Бабінська Ольга Володимирівна. Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток підприємництва в прикордонному регіоні

Краткое описание

Бабінська Ольга Володимирівна. Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток підприємництва в прикордонному регіоні : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2006

Бабінська О.В. Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток підприємництва в прикордонному регіоні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню сучасних євроінтеграційних процесів та їхнього впливу на розвиток підприємництва в прикордонному регіоні, а також визначенню механізму інтегрування прикордонного регіону в європейський економічний простір. Визначено особливості та перспективи розширення і поглиблення євроінтеграції. Узагальнено концептуальні підходи до тлумачення суті та змісту категорії «підприємництво» та його типологізації. Виявлено специфіку розвитку підприємництва в прикордонному регіоні в контексті євроінтеграційних процесів. Проведено аналіз та оцінка світового досвіду розвитку підприємництва в прикордонному регіоні з позицій можливості використання у вітчизняній економіці. Оцінено зовнішньоекономічний потенціал прикордонного регіону у світлі євроінтеграційних процесів і розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування підприємницьких структур в умовах розширення ЄС.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Дослідження нового розширення ЄС у розрізі таких блоків, як: процес прийняття рішення щодо членства країн; економічний ефект, ціна і міжнародні наслідки розширення; подальші перспективи поглиблення і розширення євроінтеграції, дає підстави стверджувати, що п’яте розширення ЄС на відміну від попередніх безпрецедентно по своїм масштабам і складності самого процесу інтеграції старих” і нових” членів ЄС, а також більш складне і неоднозначне за своїми наслідками для подальшого поглиблення євроінтеграції.
Подальше просування України на шляху інтеграції в ЄС неможливе без підвищення ролі регіонів, що вимагає формування не тільки загальнодержавної стратегії інтеграції, але й регіональних стратегій, як її складових частин на базі узагальнення всіх спільних аспектів субрегіонального компоненту” процесу інтегрування України до ЄС з розбудовою державної регіональної політики. Головним пріоритетом країни повинно стати формування адекватної зовнішньої політики, яка буде відповідати її інституціональному рівню розвитку і новим відносинам «Україна - ЄС», що забезпечить країні наближення до ЄС згідно зі структурованою, розписаною за часом, стратегією і використанням міжнародної фінансової допомоги, формуючи сприятливе середовище, насамперед, шляхом удосконалення правового поля, реалізації економічних реформ для максимального наближення показників соціально-економічного розвитку України до міжнародних стандартів, активізації підключення до інфраструктурних мереж, поступового входження до єдиного внутрішнього ринку ЄС, створення повноцінного конкурентного середовища, максимально звужуючи наслідки протекціоністських дій з боку ЄС.

Комплексне теоретичне дослідження категорії підприємництво” в контексті історичної еволюції дає підстави стверджувати, що множинність трактувань і визначень, багатоваріантність підходів до його класифікації мають внутрішню логіку і дозволяють під різними кутами зору осмислити феномен підприємництва. Існуючі критерії класифікації пропонується доповнити наступними: ступінь використання глобальних інформаційних мереж; легітимність підприємницьких структур; критерій цінностей; а заареалом виділено: міжнародне, транскордонне (прикордонне) і національне підприємництво.
Для інтегрування у світовий, зокрема європейський, економічний простір на паритетних засадах необхідне створення моделі взаємодії бізнесу, науки і держави на всіх рівнях та вдосконалення правил гри” системи взаємодії владних, наукових і підприємницьких структур, яка реалізується за такими напрямками, як інститут представництва, лобізм, система освіти, соціально-ідеологічний протекціонізм, шляхом перебудови структури управління та узгодженості інтересів, що допоможе розв’язати більшість існуючих проблем у кожному конкретному регіоні та наблизитися до рівня підприємництва країн ЄС. Стислий аналіз функціонування підприємницької сфери свідчить, що для радикальної зміни ситуації з метою подолання негативних тенденцій потрібно негайне прийняття відповідних заходів впливу на підприємницький сектор економіки з врахуванням складності і багатогранності підприємницької діяльності, що в свою чергу передбачає вирішення багатьох нагальних проблем, знаходження балансу інтересів підприємців і суспільства у всіх вимірах, розробку нової ідеології управління процесами розвитку підприємництва, в якій функції і завдання держави повинні зміститись із переважно адміністративно-командних позицій на обслуговуючі, орієнтовані на створення умов, необхідних для ефективного розвитку підприємництва. Це передбачає розробку державного документу, який визначить нову ідеологію взаємодії між державою, наукою і бізнесом, та створення механізму спільного (між владою, наукою і бізнесом) пошуку стратегічних рішень, розробки тактичних рішень і системи заходів.
У стратегічному плані вплив розширення ЄС на підприємницький сектор можна розглядати позитивно, що сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів, розширює і модернізує співробітництво з новими членами ЄС. Зважаючи на недостатню розробленість питань прикордонного співробітництва у сфері підприємництва, існує необхідність максимального зближення і гармонізації національного законодавства з європейським, особливо у сфері фінансового, податкового, зовнішньоторговельного і митного регулювання, спільного пошуку взаємоприйнятних механізмів, здатних зберегти і розвинути позитивну динаміку торговельно-економічних відносин, забезпечити наближення країни до ЄС. У цьому зв’язку особливого значення набуває координація місцевими органами влади діяльності підприємств і організацій прикордонних областей, оскільки процес налагодження відносин визначений лише де-юре, а де-факто реалізація заходів відбувається лише частково, без розробки конкретних планів, програм і механізмів реалізації. Зважаючи, що прикордонні території це природній торговельний шлях і транспортний коридор міжнародного руху товарів і послуг, праці і капіталу, а також своєрідна буферна зона, що захищає внутрішні регіони від проникнення із-за кордону наркотиків, неякісної імпортної продукції і контрабанди, дуже важливо, щоб прикордонні суб'єкти України мали би особливий статус і чітко визначені преференції, закріплені законодавством, та відповідне фінансування шляхом перерозподілу фінансових потоків між центром і прикордонними регіонами.
Прикордонні регіони мають найбільш сприятливі умови для побудови і функціонування економічних моделей прискореного регіонального розвитку (це демонструє зокрема приклад Чернівецької області), які є найбільш ефективною організаційною формою концентрації міжрегіональних ініціатив, надаючи можливість більш оперативно та ефективно вирішувати прикордонні проблеми, сприяючи найкращому розвитку і реалізації соціально-економічних інтересів прикордонного регіону.