Безсонова Ольга Костянтинівна Професійний розвиток молодих педагогів в умовах дошкільного навчального закладу

Краткое описание

Безсонова Ольга Костянтинівна, директор закладу дошкільної освіти № 67 «Сонячний» м. Краматорська: «Професійний розвиток молодих педагогів в умовах дошкільного навчального закладу» (13.00.08 - дошкіль­на педагогіка). Спецрада Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БЕЗСОНОВА ОЛЬГА КОСТЯНТИНІВНА
УДК : 373.2.091.12:005.963(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
13.0. 08 - дошкільна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Безсонова О. К.
(підпис, ініціали та прізвище здобувана)
Науковий керівник - Гавриш Наталія Василівна
доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДИХ ПЕ ДАГОГІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 26
1.1. Дефініційний аналіз понятійного поля дослідження 26
1.2. Зарубіжний досвід управління професійним розвитком молодих педагогів в умовах ЗДО 50
1.3. Аналіз сучасної практики професійного розвитку молодих
педагогів в умовах закладу дошкільної освіти України 59
1.4. Моделювання педагогічних умов управління професійним розвитком молодих педагогів 75
Висновки до першого розділу 98
РОЗДІЛ 2. НАСТАВНИЦТВО ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ РОЗВИТКОМ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЗДО 100
2.1. Наставництво як управлінський феномен і психолого- педагогічний механізм професійного розвитку молодих педагогів
в умовах ЗДО 100
2.2. Змістовні та процесуальні характеристики технології наставництва в системі управління професійним розвитком
молодих педагогів у ЗДО 112
Висновки до другого розділу 138
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ
У ЗДО 140
3.1. Критерії оцінювання ефективності наставництва в умовах
ЗДО 140
3.2 Діагностика рівнів професійного розвитку молодих педагогів
ЗДО 145
3.3. Поетапне впровадження технології наставництва в систему управління ЗДО 159
3.4. Аналіз результатів експериментально-дослідної роботи
в умовах ЗДО 203
Висновки до третього розділу 215
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 217
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 220
ДОДАТКИ 248
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток суспільства вимагає змін системи професійного вдосконалення педагогічних і науково-педагогічних працівників відповідно до умов соціально орієнтованої економіки та інтеграції України в європейське і світове освітнє співтовариство. Натомість, невідповідність між викликами нашого часу та дійсним рівнем готовності педагогів до професійної діяльності сьогодні надзвичайно гостро виявляється в усіх сферах освіти, починаючи з дошкільної та закінчуючи післядипломною.
Як зазначено у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Законі України «Про освіту» (2017), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, реалії сьогодення вимагають від педагога високого рівня професіоналізму, творчої соціально-професійної активності та здатності навчатися впродовж усього життя.
У низці психолого-педагогічних праць підкреслюється, що початок педагогічної кар’єри є важливим етапом у процесі професійного становлення педагога (А. Сафіна, М. Гумерова, Л. Гараєва). Практика засвідчує, що в умовах стрімких змін світу адаптуватися до нових умов професійної діяльності за максимально короткий час без сторонньої допомоги досить складно. Окреслене питання можна вирішити, цілеспрямовано керуючи професійним розвитком молодих фахівців через надання повноважень наставнику щодо їх всебічної підтримки безпосередньо на робочому місці.
Найбільш активно проблема наставництва розвивалася в теорії педагогічної науки, і зарубіжної, і вітчизняної, починаючи з ХІХ століття (Володимир Мономах, Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, Я. Коменський, К. Ставровецький), різні аспекти зазначеної проблеми досліджувались і у ХХ столітті (К. Ушинський, В. Сухомлинський, В. Макаренко, Н. Гаврилів та інші).
Технологія наставництва активно вивчається зарубіжними науковцями, однак здебільшого в бізнесі (менторство й коучинг). Проте і в освітній галузі визначено етапи становлення та розвитку наставництва, його переваги й недоліки (Б. Гершунський, М. Глікман, В. Загвязинський, Д. Джой-Меттьюз, Д. Меггінсон, М. Сюрте, Д. Дюбуа, І. Іванова, Д. Клаттербак, Н. Кузьміна, Р. Льюїс,
A. Мамфорд, Т. Назарова, Е. Парслоу, Е. Стокдейл, С. Тетерук, Л. Тілман та інші). Актуальними у контексті дослідження є філософські праці, присвячені проблемі розвитку та саморозвитку особистості (М. Бахтін, М. Бердяєв, Е. Коваленко,
B. Лозовой, Л. Сідак); психолого-педагогічні праці стосовно розвитку і саморозвитку особистості (Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, В. Кремень, О. Кононко, В. Огнев’юк, С. Рубінштейн, О. Савченко); положення щодо самоактуалізації особистості (А. Маслоу, К. Юнг) тощо. Молодих фахівців як специфічну категорію трудових ресурсів досліджували Б. Докторів, І. Кон, C. Рязанова; професійні утруднення педагогів-початківців - К. Абульханова-Славська,
О. Глотова, В. Сластьонін, С. Вінман, Л. Йоханнессен, Т. МакКанн, Д. Майстер.
Отже, аналіз наукових джерел та вивчення практичного досвіду, з одного боку, засвідчили наявність наукового підґрунтя дослідження проблеми професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти, з іншого - виявили низку суперечностей між:
- сучасними вимогами суспільства до високоякісного рівня підготовленості молодих фахівців освітньої сфери та незадовільним станом реалізації цього завдання у сучасному освітньому середовищі;
- визнанням успішного професійного старту молодого педагога дошкільної освіти провідною умовою його подальшого професійного розвитку та низьким рівнем теоретичної обґрунтованості проблеми професійного розвитку молодих педагогів;
- визнанням наставництва ефективним інструментом професійного розвитку молодих педагогів дошкільної освіти та відсутністю нормативної, теоретичної і технологічної бази сучасного інституту наставництва в закладах дошкільної освіти.
Актуальність проблеми та необхідність усунення виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: “Професійний розвиток молодих педагогів в умовах дошкільного навчального закладу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною фундаментального дослідження лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України “Науково-методичне забезпечення формування базових якостей особистостей дітей старшого дошкільного віку в дошкільних начальних закладах” (державний реєстраційний номер 0113U001214).
Тема дослідження затверджена вченою радою державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (протокол № 6 від
30.01.2015 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від
23.06.2015 р.).
Мета дослідження - на основі аналізу наукових джерел із проблеми професійного розвитку розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти.
Завдання дослідження:
1. Шляхом аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнити сутність категорій “професійний розвиток молодих педагогів у закладах дошкільної освіти”, “наставництво”.
2. Узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід з організації наставництва як технології професійного розвитку молодих педагогів.
3. Розробити та теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти.
4. Визначити компоненти, критерії, показники та рівні професійного розвитку молодих педагогів дошкільної освіти.
5. Експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти.
Об’єкт дослідження - професійний розвиток молодих педагогів у закладах дошкільної освіти.
Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення акмеологічного (К. Абульханова-Славська, В. Вакуленко, А. Деркач, А. Маркова та інші), аксіологічного (Г. Батищев, Т. Бутківська, І. Зязюн, Д. Леонтьєв, Т. Піроженко та інші), системного (Ф. Корольов, Н. Кузьміна, В. Кушнір, О. Ліннік, С. Мартиненко, В. Садовський та інші), синергетичного (Г. Аксьонова, О. Князєва, І. Пригожин, А. Самарський, Д. Чернавський та інші), особистісно орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, Л. Божович, О. Дубасенюк, Г. Костюк, О. Леонтьєв та інші), компетентнісного (І. Бех, В. Луговий, О. Пометун, О. Савченко, В. Химинець та інші) і технологічного (А. Вербицький, Т. Ільїна, І. Підласий, О. Пєхота, О. Сущенко та інші) наукових підходів до розвитку особистості; філософське осмислення проблеми особистісного розвитку та саморозвитку (М. Бахтін, М. Бердяєв, Е. Коваленко, В. Лозовой, Л. Сідак); психолого- педагогічні праці: про розвиток і саморозвиток особистості (Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, В. Кремень, О. Кононко, В. Огнев’юк, С. Рубінштейн,
0. Савченко); проблеми професійного розвитку та формування професійної компетентності педагогів дошкільної освіти (Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, Л. Зданевич,
1. Зязюн, І. Дичківська, В. Зінченко, Н. Лисенко, Л. Машкіна, Т. Поніманська та інші); концептуальні засади гуманної педагогіки (Ш. Амонашвілі, В. Беспалько,
О. Бондаревська, М. Кларін, Т. Піроженко, В. Сухомлинський, І. Якиманська та інші); теоретичні засади управління закладами дошкільної освіти (К. Бєла,
З. Дорошенко, О. Каплуновська, І. Кіндрат, К. Крутій, Т. Пономаренко, Л. Фалюшина, Є. Хриков, О. Янко та інші); теоретичні основи розроблення педагогічних технологій (В. Безрукова, В. Беспалько, Л. Семушина, С. Сисоєва, В. Сластьонін, М. Чошанов, В. Юдін та інші).
Для реалізації мети та вирішення завдань дослідження застосовано такі методи:
теоретичні: аналіз та синтез джерел із досліджуваної проблеми, вивчення психолого-педагогічної літератури, нормативно-правового законодавства в галузі освіти - для визначення теоретичних основ дослідження; індукції та дедукції - для виділення основних компонентів технології наставництва; методи порівняння, класифікації, систематизації та узагальнення теоретичних й експериментальних даних - для визначення критеріїв, показників, рівнів професійного розвитку молодих педагогів; теоретичне моделювання для обґрунтування організаційно- педагогічних умов та розроблення технології професійного розвитку молодих педагогів на основі наставництва в умовах закладів дошкільної освіти;
емпіричні: опитування (анкетування, інтерв’ювання), колективні та
індивідуальні бесіди, тестування, метод незакінчених речень, ранжування, аналіз розділів річних планів роботи закладів дошкільної освіти з питань організації роботи з молодими педагогами; контент-аналіз ділової, нормативно-методичної документації - для з’ясування специфіки управління професійним розвитком молодих педагогів у закладах дошкільної освіти; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи) - для перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти;
статистичні: методи математичної статистики для обробки результатів експериментальних даних та порівняння їх із вихідними, оцінювання достовірності відмінностей між показниками контрольної та експериментальної груп за результатами експериментальної роботи (критерій Пірсона (х2)).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти (розроблення й реалізація індивідуальної програми професійного розвитку молодого педагога в умовах закладу дошкільної освіти; впровадження технології професійного розвитку молодих педагогів на основі наставництва; створення в колективі сприятливої психологічної атмосфери творчої партнерської взаємодії);
уточнено сутність категорій: “професійний розвиток молодих педагогів у закладах дошкільної освіти” як складної, багатокомпонентної, інтегральної характеристики їх особистісно-професійних змін, зумовлених системою зовнішніх та внутрішніх впливів професійно-педагогічної діяльності; “наставництво” як однієї з форм міжособистісної суб’єкт-суб’єктної взаємодії у спільній діяльності, яка спрямована на взаєморозвиток прикладних професійних компетенцій молодого педагога та наставника; уточнено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний), критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, компетентнісний) з відповідними показниками та рівні (досконалий, нормативний, стабілізаційний, критичний) професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти;
подальшого розвитку дістали: положення про вітчизняний та зарубіжний досвід організації наставництва як технології професійного розвитку молодих педагогів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні: організаційно-педагогічних умов професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти, а також розроблених відповідно до зазначених умов: навчального курсу для наставників “Професіонал”, довідника-порадника для молодих педагогів “Мистецтво перших кроків”, системи тренінгів для молодих педагогів, системи професійно-педагогічних континуумів для керівників закладів дошкільної освіти з питань організації роботи з молодими педагогами, змістового модуля для слухачів курсів підвищення кваліфікації “Професійний розвиток молодих педагогів в системі управління закладами дошкільної освіти на основі технології наставництва”; діагностичного інструментарію, зокрема авторського тесту-опитувальника “Професійно-педагогічні та особистісні якості особистості”, кваліметричної моделі встановлення рівнів професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти.
Отримані результати можуть бути використані в освітньому процесі закладів дошкільної освіти, під час викладання фахових дисциплін у закладах вищої освіти та під час проведення курсів підвищення кваліфікації педагогів дошкільної освіти в системі післядипломної педагогічної освіти.
Результати дослідження впроваджено в освітній процес закладів дошкільної освіти: № 6 м. Краматорська (довідка № 0-34/11-07 від 07.03.2018 р.); № 60 м. Краматорська (довідка № 27 від 07.03.2018 р.); № 39 м. Краматорська (довідка № 20-18 від 14.03.2018 р.); № 23 м. Мукачеве (довідка № 01-10/30 від
12.03.2018 р.); НВК № 1 м. Рівне (довідка № 747 від 07.03.2018 р.); Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 320/01 від
16.03.2018 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження представлено в доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різних рівнів - міжнародного: “Фестиваль педагогічних інновацій” (Черкаси, 2015), “Психолого-педагогічний і соціальний супровід дитинства в освітньому просторі: проблеми та перспективи” (Слов’янськ, 2017), “Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір” (Луцьк, 2017), “Формування цінностей особистості в європейському освітньому просторі: теорія і практика” (Дрогобич, 2017), ‘Topical issues of science and education” (Warsaw, Poland, 2017), “Забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти в процесі використання сучасних технологій” (Хмельницький, 2017), “Становлення і розвиток педагогіки” (Харків, 2018), “Science of the XXI Century: Problems and Prospects of Researches” (Warsaw, Poland, 2018), “Інноваційні технології в дошкільній освіті” (Переяслав-Хмельницький, 2018), “Педагогіка і психологія: актуальні проблеми досліджень на сучасному етапі” (Київ, 2018), І Міжнародних педагогічних читаннях пам’яті професора Т. І. Поніманської “Актуальні проблеми дошкільної освіти” (Рівне, 2018); всеукраїнського: “Сучасне дошкілля: актуальні проблеми, досвід, перспективи розвитку” (Ніжин, 2015), “Реалізація принципів педагогіки емпауерменту як ефективного механізму впровадження освіти для сталого розвитку дошкільників” (Житомир, 2017); регіонального: “Регіональна освіта: інновації - моніторинг - якість” (Краматорськ, 2015), “Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості в учасників навчально-виховного процесу” (Краматорськ, 2016), “Освіта Донеччини: перезавантаження” (Краматорськ, 2016).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 24 публікаціях автора, з яких - 23 одноосібних і 1 у співавторстві, зокрема: 7 статей у наукових фахових виданнях України, 2 - у зарубіжних періодичних виданнях, у тому числі 2 - у періодичному науковому виданні, що входить до міжнародної наукометричної бази даних: Scientific Indexing Services (USA); 12 публікацій апробаційного характеру, 4 статті у збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (335 найменувань, із них 38 - іноземною мовою), 7 додатків на 43 сторінках. Робота містить 22 таблиці, 13 рисунків, 3 формули. Загальний обсяг дисертації становить 294 сторінок, з яких основного тексту - 215 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти. Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:
1. На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел з’ясовано стан досліджуваної проблеми й уточнено сутність поняття “професійний розвиток молодих педагогів у закладах дошкільної освіти” як складну, багатокомпонентну, інтегральну характеристику особистісно-професійних змін, зумовлених системою зовнішніх та внутрішніх впливів професійно-педагогічної діяльності. На підставі аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду однією з провідних умов професійного розвитку молодих педагогів визнано наставництво. Сутність феномену “наставництво” уточнено як одну з форм міжособистісної суб’єкт-суб’єктної взаємодії в процесі спільної діяльності, спрямовану на взаєморозвиток прикладних професійних компетенцій молодого працівника та наставника.
2. На підставі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розроблено технологію професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти на основі наставництва, яка містить такі компоненти: теоретико-цільовий (представлений метою та завданнями, соціальним замовленням і принципами професійного розвитку молодих педагогів), організаційно-технологічний (характеризує етапи впровадження технології: аналітико-прогностичний, проблемно-пошуковий, операційно-технологічний, рефлексивно-коригувальний), рефлексивно-коригувальний (містить компоненти, критерії, показники та рівні професійного розвитку молодого педагога, діагностичну методику, систему показників рейтингової оцінки результативності професійної діяльності).
3. Розроблено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійного розвитку молодих педагогів у закладах дошкільної освіти (розроблення й реалізація індивідуальної програми професійного розвитку молодого педагога в умовах закладу дошкільної освіти; впровадження технології професійного розвитку молодих педагогів на основі наставництва; створення в колективі сприятливої психологічної атмосфери творчої партнерської взаємодії).
4. Аналіз теоретичних джерел дав змогу визначити компонентну структуру професійного розвитку молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти: когнітивний компонент, що полягає в наявності у молодих педагогів знань, необхідних для здійснення педагогічної діяльності; емоційно-ціннісний, охоплює позитивно-ціннісне ставлення до професії педагога, здатність до емпатії; практично-діяльнісний, котрий проявляється у сформованості практичних умінь і навичок та здатності до професійної взаємодії.
Для дослідження стану професійного розвитку молодих педагогів визначено критерії й показники професійного розвитку молодих педагогів в закладах дошкільної освіти, зокрема: когнітивний (показники: рівень професійних знань; знання й уявлення про зміст професії, вимоги фахових ролей); емоційно-ціннісний (показники: емоційно-ціннісне ставлення до професії, себе, до інших людей; розвинута емпатія; сформованість мотивів професійного розвитку); компетентнісний (показники: сформованість практичних умінь і навичок; здатність до міжособистісної взаємодії; професійна мобільність).
Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив переважно стабілізаційний та нормативний рівні професійного розвитку молодих педагогів.
5. Експериментально перевірено ефективність організаційно-педагогічних умов професійного розвитку молодих педагогів в закладах дошкільної освіти. Узагальнення показників професійного розвитку молодих педагогів ЕГ та КГ після завершення формувального етапу експерименту засвідчує позитивну динаміку: досконалий рівень професійного розвитку зріс на 17,5 % у ЕГ, у КГ залишився незмінним; нормативний рівень зріс в обох групах (у ЕГ на 1,1 %, а у КГ на 3,6 %); стабілізаційний зменшився на 15,1 % у ЕГ та зріс на 3,8 % у КГ; критичний рівень знизився в обох групах (на 1,3 % у ЕГ та на 0,2 % у КГ).
Порівняння даних констатувального та формувального експериментів засвідчило, що відбулися позитивні зміни в рівнях професійного розвитку молодих педагогів як експериментальної так і контрольної груп.
Професійний розвиток молодих педагогів в умовах закладів дошкільної освіти є складною і багатоаспектною проблемою, тому проведене дослідження не забезпечує вичерпного її розв’язання. Подальше опрацювання цього науково- педагогічного напряму передбачає пошук нових ефективних форм і методів організації процесу та застосування інтерактивних технологій для професійного розвитку молодих педагогів.