Бриштіна Вікторія Вікторівна. Економіко-екологічні проблеми ефективного розвитку м'ясопромислового виробництва (на матеріалах Київського регіону)

Краткое описание

Бриштіна Вікторія Вікторівна. Економіко-екологічні проблеми ефективного розвитку м'ясопромислового виробництва (на матеріалах Київського регіону): Дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2002. - 205арк. - Бібліогр.: арк. 169-183.

Бриштіна В.В. Економіко-екологічні проблеми ефективного розвитку м’ясопромислового виробництва (на матеріалах Київського регіону). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. Київ,2002.
Дисертація присвячена вивченню, узагальненню та розв’язанню економіко-екологічних проблем ефективного розвитку м’ясопромислового виробництва в період формування ринкових умов господарювання в одному з провідних регіонів агропромислової спеціалізації. Автором визначені та розкриті теоретико-методологічні основи раціонального економіко-екологічного розвитку м’ясопромислового виробництва в умовах становлення розвинутих ринкових відносин: сутність, зміст і обгрунтування шляхів реалізації екологічної парадигми виробництва м’ясних продуктів; методологічні та методичні основи економіко-екологічної ефективності розвитку м’ясного виробництва; запропонований інструментарій кількісного та якісного виміру динаміки його розвитку.
Сформульовані, обгрунтовані та запропоновані основні напрями і шляхи забезпечення раціонального природокористування та екологізації розвитку м’ясопромислового виробництва в Київському регіоні на основі формування і впровадження парадигми гармонійного його функціонування, використання в ньому новітніх досягнень науки, техніки, технології і організації виробництва, формування і впровадження дійового ринкового економічного механізму управління економіко-екологічною ефективністю розвитку м’ясопромислового виробництва.

В результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв'язання конкретної наукової задачі щодо формування парадигматичної моделі сталого економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва в регіоні спеціалізації, яка має суттєве значення для економіки природокористування і охорони навколишнього середовища як галузі економічної науки.
Основні висновки, які випливають з отриманих результатів проведеного дослідження, зводяться до наступного.
1. Мясопромислове виробництво відноситься до ряду екологічно складних виробництв в структурі регіональних агропромислових комплексів, що зумовлюється діями багатьох чинників: по-перше, воно використовує природні речовини - ресурси як сировину для випуску кінцевої готової продукції, виготовлення яких повязано з негативним впливом на природний ресурсний потенціал і стан навколишнього середовища; по-друге, воно у свою чергу забруднює навколишнє середовище, завдаючи йому значні збитки; по-третє, кінцевим його результатом є виробництво мяса і мясних продуктів, які відіграють визначальну роль в структурі харчування людини, суттєво впливають на її здоров'я, продуктивну життєву діяльність.
2. Екологізація мясопромислового виробництва являє собою такий процес цілеспрямованого його перетворення, який забезпечує зниження загального негативного впливу на людину і природні системи. Основними напрямами здійснення процесу екологізації мясопромислового виробництва на сучасному етапі є наступні: інвестиційно-інноваційні процеси; організаційно-реструктуризаційні заходи; технологічна конверсія; раціоналізація використання, відтворення і збереження природних ресурсів; трансформація засобів охорони і збереження довкілля; впровадження дійових економічних важелів управління розвитком мясопромислових виробничих процесів.
3. Важливим аспектом ефективного економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва на сучасному етапі є забезпечення стабілізації і зростання виробництва його продукції, її конкурентноспроможності за кількісними і якісними ознаками, задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків у ній, досягнення оптимального рівня інтенсивності та ефективності розвитку на основі розробки і використання сучасних високих технологій, нових методів і способів організації виробництва, інформаційних систем управління, передового вітчизняного і світового досвіду. Всебічний аналіз динаміки розвитку мясопромислового виробництва як в цілому в Україні, так і в Київському регіоні в 1991 - 2000 роки характеризується негативними тенденціями значного скорочення обсягів виробництва його продукції, зниженням рівня його ефективності та задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього ринків в мясі і мясних продуктах.
4. Виняткове значення для забезпечення сталого, збалансованого з економіко-екологічних позицій розвитку мясопромислового виробництва має розробка теоретико-методологічних засад його ефективного функціонування в ринкових умовах господарювання, які включають чітке визначення сутності і змісту його ринкового категоріального апарату, критеріїв і показників оцінки економіко-екологічної ефективності виробництва і споживання мяса і мясних продуктів, задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків у них, поглиблення спеціалізації країни та окремих регіонів на виробництві і продажу мясних продуктів у світовому і регіональному територіальному поділі праці.
5. Ефективне управління економіко-екологічним розвитком мясопромисловим виробництвом повинно базуватися на використанні системи критеріїв і показників, які відображають економічну та екологічну сторони його функціонування, в узагальненому виді інтегровану ефективність розвитку мясопромислового виробництва, узагальнюючим вимірювачем якої є зменшений на величину екологічних збитків розмір отриманого економічного ефекту (прибутку) від його функціонування.
6. В аналізованому десятирічному часовому періоді відбулося значне зниження економіко-екологічної ефективності мясопромислового виробництва в Київському регіоні: виробництво мяса, включаючи субпродукти I категорії, зменшилося більше ніж в 3 рази, ковбасних виробів - в 3,8 рази; загальний обсяг продукції мясної промисловості зменшився в 3,8 рази; залишився на досягнутому рівні або знизилися показники ефективності використання окремих видів природних ресурсів, зросли обсяги викидів і скидів у навколишнє середовище, екологічних платежів і зборів.
7. Основними причинами, що зумовили значне зниження економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового виробництва в регіоні, стали занепад масштабів і значне зменшення продуктивності та ефективності розвитку тваринництва як сировиної бази мясопромислового виробництва.
Суттєвий негативний вплив на зниження економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового виробництва спричинили деструктивні процеси, що мали місце при реформуванні аграрного сектору економіки, порушення наукових засад організації агропромислового виробництва, зокрема його спеціалізації, концентрації, кооперації й інтеграції, оптимального співвідношення різних форм власності і господарювання, поєднання мережі великих, середніх і малих виробничих і торгівельних підприємств, недоліками у розвитку інвестиційно-інноваційних процесів, недосконалим використанням новітніх досягнень науки, технології, техніки і передового досвіду, недосконалість економічного механізму управління, недостатня професійна кваліфікація кадрів, недосконале використання дійових ринкових важелів в управлінні.
Одним з визначальних чинників, який негативно вплинув на динаміку економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового комплексу, стало суттєве відставання його ланок у науково-технічному прогресі, що відобразилося у застарінні матеріально-технічної бази підприємств, низькому рівні впровадження і використання новітніх інформаційних і компютерних технологій організації виробництва продукції, відставанні від кращих світових стандартів її якості, недостатній рівень її конкурентноспроможності на світових ринках за показниками питомих витрат природних і виробничих ресурсів, якості і цін.
8. Головними напрямами докорінного підвищення економіко-екологічної ефективності розвитку мясомолочного виробництва в регіоні повинні стати проведення докорінного реформування його сировинної бази на основі створення оптимальних її розмірів за поголівям тварин і птиць, їх якісним породним складом, продуктивністю, забезпечення відновлення і стабілізації обсягів сировинних ресурсів на рівні 80-х років минулого століття на основі впровадження і використання новітніх сучасних технологій вирощування тварин і птиці, ефективного використання, відтворення і збереження земельних угідь, зайнятих посівами кормових культур і пасовищами, розробка і впровадження інвестиційно-інноваційних науково-технологічних моделей розвитку і функціонування кожного підприємства мясної індустрії, створення сучасної розвинутої інфраструктури високоефективного економіко-екологічного функціонування мясопромислового виробництва.
Джерелами фінансування реалізації зазначеної парадигматичної моделі ефективного економіко-екологічного розвитку мясомолочного виробництва в регіоні
повинні стати довгострокові кредити державних і комерційних банків, асигнування з місцевих бюджетів та прибутки підприємств.
9. Важливу роль у вирішенні економіко-екологічних проблем забезпечення ефективного розвитку мясомолочного виробництва в регіоні повинно відіграти подальше удосконалення і формування дійового економічного механізму управління розвитку мясомолочного виробництва, зокрема таких його важливих складових елементів як довгострокове прогнозування, використання форм п'ятирічного і річного планування, програмування, ефективних організаційних структур управління, дійових мотиваційних важелів та ін.
10. Проведені аналітичні розрахунки свідчать про те, що практична реалізація запропонованої парадигматичної схеми ефективного економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва в регіоні може забезпечити зниження питомих витрат земельних, водних та інших видів природних ресурсів на виробництво мяса і мясних продуктів на 25-30%, збільшити обсяги виробництва сировини в 2 - 2,5 рази і виробництво кінцевої готової мясопромислової продукції в 2 - 3 рази.