак, М. Глухівський, Г. Гроссман, Е. Дідоренко, Н. Кауфман, Ф. Кейган, Л. Косане, Т. Корягіна, А. Ларьков, В. Мамутов, О. Мандибура, В. Попович, Р. Ривкін, В. Рутгайзер, К. Свенсон, Е. де Сото, В. Турчинов, В. Танзі, Е. Фейгт, А. Шевяков, К. Харт, О. Хігінс, Ф. Шнайдер та інші.
Зазначені вище вітчизняні та зарубіжні вчені досить ґрунтовно розробили методологічні аспекти детінізації економіки, висунувши ряд концептуальних економічних, кримінологічних та організаційно-правових положень щодо протидії тіньовим проявам. Однак проблема використання аудиту щодо протидії адміністративним деліктам, порушенням фінансової дисципліни чи іншим тіньовим проявам, як і відповідне адміністративно- та фінансово-правове забезпечення інтеграції аудиту як форми фінансового контролю в адміністративно-правову інфраструктуру детінізації економіки, у вітчизняній та зарубіжній літературі не досліджувалася.
Усе це доводить наявність проблем щодо розвитку й ефективного використання аудиту як складової адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин, протидії адміністративним деліктам, порушенням фінансової дисципліни та іншим тіньовим проявам, що повною мірою свідчить про актуальність дисертаційної розробки та обґрунтованість вибору даної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах плану досліджень Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету ДПС України як частина науково-дослідної роботи за темою: “Тіньова економіка: структура, масштаби, фінансово-правові засади протидії” (державний реєстраційний № 0103U006463), а також у контексті наукового забезпечення реалізації основних положень: Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади (прийнята постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 року № 1156), Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 р. № 158-р.); Указу Президента України від 5 березня 2002 року № 216 “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002–2004 роки”.
Метою дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо напрямів розвитку аудиту як форми фінансового контролю та складової адміністративно-правової інфраструктури протидії адміністративним деліктам, порушенням фінансової дисципліни та детінізації економічних відносин в Україні.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
– визначити міжнародний досвід, історичні передумови, особливості формування та стан нормативно-правового забезпечення аудиторського контролю;
– визначити співвідношення аудиту з фінансовим контролем в Україні та за кордоном;
– визначити стан тінізації економіки та місце аудиту як елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні;
– здійснити класифікацію видів, форм аудиту, суб’єктів ліцензування, сертифікації, стандартизації та проведення аудиторської діяльності;
– провести аналіз стану фінансово- та адміністративно-процесуальної регламентації аудиторських перевірок, визначити особливості адміністративно-правових приписів щодо процедури планування проведення аудиту державними та недержавними аудиторами, на підставі чого встановити проблеми підвищення ефективності аудиторської діяльності в Україні; визначити адміністративно-правові засоби їх вирішення;
– вивчити сучасний стан і перспективи розвитку аудиту, фінансового контролю, визначити роль аудиту в системі внутрішнього контролю на підприємствах, організаціях та установах, його співвідношення із зовнішнім аудитом суб’єктів господарської діяльності;
– з метою уточнення наявних і визначення нових понять, спрямованих на подальший розвиток аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економіки здійснити аналіз понятійного апарату та розробити поняття адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин;
– провести порівняльний аналіз і дослідити особливості порядку здійснення аудиту такими органами державного фінансового контролю, як Рахункова палата України, ДПС України, ДКРС України;
– визначити проблеми взаємодії органів державного фінансового контролю під час проведення аудиторських перевірок та виявлення правопорушень;
– визначити адміністративно-правові засади вдосконалення взаємодії недержавних аудиторів і посадових осіб органів державного фінансового моніторингу щодо спільних заходів, спрямованих на припинення адмінделіктів, порушень фінансової дисципліни та детінізацію економічних відносин;
– визначити основні напрями вдосконалення державного та недержавного аудиту як стрижневого елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії адмінделіктам, порушенням фінансової дисципліни, що становлять основну групу тіньових проявів в економічній сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі застосування аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури виявлення адмінделіктів, порушень фінансової дисципліни та детінізації економіки України.
Предметом дослідження є стан адміністративно-правового забезпечення діяльності аудиторських підрозділів органів державного фінансового контролю та аудиторських фірм щодо створення цілісної системи внутрівідомчого та зовнішнього аудиту в державі як ефективної форми фінансового контролю та складової адміністративно-правової інфраструктури припинення адміністративних деліктів, порушень фінансової дисципліни та детінізації економічних відносин.
Методи дослідження. Основу методологічної бази дослідження становить діалектичний підхід до пізнання суспільних явищ і процесів, за допомогою якого проведено аналіз і синтез основних понять, а також положення загальної частини теорії детінізації економіки, які лягли в основу дослідження проблем аудиту в адміністративно-правовій інфраструктурі детінізації економіки. У роботі було використано також ряд загальнонаукових і спеціальних методів, а саме:
– за допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять “фінансовий контроль”, “аудит”, розкрито зміст, співвідношення та правові наслідки понять “аудит як форма фінансового контролю” та “вид підприємницької діяльності” (підрозділ 1.1), сутність та ознаки понять “незалежний аудит”, “державний”, “недержавний аудит”, “адміністративно-правова інфраструктура детінізації економічних відносин” (підрозділ 1.2);
– на підставі історико-правового та порівняльно-правового методів проведено аналіз історичних передумов розвитку аудиту в Україні та за кордоном, визначено співвідношення між сучасним станом організаційно-правового забезпечення аудиту в Україні та європейськими і міжнародними стандартами (підрозділ 1.1, 3.1);
– формально-юридичний та системно-функціональний методи дозволили дослідити порядок проведення, документального оформлення та реалізації результатів аудиторських перевірок органами державного та недержавного фінансового контролю, класифікувати і встановити види та форми фінансового контролю (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3), дослідити і класифікувати джерела адмінделіктів та інших тіньових проявів в економічній сфері (підрозділ 3.2);
– на підставі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначено поняття аудиту як елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економіки, об’єктів аудиту – як суб’єктів тіньових відносин (підрозділ 3.2);
– застосування системно-структурного та системно-функціонального методів дозволило дослідити стан державного та недержавного аудиту як форми фінансового контролю, визначено його місце та роль як елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економіки, встановлено концептуальні засади та вдосконалення правового забезпечення фінансового контролю у формі аудиту, спрямованого на виявлення адмінделіктів, порушень фінансової дисципліни та детінізацію економічних відносин в Україні (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2).
Теоретичну основу дослідження склали наукові праці з загальної теорії права, фінансового права, адміністративного права і процесу, Концепція адміністративної реформи, теорія детінізації економіки, інформаційне право.
Законодавчу та емпіричну базу дослідження склали закони та постанови Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, відомчі акти ДПА України, ДКРС України, ДМС України, НБУ України, аналітичні матеріали, листи, нормативи, відомчі нормативні акти Аудиторської палати України, міжнародні договори, статистичні дані щодо обсягів тіньового сектора економіки України, дані щодо результатів практичної діяльності аудиторів і посадових осіб аудиторських підрозділів окремих державних органів України та за кордоном.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням із проблем застосування аудиту як форми фінансового контролю та його ролі в адміністративно-правовій інфраструктурі детінізації економічних відносин. У результаті всебічного аналізу проблемної ситуації з питань фінансово- та адміністративно-правового і процесуального забезпечення фінансового контролю у формі аудиту отримано результати, що становлять наукову новизну і характеризуються такими висновками, рекомендаціями і пропозиціями. Зокрема, вперше:
1. Встановлено, що історичні передумови та етапи формування аудиту в Україні і за кордоном, зумовили його розвиток як форми фінансового контролю, що здійснюється аудиторськими підрозділами державних органів фінансового контролю та недержавними (приватними) аудиторськими компаніями, контрольна діяльність яких історично зводиться до перевірки достовірності фінансово-господарських операцій, звітів, балансів і виявлення, внаслідок цього, порушень фінансової дисципліни, очевидних і неочевидних (тіньових) адміністративних деліктів; інших правопорушень у сфері підприємницьких, бюджетних, реєстраційно-дозвільних відносин.
2. Розкрито сутність, зміст та основні ознаки поняття “адміністративно-правова інфраструктура детінізації економічних відносин”. На підставі цього визначено роль аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин.
3. Розмежовано поняття “аудит як форма фінансового контролю” та “аудиторська діяльність як вид підприємницької діяльності”, на підставі чого спростовано твердження Аудиторської палати України про існування законодавчої заборони на здійснення аудиторських перевірок державними органами фінансового контролю. Доведено, що ці твердження є підміною понять, оскільки посадовим особам державних органів заборонено займатися аудитом як видом підприємницької діяльності, а не як формою фінансового контролю в процесі виконання ними службових обов’язків.
4. Доведено, що спроба Аудиторської палати України монополізувати саме поняття аудит чи монопольно володіти інформацією про виявлені правопорушення, як і звільнити аудиторські фірми від надання цієї інформації правоохоронним органам, суперечить світовій практиці та міжнародним зобов’язанням України щодо вдосконалення контролю до стандартів ЄС, руйнує цілісність системи фінансового контролю в державі, заважає розвитку самого аудиту та належному виконанню переданих державою аудиторським компаніям функцій фінансового контролю.
5. Встановлено, що органи державного фінансового контролю, проводячи ревізії, перевірки чи аудит, застосовують ті ж самі прийоми, методи і засоби документального і фактичного контролю як і недержавні аудиторські компанії при проведенні недержавного аудиту. Відповідно, аудит можна розглядати як родове поняття і для таких форм фінансового контролю, як ревізія, перевірка, аудит ефективності, аудит достовірності, фінансово-господарський аудит, а також як головну форму фінансового контролю та стрижневий елемент адміністративно-правової інфраструктури детінізації фінансово-господарських, бюджетних і реєстраційно-дозвільних відносин.
6. Розроблено поняття “державний аудит”, “недержавний аудит”, “внутрішній аудит”, “зовнішній аудит”, “обов’язковий аудит”, “ініціативний аудит”.
7. Додатково обґрунтовано поняття “незалежність аудиторів”, “кабінетний аудит”, “виїзний аудит” як категорії, що сприяють розвитку нових можливостей аудиту щодо підвищення ефективності фінансового контролю в державі.
8. Набуло подальшого розвитку:
– положення про кореляційний взаємозв’язок між рівнем тінізації економічних відносин та ефективністю фінансового контролю в державі;
– напрями вдосконалення системи фінансового контролю, спрямовані на виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань щодо досягнення стандартів контролю, визначених для країн претендентів на вступ до ЄС.
9. Удосконалено:
– пропозиції внесення змін у правові норми, що регулюють механізм фінансового контролю з метою підвищення ролі державної й особливо недержавної форм аудиту як центрального елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економіки. Для цього розроблено проект Закону України “Про фінансовий контроль”, а також проекти Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України “Про аудиторську діяльність”, до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” і запропоновано прийняття постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок взаємодії суб’єктів державного та недержавного фінансового контролю”;
– пропозиції щодо адміністративно-правового механізму і процесуальних процедур планування, проведення документальної фіксації, реалізації результатів і підготовки висновків аудиту.
Теоретичне і практичне значення результатів дисертаційного дослідження. Теоретичне значення роботи полягає в розробці дискусійних питань щодо форм, співвідношення аудиторської діяльності та аудиту як форми фінансового контролю, визначення сучасних тенденцій розвитку аудиту в умовах тінізації економіки України, а відповідно необхідності посилення фінансового контролю та реалізації його завдань. Практичне значення роботи полягає в можливості реалізації методичних розробок і рекомендацій в діяльності органів державного фінансового контролю (ДПА України, ДКРС України), використовувати отримані результати під час адміністративної реформи та модернізації державних органів, створення єдиної системи аудиторського контролю в Україні, адаптації чинної системи фінансового контролю в Україні до стандартів і нормативів ЄС.
Висновки та положення роботи можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, а також при викладанні відповідних тем з курсів “Адміністративне право”, “Фінансове право”, „Податкове право”, „Податковий аудит” та спецкурсу „Теорія детінізації економіки” (додаток 4).
Основні результати дисертаційного дослідження використані при підготовці проектів законів України „Про фінансовий контроль”, „Про внесення змін до Закону України “Про аудиторську діяльність”, „Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці спеціальної системи знань про застосування аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії адмінделіктам, порушенням фінансової дисципліни та іншим тіньовим проявам. Наукові положення, висновки, пропозиції і рекомендації базуються на власних дослідженнях здобувача, розроблені автором самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Положення, висновки і рекомендації розроблені в процесі дослідження, обговорювалися на засіданні кафедри фінансового права юридичного факультету Національного університету державної податкової служби України та лабораторії проблем удосконалення фінансового контролю Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету державної податкової служби України. Окремі положення дисертації доповідалися автором на науково-практичній конференції “Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі” (Ірпінь, 23 – 24 травня 2005 року); міжнародному круглому столі „Актуальні проблеми правового регулювання суспільних відносин в сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)” (Ірпінь, 28 вересня 2006 року), міжнародній науково-практичній конференції „Правовые механизмы предотвращения и преодоления социальных конфликтов” (Севастополь, 29 – 30 вересня 2006 року).
Публікації. Результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації – відображено в 7 статтях, опублікованих у збірниках, журналах і тезах доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту роботи становить 214 сторінок. Список використаних джерел включає 207 найменувань на 23 сторінках. Додатки (у т.ч. проекти Законів України) займають 21 сторінку. Загальний обсяг дисертації з додатками становить 261 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз світового досвіду та історичних етапів формування і розвитку аудиту в Україні та за кордоном свідчить, що він є формою фінансового контролю, а за суб’єктним складом поділяється на два окремі, взаємодоповнюючі один одного види аудиту і фінансового контролю: державний та недержавний. У свою чергу, державний вид аудиту поділяється на зовнішній (аудиторські підрозділи ДПС, ДКРС), внутрішній (контрольно-ревізійні підрозділи міністерств і відомств державних підприємств). Недержавний аудит також поділяють на зовнішній (спеціалізовані приватні аудиторські фірми (аудитори), внутрішні (аудиторські підрозділи банківських установ, ревізійні відділи великих акціонерних підприємств).
2. Світовий досвід формування і розвитку аудиту свідчить, що сутність аудиту історично зводиться до документальної і фактичної перевірки достовірності фінансово-господарських операцій, звітів, балансів підприємств, організацій, установ і виявлення можливих порушень, фінансової дисципліни, адміністративних та інших правопорушень, а також є засобом прийняття організаційно-правових рішень через здійснення фінансового контролю за діяльністю суб’єктів фінансово-господарських відносин.
3. Теорія, практика і світовий досвід аудиту свідчать, що позиція Аудиторської палати України щодо виключення державного чи недержавного аудиту з єдиної системи фінансового контролю держави заборони на застосування в сфері державного фінансового контролю терміна “аудит”, інших корпоративних зазіхань на монополізацію аудиторської форми фінансового контролю перешкоджатиме подальшому розвиткові аудиту і використанню його як стрижневого елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії порушенням фінансової дисципліни, адмінделіктам і детінізації відносин у сфері економічної, реєстраційно-дозвільної та контрольної діяльності.
4. Розроблено поняття “адміністративно-правова інфраструктура детінізації економічних відносин”, яке включає систему державних і недержавних органів соціального контролю та правоохоронних органів, їх функціональну структуру, правовий і адміністративно-процесуальний механізм, спрямовані на безперервний контроль і протидію адмінделіктам, порушенням фінансової дисципліни та іншим тіньовим проявам у сфері фінансово-господарських, бюджетних і реєстраційно-дозвільних відносин.
У зв’язку з цим аудит, як і всі інші форми фінансового контролю, є стрижнем функціональної інфраструктури детінізації економічних відносин.
5. Аналіз нормативно-правових актів України свідчить, що підстави, процедури, порядок планування та проведення аудиту органами державного фінансового контролю в Україні регулюється на законодавчому рівні фрагментарно. Допускається різне застосування термінів “перевірка”, “ревізія”, “аудит” – інколи як окремі форми фінансового контролю, інколи як синоніми. Встановлений механізм взаємодії, так само як і Стандарти державного фінансового контролю і нормативи аудиту, потребують вдосконалення, є потреба в уніфікації термінологічного апарату. Для усунення зазначених недоліків дисертантом пропонується проект Закону України „Про державний фінансовий контроль”, де вводиться поняття державного аудиту, яке буде застосовуватися до аудиту, що проводиться усіма суб’єктами державного фінансового контролю.
6. Встановлено, що у сфері державного фінансового контролю діють загальні правила оформлення результатів контрольних заходів, які довільно використовуються органами державного фінансового контролю у відомчих нормативно-правових актах, що вимагає на законодавчому рівні (постанова Кабінету Міністрів України) встановлення форми аудиторського висновку та акта оперативних перевірок.
7. Доведено, що в системі державного фінансового контролю діє законодавчо врегульований механізм взаємодії, інформаційно-аналітичні системи (система „кабінетний аудит”), спрямовані на реалізацію положень Адміністративної реформи в Україні та досягнення основної мети фінансового контролю – попередження порушень фінансової дисципліни, адмінделіктів, інших очевидних та неочевидних (тіньових) фінансових правопорушень через виявлення недостовірних фінансово-господарських операцій, звітів, балансів приходно-витратних документів. Дисертантом пропонується включити аудиторські фірми (аудиторів) до переліку зовнішніх джерел інформації в системі кабінетного аудиту, та надання відповідного права органам ДПС, державного фінансового моніторингу та правоохоронним органам України на отримання, в межах їх компетенції, інформації щодо результатів аудиторських перевірок безпосередньо з аудиторських фірм.
8. Доведено, що аудиторські підрозділи органів державного фінансового контролю використовують у своїй роботі прийоми, тотожні методи і засоби документального і фактичного контролю, так само як і аудиторські фірми (аудитори). Ці прийоми застосовуються у комплексі залежно від мети аудиту, що дозволяє розглядати аудит як родове поняття і для таких форм фінансового контролю, як ревізія та перевірка. Сучасний стан законодавства України свідчить, що з 2004 року в Україні, крім ревізій, перевірок, аудиту ефективності запроваджено фінансово-господарський аудит, який потребує подальшої правової регламентації.
9. На підставі порівняльного аналізу організації, планування і проведення перевірок аудиторськими фірмами та органами державного фінансового контролю доведено, що обидва суб’єкти аудиторського контролю застосовують тотожні прийоми, методи і засоби документального та фактичного фінансового контролю.
10. Доведено, що внутрішній і зовнішній або державний та недержавний аудит має схожі методи перевірки, але вони відрізняються за суб’єктним складом, підставами та порядком призначення аудиторської перевірки, порядком оформлення, подання і реалізації результатів перевірок. Водночас на аудитора, як і будь-якого іншого суб’єкта перевірки, потрібно поширити дію статті 8 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, яка закріплює, що надання такої інформації не є порушенням банківської та комерційної таємниці. Пропонується також внести відповідні зміни до Закону України „Про аудиторську діяльність” (див. додатки 2 і 3).
11. Аналіз систем внутрішнього і зовнішнього аудиту як форм фінансового контролю банків свідчить, що їх подальше удосконалення сприятиме своєчасному виявленню і попередженню не тільки негативних фінансових тенденцій у банківській системі, а й є необхідною передумовою ефективної протидії тіньовим фінансово-господарським операціям, як у самих банках, так і суб’єктах економічної діяльності – клієнтах банків.
12. Уточнено поняття незалежності аудитора, яке дисертант визначає як створення відповідних фінансово- та адміністративно-правових передумов і процесуальних процедур, необхідних для об’єктивного проведення і документальної фіксації результатів аудиторської перевірки, підготовки неупереджених висновків, які адекватно віддзеркалюють її результати та дійсний стан справ з питань платоспроможності, фінансової й облікової дисципліни та дотримання законодавства на об’єкті перевірки.
13. Встановлено, що сучасна система фінансового контролю в Україні не відповідає європейським стандартам і міжнародним зобов’язанням України щодо забезпечення фінансової дисципліни, посилення фінансового контролю у сфері витрачання державних коштів, досягнення „економічних” критеріїв країн-кандидатів на вступ до ЄС.
14. Доведено, що Стратегія, Концепція та інші програмні документи з питань вдосконалення фінансового контролю, як і існуючі законопроекти, не утворюють цілісної системи фінансового контролю в Україні, не підвищують роль недержавного аудиту як форми фінансового контролю, спрямованого на протидію порушенням фінансової дисципліни й детінізацію економіки, не забезпечують ефективну взаємодію державних і недержавних аудиторів.
15. Додатково обґрунтовано ідею про наявність кореляційного зв’язку між станом фінансового контролю в державі та рівнем тінізації економічних відносин.
16. Доведено, що аудит є формою фінансового контролю, метою якого є виявлення та попередження адміністративних деліктів, порушень фінансової, облікової дисципліни, інших фінансово-господарських правопорушень шляхом визначення невідповідності фінансово-господарських операцій, звітів, балансів, прибутково-видаткових документів, встановленим нормативам, стандартам, фінансово- та адміністративно-правовим нормам, умовам цивільно-правових угод процесуально-процедурним правилам. У цьому контексті аудит виступає як стрижневий елемент адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні.
17. Доведено, що за характером діяльності державних органів фінансового контролю та правоохоронних органів адмінделікти та інші порушення фінансової дисципліни залишаються поза їх увагою. Відповідно підвищення ролі аудиту (особливо його недержавної форми) як елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії таким порушенням є надзвичайно актуальним, бо вони є підґрунтям формування основного масиву тіньових проявів.
18. Удосконалено механізм фінансового контролю шляхом підвищення ролі державної і, особливо, недержавної форми аудиту як центрального елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економіки. Для цього розроблено проект Закону України „Про фінансовий контроль”, а також проекти Закону України про внесення змін і доповнень до законів України „Про аудиторську діяльність”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та пропонується прийняття постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок взаємодії суб’єктів державного та недержавного фінансового контролю”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сабанти Б.М. Теория финансов: Учебное пособие. – 2-е изд. – М.: Менеджер, 2000. – 235 с.
2. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 346 с.
3. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Пегас, 2003. – 360 с.
4. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / 3а загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер’янова. – К.: ІДПК, 1999. – 256 с.
5. Родионова В.М., Шлейников В.И. Финансовый контроль: Учебник. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. – 320 с.
6. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 276 с.
7. Вознесенский Э.Ф. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юридическая литература, 1973. – 134 с.
8. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. – Киів: Наукова думка, 2004. – 79 с.
9. Кофлан В.М. Правове регулювання місцевих податків і зборів в Україні. – Ірпінь : НАДПСУ, 2005. – 176 с.
10. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
11. Юргелевич С.В. Система державного фінансового контролю // Фінанси України. – 2002. – № 4. – С. 138–148.
12. Внутрішньовідомчий фінансовий контроль / За ред. К.К. Якуненка. – К.: Техніка, 1975. – 255 с.
13. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
14. Кучерявенко М.П. Правове регулювання фінансового контролю // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. – № 2 (29). – С. 107–113.
15. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 47– 55.
16. Бурцев В.В. Государственный финансовый контроль: методология и организация. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. – 392 с.
17. Малеин Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. – М.: Наука, 1964. – 152 с.
18. Каленський М.М. Удосконалення фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С. 65– 68.
19. Кофлан В.М. Правові аспекти місцевого оподаткування зарубіжних країн: Монографія. – Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2005. – 109 с.
20. Організація і методика податкових перевірок: Навч. посіб. / Чернявський О.П., Хомутенко В.П., Демченко В.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 288 с.
21. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 4-те вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 253 с.
22. Соловьев Г.А. Ревизия и контроль хозяйственной деятельности бюджетных учреждений. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 176 с.
23. Митрофанов В.М. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности предприятий. – М.: Финансы, 1971. – 280 с.
24. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. Контрольно-ревізійна служба державного фінансового контролю підприємницької діяльності: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ін-т рег. досл. НАН України, 2001. – 203 с.
25. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. – К.: Блиц-информ, 1995. – 829 с.
26. Вайнштейн Э.Г. Ревизия и контроль в банках. – М.: Высшая школа, 1974. – 336 с.
27. Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. – М.: Высшая школа, 1975. – 392 с.
28. Глібко В., Євтушенко А. Документальна ревізія та використання її результатів у розслідуванні злочинів // Право України. – 1999. – № 8. – С. 37-39.
29. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 407 с.
30. Попович В.М. Теорія детінізації економіки: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 524 с.
31. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – № 23. – 1993. – ст. 243.
32. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит (інтегрований навчально-атестаційний комплекс). – К.: „АВТ”, 2004. – 424 с.
33. Опыт развития и регулирования аудиторской деятельности (на примере Швеции и России) / Под общ. ред. А.В. Крикунова – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 200. – 270 с.
34. Тимко Й.П. Аудит в Україні: становлення і організація. – Ужгород, 1996. – 144 с.
35. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 402 с.
36. Васильчик О. Достовірно... з глибини віків, або Віхи становлення державного контролю в Російській імперії // Фінансовий контроль.– 2004. – № 1.
37. Конституция СССР. – М.: Юрид. лит., 1977.
38. Закон о народном контроле в СССР // ВВС СССР. – 1979. – № 49. – С. 840.
39. Положение о Министерстве финансов СССР // СП СССР. – 1971. – № 4. – С. 28.
40. Закон УРСР „Про державну податкову службу в Українській РСР” від 4 грудня 1990 року // ВВР України. – 1991. – № 6. – С. 37.
41. Закон України „Про внесення змін та доповнень до Закону Української РСР „Про державну податкову службу в Українській РСР” від 7 липня 1992 року // ВВР України. – 192. – № 39. – С. 575.
42. Положення про Державну податкову адміністрацію України, затверджене Указом Президента України від 13 липня 2000 року № 886 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – Ст. 1200.
43. Закон о кооперации в СССР от 26 мая 1988 года // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1988. – № 22. – ст. 355.
44. Постанова Ради Міністрів СРСР від 8 вересня 1987 року № 1033-245 „Про створення радянської аудиторської організації” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
45. Закон про підприємства в СРСР від 4 червня 1990 року // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
46. Закон про власність в СРСР від 6 березня 1990 року // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
47. Закон про підприємства та підприємницьку діяльність в СРСР 1990 року // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
48. Рішення Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 року № 73 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
49. Рішення Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 року № 122 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
50. Редько О. Організаційно-методологічні перспективи аудиту в Україні // Податкове планування. – 2004. – № 12 (50).– С. 72–78.
51. Указ Президента Російської Федерації від 22 грудня 1993 р. № 2263 „Про аудиторську діяльність в Російській Федерації” // Система информационно-правового обеспечения „Гарант” (http://www.garant.ru)
52. Постанова Уряду Російської Федерації від 6 травня 1994 року № 482 „Про затвердження нормативних документів з регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації” // Система информационно-правового обеспечения „Гарант” (http://www.garant.ru)
53. Постанова Уряду Російської Федерації від 27 вересня 199 року № 472 „Про ліцензування окремих видів аудиторської діяльності в російській Федерації” // Система информационно-правового обеспечения „Гарант” (http://www.garant.ru)
54. Попович В.М. Межбанковские расчеты – неисчерпные возможности для злоупотреблений / Бизнес. – 1994. – № 7. – С. 27.
55. Попович В.М. Организационно-правовые основы взаимодействия субъектов предпринимательской деятельности по обеспечению безопасности в сфере кредитных отношений. – К.: Правові джерела, 1996. – 129 с.
56. Попович В.М. Ще раз про вдосконалення механізму повернення валютної виручки з-за кордону // Закон і бізнес. – 1995. – № 7.
57. Попович В.М. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. – К.: Правові джерела, 1996. – 259 с.
58. Попович В.М. Правові основи банківської діяльності та її захист від злочинних посягань. – Київ: Дія плюс, 1994. – 325 с.
59. Антонов К. Економіко-правові засоби детінізації економіки і декорумпування управлінських структур // Право України. – 2002. – № 4. – С. 118–121.
60. Архангельский Ю.С., Мотыченко Ю.Е. Детенизация экономики: причини и способы её преодоления // Фондовый рынок. – 2001. – № 47. – С. 22–25.
61. Теневая экономика. Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. – 159 с.
62. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні. – Київ: НДІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.
63. Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її профілактики. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – С. 15.
64. Борсукова С.Ю. Методы оценки теневой экономики: Критический анализ // Вопросы статистики. – 2003. – № 5. – С. 14–17.
65. Гаркуша В., Задояний М. Модернізація державної податкової служби як складова детінізації економіки // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 3. – С. 5–7.
66. Губський Б.В. Інвестиційні процеси у глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998. – 390 с.
67. Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання // Економічний часопис. – 1996. – № 11. – С. 23.
68. Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38.
69. Горщак А., Дидоренко Э., Иванов С. Теневая экономика: опыт криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД, 1997. – 173 с.
70. Глуховский М. Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – № 9. – С. 14–16.
71. Жадан І. Концептуальне забезпечення управління державними корпоративними правами // Економіка України. – 2002. – № 7. – С. 47–51.
72. Загнитко О. Вопросы нормативного обеспечения детенизации экономики // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 3–6.
73. Єрмошенко М. Економічні аспекти детінізації сфери обслуговування // Економіст. – 2000. – № 5. – С. 21–24.
74. Клюня В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер. 3: История. Философия. Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – № 2. – С. 52–54.
75. Ковальчук Т. Детінізація економіки – фактор фінансової безпеки України // Банківська справа. – 2001. – № 2. – С. 3–11.
76. Корнєєв С., Руденко Т. Корпоративне управління і стандартні системи управління ресурсами підприємств // Вісник НБУ. – 2002. – 11(81). – С. 48–50.
77. Лисяк Л.В. Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 2000. – № 2. – С. 74–78.
78. Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и право. – 1991. – № 2. – С. 119–126.
79. Макаренко О. Валютний контроль як інструмент стабілізації валютного ринку в Україні // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 11. – С. 36–38.
80. Николаева М., Шевяков А. Теневая экономика, методы анализа и оценки (Обзор работ зап. экономистов). – М.: Прогресс, 1987. – 34 с.
81. Пертушенко М., Чепіжко В. Україна і світова організація торгівлі: механізми та недоліки вступу до неї // Урядовий кур’єр. – 2003. – 13 лютого.
82. Пушкарев М.С. Контролінг. – Тернопіль, 1997. – 143 с.
83. Рудненко Т. Корпоративне управління і стандартні системи управління ресурсами // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 11. – С. 48–50.
84. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52–58.
85. Турчинов О. Тіньова економіка: Теоретичні основи дослідження. – К.: Артек, 1995. – 300 с.
86. Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы СССР. – 1990. – № 7. – С. 23–28.
87. Шохин А. Теневая экономика: Мифы и реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
88. Про Державну програму детінізації економіки // Білоус В.Т., Попович В.М.та ін. – Ірпінь, 2000. – 49 с.
89. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, 1998. – 447 с.
90. Концепція адміністративної реформи в Україні. Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. – К., 1998. – С. 5-10.
91. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України „Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)” від 28 серпня 2001 року № 1124 // Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атiка, 2003. – С. 178.
92. Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджені Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 1124 // Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атiка, 2003. – С. 179–194.
93. Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України // Офіційний веб-ресурс Державного комітету фінансового моніторингу http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=107&lang=uk ; Порядок взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 646 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http:// www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
94. Гутцайт Е.М. Аудит: концепция, проблемы, ефективность, стандарты. – М.: ЭЛИТ 2000, 2002. – 400 с.
95. Постанова КМ України від 10 серпня 2004 р. № 1017 „Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www. liga.net/zakon/ ligazakon.html)
96. Постанова Правління Національного банку України „Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України” від 20 липня 199 року № 358 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
97. Постанова Правління Національного банку України від 29 квітня 2004 року № 191 „Про схвалення Методичних рекомендацій щодо взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
98. Наказ Державної податкової адміністрації України від 25 листопада 2002 року № 567 „Про затвердження методичних рекомендацій з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб)” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
99. Закон України „Про екологічний аудит” від 24 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – ст. 500.
100. Лист Аудиторської палати України від 27 червня 2003 року № 2-293 „Щодо вживання термінів „аудит” та „аудиторська діяльність” для назв суб’єктів, діяльність яких не відповідає вимогам Закону України „Про аудиторську діяльність” № 3125-12 // Аудитор України.– 2003. – № 13.
101. Податковий аудит: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 398 с.
102. Налоговый контроль: налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений: Учебно-практическое пособие / Под ред. проф. Ю.Ф. Кваши. – М.: Юристъ, 2001. – 540 с.
103. Хмільовська К.В. Організаційні засади податкового контролю // Фінанси України. – 2003. - № 2. – С. 50–57.
104. Организационно-правовые методы налогового контроля, используемые при проведении налоговых проверок: Учебно-методический комплекс / Кваша Ю.Ф., Балакина А.П., Коровкин В.В.. – М., 2000. – 71 с.
105. Пороло Е.В. Налоговый контроль: принципы и методы проведения. – Ростов-на-Дону: Экспертное бюро; М.: Гардарика, 1996. – 280 с.
106. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. „Вісник податкової служби України”, 2002. – 432 с.
107. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах / Под ред. И.И. Кучерова. – М.: АО «Центр Юр-информ», 2001. – 256 с.
108. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: Издательство «А.С.К.», 2003. – 639 с.
109. Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории. – СПб: Питер, 2002. – 160 с.
110. Статут Спілки аудиторів України від 04.06.1992 р. зі змінами і доповненнями, внесеними 2 з’їздом САУ 29 червня 1993 року, зі змінами і доповненнями, внесеними 3 з’їздом САУ 22 жовтня 1994 року, зі змінами і доповненнями, внесеними позачерговим з’їздом САУ 4 березня 1998 року // Все о бухгалтерском учете. –1998. – 20 июня. – № 55 (237).
111. Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій як свідків, експертів або спеціалістів, схвалених рішенням Аудиторської палати України від 30.10.2003 № 128 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
112. Ч. 2 ст. 12 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html)
113. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 року № 249-ІV (із змінами, внесеними законами України від 24.12.2002 р. № 345- ІV і 06.02.2003 р. № 485- ІV) // Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом. Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атiка, 2003. – С. 13-29.
114. Наумец Игорь. «Аваль» хочет капитально оторваться // Инвестгазета. – 2004. – № 47 (476). – С. 24.
115. Горовая Оксана. Валютный депозит как средство против кризиса // Инвестгазета. – 2004. – № 49 (478). – С. 11.
116. Вербяный Владимир, Коломиец Надежда. Сводки с полей // Инвестгазета. – 2004. – № 49 (478). – С. 10.
117. Шепель Дмитрий. Проверка на прочность // Инвестгазета. – 2004. – № 49 (478). – С. 10.
118. Шепель Дмитрий. НБУ фактически снял с банкиров груз ответственности за непопулярные решения, считает председатель правления Кредитпромбанка Людмила Распутина // Инвестгазета. – 2004. – № 49 (478). – С. 11.
119. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: ПП „Влад і Влада”, 1996. – 320 с.
120. Аудит: теорія і практика / Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлісеєв А.В., Полякова Л.М. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 456 с.
121. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 363 с.
122. Шохин С.О., Воронина Л.И. Бюджетно-финансовый контроль и аудит. Теория и практика применения в России: Научно-методическое пособие. – М., 1997. – 240 с.
123. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 5-6. – ст. 30.
124. Ст. 4 Конвенції Ради Європи “Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом”. Страсбург, 28-30 вересня 1992 року.
125. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 року № 872-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 25. – ст. 281.
126. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 року № 114 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
127. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 02.08.2004 р. № 361 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www. liga.net/zakon/ ligazakon.html).
128. Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23 липня 1998 року № 817/98 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
129. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 112 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
130. Порядок взаємодії митних і податкових органів при організації та проведенні спільних планових і позапланових перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 29 липня 2004 року № 439/551 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
131. Порядок взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління України та Державної податкової адміністрації України від 22.12.2001 р. № 143/514 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
132. Указ Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 року № 1031/2000 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
133. Указ Президента „Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері” від 25 грудня 2001 року № 1251/2001 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
134. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 „Про затвердження Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна” // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
135. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 1 „Терміни, які вживаються в Стандартах державного фінансового контролю”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
136. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 2 „Планування державного фінансового контролю”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
137. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 3 „Організація та виконання контрольних заходів”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
138. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 4 „Документування результатів та формування матеріалів контрольних заходів, порядок їх опрацювання і використання”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
139. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 5 „Здійснення контрольних заходів в умовах електронного зберігання і обробки інформації, яка підлягає дослідженню”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
140. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 6 „Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
141. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 7 „Попередження правопорушень з боку суб’єктів державного фінансового контролю та їх посадових осіб”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
142. Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 8 „Оприлюднення результатів державного фінансового контролю”, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
143. Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
144. Порядок проведення оперативних перевірок та розгляду матеріалів за ними, затверджений розпорядженням Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 1998 року № 272-р // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
145. Методичні вказівки із проведення перевірки питань дотримання установами банків фінансової дисципліни при виконанні Державного бюджету України, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 травня 1998 року № 251 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
146. Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
147. Указ Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22.07.1998 р. // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
148. Положення про порядок оприлюднення інформації на фондовому ринку України, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2001 р. № 173 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
149. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку „Про впровадження системи оприлюднення інформації на фондовому ринку України” від 19.06.2001 р. № 173 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
150. Методичні рекомендації про проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджені наказом ГоловКРУ від 02.04.2003 № 75 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
151. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1777 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
152. Порядок планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року № 955 // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН „Еліт” (http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
153. Закон України „Про Рахункову пал