Батюк Наталія Орестівна. Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики

Краткое описание

Батюк Наталія Орестівна. Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики: дисертація канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун- т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003

Батюк Н.О. Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання музики та музичного виховання. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.
Основу дисертації складає наукове обґрунтування методики формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики на основі українського фольклору; дано педагогічну інтерпретацію художньо-образного мислення; розроблено його компонентний склад; розкрито педагогічний потенціал фольклору на основі синкретично-цілісного сприймання його образів. Обґрунтовано і експериментально перевірено етапи формування художньо-образного мислення молодших школярів засобами фольклору в умовах уроку музики, акцентовано взаємопов’язаність та взаємодоповнюваність процесу формування художньо-образного та музично-образного мислення.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури художньо-образного мислення молодших школярів та експериментальної перевірки методики його формування засобами фольклору. Завершення дисертації, підтвердження гіпотези дослідження та вирішення усіх поставлених завдань дозволило зробити такі висновки:
1. Художньо-образне мислення розглядається в дослідженні як різновид асоціативно-образного мислення, спрямований на усвідомлення змісту мистецьких явищ у процесі оперування думками і почуттями, пов’язаними з художніми образами та життєвим досвідом дитини. Художньо-образне мислення молодших школярів є пізнавальною діяльністю, що має на меті осягнення художніх образів у їх повноті і цілісності та знаходження аналогій між образами мистецтва і життєвими враженнями дитини. Художньо-образне мислення виявляється у вмінні впізнавати спільне і відмінне, зіставляти, бачити і відчувати єдність цілісних явищ або окремих ознак життя і мистецтва; в осягненні дітьми художніх образів як ціннісного відображення дійсності; у виконавсько-творчій діяльності.
2. Структурними компонентами моделі художньо-образного мислення визначено мотиваційно-ціннісний, емоційно-емпатичний, раціонально-когнітивний та творчо-діяльнісний, які охоплюють процес художньо-образного мислення в єдності усвідомленої установки на сприйняття образів мистецтва, емоційно-естетичного їх переживання, оперування мистецькими знаннями, активною діяльністю уяви і фантазії учнів.
3. У відповідності зі структурою художньо-образного мислення розроблено критеріальний апарат для діагностування рівня його сформованості, що складається з прямих та опосередкованих критеріїв. До прямих критеріїв віднесено мотиваційно-ціннісний, емоційно-емпатичний, раціонально-когнітивний та творчо-діяльнісний, що мають на меті визначення ступеня розвитку у дитини схильності до художньо-образного мислення, бажання займатись мистецтвом; виявлення її обізнаності в питаннях мистецтва; з’ясування міри здатності учнів до інтенсивного та адекватного переживання і оцінки художніх образів; до активного оперування художніми образами чи їх елементами; до проявів уяви і фантазії в процесі музично-виконавської діяльності. До опосередкованих критеріїв віднесено морально-естетичний, що дає можливість виявляти морально-етичні погляди дітей відповідно до змісту художніх образів, та фольклорно-аксіологічний, спрямований на визначення здатності дитини до проведення паралелей між мистецькими образами і життєвими явищами.
4. Показниками сформованості художньо-образного мислення учнів визначено такі як: наявність концентрованої уваги і зосередженості в процесі сприймання навчального матеріалу і виконавської діяльності школярів; повнота відповіді учнів на запитання вчителя про фольклорні явища, елементи музичної грамоти, про доступні дітям мистецькі закономірності; адекватність словесних характеристик змісту художніх образів; спроможність до розпізнавання і розшифрування метафор у різноманітних художніх творах; вияв зацікавленого ставлення до сприймання і відтворення мистецтва, зокрема фольклору; відповідність міміки і жестів характеру художніх образів при їх сприйманні чи відтворенні; активність у процесі музично-художньої діяльності на уроці.
Встановлено, що учням початкових класів властиві переважно низький та середній рівні розвитку художньо-образного мислення, що виявляється у індиферентному ставленні до занять мистецтвом, не завжди адекватній емоційній і оцінній реакції на художні образи фольклору, обмеженості творчих проявів, недостатньо розвиненій здатності до концентрації уваги під час музичних занять.
5. У процесі дослідження підтверджено думку про те, що фольклор є універсальним матеріалом для формування художньо-образного мислення школярів. Доведено, що синкретичність образів народного мистецтва, багатство символіки, поетичних алегорій, різнобарв’я та інтонаційна виразність народної пісні спричиняє можливість ефективного використання фольклору в педагогічному процесі.
6. Доведено, що процес формування художньо-образного мислення молодших школярів може стати ефективним за створення і дотримання таких педагогічних умов, як забезпечення цілісного підходу до сприймання дітьми фольклору у єдності його музичних, поетичних, обрядових ознак; орієнтація навчального процесу на поступове включення дітей до драматургії фольклорного явища; врахування вікових можливостей дітей у сприйманні, осмисленні та переживанні художніх явищ.
7. У дисертації представлено методику художньо-виховної роботи на уроках музики засобами фольклору, яка включає взаємопов’язаний комплекс методів і прийомів, що різнобічно охоплюють процес формування художньо-образного мислення школярів, а саме: активізація асоціативних зв’язків між художніми творами і життєвими враженнями дитини; створення емоційно-збагачених ситуацій осягнення фольклорного явища засобами різних видів мистецтва; забезпечення усвідомлених підходів до символічного змісту фольклору; спонукання дітей до художньо-оцінювальної діяльності та словесного вираження вражень від мистецького образу; стимулювання творчої уяви учнів, через музично-рольове входження до фольклорного образу; залучення до художньо-метафоричних зіставлень з метою активізації творчої фантазії дітей; накопичення школярами образно-інформаційного фонду фольклорного знання.
8. В процесі формуючого експерименту апробовано інноваційну форму проведення тематичних фольклорних занять, що дістала назву урок-образ”. Зміст уроку-образу передбачає інтегрований підхід до інтенсифікації емоційно-естетичних вражень, активізації інтелектуального осмислення матеріалу і виконавсько-творчих проявів дітей під впливом комплексу музичних, поетичних, мистецько-зображальних, театрально-обрядових засобів, притаманних фольклору як художньому явищу.
9. Експериментально визначено зміст і послідовність етапів формування художньо-образного мислення школярів, кожен з яких відрізняється як змістом навчальних завдань, так і ступенем самостійності їх виконання учнями. Змістовна динаміка, згідно з результатами дослідження, має включати послідовну активізацію конкретно-образного, порівняльно-образного і, нарешті, асоціативно-творчого характеру мислення, а розвиток самостійності передбачає поступовий перехід від наслідувальних дій до творчих проявів дитини у вирішенні художнього завдання.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів формуванняхудожньо-образного мислення. Подальшим науковим дослідженням означеної проблеми можуть стати питання розвитку художньо-образного мислення на інших вікових етапах; педагогічне осмислення особливостей опосередкованого впливу формування художньо-образного мислення на розвиток музичних здібностей особистості, її творчого потенціалу та національної самосвідомості.