Бітківська Галина Володимирівна. Формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів на уроках зарубіжної літератури

Краткое описание

Бітківська Галина Володимирівна. Формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів на уроках зарубіжної літератури : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський міський педагогічний ун-т ім. Б.Д.Грінченка. — К., 2007. — 236, [6]арк. — Бібліогр.: арк. 179-204

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Б. Д. ГРІНЧЕНКА
На правах рукопису
Бітківська Галина Володимирівна
УДК 373.5.016:82.09(1-87)]( 043)
ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ
В УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
13.0. 02 - теорія та методика навчання
(зарубіжна література)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник: Ковбасенко Юрій Іванович,
кандидат філологічних наук, доцент
Київ - 2007
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ У ШКОЛІ 12
1.1. Філософські та філологічні аспекти проблеми формування
літературознавчих понять 12
1.2. Психолого-педагогічні засади формування наукових понять 21
1.3. Вивчення проблеми формування літературознавчих понять у
методиці викладання літератури 35
1.4. Аналіз стану формування літературознавчих понять у сучасній
шкільній практиці 63
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 95
РОЗДІЛ ІІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ У 5 - 7 КЛАСАХ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 97
2.1. Підготовка та проведення констатувального експерименту 97
2.2. Теоретичне обґрунтування методики формування
літературознавчих понять у 5-7 класах 123
2.3. Дослідно-експериментальне навчання за розробленою
методикою 142
2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментального навчання 166
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 175
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 205

Бітківська Г.В. Формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів на уроках зарубіжної літератури. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. теорія і методика навчання (зарубіжна література). Інститут педагогіки АПН України, м. Київ, 2007.
У дисертації запропоновано теоретично обґрунтовану й експериментально перевірену методику формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури. Сутність методики полягає в поетапному формуванні літературознавчих понять внаслідок виконання відповідних розумових дій (аналіз, синтез, конкретизація, абстрагування, узагальнення, систематизація тощо), різних видів навчальних завдань і вироблення вмінь практичного застосування теоретичних знань під час вивчення літератури як мистецтва слова.
Установлено, що пропонована система роботи сприяє підвищенню літературної освіти школярів, розвитку їхніх читацьких інтересів та естетичних смаків, виробленню здатності самостійно оцінювати художні ознаки літературних творів.
Дослідження містить теоретико-методичні матеріали для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу із зарубіжної літератури в середній загальноосвітній школі.

На основі аналізу результатів експериментального навчання зроблено загальні висновки:

Аналіз результатів дослідження показав, що формування літературознавчих понять під час вивчення зарубіжної літератури складний і тривалий у часі процес послідовного розкриття якісних і кількісних особливостей літературних явищ, зокрема художніх творів, який є складовою літературної освіти учнів 57 класів і сприяє їхньому інтелектуальному, мовленнєвому й креативному розвитку.
Ефективне формування літературознавчих понять залежить від дотримання низки психолого-педагогічних умов, з яких основними є:

оволодіння літературознавчими поняттями усвідомлюється учнями як необхідна умова адекватного сприйняття художніх творів;
формування літературознавчих понять здійснюється поетапно на основі системного підходу;
свідоме використання учнями розумових дій (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння та ін.);
спрямування учнів на послідовне й систематичне застосування літературознавчих понять під час вивчення художніх творів, виконання навчальних завдань;
урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів основної школи;
здійснення зв’язків літературознавчих понять із поняттями інших предметів естетичного циклу.

3. Результативність методики формування літературознавчих понять значною мірою залежить від правильного вибору методів, прийомів, видів навчальної діяльності, які сприяють активізації навчального процесу й створенню відповідної мотивації. Під час проведення експериментального навчання ефективними виявилися метод творчого читання, евристичний, дослідницький та репродуктивнийметоди;прийоми: побудова системи завдань за текстом художнього твору; розробка системи запитань для визначення ролі літературознавчих понять у художньому творі; використання літературознавчої довідкової літератури, карти вимог до засвоєння літературознавчого поняття, пам’яток для учня, різнотипних і різнорівневих навчальних завдань тощо;види діяльності: виразне читання, відгук, підбір матеріалу з художнього твору, переказ із елементами аналізу, аналіз епізоду, відповідь на проблемне запитання, складання плану для аналізу будови твору, порівняння двох або кількох творів, образів (персонажів, пейзажів, портретів, інтер’єрів, автора та ін.), робота зі словниками, виконання різноманітних практичних завдань тощо.
4. У процесі вивчення зарубіжної літератури в учнів формуються спочатку окремі поняття, певна їх сукупність, а потім система понять. Одночасно з процесом утворення нових понять іде поглиблення змісту раніше сформованих понять.
5. Про ефективність розробленої методики формування літературознавчих понять свідчать здобуті під час формувального експерименту результати, а саме:
сформованість умінь учнів виділяти у змісті літературознавчих понять істотні ознаки, встановлювати між окремими поняттями системні зв’язки, помічати в тексті застосування літературознавчих понять і осмислювати їх значення;
підвищення рівня естетичного сприйняття художнього твору.
6. З’ясовано, що ефективності експериментальної методики сприяє естетико-пізнавальний компонент навчання та цілеспрямоване формування в учнів навичок виконання розумових дій.
7. Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави стверджувати, що завдання, поставлені в дослідженні, вирішені, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено.
Проте проблема формування літературознавчих понять не вичерпується результатами цього дослідження, оскільки можливі інші аспекти її розв’язання, які потребують спеціальних термінологічних досліджень (концептуальний апарат літературознавчої терміносистеми, класифікація і генетичні особливості літературознавчої термінології). У дисертації розглянуто лише найважливіші аспекти формування літературознавчих понять у 57 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються в дослідженні науково-методичних основ формування літературознавчих понять у процесі позакласної роботи з літератури, у старших класах на уроках зарубіжної і української літератур, у процесі взаємодії мистецтв тощо.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У ході теоретичного та експериментального дослідження з’ясовано, що формування літературознавчих понять - це складний і тривалий процес послідовного розкриття якісних і кількісних особливостей літературних явищ (зокрема художніх творів) за допомогою понятійного апарату, що сприяє виробленню естетичного смаку, розвитку інтересу до читання літературних творів і поглиблення знань про літературу,умінь помічати й оцінювати красу художнього слова.
Розроблена методика формування літературознавчих понять створена на основі методологічних положень філософської, філологічної, психолого-педагогічної та методичної літератури з урахуванням стану проблеми в сучасній школі, зокрема з узагальненням власного педагогічного досвіду вчителя зарубіжної літератури.
Хід і результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Методика формування літературознавчих понять - цілісне, динамічне утворення, що характеризується єдністю мети, змісту, принципів, функцій, організацією форм, методів, прийомів та видів навчальної діяльності учнів.
2. Реалізація методики ґрунтується на філософських, дидактичних, загально-методичних принципах, здобутках літературознавства.
3. Ефективне формування літературознавчих понять залежить від дотримання низки психолого-педагогічних умов, з яких основними є:
- оволодіння літературознавчими поняттями усвідомлюється учнями як необхідна умова адекватного сприйняття художніх творів;
- формування літературознавчих понять здійснюється поетапно на основі системного підходу;
- свідоме використання учнями розумових дій (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння та ін.);
- спрямування учнів на послідовне й систематичне застосування літературознавчих понять під час вивчення художніх творів, виконання навчальних завдань;
- урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів основної школи;
- здійснення зв’язків літературознавчих понять із поняттями інших предметів естетичного циклу.
4. Результативність методики формування літературознавчих понять значною мірою залежить від правильного вибору методів, прийомів, видів і форм роботи, які сприяють активізації навчального процесу й створенню відповідної мотивації. Під час проведення експериментального навчання ефективними виявилися евристичний, дослідницький та репродуктивний методи; прийоми: робота з пам’ятками для учня, підбір матеріалу з художнього твору, переказ з елементами аналізу, аналіз епізоду, постановка проблемного запитання, складання плану для аналізу композиції, порівняльний аналіз образів (персонажів, пейзажів, портретів, інтер’єрів, автора, оповідача тощо), робота зі словниками, зіставлення двох або кількох творів, словниковий диктант, виконання різноманітних практичних завдань тощо.
5. У процесі вивчення зарубіжної літератури в учнів формуються спочатку окремі поняття, певна їх сукупність, а потім система понять. Одночасно з процесом утворення нових понять іде процес поглиблення змісту понять, сформованих раніше.
6. Про ефективність розробленої методики формування літературознавчих понять свідчать здобуті під час формувального експерименту результати, а саме:
- сформованість умінь учнів виділяти у змісті літературознавчих понять істотні ознаки, встановлювати між окремими поняттями системні зв’язки, помічати в тексті застосування літературознавчих понять і осмислювати їх
значення;
- підвищення рівня естетичного сприйняття художнього твору.
7. З’ясовано, що ефективності експериментальної методики сприяє естетико-пізнавальний компонент навчання та цілеспрямоване формування в учнів навичок виконання розумових дій.
8. Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави стверджувати, що завдання, поставлені в дослідженні, вирішені, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено.
Отже, доцільно рекомендувати впровадження запропонованої методики у навчально-виховний процес із зарубіжної літератури. Основні положення дисертації можуть використовуватись у спецкурсі з методики викладання літератури у педагогічних вузах для студентів філологічного факультету та вчителів-словесників в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження можуть бути використані під час програмотворення, написанні шкільних підручників і посібників.
Проте проблема формування літературознавчих понять не вичерпується результатами даного дослідження, оскільки можливі інші аспекти її розв’язання, які потребують спеціальних термінологічних досліджень (концептуальний апарат літературознавчої терміносистеми, класифікація і генетичні особливості літературознавчої термінології). У дисертації розглянуто лише найважливіші аспекти формування
літературознавчих понять у 5 - 7 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються у дослідженні науково-методичних основ формування літературознавчих понять у процесі позакласної роботи з літератури, у старших класах на уроках зарубіжної і української літератур, взаємодія мистецтв під час вивчення літературознавчих понять тощо.