Блажко Марина Анатоліївна. Зайнятість і мотивація праці в аграрній сфері

Краткое описание

Блажко Марина Анатоліївна. Зайнятість і мотивація праці в аграрній сфері : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / НАН України; Державна установа "Інститут економіки та прогнозування". - К., 2006

Блажко М.А. Зайнятість і мотивація праці в аграрній сфері. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2006.
У дисертаційній роботі розглянуто основні особливості мотивації зайнятості населення у сільському господарстві, обгрунтовано дію мотивів зайнятості працівників сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств у специфічних умовах кризи та занепаду села. Встановлено суттєві особливості трудової мотивації молоді, здійснено ранжування мотивів до праці сільської молоді в умовах формування ринкових відносин. Запропоновано основні шляхи поліпшення рівня зайнятості населення в аграрній сфері економіки України. Розроблено модель мотиваційного механізму зайнятості населення в сільському господарстві, яка розкриває роль чинників мотивації зайнятості у покращанні кінцевих показників господарської діяльності в сільському господарстві. Доведено роль центрів зайнятості та дорадчих служб у формуванні продуктивної зайнятості населення в аграрній сфері.

За сучасних умов українське село характеризується послабленням трудової мотивації працівників, деформацією трудових цінностей, зниженням трудової дисципліни, незацікавленістю працівників у підвищенні професійного рівня, наростанням трудової апатії. За таких умов важливого значення набуває пошук факторів, що сприяли б збільшенню чисельності зайнятого в аграрній сфері населення та спонукали б тих, хто вже працює, продовжувати працювати на своєму підприємстві.
За останні роки по всій Україні загалом і зокрема по Черкаській області відбувається поступово зменшення чисельності зайнятого у сільському господарстві населення. Спостерігаються зміни і в структурі зайнятого населення: швидкими темпами зменшується чисельність працівників сільськогосподарських підприємств, натомість дедалі більшого розповсюдження набуває зайнятість в особистому селянському господарстві.
Основними мотивами зайнятості для працівників сільськогосподарських підприємств є: оплата праці, дохід від власності, умови праці, професійний та кар’єрний ріст, право участі у вирішенні господарських питань, отримання від підприємства соціально-культурних послуг.
Для тих, хто поєднує зайнятість в особистому селянському господарстві із працею в сільськогосподарському підприємстві, основними мотивами до праці в ОСГ є: недостатній розмір заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах, бажання споживати екологічно чисту продукцію, сподівання, що праця в ОСГ переросте в бізнес, звичка та сімейні традиції. Головним мотивом зайнятості тих, для кого робота в ОСГ є основним місцем прикладання праці, є безвихідь, оскільки внаслідок значного скорочення виробництва у деяких населених пунктах не залишилося підприємств, де можна влаштуватися на роботу.
Серед мотивів зайнятості в сільському господарстві молоді основними є: високий заробіток, зручний режим роботи, сприятлива морально-психологічна атмосфера в трудовому колективі, близьке розташування від дому, престижність роботи на думку оточуючих і знайомих, добрі особисті стосунки із власником підприємства. У 2003 р., порівняно з 2002 р., помітно збільшилася чисельність тих, хто вважає для себе основним джерелом формування сімейних доходів особисте селянське господарство.
Переважна частина сільської молоді бажає займатися підприємницькою діяльністю в сільському господарстві, але не має для цього відповідних знань і досвіду роботи.
Дедалі більшого розповсюдження набуває зайнятість української молоді за кордоном. Головними мотивами праці за кордоном є: вищі, ніж на батьківщині, заробітки, бажання побачити інші країни, запозичити закордонний досвід роботи, складність пошуку роботи в Україні за спеціальністю.
Мотивація зайнятості в сільському господарстві передбачає зміну підходів до нарахування заробітної плати. На макрорівні (рівні держави) це збільшення середнього розміру заробітної плати в аграрній сфері. На мікрорівні (сільськогосподарських підприємств) це удосконалення обліку праці та нарахування заробітної плати.
З метою поліпшення умов праці в сільськогосподарських підприємствах необхідним є регулярне проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих приміщень, транспортних засобів, обладнання й окремих робочих місць. У сільськогосподарських підприємствах слід впроваджувати заходи щодо оздоровлення працівників різних професій.
Мотивація зайнятості в ОСГ передбачає створення виробничої й обслуговуючої інфраструктури, а також системи взаємозв’язків ОСГ із сільськогосподарськими і переробними підприємствами. Необхідним є надання зайнятому в ОСГ населенню консультаційної та юридичної допомоги з питань навчання основам господарської діяльності. Важливим питанням є розробка альтернативних форм соціального страхування даної групи населення, ознайомлення селян з особливостями нової пенсійної реформи.
Стратегія стимулювання розвитку самостійної зайнятості населення та підприємництва в сільському господарстві передбачає:

створення сприятливого нормативно-правового середовища розвитку підприємництва в аграрній сфері;
оптимізацію системи оподаткування;
удосконалення фінансово-кредитного механізму;
формування оптимальної інфраструктури підтримки підприємництва в аграрній сфері, що першочергово передбачає інформаційне та науково-освітнє забезпечення.
12. В ефективній роботі центрів зайнятості щодо навчання безробітного населення основам підприємництва в сільському господарстві важливою є роль дорадчих служб, що надають необхідну навчально-консультаційну підтримку в ринкових умовах.
13. Мотивація зайнятості в сільському господарстві передбачає пошук джерел інвестування та кредитування соціальної сфери села. Доцільною є реалізація ідеї кооперативного кредиту, а також відкритість статей видатків місцевих бюджетів.
14. Основними напрямами стимулювання зайнятості в сільському господарстві молоді є розробка і впровадження пільгового кредитування; створення робочих місць; надання консультаційної та юридичної допомоги молодим підприємцям; створення можливостей для проходження альтернативної військової служби на підприємствах, установах, організаціях у сільській місцевості тощо.