Бойко Тетяна Карлівна. З'єднання елементів з деревинно-шаруватого пластику в ізоляційних несучих конструкціях

Краткое описание

Бойко Тетяна Карлівна. З'єднання елементів з деревинно-шаруватого пластику в ізоляційних несучих конструкціях. : Дис... канд. наук: 05.23.01 2005

Бойко Т.К. З'єднання елементів з деревинно-шаруватого пластику в ізоляційних несучих конструкціях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.23.01 будівельні конструкції, будівлі та споруди. Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури, Харків, 2005.
Досліджено роботу двохзрізного симетричного нагельного з'єднання з деревинно-шаруватого пластику на сталевих й склопластикових стрижнях марки СППА.
Подано теоретичну основу роботи нагельного з'єднання з використанням двохмодульного підходу, характерного для транстропної моделі, включаючи просторову задачу, що дозволяє оцінити напружено-деформований стан болта як елемента нагельного з'єднання.
Розроблено практичну методику розрахунку, засновану на аналітичному рішенні контактної задачі, і представлений алгоритм розрахунку.
Достовірность запропонованої моделі НДС нагеля й побудованих на її основі інженерних методів розрахунку обгрунтована результатами експериментальних досліджень. Дана оцінка несучої здатності балок складового перерізу із ДШП та визначено коефіцієнти піддатливості для використання їх у практичних розрахунках.

У дисертації отримано такі основні наукові та практичні результати:
1. З характеру деформацій і розподілу механічних властивостей у перерізі модель деревинного пластику відповідає поперечній ізотропії й може класифікуватися як трансверсально - ізотропне (транстропне) тіло.
2. Подано теоретичну основу роботи нагельного з'єднання з використанням двохмодульного підходу, характерного для транстропної моделі. У рамках пружної роботи матеріалу складених елементів отримані теоретично обґрунтовані співвідношення для рішення контактної задачі між болтом й брусами.
3. Контактна задача для болта представлена у вигляді деформації стрижня на пружній основі, характеристики якого визначені у вигляді коефіцієнтів постелі й залежать від параметрів елементів з’єднання, у тому числі транстропних властивостей пластику.
4. Розроблено алгоритм рішення для одержання характеристик НДС болта як елемента нагельного з'єднання. У рішенні врахований об'ємний напружений стан брусів у місці їхнього з'єднання й анізотропні властивості матеріалу брусів.
5. Досліджено роботу двохзрізного симетричного нагельного з'єднання з ДШП Б на сталевих й склопластикових стрижнях марки СППА.
Нагельні з'єднання із ДШП-Б зі сталевими болтами характеризується досить стабільною роботою та високою несучою здатністю навіть при деформаціях, що перевищують 2 мм, маючи при цьому значний запас міцності.
6. Результати випробувань безметалевих з'єднань із ДШП-Б на скло-пластикових нагелях свідчать про можливість використання такого роду з'єднань лише в невідповідальних конструкціях.
Відносно низький модуль пружності склопластику приводить до недовикористання його міцнісних властивостей. Через підвищену деформативність таких з'єднань їх розрахункова несуча здатність визначається з урахуванням припустимої деформації зсуву не більше 1-1,5 мм при дії короткочасного навантаження.
7. Граничний стан з'єднань, як з вклеєними, так і з нагелями, поставленими «насухо», характеризується «розкриттям» їх із площини з руйнуванням клейового шва, і при використанні в практиці обов'язковим є влаштування додаткових хомутів або стяжки болтами - 25% від загального числа нагелів.
8. Для складових балок з деревинно-шаруватого пластику марки Б, з'єднаних сталевими болтами, розроблені пропозиції з розміщення нагелів у пакеті.
Також отримані коефіцієнти піддатливості для використання при практичних розрахунках складових балок із деревинно- шаруватого пластику марки Б. У існуючих нормах рекомендації відносно цього відсутні.
Отримані значення коефіцієнтів відрізняються від рекомендованих діючими нормами для складових балок з деревини.