Богданов Ігор Тимофійович. Методика навчання загальної фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих навчальних педагогічних закладах

Краткое описание

Богданов Ігор Тимофійович. Методика навчання загальної фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих навчальних педагогічних закладах: дисертація канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003

Богданов І.Т. Методика навчання загальної фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання фізики. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2003.
Удисертаціїпроаналізовано концептуальні засади діагностики якості підготовки спеціалістів у вищій педагогічній школі, обґрунтовано необхідність і значення фундаменталізації вищої професійної освіти, її модернізації на основі діяльнісного підходу, розглянуто загальні засади навчання у вищих педагогічних навчальних закладах, предмет і завдання методики викладання загальної фізики; обґрунтовано вибір технологій навчання фізики, зокрема проблемно-модульного підходу до вивчення курсу фізики, застосування акмеологічних технологій професійного навчання, використання дистанційного навчання; проаналізовано самоосвітню діяльність студентів під час вивчення курсу загальної фізики; описано методику організації та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Результати проведеного теоретичного й експериментального дослідження методологічних і психолого-дидактичних засад методики навчання загальної фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах підтверджують гіпотезу і дають підстави для таких висновків і рекомендацій:
1. Актуальність проблеми дослідження випливає з невідповідності існуючої організації освіти, змісту, методів і засобів навчання та виховання вимогам нової, високотехнічної цивілізації, що вступає в інформаційне поле, в якому первинними чинниками стають знання, досвід, ціннісні орієнтації людини, її пізнавальна та пошукова активність, готовність до безперервної освіти, посилення гуманістичної і гуманітаристичної спрямованості навчання та виховання.
2. У структурно-організаційному аспекті фундаментальна підготовка, як одна із складових підготовки у вищій педагогічній школі, розглядається як відкрита динамічна система взаємозв’язаних і взаємозумовлених фундаментальних навчальних дисциплін, які забезпечують прогнозовану якість вивчення загальнопрофесійних і спеціальних навчальних дисциплін з цільовою настановою формування професійно-значущих властивостей особистості, тобто має чітко визначену професійну спрямованість при посиленні значення міжпредметних зв’язків.
3. Вихідними принципами проблеми дослідження є положення про те, що основою розвитку навчання загальної фізики і виховання особистості є навчально-пізнавальна і дослідницька діяльність; діяльнісний підхід до процесу навчання, врахування того об’єктивного існуючого чинника, що рушійною силою процесу пізнання є внутрішні суперечності між зростаючою складністю, новизною завдань, вимогами до навчання та можливостями студента в умовах обмеженості часу; принцип диференціації, інтеграції, індивідуалізації та системності навчання.
4. Системний підхід до аналізу навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності студентів дозволив визначити методологічні, психолого-дидактичні й методичні засади з урахуванням особливостей взаємозв’язку і взаємозумовленості структурних компонентів: цільового, особистісно-операційного, емоційно-вольового, контрольно-регуляційного й оцінно-результативного. Такий підхід дає можливість розробити об’єктивну модель процесу навчання і методику навчання загальної фізики на нефізичних спеціальностях вищих педагогічних навчальних закладів.
5. У принциповому поліпшенні навчально-виховного процесу, як ефективно діючої дидактичної системи, бачиться така його побудова, яка базується на комунікативній діяльності, що характеризує взаємостосунки і взаємовплив між викладачем і студентом. Внаслідок цього дія і взаємодія переходять у складний опосередкований взаємовплив, виникає єдність суб’єктів процесу і створюються умови для їх взаєморозвитку і взаєморозкриття, що веде до співдружності й співпраці викладачів та студентів на партнерських засадах під час вивчення курсу загальної фізики.
6. Ефективність і результативність розвитку пізнавальної активності та способів діяльності студентів у процесі вивчення загальної фізики забезпечується використанням продуктивних методів навчання в умовах раціонального поєднання організаційних форм навчання на основі інноваційних технологій навчання (акмеологічних, проблемно-модульних, дистанційної), закріпленням й вдосконаленням навчально-пізнавальної діяльності через систему професійно-спрямованих пошуково-творчих завдань, розв’язання яких потребує використання проблемно-модульного підходу до навчання і виховання, мотивацію пізнавальної діяльності.
7. Особливо важливу роль для підготовки студентів із загальної фізики на нефізичних спеціальностях відіграє їх самоосвітня діяльність, яка розробляється на основі: а) структурованого змісту навчального курсу, розділу або теми дисципліни, що вивчається; б) загальних способів і методів активізації навчального процесу; в) характеристик, які залежать від завдань, що становлять самоосвітню діяльність.
Розроблені та теоретично обґрунтовані структурні компоненти професійної самоосвітньої діяльності (суб’єкт, об’єкт, мета, зміст, засоби здійснення діяльності, результат) відображають зміст її реалізації в умовах навчання та подальшої професійної діяльності. На основі діяльнісного підходу виділено методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної роботи, методи контролю та самоконтролю.
8. Упровадження проблемно-модульного підходу, акмеологічних і дистанційних технологій навчання у навчально-виховний процес, організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів-предметників впливає на дидактичну систему вивчення загальної фізики на нефізичних спеціальностях на всіх її рівнях: а) на рівні цілей навчання з’являється мета підготовки студентів до життя в інформатизованому сучасному суспільстві; б) на рівні змісту навчання виникає потреба введення в курс загальної фізики нового змісту прикладного характеру та перегляд попереднього змісту з урахуванням інтеграційних процесів, характерних для розвитку науки кінця XX початку XXI століття; в) на рівні методів навчання дозволяє ширше застосовувати продуктивні, розвиваючі методи навчання дослідницького характеру; г) на рівні організаційних форм упровадження прогресивних форм навчання; нестандартних і нетрадиційних занять типу бінарних, інтегральних, з використанням сучасних технічних засобів, комп’ютерної техніки.