Білозор Людмила Василівна. Розвиток ринку інноваційної продукції в аграрній сфері

Краткое описание

Білозор Людмила Василівна. Розвиток ринку інноваційної продукції в аграрній сфері : дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. — К., 2006. — 224арк. — Бібліогр.: арк. 176-188

Білозор Л.В. Розвиток ринку інноваційної продукції в аграрній сфері. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН. Київ, 2006.
У дисертації уточнено соціально-економічну сутність категорій інноваційна продукція”, ринок інноваційної продукції”, доповнено сутність поняття межа існування інновацій”, розкрито зміст та форми інноваційної діяльності в аграрній сфері. Здійснено аналіз сучасного стану й особливостей формування ринку інноваційної продукції в аграрній сфері, охарактеризовано причини гальмування цього процесу. Виявлено основні фактори впливу на обсяг пропозицій інноваційної продукції; визначено структуроутворюючі чинники, що характеризують ринковий попит на інноваційну продукцію; класифіковано види попиту.
Удосконалено порядок організації нагромадження та застосування інновацій, одержаних за рахунок бюджетних коштів шляхом створення при Міністерстві аграрної політики України Державного фонду інноваційної продукції, який забезпечить її ефективну реалізацію на ринкових засадах. Внесено пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму формування та функціонування ринку інноваційної продукції в аграрній сфері України. Запропоновано удосконалений організаційно-технологічний склад елементів інфраструктури ринку інноваційної продукції в аграрній сфері, що здійснюють функції з трансформації наукових знань у товарну форму, яка має платоспроможний попит на ринку. Досліджено фактори впливу на ціну, а також процес, етапи, методи ціноутворення та види цін на інноваційну продукцію.

В результаті комплексного аналізу наукових праць і практичного досвіду виявлено, що процес становлення й розвитку ринку інноваційної продукції потребує подальшого наукового узагальнення, розробки та обґрунтування методичних і прикладних рекомендацій для підвищення ефективності його функціонування.
Сучасний ринок інноваційної продукції посилює контролюючу та регулюючу функції з боку споживачів щодо кількісних, якісних та цінових параметрів інноваційної продукції. Він підпорядковується загальним законам функціонування ринку законам попиту, пропозиції, вартості та має ряд характерних особливостей.
Слід забезпечити необхідні умови формування ринку інноваційної продукції, за яких підвищувався б рівень конкурентоспроможності інноваційної продукції та збалансовувались попит і пропозиція на неї. З цією метою слід удосконалити правове регулювання інноваційної діяльності, внести доповнення в діючі закони, створити договірно-правове поле міжнародної науково-технологічної кооперації із стратегічно важливими партнерами, прийняти нові законодавчі акти, зокрема Закон України Про державне регулювання процесу трансферту технологій в Україні”, а також спрямованих на регулювання ринку інновацій, експорту та імпорту продукції, виробленої на основі інтелектуальної власності, податкового, кредитного і страхового стимулювання інноваційних підприємств та організацій різних форм власності.

Реалізація інноваційної продукції потребує постійної взаємодії з науковими працівниками, виробниками, бізнесменами, банкірами, представниками влади і громадськості, а тому переходить в найрізноманітніші форми діяльності та вимагає існування розгалуженої інфраструктури. Потрібно створити дієву інфраструктуру ринку інноваційної продукції, яка б сприяла ефективному його функціонуванню та прискореній реалізації інноваційної продукції. Важливим напрямом є робота з відповідною системою інформації, реклами і пропаганди використання інноваційної продукції у виробництві. Ініціатива повинна виходити як від сільськогосподарських товаровиробників, так і виробників наукової продукції, тобто науково-дослідних організацій.
Формування попиту на інноваційну продукцію здійснюється під впливом рівня платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників та визначає місткість інноваційного ринку. Низький рівень платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників негативно впливає на обсяги практичного впровадження інновацій, фактичний рівень яких значно нижчий за їх потребу. Стримуючими факторами освоєння інноваційної продукції сільськогосподарськими товаровиробниками є: обмеженість власних грошових коштів, відсутність належної державної підтримки, низький платоспроможній попит на нові засоби виробництва і ресурси, висока ціна, тривалий термін окупності інноваційної продукції та економічний ризик, низький інноваційний потенціал підприємств, недостатність кваліфікованого персоналу, інформації та низька сприйнятливість до інновацій.
Механізм освоєння наукових досягнень у виробництві повинен включати в себе систему стимулювання наукових організацій за впровадження їх досягнень у виробництво. При цьому дуже важливо, щоб стимулювання охопило всі етапи інноваційного процесу від зародження ідеї і проведення фундаментальних і прикладних досліджень до освоєння його результатів у виробництві та отримання відповідного ефекту при задоволенні взаємного інтересу як винахідника, так і товаровиробника.
Для ефективного формування і функціонування ринку інноваційної продукції потрібна належна державна підтримка (державна реформа) з ефективним використанням таких інструментів, як цінова політика, податкова політика, надання кредитів, сприяння розвитку страхування тощо.
Ефективне функціонування ринку інноваційної продукції стане можливим лише при паралельному застосуванні та комбінуванні методів ринкового механізму самоорганізації й системи державного регулювання. Тому необхідно удосконалювати механізм державної підтримки та регулювання розвитку ринку в напрямі створення конкурентного середовища на ринку; здійснення фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників за рахунок надання їм можливостей придбання інноваційної продукції в кредит; удосконалення системи ціноутворення на інноваційну продукцію; зростання платоспроможного попиту споживачів; створення системи моніторингу й інформації щодо аналізу та прогнозування кон’юнктури ринку інноваційної продукції.