Березовська Людмила Іванівна. Розвиток творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях

Краткое описание

Березовська Людмила Іванівна. Розвиток творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004

Березовська Л.І. Розвиток творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання (українська мова). Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса).- Одеса, 2004.
У дисертації досліджувалася проблема розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях. Розроблено і науково обгрунтовано лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників творчого мовленнєвого самовираження, яка складалася з чотирьох взаємопов’язаних етапів: когнітивно-збагачувальний, мовленнєво-репродуктивний, мовленнєво-креативний, креативно-ігровий; визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше; виявлено критерії (продуктивно-мовленнєвий, креативно-мовленнєвий) з їх показниками; охарактеризовано щаблі розвитку зв’язного мовлення за змістом казок, а також рівні розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: високий, достатній, середній, низький.

У дисертації досліджувалася проблема розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях; визначено педагогічні умови; розроблено й експериментально апробовано лінгводидактичну модель навчання дітей творчого мовленнєвого самовираження і методику її реалізації.
1. Творче мовленнєве самовираження досліджувалось у процесі занять з розвитку зв’язного мовлення та художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Зв’язне мовлення - це мовлення, що організоване за законами логіки, граматики й композиції, має тему, виконує певні функції (найчастіше комунікативну), має відносну самостійність і завершеність, розчленовується на більш чи менш значущі структурні компоненти. Мовленнєвотворча діяльність відбувається на рівні зв’язного висловлювання, є наступним після словотворчості етапом, на якому дитина здобуває знання про мову і мовлення, активно творчо ставиться до процесу опанування мови.
2. Під творчим самовираженням дітей дошкільного віку ми розуміємо вміння розкрити своє власне „Я”; у творчій розповіді виявити свою індивідуальність і неповторність стосовно інших дітей; це вміння передати через засоби художньої виразності (мовні і немовні) свої емоції і почуття, свій настрій і переживання, свої власні думки і фантазії; вміння дітей шляхом творчого пошуку знаходити нове вирішення певної проблеми; вміння творчо та оригінально мислити, передавати свої думки словами і діями, створювати нестандартні мовленнєво-ігрові казкові ситуації.
3. Під мовленнєво-ігровою казковою ситуацією ми розуміємо ситуацію, що виникла між дітьми у процесі творчого відображення змісту знайомої казки, яка супроводжується діалогом або монологом, мовленням, ігровими діями, розподілом ролей, застосуванням дітьми мовних і немовних засобів виразності, які, у свою чергу, виступають засобом їхнього творчого самовираження.
4.У процесі дослідження було визначено критерії і показники розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: 1) продуктивно-мовленнєвий критерій із показниками:обізнаність з казками; вміння розповідати знайомі казки; вміння оцінювати свою розповідь і розповідь товариша. 2) Креативно-мовленнєвий критерій із показниками: самостійність складання дітьми сюжетів казкових ситуацій; співвіднесеність творчих елементів і запозичених із текстів казок; оригінальність вигаданого казкового сюжету; наявність засобів творчого самовираження (мовних і немовних).
5.За результатами констатувального етапу експерименту було визначено рівні розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях. Виявилося, що переважна більшість дітей (54% - як в експериментальній, так і в контрольній групах) перебували на низькому рівні сформованості творчого мовленнєвого самовираження.
6.На формувальному етапі дослідження було розроблено лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях, яка обіймала чотири взаємопов’язаних етапи: когнітивно-збагачувальний, мовленнєво-репродуктивний, мовленнєво-креативний та креативно-збагачувальний. На першому етапі, когнітивно-збагачувальному знайомили дітей з текстами народних казок, збагачували словник дітей образними виразами, текстами зачинів і кінцівок, мовними і немовними засобами виразності. Метою другого, мовленнєво-репродуктивного етапу було стимулювання дітей до відтворення змісту казок, з використанням засобів творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях. Третій етап, мовленнєво-креативний був спрямований на активізацію творчого мовленнєвого самовираження в різноманітних мовленнєвих ситуаціях за змістом українських народних казок. Четвертий етап - креативно-ігровий передбачав самостійне складання дітьми творчих розповідей за казковими сюжетами, театралізовані ігри, ігри-драматизації.
7.Нами було визначено педагогічні умови розвитку творчого мовленнєвого самовираження дітей в ігрових казкових ситуаціях: занурення дітей у світ казки; максимальна мовленнєва активність дітей у роботі з казкою; наявність позитивних емоційних стимулів у складанні творчих розповідей; створення ситуацій успіху в мовленнєво-ігровій діяльності дітей; стимулювання творчого мовленнєвого самовираження і творчої ініціативи дітей в казкових ситуаціях.
8.Як засвідчили результати прикінцевого етапу дослідження, діти експериментальної групи досягли високого (16%) і достатнього (22%) рівнів сформованості творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях. На середньому рівні було 54% дітей і на низькому залишилося 8% дітей. Щодо щаблів розвитку зв’язного мовлення за змістом казок, то до високого щабля піднялося 48% дітей експериментальної групи, на достатньому щаблі стало 42% старших дошкільників. У контрольній групі значних позитивних змін у рівнях розвитку творчого мовленнєвого самовираження дітей та щаблів розвитку зв’язного мовлення за змістом казок не відбулося. Так, високий щабель розвитку зв’язного мовлення спостерігався лише у 22% дітей. Достатній щабель був характерний для 28% дітей. Переважна більшість дошкільників перебували на середньому (34%) та низькому (16%) щаблях розвитку зв’язного мовлення за змістом казок. Щодо показників сформованості рівнів творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях у дітей контрольної групи, то вони виявилися такими: високого рівня досягли 2% дітей, на середньому стало 38% і на низькому залишилося ще 50% дітей.
Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні наступності і перспективності формування творчого мовленнєвого самовираження дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку в різних видах діяльності.