Бобирь Ольга Іванівна. Формування фінансового механізму системи пенсійного забезпечення в Україні

Краткое описание

Бобирь Ольга Іванівна. Формування фінансового механізму системи пенсійного забезпечення в Україні : дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2006. — 213, [3]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 189-202

Бобирь О.І. Формування фінансового механізму системи пенсійного забезпечення в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертація присвячена розробці напрямків удосконалення фінансового механізму пенсійної системи в Україні.
У рамках дослідження розкрито сутність фінансового механізму систем пенсійного забезпечення, узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «пенсія», наведено досвід розвинених країн світу в галузі організації та координації пенсійних систем. Проаналізовано проблеми, що супроводжують процес реформування пенсійних систем в умовах ринку, досліджено сучасний фінансовий стан української системи пенсійного забезпечення. Обґрунтовано методичні підходи до формування та регулювання недержавних пенсійних систем. Запропоновано ряд заходів щодо підвищення ефективності процесу пенсійного реформування на основі вивчення громадської думки з метою збільшення в суспільстві питомої ваги середнього класу і зміцнення його позицій. В роботі визначено сутність і запропоновано фінансовий механізм недержавного пенсійного забезпечення, здійснюваного фінансовою установою, в тому числі удосконалено актуарну методику складання звіту про стан рахунку учасника недержавного пенсійного фонду.

Дослідження питань пенсійного забезпечення громадян, наведені у дисертаційній роботі, дозволили зробити наступні висновки:
1. Удосконалено системний підхід до пізнання процесу розвитку пенсійного забезпечення та обґрунтовано необхідність формування фінансового механізму системи пенсійного забезпечення з урахуванням уточнення змісту поняття «пенсія» (регулярні відкладені (наслідувані права) і (або) додаткові (умовні права) грошові виплати громадянам за рахунок коштів як держави і підприємств, так і самих громадян при настанні визначених у правовому порядку пенсійних умов), та принципів пенсійного забезпечення за рівнями ієрархії. Це вимагає створення механізму, який би забезпечив взаємодію та взаємообумовленість функціонування трьох складових, таких як: організаційне, правове та фінансово-економічне забезпечення пенсійної системи. Такий механізм повинен мати чітко виражену фінансову спрямованість.
2. Обґрунтовано сутність категорії «фінансовий механізм системи пенсійного забезпечення» (система фінансових та нефінансових методів, що використовуються відповідними державними і недержавними установами для формування необхідних певним пенсійним установам фінансових ресурсів та їх ефективного використання), що дозволяє визначити адекватні методи, способи і інструменти формування державних та недержавних пенсійних фондів.
3. Виявлено ключові елементи фінансових механізмів пенсійного забезпечення країн англо-американської та континентально-європейської груп та їх доцільність з метою використання в умовах України. Обґрунтовано, що в світовій практиці дедалі ширше використовують багаторівневу систему пенсійного забезпечення, що має три складові солідарну (перший рівень), обов’язкову накопичувальну (другий рівень) та додаткову або добровільну накопичувальну (третій рівень). Поєднання цих складових зберігає соціальні гарантії і забезпечує фінансову стабільність пенсійної системи. Якщо солідарна система у фінансовому плані дуже вразлива до демографічних чинників, то накопичувальна, навпаки. Солідарна складова враховує інтереси малозабезпечених верств населення, накопичувальна створює умови для здійснення громадянами пенсійних заощаджень, дає змогу зберегти після виходу на пенсію звичний рівень життя. Особливо це стосується громадян з високим рівнем доходів.
4. У сфері пенсійного забезпечення України виділено наступні проблеми: відсутність системності; роз’єднаність фінансових ланцюгів і взаємозв’язків; відсутність принципів вищої ієрархії; погіршення демографічної ситуації, що за оцінками експертів призведе приблизно з 2020 р. до зменшення пенсій як мінімум вдвічі в порівнянні із їхнім сьогоднішнім розміром; перенавантаження пенсійної системи різного роду пільгами, якіза своєю сутністю їй не притаманні; ухиляння від сплати пенсійних внесків значною частиною фізичних та юридичних осіб; низький рівень оплати праці, зумовлений тіньовою економікою, звужує базу нарахування пенсійних внесків; сплачені пенсійні внески не є власністю громадян та ін.
5. В роботі доведено, що система пенсійного забезпечення в Україні потребує стимулювання розвитку її фінансового механізму.
6. В процесі дослідження було обґрунтовано методичний підхід до формування та використання пенсійних накопичень недержавного пенсійного забезпечення, в результаті чого було виділено ряд переваг і недоліків недержавного пенсійного забезпечення, проаналізовано коефіцієнти заміщення у разі сплати 5%, 10% внесків, а також максимальних неоподатковуваних внесків (15% від нарахованого доходу) з урахуванням інвестиційної дохідності, відповідно, 1, 2 і 3 відсотки понад інфляцію, удосконалено актуарну методику складання звіту про стан рахунку учасника недержавного пенсійного фонду. Виявлено, що в сукупності середня пенсія становитиме 8086% від середнього заробітку (2026% із недержавної (добровільної) пенсійної системи, 40% із державної солідарної системи і 20% із обов’язкової накопичувальної системи).
7. В роботі розроблено і обґрунтовано заходи щодо ефективного процесу формування фінансового механізму системи пенсійного забезпечення через: обґрунтування розмежування джерел фінансування різних видів виплат із Пенсійного фонду з урахуванням коефіцієнту об’єктивності; застосування при розрахунку пенсії із солідарної пенсійної системи погалузевої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; сприяння розвитку системи корпоративного і професійного додаткового пенсійного страхування шляхом впровадження як накопичувальних, так і солідарних рахунків; оптимізацію порядку розрахунку прожиткового мінімуму, довівши кількість товарів і послуг, що є його складовими, до 100-150 найменувань; об’єктивного інформування громадськості щодо переваг і ризиків накопичувальних пенсійних рахунків; введення дозволу більш широкого використання іпотечних цінних паперів при інвестуванні пенсійних коштів; введення механізму придбання Пенсійним фондом нерухомості для пенсіонера в системі державного пенсійного забезпечення з метою отримання останнім доходу від оренди такого майна як альтернативи традиційному державному пенсійному забезпеченню; введення поняття «пенсійний дохід представника середнього класу».
8. Одним із факторів впливу на фінансову і соціально-економічну ефективність пенсійної реформи виступає рівень обізнаності, довіри і зацікавленості в ній громадян. В роботі досліджувалася думка респондентів віком 1775 років. В процесі дослідження було обґрунтовано набір предикторів (провісників), що мають суттєвий вплив на ефективність пенсійної реформи в нашій державі; удосконалено методичний підхід до процесу ефективного пенсійного реформування через використання методики бінарних відношень і систематичний моніторинг думки громадян з пенсійних питань.
9. В роботі визначено сутність і запропоновано фінансовий механізм недержавного пенсійного забезпечення, здійснюваного банківською установою, що полягає в розробці оптимальних методів для ефективного процесу руху пенсійних коштів; розроблено схему диференціації пенсійних внесків залежно від віку і від стажу роботи; запропоновано розширити перелік видів недержавного пенсійного забезпечення за рахунок розробки механізму пенсійного самозабезпечення через створення інститутів спільного інвестування консервативного типу, самостійного інвестування громадянами коштів в цінні папери тощо; запропоновано введення дозволу на інвестиційне управління власним пенсійним рахунком для кожного учасника недержавної пенсійної схеми; розроблено оптимальну економічну систему управління недержавним корпоративним пенсійним фондом.