Болтянський Станіслав Володимирович. Забезпечення безкровних оперативних втручань в абдомінальній хірургії у осіб похилого віку

Краткое описание

Болтянський Станіслав Володимирович. Забезпечення безкровних оперативних втручань в абдомінальній хірургії у осіб похилого віку : дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2006

Болтянський С.В. Забезпечення безкровних оперативних втручань в абдомінальній хірургії у осіб похилого віку.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертація присвячена оцінці початкового стану систем доставки, розподілу і споживання кисню, а також стану когнітивних функцій у хворих похилого віку із захворюваннями органів ШКТ, ефективності різних варіантів периопераційної гемодилюції при забезпеченні органовідтинальних оперативних втручань в абдомінальній хірургії у осіб похилого віку і вибору найбільш оптимального з них. Виявлено, що використання ГВГД приводить до ситуативної неадекватності метаболічного патерну DO2-VO2 з розвитком «кисневої заборгованості» в ранньому післяопераційному періоді і не дозволяє повністю відмовитися від застосування для корекції газотранспортної функції препаратів донорської крові. Традиційна ГНГ в даній віковій групі не здатна забезпечити розвиток своєчасної адаптації до гіпоксії за наявності початкової вираженої серцевої недостатності. Встановлено, що ПГНГ з використанням перфторану забезпечує розвиток ранньої, ситуативно пов'язаної з розгортанням процесів репаративної регенерації, стабілізації метаболічного патерну DO2-VO2 з одночасною активізацією процесів, які поліпшують кисневий режим в тканинах і зниженням величини внутрішньолегеневого шунта, призводячи до зменшення кількості периопераційних ускладнень і забезпечуючи повноцінність відновлення когнітивних функцій.

Системи транспорту і розподілу газів у хворих похилого віку функціонують в режимі економної адаптації при стабільних значеннях метаболічного патерну тканин внаслідок гомеостаззабезпечуючих рівнів доставки і споживання кисню при початкових багаторівневих змінах в основних системах забезпечення газового гомеостазу життєдіяльності, що вимагає у випадках зниження показників червоної крові для запобігання можливості розвитку венозної гіпоксемії екстреного збільшення гемодинамічного компоненту DO2. Початковий стан когнітивних функцій характеризується зниженням стійкості уваги з порушенням темпу і стабільності виконання завдань, зменшенням ефективності логічного мислення з його дисоціацією, порушенням вербальної пам'яті з низьким об'ємом початково запам'ятованої первинно інформації і швидким виснаженням процесів запам'ятовування.

Використання гіперволемічної гемодилюції для забезпечення оперативних втручань у хворих похилого віку супроводжується погіршенням кисневого режиму із зростанням вмісту лактату на 57,1% (р<0,05) і співвідношення лактат/піруват на 75% (р< 0,05) безпосередньо після оперативного втручання внаслідок ситуативної невідповідності метаболічного патерну DO2-VO2 зі зниженням DO2 на 6,4 % (р< 0,05) і VO2 на 7,3% (р< 0,05) при пізньому і неповному включенні компенсаторних реакцій, спрямованих на стабілізацію газового гомеостазу тканин.
Повторне погіршення патерну DO2-VO2 при використанні ГВГД до третьої післяопераційної доби у вигляді зниження DO2 на 11,7%(р< 0,05) і VO2 на 8,1%(р< 0,05) при зменшенні CI на 9,7% (р<0,05) і зростанні Qx на 17,2% (р<0,05) свідчить про вторинне виникнення неспроможності інотропної функції серця і небезпеку використання даної методики при первинно існуючій міокардіальній патології.
Застосування традиційної гіперволемічної гемодилюції для обмеження периопераційної крововтрати в абдомінальній хірургії у хворих літнього віку з позиції безкровної медицини недоцільне, оскільки її використання не дозволяє повністю відмовитися від застосування для корекції газотранспортної функції препаратів донорської крові.
Гостра нормоволемічна гемодилюція для периопераційного забезпечення безкровних оперативних втручань у хворих похилого віку не дозволяє забезпечити ситуативну адекватність метаболічного балансу тканин протягом першої післяопераційної доби і супроводжується зростанням вмісту лактату на 18,4 % (р< 0,05) і співвідношення лактат/ піруват на 88,9 %(р< 0,05).
Наростання маркерів «кисневої заборгованості» безпосередньо після оперативного втручання обумовлене тимчасовою дезінтеграцією патерну DO2-VO2 із зменшенням DO2 на 13,1% (р<0,05) і зростанням VO2 на 19,3% (р<0,05) на тлі збільшення Qs/Qt на 32,1 % (р<0,05) і збільшення avO2 до 5,91+0,64 млО2 за відсутності компенсаторного поліпшення механізмів тканинного газообміну, що обмежує можливість використання даної методики при інотропній неспроможності міокарда у хворих з СН більше II А, ФВ нижче 55% і ФК вище III по NYHA.
Просунута гостра нормоволемічна гемодилюція при абдомінальних оперативних втручаннях у хворих літнього віку забезпечує розвиток ранньої, ситуативно пов'язаної з розгортанням процесів репаративної регенерації, стабілізації метаболічного патерну DO2-VO2 у вигляді досягнення DO2 доопераційного рівня і зростання VO2 на 14,9%(р< 0,05) з одночасною активізацією процесів, які поліпшують кисневий режим в тканинах у вигляді зростання 2,3 ДФГ на 19,8% (р< 0,05) і зрушенням р50 на 6,8% (р< 0,05) за відсутності істотного збільшення навантаження на серцево-судинну систему і зниженні величини внутрішньолегеневого шунта на 40,3%(р< 0,05).
При порівняльній оцінці ефективності різних методів безкровної абдомінальної хірургії у осіб похилого віку найбільш оптимальним виявилось функціонування системи транспорту і розподілу газів в групі хворих, котрим для обмеження крововтрати була використана ПГНГ, завдяки своєчасності і зв'язаності механізмів газового гомеостазування з процесами репаративної регенерації.
Встановлена вища клінічна ефективність ПГНГ, що доведено зниженням кількості периопераційних ускладнень до 8%, при 28% ускладнень в групі з ГВГД і 24% в групі з ГНГ. У групі з ПГНГ були відсутні також ускладнення, пов'язані з локальною нестабільністю коронарного кровообігу і неадекватністю енергетичного” і пластичного забезпечення психічних функцій.
При застосуванні ПГНГ, на відміну від інших способів периопераційної гемодилюції, в післяопераційному періоді відзначається зростання емоційної активності і процесів активної уваги, працездатності ЦНС, збільшення якісних характеристик процесу логічного мислення, що забезпечує повноцінну психоневрологічну і соціальну реабілітацію хворих похилого віку і поліпшення «якості їх життя» в післяопераційному періоді.