Бісюк Юрій Анатолійович. Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду

Краткое описание

Бісюк Юрій Анатолійович. Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду : Дис... канд. наук: 14.03.08 - 2007.

Бісюк Ю.А. Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокардаРукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 імунологія та алергологія. Донецький державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
Дисертацію присвячено вивченню антиендотоксинового імунітету у хворих з інфарктом міокарду.
У дослідження було включено 120 хворих (чоловічої статі) з первинним інфарктом міокарду із зубцем Q, госпіталізованих в 6 міську лікарню м. Сімферополь з 2003 по 2006 рр. Антитіла до ЛПС грамнегативної ентеробактерії Escherichia coli K30 класів А, М, G визначали методом твердовазного імуноферментного аналізу на 1, 7 та 21 добу. Для визначення концентрації LBP і sCD14 використовували тест-системи виробництва Hycult biotechnology”.
При інфаркті міокарда відбувається падіння рівнів анти-ЕТ-IgМ (в 2,32 рази, Р<0,01) та анти-ЕТ- IgG (в 2,46 рази, Р<0,01) та збільшення рівня анти-ЕТ-IgА (в 1,48 рази, Р<0,01) в порівнянні з показниками контрольної групи. Рівні антиендотоксинових антитіл класів М та G при множинному порівнянні достовірно відрізняються на 1, 7, 21 добу. Рівень анти-ЕТ-IgА у всі досліджувані періоди достовірно не відрізнявся (Р>0,05).
При інфаркті міокарда відбувається стимуляції неспецифічних компонентів антиендотоксинового імунітету: збільшення рівнів LBP і sCD14 на 1, 7, 21 добу. Динаміка цих показників характеризується достовірним зменшенням (P<0,01) їх вмісту з 1 до 21 доби до рівня, який достовірно вище (P<0,05) від контролю.
Значення СРБ позитивно корелюють зі значеннями LBP, sCD14 і негативно з анти-ЕТ-IgМ, IgG. Хворі з летальним результатом у найгострішому періоді характеризуються найнижчими значеннями анти-ЕТ-IgМ, IgG і високими рівнем LBP, sCD14.

Дисертація представляє собою нове рішення наукового завдання вивчення участі антиендотоксинового імунітету в патогенезі гострого інфаркту міокарда з урахуванням залежності від періоду та тяжкості перебігу захворювання, а також оцінки тяжкості стану та прогнозуванням летального результату з використанням показників даного імунітету.
1. Гострий інфаркт міокарда асоціюється з пригніченням специфічних компонентів антиендотоксинового імунітету, що проявляється зниженням рівнів природних антиендотоксинових антитіл класів М, G (P<0,01) на 1 і 7 добу захворювання; на 21 добу - зареєстровано збільшенні вмісту цих антитіл до рівня показників контрольної групи (Р>0,05); рівень специфічних антиендотоксинових антитіл класу А вірогідно вище (P<0,01) рівня здорових донорів на всіх етапах дослідження.
2. Підвищенням вмісту С-реактивного білка, значення якого були вірогідно вище (P<0,01) від контрольної групи в усі періоди захворювання приводить до порушення в системі антиендотоксинового імунітету у хворих з ГІМ. У динаміці періодів гострого інфаркту міокарда виявлено найвище його значення на 1 добу захворювання з достовірним зменшенням на 21 добу до рівня, що достовірно перевищує (P<0,05) контрольні значення.
3. Інфаркт міокарда індукує активацію неспецифічних компонентів антиендотоксинового імунітету, що проявляється достовірним підвищенням (P<0,01) рівнів ліпополісахарід-звязуючого білка (LBP) і розчинної форми рецептора CD14 (sCD14) на всіх етапах дослідження. Динаміка цих показників характеризується достовірним зменшенням (P<0,01) їх вмісту з 1 до 21 доби до рівня який достовірно вище (P<0,05) від контролю.
4. Показники С-реактивного білка позитивно корелюють із показниками LBP і sCD14 і негативно з анти-ЕТ-IgM, IgG на 1, 7 і 21 добу з вірогідністю P<0,01.
5. На 1 та 7 добу у хворих з інфарктом міокарду середні значення гострої серцевої недостатності за Killip T. and Kimball J позитивно корелює з показниками СРБ, LBP, sCD14 (P<0,01) і негативно з анти-ЕТ-IgM, IgG (P<0,01); на 21 добу спостерігається аналогічний кореляційний зв'язок між вищезазначеними показниками та значеннями серцевої недостатності за NYHA.
6. У хворих ГІМ з летальним результатом спостерігається вірогідно зниження (P<0,05) рівнів анти-ЕТ-IgM, IgG та достовірне (P<0,05) підвищення LBP, sCD14, СРБ у порівнянні з показниками IV класу гострої серцевої недостатності за Killip T. and Kimball J дослідної групи.