Буцик Іван Михайлович. Методика підготовки диспетчерів-інструкторів служби повітряного руху до педагогічної діяльності в умовах модульної технології

Краткое описание

Буцик Іван Михайлович. Методика підготовки диспетчерів-інструкторів служби повітряного руху до педагогічної діяльності в умовах модульної технології : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Українська інженерно-педагогічна академія. - Х., 2005

Буцик І.М.Методика підготовки диспетчерів-інструкторів служби повітряного руху до педагогічної діяльності в умовах модульної технології. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни) - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено проблемі підготовки до педагогічної діяльності диспетчеров-інструкторов служби повітряного руху. Обґрунтовано і розроблено методику підготовки цієї категорії працівників до педагогічної діяльності в умовах модульної технології. Визначено рівні використання методики, її мету, зміст, принципи, форми організації діяльності, засоби, продукти і способи діагностики цієї діяльності.
Експериментальне дослідження підтвердило високу ефективність розробленої методики, що знайшло відображення в зростанні значень показників ціннісного відношення до педагогічної діяльності, ефективній технолого-педагогічній готовності, якості підготовки спеціалістів.

Аналiз лiтературних джерел показав, що система педагогічної діяльності на тренажерах диспетчерів-інструкторів СПР є недостатньо науково обґрунтованою та організованою. Рівень педагогічних знань, умінь та навичок цих фахівців не відповідає сучасним вимогам, оскільки вони, як правило, ґрунтуються на практичному досвіді роботи у якості диспетчера-інструктора. Стихійною залишається підготовка до педагогічної роботи на тренажерах позаштатних диспетчерів-інструкторів. Це не може задовольнити потреби органів ОПР з огляду на сучасні вимоги щодо якості підготовки спеціалістів.

2. Аналіз структури професійної діяльності диспетчерів-інструкторів СПР дозволив виділити в ній дві інтегральні складові, що пов’язані між собою: технологічну і педагогічну та визначити їх функції. Педагогічна складова ширша за технологічну, оскільки, приступаючи до виконання обов’язків інструктора, даний спеціаліст на високому рівні повинен реалізовувати також всі технологічні операції, пов’язані з керуванням повітряним рухом. На такій основі базувалась розробка змісту педагогічної діяльності диспетчера-інструктора СПР. Під педагогічною діяльністю ми розуміли таку діяльність, яка спрямована на створення ефективних умов взаємодії між учасниками процесу навчання на підприємствах ОПР з метою забезпечення професійної підготовки авіаспеціалістів на рівні сучасних вимог.
3. Модель педагогічної діяльності диспетчерів-інструкторів СПР була розроблена шляхом визначення її взаємодіючих компонентів (технологічної та педагогічної підготовки інструктора; теоретичної, тренажерної та підготовки стажера на робочому місці). Кожен з компонентів у свою чергу було наповнено інформацією про ціль, зміст і характер діяльності щодо його реалізації. На основі теорії аналізу моделей було визначено системоутворюючий фактор, який найбільшою мірою впливає на її функціонування. В нашому випадку таким виступає педагогічна підготовка диспетчера-інструктора, недостатня сформованість якої негативно впливає на інші складові моделі.
4. На основі аналізу сучасних підходів щодо організації інженерно-педагогічної підготовки фахівців було визначено, що ефективна підготовка до педагогічної діяльності можлива за умови успішного вирішення комплексу наступних блоків завдань: оволодіння основами педагогічних знань, формування умінь та навичок з реалізації педагогічних знань на практиці через ефективну підготовку навчальної інформації (навчальних занять, тестових завдань); забезпечення умінь з організації процесу навчання на тренажерах.
5. Блочно-модульний підхід щодо організації змісту підготовки диспетчерів-інструкторів СПР до педагогічної діяльності на тренажерах, який ґрунтувався на основі розроблених блоків завдань, дозволив визначити основні модулі для їх реалізації: модуль №1 "Основи педагогічних знань"; модуль №2 "Дидактично-проектувальний"; модуль №3 "Практична підготовка стажера". За основу обрано структурно-діяльнісний тип модуля, який створюється із сукупності міні-модулів, міра автономності яких обумовлюється завданнями відповідного модуля. Зокрема, в модульні під-структури входять наступні міні-модулі. У модуль № 1 "Основи педагогічних знань" міні-модулі "Теорія виховання" і "Дидактика". Модуль №2 "Дидактично-проектувальний" складається з міні-модулів "Дидактичне проектування навчального заняття" та "Розробка педагогічних тестів". Третій модуль - "Практична підготовка стажера" містить програму теоретичної та тренажерної підготовки, комп’ютерний тест для визначення рівня володіння професійними знаннями з організації повітряного руху. На основі проведеного тестування визначається програма індивідуальної підготовки стажера.
6. Методика підготовки диспетчерів-інструкторів служби повітряного руху до педагогічної діяльності на тренажерному комплексі в умовах модульної технології проектується виходячи з моделі та функцій професійної діяльності диспетчерів-інструкторів СПР і складається з мети, принципів, змісту та модульної технології як засобу реалізації методики. Вона має за мету формування у цих спеціалістів стійкої системи знань з педагогіки та дидактично-проектувальних умінь для ефективної організації процесу теоретичної та тренажерної підготовок диспетчерів на підприємствах ОПР. Модульна технологія реалізується на двох рівнях. На першому рівні попередньої підготовки диспетчера-інструктора СПР до педагогічної діяльності реалізуються етапи: оволодіння диспетчером-інструктором теоретичними знаннями з педагогіки; формування у диспетчера-інструктора умінь з дидактичного проектування навчальної інформації. На другому рівні відбувається організація навчальної діяльності на тренажерному комплексі.
7. За основні критерії щодо визначення рівня підготовки до педагогічної діяльності було обрано: ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, мотивацію до здійснення педагогічної підготовки, технолого-педагогічну готовність до педагогічної діяльності, якість підготовки спеціаліста до виконання професійних операцій з керування повітряним рухом.
8. Проведене експериментальне дослідження з впровадження в процес професійної діяльності диспетчерів-інструкторів методики підготовки до педагогічної діяльності в умовах модульної технології показало її високу ефективність. Встановлено, що позитивні зміни було отримано в ЕГ при дослідженні критерію ціннісного відношення до педагогічної діяльності. Так в ЕГ він зріс в ознаці усвідомлення цінності педагогічних знань” від 3,10 до 3,70 (за чотирьохбальною шкалою). Дослідження показало, що диспетчери-інструктори ЕГ мають більш високий рівень сформованості гностичних, проектувальних, конструктивних та організаційних умінь, які мають достовірні рівні значущості за критерієм Ст’юдента при р<0,05. Аналіз даних щодо якості підготовки стажерів проводився на основі експертної оцінки виконання ними технологічних операцій і дозволив встановити статистично значущі відмінності в оцінках виконання цих операцій стажерами КГ та ЕГ. Окрім цього отримано суттєві відмінності в часі, який було затрачено на підготовку цих спеціалістів.
9. Здійснене дослідження не в повній мірі вирішує проблеми підготовки диспетчерів-інструкторів до педагогічної діяльності. Подальшого розвитку потребують питання педагогічного обґрунтування стажування на робочих місцях, розробки змісту, методів та форм контролю цієї роботи диспетчера-інструктора.