Божко Юлія Петрівна Мотиваційно-когнітивні кореляти психо­логічної суверенності особистості програміста

Краткое описание

Божко Юлія Петрівна, старший лаборант кафедри загаль­ної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Мотиваційно-когнітивні кореляти психо­логічної суверенності особистості програміста» (19.00.01 - за­гальна психологія, історія психології). Спецрада Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
УДК 159.923.5
БОЖКО ЮЛІЯ ПЕТРІВНА
МОТИВАЦІЙНО-КОГНІТИВНІ КОРЕЛЯТИ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУВЕРЕННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПРОГРАМІСТА
19.00.01 – загальна психологія, історія психології
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
Юрчинська Ганна Кирилівна
кандидат психологічних наук, доцент
Київ 2017
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………………….. 4
ВСТУП ………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
СУВЕРЕННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПРОГРАМІСТА … 12
1.1 Психологічна суверенність особистості як предмет
психологічних досліджень …………………………………. 12
1.2 Аналіз особистісних особливостей програмістів …............ 24
1.3 Суверенність психологічного простору програміста в
структурі його професійної успішності …………………… 35
Висновки до розділу 1……………………………………………………. 48
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ …….. 51
2.1 Організаційна процедура дослідження психологічної
суверенності та опис вибірки особистості програміста 51
2.2 Обґрунтування методичного інструментарію емпіричного
дослідження …………………………………………………. 53
2.3 Створення семантичного диференціалу для вивчення
самооцінки професійної успішності програмістів ............... 65
Висновки до розділу 2 ………………………………………………....... 78
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОКОГНІТИВНИХ КОРЕЛЯТІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
СУВЕРЕННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПРОГРАМІСТА … 80
3.1 Визначення взаємозв’язків психологічної суверенності з
професійною успішністю …………………………………... 80
3.2 Взаємовплив ціни діяльності та суверенності
психологічного простору особистості програміста ……….. 98
3.3 Визначення взаємозв’язку психологічної суверенності з
мотиваційними властивостями особистості програміста … 130
3.4 Особливості взаємозв’язку психологічної суверенності з
когнітивними властивостями програміста………………… 149
3
3.5 Типологія особистості програміста як суб’єкта
діяльності…………………………………………………….. 165
Висновки до розділу 3 …………………………………………………… 178
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 188
ДОДАТКИ ………………………………………………………………… 223
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
СПП – суверенність психологічного простору
СФТ – суверенність фізичного тіла
СТ – суверенність території
СР – суверенність речей
СЗ – суверенність звичок
ССЗ – суверенність соціальних зв’язків
СЦ – суверенність цінностей
Г. С. – підвищена суверенність
П. С. – помірна суверенність
Д. С. – знижена суверенність
Хр. В. – хронічна втома
Фіз.Д. – фізіологічний дискомфорт
Ког.Д. – когнітивний дискомфорт
Ем. Д. – емоційний дискомфорт
Ск. М. – скорочення мотивації
ПВЯ – професійно важливі якості
SWE – інженер-програміст
Web – веб-програміст
E/I – екстраверсія/інтроверсія
N – нейротизм
КР – коефіцієнт рефлексії мислення
IT – час вирішення задач
Фор.-алгор. – формально-алгоритмічна стратегія мислення
Зміс. адапт. – змістовно-адаптивна стратегія мислення
СД – семантичний диференціал
5
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі суспільного
розвитку важливого значення набувають базові риси особистості.
Інтенсивність соціально-політичних і соціально-економічних процесів, з
одного боку, висуває нові вимоги до особистості в контексті її свободи,
відповідальності, автономії, а з іншого – стрімкий інформаційний розвиток,
навпаки, робить персональні контакти безособовими, що, своєю чергою,
заважає самовизначенню особистості у світі людей, речей і технологій,
призводить до порушення її ідентичності, особистісного знецінення свого
«Я» та до виникнення психологічних проблем. Серед них – проблема
психологічної суверенності особистості й пошук корелятів її генези та
прояву.
Вивчення різних аспектів близьких до психологічної суверенності
понять здійснювалося в контексті: приватності (І. Альтман, Дж. Боулбі,
Е. Грінзберг та ін.), особистісної автономності (Е. Еріксон, А. Маслоу,
Г. Олпорт, В. Джеймс та ін.), суб’єктності (К. Абульханова-Славська, Е. Дінер,
К. Мартиросян та ін.), самодетермінації (Е. Десі, Д. Леонтьєв, Р. Райан та ін.),
особистісного потенціалу (Є. Мандриков, Є. Осін та ін.), психологічних
кордонів (К. Хорні, Ф. Перлз та ін.); психологічного простору особистості,
який більш технологічно представлений у його видах (особистісний, буттєвий,
ментальний, комунікативний, груповий тощо) та вимірах (А. БурмістроваСавенкова, В. Гюппенен, А. Журавльов, Ю. Забродін, А. Клочко,
Н. Кондратова, А. Купрейченко, О. Муравйова, С. Нартова-Бочавер, К. Паніна,
З. Рябікіна, Н. Саліхова, І. Соіна, Б. Таранов, Ю. Трофімова, Д. Фельдштейн та
ін.).
Феномен психологічної суверенності (С. Нартова-Бочавер)
досліджувався в контексті розвитку та збереження тілесності як форми
суб’єктності (А. Тхостов); неконформності та незалежності переконань
(В. Чудновський); форм активності (Н. Буравцова, Г. Шуков та ін.); дитячобатьківських стосунків (А. Варга); окремих аспектів особистісних
6
особливостей – темпераменту (С. Нартова-Бочавер), благополуччя,
задоволеності життям (Н. Бахарева, Н. Бредберн, А. Вороніна, О. Паніна,
К. Ріфф, А. Созонтова, П. Удачина, П. Фесенко та ін.), перфекціонізму
(Г. Чепурна), копінг-стратегій (Т. Левкова); соціально-психологічних явищ –
адаптації (Г. Мандзик, Ж. Вірна), міжособистісних стосунків (О. Баленко,
С. Духновський, О. Романова, Л. Скорова, Я. Смірнова, С. Харченко та ін.),
часової перспективи (Т. Архіпова, А. Сирцова та ін.).
Враховуючи особливе місце в житті суспільства професійної
діяльності, зокрема IT-сфери, суттєвий вплив професійно значущих рис
особистості на її успішність, проводяться дослідження детермінант мотивації
IT-фахівців (П. Лалонда, Г. Паре, М. Трембле та ін.) та особливостей їхньої
когнітивної сфери (Ю. Бабаєва, О. Орел, Б. Куртіс, С. Содія, Л. Капретз,
У. Бултманн, М. Смульсон, Б. Тілманн, Н. Какабадсе, П. Кеелі та ін.).
Проте, проблема особистісних виявів програміста, таких як свобода,
відповідальність, автономія, у контексті зростаючої безособовості
персональних контактів, пов’язаної зі специфікою його діяльності,
залишається малодослідженою. Вивчення психологічної суверенності як
риси особистості у розробників програмного забезпечення є важливим тому,
що їхня професійна сфера є однією з основних, де суверенність може
проявлятися. Нез’ясованими залишаються кореляти функціонування цього
феномена. У програмістів мотиваційні та когнітивні аспекти їхньої
психологічної суверенності існують у її зв’язках з ключовими структурними
елементами особистості. Усе зазначене зумовило вибір теми дисертаційної
роботи: «Мотиваційно-когнітивні кореляти психологічної суверенності
особистості програміста».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконана у межах наукового напряму досліджень факультету психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розвиток
цілісної особистості в контексті соціальних змін: соціальні, психологічні та
педагогічні аспекти» (номер державної реєстрації 14БФ016-01). Тему
7
дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради факультету
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 6 від 16.01.2013 р.). Уточнену редакцію теми дослідження
затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від
24.09.2015 р.).
Мета дослідження – виявити особливості взаємозв’язку мотиваційнокогнітивних властивостей і психологічної суверенності та побудувати
типологію особистості програміста.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. У результаті теоретичного аналізу явища психологічної суверенності
особистості з’ясувати її зміст і побудувати модель її корелятів.
2. Визначити відмінності параметрів суверенності психологічного
простору залежно від провідної діяльності та віку програміста.
3. З’ясувати специфіку зв’язку психологічної суверенності з
професійною успішністю особистості програміста.
4. Розкрити структуру зв’язків мотиваційних і когнітивних
властивостей з психологічною суверенністю особистості програміста.
5. Побудувати типологію програміста, ґрунтуючись на особливостях
психологічної суверенності.
Об’єкт дослідження – психологічна суверенність особистості.
Предмет дослідження – мотиваційно-когнітивні кореляти психологічної
суверенності особистості програміста.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення
про: суверенність психологічного простору особистості (С. НартоваБочавер); професійне становлення та професійну успішність особистості
(К. Абульханова-Славська, В. Бодров, І. Ващенко, О. Іванова, Є. Клімов,
М. Корольчук, А. Маркова, В. Мерлін, О. Родіна, Н. Самоукіна,
Ю. Трофімов, І. Ханенко та ін.); єдність свідомості та діяльності, активності
суб’єкта в процесі діяльності та спілкування (В. Клименко, Г. Костюк,
8
С. Максименко, С. Рубінштейн та ін.); концепція психологічного (суб’єктного)
благополуччя особистості (К. Ріфф, П. Фесенко); уявлення про особистісний
простір та його порушення (І. Альтман, Р. Зоммер); специфіку завдань
програмістів та їх професійні властивості (Ю. Бабаєва, О. Войскунський,
Л. Гришко, Л. Карпез, Дж. Лоунсбарі, Д. Мар’яненко, М. Смульсон, С. Содія,
О. Терехов, Д. Щедролосьєв, Б. Шнейдерман, Г. Юрчинська та ін.).
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі
використовувалися такі методи дослідження: а) теоретичні – аналіз, синтез,
порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація – для з’ясування
стану розробленості проблеми та визначення теоретико-методологічних
засад дослідження; б) емпіричні – опитувальники «Суверенність
психологічного простору особистості» (С. Нартова-Бочавер), «Визначення
типу темпераменту (EPI)» (Г. Айзенк); «Ступінь хронічної втоми»
(А. Леонова); методики «Дослідження рефлексивності мислення» (варіант 6
субтесту шкали Р. Амтхауера), «Діагностика мотиваторів соціальнопсихологічної активності особистості» (Д. Макклелланд); семантичний
диференціал «Виявлення емоційно-ціннісного ставлення програміста до
власної професії», – спрямовані на визначення особистісних особливостей,
що забезпечують продуктивність і успішність особистості програміста;
в) кількісної обробки даних – факторний, кластерний, дисперсійний,
регресійний аналізи, критерій Стьюдента, коефіцієнт кореляції Ч. Спірмена.
Статистичний аналіз здійснювався за допомогою спеціалізованих пакетів
прикладних програм для психологічних досліджень («SPSS 17.0» та
«Microsoft Office Excel 2007»), що забезпечують виконання
загальноприйнятих одномірних статистик і багатомірних математичностатистичних методів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
– виявлено змістову специфіку зв’язків між психологічною
суверенністю та мотивацією залежно від кваліфікаційного рівня програміста:
9
у фахівців усіх кваліфікаційних рівнів психологічна суверенність позитивно
пов’язана з мотивом успіху; у програмістів початкового кваліфікаційного
рівня суверенність фізичного тіла пов’язана з мотивом влади, у програмістів
високого кваліфікаційного рівня загальний показник суверенності корелює з
мотивом влади, а суверенність речей обернено пов’язана з мотивом афіліації;
встановлено зменшення кількості взаємозв’язків психологічної суверенності
з мотиваційно-когнітивними властивостями програміста з підвищенням його
кваліфікаційного рівня;
– розкрито специфіку зв’язку мотиваційних властивостей з рівнем
психологічної суверенності особистості програміста та встановлено, що
мотив успіху характерний для осіб із різним рівнем розвитку психологічної
суверенності, мотив влади – лише у осіб з середнім рівнем її розвитку;
– розкрито зв’язки когнітивних властивостей з рівнем розвитку
психологічної суверенності програміста, а саме: в осіб з високим рівнем, при
зростанні показника суверенності території скорочується час розв’язання
задач, а при зниженні показника суверенності речей підвищується рефлексія
мислення; в осіб із середнім рівнем – зі зростанням показників суверенності
звичок, цінностей та суверенності психологічного простору підвищується
рефлексія мислення та зменшується час розв’язання задач; у осіб із низьким
рівнем – зі зростанням суверенності звичок збільшується час розв’язання
задач, а з підвищенням загального показника суверенності та суверенності
цінностей – зростає рефлексія;
– виявлено співвідношення впливу мотиваційних і когнітивних
корелятів на суверенність особистості програміста, а саме: домінантний
вплив когнітивного та субдомінантний вплив мотиваційного корелятів;
– визначено типи особистості програміста (дефіцитарний, успішний,
самодостатній, виснажений, домінувальний) за вимірами суверенності та її
психологічними корелятами;
10
– розкрито відмінності у змісті та рівнях розвитку психологічної
суверенності програміста: депривований (несуверенний), суверенний,
гіперсуверенний (надсуверенний) за факторами провідної діяльності та віку;
– поглиблено уявлення про роль психологічної суверенності як чинника
таких параметрів ціни діяльності програміста, як хронічна втома та
психодинаміка.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати
можуть бути використанні для організації ефективного відбору кандидатів на
посаду розробника програмного забезпечення; для розробки консультативних
та тренінгових програм; при вирішенні індивідуальних психологічних
проблем, пов’язаних із запобіганням появи хронічної втоми, покращення
взаємодії з довкіллям та у роботі з колективами програмістів. Також
результати дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні
навчальних дисциплін «Психологія особистості», «Профорієнтація та
профвідбір», «Психологія здоров’я», «Диференційна психологія» для
студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр».
Результати дослідження впроваджено у навчальну та науковометодичну роботу Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (довідка № 016/677-1 від 10.11.2015 р.), практичну роботу гімназії
«Потенціал» (довідка № 402 від 19.11.2015 р.), у роботу компанії з розробки
програмного забезпечення ТОВ «Фітфекс» (від 22.10.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті «Особливості психологічної
суверенності та самоставлення програміста», опублікованій у співавторстві з
науковим керівником Г. К. Юрчинською, автору дисертації належить
емпіричне визначення та опис особливостей психологічної суверенності
особистості програміста.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечено
теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням
надійних і валідних психодіагностичних методик, поєднанням якісного і
кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки й
11
застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних
програм обробки даних.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і
результати емпіричного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри
загальної психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, а також на: VІ, VІІ та VІІІ Міжнародних науково-практичних
конференціях «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (Київ, 2012,
2013, 2014), Міжнародній молодіжній науковій конференції «Вектори
психології» (Харків, 2013), XV та XVІІ міжнародних наукових конференціях
«Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи
дослідження» (Київ, 2013, 2015), Міжнародній науковій конференції «Бизнес.
Общество. Человек» (Москва, 2013), Міжнародній науковій конференції
«Диверсификация научных подходов как основание повышения качества
исследований» (Донецьк, 2013); Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність»
(Київ, 2015).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати
дисертаційної роботи відображено у 18 публікаціях, серед них 5 статей у
наукових фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН
України, 2 статті в іноземних виданнях; 1 стаття у збірнику матеріалів
наукової конференції, 10 тез виступів на наукових конференціях і семінарах.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список
використаних джерел містить 294 найменування, з яких 41 джерело
іноземною мовою. Основний зміст викладено на 187 сторінках. Робота
містить 17 таблиць (на 9 сторінках), 5 рисунків (на 3 сторінках) і 6
додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукової проблеми визначення мотиваційно-когнітивних корелятів
психологічної суверенності особистості програміста, що дає змогу дійти
таких висновків:
1. На підставі теоретичного аналізу проблеми суверенності як
системного психологічного явища розроблено модель корелятів
психологічної суверенності особистості програміста. Зазначена модель
базується на діяльнісній парадигмі та комплексному, номотетичному підходах
в дослідженні особистості. Суверенність може функціонувати в об’єктивних і
суб’єктивних ознаках як соціальної, так і професійної продуктивності та
пов’язана з індивідуально-особистісними особливостями різних рівнів
індивідуальності. Психологічна суверенність розглядається і як чинник
професійної самореалізованості, і як результат впливу мотиваційних та
когнітивних характеристик особистості програміста в навчальній і трудовій
діяльності. Як чинник професійної самореалізованості особистості
психологічна суверенність виявляється не лише в об’єктивному і
суб’єктивному оцінюванні продуктивності в провідній діяльності, а й у ціні її
виконання, оскільки за наявності високих показників продуктивності в
умовах хронічних несприятливих функціональних станів діяльність не може
бути оцінена як успішна. Врахування особливостей мотиваційних і
когнітивних корелятів уможливлює розгляд психологічної суверенності як
передумови психологічної типологізації особистості програміста.
2. Виявлено відмінності суверенності психологічного простору
особистості залежно від провідної діяльності, вікових і кваліфікаційних
особливостей програміста. Встановлено, що в осіб одновікової групи (19–22
роки), залучених до навчальної діяльності, знижений (депривований) рівень
суверенності особистості та окремих вимірів, порівняно з особами,
залученими до трудової діяльності, для яких характерний помірний рівень
суверенності психологічного простору. У групах осіб 19–22 та 23–36 років,
185
залучених до трудової діяльності, встановлено відмінності у вираженості
рівня суверенності фізичного тіла та рівнях суверенності цінностей, зокрема
для групи віком 23–36 років властивий знижений рівень.
Для осіб з оптимальним рівнем суверенності в умовах навчальної
діяльності наявні як знижені, так і оптимальні показники окремих вимірів
суверенності психологічного простору. Водночас у трудовій діяльності всі
його часткові виміри зафіксовано в межах оптимального рівня виразності.
Для гіперсуверенної групи характерна підвищена одноманітність часткових
вимірів суверенності психологічного простору незалежно від діяльності.
3. З’ясовано особливості взаємозв’язку суверенності особистості
програміста з об’єктивним і суб’єктивним оцінюванням професійної
успішності. Незалежно від виду об’єктивного оцінювання (академічна оцінка,
кваліфікаційний рівень) існують зв’язки із загальним показником
суверенності психологічного простору особистості, суверенності території та
соціальних зв’язків і відсутні зв’язки із суверенністю цінностей.
Встановлено, що залежно від діяльності існує зв’язок рівня суверенності з
фактором «Професіоналізм», для навчальної діяльності – з показником «легка
робота», для трудової – «цікава робота».
Виявлено зв’язок рівня суверенності з «ціною діяльності» програміста
за темпераментальними характеристиками і хронічною втомою. Зокрема
існує обернений зв’язок рівня суверенності психологічного простору та рівня
нейротизму особистості та прямий зв’язок рівня суверенності психологічного
простору з екстраверсією особистості за відсутності хронічної втоми. За
характеристиками хронічної втоми наявні значущі відмінності за різних
рівнів суверенності особистості: у депривованих порівняно із суверенними
особами сильніше виражена хронічна втома за загальним показником,
емоційним дискомфортом, скороченням мотивації та уникненням
міжособистісних контактів.
4. Встановлено, що мотиваційні кореляти (успіху, влади, афіліації)
психологічної суверенності зумовлюють її різну змістову спрямованість і
186
виразність залежно від рівня кваліфікації та суверенності особистості. Мотив
успіху функціонує як базовий наскрізний за загальним показником
суверенності психологічного простору. Мотив влади детермінує суверенність
психологічного простору для початкового та високого кваліфікаційного
рівнів, а мотив афіліації для високого кваліфікаційного рівня має обернений
зв’язок із суверенністю речей. Виявлено, що мотив успіху існує на різних
рівнях виразності суверенності (депривований, суверенний,
гіперсуверенний), мотив влади – лише на депривованому і суверенному
рівнях. Мотив афіліації відсутній.
Відзначено специфіку когнітивних корелятів психологічної
суверенності: особи з помірним і депривованим рівнями мають однакову
вираженість когнітивного корелята суверенності цінностей; гіперсуверенні
особи мають обернений зв’язок із суверенністю речей. Також встановлено
провідну роль когнітивних корелятів порівняно з мотиваційними, питома вага
припадає на мотив успіху.
5. Виявлено п’ять типів програмістів: дефіцитарний, успішний,
самодостатній, виснажений, домінувальний. Для осіб, які належать до типів
успішний, домінувальний, властиві помірний рівень розвитку психологічної
суверенності, високий рівень розвитку мотиваційно-когнітивних
властивостей і зовнішня оцінка та внутрішня самооцінка професійної
успішності. Представники успішного типу є більш самовпевненими і
незалежними від зовнішніх обставин. Для домінувального типу надзвичайної
цінності набуває найближче оточення та свобода міжособистісних стосунків,
коли переконання групи можуть замінювати їх власні. Виснажений і
дефіцитарний типи програмістів характеризуються зниженою самооцінкою і
зовнішньою оцінкою професійної успішності. Крім того, для типу
виснаженого типу програмістів характерна виражена хронічна втома. Для
дефіцитарного типу – висока втома, яка відповідає параметрам норми на межі
виникнення. Провідним мотиватором для цього типу програмістів є
прагнення до афіліації. Самодостатній тип програмістів не привласнює та не
187
ідентифікує себе з оточуючими речами, предметами, але водночас,
компенсується рівень розвитку психологічної суверенності за рахунок інших
вимірів психологічного простору. Загалом описаний тип має доволі високий
розвиток мотиваційно-когнітивних властивостей, спрямований на досягнення
поставленої мети та здатний підтримувати функціональний стан організму в
нормі.
Проведене дослідження повною мірою не вичерпує всіх аспектів
проблеми, що розглядалася. Перспективою подальших досліджень може бути
розробка тренінгових програм, спрямованих на: формування оптимального
контролю, захисту та розвитку власного психологічного простору;
оптимізацію функціональних станів програмістів.