БУРЛУЦЬКИЙ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ГЕРМАНІЄНОСНИХ ПЛОЩ ДОНЕЦЬКОГО ВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ ТА ЇХ ГЕОЛОГО- ЕКОНОМІЧ- НА ОЦІНКА (НА ПРИКЛАДІ ЛИСИЧАНСЬКОГО ГЕОЛОГО- ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ)

Краткое описание

У першому розділі «Сучасний стан ринку і перспективи розвитку
мінерально-сировинної бази германію в Україні» виконано аналіз тенденцій
світового та регіональних ринків сировини та перспектив розвитку вітчизняної
мінерально-сировинної бази германію. Питання супутнього вилучення германію
при комплексній розробці вугільних родовищ висвітлювались в опублікованих
роботах 1960-70 років минулого сторіччя. Найбільша увага приділялась
закономірностям розподілу германію у вугіллі, його органічній та неорганічній
частині, описані форми знаходження германію у вугіллі та геологічні умови його
розподілу у вугільних родовищах. Вивченню супутніх корисних копалин та ком-
понентів вугільних родовищ присвячено роботи Погребицького Є.О., Ломашо-
ва І.П., Лосєва Б.І., Клера В.Р. та Саприкіна Ф.Я. , в яких викладені методичні ре-
комендації щодо проведення комплексної промислової оцінки вугільних родовищ.
У роботах сучасного періоду зустрічаються оцінки германієносності вугільних
пластів Донбасу, зокрема Донецько-Макіївського, Петропавлівського, Красноар-
мійського та Луганського вуглепромислових районів.
За даними Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ
України» запаси германію в Україні підраховано на 217 шахтних полях і ділянках
і оцінюються як великі з вмістом металу від 0,3–1,3 г/т (в антрацитах) до
3,8–9,2 г/т (в низькометаморфізованому вугіллі), при цьому вважається, що про-
мислове значення має лише коксівне вугілля з середнім вмістом металу 4,5 г/т.
Необхідність детального вивчення та проведення геолого-економічної оцінки
запасів германію у вугіллі Донбасу пов’язана з наступними чинниками:
- наявність значних запасів вугілля (площею до 30 % шахтних полів) з про-
мисловими концентраціями германію;
- можливість налагодження супутнього вилучення германію з надсмольних
вод під час коксування вугілля на коксохімічних заводах;
- залежність виробництва германію від імпортної сировини при потребах
промисловості у 2-4 т металу на рік;
- можливість покращення економічної ефективності роботи вугільних підп-
риємств за рахунок комплексного освоєння запасів.
У даній частині роботи визначені тенденції ринку германію, які свідчать про
наявність наступних позитивних характеристик для розвитку вітчизняної МСБ:
- невеликі, але додатні темпи росту виробництва германію, які залишаться
сталими і в майбутніх періодах;
- сталі темпи росту ціни германію на світовому ринку, які спостерігаються в
останнє десятиріччя;
- наявність споживачів германію на найближчих регіональних ринках, які не
мають власної сировинної бази виробництва металу;
- поява нових технологій у електроніці та енергетиці, які передбачають ви-
користання германію і певні зрушення у структурі його споживання; найбільш
перспективними напрямками зі сталими обсягами використання металу у майбут-
5
ньому є сонячна енергетика і електроніка, волоконна оптика і виробництво полі-
мерів.
Негативними рисами ринку даної мінеральної сировини є нестабільність об-
сягів виробництва і споживання, що ускладнює достовірне прогнозування їх кіль-
кісних та якісних показників. При цьому ці недоліки не впливають на загальні те-
нденції ринку германію у довгостроковій перспективі і є відчутними лише у певні
нетривалі періоди. Визначені позитивні характеристики свідчать про можливість і
доцільність залучення у промислове освоєння наявних розвіданих запасів герма-
нію і необхідність виконання їх геолого-економічної переоцінки з врахуванням
визначених закономірностей ринку. Перспективи розвитку МСБ германію в Укра-
їні вважаються досить великими з огляду на можливість відновлення виробництва
його на коксохімічних підприємствах Донбасу.
У другому розділі «Генетичні та геолого-промислові типи германієвих та
германійвмісних родовищ» висвітлено особливості утворення геолого-
промислових типів родовищ. Базуючись на геологічних і мінералого-геохімічних
параметрах підвищені концентрації германію можуть виникати на всіх стадіях
мінерало- і породоутворення – ендогенних, екзогенних і метаморфічних, що в
свою чергу, дає змогу розділити їх на відповідні генетичні серії, класи та форма-
ції. Характерною особливістю концентрацій германію є те, що вони майже не
утворюють власних мінералів та родовищ і зазвичай накопичуються в рудоутво-
рюючих мінералах, породах у вигляді домішок. Концентрації германію, які мають
промислове значення, зустрічаються в трьох генетичних типах руд: гідротермаль-
них, метаморфізованих та осадових. У підрозділі «Генетичні особливості форму-
вання і локалізації концентрацій германію у вугільних родовищах», на основі пе-
релічених матеріалів і власних досліджень автора проаналізовано питання генези-
су германієвого зруденіння у вугіллі.
Третій розділ «Геолого-промислова характеристика Лисичанського ГПР»
присвячений детальній характеристиці Лисичанського геолого-промислового ра-
йону, який в геологічному відношенні є складовою частиною Донецького вугіль-
ного басейну. Відповідно до прийнятої для Донецького басейну схемою розташу-
вання геолого-промислових районів, межі Лисичанського геолого-промислового
району прийняті наступні: на північному сході - Сєверодонецький насув; на захо-
ді - адміністративна межа з Донецькою областю, на південному заході - Мар'ївсь-
кий насув; на південному сході - спільний кордон з Луганським геолого-
промисловим районом по Мар'ївському насуву.
Геологічна будова району детально вивчалась фахівцями підприємств
«Луганськгеологія», «Артемгеологія», «Дніпрогеологія», якими також проведені
роботи щодо обґрунтування доцільності промислового виробництва германію з
енергетичного вугілля Донбасу, результати яких викладені у фондових матеріа-
лах.
У геологічній будові Лисичанського вугленосного району беруть участь ка-
м'яновугільні, тріасові, верхньокрейдові, палеогенові, неогенові та четвертинні
відклади (рис. 1).
Відклади кам'яновугільної системи представлені світами С2
3-С3
2. Вуглевміс-
ними є світи середнього відділу, відклади світ на території, що досліджується, є
6
мінімальними у порівнянні з потужностями цих же світ у решті частини відкрито-
го Донбасу; розкрита потужність карбону становить тут 2410 м.
Відклади карбону в цьому районі покриті більш молодими породами: тріасо-
вого, крейдового, палеогенового, неогенового та четвертинного віку.
У тектонічному відношенні Лисичанський ГПР є частиною складно побудо-
ваної складчастої області північно-східного крила Бахмутської котловини.
У будові району виділяються два тектонічних елементи: пояс купольних
(брахіантиклінальних) структур, затиснутих між Лисичанським і Сєвєродонець-
ким насувами, і моноклінальне крило Бахмутської котловини. Купольні структури
району витягнуті з північного заходу на південний схід.