Бурська Олена Петрівна. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки

Краткое описание

Бурська Олена Петрівна. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Бурська О.П. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання музики і музичного виховання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню феномену музично-виконавського мислення, що розглядається у контексті фортепіанної підготовки студентів. У дисертації уточнено поняття „музично-виконавське мислення”, конкретизовано його зміст та структуру, визначені психологічні особливості та педагогічні умови розвитку. Проаналізовано зміст навчальної виконавської діяльності, зорієнтованої на розвиток музично-виконавького мислення. Розроблено та застосовано у педагогічному експерименті комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Теоретично обґрунтовано та експериметально перевірено методику цілеспрямованого розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки, в основу якої вперше покладено змістову орієнтацію навчання на фундаментальні феноменологічні константи музики як об’єкта пізнання, внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого виконання.

На основі наукового аналізу філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури, який виявив актуальність проблеми інтелектуальної регуляції творчого процесу виконання музики, його осмисленості як обов’язкової умови художньості, генеральним напрямом професійного розвитку та важливою умовою процесу становлення художньо-творчих виконавських якостей майбутнього вчителя музики у дослідженні визначаєтьсярозвиток його музично-виконавського мислення.
Розкриття сутності поняття, змісту та структури музично-виконавського мислення базувалось на розгляді останнього як орієнтувальної діяльності у виконавському осягненні музики та ідеального процесу слухомислення/виконання. Музично-виконавське мислення інтегративний духовний феномен,що функціонує у синкретичній єдності його художньо-концептуального, музично-феноменологічного та виконавсько-технологічного компонентів. Тривимірність структури та особливості форм протікання зумовлюють трактування нами музично-виконавського мислення якусвідомленого оперування художньо-звуковими уявленнями, іманентними інтонаційно-композиційним та фактурно-клавіатурним ментальним моделям музики у процесі її осягнення та виконання.Як орієнтувальна діяльність музично-виконавське мислення здійснює «сходження» від пізнання музичних явищ, осягнення їхньої сутності до творчого переломлення у контексті особистісного світосприйняття та світорозуміння і транслювання художньо-звукових ідей у творчо-комунікативних актах музичного виконання.
Аналіз філософських підходів, дотичних до проблеми музично-виконавського мислення, дозволив визначити особливості його творчих проявів, які характеризуються ейдетичним осягненням об’єкта музичного пізнання як певної «гармонії порядку», у цілісному баченні якої визначається характер окремих складових. Психологічним механізмом ейдетичного осягнення музики є синергетичне «входження» в її ладо-інтонаційний художньо-звуковий простір.
В експериментальному дослідженні розроблено та здійснено комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Критеріями дослідження були виділені:визначеність митецької позиції, досвід розуміння музики, органічність виконавської технології. За результатами констатуючого дослідження більшість студентів-майбутніх вчителів музики було віднесено до низького рівня розвитку досліджуваного феномена рівня початкового володіння. Дослідження музично-виконавського мислення у студентів високого рівня виконавської підготовки дозволило визначити особливості його найвищих проявів, які характеризуються континуальністю, метафоричністю, культурою звукотворчості, природністю та раціональністю техніки, художньо-творчим характером технології виконання.
В основу моделі процесу розвитку музично-виконавського мислення студентів покладена методична система, яка містить цільовий, змістовий, процесуальний (етапи та методи навчання) компоненти, критерії та рівні розвитку музично-виконавського мислення, його педагогічні умови. Серед педагогічних умов ефективного розвитку музично-виконавського мислення у навчальній діяльності запропоновано: створення музикоцентричної ситуації розвитку, що визначається особливим змістовим наповненням пізнавально-творчих зв’язків на рівні «Виконавець (студент, педагог) Музика/Художня дійсність»; стимулювання та розширення когнітивних можливостей за рахунок метафоризації змісту предмета пізнання; формування «музично-естетичної компетентності»; створення атмосфери позитивної емоційної підтримки виконавських спроб студента.
Інтегруючий фактор методичної системи змістова спрямованість навчання визначає її сутність: органічну єдність змістового та процесуального компонентів, що забезпечується введенням методів музично-виконавського пізнання в процесуальний блок системи. Методи музично-виконавського пізнання є змістовим центром методики і відповідно до етапів навчання (аналітично-пошукового, тренінгово-репетиційного, концертно-репетиційного) класифіковані яканалітично-слухові, виконавсько-технологічнітахудожньо-асоціативні.
Методика розвитку музично-виконавського мислення студентів становить ядро системи і відзначається: змістовою спрямованістю навчання на метапредметні фундаментальні феноменологічні константи музики, внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого процесу синкретичного мислення/виконання; орієнтацією виконавського аналізу на ейдетичний «аналіз через синтез» музичної тканини твору; розвитком зовнішньо-комунікативної (орієнтованої на віртуально-об’єктивне саморозгортання звукообразу) спрямованості слухомислення у процесі звукотворчості; використанням елементів психологічного тренінгу у виробленні технологічного механізму координації слухо-клавіатурних (слухо-рухових) ментальних зв’язків. Як фундаментальні феноменологічні константи музики запропоновано категорії: художньо-образна концепція, акустично-віртуальний звукообраз; інтонування, фразування, ладовий ритм, формотворення; технічне фразування, клавіатурно-графічний малюнок, слухо-клавіатурний синтез. У процесі експериментальної перевірки методики розвитку музично-виконавського мислення студентів було відмічено, що психолого-дидактичний ефект методів музично-виконавського пізнання посилюється: з розвитком емоційно-естетичного сприйняття музичних понять, формуванням „музично-естетичної компетентності”; за умови стимулювання слухового синтезу звукової тканини шляхом її аналізу у різних варіантах лінійного та вертикального комбінування/узгодження («аналізу через синтез»); у результаті зміщення зорового каналу на тактильно-слуховий у вимозі грати на дотик в уповільненому темпі при налагодженні слухо-клавіатурних ментальних зв’язків; з використанням метафор у вербалізації змісту художньо-образних, художньо-звукових, виконавсько-технологічних уявлень; при стимулюванні мотиву духовного спілкуванняз музикою (пізнавальна спрямованість слухомислення) або потенційним слухачем (зовнішньо-комунікативна спрямованість слухомислення); внаслідок орієнтування акустично-спрямованої слухової уваги студента на умовну незалежність, „об’єктивність” розгортання звукообразу (за віртуальним планом розгортання музики як певної художньої дійсності).
Результати експериментальної перевірки засвідчили ефективність методики розвитку музично-виконавського мислення студентів і підтвердили гіпотезу дослідження.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують: особливості типологізації музично-виконавського мислення; питання диференціації та індивідуалізації навчання, зорієнтованого на його розвиток; можливості створення інтегрованих курсів з розвитку музично-виконавського мислення студентів.