Браницька Марина Михайлівна Навчання розуміння усного мовлення дітей з аутизмом

Краткое описание

Браницька Марина Михайлівна, вчитель-логопед Кам’янець-
Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької
обласної ради, тема дисертації: «Навчання розуміння усного мовлення
дітей з аутизмом», (016 Спеціальна освіта). Спеціалізована вчена рада
ДФ 71.053.001 у Кам’янець-Подільському національному університеті
імені Івана Огієнка

Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огіснка
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БРАНИЦЬКА МАРИНА МИХАЙЛІВНА
УДК 376.016:81-028.31-053.5:616.896(043.3) ДИСЕРТАЦІЯ
НАВЧАННЯ РОЗУМІННЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З
АУТИЗМОМ
016 - Спеціальна освіта
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
Науковий керівник:
Миронова Світлана Петрівна
доктор педагогічних наук, професор; завідувач, професор кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти.
текстів інших авторів осипання на
відповідне джерело _ М.М. Браницька

Кам’янець-Подільський - 2021

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 17
ВСТУП 18
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ 25
1.1. Розуміння усного мовлення як складова імпресивного мовлення 25
1.2. Особливості формування процесу розуміння усного мовлення в онтогенезі 36
1.3. Розуміння усного мовлення дітьми молодшого шкільного віку 43
1.4. Оволодіння здатністю розуміти усне мовлення дітьми з порушеннями
психофізичного розвитку 48
Висновки до першого розділу 73
РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЬМИ З АУТИЗМОМ 75
2.1. Методика дослідження розуміння усного мовлення молодшими школярами 75
2.2. Результати дослідження розуміння усного мовлення молодшими
школярами з типовим розвитком та РСА 85
Висновки до другого розділу 143
РОЗДІЛ ІІІ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ЗВЕРНЕНОГО МОВЛЕННЯ 145
3.1. Обґрунтування програми формувального експерименту 145
3.2. Диференційований підхід до навчання молодших школярів з аутизмом
розумінню усного мовлення 150
3.2.1. Якісний аналіз реалізації навчальної програми 174
3.3. Експериментальна перевірка результатів формувального експерименту 194
3.3.1 Результати експериментальної групи 194
3.3.2 Результати контрольної групи 202
3.3.3 Результати співпраці з батьками та учителями 211
15

Висновки до третього розділу 214
ВИСНОВКИ 217
Список використаних джерел 221
Додатки 237

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження можемо зазначити, що рівень розуміння мовлення залежить від рівня інтелекту та супутніх порушень. Водночас, діти з аутизмом краще розуміють мовлення за умови правильно організованого цілеспрямованого та комплексного навчання.
Імпресивне мовлення виступає зв’язною ланкою між експресивним мовленням та мисленням, що демонструє залежність зовнішнього та внутрішнього мовлення. Їхнім спільним структурним елементом є внутрішнє мовлення. Правильне сприймання та розрізнення фонем, розуміння сприйнятого слова, розуміння фраз та речень є важливими структурними елементами імпресивного мовлення. Для втримування інформації та повноцінного осмислення почутих фраз і речень задіюється вербальне запам’ятовування. А за допомогою симультанного синтезу відбувається цілісне розуміння окремо сприйнятих елементів.
В онтогенезі розвиток ситуативного розуміння мовлення значно випереджає контекстне та є основою для його формування. У процесі становлення імпресивного мовлення вагоме значення відіграє чутливість до невербальних засобів комунікації. Емоції, жести, міміка, пози та ін. несуть додаткову інформацію та впливають на розуміння контексту. Водночас, покращує сприймання також і зацікавленість мовця.
Враховуючи онтогенез розвитку мовлення, з’ясували, що у дітей з аутизмом спостерігаються труднощі розуміння мовлення. Дослідження науковців демонструють випадки, коли мовлення дітей з РСА розвивається наближено до норми та може випереджати її, проте це буває досить рідко. Діти з аутизмом навіть у піврічному віці можуть не реагувати на мовлення дорослих та не розуміти емоції близьких людей. У дошкільному та шкільному віці спостерігається ряд труднощів комунікації, що негативно впливає на подальшу соціалізацію. За наявності складних порушень у дітей із аутизмом стан імпресивного мовлення погіршується та набуває певних відмінностей,
217

залежно від їх структури. На стан розуміння мовлення значний вплив має рівень інтелектуального розвитку.
Враховуючи особливості формування імпресивного мовлення, ми розробили методику дослідження рівнів розуміння усного мовлення молодшими школярами. За описаними критеріями (пасивний словник, розуміння та виконання інструкцій, сприймання прихованого змісту, розрізнення немовленнєвих засобів комунікації) виділили та описали три рівні імпресивного мовлення. Труднощі встановлення контакту дітей із новою людиною стали причиною збільшення тривалості роботи з дітьми із аутизмом, також, на це вплинула і швидка втомлюваність та, як наслідок, зниження уваги.
Проведений якісний аналіз дозволив охарактеризувати стан розуміння за кожним критерієм з урахуванням структури порушення та співставити результати із онтогенезом розвитку. Кількісний аналіз допоміг визначити рівні розуміння кожної категорії дітей. В той час, як діти із аутимом мали труднощі розуміння лише невербальних засобів комунікації та прихованого змісту, учні із складними порушеннями у структурі яких є аутизм, продемонстрували проблеми у розумінні мовлення загалом. Водночас, значний вплив на імпресивне мовлення дітей із РСА мав рівень інтелектуального розвитку, що видно за результатами роботи школярів із РСА та ІП. Саме результати цієї категорії дітей виявилися найнижчими.
Отже, результати констатувального експерименту дозволили говорити про те, що діти з аутизмом мають труднощі розуміння мовлення, а саме: розуміння прихованого змісту почутого та невербальних засобів комунікації на низькому рівні. Особливості розуміння мовлення за рештою критеріїв залежать від структури порушення. Одержані результати дозволяють говорити про залежність стану імпресивного мовлення від рівня інтелектуального розвитку.
З урахуванням результатів констатувального експерименту та
ретельного опрацювання навчальних та корекційних програм, узагальнили
218

диференційовані програми розвитку імпресивного мовлення учнів другого класу з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення із аутизмом та інтелектуальними порушеннями. Для успішного навчання виділили такі умови їх реалізації, зокрема:
1. Врахування індивідуальних особливостей та власних «ритуалів»
учнів.
2. Урахування стану мовленнєвого розвитку та життєвого досвіду.
3. Командна взаємодія учнів, батьків та учителів.
4. Чітке структурування занять за допомогою візуалізованого розкладу.
5. Дотримання визначених правил роботи із комп’ютерними програмами.
6. Зменшення кількості картинок та предметів до мінімуму та виключення зайвих ілюстрацій для зосередження уваги.
Враховуючи сучасні тенденції розвитку та інтерес дітей із аутизмом до інтерактивних ігор, ми вважаємо доцільним використання комп’ютерних технологій у навчанні. У зв’язку із цим використовували розроблені програми (з урахуванням змісту роботи) з метою заохочення до навчання за умови дотримання зазначених правил роботи. Що давало позитивні результати і демонструвало зрушення як в мотиваційній сфері, так і в навчальній діяльності.
Протягом року ми визначали особливості роботи учнів за розробленою
програмою. Узагальнили їх та систематизували (з урахуванням структури
порушення) для подальшого врахування у роботі. У кінці навчального року
провели повторне вивчення стану імпресивного мовлення учнів
експериментальної (які навчалися за програмою) та контрольної (не брали
участь у цілеспрямованому навчанні) груп. Порівнявши результати двох груп
за виділеними рівнями, зробили висновки про позитивний вплив навчання за
розробленою програмою. У дітей із РСА та ТПМ експериментальної групи
кількість учнів із високим та середнім рівнем більша, ніж у учнів контрольної,
в той час, як із низьким - менша. Діти з РСА та ІП експериментальної групи
219

також показали кращі результати, ніж контрольної, а саме: з’явилися учні із високим рівнем розуміння, дітей із середнім рівнем також більше, водночас, із низьким - вдвічі менше. Такі результати наочно демонструють результативність цілеспрямованого навчання за нашою програмою, адже рівень розуміння дітей, які входять до експериментальної групи вищий за рівень школярів контрольної групи.
У процесі дослідження ми також досліджували і співпрацю батьків із учителями та дітьми, цікавило також, як вона впливатиме на стан імпресивного мовлення. Результати показали, що у дітей (48%), з якими батьки продовжували роботу в домашніх умовах, покращилось розуміння мовлення. В учнів (30%), з якими батьки нерегулярно працювали покращення були, але недостатньо. А у школярів (22%), які не працювали з батьками, рівень розуміння мовлення не змінився.
Отже, наше дослідження показує потребу диференційного підходу до навчання дітей та цілеспрямованого навчання розумінню усного мовлення дітей з аутизмом. Важлива співпраця усіх учасників навчального процесу та врахування індивідуальних особливостей дітей. Практично доведено вплив інтелектуальних та інших порушень на стан та розвиток імпресивного мовлення. Виділено рівні та критерії розуміння усного мовлення, що дозволило якісно та кількісно порівняти їх у дітей із різною структурою порушення. Розроблено та перевірена результативність використання комп’ютерних програм у навчальній діяльності. З уразуванням усього вище зазначеного, ми вважаємо, що є потреба впровадження цілеспрямованого навчання дітей із складними порушеннями у структурі яких є аутизм розумінню усного мовлення.