Бабійчук Владислав Георгійович. Дія ритмічних холодових впливів на кардіорегуляторні механізми функціонування гематоенцефалічного бар'єра при стрес індукованій гіпертензії

Краткое описание

Бабійчук Владислав Георгійович. Дія ритмічних холодових впливів на кардіорегуляторні механізми функціонування гематоенцефалічного бар'єра при стрес індукованій гіпертензії : Дис... канд. наук: 14.01.35 2002

Бабійчук В.Г. Дія ритмічних холодових впливів на кардіорегуляторні механізми функціонування гематоенцефалічного бар'єра при стрес індукованій гіпертензії.” Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.35 кріомедицина. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків 2002.
У дисертації наведені теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової задачі корекції стану серцево-судинної та нервової систем при стрес індукованій гіпертензії за допомогою стимуляції функціональної активності гематоенцефалчного бар’єра при ритмічних холодових впливах на організм 12- та 24- місячних щурів. Визначено роль проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома.
Застосування гіпотермічного навантаження виявляє діапазон адаптаційних можливостей ГЕБ старих тварин. У 12-міс. щурів 0,05-0,2 РГ однаково ефективно підвищують проникність ГЕБ, викликаючи характерний паттерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1-0,4 Гц (феномен подвоєння ритму). У 24-міс. тварин для зниження як резистентності проникності ГЕБ, так і гіпертензії, найбільш ефективною є РГ із частотою 0,05-0,1 Гц. ЦНС 2-річних щурів є менш пластичною, не відслідковує верхній діапазон впливів у секундному ритмі.
Динаміка проникності ГЕБ щурів, що перенесли тривалий емоційно-больовий стрес, після 0,1 РГ стабілізується, відповідає природному резонансно посиленому гіпотермією ритму.
У практичній медицині при проведенні лікувальної гіпотермії варто враховувати загальні положення розробленого експериментального способу підвищення проникності ГЕБ для лікарських речовин. Ритмічний холодовий вплив на організм із частотою ~ 0,1 Гц уже в перші 10-15 хв. призводить до підвищення проникності ГЕБ, достатнього для прояву центральних (парадоксальних) ефектів системно введених кардіотропних препаратів.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової задачі корекції стану серцево-судинної та нервової систем при стрес індукованій гіпертензії за допомогою стимуляції функціональної активності гематоенцефалчного бар’єра при ритмічних холодових впливах на організм 12-ти та 24-х місячних щурів. Визначено тригерну роль підвищення проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома. Це дало змогу розробити експериментальний спосіб підвищення проникності ГЕБ для вегетотропних лікарських речовин.

У сучасних концепціях загального адаптаційного синдрому до останнього часу не враховувалися тригерні можливості нейротрансмітерних механізмів функціонування ГЕБ. Радіоізотопними, електрофізіологічними, імунобіохімічними методами показано, що від рівня проникності ГЕБ залежать адаптивні реакції серцево-судинної й центральної нервової систем на стресори різної модальності й інтенсивності. У свою чергу функціональна активність ГЕБ сама підконтрольна цим системам у взаємодії із загальним неспецифічним та імунним захистом організму.
При артеріальній гіпертензії, викликаній тривалим емоційно-больовим стресом, у 1,5-2 рази збільшується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну. Зниження резистентності ГЕБ для цих нейромедіаторів є синфазним і не відрізняється в структурах головного мозку, відбувається неспецифічне, «аварійне» підвищення рівня проникності.
При ритмічній гіпотермії істотно, у 3-4 рази підвищується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну. За цих умов зниження резистентності ГЕБ має риси специфічності, варто говорити про спрямоване підвищення функціональної активності ГЕБ. Динамічні характеристики проникності для ацетилхоліну і норадреналіну знаходяться в протифазі і не є тотожними в різних структурах головного мозку.
Динаміка проникності ГЕБ щурів, що перенесли тривалий емоційно-больовий стрес, після 0,1 РГ стабілізується, відповідає природному резонансно посиленому гіпотермією ритму. Багато в чому завдяки цьому нормалізується артеріальний тиск гіпертензивних тварин, статистичні й спектрально-кореляційні характеристики динамічного ряду кардіоінтервалів ЕКГ і ЕЕГ.
Застосування гіпотермічного навантаження виявляє діапазон адаптаційних можливостей ГЕБ експериментальних тварин. У 12-міс. щурів 0,05-0,2 РГ однаково ефективно підвищують проникність ГЕБ, викликаючи характерний патерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1-0,4 Гц (феномен подвоєння ритму). У 24-міс. тварин для зниження як резистентності проникності ГЕБ, так і гіпертензії найбільш ефективна РГ із частотою 0,05-0,1 Гц. ЦНС 2-річних щурів є менш пластичною, не відслідковує верхній діапазон холодових впливів у секундному ритмі.
Ритмічні холодові впливи на гіпертензивних тварин роблять більш виражену корекцію гуморальних ніж клітинних чинників імунореактивності організму, але не призводять до суттєвої нормалізації протеолізу.
У практичній медицині при проведенні лікувальної гіпотермії варто враховувати загальні положення розробленого експериментального способу підвищення проникності ГЕБ для лікарських речовин. Ритмічний холодовий вплив на організм із частотою ~ 0,1 Гц призводить до підвищення проникності ГЕБ, достатнього для прояву центральних (парадоксальних) ефектів системно введених кардіотропних препаратів.